З питань консультацій звертатися на електронну пошту. Дякуємо за розуміння.
В опублікованих у цій книжці, вперше перекладених українською мовою, філософських «Діалогах» видатний римський мислитель-стоїк Сенека, блискучий майстер емоційного афористичного письма у живій бесіді з читачем радить, у який спосіб за умов моральної кризи споживацького суспільства протистояти знеособленню, осягнути душевний спокій, отже, щастя.
Видання друге, переклав з латини Андрій Содомора.
Українською «Мистецтво війни» Сунь-дзи тлумачиться вперше. Перекладач, історик філософії Сходу, переконаний, що філософськостратегічний твір давньокитайського воєначальника та викладені в ньому ідеї і поради стосуються не лише стратегії бою і завоювання, але й усієї діяльності людини, зокрема й бізнесу.
«Строкаті історії» Клавдія Еліана – багатий розмаїттям збірник анекдотів, переказів, притч, розгорнутих висловів видатних людей, спостережень за рослинним і тваринним світом та історична добірка матеріалу розповідного або ж описового характеру в дуже елегантній прозі. Це праця освіченого римлянина, який досконало вивчив грецьку мову і всі свої твори написав нею. Культура еллінів стала і його власною. Але попри це Еліан залишався відданим своєму рідному корінню і насправді пишався цим, як це виявляється під час читання його твору.
Теокріт (бл. 310 р. — бл. 240 р. до Р.Х.) — один із найславетніших ліриків Давньої Греції доби раннього еллінізму, основоположник жанру ідилії. Уйого поезіях тонко й правдиво відображено життя простих людей, передусім пастухів, їхні почуття, переживання, які дивовижно гармоніюють з природою. Чари музики, краса природи, принади кохання – домінантні теми ідилій та епіграм Теокріта, талановитого майстра поетичної мініатюри. Увесь творчий доробок Теокріта вперше в Україні виходить окремим виданням.
Ґай Саллюстій Крісп (бл. 86 р. до Р. Х. — бл. 35 р. до Р. Х.) — чільний римський історіограф, видатний стиліст, реформатор жанру. Тонкий психолог і майстер підозри, Саллюстій захоплював і надихав своїми творами не одне покоління європейських істориків, письменників та філософів — від Таціта до Момзена, від Сенеки до Ніцше. «Змова Катіліни» — дебютна монографія автора, присвячена подіям 63 р. до Р. Х., коли збіднілий патрицій Луцій Серґій Катіліна спробував учинити в Римі збройний переворот і захопити державну владу.
Унікальність видання в тому, що тут чи не вперше зібрані в одній книзі художні твори видатного філософа в повному їхньому обсязі з додачею вибраних упорядником з різних текстів (і художніх, і філософських) афоризмів, які сягають вершин афористики. Книга містить ґрунтовну розвідку В. Шевчука про письменницьку спадщину Г. Сковороди та біографію, написану учнем філософа М. Ковалинським. Всі тексти подаємо в перекладі на сучасну літературну мову з урахуванням цезур. Цезура — це пробіл посередині рядка у силабічному вірші. Він (пробіл) був для того, щоб при читанні робилася пауза. Система ілюстрацій відбиває образотворче бачення світу XVIII століття.
Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.
Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.
Людина — істота мінлива. Вона безупинно перероджується, опиняється в нових умовах, постійно змушена звикати до них і освоюється. Когось думки про колишні чи майбутні зміни не надто турбують, а хтось, навпаки, прагне їх навмисно, кидається у вир можливого, хоча часом це доволі болісний процес. При цьому кожній особистості властиво «розмножуватися» на силу-силенну власних двійників (не обов’язково тотожних між собою). Чому ми не завжди вчиняємо обачливо, буваємо агресивними та нетерпимими до іншості, нарочито відокремлюємо себе від усього чужого й намагаємося окреслювати свої горизонти? Чому воліємо змінюватися, хоча вважаємо себе доконечно сформованими створіннями, чому відкриті до новацій, але часом уперті й не годні поступитися ні на йоту нікому і ні в чому, легко зачудовуємося тим, чого не вміємо, але не завжди визнаємо здобутків ближніх, наслідуємо стільки, хоч відбавляй, але наполягаємо на власній правоті, захищаємо скривджених, та не хочемо дати ради собі? В оцих багатозначних подвійностях ми й намагаємося знаходити себе.
Про природу людської подвійності, дублювання й множинності й розмірковує Тарас Лютий у своїй книжці. Автор зацікавився цією темою понад двадцять років тому, а останнім часом нотував свої міркування в окремих есеях. Нарешті всі дослідження й розвідки з теми двійництва зібрані в одній книжці.
Написана в останній рік існування СРСР і вперше видана 1992 року, книга Оксани Забужко «Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період» поклала початок постколоніальному переосмисленню національної спадщини в гуманітарній думці незалежної України. Це перша праця, у якій філософія національної ідеї розглядається як самостійна інтелектуальна течія, що сягає далеко за межі політології — до питань про сутність і сенс національного буття. На широкому історико-культурному матеріалі, авторка досліджує місце цієї течії в європейській — і, спеціально, українській — свідомості новітнього часу (ХІХ — поч. ХХ ст.), окремо зупиняючись на постаті «Мойсея модерної України» — І. Франка.
