Улас Самчук (1905—1987) — видатний  український письменник, автор романів-епопей та повістей про долю українського народу. Його називали «українським Гомером ХХ століття», однак твори замовчувались в радянські часи. Лише в незалежній Україні вони почали видаватися на батьківщині письменника.

Роман Уласа Самчука (1905–1987) «На краю часу» багато в чому є автобіографічним. У ньому йдеться про першу хвилю української політичної еміграції, яка опинилася у Празі та відстоювала своє українство; змальовується роль і місце митця в умовах чужомовного оточення. Головний герой твору тяжко й виснажливо працює над романом, друк якого, втім, видається йому сумнівним через безперспективність творити українською на чужині. У. Самчук повністю занурює читача в атмосферу Праги 1920–1930-х років, майстерно описує як визначні місця чеської столиці, так і реалії того часу — гуртування в українських осередках; обставини та умови праці тощо. Прототипами героїв твору стали реальні політичні та культурні діячі.

Роман «На краю часу» було написано у 1963 році, але тільки зараз, через 60 років, вперше друкується видавництвом Фоліо.

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Максим Колот, головний герой роману «Людина біжить над прірвою», у воєнний 1943 рік опиняється між двома арміями — фашистською і радянською, між життям і смертю. Він переживає дуже різноманітні душевні стани: від всеохоплюючої апатії до нестримного бажання жити… жити не чому, а всупереч усьому. Автор показує, на що здатна людина, коли їй втрачати вже нічого, але є мета ціною в життя — це боротися проти світу насильства. 

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

«Огненне коло» — книга про трагедію українців, які стали заручниками у протистоянні двох тоталітарних режимів під час Другої світової війни — фашистського і радянського.  Обидва несуть жорстокість і смерть. І в тому, і в тому неможливо бути вільними й жити, залишаючись собою. Проти цих двох тиранів борються герої Багряного, які безмежно люблять і захищають свою землю.          

Повість Ольги Кобилянської (1863—1942) «В неділю рано зілля копала» -- один з найкращих творів видатної української письменниці. Вона створена за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проникнути у внутрішній світ героїв. Тож трагічна історія кохання хлопця до двох дівчат, яке робить нещасними всіх, набула глибшого, філософського звучання й узагальнення. Письменниця спонукає читачів до роздумів про долю людини, про її відповідальність за свої вчинки, про їхній вплив не тільки на власне життя, а й близьких.

Світ творів англійської письменниці Джейн Остен (1775—1817) — світ звичайних чоловіків і жінок, доволі буденний, розмірений і в той же час не позбавлений драматизму. Тонкий психолог і знавець людського серця, письменниця створила надзвичайно виразні й правдиві образи.

Перше знайомство героїв роману «Гордість і упередженість» багатого аристократа Дарсі та дочки провінційного поміщика Елізабет не обіцяло серйозних почуттів між ними. Дарсі поставився до сім’ї Елізабет зверхньо, з упередженістю, і дівчина відповіла йому так само. Навіть тоді, коли вони зрозуміли, що не можуть жити один без одного, їм не просто було зламати свою гордість, щоб відкрити серця коханню...

Увазі читача пропонується «Ніч лагідна» — за визначенням критиків, один із кращих романів Ф. С. Фіцджеральда (1869—1940), відомого американського письменника, філософа «джазової доби». Тонке розуміння життєвого досвіду цілої генерації молодих американців, народжених після Першої світової війни, що випали з контексту так званої «американської мрії», глибина психологічного аналізу та лірико-емоційний самобутній стиль ставлять цей роман Фіцджеральда поміж визначних явищ американської та світової літератури минулого століття.

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим. Проте зараз «Звіяні вітром» вважають своїм найулюбленішим твором мільйони читачів.

Шалене кохання Скарлет О’Гара та Рета Батлера спалахує в один з найскладніших періодів життя США — під час Громадянської війни Півдня та Півночі (1861—1865) та повоєнної Реконструкції. Коли під час цих подій гинуть чоловіки, то на голови жінок звалюються усі можливі біди. Але Скарлет гідно виходить із будь-якої ситуції, кидаючи виклик громадській думці.

