Відправка замовлень - 20 березня.
У підпорядкуванні Адольфа Гітлера було чотирнадцять жінок-дегустаторок, які куштували кожну страву, поставлену на його стіл.
«Смак ворога» — це вигадана історія однієї з них, молодої німецької дівчина з аристократичної родини — Ґретхен фон Бісмарк, наділеної надзвичайним смаком і нюхом. Вона стала довіреною членкинею дегустаторок та через свого батька-архітектора зв’язалася з Альбертом Шпеєром, архітектором Гітлера та міністром озброєнь і військового виробництва.
Згодом дівчина дізналася про Голокост і своє власне раніше невідоме єврейське походження. З допомогою свого хлопця Курта Андорфера, лідера Гітлерюґенд, вона продумує план вбивства лідера нацистської Німеччини.
Роман містить уривки з важливих документів, маловідомих доповідей і промов того періоду, цитати з важливих директив та німецького радіомовлення, звіти про рабську працю тощо.
В історичному романі «Четвертий вимір» ідеться про середину ХІХ століття, коли українська зброя мовчала, незалежність було втрачено, але молоді митці й інтелектуали заснували таємну політичну організацію, що ставила за мету відродження України. В центрі сюжету — життя українського математика, юриста і громадського діяча Миколи Гулака, який разом з Миколою Костомаровим заснував Кирило-Мефодіївське братство. Після арешту він, на відміну від Костомарова, відмовився засудити свою просвітницьку роботу й три роки провів у засланні в одиночній камері Шліссельбурзької фортеці в Петербурзі.
«Черлене вино» — роман про оборону Олеського замку 1431 року, коли польський король Ягайло взяв в облогу Луцьк. Захисники розуміють, що бій не рівний, але готові стати на смерть, щоб зостатися в історичній пам’яті лицарями, а не боягузами.
Дружина з трьохсот спартанців на чолі з царем Леонідом та кількатисячне військо союзників вирушили до Термопільського проходу, щоб бодай на якийсь час зупинити мільйонне військо перського царя. Усі вони знали, що йдуть на неминучу смерть. Битва під Термопілами – один із найвідоміших прикладів хоробрості, а «Вогняні брами» – один із найкращих мілітарних романів не лише про цей історичний епізод, але й про війну загалом. Про війну як вона є. Криваву, брутальну, нещадну і брудну війну, в якій дивом залишається місце для людськості, а те, що ми бачимо як героїзм, перефразовуючи слова одного з персонажів роману, – лише робота, яку треба зробити добре.
Довгоочікуваний спіноф «Татуювальника Аушвіцу» від австралійської письменниці Гізер Морріс.
«Подорож Цильки» — це роман про Сесилію Кляйн, дівчинку, яку в шістнадцять років вислали в концтабір Аушвіц. У нелюдських умовах її врода та характер стали для неї порятунком і водночас прирекли на нові випробування. Після звільнення Аушвіцу дівчину за так звану колаборацію з ворогом висилають у Сибір. Цильці доведеться подолати нелегкий шлях, щоразу знаходячи в собі сили, про які ніколи не здогадувалася.
Життєва подорож Цильки, сповнена боротьби, болю та світлих моментів, розчулить до сліз. Однак вона також подарує тверду надію, що людина не лише здатна вистояти в найгірших умовах, а й зберегти любов у своєму серці.
Гізер Морріс — письменниця та сценаристка, авторка відомого роману «Татуювальник Аушвіцу» про в’язня концтабору Лалі Соколова. У світі було продано понад 3 мільйони примірників книжки. «Татуювальник Аушвіцу» очолив список бестселерів за версією The New York Times.
«Володарка Понтиди» — це унікальна в українській літературі пригодницька мандрівка лабіринтами королівських дворів, ложами таємних товариств, феєречними маскарадами, капканами підозрілих дешевих корчомок та в’язничних келій у передреволюційній Європі 1770-х років. Герой цього авантюрного і глибоко філософського роману — український козак-шляхтич Юрій Рославець. Зачарований «дамою свого серця» і претенденткою на імператорський трон, він «женеться за з’явою» своєї пристрасті від Парижа, через Німеччину до Венеції, Неаполя, Риму й Пізи, переживаючи карколомні пригоди і сповнюючись життєвою мудрістю й дещо фаталістичним розумінням життя і світу.
