Відправка замовлень - 20 березня.
У пропонованому виданні на основі широкої джерельної бази, спогадів українських повстанців і новітніх досліджень національно-визвольного руху 1930–1950-х років відображено маловідомі факти про побут вояків УПА, повстанських командирів та ідеологів українського націоналістичного руху. У ньому читач ознайомиться не стільки з політичним чи військовим життям таких постатей, як С. Бандера, В. Кук, Є. Коновалець, Д. Ребет, Я. Стецько, скільки з їхніми життєвими вподобаннями, захопленнями, рисами характеру, всім тим, що зазвичай залишається поза увагою авторів наукових текстів. Висвітлено й тему протистояння радянських спецслужб із підпільниками ОУН та вояками УПА.
Викладений у книзі матеріал зацікавить широкий загал читачів, а передусім викладачів, учителів, студентів та небайдужих до історії України.
Коли закінчується Середньовіччя в Європі загалом та в Україні зокрема? І якщо археологічна хронологія побудована на еволюції матеріальної культури, то що в основі історичної? Настає новий хронологічний період одночасно і повсюдно чи історія розвивається паралельно, різними епохами, на сусідніх землях? Історія розвивається циклічно, з перспективою повернення в кам’яний вік при одному необережному кроці, або ж по незворотній поступальний прямій?
Ця книга з’явилася у пошуках деталей, у пошуках горезвісних «крапок неповернення» та історичних рубежів. Україна епохи Середньовіччя постає дитиною степів та моря, успадковуючи від середземноморської культури, від кочівників та осілих землеробів однаково. Це період етногенезу українського народу. Про час і про місце, про роль особистості в історії та про роль історії у долі особистості, ведуть розмови автори цього тому.
Карпати – найзагадковіша частина України, де живуть представники неймовірної, фантастично цікавої й неповторної гілки нашого народу – гуцули. Вони завше відзначалися щирою душею, буйною нестримною вдачею, спричинилися до появи низки феноменальних явищ і подій, створили й зафіксували в піснях, казках та легендах карпатського краю незабутні обриси тих подій. Найяскравішим явищем останніх століть були й дотепер залишаються карпатські опришки. Славна історія цих борців з соціальним і національним визиском тривала в Карпатах майже пів тисячоліття, відколи цю частину України опанували чужоземні наїзники.
Праця Юліана Целевича – це перше вагоме професійне дослідження феномену опришківства, виконане українським істориком наприкінці XIX століття. Автор об’єктивно, висвітлює явище збройного спротиву у Карпатській Руси, на основі цінних історичних джерел аналізує його витоки і природу, а також причини згасання цього руху опору підневільної руської (української) спільноти на тлі зажерливості пануючих інородців. Оминаючи апофеоз народного замилування своїми національними героями-месниками, автор змальовує велич особи найпомітнішого ватажка Гуцульщини, улюбленця свого краю Олекси Довбуша (Довбущука), якому народні перекази приписували лицарські вчинки навіть після його загибелі.
Автор книги Сергій Плохій — професор Гарвардського університету, один з провідних спеціалістів світу з історії України та Східної Європи. За книгу «Брама Європи» отримав національну премію імені Тараса Шевченка в номінації «Публіцистика».
• Спеціальний проєкт до 25-річчя Незалежності
• За масштабом та науковою цінністю «Брама Європи» стоїть поряд із творами Грушевського
Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на Сході України сьогодні. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення. Автор фокусує увагу на українцях як найбільшій демографічній групі, а згодом — головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Дізнайтеся, як наші предки «призвали варягів на царювання», як наша країна боролася за право бути незалежною, пройшла крізь часи кріпацтва, комуністичного терору й Голодомору, Другої світової війни та врешті-решт отримала незалежність.
Кривава правда з архівів КҐБ!
Автор книжки — екс-директор архіву Служби безпеки України — відкриває документи, які було засекречено! Ви дізнаєтесь жахливу правду про історію України ХХ століття!
