Поновлюємо прийом замовлень 14 липня.
Маєте питання? Пишіть на електронну пошту.
Голуби і шпаки, горобці та ворони, сови, сапсани й навіть папуги. Усім вистачить місця поруч з людиною серед бетонних джунглів міста. А от яким буде наше спільне життя і чи не перетвориться воно на постійне протистояння, залежить тільки від нас.
Нова книжка орнітологині Наталії Атамась розповідає історію птахів у місті: де вони живуть і як доглядають пернату малечу, як вирішують болюче житлове питання та виборюють територію. Саму ж книжку побудовано як прогулянку – від околиць до центру, від парків та кладовищ до старих камʼяниць і хмарочосів.
Як боротися з дятлами і до чого тут струс мозку та шоломи для гри в американський футбол? Де у Києві шукати сірих сов і як шум міста впливає на розмноження синиць великих? Що вийшло з кіднепінгу яєць дрозда чорного й чим закінчилася дискусія про те, де зимують ластівки?
Орнітологиня намагається дати відповіді на всі ці питання, а заразом і пояснити, чим такі небезпечні полишені на вулиці котики, як відлякати птахів від вашої грядки на дачі, й зрештою – як зробити наше спільне з птахами життя в одному місті комфортним і взаємовигідним.
Книга ізраїльського письменника Ювала Ноя Харарі про історію, досягнення та майбутнє людства. Автор піднімає філософські теми розвитку людства, еволюції та домінування у світі Homo Sapiens. Харарі ділиться своїми дослідженнями та роздумами про гуманізм як форму релігії, колективний та індивідуальний розум, технологічний прогрес та його вплив на людство. Письменних припускає, що на заміну Homo Sapiens прийде Homo Deus – надлюдина з унікальними здібностями, включаючи вічне життя.
Тема кохання захоплює людство від самого початку його існування. Це почуття штовхає нас на неймовірні вчинки — героїчні й безкорисливі, проте часом і на відчайдушні… Але що саме стоїть за симпатією, коханням і сексуальним потягом? Попри загальне захоплення, більшість з нас досить мало знає про механізм цих захопливих почувань.
У сучасному цифровому світі, коли ми маємо доступ до величезної вибірки потенційних партнерів на відстані кількох кліків, як ніколи важливо зрозуміти науку кохання — причини наших симпатій, послідовність вибору правильного партнера та правила збереження почуттів з плином часу.
Біологиня Ліат Якір веде нас у подорож еволюцією кохання, показуючи важливість гормонів, нейронів і генів, які визначають, у кого ми будемо закохуватися, а кого — відкидати.
Ця книга — захопливе дослідження, яке відкриває завісу заплутаного світу романтичних стосунків. Завдяки поєднанню наукових досліджень, гумору і культурних спостережень авторка заглиблюється в складну взаємодію біології, психології та соціології, на перетині яких і формується наш досвід кохання. Від еволюційного походження сексуального потягу до сучасних викликів збереження довгострокових стосунків — ця книга дасть читачам всебічне розуміння сил, що впливають на справи любовні.
Новаторське дослідження того, як взаємодія фізики та математики збагатила наше розуміння Всесвіту — обов’язкове читання для тих, хто хоче зрозуміти, як, за словами Стівена Гокінґа, фізики намагаються «пізнати розум Бога».
У пошуках фундаментальних законів Всесвіту фізики розвивають амбітні математичні ідеї. Але чи не працюють вони зараз у галузі «казкової фізики» без спостережень та експерименту, як стверджують їхні недоброзичливці?
У книзі «Всесвіт розмовляє числами» Грем Фармело стверджує, що найвидатніші наукові уми сьогодення працюють за традиціями, які беруть свій початок від Ньютона. Автор запрошує читачів у подорож від епохи Просвітництва через прориви Ейнштейна і Дірака до робіт сучасних фізиків та математиків, які проливають світло на дисципліни один одного — до їхнього взаємного здивування та захоплення. Ці взаємовідносини відповідальні за величезний прогрес у нашому розумінні простору і часу і, як пояснює Фармело, можуть привести до переосмислення реальності, якою ми її знаємо.
Ця книжка допоможе дізнатися про здібності тварин, що раніше вважалися неможливими або фантастичними. Ви будете вражені, наскільки по-різному бачать і відчувають світ планети Земля тварини.
Як тварини використовують свої органи чуття? Нюх і смак? Дотики, вібрацію, слух? А як вони бачать? Який їхній світ кольорів? Автор допомагає зазирнути всередину видосвітів тварин і відкрити чимало таємниць.