Цей літературний шедевр написаний 1987 року в Нью-Йорку контроверсійним українським автором, племінником Лесі Українки, Юрієм Косачем (1908–1990) — видатним, хоча й досі, на жаль, маловідомим майстром української історичної прози.
Роман «День гніву» блискучого, хоч і вельми контроверсійного, українського письменника-еміґранта Юрія Косача (1908–1990), племінника Лесі Українки, — вочевидь, найталановитіше белетристичне відображення бурхливої епохи Хмельниччини в українській літературі. Написаний у Німеччині протягом 1947–1948 рр. і практично невідомий сучасному українському читачеві, цей високомайстерний роман змальовує яскраву картину вибуху всенародного повстання під проводом гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького 1648 року.
Як пише в післямові до цього видання Марко Роберт Стех, відображення Косачем «козацько-української революції» ХVІІ ст. надзвичайно модерне і на диво співзвучне з нашим часом, оскільки віддзеркалює численні паралелі з українською Революцією Гідності ХХІ ст.
Як Іван Федоров став Федоровичем? Відповідь знайдеться в цій художній повісті, заснованій на історичних джерелах. Оповідь про діяльність, мандри, успіхи й негаразди, батьківство й вибір ідентичності славетного друкаря розгортається на суспільно політичному та побутовому тлі українських земель XVI століття. Яскравий авторський стиль і гумор допоможуть зануритися в кінематографічні пригоди разом із героями книжки.
Велична, ніжна історія, що охоплює десятиліття і континенти
Одного червневого дня 1914 року, коли до Сараєва прибуває ерцгерцог Франц Фердинанд, а Рафаель Пінто зайнятий роботою у батьковій аптеці, світ вибухає. Рафаель не готовий ні до війни, ні до служби в армії. А проте він має йти на фронт.
Десь в окопах серед Галичини його фантазії остаточно руйнуються. Війна зовсім не схожа на студентські будні у розпусному Відні, літні прогулянки чи замріяні вечори. Єдине, що тримає Рафаеля на фронті, — любов до свого побратима Османа.
Осман на противагу поетичному Рафаелю не має жодних ілюзій щодо війни, він сміливий і завзятий. З ним можна наважитися на будь-що, навіть на втечу. Чи вдасться закоханим здійснити таку авантюру? І чи врятує їх любов на шляху до свободи?
Події у романі відбуваються наприкінці ХV століття в османській Кафі (нині – це Феодосія), що в Криму. Султан Баязид ІІ надіслав туди намісником свого молодшого сина – шехзаде Мехмеда задля налагодження дипломатичних відносин із московитами. Цією ситуацією скористався кримський хан Менглі Гірей. Намагаючись отримати незалежність від османського султана, він наблизив до себе шехзаде Мехмеда, зробивши його зятем. Невдовзі той почав суперечити батькові й накликав на себе біду... Наступним намісником Кафи у п’ятнадцять років став майбутній султан Сулейман Пишний. Про його батьків – шехзаде Селіма (Селіма І Явуза) і Хафсу також оповідається у романі.
“Останній потяг до Лондона” — заснована на реальних подіях, книга про кохання, втрату та героїзм, що стала національним бестселером у США, Канаді та Європі, фіналістом Національної єврейської книжкової премії та була перекладена 19 мовами.
Історія в романі розгортається 1936 року в Австрії. Штефан Нойман — п'ятнадцятирічний син заможної та впливової єврейської сім'ї та починаючий драматург, живе у величезному будинку з батьками та молодшим братом. Зофі-Гелена, його найкраща подруга, талановита дівчинка, мати якої редагує прогресивну антинацистську газету.
Підлітки спілкуються про театр і літературу, досліджують потаємні віденські підземелля, діляться творчими й науковими ідеями та мріють про великі звершення. Проте навіть не здогадуються, що у березні 1938 року, після аншлюсу Австрії нацистською Німеччиною, їхні життя кардинально зміняться…
1933 рік
Вісімнадцятирічна Моллі Раян мріє стати журналісткою, але натомість погоджується на будь-яку роботу, аби допомогти своїй родині пережити часи Великої депресії. Єдиною радістю в її житті є перегляд бейсболу зі своєю найкращою подругою Ханною і таємна закоханість у старшого брата Ханни — Макса, яка потім переросте у взаємну.
