Відправка замовлень - 16 червня
Голуби і шпаки, горобці та ворони, сови, сапсани й навіть папуги. Усім вистачить місця поруч з людиною серед бетонних джунглів міста. А от яким буде наше спільне життя і чи не перетвориться воно на постійне протистояння, залежить тільки від нас.
Нова книжка орнітологині Наталії Атамась розповідає історію птахів у місті: де вони живуть і як доглядають пернату малечу, як вирішують болюче житлове питання та виборюють територію. Саму ж книжку побудовано як прогулянку – від околиць до центру, від парків та кладовищ до старих камʼяниць і хмарочосів.
Як боротися з дятлами і до чого тут струс мозку та шоломи для гри в американський футбол? Де у Києві шукати сірих сов і як шум міста впливає на розмноження синиць великих? Що вийшло з кіднепінгу яєць дрозда чорного й чим закінчилася дискусія про те, де зимують ластівки?
Орнітологиня намагається дати відповіді на всі ці питання, а заразом і пояснити, чим такі небезпечні полишені на вулиці котики, як відлякати птахів від вашої грядки на дачі, й зрештою – як зробити наше спільне з птахами життя в одному місті комфортним і взаємовигідним.
Ця книжка допоможе дізнатися про здібності тварин, що раніше вважалися неможливими або фантастичними. Ви будете вражені, наскільки по-різному бачать і відчувають світ планети Земля тварини.
Як тварини використовують свої органи чуття? Нюх і смак? Дотики, вібрацію, слух? А як вони бачать? Який їхній світ кольорів? Автор допомагає зазирнути всередину видосвітів тварин і відкрити чимало таємниць.
Ви зустрінете жуків, яких приваблює дим, та морських черепах, здатних відчувати магнітні поля Землі. Дізнаєтеся, що крокодили виявляють найменші брижі на поверхні води, та що очі гігантського кальмара еволюціонували, щоб бачити китів; що рослини гудуть тихими вібраційними піснями, і що навіть прості морські гребінці мають складний зір. Довідаєтеся, що бачать бджоли у квітах, що чують співочі птахи у своїх мелодіях і що винюхують собаки на вулиці.
Багато тварин, чиї видосвіти найбільше відрізняються від наших, живуть у важкодоступних або непрохідних місцях — каламутних річках, темних печерах, відкритих океанах, бездонних глибинах і підземних просторах. Запрошуємо поринути у цей дивовижний неосяжний світ.
Кістки — мовчазні свідки людського життя.
Кожна частина нашого тіла може розповісти історію. Те, що ми їмо, усе, що робимо, залишає сліди — повідомлення, які терпляче чекають місяцями, роками і навіть століттями, доки судово-медичний антрополог їх розшифрує.
Всесвітньо відома судова антропологиня і професорка Сью Блек запрошує читачів у захопливу подорож людським тілом, від маківки до стоп, досліджуючи кістки голови, тулуба й кінцівок та розповідаючи історії людей, яким ці кістки належали.
«Нам цікаво, якою була людина, що прожила це життя. Ми хочемо віднайти закарбоване на кістках, щоб розповісти історії тіл, а можливо, навіть повернути загиблим імена».
Попри серйозність теми книжка написана з гумором. Кожна історія авторки сповнена поваги до людей і любові до власної справи…
Упродовж тривалого часу гриби вважали чимось на кшталт рослин (так, найчастіше вони сидять на одному місці, не нявкають і їсти не просять), а деякі види навіть зараховували до тварин і мінералів. Що ж, усі помилялися. Гриби — це просто гриби.
Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко. Що спільного у Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблока та хто згубив австралійських спортсменів?
А ще автор розповість про ЛСД і псилоцибін, печериці, що ніякі не шампіньйони, як вашій ранковій чашці кави загрожує паразитичний гриб, чи можна створити з грибів мʼясо та що таке той чайний гриб.
Це історія про гриби та їхню роль у житті нашої планети, бо якось уже так склалося, що на Землі неважко знайти місця зростання грибів – складніше знайти місце, де їх не існує.
