Книжка року Британської гільдії письменників-мандрівників.

Вони усміхаються і влаштовують посиденьки з друзями, кутаються у в’язані светри й кілограмами палять свічки, люблять булочки з корицею і лакричні палички, їздять на велосипедах і обожнюють мінімалізм. Вони — скандинави, принаймні такими ми їх знаємо з медійної версії.

Але що, як у цього є і зворотний бік? Що, як жителі нордичних країн також закидаються антидепресантами, вірять в ельфів, платять здирницькі податки, терплять жахливу погоду й не будують амбітних планів? Усе це також про скандинавів — але таких, якими ми їх не знаємо.

Вдома й на роботі ми щодня борсаємося в потужному потоці інформації, що плине із соцмереж, сайтів, новинних порталів. Украй рідко ставимо під сумнів факти, що споживаємо в інфопросторі. А він стає дедалі токсичнішим: фейки, пропаганда, висмикнуті з контексту слова отруюють. Час фільтрувати інформацію, яку ми всмоктуємо. Ця книжка буде за протигаз. Усім, кому стане хоробрості визнати: нашими умами керують, деформуючи факти підтасованими свідченнями. Усім, хто цікавиться, як працюють механізми створення фейків, звідки в нас ласість дос фабрикованих сенсацій і яка з цього користь для можновладців. У сучасної людини майже не залишилося вибору, жити чи не жити водночас у трьох просторах: фізичному, інформаційному та віртуальному. І поки хтось безконтрольно тиражує фейки, а хтось розгрібає наслідки в реальному світі, нам до снаги зберегти ясність мислення і свободу дії!

Щодня ми приймаємо рішення, керуючись тим, у що віримо: цінності визначають наш вибір і загалом наші амбіції. У «Компасі цінностей» докторка Мандіп Рай визначила певну засадничу цінність кожної країни, про яку пише, і таким чином створила незвичний путівник, що водночас спонукає нас замислитися про наші власні системи координат. Це нагода поглянути на себе очима світу, по-новому оцінити свої можливості й виклики, які стоять перед нами як світовою спільнотою.

Мандіп Рай вивчала філософію, політику й економіку. Кар’єру починала в найбільшому банківському холдингу США JPMorgan, де опікувалася приватними клієнтами. Пізніше вона працювала в ООН, а як репортерка BBC World Service та Reuters об’їздила понад 150 країн світу.

«Ця книжка відкриває нам серця, думки та традиції народів світу, показує, як тісно ми пов’язані та що розбіжності між нами породжені переважно власними вузькими інтересами і браком турботи про спільний добробут нашої глобальної родини. Сподіваюся, вона допоможе зробити світ щасливішим місцем», — пише про «Компас цінностей» Далай-лама.

Ця книга — зібрання свідчень очевидців, представників різних епох: послів, співробітників дипломатичних місій, офіцерів, купців — про країну, що нині зветься Росією.

Цікаво, що російська цензура не хотіла таких свідчень. Російські переклади іноді свідомо спотворювалися перекладачами, а деякі визначні твори, уривки з яких наведено тут, ніколи не видавалися російською мовою — зрештою, українською теж.

Книга стане в пригоді вій­сько­­вим, дипломатам, бізнесменам, а також усім, хто хоче (або не хоче) мати справу з Росією.

Минуле людства у книзі Sapiens "Людина розумна". Далеке майбутнє у книзі Homo Deus "Людина божественна". Саме настав час замислитися над питаннями сьогодення.

Що означає підйом Дональда Трампа? Що можна зробити з епідемією фейкових новин? Чому ліберальна демократія зазнає кризи? Чи повернеться Бог? Чи наближається нова Світова війна? Яка цивілізація доміную в світі - Захід, Китай, іслам? Чи варто Європі тримати відкритими двері для іммігрантів? Чи може націоналізм вирішити проблеми нерівності й зміни клімату? Що треба вчинити з тероризмом?