Проте Канаду все швидше накриває велетенська хвиля антисемітизму, підживлювальна з-за океану гітлерівською пропагандою. За десяток років, коли увесь світ втягнуто в Другу світову війну, канадські солдати — і євреї, і протестанти, вже пліч-о-пліч протистоять Німеччині, Японії та іншим державам-загарбницям. Канадці виявляють гідність і на полі бою, і в японському полоні з його жахливими тортурами, і після повернення додому, коли їм, скаліченим ветеранам, доводиться проходити складний шлях адаптації до мирного життя. Моллі та Макс опиняються в центрі подій.
Через шість років Велика депресія вщухла, але на горизонті — нова війна…
Сусіди й друзі дитинства, вони належать до різних світів — єврейського та протестантського. Закохані опиняються в епіцентрі подій, які мають руйнівні наслідки для їхніх сімей і надовго їх розлучають.
Поки від нього надходять листи з-за кордону, Моллі змушена зіткнутися з тим, що сталося багато років тому, але чи не пізно виправити ситуацію?
Від розпачливих вулиць Торонто до охоплених боями берегів Гонконгу — це прониклива історія про невинну дружбу, яка переростає в заборонене кохання, про тяжкі випробування та нездоланну силу у найтемніші часи.
«Листи через море» — перший роман письменниці, перекладений українською мовою.
• Перевидання роману в зручному форматі та новому оформленні
• Від авторки романів «Катерина» та «Проклята краса»!
• Лауреат престижної літературної премії «Коронація слова»
Рід Мазуревичів споконвіку був знаний своєю жорстокістю. Усупереч волі батьків юна Марфа вийшла заміж за Уласа Мазуревича, та щастя з ним не пізнала. Усі надії покладала на сина Тихона, але й він удався у своїх жорстоких предків: жадібний та безсердечний, він крокує кривавою стежиною. Він перетворив на пекло життя не тільки численних коханок, а й своєї дружини, багатої спадкоємиці Софії Льохвицької. Їхня спільна донька Ярина ненавидить батька-тирана. Вона покохала Степана, батько якого загинув від рук Тихона. Тепер понад усе Ярина хоче розірвати коло страждань та спокутувати гріхи роду Мазуревичів. Але ціна може виявитися зависокою для неї.
Крізь революцію та війну, утрати і пристрасть, ненависть і любов — шлях п’яти поколінь одного роду.
У цій книжці, що зібрала чимало літературних нагород, автор пропонує читачам історії трьох різних дітей. Вони засновані на реальних подіях і розділені у часі та просторі, але об’єднані необхідністю залишити звичне життя у рідному домі і намаганням вижити на чужині, не втративши себе.
Родина Йозефа у 1938 році змушена тікати з нацистської Німеччини після подій Кришталевої ночі та піврічного ув’язнення батька в концтаборі Дахау. Сім’я Ізабель у 1994 році разом із сусідами відпливає з Куби до США на невеликому саморобному човні, ризикуючи загинути від безлічі небезпек у відкритому океані. Махмуд із близькими у 2015 році залишає Сирію після бомбардування рідного Алеппо і перетинає морем та суходолом майже всю Європу, щоб отримати шанс на мирне життя. Кожен із них щось втрачає на своєму шляху, та в кінці доля химерно переплітає ці три історії у спільному фіналі.
Триває Друга світова війна, Британія потерпає від бомбардувань, руйнації та нестачі продовольства — німецькі підводні човни блокують шляхи постачання. Уряд намагається всіляко заохотити господинь зберігати спокій і бути вигадливими в приготуванні страв, для цього «Бі-Бі-Сі» запускає радіопрограму під назвою «Кухонний фронт» із популярним ведучим. Однак програма потребує жіночого голосу!
Щоб знайти співведучу, вирішено влаштувати кулінарний конкурс, і от уже в ньому змагаються четверо жінок. Для кожної з них — це нагода змінити своє життя. Для молодої вдови — можливість сплатити борги та зберегти дах над головою для своїх дітей. Для служниці — шанс вирватися з рабства і здобути свободу. Для господині маєтку — змога звільнитися від багатого чоловіка-деспота. А для професійної шеф-кухарки — нагода кинути виклик чоловікам, які стоять на вершині її професії.