Ви зустрінете жуків, яких приваблює дим, та морських черепах, здатних відчувати магнітні поля Землі. Дізнаєтеся, що крокодили виявляють найменші брижі на поверхні води, та що очі гігантського кальмара еволюціонували, щоб бачити китів; що рослини гудуть тихими вібраційними піснями, і що навіть прості морські гребінці мають складний зір. Довідаєтеся, що бачать бджоли у квітах, що чують співочі птахи у своїх мелодіях і що винюхують собаки на вулиці.
Багато тварин, чиї видосвіти найбільше відрізняються від наших, живуть у важкодоступних або непрохідних місцях — каламутних річках, темних печерах, відкритих океанах, бездонних глибинах і підземних просторах. Запрошуємо поринути у цей дивовижний неосяжний світ.
Упродовж тривалого часу гриби вважали чимось на кшталт рослин (так, найчастіше вони сидять на одному місці, не нявкають і їсти не просять), а деякі види навіть зараховували до тварин і мінералів. Що ж, усі помилялися. Гриби — це просто гриби.
Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко. Що спільного у Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблока та хто згубив австралійських спортсменів?
А ще автор розповість про ЛСД і псилоцибін, печериці, що ніякі не шампіньйони, як вашій ранковій чашці кави загрожує паразитичний гриб, чи можна створити з грибів мʼясо та що таке той чайний гриб.
Це історія про гриби та їхню роль у житті нашої планети, бо якось уже так склалося, що на Землі неважко знайти місця зростання грибів – складніше знайти місце, де їх не існує.
Наше повсякденне життя — суцільна хімія. У ванній, на кухні, в автівці, аптечці й навіть на природі. За найпростішими речами — від прянощів до антисептика — стоїть складна формула і щонайменше кілька хімічних сполук зі страшними назвами, які взаємодіють між собою у той чи інший спосіб (незрозумілий для нас зазвичай).
У книжці хімік-токсиколог Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, — приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах. Тут не лише формули та схеми, а й цілком буденні та практичні приклади. Коли потрібно посолити смажену картоплю та чому гомеопат не зможе нікого отруїти (як і вилікувати)? За яким принципом працюють марихуана, пестициди і шампунь? Звідки взялися мило, антисептик та чи існують чудодійні креми «все в одному»? Про все це розповідає Володимир Саркісян, пояснюючи принцип дії простих сполук і речовин, ділячись при цьому кулінарними лайфхаками та історіями від Плінія, Дюма та Агати Крісті.
Вплив цифрової революції, що породила четверту епоху людства, полягає в тому, що вперше в історії всі ми з’єднані одне із одним у реальному часі. «Людина цифрова» пропонує украй необхідне дослідження того, як цифрова епоха впливає на стосунки між людьми та бізнесом, а також пропонує керівництво з адаптації компаній будь-якого розміру, що можуть адаптуватися до того, аби стати перспективним цифровим бізнесом. Ця книжка пропонує осмислення низки інтригуючих тем, що випливають із діджиталізації людства. Кріс Скіннер також досліджує зростання найбільш фундаментальних інновацій на ринках, що розвиваються, і вивчає проблему керування глобалізованим світом у той час, коли ми живемо в національних державах.
Оселедець — це сардина, сардина — це анчоус, анчоус — це хамса, хамса — це кілька, кілька — це тюлька, тюлька — це шпроти, шпроти — це салака, а салака — це оселедець. А оселедець — це сардина…
Складно? Лише на перший погляд. Повірте, цей ряд має абсолютно логічне пояснення. У своїй новій книжці біолог Леонід Горобець пропонує нам прогулятись найближчим супермаркетом та дізнатися, чому у нашому кошику лежать свинина та креветки, а не, скажімо, мʼясо слонів чи мурена.
Яких тварин неможливо одомашнити і чому для цієї місії краще обрати гепарда, ніж гризлі (якщо дуже хочеться спробувати щось неможливе)? З якої риби роблять «крабові» палички, чому «фермерська» курка лише покращує продажі в магазині, а «фермерський» лосось — ні? Хто їв менше свинини — шляхта чи селяни? Чому не варто готувати мʼясо страусів? Гуляючи супермаркетом, автор переміщується у просторі та часі, пояснюючи еволюцію окремих видів. Він розповідає, як відрізнити, чи перед вами справжня ікра, та як правильно чистити рибу, хто такі трахіхти і чи справді «мармурова яловичина» така смачна, якщо не бачиш її цінника.