Оселедець — це сардина, сардина — це анчоус, анчоус — це хамса, хамса — це кілька, кілька — це тюлька, тюлька — це шпроти, шпроти — це салака, а салака — це оселедець. А оселедець — це сардина…
Складно? Лише на перший погляд. Повірте, цей ряд має абсолютно логічне пояснення. У своїй новій книжці біолог Леонід Горобець пропонує нам прогулятись найближчим супермаркетом та дізнатися, чому у нашому кошику лежать свинина та креветки, а не, скажімо, мʼясо слонів чи мурена.
Яких тварин неможливо одомашнити і чому для цієї місії краще обрати гепарда, ніж гризлі (якщо дуже хочеться спробувати щось неможливе)? З якої риби роблять «крабові» палички, чому «фермерська» курка лише покращує продажі в магазині, а «фермерський» лосось — ні? Хто їв менше свинини — шляхта чи селяни? Чому не варто готувати мʼясо страусів? Гуляючи супермаркетом, автор переміщується у просторі та часі, пояснюючи еволюцію окремих видів. Він розповідає, як відрізнити, чи перед вами справжня ікра, та як правильно чистити рибу, хто такі трахіхти і чи справді «мармурова яловичина» така смачна, якщо не бачиш її цінника.
Чому люди рятують і вбивають, пробачають і мстяться, люблять і ненавидять? Один вказуватиме на емоції, другий — на гормони, третій шукатиме причини в дитинстві, а четвертий — у середовищі. Хто має рацію? Усі й ніхто водночас. Бо для повної картини потрібні аргументи з кожної галузі. Як пояснити пасивну агресію «підрізаного» водія? Чому в підлітковому віці дітям «зносить дах» і вони втікають із дому чи ув’язуються в сумнівні компанії? Чому нас нудить не тільки від зіпсованої їжі, а й від подій? Як вияв люті однієї людини зміг перерости у 20-мільйонний протест — Арабську весну? Це й інше в людській поведінці різнобічно пояснює Сапольскі.
Якщо вам здається, що якийсь орган з'явився в процесі еволюції нізвідки, то вам здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції.
Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.
Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки — то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші питання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.
Перці й помідори — не овочі. Гречка — горішок. Вишня — не ягода.
Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки.
Перед вами — не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка — це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.
Від автора світового бестселера "Гнучкість. Пластичне мислення в епоху змін"!
Від Лауреата премії PEN/E.O. Wilson за літературні досягнення з біологічної та фізичної тематики!
Упродовж двох останніх десятиріч дослідження в галузі нейрофізіології дедалі переконливіше демонструють, що наше сприйняття світу - чуття, поведінка, спогади і погляди на суспільство - значною мірою визначається підсвідомими мозковими процесами, а не свідомим аналізом, як тривалий час вважалося.
Леонард Млодінов з притаманним йому гумором описує складну картину підсвідомого розуму. Зокрема, він доступно пояснює, чому підсвідомість нерідко функціонує так, що ми хибно сприймаємо свої стосунки з сім'єю, друзями і бізнес-партнерами, неправильно розуміємо мотивацію власних рішень, помилково тлумачимо важливі події, і водночас змінює наші погляди на самих себе та довколишній світ.
Абсолютна більшість рослин, які оточують нас на городах і в садках, — це чужинці, до яких ми звикли, яких полюбили та вважаємо своїми. Така сама ситуація коїться і в наших холодильниках.
Нова книжка ботаніка Олексія Коваленка знайомить нас зі світом через фрукти та овочі: від анісу, інжиру й дині до базиліку, ківі та лічі, від Середземноморʼя й Китаю до Австралії, Аргентини та Канади.
Олексій розповідає, чому деякі люди настільки ненавидять запах кінзи і як зробити вино з пастернаку, пояснює, як були одомашнені певні види рослин та як вони потрапили в наш город і на стіл.
• Від одного зі знакових нейрохірургів сучасності
• Білл Ґейтс та Волтер Айзексон рекомендують до читання
• Входить у ТОП-30 книжок від Амазон
Зберегти жвавий розум та активність мислення у 70, 80 і навіть 90+ років? Це можливо завдяки простим практичним порадам від доктора Санджея Ґупти. Автор розвінчує міфи про старіння мозку, розповідає про спеціальну "мозкову дієту", яка зупинить вікові зміни пам’яті, та пропонує ефективний 12-тижневий курс поліпшення когнітивних здібностей у будь-якому віці.