Дивовижні поєднання продуктів і чудернацькі страви, сльози розпачу та радість згуртованості — попри воєнний час, тут є місце для всього. А головне, що є місце для надії та перемоги.
Химерниця Агнес читає людські душі й зцілює тіла. Слава про незвичайні здібності дівчини-сокільниці шириться по околицях. Аж ось вона вже віддана дружина та мати, обробляє орендований у брата клаптик землі — відьмацький садочок Агнес. Збирає лікарські рослини, дбає про дітей і пасіку. Тим часом її чоловік Вільям підкорює лондонську сцену. Та одного дня смерть переступає їхній поріг і попри всі намагання Агнес щось змінити забирає одинадцятирічного Гамнета. Втрата сина змінює стосунки між чоловіком та жінкою, які колись кохали одне одного до нестями. Між ними виростає стіна з потужного болю та безпорадності. Але чотири роки по тому Вільям Шекспір створює п’єсу «Гамлет», відроджуючи і свого сина, і свій шлюб.
Дев’ятирічний Бруно разом із сім'єю переїжджає зі свого комфортабельного будинку в Берліні до нового дому в загадковому місці Геть-Звідси, де його батька призначають комендантом концтабору. Випадково він знайомиться з єврейським хлопчиком Шмулем, маленьким в’язнем. Між ними зароджується справжня дружба, яку, однак, розділяє колючий дріт.
До чого можуть призвести різні погляди на світ, дивна логіка дорослих, а також сила долі й божевілля випадку? Про це і навіть більше розповідає дивовижна книжка «Хлопчик у смугастій піжамі».
Однієї ночі життя 12-річного Сайласа обернулося на кошмар: троє вершників забрали його батька. Хлопчина лишається сам на сам зі своїми тривогами. Хіба що поряд є Рукавиця, але він привид. Здається, життя поринуло в темряву. Та якось на порозі з’явився загадковий поні — і Сайлас сміливо вирішує покинути домівку й вирушити в небезпечну подорож. Дорога буде моторошною та сповненою перешкод, бо хлопець муситиме не тільки знайти батька, а й подивитися у вічі власним страхам. Це шлях дорослішання. Шлях, яким вестиме загадковий поні-провідник.
Аушвіц, 1943 рік.
Чотирнадцятирічна єврейка Діта Адлерова опиняється в сімейному блоці табору смерті. Біль, бруд, голод та розпач, але свої шрами в’язні табору змогли перетворити на броню. Діта дізнається про підпільну бібліотеку, створену в’язнями. Діта отримує завдання: приховувати від нацистів 8 видань, які вдалося зберегти для навчання малечі.
Якщо члени СС дізнаються про це, на кожного причетного чекає розправа.
Скільки б доказових історичних досліджень не виходило, а зрушення у колективній пам'яті здатна спричинити лише уґрунтована на міфології белетристика. Адже колективна пам'ять важко піддається науковій корекції. Тільки якісна художня література здатна формувати національну свідомість як продукт колективної пам'яті.
Неперевершеним майстром такої історичної прози і був легендарний Іван Білик. Кожен його роман руйнував безліч чужих, часом ворожих, міфів, натомість створюючи власний Український Міф, спростувати який досі ніхто не спромігся. Білик чудово знав болгарську (й староболгарську) мову, довгий час жив у Болгарії і мав доступ до місцевих бібліотек і архівів. Саме тому його бачення історичних подій і персонажів завжди обґрунтовані й логічні. Наприклад, всі ми звикли думати, що Олег "Віщий" був неодруженим і не мав нащадків. А Білик в "Похороні богів" показує, що й княгиня Ольга, й Асмус зі Свенельдом, були його дітьми. Що Ольга до Болгарії має лише те відношення, що була одружена з опальним болгарським князем Владимиром, після страти якого почала претендувати на болгарський трон. Саме тому її онук (а не син!) Святослав і хотів зробити своєю столицею Преславу, мовляв, там середина землі моєї. Всім нам з дитинства втовкмачували, що "Віщий" Олег помер від укусу чорної змії (чорної! у Києві?), а Білик стверджує, що таки від деревлянської стріли...