Чому люди рятують і вбивають, пробачають і мстяться, люблять і ненавидять? Один вказуватиме на емоції, другий — на гормони, третій шукатиме причини в дитинстві, а четвертий — у середовищі. Хто має рацію? Усі й ніхто водночас. Бо для повної картини потрібні аргументи з кожної галузі. Як пояснити пасивну агресію «підрізаного» водія? Чому в підлітковому віці дітям «зносить дах» і вони втікають із дому чи ув’язуються в сумнівні компанії? Чому нас нудить не тільки від зіпсованої їжі, а й від подій? Як вияв люті однієї людини зміг перерости у 20-мільйонний протест — Арабську весну? Це й інше в людській поведінці різнобічно пояснює Сапольскі.
Якщо вам здається, що якийсь орган з'явився в процесі еволюції нізвідки, то вам здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції.
Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.
Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки — то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші питання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.
Перці й помідори — не овочі. Гречка — горішок. Вишня — не ягода.
Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки.
Перед вами — не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка — це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.
Від автора світового бестселера "Гнучкість. Пластичне мислення в епоху змін"!
Від Лауреата премії PEN/E.O. Wilson за літературні досягнення з біологічної та фізичної тематики!
Упродовж двох останніх десятиріч дослідження в галузі нейрофізіології дедалі переконливіше демонструють, що наше сприйняття світу - чуття, поведінка, спогади і погляди на суспільство - значною мірою визначається підсвідомими мозковими процесами, а не свідомим аналізом, як тривалий час вважалося.
Леонард Млодінов з притаманним йому гумором описує складну картину підсвідомого розуму. Зокрема, він доступно пояснює, чому підсвідомість нерідко функціонує так, що ми хибно сприймаємо свої стосунки з сім'єю, друзями і бізнес-партнерами, неправильно розуміємо мотивацію власних рішень, помилково тлумачимо важливі події, і водночас змінює наші погляди на самих себе та довколишній світ.
• Бестселер The New York Times
• Книжка, що здобула премію Hugo Award
• Ця книга - маніфест скептика, підручник здорового глузду та наукового методу
• Серія науково-популярних книг «Фундація»
Ця книжка - маніфест науки. У ній Саган підбив підсумки свого колосального наукового досвіду. Учений розбиває вщент псевдонаукові міфи. Факти, підкріплені залізними логічними аргументами, спростовують фальшиві наукові теорії, які тривалий час видавалися за серйозні дослідження. Саган вчить читача критично мислити й не забувати про здоровий глузд. Книжка, за визначенням самого автора, є найкращим керівництвом зі зняття локшини з фальшивих наукових істин, яким він протиставляє справжні відкриття.
Які закони природи керують небесами? Як рухаються планети? Що тримає їх на орбіті? Відповіді на ці питання люди намагались знайти тисячоліттями. Щоб відповісти на них науковцям була потрібна неабияка сміливість та ясне бачення.
Миколай Коперник, Ґалілео Ґалілей, Йоганн Кеплер, Ісаак Ньютон та Альберт Айнштайн — п’ятеро цих візіонерів змінили курс науки, вивівши астрономію та фізику із Середньовіччя до сучасності. Їхні magnum opus із коментарями та примітками генія Гокінґа дадуть можливість зазирнути в думки новаторів і точно дізнатися, про що думали ці учені мужі. У цій збірці ви знайдете уривки з оригінальних ідей Альберта Айнштайна, вперше опублікованих у творі «Принцип відносності», а також скорочені версії творів «Про обертання небесних сфер» Миколая Коперника, «Бесіди й математичні докази щодо двох нових наук» Ґалілео Ґалілея, «Гармонія світу» (книга п’ята) Йоганна Кеплера та «Математичні начала натуральної філософії» Ісаака Ньютона. Поміж знакових наукових робіт розкидані короткі біографії їхніх авторів. Ви дізнаєтесь про непохитну вірність Коперника істині понад релігійну доктрину, попри його становище польського священника; непокірний дух Ґалілея; сімейні та фінансові негаразди Кеплера; пристрасні конфлікти Ньютона; скромні перші кроки в науці Айнштайна.
Кажуть, що згори завжди краще видно. І це правда. Перш ніж написати поради щодо життя на Землі, астронавт Кріс Гедфілд тричі побував у космосі, провівши там у цілому майже 4000 годин. За цей час він устиг взяти участь у спорудженні МКС, ледь не втратити зір і стати справжньою зіркою YouTube, виконавши у стані невагомості пісню Девіда Бові «Space Oddit».