* Нові та старі міфи про Степана Бандеру.
* Радянський «бліцкриг» 1939 року.
* КҐБ і останній командир УПА.
* Приховування правди про Голодомор.
* Як писали історію УПА.
* ГУЛАГ. Кінець імперії терору.
* Вибух на ЧАЕС: трагедія, якої можна було уникнути.
Тема історичної пам’яті актуальна повсякчас, хай би про які націю, етнос чи державу йшлося. Нерозв’язані гострі питання спільного минулого України та Польщі сьогодні заважають обом країнам без спотикань здійснювати поступ на шляху примирення.
Під обкладинкою цієї книжки ви знайдете факти, результати досліджень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», спробували висвітлити правду про суперечливі події XX століття в історії двох народів.
Зокрема, ви дізнаєтесь про:
• діяльність ОУН та УПА, а також Армії Крайової;
• трагедію Волині 1943 року;
• акцію «Вісла» 1947 року;
• те, чому Василь Стус писав, що хотів би бути поляком;
• зусилля Єжи Ґедройця та інших інтелектуалів у пошуках правди через слово.
Книжка стане в пригоді всім, хто хоче зрозуміти, чому минуле розділяє українців та поляків і чому наші народи обов’язково домовляться про завершення «війни двох правд».
Видатні українські історики розвінчують міфи радянської пропаганди!
Чи правда, що пакт Молотова-Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни?
На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!
У книзі викладено історію України з давнини до наших днів. Вичерпно подано найважливіші події української історії. Посібник стане в пригоді студентам, викладачам, школярам, а також усім, хто цікавиться вітчизняною історією.
Незалежність не впала з неба – державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991-го. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження Української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування.
Це – книжка для дорослих і дітей, для батьків, які хочуть, щоб їхні нащадки виросли українцями.
Люди споконвіку цікавилися минулим. Монах Нестор, наприклад, вивчав записи своїх попередників і писав «Повість минулих літ», а архимандрит Петро Могила розкопував руїни Десятинної церкви. Історія та археологія завжди ідуть поруч, даруючи нам знання про те, як і навіщо жили наші предки, за що боролися, про що мріяли. І допомагають знайти відповідь на питання – навіщо ми є на цій землі. Бо сучасне виростає з минулого. Так само, як і ми продовжимо своє життя у наступних поколіннях.
Історія – це не набір фактів і дат. Це безперервний процес, який не зупиняється ані на мить. Той, хто розуміє його, зможе зробити вірний вибір сьогодні.
Саме для цього, спираючись на праці гігантів української історії, археології та етнографії, ми вибудували цей єдиний ланцюг подій минулого, що врешті призвели до появи на мапі світу не¬залежної держави із назвою Україна. Нашої Батьківщини.
У пропонованій книзі (останній із трилогії) автор акцентує увагу читачів на наших славних перемогах, яких в українській історії було чимало.
На сторінках видання проступають незатерті часом постаті легендарних звитяжців, котрі ще за життя посіли чільне місце в пантеоні талановитих воєначальників-полководців як України, так і світу.
Дослідження буде корисне для тих, хто цікавиться правдивим, несфальшованим описом подій минувшини.
У книзі подано багатющий фактологічний матеріал, на підставі якого спростовуються старі заяложені міфи та побрехеньки як радянських, російських, польських, так і деяких українських істориків. Мова йде про Великі Галицько-Волинське та Литовсько-Руське князівства, їхніх реальних правителів і будівничих.
У правдивому світлі трактуються воєнні баталії, дипломатичні кроки та державні інтереси тогочасних країн — наших близьких і далеких сусідів.
Для широкого кола читачів.
Автор на основі історичних документів, літописів, спогадів мандрівників, досліджень сучасних археологів, істориків доводить неперервність розвитку українського етносу, починаючи від VI тисячоліття до нашої ери, трипільської культури, а потім зарубинецької, черняхівської, київської і т. д.
