Дрібні шкідники, дитячі страшки, хвороби у вигляді живих істот — Дара Корній зібрала історії про давні вірування українців у духів, які щодня пакостять і приносять негаразди. Ви дізнаєтеся, який вигляд мали в уяві наших предків чума і холера, хто така загравниця, прочитаєте невеселу казку про поцілунок. Тож приготуйтеся до подорожі у моторошний світ напастей і приблуд, у цей магічний потаємний куточок, де заховалися темні сторони буття та нічні примари.
Книжка «Чарівні істоти українського міфу: домашні духи» поведе вас у дивовижний і самобутній світ українських вірувань. Гортаючи її сторінки, ви дізнаєтесь про поважного домовика, надійного захисника роду, познайомитесь із добрим покутнім, який нашепче вам своє благословення, зазирнете на гостину до справедливого хлівника, який доброму господареві в усьому сприяє, а ледацюг карає. А якщо поталанить, привабите духа щастя з удатною сприйєю, які підуть пліч-о-пліч з вами. Однак стережіться роздоріжжя, бо там духи-перевертні заманюють у потойбіччя стомлених мандрівників.
Перед вами постане величний шар культурної спадщини давніх українців,химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.
Ця книжка — чарівна. Ви не просто погортаєте її сторінки — ви поблукаєте стежками правічного лісу, почуєте його дихання, подивитесь в очі старенькому лісовикові, послухаєте чугайстрову сопілку. Може, вам щось прошепоче мавка або побалакає з вами поважний цар Ох… Ви постоїте біля річки — заскочите русалок за їхніми пустощами, а звідти недалеко й на гостину до суворих болотяника й болотяниці. А далі — прогулянка полем і луками, де вас зустрінуть і польовик, і спориш, і луговик… Та й вітри з повітрулями супроводжуватимуть вас під час мандрівки. І насамкінець свої таємниці відкриють духи пір року. Перед вами постане величезний і дуже цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.
Класична грецька міфологія — найвище втілення генія грецького народу, який створив одну з найрозвиненіших цивілізацій світу. Життя богів і героїв, їхні взаємини з простими смертними, космогонічні уявлення стародавніх греків — ці сюжети вже не одне сторіччя надихають художників та поетів на створення мистецьких шедеврів. У цій книжці юний читач дізнається про Зевса, Прометея, Геракла та інших богів і героїв грецької міфології.
Можете уявити собі зиму без Різдва, сповненого ароматів, смаків та незабутніх традицій? Авжеж, ні!
Та чи справді ви їх усі знаєте й чи однакові вони в усьому світі? Читайте і дізнавайтеся! Тут ви знайдете відповіді на питання: чому Різдво переважно відзначають 25 грудня? Навіщо організовують різдвяні ярмарки? Чи всі діти отримують подарунки того самого дня? Чому ми прикрашаємо ялинку? Хто вигадав перші скляні ялинкові іграшки? Навіщо будують різдвяні вертепи і т. д.
Крім того, із цієї книжки ви довідаєтеся про різдвяні рослини, першу зірку й навіть про Ебенезера Скруджа й лускун чика.
Ви познайомитеся з колядками наших найближчих сусідів, розділом про Хануку, популярними різдвяними піснями та кінофільмами, незвичайною процесією зі смолоскипами, найзнаменитішим новорічним концертом і китайським Новим роком!
Петро Шекерик-Доників (1898–?) – відомий гуцульський громадський діяч, невтомний етнограф-фольклорист і самобутній письменник, котрий вміло користувався гуцульською говіркою. Він був самоуком, адже закінчив лише чотири класи школи, від природи мав добру пам’ять, дар слова, а головне – щиру любов до рідної Гуцульщини. Багато років Шекерик записував пісні, колядки, щедрівки, перекази про опришків, звичаї гуцулів. Він автор романа «Дідо Иванчік», який вийшов у видавництві «Фоліо», та 106 оповідань із життя гуцулів.
«Рік у віруваннях гуцулів» – це частина творчого доробку Петра Шекерика-Доникового, надрукованого у 10–30 роках минулого століття у тогочасній періодиці, збірниках Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка та в «Калєндарях гуцулских» на 1935, 1937, 1939 роки. Це справжній скарб для нашої літератури і фольклору зокрема. Автор змальовує той карпатський світ, який ми поступово втрачаємо, автентичну гуцульську культуру у своєму первісному вигляді. У книжці чітко простежується гуцульський календар, кожна пора року наповнена своїми обрядами, які проводилися для задобрення духів, щоб ті оберігали господарство, щоб плодилися і не хворіли вівці та був хороший врожай на полі. Це цілі ритуали, традиції, які сьогодні практично втрачені, але які з трепетом і вірою описані автором для майбутних поколінь.
Ви вірите у фей? А в скандинавських тролей? Ні? Хм. Ну хоча б у бога вірите? І в якого саме? Відомий британський генетик, популяризатор науки і атеїст Річард Докінз ставить ці провокаційні питання не просто так. Він має відповіді, які шокують всіх: вірян, атеїстів, пантеїстів та деїстів.
Скільки на світі богів і в кого з них краще не вірити? Що таке міти і як вони виникають? Чи мають вони щось спільне зі справжньою історією Всесвіту? Чому євангелія не можна вважати правдивими, коли їх написали і хто вирішив увести їх до біблійного канону? Чи справді Біблія — хороша книга? Чи насправді існував Ісус? І чи потрібен нам взагалі Бог, щоб бути хорошими?