У своїй книжці астронавт розповідає про власний шлях до зірок: від дитячої мрії, що здається тобі нездійсненною, до шаленого адреналіну, який відчуваєш за тисячі кілометрів від рідної планети. Звісно, більшості з вас навряд чи доведеться лагодити космічного робота, керувати шатлом або виходити у відкритий космос, як Крісу Гедфілду. Але його щирі, дотепні й проникливі історії змусять вас по-іншому поглянути на власне життя, на його цінності, успіхи та невдачі.
Дослідження давньої співучасті між спостерігачами за небом і вояками від автора бестселера "Астрофізика для людей, які поспішають".
Охоплюючи час від ранньої небесної навігації до супутникових військових дій, книга є ретельним дослідженням перетину науки, технологій, промисловості та влади, яке познайомить мільйони шанувальників Тайсона з ще одним виміром того, як Всесвіт сформував наше життя і наш світ.
New York Times and Los Angeles Times Bestseller
Питання нестачі придатної до використання води стає кожного дня все більш і більш актуальним. Двадцять відсотків населення Землі — тобто 1,5 мільярда людей — стануть першими жертвами глобальної водної кризи; 600 мільйонів уже почали відчувати дефіцит води. Зрештою, трансформація чекає 60 відсотків земної суші.
Наявний водний ресурс та стрімко зростаючий попит на нього ведуть до кризи ресурсу, яка тягне за собою цілу вервечку проблем: від зростання вартості видобутку енергії, до підвищення цін на продукти харчування, сповільнення економічного розвитку, підвищення соціальної нерівності й врешті-решт політичної нестабільності.
Ізраїль може слугувати взірцем у вирішенні цієї проблеми браку води. 60% його території займає пустеля, однак у країні води не просто вдосталь, — ізраїльтяни ще й діляться нею зі своїми сусідами. «Нехай буде вода» базується на ретельних дослідженнях та сотнях інтерв’ю і розповідає про методи й інновації, які дозволили Ізраїлю стати світовим лідером у царині водних технологій. Ізраїльські інновації торкаються майже всіх галузей водного профілю і охоплюють опріснення морської води, складні технології зрошення, передові методи очищення стічних вод, системи обліку витрати води й виявлення протікання та цілий набір технологій забезпечення енергоефективності. Приклад Ізраїлю також продемонстрував, що реальне ціноутворення — це найефективніший інструмент економії водних ресурсів. «Нехай буде вода» також розповідає невідомі історії про те, як співпраця у сфері водних систем може налагодити дипломатичні зв’язки та сприяти єдності. Примітно, що не так давно, ворожий зараз Іран покладався на Ізраїль в питанні управління своїми водними системами, а доступ до водних ноу-хау Ізраїлю допоміг зігріти морозні відносини Китаю з Ізраїлем.
Досвід, про який розповідає «Нехай буде вода», стане в пригоді не тільки тим, хто опікується водним господарством міста чи цілої країни. Багато корисного для себе знайде тут кожен читач або ж читачка, стурбовані питаннями екології довкілля та майбутнім нашої планети.
Повноколірне ілюстроване видання про історію польотів — від Ікара до новітніх технологій.
Людство навчилося літати завдяки своєму розуму. Параплани, літаки, гелікоптери, ракети і навіть реактивні ранці — польоти сьогодні цілком реальні. Ми пройшли настільки довгий шлях, що тепер можемо навіть невагомо літати в космосі.
«Політ фантазії» — це дослідження історії польотів від міфічного Ікара, якому так і не вдалося підкорити небо, вимерлих птахів-гігантів до сучасних літальних апаратів. Через науку, ідеї та уяву авторитетний сучасний науковець Річард Докінз разом із талановитою художницею Яною Ленцовою створюють дизайнерське ілюстроване видання про польоти розуму та втечу від повсякденності.
Вони кидають виклик гравітації і відкривають читачам секрети про те, як природа і людина навчилися долати силу тяжіння і підніматися в небо.
Абсолютна більшість рослин, які оточують нас на городах і в садках, — це чужинці, до яких ми звикли, яких полюбили та вважаємо своїми. Така сама ситуація коїться і в наших холодильниках.
Нова книжка ботаніка Олексія Коваленка знайомить нас зі світом через фрукти та овочі: від анісу, інжиру й дині до базиліку, ківі та лічі, від Середземноморʼя й Китаю до Австралії, Аргентини та Канади.