Книга адресується широкому колу читачів: науковцям, викладачам вишів, шкільним учителям, студентам, учням старших класів і всім, хто бажає знати правду про минуле.
У виданні запропоновано реконструкцію подій Першої та Другої світових воєн у межах дискурсу соціальної антропології. Основну увагу приділено розкриттю низки проблем, пов’язаних із життєвими стратегіями різних категорій та груп українського суспільства, моделями їхньої поведінки та способами виживання в складних умовах війни. З’ясовано визначальні риси глобальних збройних конфліктів, сформовано уявлення про будні пересічних мешканців українських міст і сіл в умовах окупаційних режимів. Проаналізовано соціальні програми й доброчинні заходи, спрямовані на подолання життєвих негараздів уразливих груп населення, визначено роль громадських інституцій і соціальної самоорганізації в цих процесах, висвітлено людські й матеріальні втрати внаслідок війн, шляхи повернення до мирного способу життя, реевакуаційні заходи. Схарактеризовано процес формування пам’яті про Першу та Другу світові війни.
Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, музейних працівників, фахівців із пошуку й меморіалізації спадщини Першої та Другої світових воєн, усіх, хто цікавиться історією України та соціальною антропологією.
«Гетьмани України» — історична серія життєписів видатних державних діячів і козацьких отаманів, започаткована, щоби прочинити браму таємничого минулого дніпровського козацтва та українського народу.
Перший том серії присвячений видатним провідникам ранньої козаччини:
— Остафію Дашковичу,
— князю Дмитру Вишневецькому (Байді),
— князю Михайлу Вишневецькому,
— Івану Підкові,
— Криштофу Косинському,
— Самійлу Кішці (Кошичу).
У книжці подано їхні найповніші біографії, створені з урахуванням найновіших досліджень українських істориків. У ній читач знайде й відкриє для себе багато маловідомих фактів і цікавих інтерпретацій історичних подій, які дадуть змогу під іншим кутом подивитися на діяльність видатних персонажів минулого.
Військово-політичне утворення запорозького козацтва, яке виникло на південних землях України, було яскравим проявом військової культури українського етносу. У книжці йде мова про події жорстокого часу XVI століття та про лицарів Війська Запорозького, про дніпровських козаків, які, виступаючи об’єднанням хоробрих представників народу, феноменальним чином розвинули демократичні принципи організації, побратимства, рівності, відрізнялися високими морально-етичними нормами й були відомими на всю Європу своїм шанобливим ставленням до жінки.
Наприкінці липня 1991 року в доповідній КГБ Голові Верховної Ради УРСР Леонідові Кравчуку повідомляли про сценарій можливого розпаду СРСР, який спрогнозували в США. Голова КГБ СРСР Володимир Крючков стверджуватиме, що ще кількома роками раніше комуністичні спецслужби відчували наближення колапсу. Що відбувалося за лаштунками Серпневого путчу, який зробив розпад СРСР швидким і незворотним? Як сталося, що із чотирьох сценаріїв розвитку подій, описаних у прогнозі ЦРУ, українці обрали найрадикальніший — «Розпад»? У цій книжці автор поденно відтворює події 1991 року. Наводить ще донедавна секретні архівні документи ЦРУ і КГБ. Уперше зіставляє спогади учасників і свідків здобуття Україною незалежності: політиків, істориків, письменників. І відповідає на запитання, хто насправді зруйнував імперію зла.
У книзі розкрито військово-політичні стосунки України та Польщі впродовж 1500-х — 1700-х років. Особливу увагу звернуто на союзницьку Гадяцьку унію 1658 року, яку було укладено між королівським і гетьманськими урядами задля утворення Українсько-Польсько-Литовської федеративної держави.