У третій книзі Ювала Ноя Харарі простих відповідей не буде. Проте захоплива подорож навколо глибокого смислу подій, що відбувається сьогодні - гарантована.

Людство завжди прагне змін. Кращого майбутнього. Заможнішого і щасливішого життя.
У різні часи до змін закликали пророки і змовники, реформатори і революціонери. Ламалися старі системи — виникали нові. Надії справджувалися — або всі зусилля зводилися нанівець. Мрії втілювалися — чи ні, — і з’являлися нові виклики...
Чи завжди зміни були на краще? Чому такими різними виявлялися результати? І чи не зависока ціна?
Про тисячолітній досвід різних держав і народів, про їхні помилки і здобутки, про те, чому може навчити світова історія сучасних українців, — у захопливій розвідці Олексія Мустафіна.

Азія — найбільший за територією і населенням континент, зі складною історією і бурхливим сьогоденням. Азійські країни — одні з визначальних у міжнародній політиці XXI століття, але для багатьох залишаються майже невідомими. Азійський вектор зовнішньої політики України потребує розуміння особливостей держав цього регіону та стратегії розбудови відносин з ними на засадах спільних інтересів. У цій книжці автор підсумовує свої спостереження щодо економічних, соціальних і культурних особливостей, які допоможуть скласти цілісну картину про те, якою може бути взаємодія з країнами Південно-Східної і Східної Азії.

Як часто вам здається, що вас дурять в інтернеті? Або ви усвідомлюєте, що це маніпуляція чи шахрайство, проте не розумієте, навіщо й кому вона потрібна? Facebook-тест “Який святий тобою опікується”, повідомлення “Завтра Viber буде платним — перешли це далі і для тебе він залишиться безкоштовним”, прохання “Перешліть це повідомлення, і ми перерахуємо 1 цент на лікування” та ще тисячі інших варіантів мають одну мету — обманути вас. 

У книжці “Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі” зібрані основні маніпуляції та шахрайства цифрового світу у форматі “суть — причина — наслідки — що робити”. Простою мовою на конкретних прикладах. 

У книжці ви дізнаєтеся: 

- про маніпуляції в Facebook, YouTube, Google, Viber, Telegram, Вікіпедії та онлайн-медіа;
- як безпечно користуватися гаджетами і вберегти свої персональні дані;
- як не потрапити на гачок шахраїв та маркетологів;
- як безпечно знаходити відповіді на фінансові, економічні та політичні питання.

Тут ви підтвердите свої здогадки, дізнаєтеся багато нового, а головне — зрозумієте, як не потрапити на гачок шахраїв, політиків та онлайн-злодіїв. А ще ці знання допоможуть пояснити рідним, які небезпеки чатують на них в онлайні. 

Книга є частиною соціального проекту з навчання українських вчителів інформаційній гігієні. 10 грн від продажу кожної книги йдуть на забезпечення нею кожного українського вчителя. 

Для кого ця книжка: 

- для тих, хто хоче зрозуміти, як ним маніпулюють, і вміти цьому протистояти;
- для тих, хто хоче навчити рідних протистояти шахрайству та маніпуляціям;
- для вчителів, які хочуть самі розібратися й передати ці знання учням    

У книжці прискіпливого релігієзнавця та дослідника запропоновано новий, незвичайний погляд на Схід-з метою показати читачеві випадкові або хибні образи та інтерпретації та багато прихованих сенсів, які європейці зазвичай не помічають. Читачі зможуть краще зрозуміти, чим є Близький Схід насправді, відчути, наскільки вигадки і стереотипи відрізняються від реальності.

Що станеться з книжкою у добу онлайн-трансляцій, інтернету і соціальних мереж? Чи буде існувати друкована книжка? Як зміниться життя людини без книжок, чи зміниться? І яке майбутнє читання? Авторка книжки через аналіз наукових досліджень та низку цікавих фактів з історії книжок формує відповіді на ці питання і загалом заспокоює читачів. Ця книжка буде корисною видавцям, бібліотекарям, критикам і оглядачам, вчителям, книгарям та всім любителям книжок.