Олексій розповідає, чому деякі люди настільки ненавидять запах кінзи і як зробити вино з пастернаку, пояснює, як були одомашнені певні види рослин та як вони потрапили в наш город і на стіл.
Висвітлюючи найглибші ідеї, відкриті сучасною фізикою, квантовий фізик, автор бестселерів New York Times і ведучий BBC Джим Аль-Халілі пропонує всім нам зрозуміти, що ця надзвичайно важлива наука розповідає нам про Всесвіт і природу самої реальності. Аль-Халілі починає з уведення фундаментальних концепцій простору, часу, енергії та матерії, а потім описує три стовпи сучасної фізики — квантову теорію, теорію відносності та термодинаміку — демонструючи, як усі три повинні об'єднатися, якщо ми колись захочемо мати повне розуміння реальності. Використовуючи чудові приклади та аналогії, що спонукають до роздумів, автор висвітлює фізику екстремальних космічних і квантових масштабів, спекулятивні кордони галузі, а також фізику, яка лежить в основі нашого повсякденного досвіду й технологій, підводячи читача до найпопулярніших ідей цієї природничої науки. Фізика змальовується як безстрашний пошук людиною ще більш основоположних принципів, які точно пояснюють світ природи, що його ми бачимо навколо, котрий керується основними цінностями, як-от чесність і сумнів. Роблячи доступними навіть найзагадковіші наукові ідеї, ця глибоко прониклива книжка пояснює, чому фізика важлива для кожного, і закликає всіх долучитися до захопливого пошуку істини у світі навколо нас.
Все — це те, що нас оточує. Те, частиною чого ми є. Час та простір, небесні світила й галактичні провалля. Це — все. Та як воно з’явилося? Як все почалося? І чим все закінчиться? Неперевершений Стівен Гокінґ досліджує глибокі питання та знаходить іще глибші відповіді. Пошук первісних чорних дір та модель гарячого Великого вибуху, квантова гравітація і стріли часу, граничні умови Всесвіту й моделі Фрідмана. Книга розкриває уявлення про Всесвіт від постулату про те, що Земля має форму кулі, до теорії про розширення Всесвіту, заснованої на найсучасніших дослідженнях. Сім лекцій, що охоплюють широкий діапазон тем, — це справжній тріумф людського розуму. Гокінґ наблизився до таємниці самої суті творіння. І зміг зазирнути ще далі — до чорного позавимірного серця Всесвіту…
Усі ми хоча б раз замислювалися про кінець світу. Однак сьогодні наші уявлення про нього сформовані значною мірою кінематографом та художньою літературою.
У своїй книжці «Повний кінець» Кейті Мак, американська астрофізикиня, розповідає про 5 можливих сценаріїв кінця світу — не лише нашої планети, а й усього Всесвіту, — з наукової точки зору.
Ми знаємо, що у Всесвіту був початок. Після Великого вибуху він перейшов від стану надщільності до всеосяжного шару космосу із розпеченої плазми у формі куль — перших зірок та планет. На одній із таких планет за дивним збігом обставин зародилося життя...
Але там, де є початок, має бути і кінець. Мак стверджує: він може настати будь-коли, в будь-який день. Що це означатиме для нас і чи є нам сенс складати плани на наступні вихідні, якщо все може раптово скінчитися в один момент?
Кістки — мовчазні свідки людського життя.
Кожна частина нашого тіла може розповісти історію. Те, що ми їмо, усе, що робимо, залишає сліди — повідомлення, які терпляче чекають місяцями, роками і навіть століттями, доки судово-медичний антрополог їх розшифрує.
Всесвітньо відома судова антропологиня і професорка Сью Блек запрошує читачів у захопливу подорож людським тілом, від маківки до стоп, досліджуючи кістки голови, тулуба й кінцівок та розповідаючи історії людей, яким ці кістки належали.
«Нам цікаво, якою була людина, що прожила це життя. Ми хочемо віднайти закарбоване на кістках, щоб розповісти історії тіл, а можливо, навіть повернути загиблим імена».
Попри серйозність теми книжка написана з гумором. Кожна історія авторки сповнена поваги до людей і любові до власної справи…
Яка природа простору і часу? Яке наше місце у Всесвіті? Яке місце Всесвіту в наших життях? Немає кращого провідника по цих усіх питаннях, аніж всесвітньовідомий астрофізик, популяризатор науки та автор бестселерів Ніл Деґрасс Тайсон. Втім, мало хто з нас має час на споглядання зірок - тому Тайсон знайомить із ними чітко та лаконічно. Дотепний та цікавий текст поділено на невеликі порції, якими зручно підживлювати спраглий до відповідей мозок у перерві напруженого дня. Автор пропонує коротке, але осмислене ознайомлення з фундаментальними питаннями космосу: від Великого вибуху до чорних дір, від кварків до квантової механіки, від дослідження інших планет до пошуків життя у Всесвіті.