Ця книжка продовжує теми, порушені Докінзом у «Сліпому годинникарі» та «Ілюзії Бога». Хто насправді стоїть за кулісами створення світу, чому релігій багато, а творець — один, чи могли ми з’явитися нізвідки? Час переосмислити віру, еволюцію та навіть самого бога.
Марк Форсайт у книзі «Різдвяний ріг достатку» заглиблюється у витоки Різдва та значення, що стоять за традиціями та історіями, які ми сприймаємо як звичайні під час свят. Чи знаєте ви, чому ми приносимо мертве дерево в будинок і прикрашаємо його? Чому відлічуємо дні до Різдва з Адвентом? І чому ми відзначаємо цей день 25 грудня?
Багато людей припускає, що ці традиції є сучасними варіантами язичницьких, але цей міф насправді дотепно спростовується автором. Як каже Марк Форсайт на початку своєї книги: «Якби треба було пояснити, що таке Різдво, комусь, хто про нього ніколи не чув — скажімо, …інопланетянину — спочатку б це його, напевно, спантеличило, а потім він підірвав би всю нашу планету — щоб не ризикувати».
До цієї книги ми насправді мало що знали про Різдво.
«Тисячоликий герой» славетного американського історика, письменника і мислителя Джозефа Кемпбелла – фундаментальне дослідження міфології людства, що переконливо доводить: всі міфи світу побудовані за однією і тією ж матрицею, яку автор називає «мономіфом». Котигорошко, Прометей, Іванко Дурник, Еней чи Фродо – всі ці персонажі вирушають у власну героїчну подорож, етапи якої розгортаються за спільною для всіх схемою: герой мандрує у світ Невідомого, проходить крізь нелюдські випробування, звершує подвиги, за що отримує дар, здобуває скарб і повертається у славі.
Ми захоплюємось міфічними книжковими чи кіногероями, але часто не бачимо нічого геройського в собі, не сприймаємо власне життя як героїчну пригоду. А дарма. Бо насправді кожен із нас – герой власного міфу, що вирушає в особисту героїчну подорож і, як Котигорошко чи Фродо, має здолати власного дракона і стати кращою версією себе.
Кемпбелл закликає нас ставати героями власного життя, і ця книга – дороговказ на шляху до цієї мети. «Тисячоликий герой» став джерелом натхнення для багатьох відомих вчених і митців, зокрема для Джорджа Лукаса, творця кіноепопеї «Зоряні війни».
Міфи, легенди, вірування, замовляння, заклинання... Вони переходять із століття в століття, від покоління до покоління. Ці нетлінні духовні скарби далеких пращурів з їхньою чарівною образністю і символікою, не звичними для нас божествами, духами та персонажами, яким притаманна надлюдська магічна енергія і здатність перевтілюватися, виповідають нам, може, навіть більшою мірою, ніж науково-документальні праці, глибинні процеси духовного життя прадавніх людей, їх світогляд, засвідчують еволюцію їх моралі, психології. Не пізнати їх — просто обікрасти себе. На основі досліджень, етнографічних праць, спостережень і розвідок у нашому виданні дбайливо зібрано і систематизовано великий матеріал — з маленьких осколків знань і відомостей, що дійшли до нас з глибини століть, складається велична картина світобачення далекого слов’янського предка.
Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з історією слов’янських племен, з багатством народних обрядів, ритуалів і оберегів, а також докладно розповідає про різні види зброї та обладунків наших далеких предків, які хоч і були наділені, як сказав видатний діяч чеського і словацького національного відродження Павел Йозеф Шафарик, «тихою величчю», але завжди вміли постояти за себе.
Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з розмаїттям притаманних йому тваринних і рослинних символів. Пошанування тварин у слов’ян має прадавнє коріння. Люди, які жили в лісах і степах, часто стикалися з представниками тваринного світу. Деякі звірі ставали в нагоді у господарстві, за умов коли з ними вміли налагоджувати стосунки; інших поважали за силу і вважали їх захисниками, оберегами роду чи племені, такі тварини звалися тотемами. І до дерев, квітів та рослин слов’яни ставились з особливою пошаною, наділяючи їх надприродними властивостями. Саме тому з’явилися перекази про світове дерево, яке обіймає коренями землю, а гілками тримає небо.
Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з багатством фольклору, або усної народної творчості, що являє собою складову художньої культури народу. Слово, особливо поетичне, завжди високо шанувалося українцями, воно з давніх-давен пов’язане з традиціями, обрядами, ритуалами, з різними видами діяльності людини, з її переживаннями і настроями. Можна стверджувати, що фольклор узагальнює життєвий досвід, світогляд та естетичне ставлення людини до дійсності й донині залишається живильним джерелом для сучасної літератури та мистецтва.
«Золоте руно» — незвична розповідь про відомі з дитинства міфи та легенди Давньої Греції. Несподівана спроба відшукати у казці історичну правду і реконструювати за легендарними переказами справжню історію мікенської цивілізації — яскраву, криваву і повчальну, уроки якої стануть в нагоді й сучасним українцям. Державотворець Сізіф, прибиральник Геракл, політемігрант Одіссей, винахідник Мідас — якими в реальності були герої стародавніх міфів? Завдяки чому піднеслися і чому занепали стародавні міста-палаци? І хто насправді зруйнував світ, оспіваний Гомером? На ці питання відповідає своєю новою книжкою Олексій Мустафін.