До видання увійшли три найпопулярніші трактати видатного римського філософа, оратора, письменника, державного діяча Марка Туллія Ціцерона (106–43 рр. до н.е.) — «Про закони», «Про державу», «Про природу богів». Розмисли їх автора про державу, націєтворчу роль мови, громадянську відповідальність, природу людини й сьогодні є актуальними, особливо для нас, українців. Вклад Ціцерона в теорію і практику красномовства, філософію неоцінений. Розквіт Ціцероніанізму припадає на епоху Відродження. Просвітництво теж багато чим завдячує риському філософу, оратору: стиль його листів Ціцерона наслідували мадам де Севіньє, Монтеск’є, Лакло та ін. До творчості Ціцерона зверталися Юм, Локк, Вольтер, Дідро та інші філософи.
«Розрада від Філософії», поетично-філософська містерія пізньоримського мислителя Северина Боеція (бл. 480-524), у вишуканій художній формі ставить – і намагається розв’язати – низку питань, які в різні епохи спонукали до інтелектуального пошуку: про природу щастя і найвище благо; про Боже провидіння і присутність зла у світі; про свободу волі і передвизначеність. Твір справив величезний вплив на культуру європейського Середньовіччя та Відродження і назавжди лишився дорогоцінним духовним надбанням людства.
«Держава» Платона є одним із найцікавіших і найоригінальніших творів давньогрецького мислителя. Обґрунтовуючи свою модель політичного устрою, Платон вимальовує картину ідеальної держави, у якій торжествують ідеї Добра й Справедливості, ліквідовано приватну власність, створено найдоцільнішу систему виховання й навчання, проголошено рівність чоловіків і жінок, а владу у ній обіймають справжні філософи. Кожний за своїми здібностями у такій державі повинен займатися своєю справою, досконало володіючи своїм мистецтвом. Написана у 77–60 рр. IV ст. до н. е., вона й до сьогодні є натхненням до наукового пошуку й джерелом державотворчих ідей.
Кен Вілбер – сучасний американський філософ і духовний лідер, основоположник т. зв. інтегрального методу, покликаного поєднати здобутки західного раціоналізму і східного містицизму. «Коротка історія всього» – найпопулярніша книжка автора, у Сполучених Штатах вона витримала двадцять перевидань.
Хай легковажна назва не вводить читача в оману: під обкладинкою серйозний філософський розмисел про суперечливі шляхи, якими розвивалося людство в психологічному, емоційному, інтелектуальному, моральному і духовному планах. Ідея Вілбера зводиться до того, що західна традиція не охоплює всього екзистенційного досвіду людини, а тому не справляється з роллю єдиного джерела питань і відповідей. Вілбер виступає в ролі демістифікатора, тонкого критика учителів, методів, ідей і систем, які обіцяють привести до істини, проте виявляються неповними або хибними. Висловлюючись метафорично, він знайомить Будду з Фройдом і пропонує альтернативний погляд на духовну еволюцію людини.
«Коротка історія всього» показує світ в оригінальному ракурсі і пропонує відповідь на злободенні питання сучасності – про зміну ролі чоловіка і жінки, про руйнування довкілля, про розмаїття і мультикультуралізм, про витіснену пам’ять і сексуальне насильство над дітьми, про роль інтернету в інформаційну епоху та багато іншого.
Українське видання містить також розлогий діалог з Ланою Вачовською – співавторкою легендарної «Матриці» і давньою шанувальницею творчості Вілбера.
Наше життя — це два вектори існування. Перший — «мати», зумовлений жагою примноження, культом споживання, реклами та маркетинговими хитрощами. На противагу «мати» постає другий вектор — екзистенціальне «бути», спрямоване всередину себе. Це бажання осягнути суть. Як ці дві паралелі співіснують у буденності?
Психоаналітик Еріх Фромм подає власне розуміння одвічної дилеми «мати або бути», яка становить найсуттєвішу проблему людського існування, підкороюючи собі все, що нас оточує.
• Світовий бестселер
• Найкраща книжка року
Чи готові ми почути найважливіші слова?
Чи готові ми діяти?
Це — найважливіше повідомлення Його Святості Далай-лами майбутнім поколінням. Маніфест сили та духовної чистоти. Слова, що здатні перевернути світ та зробити його кращим. Це голос, що лунає в наших душах і звертається до молодих сердець. Об’єднавче гасло, яке містить секрет подолання хаосу, агресії й розбрату нашого часу. Та найголовніше — це заклик. Зруйнувати всі стіни, що розділяли нас. Перетнути кордони непорозуміння. Вгамувати полум’я нетерпимості й військових конфліктів. Здійснити Революцію співчуття. Усе це до снаги молоді, якій належить сучасний світ.
«І-цзін. Книга змін» — це китайський філософсько-окультний трактат, що з’явився наприкінці II тис. до н.е., а коментарі до нього, як стверджує традиція, були написані Конфуцієм, творцем самобутнього етико-філософського вчення, що отримало його ім’я і стало основою китайської державності.
«Книга змін» мала величезний вплив на духовну культуру Китаю, бо визначала розвиток філософії, математики, політики, стратегії, теорії живопису і музики та й самого мистецтва взагалі.
У ХХ столітті «Книгу змін» для себе відкрили європейці. Науковців цікавить саме філософський аспект трактату, а пересічних людей вабить його окультний бік — можливість передбачити свою долю.
Прокинувшись після довгого сну, середньовічна європейська наука відкрила для себе широкі обрії давньогрецької наукової думки і першим серед найвеличніших вчених античності проголосила Арістотеля (384–322 рр. до н. е.). Саме його твори з різних галузей науки стали фундаментом нових знань людства.
Але жоден з його творів за впливом і популярністю не може зрівнятися з трактатом «Поетика» («Про мистецтво поетичне»), який являє собою спробу осмислити досвід, накопичений давньогрецькою поезією, театром та образотворчим мистецтвом, а також підсумувати теоретичні дослідження давньогрецьких філософів.