• Бестселер The New York Times
• 13 дивовижних оповідей про таємниці Всесвіту
Перед вами збірка наукових нарисів 1976-1992 років. Уперше лекцію під назвою «Чорні діри і молоді всесвіти» науковець прочитав у Каліфорнійському університеті в Берклі. Згодом доповнена лекція стала частиною повноцінної збірки, до якої ввійшли 13 оповідей та розгорнуте інтерв’ю науковця для передачі «Диски безлюдного острова». Книжка є своєрідним продовженням діалогу з читачем, розпочатого ще у «Короткій історії часу». Найвідоміший астрофізик сучасності тлумачить найбільш імовірні моделі устрою Всесвіту, розмірковує про уявний час, про те, як чорні діри можуть дати життя молодим усесвітам, про теоретичну фізику і продовжує розпочаті ще Альбертом Ейнштейном спроби науковців визначити майбутнє Всесвіту.
Про автора:
Стівен Гокінґ — людина-легенда, науковець, відомий своїми дослідженнями в галузі астрофізики. Величезну популярність здобув насамперед завдяки дослідженню чорних дір і виникнення світу внаслідок Великого вибуху. Його вважають одним із найгеніальніших фізиків від часів Ейнштейна. Уславлений англійський учений, один із найвідоміших популяризаторів науки у світі. Автор бестселерів «Найкоротша історія часу» та «Вищий задум», володар численних нагород, премій, медалей.
• Від одного зі знакових нейрохірургів сучасності
• Білл Ґейтс та Волтер Айзексон рекомендують до читання
• Входить у ТОП-30 книжок від Амазон
Зберегти жвавий розум та активність мислення у 70, 80 і навіть 90+ років? Це можливо завдяки простим практичним порадам від доктора Санджея Ґупти. Автор розвінчує міфи про старіння мозку, розповідає про спеціальну "мозкову дієту", яка зупинить вікові зміни пам’яті, та пропонує ефективний 12-тижневий курс поліпшення когнітивних здібностей у будь-якому віці.
Доктор досліджує:
- чи фізичні вправи (і які саме) корисні для мозкової активності;
- які відеоігри застрахують від хвороби Альцгеймера;
- навіщо мозку потрібні нові знайомства та спілкування з людьми;
- чого ми можемо навчитися від "суперрозумних" людей, яким за вісімдесят і дев’яносто;
- і чи справді є користь від уживання ліків, добавок і вітамінів "для мозку".
Серія науково-популярних книг «Фундація»
Стівен Гокінґ - прославлений англійський учений, чи не найвідоміших популяризатор науки у світі, людина-легенда. Його вважають одним з найгеніальніших фізиків від часів Ейнштейна. Найбільшу популярність здобув завдяки дослідженню чорних дір і теорії виникнення Всесвіту в результаті Великого вибуху. Автор бестселерів "Найкоротша історія часу", "Великий задум" та "Чорні діри і молоді всесвіти", володар численних нагород та премій. За "Про Всесвіт коротко" Гокінґ отримав премію Aventis як найкращий автор з наукової тематики. Ученим, дослідникам космічного простору й тим, хто тільки зачаровано вдивляється в зоряне небо, намагаючись збагнути походження Всесвіту. На вас чекають:
- карколомні таємниці світобудови
- супергравітація і суперсиметрія
- квантова теорія і М-теорія
- теорія Ейнштейна і правила Фейнмана та спроба їх об’єднання
- прогноз майбутнього для планети Земля
Наукова розвідка і водночас фантастична пригода від Стівена Гокінґа. Крізь простір і час, мембрани і струни, що рухаються в одинадцяти вимірах, до чорних дір, які приховують у собі безліч таємниць про наш величезний незбагненний Всесвіт.
Космос — незвіданий загадковий простір. А людство споконвіку прагнуло відкриттів та мандрівок. Коли ми дослідили Землю як свої п’ять пальців, то цілком закономірно кинули оком на зоряне небо над головою. А там — новий Океан, глибини космосу, інші галактики. І розпочалася космічна одіссея…
Дослідження планет і супутників, роботизовані місії та експедиції, «Вояджер» і «Аполлон», «сусіди по космосу», невідомі туманності й таємниці сузір’я, кораблі на межі Сонячної системи і те, що поза її межами. «Блакитна цятка» — книжка про те, як нам варто знову подивитися на себе, на наше місце у Всесвіті й на те, яким чином навіть у той час, коли поклик незвіданого став тихішим і менш виразним, центральний елемент людського майбутнього лежить далеко поза межами земної кулі.