Здається, що у цьому вирі гине все — люди, їх стосунки, і нема сили, яка може їх відродити. Але така сила є — вона називається любов’ю…

Видатний український художник-графік Георгій Нарбут (1886—1920)  за своє недовге життя (а прожив він усього 34 роки) устиг зробити дуже багато — він був ілюстратором, автором перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок) та проекту герба Української держави, одним із фундаторів і першим ректором новоствореної Української Академії Мистецтв, автором двох версій «Української абетки» (1917, 1919). За радянських часів його ім’я було під забороною. Книжки, оформлені Нарбутом, видання з репродукціями його друкованих і невиданих творів стали бібліографічною рідкістю, і зараз поціновувачі його непересічного таланту мають змогу ознайомитися з малюнками цього митця, про якого свого часу відомий архітектор, художник і мистецтвознавець Г. Лукомський сказав: «Нарбут як графік був чи не кращий у світі, принаймні єдиний у своєму роді».

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

Шалене кохання Скарлет О’Гара та Рета Батлера спалахує в один з найскладніших періодів життя США — під час Громадянської війни Півдня та Півночі (1861—1865) та повоєнної Реконструкції. Безтурботне життя дочки заможного власника плантацій швидко припиняється через життєві обставини: мати померла, батько хворий, а рідний маєток пограбували.

За романом «Звіяні вітром» було знято декілька художніх фільмів. Найбільш вдалим вважається перший — з незрівнянними Вів’єн Лі та Кларком Гейблом у головних ролях. Про таку любов можна ­мріяти все життя, але не кожен може її витримати…

Гомерівський епос складається з двох епопей — «Іліади» і «Одісcеї». Головний герой «Іліади» — Ахілл. Гнів Ахілла, якого образив верховний вождь Агамемнон, — основний мотив, що організує сюжетну єдність поеми. Картини героїчних двобоїв чергуються з картинами мирного життя в обложеній Трої, а також з не позбавленими гумору сценами суперечки богів на Олімпі.

Цей епос, перекладений багатьма мовами світу, вийшов далеко за межі національного грецького письменства і завдяки своїй історичній цінності зайняв почесне місце в скарбниці світової літератури.

Юрій Іванович Яновський (1902 – 1954) – український прозаїк, поет, драматург, журналіст, редактор і сценарист ВУФКУ, художній керівник Одеської кінофабрики. Сучасники називали його «добрим генієм українського кіно».

Для свого першого роману Ю. Яновський розглядав варіанти назв: «Українське хворе кіно», «Мемуари редактора каторги», «Мемуари старої людини», «Мемуари про море», «Мемуари То-Ма-Кі», «Мемуари голого редактора». «Майстер корабля» – остаточна назва твору, сюжет якого був незвичним, новим для тогочасної літератури. Режисер То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно – найвище звання для кінематографіста), що від його особи ведеться оповідь, згадує свою молодість і роботу над фільмом, для зйомок якого будувався корабель. Герої роману – творці нового мистецтва, які прагнуть відродити духовність української нації. Цей твір  цікавить тих, хто любить кіно, пригоди, містифікації, незвичні історії кохання і... море.

Світ творів англійської письменниці Джейн Остен (1775—1817) — світ звичайних чоловіків і жінок, доволі буденний, розмірений і в той же час не позбавлений драматизму. Тонкий психолог і знавець людського серця, письменниця створила надзвичайно виразні й правдиві образи. Її герої — живі люди, з усіма їх достоїнствами і недоліками, здатні і на високі почуття, і на великі помилки.

Доля Маріанни Дешвуд, героїні роману «Чуття і чутливість», стала запереченням розхожих уявлень того часу про романтичну пристрасть як вершину людських почуттів. Зазнавши зради коханого, Маріанна переконалася, що навіть таке високе почуття, як любов, повинно засновуватися на благородстві, щирому серці та вмінні зрозуміти іншу людину...