Доктор досліджує:
- чи фізичні вправи (і які саме) корисні для мозкової активності;
- які відеоігри застрахують від хвороби Альцгеймера;
- навіщо мозку потрібні нові знайомства та спілкування з людьми;
- чого ми можемо навчитися від "суперрозумних" людей, яким за вісімдесят і дев’яносто;
- і чи справді є користь від уживання ліків, добавок і вітамінів "для мозку".
Щодня ми брешемо самі собі й іншим. Ми навчилися говорити не те, що відчуваємо, а те, що є соціально припустимим, щоб уживатися з оточенням, досягаючи власних цілей. Але що менше усвідомлюємо свої приховані мотиви, то краще, бо нам не подобається навіть думка про те, які ми егоїстичні. Це явище має назву «слон у голові»: нам неприємно визнавати приховану мотивацію, тому робимо її предметом табу замість розмірковувати про її природу та усвідомлювати причини своєї поведінки. Однак несвідомі мотиви керують не лише нашими особистими діями, вони також мають вплив на мистецтво, освіту, медицину, політику, релігію. Існування прихованих мотивів може перешкоджати роботі соціальних інститутів, що призводить навіть до сумнівів у справедливості чи законності їх існування.
Мета цієї книжки — звернути нашу увагу на приховані мотиви й способи їх визначення. Тоді ми зможемо краще зрозуміти себе й інших, навчимося ліпше взаємодіяти одне з одним.
Життя — це великий пазл. І якщо тулити деталі абияк — замість картини отримаємо кашу з картонних обрубків. Тож має сенс напружити сіру речовину й розкласти фрагменти по своїх місцях (призначених творцем, безумовно): спорт, подорожі, громадянський обов’язок, секс, бізнес, науковий підхід до вирішення задач... І щойно всі деталі опиняться там, де мають бути,— ми побачимо картину Едемського саду на землі. Ідеальне життя детектед! Так от... «Ніщо не істина» — це удар напалмом по вашій коробці з пазлом. Конкретна, логічна й до біса весела відповідь, чому збирання ідеальних картинок – дурня собача. Таке собі щеплення реалізму, після якого ваше мислення стане важче, а життя легше. Приємного виходу з Матриці. І так... Хай яких висновків ви дійдете після читання цієї книжки – не довіряйте їм.
Якось Сай Монтгомері, авторка цієї книжки, погладила в океанаріумі восьминога — і до нестями закохалась у цих тварин. Восьминоги розумні та допитливі, а їхня нервова система настільки не схожа на нашу, що ми й досі не знаємо, як саме вона працює. Авторка розказує про різні етапи життя восьминогів, спираючись на спеціальну літературу, розмови з дослідниками і власний досвід спілкування з цими унікальними тваринами — спочатку в океанаріумі, а потім і в природному середовищі. Зрештою, авторка змушує зовсім під новим кутом поглянути й на інших водних мешканців, бо ж і вони мають якусь свою, особливу свідомість. Ця книжка сповнена любові до всіх істот на Землі, нагадуючи, що людина — просто ще одна форма життя, до того ж, можливо, не найрозумніша. Цю першість Сай Монтгомері без вагань готова віддати восьминогам.
Тема кохання захоплює людство від самого початку його існування. Це почуття штовхає нас на неймовірні вчинки — героїчні й безкорисливі, проте часом і на відчайдушні… Але що саме стоїть за симпатією, коханням і сексуальним потягом? Попри загальне захоплення, більшість з нас досить мало знає про механізм цих захопливих почувань.
У сучасному цифровому світі, коли ми маємо доступ до величезної вибірки потенційних партнерів на відстані кількох кліків, як ніколи важливо зрозуміти науку кохання — причини наших симпатій, послідовність вибору правильного партнера та правила збереження почуттів з плином часу.
Біологиня Ліат Якір веде нас у подорож еволюцією кохання, показуючи важливість гормонів, нейронів і генів, які визначають, у кого ми будемо закохуватися, а кого — відкидати.
Ця книга — захопливе дослідження, яке відкриває завісу заплутаного світу романтичних стосунків. Завдяки поєднанню наукових досліджень, гумору і культурних спостережень авторка заглиблюється в складну взаємодію біології, психології та соціології, на перетині яких і формується наш досвід кохання. Від еволюційного походження сексуального потягу до сучасних викликів збереження довгострокових стосунків — ця книга дасть читачам всебічне розуміння сил, що впливають на справи любовні.
