Людство важко переживає пандемії, війни, депресії, однак період, що настає після кожного такого потрясіння, зазвичай стає набагато продуктивнішим за попередні. Дуже хочеться вірити, що й ми незабаром, пробудивши свої духовні та фізичні сили, зможемо перемогти пандемію та перейти від кризи до нових можливостей. Щоправда, задля їх досягнення потрібно докласти чимало зусиль. Скотт Гелловей на сторінках своєї книги вирізняє та узагальнює низку проблем, спричинених пандемією COVID-19, і розмірковує, чи під силу сучасному по колінню винести тягар посткоронного світу.

Як часто вам здається, що вас дурять в інтернеті? Або ви усвідомлюєте, що це маніпуляція чи шахрайство, проте не розумієте, навіщо й кому вона потрібна? Facebook-тест “Який святий тобою опікується”, повідомлення “Завтра Viber буде платним — перешли це далі і для тебе він залишиться безкоштовним”, прохання “Перешліть це повідомлення, і ми перерахуємо 1 цент на лікування” та ще тисячі інших варіантів мають одну мету — обманути вас. 

У книжці “Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі” зібрані основні маніпуляції та шахрайства цифрового світу у форматі “суть — причина — наслідки — що робити”. Простою мовою на конкретних прикладах. 

У книжці ви дізнаєтеся: 

- про маніпуляції в Facebook, YouTube, Google, Viber, Telegram, Вікіпедії та онлайн-медіа;
- як безпечно користуватися гаджетами і вберегти свої персональні дані;
- як не потрапити на гачок шахраїв та маркетологів;
- як безпечно знаходити відповіді на фінансові, економічні та політичні питання.

Тут ви підтвердите свої здогадки, дізнаєтеся багато нового, а головне — зрозумієте, як не потрапити на гачок шахраїв, політиків та онлайн-злодіїв. А ще ці знання допоможуть пояснити рідним, які небезпеки чатують на них в онлайні. 

Книга є частиною соціального проекту з навчання українських вчителів інформаційній гігієні. 10 грн від продажу кожної книги йдуть на забезпечення нею кожного українського вчителя. 

Для кого ця книжка: 

- для тих, хто хоче зрозуміти, як ним маніпулюють, і вміти цьому протистояти;
- для тих, хто хоче навчити рідних протистояти шахрайству та маніпуляціям;
- для вчителів, які хочуть самі розібратися й передати ці знання учням    

Щодня ми приймаємо рішення, керуючись тим, у що віримо: цінності визначають наш вибір і загалом наші амбіції. У «Компасі цінностей» докторка Мандіп Рай визначила певну засадничу цінність кожної країни, про яку пише, і таким чином створила незвичний путівник, що водночас спонукає нас замислитися про наші власні системи координат. Це нагода поглянути на себе очима світу, по-новому оцінити свої можливості й виклики, які стоять перед нами як світовою спільнотою.

Мандіп Рай вивчала філософію, політику й економіку. Кар’єру починала в найбільшому банківському холдингу США JPMorgan, де опікувалася приватними клієнтами. Пізніше вона працювала в ООН, а як репортерка BBC World Service та Reuters об’їздила понад 150 країн світу.

«Ця книжка відкриває нам серця, думки та традиції народів світу, показує, як тісно ми пов’язані та що розбіжності між нами породжені переважно власними вузькими інтересами і браком турботи про спільний добробут нашої глобальної родини. Сподіваюся, вона допоможе зробити світ щасливішим місцем», — пише про «Компас цінностей» Далай-лама.

Офіцерка Ордена Британської імперії, борчиня за права людини, у «Невидимих жінках» авторка викриває гендерну нерівність там, де її, здавалося б, годі й шукати: на клавішах фортепіано, у програмах розпізнавання голосу, у клінічних випробуваннях лікарських засобів… Коли розробники продуктів і технологій, замість аналізувати цільову аудиторію, збирають дані про типового чоловіка, навіть сухі цифри можуть підгуляти! Жінки в цій системі залишаються непоміченими. Сфери життя, підлаштовані під чоловічі потреби, некомфортні, та більше — небезпечні для жінок. Але так буде не завжди...