Андрій Кокотюха — сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор 75 художніх, документальних та науково-популярних книжок, 32 з яких вийшли друком у видавництві «Фоліо».

«Різник із Городоцької». Львів, 1913 рік. Газети дали невловимому вбивці прізвисько — Різник із Городоцької. Обставини складаються так, що Климу доводиться рятувати своє життя, шукаючи вбивцю, і такі пошуки приводять його до психіатричної лікарні, де він мимоволі відкриє світ львівських повій та таємниці хворих душ. Це змінить його життя і підніме завісу над однією з таємниць Магди Богданович.

 «Коханка з площі Ринок». Осінь 1914 року. У місті — голод, холод, арешти. Клим чекає на вирок у тюремній камері. Все змінює вбивство Божени Микульської, коханки офіцера російського генерального штабу. Кошовому пропонують залагодити справу в обмін на свободу. Друзі проникнуть у світ шпигунів та зрадників, дізнаються кілька військових таємниць та останній секрет загадкової польки Магди.

 «Втікач із Бригідок». 1916 рік. Хоча Клим і покинув адвокатську практику через війну, проте погоджується почати приватне розслідування, щоб зняти звинувачення із січового стрільця. Світ криміналу, хитрощі російських шпигунів та розбрат, який ворог сіє довкола, поставлять під загрозу кохання головного героя та уже добре знайомої нам Магди.

 «Офіцер із Стрийського парку». 1918 року, коли Австро-Угорська імперіяось-ось буде зруйнована, а поляки та українці ведуть боротьбу за Східну Галичину, у Стрийському парку знайдено труп польського офіцера, члена таємного військового товариства. Перед Климом постає надзвичайне завдання: протяом двох днів довести, що вбивство не є політичним. Відкриття приголомшить, а події тих буремних днів назавжди змінять долю головного героя та розведуть його з коханою по різні боки вуличних барикад.

Усебічно обдарований, енциклопедично освічений Іван Франко (1856–1916) відомий не тільки як поет, прозаїк, драматург, але і як літературознавець, перекладач, публіцист, вчений. За весь час своєї діяльності він видав сім збірок поезій та цілу низку поем, написав близько 15 драм, перекладав з 14 мов твори світових класиків.

Однiєю з найпопулярніших в українській літературі та найбільш знаковою для багатьох театрів і сьогодні є п'єса Івана Франка «Украдене щастя», в центрі якої три постаті: підстаркуватий селянин, його молода дружина та її коханий — жандарм. Драма Франка переростає у трагедію високої напруги, притчу про те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш.

Михайло Коцюбинський (1864-1913) – тонкий знавець поетичного слова й людської душі, блискучий оповідач. Ці свої таланти письменник сповна розкрив у шедеврі української літератури – повісті «Тіні забутих предків». Історія, яку він розповідає, стара як світ. Її герої – Іван і Марічка, ще  з дитинства палко кохають одне одного, проте не можуть бути щасливими разом. Їхнім родинам байдуже до почуттів молодих людей, бо вони ворогують між собою і навіть заради дітей не ладні вгамувати нікчемні пристрасті. Однак у творі є ще одна, чи не найголовніша дійова особа – авторові вдалося перенести на папір і магічну красу Карпат, і колорит Гуцульщини, з її переказами, віруваннями, символами, які й формують світогляд гуцулів.

Шолом-Алейхем (1859—1916) — єврейський письменник, життя якого було тісно пов’язане з Україною. Тож свого найулюбленішого героя — шляхетного і простакуватого, побожного і сповненого суперечностей, знавця людей і поціновувача  природної краси — Тев’є-молочара автор поселив в українському селі тодішньої Російської імперії.  Нелегко ведеться працьовитому батьку великої родини, в якій аж семеро дочок та й долі їхні не можна назвати щасливими. Проте Тев’єві оповіді-монологи сповнені оптимізму й доброти, пересипані дотепами. Не зраджує герой своєму правилу: якщо не вистачає сліз, то треба сміятися, і тоді, коли розповідає, як царські можновладці  змушують його залишити рідну домівку.