Офіцерка Ордена Британської імперії, борчиня за права людини, у «Невидимих жінках» авторка викриває гендерну нерівність там, де її, здавалося б, годі й шукати: на клавішах фортепіано, у програмах розпізнавання голосу, у клінічних випробуваннях лікарських засобів… Коли розробники продуктів і технологій, замість аналізувати цільову аудиторію, збирають дані про типового чоловіка, навіть сухі цифри можуть підгуляти! Жінки в цій системі залишаються непоміченими. Сфери життя, підлаштовані під чоловічі потреби, некомфортні, та більше — небезпечні для жінок. Але так буде не завжди...

Глибоке дослідження відомого письменника й критика, володаря багатьох нагород Вільяма Дерезевіца — попередження про те, як цифрова економіка загрожує життю й роботі митців — музикантів, письменників, художників. Тобто тих, на кому тримається наша духовність і наше суспільство.

Є дві версії того, як живеться в цифрову епоху творчим людям. Перша походить із Кремнієвої долини. Згідно з нею, заробляти творчістю ще ніколи не було так легко. Якщо в тебе є ноутбук — маєш студію звукозапису. Користуєшся айфоном — маєш кінокамеру.

Інша версія належить самим творчим людям. Так, вони погоджуються, опублікувати можна все. Але хто за це заплатить? І ні, не кожен може бути митцем.

То хто ж тут має рацію? Є люди, які справді заробляють сьогодні творчістю. Як їм це вдається? Вільям Дерезевіц, відомий літературний критик і знавець сучасної культури, готовий відповісти на ці питання. На основі інтерв’ю з творчими людьми з найрізноманітніших мистецьких напрямків «Смерть митця» доводить, що перед нашими очима відбувається епохальна трансформація. В епоху Ренесансу були майстри, в ХІХ столітті — богема, у ХХ — професіонали, а в цифрову еру з’являється нова парадигма і вона змінює всі наші усталені уявлення про природу мистецтва й роль митця в суспільстві.

Бестселер New York Times

Колишній посол США в Росії, науковець Майкл МакФол аналізує відносини між двома країнами — Росією та США — у їхньому тридцятирічному розвитку. Ще у 1980-х автор уперше відвідав Росію й щиро полюбив радянських громадян за їхнє прагнення демократичних змін. Пізніше МакФол став першою особою при президентові Обамі, яка просувала політику Перезавантаження в американо-російських відносинах, а потім — і послом у Росії. Однак, попри неймовірні докладені зусилля, усі сподівання на покращення взаємин між двома державами-антиподами не справдилися. Що сталося? Чому Росія, демонструючи позірну прихильність до демократичних цінностей, почала згортання свободи слова, вторглася в Україну, дозволила собі втручання у вибори президента США? Чому Сполучені Штати Америки так і не змогли втілити стратегію Перезавантаження в життя попри її палку підтримку серед самих росіян? Де й коли дипломатія в колись холодних відносинах стала такою нестерпно гарячою? 

У книжці «Від Холодної війни до Гарячого миру» Майкл МакФол подає детальну історію розвитку й занепаду американо-російських відносин і розглядає причини, які могли призвести до такого невтішного результату.

Москва почалася для британського журналіста Пітера Померанцева, народженого в Києві сина дисидента-вигнанця, 2001 року, коли він приїжджав у переповнене життям, можливостями, грошима місто — працювати в західних аналітичних центрах, проєктах ЄС, асистентом на зйомках документальних фільмів. Проте сюжет цієї книжки починається лише 2006 року, коли Померанцев стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. Він знайомиться зі світом, який у своїх засадах відрізняється від знайомих йому світів: британського європейського, російського дисидентського. Це світ всемогутнього російського телебачення, грубих грошей та великої влади. І поруч із цією Росією нафтових капіталів, декадентських вечірок, захмарно дорогих творів мистецтва постає Росія переповнених слідчих ізоляторів, бандитів, спецслужб, безправ’я. Так Померанцев відкриває сам спосіб мислення цієї «нової Росії» — глибоке розщеплення особистості, множинність, розшарування і порожнечу між ними. Розповідь не завершується у Москві: по поверненні до Лондона Померанцев спостерігає, як «нова Росія» крокує Заходом, скуповуючи нерухомість, а її мислення універсалізується.