Безліч спростованих міфів, на уламках яких постає його видиво Києва за часів від Олега до Володимира! Часів, коли варяги, загарбавши Київський стіл, трансформували державу Кийовичів за зразком імперії франків. І коли постала історична необхідність зректися старих і рідних богів на догоду новому грецькому богу.
Кожен із романів Івана Білика цілком заслужено міг стати лавреатським, але Шевченківську премію письменник отримав за неймовірну книгу "Золотий Ра". Неймовірну, бо ніби нічого нового не відкриває нам автор, але, зробивши батька історії Геродота не просто головним героєм, а й своїм співавтором, він ніби ставить себе над бійкою чи то дискусією. Мовляв, хто хоче опонувати, опонуйте Геродоту! Адже це він першим написав, а я лише доношу до вас, та ще й самому історику час від часу вказую на його заангажованість чи упередженість.
До речі, а чи знаєте ви скільки людей жило в Малій Скіфії, себто в Україні за 200 років до нашестя Дарія, коли про Рим ще ніхто й не чув? Здивуєтесь, дізнавшись!
Перша книга "Саксонських хронік" – циклу романів про постання Англії. У ній ми знайомимося з юним Утредом Беббанбурзьким, котрий є нащадком англосаксонського шляхтича, але викрадений нападниками з півночі — данами — і вихований як син данського ерла. Хлопець дорослішає, і йому випадає не тільки воювати, а й відповісти собі на питання: хто я?
Новий роман Гізер Морріс, авторки світових бестселерів «Татуювальник Аушвіцу» та «Подорож Цильки» – про сім’ю і сестринство, мужність і стійкість, в основі якого реальна історія.
Три сестри – Цібі, Маґда та Лівія народилися і зростали в Словаччині. Коли Європу окупували нацисти, вони були ув’язнені в Аушвіці. У цьому жахливому місці Цібі, Маґда та Лівія пройшли важкі випробування, ледь не померли від голоду, важкої праці та знущань охоронців концтабору, але постійно трималися разом. Коли туди наближалися союзники, щоб звільнити всіх, на них чекало останнє випробування – марш смерті з Аушвіцу. Нацисти намагалися знищити будь-які докази, що у цьому місці утримували в’язнів і всіх вивели на страту. Та сестрам вдалося втекти і сховатися в лісі, поки їх не знайшли свої. Після звільнення сестри їдуть до Ізраїля, до свого нового дому і тут їхня боротьба за свободу тільки починається. Лівія, Маґда і Цібі зустрінуть привидів минулого та відкриють таємниці, які вони приховують одна від одної, щоб знайти справжнє умиротворення і щастя. Ця історія про велику силу, відвагу і надію.
Вперше видані як одна книга (трилогія) три знамениті "скіфські романи" Івана Білика "Дикі білі коні", "Не дратуйте грифонів" та "Цар і раб" охоплюють період з 513 року до н.е. до 212 р. до н.е. — від перемоги скіфів-сколотів над "царем царів" Дарієм, до повстання скіфів в Боспорі Кімерійському під проводом Савмака. Ця трилогія нищить грецький міф про якихось міфічних скіфів-азіатів, показуючи, що вони були нашими давніми пращурами-сколотами, які складалися з полян (Київ), сіверян (Чернігів), деревлян (Полісся) та інших слов'янських племен. Адже з чотирьох груп названих Геродотом скіфів тільки скіфи-кочівники були приходьками-азіатами на нашій землі, а так звані "скіфи-орачі", "скіфи-хлібороби" й "царські скіфи" — це й були автохтони, господарі цієї древньої землі. Книга ставить з голови на ноги наші уявлення про славне минуле власного народу.
Історичний роман "Рюрик з роду Ск'єльдунгів" продовження теми становлення Києво-руської держави, початого Лесем Качковським в попередній книзі "Вибір князя Аскольда". В центрі оповіді легендарний Новгородський князь Рюрик - син данського конунга і ободритської князівни, маркграф Фрісляндії, вікінг, пірат. Автор чудово руйнує імперський міф норманської теорії походження київської Русі, показуючи Рюрика сильним лідером, який лише мріяв створити загальнослов'янську державу за зразком імперії франків, але не створив її навіть на Північних землях. Насправді між Новгородом і Києвом за часів Рюрика не було жодних контактів. Натомість Аскольд збирав данину з Царгорода. Та саме Рюрик став засновником династії Рюриковичів.