Цікавими видаються положення мирних договорів між Козацькою Україною і Короною Польською в Чуднові (1660), Підгайцях (1667) й Острозі (1670), а також таємні переговори про союз між Батурином та Варшавою в 1707–1708 роках. Досліджено спільну військову боротьбу українського козацтва та польської шляхти проти Стамбула під час тривалої війни 1684–1699 років європейської Священної Ліги з Османською імперією. Також висвітлено українсько-польську політичну і військову взаємодію проти Московського царства в ході Північної війни 1700–1721 років.
Видання адресоване всім, хто цікавиться історією України, Польщі та Східної Європи.
«За Україну, за волю, за народ!» — із цими словами в серці і на устах йшли на смерть тисячі українців, сподіваючись вибороти свободу для рідної країни.
Тривалий опір Української повстанської армії, яка чинила тоталітарним режим в умовах майже повної зовнішньої ізоляції, — це одна з тих сторінок історії України, яка й досі потребує неупередженого тлумачення науковцями. Як була створена УПА, які завдання перед собою ставила, яку роль відіграла у часи Другої світової війни, якою була боротьба із гітлерівською окупацією та протистояння з НКВС...
Висвітлюючи основні події цього масштабного народного руху, автор дає можливість небайдужому читачеві зорієнтуватися в історії України цього періоду.
У книзі охоплено найвизначніші битви та повстання на території сучасної України, які відбувалися протягом кінця ХІХ — початку ХХ ст. та в період діяльності урядів та режимів 1917–1921 рр., що діяли в Україні в той час. Також викладено результати новітніх досліджень ключових питань Першої світової війни 1914–1918 рр. в українському вимірі. Науково-популярні нариси розміщено за хронологічним принципом, що сприятиме кращому сприйняттю й осмисленню тогочасних подій. На основі документальних матеріалів і наукової літератури з’ясовано причини визначних перемог і прикрих поразок учасників збройних протистоянь і масових протестних рухів, описано бойові дії на українських теренах, соціально-економічні, духовні та повсякденні проблеми тогочасного суспільства.
Книгу адресовано широкому колу читачів — усім, хто цікавиться історією України.
Авторитетна історія найбільшого військового конфлікту в Європі з часів Другої світової війни від автора бестселера The New York Times «Брама Європи»
Ці події були передбачуваними і прогнозованими. Однак, попри це, 24 лютого 2022 року світ здригнувся від жаху. Здається, ніхто не очікував війни такого масштабу. Як виявилося, жодна країна не готова до неї. До того ж найбільший воєнний конфлікт у Європі після Другої світової війни розгортається за геть несподіваним сценарієм.
Сергій Плохій, один із провідних істориків України, вичерпно аналізує повномасштабне вторгнення Росії, його витоки, перебіг та можливі результати. Чому Путін наважився розпочати війну? Як українцям вдається чинити такий шалений опір «другій армії світу»? Як на тлі всіх цих подій відбувається об’єднання Заходу й повна ізоляція росії? І якими будуть наслідки війни для України, Росії, Європи та світу в цілому?
Де шукати Захід України? Сьогодні під ним традиційно розуміють сім західних областей. Так було не завжди, звісно. Обриси цієї території постійно змінювались – долучалися і відпадали ті чи інші землі, мінялась конфесійна та мовна панорама, відчайдухи робили чималі статки, а диктатори й епідемії збирали криваві жнива.
Тут перетиналися валки купців та армади королів, сюди стікалися ідеї, тут шукали нафту й золото, звідси втікали за океани в пошуках кращої долі й сюди переселялися заради неї ж. Тут занепадали славетні роди й підносилися сірі та вбогі. Правителі плакали, отримуючи ці землі, й жертвували всім, аби здобути їх. Історія цієї частини нашої країни – яскрава мозаїка, яку неодноразово розбивали на друзки, а потім склеювали знову.
Ця книжка – спроба пізнати історію західних областей України від часів Габсбургів до окупації СРСР.