Книжка «Нічого правдивого й усе можливо» зробила внесок у зміну способу, в який у світі доти дискутували про Росію, особливо на тлі подій 2014 року, коли книжка вперше побачила світ. А 2016 року Пітер Померанцев отримав за неї нагороду Королівського літературного товариства — Премію Онтадчі.

Cамообман — штука шкідлива, якщо не сказати небезпечна. То чому ж тоді він всюдисущий? У «Корисних самонавіюваннях» Шанкар Ведантам і Білл Меслер обстоюють думку, що самообман може дуже непогано прислужитися нашому успіху й добробуту.

Брехня, маленька чи велика, підтримує наше щоденне спілкування з друзями, партнерами та колегами. Проаналізувавши її, можна зрозуміти, чому дехто живе довше за інших, чому в деяких пар тривалі й міцні стосунки, а дехто не може протриматися разом і року; чому одні народи вміють гуртуватися, а інші — ні. Також ви дізнаєтеся, навіщо ми вчимо дітей казати «будь ласка» і «спасибі», навіть якщо ситуація не вимагає від них бути ввічливими.

У книжці багато незвичайних історій, розповідей про наукові дослідження й численні експерименти з несподіваними результатами.

Чи замислювались ви коли-небудь, як формується геніальна особистість і чому саме в тому або тому конкретному місці та часі? Завдяки чому з’являються блискучі, талановиті, творчі люди, такі як Стів Джобс, Томас Едісон або Альберт Ейнштейн?

У цій захопливій книжці Ерік Вайнер вирушає в подорож слідами геніїв, у місця, де все сприяло появі новацій і творчому розвитку. Автор досліджує минуле і сьогодення, стародавні Афіни і Кремнієву долину, Китай за династії Сун і Флоренцію доби Ренесансу, Відень часів Моцарта і Фройда, Единбург за Просвітництва і Колкату на межі століть. Майстерно поєднуючи історичні факти і власні висновки, добуті з опитувань експертів, інтерв’ю з екскурсоводами, розмов із місцевими, Ерік Вайнер пропонує нам поміркувати ось про що: чи є можливим нині, саме тут і тепер, вловити той самий дух геніальності, сприятливий для появи сучасних геніїв?

Секс і сексуальність. Фемінізм. Нарцисизм. Егоїзм. Слава. Самореалізація. Гомосексуальність. Гендерна ідентичність. Расизм. Демонстративне споживання. Публічність приватного життя. Повсюдна присутність соціальних медіа... Актуальність цієї книжки важко переоцінити. Вона охоплює майже всі аспекти суспільства споживання XXI століття, не лише висвітлюючи їхній теперішній стан, але й розповідаючи про історію виникнення та розвиток протягом останніх десятиліть і навіть даючи деякі прогнози на майбутнє. Для всіх, хто хоче зрозуміти сучасний світ.   Світ, вільний від Кардаш’янів, ніколи не стане реальністю. Якби не Кардаш’яни, які вирішили проживати своє життя під наглядом публіки, а натомість попросили лише кілька сотень мільйонів (чи мільярдів у випадку Кайлі), це були б якісь інші «звичайні» знаменитості. Ті, з якими можна себе ототожнити. Циніки прагнуть наполягати, що знаменитості є частиною механізму доставки, мета якого — стимулювати аудиторію, щоб та пристрасно бажала нових споживчих товарів та діяла імпульсивно, купуючи їх. Я не відкидаю цього аргументу, хоча якби це були не знаменитості, то корпорації знайшли би інші шляхи та методи підтримки того ритму споживацтва, що зародився у XX столітті.