Павло Архипович Загребельний (1924–2009) — український письменник, сценарист, Герой України, лавреат Шевченківської премії. Працював у радянській воєнній місії в Німеччині, заступником головного редактора журналу «Вітчизна», головним редактором «Літературної газети». Обіймав посаду першого секретаря правління Спілки письменників України, з якої його усунули через доноси. Був головою Комітету з Державних премій ім. Тараса Шевченка. Похований на Байковому кладовищі в Києві. В історичному романі «Роксолана» автор розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І. Потрапивши до гарему, дівчина з прикарпатського Рогатина незабаром стала його улюбленою дружиною володаря Османської імперії. Письменник зумів вдало проникнути у складний внутрішній світ героїні. При написанні твору він особисто побував у Туреччині та Рогатині, місцях, пов’язаних із її життям.
«Міфи» (2017) — перша книжка циклу Стівена Фрая (друга — «Герої», третя — «Троя», що вийшла друком у видавництві «Фоліо») — це чудова нагода поринути у захопливий світ грецьких міфів зі всіма його дивовижними, романтичними, комічними, трагічними, жорстокими і чарівними подробицями. І хоча всі ці сюжети можна знайти у сотнях книжок, присвячених Давній Греції, Фрай завдяки своєму оригінальному авторському стилю перетворює просте викладення матеріалу на захопливу розповідь, від якої неможливо відірватися.
У своєму романі «Стріла Амура калібром 7,62» Петро Лущик розповідає драматичну історію двох родин — Сокирків і Затуливітер — упродовж більш ніж сто років, від 1918-го і до сьогодення. Тут і часи після Першої світової війни, і період Української Народної Республіки та після неї, і Друга світова війна. В сюжеті історії давніх часів переплітаються із сьогоденням. Географія твору охоплює Київ, схід, південь і захід України, частково Польщу і навіть Росію — Казань і Біробіджан. Жива мова героїв твору виказує їхні справжні почуття, а захопливий сюжет тримає читача в постійній напрузі...
Іноді доля може завітати до тебе, отримавши цілком реальне втілення. І не просто втілення — вона може мати вигляд таємничої красуні. Доля прийде і скаже: «Мені потрібна твоя допомога...» І від цієї миті твоє життя зміниться назавжди. Принаймні так відбулось із бражником, фехтувальником, запорожцем і найкращим фахівцем з розкриття злочинів в Україні – уже знайомим нам Семеном Ольховським-Паливодою. А далі була жорстока боротьба і перегони навперейми зі смертю. Втім, коли доля має саме такі риси, воно того варте...
Новелізація наймасштабнішого українського блокбастера
Україна, XVIII століття. Серед польської шляхти ширяться панічні настрої, адже в Карпатах — повстання невдоволених селян. Поляки називають їх розбійниками, а для українців це справжні народні герої. Очолює повстанців невловимий Олекса Довбуш, проголошений самими поляками князем Чорногори.
Вже не раз польські пани відряджали в карпатські ліси свої загони, та жодного разу їм не вдалося схопити чи вбити Олексу. Здається, що сама смерть обходить воїна стороною. Але що це — прадавня українська магія чи відчайдушна вдача? Доля неначе випробовує ватажка опришків — цього разу на винищення непокірних українців відправлене ціле військо. Чи зможе Довбуш відстояти свою землю та повернути українцям волю?
Це — українська земля, і у ворога є лише два шляхи — відступити або бути знищеним.
Стівен Фрай (нар. 1957 р.) — британський комедійний актор, письменник, сценарист, телеведучий, режисер, найбільшу популярність здобув своїми ролями у телевізійних серіалах. Фрай також відомий як представник еталонного англійського духу та класичної англійської мови. Майже всі його літературні твори стали бестселерами як у рідній для автора Англії, так і за її межами.
«Троя» (2020) є продовженням циклу Стівена Фрая, що йде за «Міфами» та «Героями». Це вражаюча розповідь про війну, яка охопила все східне Середземномор’я, розділила долі людей та налаштувала троянців проти греків. «Троя» в іскрометному переказі Стівена Фрая — чудовий спосіб зануритися в атмосферу Давньої Греції з її героями і царями, коханням і ненавистю, жагою влади та втручанням олімпійських богів у життя звичайних людей.
