Книга для свідомих та розумних читачів, які не голосують за казкових персонажів.
«Казка про Добромола» – це веселий і водночас сумний сатиричний гротеск на нашу сучасність, що цілком органічний у творчій палітрі відомого державного діяча і письменника Олександра Турчинова. Дотепно шаржована оповідь сприймається, як антиутопія ХХІ століття, своєрідне «криве дзеркало» сучасного суспільства, що викликає природний сміх в багатьох перипетіях сюжету.
В коротких гумористичних оповіданнях про Чернівці та чернівчан на початку ХХ століття авторам Францу Порубскі та Конрадові Пекельманну вдалося оживити для нас, сучасних читачів, чорно-білі фотографії з життя міста, надаючи їм звучання, присмаку, емоцій та реалістичності. Жива, чуттєва мова персонажів, їхні болі й утіхи, їхні будні та свята, їхнє світобачення переносять нас у ті часи та вимальовують цілісну картину буття.
Перед вами — маловідомі твори геніального англійського гумориста Джерома Клапки Джерома. До цієї збірки увійшли 9 вибраних есе із двох книг — «Ліниві думки одного нероби» (1886) і «Щоденник одного паломництва та шість есеїв» (1891). Усі вони вирізняються тонкою іронією та гуманізмом, деякі — дещо саркастичні, деякі — пророчі, але всі — неймовірно талановиті й вишукані, адже вийшли з-під пера автора неперевершеного роману «Троє в човні (якщо не рахувати собаки)». Для широкого кола читачів.
«Щоденник Ніщоти» — не лише повноцінний художній твір, написаний у формі щоденника, але й найповніша в англійській класичній літературі збірка каламбурів; по суті, це «підручник із гри слів». Стосунки між батьками і дітьми, намагання створити міщанський затишок, колоритні побутові описи — усе це читач знайде у книзі. «Щоденник» вирізняють добротний гумор, тонка іронія, а подекуди навіть потужна сатира. Івлін Во назвав повість «найсмішнішою книгою в світі»; з’явився навіть спеціальний термін — «путеризм».
З величезної художньої спадщини Вольтера (справжнє ім’я — Марі Франсуа Аруе; 1694—1778) —майстра сатиричної прози, історика, публіциста, просвітителя — найбільш відомі філософські повісті, перш за все «Кандід, або Оптимізм» (1759). У цьому творі письменник блискуче поєднав традиційний літературний жанр, де розкриваються кардинальні питання буття, різні філософські доктрини, розроблені свого часу Монтеск’є і Дж. Свіфтом, з пародією на сльозливі романи про пригоди нещасних закоханих, висміявши при цьому знамениту тезу Кандіда: «Все на краще в цьому найкращому з можливих світів».
«Орлеанська діва» — сатирична пародійна поема видатного французького письменника, історика, публіциста, просвітителя Вольтера (справжнє ім’я — Марі Франсуа Аруе; 1694—1778), в якій події життя національної героїні (тоді ще не канонізованої святої) Жанни д’Арк представлені в бурлескному жанрі. Проте вістря сатири письменника в поемі скеровано не проти самої Жанни, а проти її нестерпно фальшивого церковного культу. Видана анонімно, «Орлеанська діва» стала одним з найпопулярніших непідцензурних творів Вольтера й здобула популярність і за межами Франції як зразок скептично-іронічного «вільнодумства» XVIII століття.