За останні двадцять років вивчення динозаврів перетворилося на справжню наукову дисципліну. Нові технології розкрили секрети, приховані в доісторичних кістках, які раніше годі було передбачити. Тепер ми можемо визначати колір динозаврів, силу їхнього укусу, максимальну швидкість і навіть те, чи піклувалися вони про дитинчат.
У книзі «Динозаври. Новий погляд» провідний світовий палеонтолог, професор Брістольського університету, Майкл Джеймс Бентон розповідає, як найновіші винаходи змінюють наше уявлення про динозаврів, перетворюючи палеобіологію зі сфери туманних припущень на одну з найточніших біологічних наук. Серед іншого в книзі розповідається про те, як знаходять і розкопують останки динозаврів, і як за скам’янілими рештками реконструюють їхні кольори, зріст, раціон та поведінку. Розповідь Бентона доводить, що динозаври, хоч і давно вимерли, все ще залишаються частиною нашого світу.
Вовки вірні одне одному все життя, ведмідь на смак, як людина, а Поліссям десь бродить чупакабра. Такі історії ви можете почути скрізь, та, як це завжди трапляється із сенсаціями, вони не мають нічого спільного з реальними хижаками.
Зоологиня Марина Шквиря у своїй книжці розповідає справжню історію великих хижаків — від ведмедів і левів до вовків та гієн. Чи справді ведмедиці народжують уві сні? Чому панди з Тайваню регулярно мандрують до Китаю і як порахувати вовченят, навіть не бачачи їх? Хто з хижаків справжній король сексу й чому гієни агресують щодо своїх же молодих самиць?
Авторка розповість і про легендарних левів-людожерів, і про те, що робити, коли вам назустріч вийшов вовк чи ведмідь (маленький спойлер: краще віддати йому відерце з ягодами й не намагатися забрати впольовану здобич). Як каже сама зоологиня, ця книжка не про тварин, вона — про любов до них, про вміння розуміти їх і жити поруч.
Що ми знаємо про китів, про їхній еволюційний шлях, про розміри, про те, де і як живуть, як полюють, приводять на світ дитинчат; які труднощі долають або які небезпеки на них чигають в океанських просторах? На ці та інші запитання дає відповіді відомий знавець китів Нік Пайєнсон у своїй книзі «Підглядаючи за китами». Як справжній фанат китів автор брав участь у наукових експедиціях і досліджував скам’янілості, знайдені в різних куточках планети: від чилійської пустелі Атаками, де виявлено найбільше у світі захоронення залишків китів – Серро Баллена, до китобійних станцій в Ісландії, від північних до південних морів. Тому він так захопливо розповідає про те, як виглядали давні кити, як вони, мешкаючи на суші мільйони років тому, повернулися назад до водного способу життя; наскільки вражають розміри їхніх тіл. А ще – вони спілкуються між собою незбагненними людству мовами. Вони, як і ми, творять культуру. І все це – звідки з’явилися кити, як живуть сьогодні, що з ними станеться в новій ері – ми знайдемо в цьому ошатному томику.
Сон — одна з останніх великих таємниць біології людини. Чимало вчених безуспішно намагалися розшифрувати незбагненний код сну, аж доки не розвинулися наукові методи дослідження мозку. Метью Вокер, американський професор нейронауки та психології, значну частину свого життя досліджує вплив сну на здоров'я людини. Учений з’ясував: сон — унікальний спосіб оздоровити мозок і тіло, ба більше — найдієвіший метод відтермінувати старіння.
Вживання ГМО змінює нашу ДНК… та інші нісенітниці про генетично-модифіковані організми, які ви могли чути. Науковиця Оксана Півень у своїй книжці не лише спростовує ці та інші міфи про ГМО, а й пояснює, як насправді працює ГМО-технологія, якими «ножицями» ріжуть гени та чим їх склеюють, а також розповідає про ГМО у лабораторіях та на вашому столі.
Для чого потрібні стада генетично модифікованих кіз та чому одна мишка з відредагованими генами може коштувати 250 доларів? А ще як ГМО-технологія допомагає лікувати хворих на цукровий діабет і вирощувати свинок з людськими генами для трансплантації органів?