488 рік від Р.Х. Візантійське посольство нарешті досягає Дунаю. Тут до посольства доправляють першу чергу перебіжчиків, що їх мають віддати гунам. Командує цим конвоєм кентарх Теофіл, що свого часу зрадив імператрицю. Він має таємний наказ вбити Аттілу, а Леонідас і його земляки стають розмінною монетою. Та доля кидає Леонідаса до Аттіли, в Каталуонську битву. Нарешті, повернувшись у рідну вісь та очоливши полянське плем'я, він отримує нове ім'я – Кий (тобто молот), котре стає спадковим у роду. Він переводить плем'я до Дунаю та засновує місто – Київець. Колись його онук приведе плем'я до Дніпра та стане князем іншого славетного міста.
Ця оповита сивим мороком давнини історія розгортається у V ст. нашої ери. Вся Європа здригається від ударів гунів. Молодики з полянського племені вирушають на пошуки своїх наречених, що їх було викрадено під час набігу гунів на село. Пройшовши легіонерами через горнило кількох воєн на неосяжних теренах Візантії, попутно шукаючи сліди дівчат, вони, нарешті, опиняються в столиці християнського світу – Константинополі. Головний герой Вітер приймає хрещення під іменем Леонідаса та робить фантастичну кар'єру від простого легіонера до командувача (архонта) особистої гвардії імператриці Євдокії (401–460 р. життя). Про все це він розповідає історику, дипломату й письменнику Пріску. Поляни на чолі з Вітром переживають карколомні пригоди, що розгортаються на тлі реальних подій життя імператриці. Пошуки зниклих дівчат – головна мета хлопців. Нарешті вони, здавалось, натрапили на слід навіть знайшли одну дівчину, але життєвий крах імператриці перекреслює їхні мрії. І все треба починати спочатку...
Це припорошена сивим пилом давнини історія одного життя, що перехрещує шляхи різних племен і народів стародавнього світу на межі поганства та ранього християнства. Життя, що починається в нетрях дрімучого давньослов'янського лісу, порятоване від кровожерливих вовкодлаків, зрощене на таємничості язичницьких обрядів, вірувань і побуту, утверджене чистотою юнацького кохання, забороненого, але, здавалось, уже відвойованого, знівечене у братовбивчих міжусобицях і війнах із кочівниками та навіки спустошене пошуком утраченого в них. Життя, що захоплює, бентежить і забиває дух. Історія, що крізь століття кривавить ранами, які не загоює навіть час.
До видання увійшли повісті та оповідання популярного на початку ХХ ст. історичного повістяра А. Кащенка про запорозьке козацтво, його життя і подвиги, побут та звичаї. Не претендуючи на глибокі історичні розвідки, ґрунтуючись на конкретних фактах і подіях, твори письменника приваблюють щирістю, ліризмом та сприяють пробудженню почуття національної гідності.
Анатолій Дімаров — український письменник-прозаїк. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка за другий том роману «Біль і гнів». Автор багатьох самобутніх художніх творів про часи примусової колективізації, голодомор 1932—1933 років та масові репресії в Україні.
«Єврейські історії. Сповідь стукача» — серія повістей, у яких порушено морально-етичні проблеми життя українців за радянських часів. Колоритна, жива мова та цікавий сюжет занурюють у світ щоденних турбот героїв, які вміють обстоювати особисті життєві переконання.
Ключова тема творів «Діти. Південна Одіссея», «Пам’ять», «Симон-різник» — переслідування і знищення євреїв у роки Другої світової війни. В основі повісті «Південна Одіссея» — історія порятунку двох дітей, котрі з мамою й бабусею у червні 1941 року втікають із Одеси. У вагоні для перевезення худоби родина залишає місто, на підступах до якого вже стоять німці.
Орхан Памук (нар. 1952 р. у Стамбулі) — турецький письменник, володар найвищих світових премій, серед яких Нобелівська премія з літератури 2006 року. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи О. Памука «Сніг», «Чорна книга», «Стамбул: місто та спогади», «Музей невинності», «Мовчазний дім», «Рудоволоса жінка».