Що робить Степана Бандеру Символом українського визвольного руху? Чому його, в’язня гітлерівських концтаборів, з деяких трибун називають ворогом, а ми — Провідником і героєм? Щоб зрозуміти це, варто подолати стереотипи, які утвердилися в суспільстві завдяки потужній багаторічній радянській пропаганді. Базуючись на достовірних фактах, цікавих і невідомих широкому загалу матеріалах, автор розповідає про життя лідера ОУН без штучно створених міфів: які погляди він мав, якими ідеалами керувався і, зрештою, якою був людиною.
У книзі на основі архівних джерел та спогадів людей висвітлено майже невідомі досі сторінки історії України — період німецької окупації. У ній читач знайде унікальну інформацію про побут українців за нацистської влади, дізнається про тогочасний кримінальний світ, корупцію поміж чиновників та спекуляції серед населення, про боротьбу німців із самогоноварінням, роботу українських театрів, шкіл, стосунки цивільного населення з радянськими партизанами, про спроби гітлерівців ліквідувати колгоспну систему тощо. Значну увагу автор також приділив діяльності українських націоналістів під час окупації та репресіям німецької влади проти них.
Для науковців, викладачів, учителів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України періоду німецько-радянської війни.
Документи радянських органів держбезпеки, розсекречені в Україні, стали справжнім клондайком для дослідників і журналістів. Місяць за місяцем, рік за роком історії, знайдені Едуардом Андрющенком в архівних справах, перетворювалися на статті для українських та закордонних видань. А тепер вони видані під однією обкладинкою. Героями цих історій стали видатні митці та цинічні вбивці, агенти та чекісти, втікачі та шпигуни. Хтось підписує абсурдні зізнання, а хтось дивом рятується від смерті. Хтось планує замах на рідних, а хтось відправляється в табори через власну балакучість. Хтось лишає зухвалі послання для КГБ, а хтось бачить, як знищують результат його багаторічної праці. Всі ці епізоди дозволяють краще зрозуміти складне й повне протиріч життя українців в умовах радянського тоталітаризму.
Визвольний рух XX століття й зокрема діяльність ОУН і УПА належать до тих малодосліджених явищ минулого, які вартують стати одним із найяскравіших прикладів боротьби за незалежність — не тільки в українській, але й у світовій історії. Це видання становить собою корпус текстів, авторами яких є впливові науковці, журналісти, громадські діячі та дисиденти. Мовою фактів, свідчень, спогадів, побутових подробиць і навіть філософських міркувань вони відповідають на гострі питання, намагаючись відшукати правду про відчайдушних борців за українську державність — про бандерівців, у лапках і без.
Історичний розвиток будьякого народу неминуче супроводжується низкою міфів, творцями яких стають несумлінні автори несумлінних трактатів або ж занадто «сумлінні» містифікатори. Саме цим явищам і присвячені історії «Міфи міфічної імперії», «Бійтеся оракулів!..», «Кремлівські “тіні командора”», «Цей підступний “український санскрит”», «Богдан Хмельницький: міфи, притчі й документи»... відомого письменника Богдана Сушинського, автора 20томної епопеї «Війна імперій» та багатьох інших історичних і пригодницьких творів.
Полемічні нотатки на полях давнописів, наукові розвідки, критичні роздуми над історичними екскурсами попередників і сучасників здійснюються автором на основі глибокого фактологічного аналізу джерел, більшість із яких розглядається під таким кутом зору вперше.
Своєрідний стиль, філософська, афористична манера спілкування з читачем, а також імідж «розвінчувача наукоподібних міфів і містифікацій», який давно утвердився за професором, академіком Богданом Сушинським у науковому світі, — все це робить пропоноване видання цікавим не лише для науковців, студентів та викладачів, але й для широкого читацького загалу.