Шон Керролл — фізик Каліфорнійського технологічного інституту й визнаний науковий письменник — розкриває таємниці ідей, пошуків та чудес, що підштовхнули до відкриття бозона Гіґґса. Це фундаментальна частинка, яку не можна спостерігати безпосередньо, але існування якої можна припустити завдяки непрямим свідченням у прискорювачі з високими енергіями. Книжка також описує бозон Гіґґса в контексті фізики елементарних частинок, яку Керролл прекрасно роз’яснює, вдаючись до багатьох метафор із повсякденного досвіду, щоб додати певної конкретності дуже абстрактним поняттям. Його стилю притаманне почуття гумору й вміння зацікавити читача.
У цьому виданні Емі Вебб пояснює, що таке ШІ та яку роль відіграла Велика дев’ятка (Google, Amazon, Apple, IBM, Microsoft, Facebook, Baidu, Alibaba, Tencent) у його розвитку; пропонує сценарії перебігу подій упродовж наступних 50 років; окреслює ризики переходу від штучного вузького інтелекту до сильного штучного інтелекту та штучного надрозуму; пропонує тактичні та стратегічні рішення проблем, які виникнуть за наведеними сценаріями, а також конкретний план перезавантаження сьогодення. Ви знайдете відповіді на важливі запитання: ким насправді є корпорації Великої дев’ятки — новими месіями чи вершниками технологічного апокаліпсису. І що чекає на світ, трансформований інтелектуальними системами, які не поділяють нашого бачення майбутнього.
Сьогодні, коли дедалі частіше наукові факти ставляться під сумнів або ігноруються, історія Галілео Галілея звучить як ніколи сучасно. Галілей зіткнувся з такою самою проблемою чотириста років тому: його відкриття, які ґрунтувалися на ретельних спостереженнях і майстерних експериментах, суперечили тогочасним загальноприйнятим ідеям і церковним доктринам, і в результаті церковнослужителі заборонили його книжки, що стало кричущим ударом по свободі думки.
Вільнодумець Галілей, який спирався тільки на речові докази, був однією з найвидатніших постатей у науковій революції. Він вірив, що кожна освічена людина має розумітися і на гуманітарних, і на природничих науках, тож, публікуючи свої трактати не латиною, а живою італійською мовою, прагнув охопити найширше коло читачів. Галілей постав перед судом інквізиції за відмову переглянути свої наукові переконання. Він лишається героєм і натхненником для сучасних науковців і для всіх, хто шанує науку, що, як нагадує нам Маріо Лівіо, і досі залишається під загрозою.
Стівен Хокінг - найвідоміший науковець із часів Альберта Ейнштейна. Легендарний астрофізик усе життя боровся із важкою хворобою, яка прикувала його до інвалідного візка, але не втратив віри, оптимізму, почуття гумору.
Щодня ми брешемо самі собі й іншим. Ми навчилися говорити не те, що відчуваємо, а те, що є соціально припустимим, щоб уживатися з оточенням, досягаючи власних цілей. Але що менше усвідомлюємо свої приховані мотиви, то краще, бо нам не подобається навіть думка про те, які ми егоїстичні. Це явище має назву «слон у голові»: нам неприємно визнавати приховану мотивацію, тому робимо її предметом табу замість розмірковувати про її природу та усвідомлювати причини своєї поведінки. Однак несвідомі мотиви керують не лише нашими особистими діями, вони також мають вплив на мистецтво, освіту, медицину, політику, релігію. Існування прихованих мотивів може перешкоджати роботі соціальних інститутів, що призводить навіть до сумнівів у справедливості чи законності їх існування.
Мета цієї книжки — звернути нашу увагу на приховані мотиви й способи їх визначення. Тоді ми зможемо краще зрозуміти себе й інших, навчимося ліпше взаємодіяти одне з одним.