До рук головного героя гостросюжетного роману Андрія Куркова «Добрий ангел смерті» Миколи Сотникова потрапляють якісь таємничі документи. Ховаючись від людей, які будь-що хочуть їми заволодіти, він вирушає в подорож до Каспійського моря. Поїздка виявляється дуже ризикованою і кардинально змінює життя героя.

Роман «Сад Гетсиманський», написаний у 1950 році, уславив ім’я Івана Багряного (1906—1963), українського письменника, поета, драматурга, політичного діяча, на весь світ. Це був один з перших творів, в якому вражаюче правдиво зображено всю страшну сутність радянського режиму у роки масових репресій. За кожною сторінкою роману — біль і страждання, відчай і надії тих, кого зім’яла безжальна сталінська машина смерті. Багряний описав те, що сам пережив і про що не можна було мовчати. Головного героя роману він багато в чому наділив своєю долею і своєю вдачею — несхитністю духу й вірою в непереможність добра. Його Андрій Чумак пройшов усі пекельні кола і вистояв, не зламався. І це робить його гідним високого звання людини.

Книга продовжує розпочату автором у романі «Пікнік на льоду» розповідь про долю журналіста Віктора Золотарьова. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи жахи «добровільного» чеченського полону, він усвідомлює справедливість народженого самим життям Закону равлика: без власного будиночка, даху, ти, як равлик без мушлі, — безпорадний слимак. І будь-хто, мимохідь, може просто тебе розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»...

Бернард Шоу (1856-1950) — уславлений ірландський письменник і драматург, лауреат Нобелівської премії. Одну зі своїх п’єс-шедеврів він написав, надихнувшись міфом про скульптора Пігмаліона, який закохується у своє творіння — дівчину-статую і просить богиню вдихнути в неї життя. У Шоу, щоправда, головна героїня — вульгарна квіткарка Лайза Дулитл жива-живісінька, ще й говірка нівроку. «Скульптор» — мовознавець Генрі Гіггінс має виліпити з неї вишукану даму, причепуривши та навчивши правильної мови. Але після вдалого дебюту вихованки, щось пішло не так… П’єса «Пігмаліон» не сходить зі сцени, бо є улюбленицею і постановників, і глядачів. Шалений успіх мала також її перша екранізація — до однойменного британського фільму 1938 року Бернард Шоу написав сценарій і отримав за нього «Оскара». Кадрами з фільму проілюстровано це видання.

Головний герой роману «Пікнік на льоду» — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від однієї провідної газети: писати некрологи про відомих впливових людей, які... поки ще живі. Поступово він розуміє, що став учасником серйозної гри якихось тіньових структур, вийти з якої живим практично неможливо...

Девід Герберт Лоуренс (1885—1930) — англійський письменник початку ХХ століття, відомий перш за все своїми психологічними романами. Найкращий з них — «Коханець леді Чаттерлі», з якого почалася європейська еротична література. 

Його публікація в 1928 році викликала обурення, адже секс вважали гріхом, брудною справою, а відвертий опис еротичних сцен — майже злочином. У романі розповідається про життя пари вищого світу Чаттерлі. Він — аристократ-інвалід, вона — молода леді, яка не має задоволення в сексі й вже втратила надію на материнство через каліцтво чоловіка, — закохується в лісника. Лоуренс спокусився на святе святих — «зламав» у своїй книжці всі станові відмінності.

Кузьма Скрябін народився в місті Самборі на Львівщині 17 серпня 1968 року. Щоправда, тоді він був відомий як Андрій Кузьменко. Все визначилося 1989-го, коли Андрій записав першу пісню з гуртом Скрябін», а згодом став у ньому співаком, автором пісень, незмінним лідером, власне, Кузьмою Скрябіним. Так тривало до трагічного ранку 2 лютого 2015 року — дня смертельної автомобільної аварії. Доля відміряла надто мало життя улюбленцю мільйонів, обдарувавши навзамін багатьма талантами. В цьому оригінальному виданні, яке покликане, зокрема, нагадати про неперевершене почуття гумору Кузьми, зібрано весь його прозовий доробок і частково — поетичний. Про що розповідає співак? Про себе, про нас, про життя і як у ньому не втратити здорового глузду. Інший порух душі, коли ранимість бере гору, — то поезії. Творчість Скрябіна надихнула проілюструвати видання відомого Олександра Грехова.