Глибоке дослідження відомого письменника й критика, володаря багатьох нагород Вільяма Дерезевіца — попередження про те, як цифрова економіка загрожує життю й роботі митців — музикантів, письменників, художників. Тобто тих, на кому тримається наша духовність і наше суспільство.

Є дві версії того, як живеться в цифрову епоху творчим людям. Перша походить із Кремнієвої долини. Згідно з нею, заробляти творчістю ще ніколи не було так легко. Якщо в тебе є ноутбук — маєш студію звукозапису. Користуєшся айфоном — маєш кінокамеру.

Інша версія належить самим творчим людям. Так, вони погоджуються, опублікувати можна все. Але хто за це заплатить? І ні, не кожен може бути митцем.

То хто ж тут має рацію? Є люди, які справді заробляють сьогодні творчістю. Як їм це вдається? Вільям Дерезевіц, відомий літературний критик і знавець сучасної культури, готовий відповісти на ці питання. На основі інтерв’ю з творчими людьми з найрізноманітніших мистецьких напрямків «Смерть митця» доводить, що перед нашими очима відбувається епохальна трансформація. В епоху Ренесансу були майстри, в ХІХ столітті — богема, у ХХ — професіонали, а в цифрову еру з’являється нова парадигма і вона змінює всі наші усталені уявлення про природу мистецтва й роль митця в суспільстві.

Світ довкола нас може лякати величезною кількістю дезінформації, мітами та забобонами. Ми самі часто можемо хибувати на логіку, відчувати брак знань і надмір упереджень, а нашій пам’яті та сприйняттю не завжди варто довіряти. Тож «Путівник усесвітом для скептиків» точно стане нам у пригоді. Стівен Новелла — американський невролог, доцент Єльського університету, популяризатор науки, ведучий однойменного з книгою подкасту — ділиться ключовими засадами здорового скептицизму і пропонує своєрідну інструкцію для розвитку критичного мислення, без якого сучасній людині не обійтися. Теорії змов та НЛО, гомеопатія та екзорцизм, антивакцинаторство та маніпуляції статистикою влучно й дотепно проаналізовані і демонструють засадничий принцип здорового глузду — в будь-якій незрозумілій ситуації варто все піддавати сумніву.

Cамообман — штука шкідлива, якщо не сказати небезпечна. То чому ж тоді він всюдисущий? У «Корисних самонавіюваннях» Шанкар Ведантам і Білл Меслер обстоюють думку, що самообман може дуже непогано прислужитися нашому успіху й добробуту.

Брехня, маленька чи велика, підтримує наше щоденне спілкування з друзями, партнерами та колегами. Проаналізувавши її, можна зрозуміти, чому дехто живе довше за інших, чому в деяких пар тривалі й міцні стосунки, а дехто не може протриматися разом і року; чому одні народи вміють гуртуватися, а інші — ні. Також ви дізнаєтеся, навіщо ми вчимо дітей казати «будь ласка» і «спасибі», навіть якщо ситуація не вимагає від них бути ввічливими.

У книжці багато незвичайних історій, розповідей про наукові дослідження й численні експерименти з несподіваними результатами.

Секс і сексуальність. Фемінізм. Нарцисизм. Егоїзм. Слава. Самореалізація. Гомосексуальність. Гендерна ідентичність. Расизм. Демонстративне споживання. Публічність приватного життя. Повсюдна присутність соціальних медіа... Актуальність цієї книжки важко переоцінити. Вона охоплює майже всі аспекти суспільства споживання XXI століття, не лише висвітлюючи їхній теперішній стан, але й розповідаючи про історію виникнення та розвиток протягом останніх десятиліть і навіть даючи деякі прогнози на майбутнє. Для всіх, хто хоче зрозуміти сучасний світ.   Світ, вільний від Кардаш’янів, ніколи не стане реальністю. Якби не Кардаш’яни, які вирішили проживати своє життя під наглядом публіки, а натомість попросили лише кілька сотень мільйонів (чи мільярдів у випадку Кайлі), це були б якісь інші «звичайні» знаменитості. Ті, з якими можна себе ототожнити. Циніки прагнуть наполягати, що знаменитості є частиною механізму доставки, мета якого — стимулювати аудиторію, щоб та пристрасно бажала нових споживчих товарів та діяла імпульсивно, купуючи їх. Я не відкидаю цього аргументу, хоча якби це були не знаменитості, то корпорації знайшли би інші шляхи та методи підтримки того ритму споживацтва, що зародився у XX столітті.

