Велика нафта і газ проти демократії: переможцю дістанеться все.

Міцно закута у сланцеві печери, надійно притиснена товщею океанських вод, замурована арктичними крижаними брилами, у надрах землі тисячоліттями дрімала потужна сила - енергія нафти й газу. Але одного дня стався величезний прорив: людина сягнула бурильним долотом золотої нафтової жили. Цей історичний удар бурильного долота змінив усе: економіку, політику, екологію, а також уявлення про добро й зло, багатство й бідність. На арену цивілізаційного поступу людства увірвалася нафтогазова промисловість.

Перед читачами сцена за сценою розгортається неймовірно захоплива, криваво безжальна, а в деяких епізодах відверто абсурдна історія про те, як нафта і газ торують собі шлях, повсякчас ґвалтуючи демократію й наполегливо домагаючись світового панування. Чи то йдеться про непомірні податкові пільги для американських нафтовидобувних штатів, чи про просякнуту зневірою, кров'ю і голодом Екваторіальну Гвінею, чи про намагання президента Російської Федерації задушити в газопровідних "обіймах" ресурсно залежну Європу!

Москва почалася для британського журналіста Пітера Померанцева, народженого в Києві сина дисидента-вигнанця, 2001 року, коли він приїжджав у переповнене життям, можливостями, грошима місто — працювати в західних аналітичних центрах, проєктах ЄС, асистентом на зйомках документальних фільмів. Проте сюжет цієї книжки починається лише 2006 року, коли Померанцев стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. Він знайомиться зі світом, який у своїх засадах відрізняється від знайомих йому світів: британського європейського, російського дисидентського. Це світ всемогутнього російського телебачення, грубих грошей та великої влади. І поруч із цією Росією нафтових капіталів, декадентських вечірок, захмарно дорогих творів мистецтва постає Росія переповнених слідчих ізоляторів, бандитів, спецслужб, безправ’я. Так Померанцев відкриває сам спосіб мислення цієї «нової Росії» — глибоке розщеплення особистості, множинність, розшарування і порожнечу між ними. Розповідь не завершується у Москві: по поверненні до Лондона Померанцев спостерігає, як «нова Росія» крокує Заходом, скуповуючи нерухомість, а її мислення універсалізується.

Книжка «Нічого правдивого й усе можливо» зробила внесок у зміну способу, в який у світі доти дискутували про Росію, особливо на тлі подій 2014 року, коли книжка вперше побачила світ. А 2016 року Пітер Померанцев отримав за неї нагороду Королівського літературного товариства — Премію Онтадчі.

Чи замислювались ви коли-небудь, як формується геніальна особистість і чому саме в тому або тому конкретному місці та часі? Завдяки чому з’являються блискучі, талановиті, творчі люди, такі як Стів Джобс, Томас Едісон або Альберт Ейнштейн?

У цій захопливій книжці Ерік Вайнер вирушає в подорож слідами геніїв, у місця, де все сприяло появі новацій і творчому розвитку. Автор досліджує минуле і сьогодення, стародавні Афіни і Кремнієву долину, Китай за династії Сун і Флоренцію доби Ренесансу, Відень часів Моцарта і Фройда, Единбург за Просвітництва і Колкату на межі століть. Майстерно поєднуючи історичні факти і власні висновки, добуті з опитувань експертів, інтерв’ю з екскурсоводами, розмов із місцевими, Ерік Вайнер пропонує нам поміркувати ось про що: чи є можливим нині, саме тут і тепер, вловити той самий дух геніальності, сприятливий для появи сучасних геніїв?

Від часів падіння Римської імперії визначні європейські політики, як-от Карл Великий і Наполеон, намагалися відтворити її багатовікові надбання й досвід управління. Та жодній державі-спадкоємиці це не вдалося. Боріс Джонсон розкриває секрети успіху Римської імперії, намагаючись винести певну науку для сучасної політики, зокрема для Європейського Союзу.

Мрію про Рим плекають як можливість досягти злагоди, процвітання та ефективної взаємодії народів, які могли б на тлі різних пріоритетів і політичних мотивів віднайти ідею спільності та мирного співіснування. Ця майстерно написана книжка переконає читача, що окремі політичні ідеї давніх римлян досі живуть в колективному несвідомому, та за свіжого їх інтерпретування нині можуть бути напрочуд актуальні.

Дмитро Донцов (1883 – 1973) – видатний український мислитель і публіцист ХХ сторіччя. Через заборону його імені ми тривалий час не мали змоги запізнатися з його творами. А тим часом думки і погляди Д. Донцова мали велетенський вплив на сучасників, особливо на молодь,  і відіграли визначну роль за доби національно-визвольної боротьби за незалежність України. Багато його думок не втратили злободенності і залишаються актуальними й тепер.

До видання “Культурологія” увійшли твори Дмитра Донцова, які великою мірою визначили історію та розвиток політичних ідей в Україні.

Італійський політик, філософ, історик, письменник, поет і комедіограф Нікколо Мак’явеллі (1469—1527) особливої слави зажив своїм знаменитим твором «Державець» (1513), в якому він зробив спробу сформулювати загальні закони політичного життя, викласти суть «ремесла політика», а також визначити роль і місце державця в Європі та Італії ХVІ століття. У наші дні ці питання набули надзвичайної гостроти та актуальності.

Також до видання увійшла «Історія Флоренції» (1520—1526) Н. Мак'явеллі, опублікована вже після його смерті (1532), в якій відтворено історію міста від Давнього Риму до смерті Лоренцо Медічі у 1492 році.