Про українсько-російські взаємини вже багато написано в контексті російських інтересів і пріоритетів. Росія безцеремонно облагороджувала свою історію чужими звитягами й здобутками, позбавляючи натомість українців їхнього минулого. З українського погляду, картина зовсім інакша.
Уже не одне століття речницею антиколоніального дискурсу є вітчизняна література. Від Котляревського, Квітки-Основ’яненка, харківських романтиків аж до епохи модернізму й зрештою постання держави вона пропонувала різні моделі ідентичности, підважуючи імперські претензії й утверджуючи власну культурну самодостатність.
У цій книжці авторитетна літературознавиця Віра Агеєва через призму культурного процесу аналізує український спротив імперії та боротьбу за збереження колективної пам’яти.
Ольга Телипська, авторка книг «Бігти не можна залишитися» і «Де ти? Місто, країна» продовжує розповідати історії українців, чиї життя зруйнувала війна.
Війна розділила родини по всій країні. В окупацію потрапили тисячі населених пунктів. Про тих, хто залишився по інший бік фронту, рідні не знали нічого протягом місяців. У пастці окупації багато тижнів люди були під обстрілами, без тепла, електрики, водопостачання, майже без їжі. Їх залякували, грабували, принижували, їм казали, що України вже немає. Дехто змирився, хтось шукав можливості евакуюватися.
У цій книзі зібрані не героїчні історії. Це історії людей, які вірили в себе, в Україну, вижили й врятувалися.
Бої за Харків та його околиці тривали від 24 лютого до 11 вересня 2022 року. Після артобстрілів росіяни, прорвавши кордон на пункті пропуску «Гоптівка», пішли у наступ на Харків. Вони були переконані, що у місті їх чекатимуть з любов’ю і радістю. Місто, куди жителі російського Бєлгорода їздили на вихідні за одягом, продуктами та розвагами, не могло не прийняти тих, з ким ще вчора по-братерськи жило і відпочивало. Так думали росіяни. Але окупанти недооцінили готовність армійців до оборони. І ще більше не оцінили цивільне населення, яке не терпітиме примусу до братерства за допомогою важкої зброї. Відстояти Харків і врятувати його від окупації та «руского міра» вдалося завдяки тому, що всі об’єдналися. Харківці билися за своє місто.
У цій книжці зібрані історії 28 людей, які стояли за Харків та область. Звісно, 28 історій — це не весь Харків і це не єдині люди, що наближали перемогу. Їх значно більше. Саме тому Харків встояв.
Цю книжку склали чотирнадцять історій кримськотатарських родин, які розповіли авторці різні люди, відомі й невідомі. У них спільний біль і спільна памʼять про жахіття війни, гоніння, депортації, голод. З покоління в покоління їх переслідує один і той самий ворог, яку б нову назву він щораз для себе не придумував: чи то російська імперія, чи то срср, чи то російська федерація. Тортури, до яких він вдається, мають приборкати кримських татар, а в разі непокори нелюди просто знищують і так нечисленний народ. Ніби наяву читач побачить змучених підлітків, які збирають бавовну в Голодному степу Узбекистану. Розпач жінки, яку виганяють з рідної домівки. Горе дружини загиблого захисника України. Та обʼєднані ці родини не тільки спільним болем, а й спільним прагненням: повернути собі Батьківщину, жити у вільному Криму.
Книга присвячена методам та моделям заперечення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, які використовували пропагандистські апарати СРСР та Російської Федерації з метою усунення пам’яті про вчинений Кремлем на початку 1930-х рр. геноцид Українського народу. На широкому фактологічному матеріалі проаналізовано етапи, які пройшло заперечення Голодомору, висвітлено еволюцію основних наративів цього заперечення. Особливу увагу приділено тій ролі, яку заперечення Голодомору відіграє у підживлюванні антиукраїнських упереджень у сучасному російському суспільстві, процесах психологічної мобілізації прихильників антизахідного політичного курсу президента В. Путіна, інформаційній війні, яку Російська Федерація веде проти України. Опрацьований автором матеріал дає підстави зробити висновок про те, що заперечення Росією геноцидного характеру Голодомору є запереченням права України на власну історію, а отже, й формою заперечення права українців на незалежне державне існування.