Джорджо Щербаненка, сина українця й італійки, справедливо називають батьком італійського детективу. Протягом життя він писав жіночі романи, а на схилку літ написав цикл творів, головним героєм яких став Дука Ламберті — колишній лікар, а нині приватний детектив, інтелігентний, освічений, з  високими професійними якостями, що  уособлює тип сучасного європейського слідчого, разом із тим залишаючись утіленням італійськості.

Дебют нового героя відбувся 1966 року в романі «Приватна Венера», який одразу привернув увагу критики й читачів. Арена діяльності Дуки Ламберті — нетрі Мілана, де він розплутує вбивства й грабунки, наражається на смертельну небезпеку, незмінно перемагаючи.

Після «Приватної Венери» Дука Ламберті простує сторінками наступних книжок письменника: «Тенета зради», «Молоді бузувіри», «Міланці вбивають по суботах». В останньому творі також діють персонажі попередніх книжок — урятована слідчим від смерті дівчина Лівія, що стала його подругою, і вірний помічник Маскаранті.

Події у новому романі Андрія Куркова та Юрія Винничука розгортаються одразу в трьох сюжетних зрізах: Хрестовий похід 1111 року, описаний у Хроніці лицаря Ольгерда з Галича, початок Другої світової у Львові та Кракові, а також сучасний період. Хто така Діва, і чому на неї полюють декілька століть поспіль, ким насправді є чорний археолог Олег, і головне – куди ведуть двері, які можна відчинити ключами Марії? Про це дізнаєтеся зі сторінок одного з найбільш очікуваних романів сучасної української літератури останніх років.

Патрік Зюскінд (1949) — відомий німецький письменник. Кар’єра його розпочалася з роботи журналіста, одночасно він вивчав історію в університетах Баваріі. Перший успіх прийшов після виходу в 1980 році п’єси «Контрабас», далі були «Парфуми», «Голубка», «Історія пана Зоммера» та інші твори.

Роман «Парфуми», що вийшов у 1985 році і став бестселером, приніс авторові премію Гутенберга за найкращий іноземний роман у 1986-му в Парижі та Всесвітню премію фентезі за найкращий роман у 1987 року. Завдяки своїй багатогранності він подобається читачеві: хтось захоплюється сюжетом, когось приваблює філософське підґрунтя. І кожен самостійно шукає відповідь на питання — хто ж він, цей незвичайний Жан-Батіст-Гренуй? Геніальний злочинець, талановитий злий геній або просто нещасна людина? Чи варто домагатися дивовижними та жахливими способами любові та шани людей, якщо ти їх ненавидиш? Адже тоді, досягнувши мети, не маєш жодного задоволення...

Ця книжка містить дві повісті, що мали для письменниці непересічне значення.  Саме «Людина» відкрила їй шлях до української літератури, бо вперше була написана українською мовою. І водночас, за словами авторки,  принесла  багато «мук творчості» — чотири рази перероблювалася. Тим часом  «За ситуаціями»  писалася  «з такою силою чуття, що викінчуючи її, я цілий вечір плакала», згадувала Ольга Кобилянська. Єднає повісті доля головних героїнь — така різна й однаково складна, які прагнуть жити за своїми ідеалами, та їм несила подолати опір світу, якому вони протистоять.

Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер) (1903 — 1950) — всесвітньо відомий англійський письменник.