Книга розвінчує міф про те, що звичайна людина не може розпізнати брехню в ЗМІ та соціальних мережах. Може, проте для цього потрібно дотримуватися інформаційної гігієни. Простих правил, які здатен освоїти кожен і незалежно від віку. 

Чим насправді є людська одержимість красою? Чому нас непереборно ваблять певні наборів фізичних рис та ознак? Що змушує людей зазирати у дзеркало, вибілювати шкіру чи засмагати, цікавитись модними трендами? Доктор психології, дослідниця і викладачка Гарвардської школи медицини, практикуюча психологиня Ненсі Еткофф, стверджує, що це не є виявами зіпсутості, матеріалізму, бездуховності, марнославства чи поверхневості. Спираючись на десятки наукових праць та результати сотень авторитетних досліджень на перетині соціальної психології, соціометрії, біології та фізіології, авторка пояснює чіткі взаємозв’язки між тим, що люди універсально вважають красивим, та еволюційними потребами нашого виду.

Простежуючи відмінності сприйняття вроди, моди та сексуальності в різних країнах, культурах, епохах, суспільних прошарках, вона відзначає, як на вподобання впливають вік, стать, орієнтація і суспільні норми і пояснює причини цих відмінностей. Ненсі Еткофф розглядає практично кожен елемент людської зовнішності та детально пояснює, що ми незмінно намагаємося розгледіти та підкреслити в собі самих, і що бачать наші потенційні сексуальні партнери, суспільство та навіть роботодавці.

Ця книжка про величезну індустрію маніпулювання нашими думками, рішеннями, бажаннями, про нові та старі інструменти залякування і брехні, які використовують політики і наркомафія, релігійні фанатики і популісти, і що можна їм протиставити.

Ця книжка про інформаційні війни, ботів і погоничів ботів, про тролів і хакерів, про фейкові новини і втрату прозорої політичної дискусії. А ще – про ХХ століття, про його інтелектуальний спадок, про Холодну війну і КҐБ, про втрачену ілюзію, що більше інформації означатиме більше свободи та глибші дискусії, про пошук надії. Це також сімейна історія, й історія дисидентства, яка, здавалося, закінчиться у ХХ столітті, але триває.

Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління. Прочитавши її ви дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати; зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства; познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.

Крихітної вірусної частинки достатньо, щоб поставити світ на коліна. Закрити кордони, «злити» мільярди доларів, убити десятки тисяч людей, а на мільярди — нагнати паніку. Це наші вчорашні реалії. Якими ж будуть завтрашні і що чекає на людство в постпандемічний час? Чи можна вважати поширення Covid 19 помстою природи? Чому Південній Кореї і Тайваню вдалося швидко приборкати поширення коронавірусу? Як Меркель відмовилася від локдауну? Яких експертів слухати, а від яких триматися подалі? Як реагувати на невігластво політиків? Чи стане побічним ефектом Covid19 початок другої холодної війни?

Яким є вплив Facebook на світ і на світову політику та бізнес? Як за його допомогою можна маніпулювати людською думкою і впливати на результати виборів, на систему охорони здоров’я, приватність та інновації?

«Зафейсбучені» – бестселер The New York Times, книжка відомого венчурного капіталіста, одного з перших інвесторів Facebook і раннього наставника Марка Закерберґа Роджера Макнамі, розповідає про небезпечні наслідки діяльності таких платформ як ця всесвітньо відома соцмережа.

Автор відкриває всю правду про сучасні технології, завдяки яким найпопулярніші соцмережі маніпулюють увагою, шкодять невинним людям чи країнам. Він розповідає про загрозу для демократії через технічні та бізнес-рішення власників соцмереж, а також роздумує над тим, як знайти вихід з цієї кризи.

Інфекційні захворювання є однією з найбільш смертоносних та найбільш імовірних причин занепаду людства. Бо ми теоретично здатні вплинути на такі ризики як можливість термоядерної війни чи зміна клімату; а ось поява нових вірусів і бактерій, які постійно еволюціонують швидше за нашу імунну систему, людині непідвладна. Проте, не поспішайте впадати у відчай: наслідки нових інфекційних хвороб можна звести до мінімуму, якщо знати, як до них підготуватися та як їх правильно досліджувати.