Видання призначене для істориків, журналістів, політологів, усіх, хто цікавиться історією Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, а також інформаційною складовою гібридної війни Росії проти України.
ОУН і шістдесятники, Іван Дзюба та Левко Лукʼяненко, Василь Стус і Вʼячеслав Чорновіл, протести, арешти й табори.
У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950-х до другої половини 1980-х.
Герої книжки критикували комуністичну ідеологію та боролися проти безправ’я українців як нації. Їхньою зброєю стало слово, яке дошкульно било радянський режим у його чи не найболючіше місце — монополію на інформацію. Тож режим відповідав тюрмами, таборами й психіатричними лікарнями, але повністю знищити цей опір так і не зміг. Попри всі зусилля пропаганди та фактично фізичне знищення дисидентів, вони продовжували боротися і лякати радянську владу.
Микола Іванович Міхновський (1873–1924) — український політичний і громадський діяч кінця XIX — початку XX ст. Його брошура «Самостійна Україна», написана 1900 року, якийсь час виконувала роль політичної програми Революційної української партії. Вперше праця була видана у Львові 1900-го. Твір торкається політичних, правових і філософських аспектів буття української нації та держави. Його значну частину становив екскурс до історії русифікаторської великодержавної політики царизму. Автор вважав за необхідне і правомірне повернення до статусу України, що існував на основі Переяславського трактату 1654 року. З позицій міжнародного права він блискуче проаналізував відносини України з Росією, які мали стати конфедеративними, але були згодом односторонньо порушені Росією. Це давало право Україні на відмову від союзу з Москвою і повернення до статусу самостійної держави.
«Навігатор» по українській сучасності розповідає про події в Україні від часу відновлення незалежності 1991 року, вписуючи їх у світовий контекст. Автори показують, як навіть недавнє минуле можна осмислювати за допомогою історичного інструментарію. Звісно, поки події ще тривають, ми не зовсім уявляємо, до чого деякі з них можуть привести, та їх безумовно легше зрозуміти, якщо поглянути з історичної перспективи.
Розглядаючи сучасну історію, читачі вчаться користуватися новітнім інформаційним полем, відрізняти правдиві дані від фейків і формулювати власні висновки, базові на адекватних і перевірених фактах. Психологічний коментар, поданий наприкінці книжки, увиразнює паралелі між суспільним і особистим, нагадує про типові сценарії, властиві історії незалежної України, і підказує, як працювати з травмами, яких ми всі зараз зазнаємо.
Навчальне видання
Митрополит Андрей Шептицький (1865–1944) по праву вважається однією з найвпливовіших і водночас найскладніших постатей в історії Української Греко-Католицької Церкви. За більш як сорок років на митрополичому престолі він стикався з усіма тими катаклізмами, що спіткали європейців у першій половині ХХ століття: світовими війнами, розпадом імперій, поширенням і пануванням тоталітарних ідеологій тощо. І хоч сам він не вважав себе політиком, його пастирське служіння неминуче набувало суспільно-політичного виміру та значення, а його ставлення, зокрема, до нацистського режиму та його діяльність у роки німецької окупації ще й досі дістають діаметрально протилежні оцінки й нерідко стають предметом ідеологічно забарвлених дискусій. Це дослідження – спроба запропонувати новий погляд на діяльність галицького ієрарха в 1941–1944 рр., реконструювавши перебіг трьох років його життя під нацистським пануванням.
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор, автор численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки.
Олександр Красовицький (нар. 1967 р.) — видавець, письменник.
