Щодня ми брешемо самі собі й іншим. Ми навчилися говорити не те, що відчуваємо, а те, що є соціально припустимим, щоб уживатися з оточенням, досягаючи власних цілей. Але що менше усвідомлюємо свої приховані мотиви, то краще, бо нам не подобається навіть думка про те, які ми егоїстичні. Це явище має назву «слон у голові»: нам неприємно визнавати приховану мотивацію, тому робимо її предметом табу замість розмірковувати про її природу та усвідомлювати причини своєї поведінки. Однак несвідомі мотиви керують не лише нашими особистими діями, вони також мають вплив на мистецтво, освіту, медицину, політику, релігію. Існування прихованих мотивів може перешкоджати роботі соціальних інститутів, що призводить навіть до сумнівів у справедливості чи законності їх існування.
Мета цієї книжки — звернути нашу увагу на приховані мотиви й способи їх визначення. Тоді ми зможемо краще зрозуміти себе й інших, навчимося ліпше взаємодіяти одне з одним.
Якось Сай Монтгомері, авторка цієї книжки, погладила в океанаріумі восьминога — і до нестями закохалась у цих тварин. Восьминоги розумні та допитливі, а їхня нервова система настільки не схожа на нашу, що ми й досі не знаємо, як саме вона працює. Авторка розказує про різні етапи життя восьминогів, спираючись на спеціальну літературу, розмови з дослідниками і власний досвід спілкування з цими унікальними тваринами — спочатку в океанаріумі, а потім і в природному середовищі. Зрештою, авторка змушує зовсім під новим кутом поглянути й на інших водних мешканців, бо ж і вони мають якусь свою, особливу свідомість. Ця книжка сповнена любові до всіх істот на Землі, нагадуючи, що людина — просто ще одна форма життя, до того ж, можливо, не найрозумніша. Цю першість Сай Монтгомері без вагань готова віддати восьминогам.
Життя — це великий пазл. І якщо тулити деталі абияк — замість картини отримаємо кашу з картонних обрубків. Тож має сенс напружити сіру речовину й розкласти фрагменти по своїх місцях (призначених творцем, безумовно): спорт, подорожі, громадянський обов’язок, секс, бізнес, науковий підхід до вирішення задач... І щойно всі деталі опиняться там, де мають бути,— ми побачимо картину Едемського саду на землі. Ідеальне життя детектед! Так от... «Ніщо не істина» — це удар напалмом по вашій коробці з пазлом. Конкретна, логічна й до біса весела відповідь, чому збирання ідеальних картинок – дурня собача. Таке собі щеплення реалізму, після якого ваше мислення стане важче, а життя легше. Приємного виходу з Матриці. І так... Хай яких висновків ви дійдете після читання цієї книжки – не довіряйте їм.
Якщо вам здається, що якийсь орган з'явився в процесі еволюції нізвідки, то вам здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції.
Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.
Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки — то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші питання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.
Перці й помідори — не овочі. Гречка — горішок. Вишня — не ягода.
Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки.
Перед вами — не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка — це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.
Скільки коштує Бенедикт Камбербетч? Як набір хімічних елементів — 168 доларів, а як актор — мільйони. Правда, якщо ми придбаємо всі потрібні мінерали, усе одно не отримаємо Камбербетча чи бодай якусь іншу людину. Бо наше тіло — це щось більше, ніж частка таблиці Менделєєва. Воно — справжнє диво.
Що таке віруси? Звідки походять нові їхні різновиди, як HIV-1 чи COVID-19? Чому вони взагалі виникають у наші дні? Чи став би світ кращим, якби цих паразитів зліквідували? Чи справді існування вірусів має значення?
Це науково-популярне видання лікаря-дослідника про найпоширеніші віруси і їхню роль у нашому житті. Автор доступною мовою пояснює, як діють віруси, звідки вони з’являються і чому без них не обійтись, чим вони нам загрожують та як ми можемо пом’якшити їхню загрозу.