Авторка розповідає, як ГМ-томати та шпинат можуть стати вакциною проти сказу, чим можуть бути небезпечні продукти з поміткою «еко», як рослини зможуть замінити ліхтарі на вашій вулиці та чому не варто боятися ГМ яблук.
Книга Пола де Крайфа вважається одним із кращих видань, присвячених першим дослідникам мікросвіту. Перед читачем розгортається безсмертна драма про вчених, які, ризикуючи власним життям, виходили на бій із хвороботворними мікробами (і, на жаль, не завжди перемагали), про їхні злети і розчарування, про вчених, які, власне кажучи, заклали підвалини мікробіології, зберегли не один мільйон людських життів. Здавалося б, де Крайф пише про елементарні речі, але насправді йдеться про фундаментальні наукові відкриття, коли він розповідає і про те, як мікроби були вперше знайдені у прозорій краплі дощової води, і про те, як Луї Пастер зрозумів, що вакцина, атакуючи мікробів, здатна врятувати людину від жахливої смерті, спричиненої сказом.
Цей непідвладний часу, перекладений вісімнадцятьма мовами бестселер, що витримав величезну кількість перевидань, безперечно, викличе справжнє захоплення й у сучасних читачів.
Що спільного у чубатих синиць і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві?
Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини.
Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей.
Автор світових бестселерів, таких як: "Геном" та "Еволюція всього"! Книги Метта Рідлі розійшлися мільйонними тиражами по всьому світу та перекладені на понад 30 мов!
Чому, попри спроби впродовж двох тисячоліть вивчити сутність і еволюцію людини, наука й досі не в змозі відповісти на цілу низку важливих для нас питань. Ми ніколи не зрозуміємо себе, не дізнавшись, як змінювалася природа усього живого на землі, адже людина, як відомо, - це лише вид ссавців, один із величезної кількості. А ключове запитання, на яке належить знайти відповідь, звучить так: навіщо взагалі більшості живих істот знадобився зайвий клопіт - мати окремо самців і самок для статевого розмноження, якщо безстатеве потребує значно менших витрат часу та зусиль? Задля всебічного пояснення феномену статевої репродукції Метт Рідлі зводить докупи низку напрямків наукової думки, поєднуючи теоретичні викладки, результати досліджень багатьох науковців, власну ерудицію і… дотепність.
Скільки коштує Бенедикт Камбербетч? Як набір хімічних елементів — 168 доларів, а як актор — мільйони. Правда, якщо ми придбаємо всі потрібні мінерали, усе одно не отримаємо Камбербетча чи бодай якусь іншу людину. Бо наше тіло — це щось більше, ніж частка таблиці Менделєєва. Воно — справжнє диво.
Здатність організму боротися з хворобами і навіть самолікуватися - одна з найбільших таємниць природи. Ключем до здоров'я людини є її імунна система. Завдяки копітким дослідженням та експериментам вчених вже багато відомо про величезну і складну мережу спеціалізованих клітин, регуляторних білків та особливих генів, які постійно дбають про наш організм. Проте автор цієї книги, провідний імунолог Деніел М. Девіс, розкриває тему з дещо іншого кута зору, розповідаючи про імунну систему як про окремий всесвіт у межах нашого організму - приголомшливо красивий і досконалий. Імунна система набагато потужніша за будь-які винайдені ліки, тож завдання вчених полягає у пошуку способів використання природних захисних сил для створення проривних препаратів і застосування імунотерапії, що допоможуть для боротьби з раком, діабетом, артритом та багатьма віковими захворюваннями.
Автор знайомить нас із дивовижним, часом детективним світом дослідження імунітету людини, сповненим життєво важливих відкриттів, успішно розгаданих головоломок та ще не розв'язаних шарад, розповідає про нове розуміння людського тіла і про мільйони збережених життів.
Що таке віруси? Звідки походять нові їхні різновиди, як HIV-1 чи COVID-19? Чому вони взагалі виникають у наші дні? Чи став би світ кращим, якби цих паразитів зліквідували? Чи справді існування вірусів має значення?
Це науково-популярне видання лікаря-дослідника про найпоширеніші віруси і їхню роль у нашому житті. Автор доступною мовою пояснює, як діють віруси, звідки вони з’являються і чому без них не обійтись, чим вони нам загрожують та як ми можемо пом’якшити їхню загрозу.