Нині в Америці триває епоха політичної турбулентності. Старі ієрархії та установи руйнуються. Від обрання Дональда Трампа до зростання основних політичних партій та розповсюдження низових рухів, таких як Black Lives Matter та $15 Now, — люди в усій країні відновлюють владу.

Чи готові ви до епохи зароджуваної влади громадян? Чи розумієте ви, що таке насправді влада, як її здобувають, хто нею користується і як ви можете її вимагати і здійснювати?

Ерік Лю, який увесь час вивчав громадянську владу, дає відповіді в цій наснажливій та провокаційній книжці. Використовуючи приклади лівих і правих, минулого та сьогодення, він розкриває основні закони влади, демонструє, що всі ми можемо генерувати владу, а потім, крок за кроком, показує нам, як це робити. Стратегії реформ, про які він розповідає, допоможуть кожному читачеві зрозуміти наш світ сьогодні. Якщо ви хочете бути кимось вагомішим, ніж просто глядач у цій новій ері, вам слід прочитати цю книжку.

Світ вступив у період глобальних трансформацій, основні риси якого – це криза лідерства, націоналізм і популізм, взаємна недовіра, небачена нерівність у розподілі суспільних благ і примат сили над правом. Україна стала ареною зіткнень інтересів глобальних світових гравців. Проте у часи радикальних змін для нашої країни відкриваються можливості подолати шлях від трагічного минулого до омріяного майбутнього. Як це можна зробити, що потрібно усвідомити для досягнення цієї мети?

Книга розвінчує міф про те, що звичайна людина не може розпізнати брехню в ЗМІ та соціальних мережах. Може, проте для цього потрібно дотримуватися інформаційної гігієни. Простих правил, які здатен освоїти кожен і незалежно від віку. 

Чим насправді є людська одержимість красою? Чому нас непереборно ваблять певні наборів фізичних рис та ознак? Що змушує людей зазирати у дзеркало, вибілювати шкіру чи засмагати, цікавитись модними трендами? Доктор психології, дослідниця і викладачка Гарвардської школи медицини, практикуюча психологиня Ненсі Еткофф, стверджує, що це не є виявами зіпсутості, матеріалізму, бездуховності, марнославства чи поверхневості. Спираючись на десятки наукових праць та результати сотень авторитетних досліджень на перетині соціальної психології, соціометрії, біології та фізіології, авторка пояснює чіткі взаємозв’язки між тим, що люди універсально вважають красивим, та еволюційними потребами нашого виду.

Простежуючи відмінності сприйняття вроди, моди та сексуальності в різних країнах, культурах, епохах, суспільних прошарках, вона відзначає, як на вподобання впливають вік, стать, орієнтація і суспільні норми і пояснює причини цих відмінностей. Ненсі Еткофф розглядає практично кожен елемент людської зовнішності та детально пояснює, що ми незмінно намагаємося розгледіти та підкреслити в собі самих, і що бачать наші потенційні сексуальні партнери, суспільство та навіть роботодавці.

Ця книжка про величезну індустрію маніпулювання нашими думками, рішеннями, бажаннями, про нові та старі інструменти залякування і брехні, які використовують політики і наркомафія, релігійні фанатики і популісти, і що можна їм протиставити.

Ця книжка про інформаційні війни, ботів і погоничів ботів, про тролів і хакерів, про фейкові новини і втрату прозорої політичної дискусії. А ще – про ХХ століття, про його інтелектуальний спадок, про Холодну війну і КҐБ, про втрачену ілюзію, що більше інформації означатиме більше свободи та глибші дискусії, про пошук надії. Це також сімейна історія, й історія дисидентства, яка, здавалося, закінчиться у ХХ столітті, але триває.

Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління. Прочитавши її ви дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати; зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства; познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.

Від часів падіння Римської імперії визначні європейські політики, як-от Карл Великий і Наполеон, намагалися відтворити її багатовікові надбання й досвід управління. Та жодній державі-спадкоємиці це не вдалося. Боріс Джонсон розкриває секрети успіху Римської імперії, намагаючись винести певну науку для сучасної політики, зокрема для Європейського Союзу.