На рубежі XIX—ХХ століть стара Османська імперія, горезвісна «хвора людина Європи», вже не справляється з управлінням на місцях. І в цій ситуації чума, що прийшла зі Сходу на мальовничий середземноморський острів Мінґер, стає проблемою здебільшого самих його жителів, губернатора та молодого столичного епідеміолога Нурі-паші, який опинився тут разом із дружиною Пакізе-султан — рідною племінницею султана Абдул-Гаміда, дочкою його скинутого брата. Епідемія чуми загострює й без того непрості стосунки між християнами та мусульманами, які мешкають на острові, що й призводить до революції.
Орхан Памук милується красою приреченої «старої Туреччини», втіленої в Мінґері, й водночас оплакує її швидкий і неминучий історично зумовлений кінець.
Історія життя, яку розповідає мати своїй давно втраченій доньці, розгортається на тлі історії громади маленького села Курон у Південному Тіролі, яке розривається між італійським фашизмом і німецьким нацизмом.
Сімнадцятирічна Тріна прагла іншої долі, збиралася стати вчителькою, але в 1923 році режим Муссоліні скасовує використання німецької як мови навчання на анексованій Італією території Австрії. Зневажаючи програму примусової італізації, Тріна стає вчителькою у підпільній мережі шкіл, ризикуючи бути покараною. Після одруження з Еріхом, юнаком-сиротою та помічником її батька, Тріна знову опиняється в ситуації невизначеності, коли гітлерівська Німеччина в 1939 році запрошує населення громади покинути Італію і приєднатися до Рейху. Громада розколюється, і між людьми виникають дедалі більші розбіжності. Тих, хто вирішив залишитись, як Тріна та її родина, сприймають як зрадників і шпигунів; вони більше не можуть вийти з дому, не зазнавши насильства. Одного разу Тріна виявляє, що її донька зникла…
Натхненний незвичайним виглядом дзвіниці, яка піднімається з озера Резія, — усього, що на сьогодні залишилося від села Курон, Марко Бальцано написав роман, у якому чудово переплітає великі моменти історії з життям звичайних людей. Роман став лауреатом понад 10 літературних премій; його перекладено у 15 країнах.
Князь Василь-Костянтин Острозький на схилі життя наймає художника намалювати свій портрет за шість днів. Поки митець працює, князь згадує найяскравіші епізоди свого життя. Читач захопиться інтригою сюжету, здійснить подорож Україною XVI століття разом із князем, дізнається більше про тогочасне життя українців на основі глибокого документального проникнення автора в епоху. Люблінська та Берестейська унії, козаччина, Острозька академія, Острозька Біблія... Але шість днів, відмірених для малювання портрета, це ще й останні дні життя князя.
Роман складається з умоглядних діалогів, фактично філософських суперечок: Степана Бандери зі слідчим, який має більше приводів називатися русином, ніж його арештант; з привидом неупокоєного Яреми Вишневецького, що являється ліричному герою в польській тюрмі; з уявним Андрієм Мельником та Яковом Джугашвілі й Олегом Ольжичем… Наостанок — розмова-розповідь про особисту трагедію виконавця убивства Бандери та про те, що долі всіх сильних й одиноких дивним (чи звичним?) чином збігаються.
Крім «українця сучасного» існує «українець поза часом», який утілюється в різних постатях залежно від історичної доби. Якщо перший динамічний, то другий — незмінний, бо він суть, ідея та ідентичність. Тому ці розмови завжди внутрішні, це діалоги нашого вічного із сучасним, яке виростає з нього, направлені на пошук і ствердження «вічного українця» в собі…
Потрапити за кордон середньостатистичному громадянину СРСР наприкінці 1960-х було так само складно, як астронавту здійснити посадку на Місяць. Втім, якщо вірити офіційній історіографії, Нілу Армстронгу це вдалося. Так само, як і колишньому майору МДБ — Геннадію Петровичу Габзовському і його сину-дезертиру Роману вдалося емігрувати до Америки в той самий час, коли Армстронг ступив у Море Спокою.
Один Габзовський перетнув океан з власної волі, інший — ні… Що їх чекає на чужому березі Атлантичного океану? Чи кохати чорну американку так само, як радянську жінку..?