Автори у формі бесіди-діалогу розмірковують про історичні події, що відбувалися на українських землях протягом різних історичних епох — від античності до новітньої історії. В різні періоди окремі території нашої країни були складовою частиною різних держав, що відобразилося на її етнічному складі, культурі, релігії. Аналізуючи події минулого з сучасних позицій, автори допомагають читачам сприйняти по-новому ключові історичні постаті та їхній вплив на становлення і розвиток української державності, переосмислити відомі історичні факти.
«Навігатор» охоплює історію України від закінчення Другої світової війни в 1945 році й до відновлення незалежності в 1991 році та пропонує ґрунтовний огляд політичних, економічних і культурних подій повоєнного часу. Автори вписують українську історію в ширший європейський і загалом світовий контекст: пояснюють долю українських земель на тлі повоєнного перекроювання кордонів, підкреслюють зв’язки між українським культурним опором тоталітарному режиму і європейськими революціями 1968 року тощо.
Долучений до тексту психологічний коментар описує травми й життєві сценарії, що дісталися нам із радянських часів, і пропонує способи роботи з ними.
Книжка орієнтована на старшокласників, студентів і всіх, хто починає знайомство з історією України.
Складна доля дивізії «Галичина», що стала першою піхотною дивізією у складі елітного Ваффен-СС, а згодом перетворилася на 1-шу Українську дивізію Української національної армії, а також її військовослужбовців, які прагнули проторувати власний шлях у боротьбі за незалежність України, багатьма усе ще сприймається крізь потворне відлуння радянської пропаганди або пострадянське невігластво, провокуючи не лише хибні оцінки, але й розбрат. Військовий історик з 30-літнім досвідом служби у збройних силах США, полковник у відставці Михайло Орест Лоґуш, спираючись на величезну джерельну базу, зокрема на матеріали американської розвідки, пропонує неупереджений погляд на бойовий шлях цього з’єднання. Книга адресована дослідникам політичної та воєнної історії, військовослужбовцям, волонтерам, усім, хто цікавиться військовою справою та вивчає вплив війни на суспільство.
У другому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855– 1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлює історію запорізького козацтва від його виникнення наприкінці XV ст. до 1686 р. У основу книги покладено переважно оригінальні листи історичних осіб і сучасні подіям акти; взято до уваги праці літописців, а також дослідниківпопередників автора. Вчений подає посторінкові посилання на першоджерела.
У виданні йдеться про становлення козацтва, про участь запорожців у народних повстаннях проти Речі Посполитої, висвітлюється роль запорожців у боротьбі за релігійно-національну незалежність Правобережної України, згадано період Руїни. Особливу увагу автор приділяє діяльності видатних козацьких ватажків — Вишневецького, Сагайдачного, Сірка, Дорошенка та ін.
Для широкого загалу читачів.
Перу історика, археолога, етнографа Дмитра Яворницького (1855–1940) належить чимало різних за жанром праць, великих і малих, наукових і популярних, більшість з яких присвячено історії запорізького козацтва. Але головним підсумком його творчості стала тритомна праця «Історія запорізьких козаків». Учений також багато працював як лексикограф, вивчав слова і складав словники. Зібрав близько 60 тисяч слів, не зафіксованих раніше.
Перший том «Історії запорізьких козаків» Д. Яворницького присвячено зображенню внутрішнього побуту запорізької громади. У ньому висвітлюються питання походження запорізького козацтва, його соціально-економічного устрою, життя та побуту; описано територію та кордони, природні умови земель Запорізької Січі. Окрім архівних матеріалів, в основу книги було покладено багаторічне вивчення автором топографії Запорізького краю. Саме цьому вивченню вчений надавав неабиякого значення, тому неодноразово об'їжджав усі місця колишніх Січей. Завдяки чіткості й детальному викладу, синтезові знань і неабиякій майстерності оповідача книга є своєрідною енциклопедією та досі залишається еталоном по-справжньому наукового, творчого висвітлення історії.
Для широкого загалу читачів.