Орвелл зростав у аристократичній, але бідній сім’ї, і після закінчення навчання виїхав з Англії до її східних колоній, де служив у поліції. Розчарувавшись в системі, пішов у відставку, жив у Лондоні, потім у Парижі, де заробляв миттям посуду, набирався досвіду й вражень, що пізніше наповнять його романи й есе. За його словами, він «покутував колоніальний гріх»: «Я свідомо бажав стати на місце тих, кого вільно або невільно принижував п’ять років, хотів стати жертвою і невдахою. Думка про життєвий добробут, навіть найскромніший, була мені тоді огидна».

Повість «У злиднях Парижа і Лондона» автобіографічна, автор мав на меті привернути увагу суспільства до бідності, що існує у таких заможних містах. Повість була видана 1933 року. Це перший великий твір письменника і він тут вперше використав псевдонімом «Джордж Орвелл».

Втративши батьків під час шторму, дівчинка Кіра опиняється на безлюдному острові. Блукаючи посеред тропічних дерев, вона знаходить покинутий храм, в якому раптом починає бачити потоки - потоки достатку та бідності, удачі та нещастя, світла та темряви... Кіра розуміє, що це -  невідома їй раніше суперсила. За допомогою цієї суперсили Кіра не просто вибирається з острову, а починає нове життя.

Через кілька років, ставши відомою письменницею, вона виходить заміж за улюбленого чоловіка, але з часом виявляється, що її успіхи не всім подобаються, заздрість до її таланту призводить до того, що дехто хоче присвоїти її недописану книгу і взагалі… вбити її.  Чи допоможе Кірі її суперсила? Чи врятують потоки?..

Тікаючи від ненависного сімейства Стиків, що окупувало будинок Джорджі, скориставшись відсутністю її батьків, славетна п’ятірка знову вирушає на острів Кирін, де минулого року вони знайшли скарб — золоті зливки. Однак цього разу Джуліан, Дік, Енн та Джорджа раптом виявили на острові чужинців. Знайшовши на старому затонулому кораблі, викинутому штормом на рифи, новеньку валізу, вони вирішили, що це оборудки контрабандистів. Аж тут якось уночі дітлахи почули дитячий крик…

«П’ятеро на острові скарбів» — перша книга серії «Славетна п’ятірка».

До Джорджі, дівчинки з норовливим характером, в усьому схожої на хлопця, приїхали на канікули трійко кузенів — Джуліан, Дік та Енн. Попервах хазяйка, в якої ніколи не було друзів, хотіла якнайшвидше позбутися непроханих родичів, однак незабаром дітлахи подружилися. А коли кузени ще й дізналися, що Джорджа має власний острів з руїнами старого замку, затонулий корабель та чудового собаку Тіммі, всі вони з головою поринули у захопливі пригоди, перетворившись на шукачів скарбів.

«Нові пригоди славетної п’ятірки» (1943) — друга книжка цієї серії. Славетній п’ятірці через хворобу матері Джуліана, Діка та Енн довелося поїхати на різдвяні канікули до батьків Джорджі — у Кирін-котедж. Найгірше те, що тепер замість відпочинку та розваг їм належало навчатися — для дітей вирішили запросити репетитора. Канікули загрожують стати найнуднішими в житті, аж раптом діти знаходять дивний старовинний сувій, а у батька Джорджі зникають записи із дуже важливою формулою. І розпочинається нове розслідування, однак цього разу в дружній компанії шукачів пригод виникає розлад...

На самому початку весняних канікул Джуліан, Дік, Енн та Джорджа із псом Тіммі вирушають у Кирін-котедж, щоб відпочити від занять. Аж раптом жахлива негода нищить їхні плани, і дітлахів відправляють до знайомого дядька Квентіна, який мешкає у будинку під дивною назвою «Вершина контрабандистів». Він стоїть на горі, на вершині пагорба, оточений із трьох боків болотами і схожий на старий замок із силою-силенною таємних ходів і секретних механізмів. Уночі на високій башті будинку то спалахує, то гасне світло. Схоже на те, що хтось подає сигнали... Славетній п’ятірці доведеться докласти багато зусиль, щоб розкрити цю таємницю і вивести шахраїв на чисту воду…