Історичний роман Еріка Вуяра «Конкістадори» оповідає про захоплення іспанцями Перу. Франсіско Пісарро з братами вирушає з невеликим військом установлювати владу іспанського короля на нових землях. Вони переживають хвороби, нестачу їжі, холод, долають гори і тропічні ліси. Купка самовпевнених чужинців прагне золота і влади. Що доведеться зробити, щоб досягти цього? Чи достойно їх винагородять за випробування і принесені криваві жертви? Завойовників чекає складний і небезпечний шлях.

1657 рік. Зріє повстання проти гетьмана Івана Виговського. Московський цар Олексій отримує донос від кошового Барабаша із проханням дозволити козакам обрати нового гетьмана. Розбрат і міжусобиці на руку цареві. Він хоче використати запорожців для боротьби із Річчю Посполитою. Молодий козак Демко Гориченко дізнається про зраду Пушкаря та Барабаша й вирушає до Чигирина, щоб попередити гетьмана. Далеко від дому він дізнається, що його родину вбили, а хату спалили. Помста — усе, що залишається у хороброго Демка. І ще — кохання до красуні Наді, вихованки підступного Пушкаря… Між обов’язком та почуттями, між коханням та ненавистю, між двох орлів — яким буде вибір?..

Осінь 1658 року.

Цар Олексій оголошує Україні війну. Лесько, намагаючись повернути кохання Олесі, дізнається, що вона вийшла заміж за іншого. З розбитим серцем хлопець кидається у вир війни, чекаючи нагоди загинути як справжній воїн. Але, схоже, на нього покладена важлива місія і помирати йому зарано. Тим часом гетьман Виговський шукає союзників, щоб протистояти військовій агресії Московії.

Поки гетьман зайнятий війною, усіма забутий Юрась Хмельниченко, піддавшись на вмовляння свого дядька Якима Сомка, організовує проти Виговського змову. Ситуація в країні стає напруженою. Чим обернеться для України прагнення волі?

В центрі роману «Яса» відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом за­порожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджу­вав Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.

В центрі роману «Яса» відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом за­порожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджу­вав Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.

Роман Саймона Терні — чи не найкращого з сучасних історичних романістів Англії — це глибоке занурення в римську історію, у ті часи, коли юнак на ім’я Гай Германік випадково опинився спадкоємцем імператорського титулу і в лічені місяці був змушений перетворитися на обережного й розважливого політика, який ставив перед собою високу мету: привести Рим, очищений від тиранії, до «золотої доби». Натомість його чекали незліченні зради і змови, спротив знаті, втрата політичних союзників, безумство, жага помсти, а наостанок — жорстока смерть і наклепи істориків, які ославили Калігулу тираном-кровопивцею. Психологічно точна й майже сучасна історія, від якої неможливо відірватися до останнього рядка.  

«Життя коротке… Але що ж робить його таким? Усвідомлення того, що воно коротке…»

Врятуватися, втекти з Європи якомога далі від нацистів! Їхня остання надія — пароплав до Америки. Але знайти квитки на нього майже неможливо… Дивний незнайомець готовий віддати власні — в обмін на те, що його вислухають. Попереду ніч, сповнена вина й довгих розмов про життя, націю, втрату та справжнє кохання під час війни…

• Міжнародний бестселер
• Перекладено 23 мовами

Любов не втримати за колючим дротом ненависті

Сельва — дочка одного з останніх оттоманських пашів. Ця дівчина має все — статки, розкіш, чудову освіту. Вона може вийти заміж за будь-кого, але серце її належить Рафаелю Альфандарі, сину відомого у Стамбулі лікаря-єврея. Вони прагнуть бути разом, навіть проти волі своїх родин. Закохані вирушають до Парижа, де хочуть почати нове життя і бути щасливими. Та у Францію приходять нацисти. Смертельна небезпека загрожує тепер їхнім життям… Долаючи кордони та перетинаючи континенти, заступаючи за лінії долі та лінії розмежування, ризикуючи всім, вони сідають у той останній потяг, який зможе повернути їх додому. Чи збереже для них життя щасливий квиток і шанс на свободу?

Автор переносить читача у Станіславів XVII сторіччя, дія роману відбувається саме напередодні глобальної перебудови фортеці й очікуваного нападу Османської імперії на Європу. До міста трьома різними шляхами прибувають троє різних чоловіків, кожен з яких має свої плани й інтереси. Історія рухається вперед, залишаючи по собі лише низку запитань, так що з далекої перспективи може здатися, що ці троє переслідують спільну мету. Або що жодної мети насправді немає.

Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.

Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.

Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна  припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.

 Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» - про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця. А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з  червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора  – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.

Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР,  на таке не відваживався.

Ці  повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі  пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.

Петро Лущик (нар. 1963 р.) — український письменник, неодноразовий лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2004, 2014, 2015, 2017). Основною темою його творів є українська історія. Вже декілька років автор співпрацює з видавництвом «Фоліо», де побачили світ його книжки «Тамплієри короля Данила», «Ратники князя Лева», «Отроки княжича Юрія», «Поміж двох орлів», «Мушкет з лілією», «Настане день, закінчиться війна...», «Манускрипт з минулого». Живе і працює у селі Сопошин Львівської області. 1855 рік, самий розпал Кримської війни. Союзні держави воюють з Росією, проте молодому цісарю Францу Йосифу І якимось чином удається зберігати нейтралітет. Та під час поїздки імперією він дізнається, що у Львові на нього готується замах. Хто бажає йому смерті? Союзні держави чи Росія? Чи, може, поляки з українцями?..Щоб розв’язати це питання, до Львова прибуває столичний лове­лас і дамський підлесник Максиміліан Рутецький, який має українське коріння. Та чи вдасться йому розплутати складний клубок інтриг, зна­йти замовників і врятувати Франца Йосифа?.. Про це читайте в новому романі Петра Лущика.

Український письменник Семен Скляренко (1901—1962) відомий перш за все своїми історичними романами «Святослав» (1959) і «Володимир» (1962). Його книжки розповідають про вагомі й значні події становлення Київської держави в Х—ХІ століттях, про наші коріння і витоки. Для того щоб занурити читача в атмосферу того далекого часу, автор ретельно вивчав першоджерела: легенди, літописи, оповіді — все те, що допомогло йому показати, що героїчна історія, знати яку цікаво і потрібно, є  матір’ю нашої сучасності. «Володимир» є логічним продовженням роману «Святослав». Головний герой твору — син великого князя Святослава і рабині Малуші — вольова людина з багатогранним суперечливим характером. У тяжких походах він ствердив єдність руських земель, зумів запровадити нову віру — християнство, дбаючи про майбутні покоління, діяв самовіддано і рішуче й навіть поступився особистим щастям заради інтересів своєї країни. Автор вводить читача в атмосферу сивої давнини, правдиво зображуючи події та звичаї того часу.

Український письменник Семен Скляренко (1901—1962) відомий перш за все своїми історичними романами «Святослав» (1959) і «Володимир» (1962). Його книжки розповідають про вагомі й значні події становлення Київської держави в Х—ХІ століттях, про наші коріння і витоки. Для того щоб занурити читача в атмосферу того далекого часу, автор ретельно вивчав першоджерела: легенди, літописи, оповіді — все те, що допомогло йому показати, що героїчна історія, знати яку цікаво і потрібно, є матір’ю нашої сучасності. У романі «Святослав» описаний дивовижний світ Київської Русі епохи мудрої княгині Ольги та її сина Святослава (942—972), чиє життя простежується письменником від юнацьких років до його трагічної загибелі. Великий князь Київський, визначний політичний діяч і воєначальник, він зображений автором живою людиною зі своїми сумнівами, мріями, болем та любов’ю до ключниці Малуші, яка народила йому сина Володимира, майбутнього хрестителя Русі.

У повісті «Золотий Лев» Юліана Опільського (справжнє ім’я — Юрій Львович Рудницький (1884–1937), західноукраїнський письменник, історичний романіст) розповідається про боротьбу Данила Галицького з татаро-монгольською навалою, про ті часи, коли Галицько-Волинське князівство, хоч і пошарпане татарами, протистояло їм. Текст подається за сучасним правописом із збереженням усіх лексичних, фразеологічних та характерних морфологічних особливостей мови письменника.

Дія відбувається в Амстердамі XVII століття. Юна провінціалка Нелла Ортман приїжджає до свого чоловіка в новий будинок, мешканці якого зустрічають дівчину непривітно. Згодом чоловік робить дружині незвичний подарунок — досконалу мініатюрну копію їхнього будинку. Нелла замовляє ляльок і декор у мініатюриста — таємничого художника, чиї крихітні творіння здаються живими й віщують майбутнє. Нелла розуміє, що мешканці будинку наражаються на небезпеку й лише одна людина бачить, що станеться з ними в майбутньому, — мініатюрист, який або врятує, або зруйнує їхні життя.