Книга Пола де Крайфа вважається одним із кращих видань, присвячених першим дослідникам мікросвіту. Перед читачем розгортається безсмертна драма про вчених, які, ризикуючи власним життям, виходили на бій із хвороботворними мікробами (і, на жаль, не завжди перемагали), про їхні злети і розчарування, про вчених, які, власне кажучи, заклали підвалини мікробіології, зберегли не один мільйон людських життів. Здавалося б, де Крайф пише про елементарні речі, але насправді йдеться про фундаментальні наукові відкриття, коли він розповідає і про те, як мікроби були вперше знайдені у прозорій краплі дощової води, і про те, як Луї Пастер зрозумів, що вакцина, атакуючи мікробів, здатна врятувати людину від жахливої смерті, спричиненої сказом.
Цей непідвладний часу, перекладений вісімнадцятьма мовами бестселер, що витримав величезну кількість перевидань, безперечно, викличе справжнє захоплення й у сучасних читачів.
Що спільного у чубатих синиць і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві?
Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини.
Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей.
Автор світових бестселерів, таких як: "Геном" та "Еволюція всього"! Книги Метта Рідлі розійшлися мільйонними тиражами по всьому світу та перекладені на понад 30 мов!
Чому, попри спроби впродовж двох тисячоліть вивчити сутність і еволюцію людини, наука й досі не в змозі відповісти на цілу низку важливих для нас питань. Ми ніколи не зрозуміємо себе, не дізнавшись, як змінювалася природа усього живого на землі, адже людина, як відомо, - це лише вид ссавців, один із величезної кількості. А ключове запитання, на яке належить знайти відповідь, звучить так: навіщо взагалі більшості живих істот знадобився зайвий клопіт - мати окремо самців і самок для статевого розмноження, якщо безстатеве потребує значно менших витрат часу та зусиль? Задля всебічного пояснення феномену статевої репродукції Метт Рідлі зводить докупи низку напрямків наукової думки, поєднуючи теоретичні викладки, результати досліджень багатьох науковців, власну ерудицію і… дотепність.
Здатність організму боротися з хворобами і навіть самолікуватися - одна з найбільших таємниць природи. Ключем до здоров'я людини є її імунна система. Завдяки копітким дослідженням та експериментам вчених вже багато відомо про величезну і складну мережу спеціалізованих клітин, регуляторних білків та особливих генів, які постійно дбають про наш організм. Проте автор цієї книги, провідний імунолог Деніел М. Девіс, розкриває тему з дещо іншого кута зору, розповідаючи про імунну систему як про окремий всесвіт у межах нашого організму - приголомшливо красивий і досконалий. Імунна система набагато потужніша за будь-які винайдені ліки, тож завдання вчених полягає у пошуку способів використання природних захисних сил для створення проривних препаратів і застосування імунотерапії, що допоможуть для боротьби з раком, діабетом, артритом та багатьма віковими захворюваннями.
Автор знайомить нас із дивовижним, часом детективним світом дослідження імунітету людини, сповненим життєво важливих відкриттів, успішно розгаданих головоломок та ще не розв'язаних шарад, розповідає про нове розуміння людського тіла і про мільйони збережених життів.
Від автора світового бестселера "Гнучкість. Пластичне мислення в епоху змін"!
Від Лауреата премії PEN/E.O. Wilson за літературні досягнення з біологічної та фізичної тематики!
Упродовж двох останніх десятиріч дослідження в галузі нейрофізіології дедалі переконливіше демонструють, що наше сприйняття світу - чуття, поведінка, спогади і погляди на суспільство - значною мірою визначається підсвідомими мозковими процесами, а не свідомим аналізом, як тривалий час вважалося.
Леонард Млодінов з притаманним йому гумором описує складну картину підсвідомого розуму. Зокрема, він доступно пояснює, чому підсвідомість нерідко функціонує так, що ми хибно сприймаємо свої стосунки з сім'єю, друзями і бізнес-партнерами, неправильно розуміємо мотивацію власних рішень, помилково тлумачимо важливі події, і водночас змінює наші погляди на самих себе та довколишній світ.