Лікар-епідеміолог Майкл Остергольм вже понад 45 років бореться з новими викликами в сфері епідеміології. Це його телефон розривається від запитів щоразу, як тільки виникає нова недуга. І він невтомно, з ретельністю слідчого, який ніби викриває місця злочину мікробів, шукає відповіді, здатні врятувати увесь світ.

У цій книзі, написаній за допомогою автора Марка Олшейкера, Остергольм розповість і вам, як проходили перші дослідження ВІЛ/СНІД, SARS, гарячки Ебола та інших. А в передмові 2020 року зазначить, чому COVID-19 навряд чи вдасться найближчим часом зупинити, і це не найстрашніша новина - більш масштабні пандемії чекають попереду. Та до жахливих наслідків ще не пізно підготуватися. Поки що.

У цій блискучій і натхненній книжці зібрано тексти, що раніше не були опубліковані. Автор порушує важливі питання сьогодення: небезпека, яку становлять для відкритого суспільства інструменти контролю, створені штучним інтелектом; причини трагедії Європейського Союзу; політика доброчинності; Центральноєвропейський університет як осередок академічної свободи; теорія рефлексивності фінансових ринків та її політичні наслідки. Свобода, демократія, верховенство закону, прав людини і соціальної справедливості, які декларує та дієво підтримує Джордж Сорос, трансформуються в заклик до боротьби за ідеали відкритого суспільства.

Якими чоловіки бачать себе і якими їх бачать інші, чого від них сподіваються і вимагають, за що засуджують і карають, як це позначається на можливостях самореалізації в суспільстві та загальній якості життя, як історично розвивалися уявлення про маскулінність і чому нині можемо говорити про кризу маскулінності — Тамара Марценюк пропонує відповіді на ці та багато інших запитань, спираючись на широку джерельну основу та власну дослідницьку роботу. Попри строгу систему викладу та численні посилання — як на академічні праці, так і на приклади з масової культури, зокрема список фільмів, рекомендованих до перегляду, — це не підручник, а радше захопливий довідник, що допоможе зорієнтуватися тим, для кого ця тема нова, і впорядкувати свої знання читачам і читачкам, які цікавляться питаннями гендеру.

Енергія - єдина універсальна валюта; це потрібно для того, щоб щось зробити. Перетворення енергії на Землі коливається від тераутворюючих сил тектоніки плит до кумулятивних ерозивних ефектів дощових крапель. Життя на Землі залежить від фотосинтетичного перетворення сонячної енергії у рослинну біомасу. Люди стали покладатися на набагато більше енергетичних потоків - від викопного палива до фотоелектричної генерації електроенергії ― за їх цивілізоване існування. У цій монументальній історії Вацлав Сміл дає вичерпний виклад того, як енергія сформувала суспільство, від сільськогосподарських кормових суспільств до сьогоднішньої цивілізації, що керується викопним паливом.

Люди - єдиний вид, який може систематично використовувати енергію поза своїми тілами, використовуючи силу свого інтелекту та величезну різноманітність артефактів - від найпростіших інструментів до двигунів внутрішнього згоряння та ядерних реакторів. Епохальний перехід на викопні види палива впливав на все: сільське господарство, промисловість, транспорт, зброю, комунікації, економіку, урбанізацію, якість життя, політику та навколишнє середовище. Сміл описує енергетичні епохи людства панорамно та міждисциплінарно, пропонуючи читачам магістерський огляд. Ця книга є значно оновленою та розширеною версією енергії Сміла у світовій історії (1994). Сміл включив величезну кількість нового матеріалу, що відображає драматичні зміни в енергетичних дослідженнях за останні два десятиліття та його власні дослідження за той час.

Люди мало думають про «повсякденне». Буденне робиться автоматично, навколишнє сприймається краєм свідомості, а розумова діяльність в кращому випадку відноситься до роботи. В результаті творче начало в людині може згаснути, якщо не підживлюється ззовні. З багатьма це і відбувається. А підживити його ззовні можна тільки думаючи.