Мрію про Рим плекають як можливість досягти злагоди, процвітання та ефективної взаємодії народів, які могли б на тлі різних пріоритетів і політичних мотивів віднайти ідею спільності та мирного співіснування. Ця майстерно написана книжка переконає читача, що окремі політичні ідеї давніх римлян досі живуть в колективному несвідомому, та за свіжого їх інтерпретування нині можуть бути напрочуд актуальні.

Чи може економічна теорія допомогти бідним країнам збудувати потужну економіку? Фрідріх Ліст вважає, що вона зобов’язана це робити, інакше теорія не має сенсу. У книзі «Національна система політичної економії» автор дослідив майже тисячолітній період західної цивілізації: від звитяг Венеції, Генуї та Флоренції до світової могутності Британської імперії та перших кроків США, що кинули виклик британцям.

Ліст доводить: сильні країни впроваджували схожу економічну політику, яку можна повторити та масштабувати. Як німецький патріот він пропонує у книзі план заходів для економічного відродження Німеччини, а як державний діяч — ініціює створення Німецького торговельно-промислового союзу.

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також історикоінтелектуальних художніх творів, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого.

Автор досліджує знаменитий гоголівській твір «Тарас Бульба» і знаходить в ньому глибокий внутрішній конфлікт письменника — двоїстість становища малоросійського дворянства, до якого належав Гоголь, вагання між лояльністю до верховної влади Російської імперії та українським автономізмом. В художній літературі, яка є грою уяви, мимоволі на поверхню виходить сокровенне. Навіть те, що сам письменник волів би сховати.

Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.

Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.

Людство важко переживає пандемії, війни, депресії, однак період, що настає після кожного такого потрясіння, зазвичай стає набагато продуктивнішим за попередні. Дуже хочеться вірити, що й ми незабаром, пробудивши свої духовні та фізичні сили, зможемо перемогти пандемію та перейти від кризи до нових можливостей. Щоправда, задля їх досягнення потрібно докласти чимало зусиль. Скотт Гелловей на сторінках своєї книги вирізняє та узагальнює низку проблем, спричинених пандемією COVID-19, і розмірковує, чи під силу сучасному по колінню винести тягар посткоронного світу.

Людина — істота мінлива. Вона безупинно перероджується, опиняється в нових умовах, постійно змушена звикати до них і освоюється. Когось думки про колишні чи майбутні зміни не надто турбують, а хтось, навпаки, прагне їх навмисно, кидається у вир можливого, хоча часом це доволі болісний процес. При цьому кожній особистості властиво «розмножуватися» на силу-силенну власних двійників (не обов’язково тотожних між собою). Чому ми не завжди вчиняємо обачливо, буваємо агресивними та нетерпимими до іншості, нарочито відокремлюємо себе від усього чужого й намагаємося окреслювати свої горизонти? Чому воліємо змінюватися, хоча вважаємо себе доконечно сформованими створіннями, чому відкриті до новацій, але часом уперті й не годні поступитися ні на йоту нікому і ні в чому, легко зачудовуємося тим, чого не вміємо, але не завжди визнаємо здобутків ближніх, наслідуємо стільки, хоч відбавляй, але наполягаємо на власній правоті, захищаємо скривджених, та не хочемо дати ради собі? В оцих багатозначних подвійностях ми й намагаємося знаходити себе.

Про природу людської подвійності, дублювання й множинності й розмірковує Тарас Лютий у своїй книжці. Автор зацікавився цією темою понад двадцять років тому, а останнім часом нотував свої міркування в окремих есеях. Нарешті всі дослідження й розвідки з теми двійництва зібрані в одній книжці.