Життя — це великий пазл. І якщо тулити деталі абияк — замість картини отримаємо кашу з картонних обрубків. Тож має сенс напружити сіру речовину й розкласти фрагменти по своїх місцях (призначених творцем, безумовно): спорт, подорожі, громадянський обов’язок, секс, бізнес, науковий підхід до вирішення задач... І щойно всі деталі опиняться там, де мають бути,— ми побачимо картину Едемського саду на землі. Ідеальне життя детектед! Так от... «Ніщо не істина» — це удар напалмом по вашій коробці з пазлом. Конкретна, логічна й до біса весела відповідь, чому збирання ідеальних картинок – дурня собача. Таке собі щеплення реалізму, після якого ваше мислення стане важче, а життя легше. Приємного виходу з Матриці. І так... Хай яких висновків ви дійдете після читання цієї книжки – не довіряйте їм.
Якось Сай Монтгомері, авторка цієї книжки, погладила в океанаріумі восьминога — і до нестями закохалась у цих тварин. Восьминоги розумні та допитливі, а їхня нервова система настільки не схожа на нашу, що ми й досі не знаємо, як саме вона працює. Авторка розказує про різні етапи життя восьминогів, спираючись на спеціальну літературу, розмови з дослідниками і власний досвід спілкування з цими унікальними тваринами — спочатку в океанаріумі, а потім і в природному середовищі. Зрештою, авторка змушує зовсім під новим кутом поглянути й на інших водних мешканців, бо ж і вони мають якусь свою, особливу свідомість. Ця книжка сповнена любові до всіх істот на Землі, нагадуючи, що людина — просто ще одна форма життя, до того ж, можливо, не найрозумніша. Цю першість Сай Монтгомері без вагань готова віддати восьминогам.
Лісові пожежі, що не вщухають у Каліфорнії. Теплові хвилі, які вже стали сезонними в Європі. Танення льодовиків, що не припиняється в Арктиці й Антарктиці. Підвищення температури нині — це екологічна загроза найвищого порядку, яка зумовлює всі інші наслідки кліматичної кризи.
У своїй новій книзі Джефф Ґуделл, письменник і редактор журналу Rolling Stone, який десятиліттями працював у сфері екологічної журналістики, пояснює, чому весна настає на кілька тижнів раніше, а осінь — на кілька тижнів пізніше, і який уплив це матиме на все, починаючи від продуктів, якими ми харчуємося, і закінчуючи хворобами, на які хворіємо.
Це книга про те, що трапиться з нашими життями та нашими громадами, коли температура типового літнього дня сягатиме 45 °C замість нинішніх 30 °C. Майстерно поєднуючи новітні наукові дані з розповідями очевидців на місцях, Ґуделл порушує важливі питання та демонструє, як сильно екстремальна спека змінює наш світ.
Чорнобиль, ядерна енергетика, зона відчуження… Усе це — не декорації компʼютерної гри, а звична реальність, у якій ми живемо щодня. З наслідками аварії, що сталася понад 30 років тому, й атомними електростанціями, що живлять наші домівки.
У цій книжці ви не знайдете детального аналізу подій, що сталися 26 квітня 1986 року, чи історій ліквідаторів. Натомість ви дізнаєтеся основи радіаційної науки, познайомитеся з людьми, які її творять, і зрозумієте, що відбувається в Чорнобилі та яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у світі після завершення війни в Україні.
Чи безпечний до вживання чорнобильський сніг та чи варто смакувати картоплею із зони відчуження? Що відбувається на АЕС і чому алкоголь не рятує від радіації? У чому різниця між радіобіологією та радіоекологією, випроміненням й опроміненням і чому не варто панікувати, якщо зупинився енергоблок якоїсь АЕС? Про все це, а також про окупацію Чорнобиля та ситуацію на Запорізькій АЕС, тактичну ядерну зброю та Фукусіму у своїй книжці розповідають радіобіологині Олена Паренюк і Катерина Шаванова.
Чому ми старіємо? Чи правда, що більшість бактерій нешкідливі? Яка користь із мертвого восьминога у нічному клубі? Макс Кідрук відповідає на ці та інші запитання у своїй новій книзі.
«Теорія неймовірності» створена на основі сценаріїв однойменного науково-популярного радіоблогу, випуски якого виходили в ефірі «Українського Радіо» у другій половині 2021-го. Книга містить сімдесят історій, які розвінчують розповсюджені міфи, а також пояснюють різноманітні технології, події та явища з погляду науки. Якими насправді були тиранозаври, чому не варто будувати сонячні електростанції в Сахарі, чи існують додаткові просторові виміри тощо. Всі ці історії прості та лаконічні, й водночас — вони вражають. Кожна відкриває щось нове — неймовірне та захопливе. Щось таке, чим можна похизуватися на побаченні або ж обговорити з друзями.