«Перспективи Української Революції» — це зібрання статей Степана Бандери, що вийшло друком у Мюнхені 1978 року. На відміну від інших репринтів, у цій книжці додано передмову О. Сича, глосарій рідковживаних, малозрозумілих і діалектних слів, іменний і географічний покажчики. Також за допомогою QR-кодів читач зможе потрапити в онлайн-медіатеку, де зібрано оцифровані видання середини минулого сторіччя, у яких публікувався автор. А ще там можна побачити десятки зображень, пов’язаних із життям Степана Бандери та діяльністю ОУН, і навіть почути живу мову Провідника. Видання здійснюється з дозволу родини Бандер та завдяки сприянню Центру національного відродження імені Степана Бандери.

Тринадцять захопливих художніх репортажів із псевдореспублік затягують читача в чорні діри альтернативних, але водночас таких справжніх реальностей.

Абхазія, Південна Осетія, Нагірний Карабах, Придністров’я, «ЛНР», «ДНР» – де-юре вони не існують, де-факто там триває життя за своїми специфічними законами, надиктованими парадоксальною реальністю та невтіленими мріями про незалежність.

Чому в липні 1945-го, через два місяці після перемоги над Німеччиною, Черчилль зазнав поразки на виборах? Чому в Польщі так довго триває епоха Дуди, а в Угорщині — Орбана? Чому навесні 2019-го Порошенко зазнав поразки, а Зеленський опинився в кріслі президента?

Таких питань безліч, і відповіді на них можна шукати в безлічі випадковостей. Проте розгадка всіх цих перемог і поразок — у політологічних законах, які діють у політиці з такою самою невідворотною силою, що й фізичні закони в природі.

Що криється за бажанням жінок отримувати не менше, ніж чоловіки? Визнання власної гідності. Що штовхало чорношкірих американців бойкотувати громадський транспорт у 1950-х? Визнання їхньої значущості. Усе це приклади того, як політика скривдженості впливала на історію. Френсіс Фукуяма переконаний: до змін і рухів призводять не так економічні важелі, як бажання, щоб ідентичність, гідність окремих людей чи груп було визнано. І це підтвердила навіть Революція Гідності 2013–2014 років. 

• Нотатки видатного римського імператора
• Дизайнерьский папір, тиснення золотою фольгою
• Настільна книжка лідерів
• Мудрість, що лишається поза часом.

«Ми живемо у теперішній миті. Усе інше або було, або невідомо, чи буде».

Змінюються епохи, а мудрість лишається. Сенс життя і людське призначення, пошук власного шляху і вірних супутників, щоденне долання перешкод і страху заради омріяної мети — вічні істини, до яких апелює Марк Аврелій. Бо, як казав великий римський імператор і філософ, «людина не змінюється: минають епохи, з’являються та зникають країни, а людина залишається такою, якою була колись».

Невичерпне джерело розмислів та думок, обрамлених у форму афоризмів та висловів, що стали крилатими. Книга, яку продовжують читати та цитувати з часів Римської імперії і до ХХI століття.

Зазвичай вітчизняні гуманітарії ставлять у центр своїх досліджень Україну, лише принагідно вдаючись до ширших контекстів. Автор спробував вийти за межі цієї традиції. У центрі його уваги — Східна Європа як ідеологічний конструкт, що склався у ХХ ст. і нині продовжує шукати властиву для нього сутність.

Предметом аналізу є складні та неоднозначні процеси, що формують поняття Східної Європи. У минулому цей регіон був об’єктом непростої історії, що й досі відлунює у його постколоніальних і посткомуністичних тенденціях. Водночас автор спостерігає поступове формування нових якостей, які змінюють цей регіон. Символічні кордони Європи сьогодні стрімко зміщуються, а її пограниччя означує Україну як континентальний форпост, який у перспективі впливатиме на європейську ідентичність.

Книга відомого вченого, економіста, громадського діяча, проф. Олександра Савченка присвячена вирішенню найсклад­ніших соціально-економічних проблем України та українців. По-новому трактуючи ключoві моменти історії України, aвтор доходить висновку, що тисячолітня еволюція україн­ського суспільства створила не лише українських героїв, a й їхніх антиподів, антиукраїнців, до яких О. Савченко відносить «малоросів», «хохлів», прихильників Московсько-­православної цивілізації, а також корупційну українську еліту. Автор надає конкретні рекомендації українцям, як зробити Україну успішною, а себе — заможними. Книга стане у пригоді мислячим громадянам, і не лише їм: адже зараз Україна займає центральне місце в поки що гібридній війні цивілізацій. Успіх України має заспокоїти Росію — вкрай агресивну державу, — причому для її ж користі. Поразка України може відродити Імперію Зла, проти якої діяльність ІДІЛ здаватиметься дитячою забавкою.

Книжка Андрія Маклакова — спірна і твереза, яка ламає рамки уявної політкоректності і змушує читача у зовсім несподіваному ракурсі поглянути на багато аспектів сучасної цивілізації. Що собою являє суспільство, яке, наче губка, просочене нарцисизмом? У чому полягають справжні мотиви сильних світу цього? Чи є небезпечною насолода, і якими є її наслідки? Чи справді все у цьому світі крутиться навколо грошей і влади? Автору вдалося по-новому зібрати розрізнений «пазл» нашої дійсності і запропонувати оригінальні підходи до найрізноманітніших сфер життя суспільства: економіки та політики, західної філософії та культури, науки та релігії, гламурного середовища і таємних товариств.