Написана в останній рік існування СРСР і вперше видана 1992 року, книга Оксани Забужко «Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період» поклала початок постколоніальному переосмисленню національної спадщини в гуманітарній думці незалежної України. Це перша праця, у якій філософія національної ідеї розглядається як самостійна інтелектуальна течія, що сягає далеко за межі політології — до питань про сутність і сенс національного буття. На широкому історико-культурному матеріалі, авторка досліджує місце цієї течії в європейській — і, спеціально, українській — свідомості новітнього часу (ХІХ — поч. ХХ ст.), окремо зупиняючись на постаті «Мойсея модерної України» — І. Франка.

"Національна доктрина" - це стратегія будівництва нації, республіки і держави. Як і кожна стратегія, вона передбачає чітку постановку мети, реальний погляд на існуючий стан речей, осмислення попереднього досвіду та інноваційні пропозиції, що дозволяють розв'язати задавнені проблеми і нерозв'язані суперечності національного становлення. Пропонована доктрина - це лише пошук істини і запрошення до дискусії. Але тієї дискусії, яка має завершитися спільним розумінням, спільним рішенням і спільною дією.

Своєю новою книгою філософ і політолог Максим Розумний підбиває підсумки тридцятирічного будівництва української державності, ліберальних реформ та пошуку національної ідентичності. У стислому вигляді представ-лені аналітичні висновки про витоки нинішнього кризового стану держави, а також представлене авторське бачення переходу від розпаду і деградації до творення і розвитку.

Крихітної вірусної частинки достатньо, щоб поставити світ на коліна. Закрити кордони, «злити» мільярди доларів, убити десятки тисяч людей, а на мільярди — нагнати паніку. Це наші вчорашні реалії. Якими ж будуть завтрашні і що чекає на людство в постпандемічний час? Чи можна вважати поширення Covid 19 помстою природи? Чому Південній Кореї і Тайваню вдалося швидко приборкати поширення коронавірусу? Як Меркель відмовилася від локдауну? Яких експертів слухати, а від яких триматися подалі? Як реагувати на невігластво політиків? Чи стане побічним ефектом Covid19 початок другої холодної війни?

До видання увійшли три найпопулярніші трактати видатного римського філософа, оратора, письменника, державного діяча Марка Туллія Ціцерона (106–43 рр. до н.е.) — «Про закони», «Про державу», «Про природу богів». Розмисли їх автора про державу, націєтворчу роль мови, громадянську відповідальність, природу людини й сьогодні є актуальними, особливо для нас, українців. Вклад Ціцерона в теорію і практику красномовства, філософію неоцінений. Розквіт Ціцероніанізму припадає на епоху Відродження. Просвітництво теж багато чим завдячує риському філософу, оратору: стиль його листів Ціцерона наслідували мадам де Севіньє, Монтеск’є, Лакло та ін. До творчості Ціцерона зверталися Юм, Локк, Вольтер, Дідро та інші філософи.

Яким є вплив Facebook на світ і на світову політику та бізнес? Як за його допомогою можна маніпулювати людською думкою і впливати на результати виборів, на систему охорони здоров’я, приватність та інновації?

«Зафейсбучені» – бестселер The New York Times, книжка відомого венчурного капіталіста, одного з перших інвесторів Facebook і раннього наставника Марка Закерберґа Роджера Макнамі, розповідає про небезпечні наслідки діяльності таких платформ як ця всесвітньо відома соцмережа.

Автор відкриває всю правду про сучасні технології, завдяки яким найпопулярніші соцмережі маніпулюють увагою, шкодять невинним людям чи країнам. Він розповідає про загрозу для демократії через технічні та бізнес-рішення власників соцмереж, а також роздумує над тим, як знайти вихід з цієї кризи.

«Розрада від Філософії», поетично-філософська містерія пізньоримського мислителя Северина Боеція (бл. 480-524), у вишуканій художній формі ставить – і намагається розв’язати – низку питань, які в різні епохи спонукали до інтелектуального пошуку: про природу щастя і найвище благо; про Боже провидіння і присутність зла у світі; про свободу волі і передвизначеність. Твір справив величезний вплив на культуру європейського Середньовіччя та Відродження і назавжди лишився дорогоцінним духовним надбанням людства.