У ваших руках чарівна книжка — провідниця у світ птахів, реальних і витворених багатою уявою праукраїнців. Пернаті в’ють гнізда на липі біля хати й на горищі багатоповерхівки, у садках і парках, але передусім у казках, легендах, притчах, колядках, щедрівках і колискових. Вони можуть легко дістатися Ирію й відімкнути його ключами, постають творцями-деміургами та провісниками волі богів. Ці птахи пророкують долю цілих народів або ж просто через слова колискових і забавлянок допомагають мамі заспокоїти немовля.
Зі сторінок цієї книжки до вас прилине вогняний першоптах, якого праукраїнці називали Сокіл-Рід і вважали Творцем Усесвіту. Ви завітаєте в Райський сад помилуєтеся птахами-дівами, його мешканками. Потрапите на пташиний суд і разом із птахом Суддею спробуєте чинити по справедливості. А ще дізнаєтеся багато цікавого про москальську зозулю, золотоключницю, крилатих посланців Дажбога й Велеса... Однак стережіться нечистих птиць, пов’язаних із потойбічним світом і нечистою силою. Подейкують, що вони віщують лихо і приносять біду на своїх крилах.
Гортайте книжку — і перед вами постане величезний і цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний звірослов, що його дослідила й опрацювала Дара Корній.
Майстер пера Ніл Ґейман представляє дивовижний переказ величних скандинавських міфів. Автор вже давно черпає натхнення для створення власних фантастичних світів у стародавній міфології. Тепер він звернувся до джерела і презентує майстерну обробку величних історій півночі.
Бог-отець Одін, Тор і Локі, богині, велетні та карлики, чари та зрада - все це творить багатий, яскравий, кривавий і разом з тим життєствердний світ величних скандинавських міфів.
Ці блискучі історії є наріжними каменями нашої творчої культури, - від фентезі до франшиз про супергероїв. У своєму неперевершеному стилі автор бестселерів і лауреат багатьох нагород Ніл Ґейман оживляє стародавні світи зі стихійною силою, дотепністю та безпосередністю.
"Скандинавська міфологія", що стала гучним бестселером під час першої публікації, тепер відроджується з приголомшливими ілюстраціями Леві Пінфолда.
Дрібні шкідники, дитячі страшки, хвороби у вигляді живих істот — Дара Корній зібрала історії про давні вірування українців у духів, які щодня пакостять і приносять негаразди. Ви дізнаєтеся, який вигляд мали в уяві наших предків чума і холера, хто така загравниця, прочитаєте невеселу казку про поцілунок. Тож приготуйтеся до подорожі у моторошний світ напастей і приблуд, у цей магічний потаємний куточок, де заховалися темні сторони буття та нічні примари.
Книжка «Чарівні істоти українського міфу: домашні духи» поведе вас у дивовижний і самобутній світ українських вірувань. Гортаючи її сторінки, ви дізнаєтесь про поважного домовика, надійного захисника роду, познайомитесь із добрим покутнім, який нашепче вам своє благословення, зазирнете на гостину до справедливого хлівника, який доброму господареві в усьому сприяє, а ледацюг карає. А якщо поталанить, привабите духа щастя з удатною сприйєю, які підуть пліч-о-пліч з вами. Однак стережіться роздоріжжя, бо там духи-перевертні заманюють у потойбіччя стомлених мандрівників.
Перед вами постане величний шар культурної спадщини давніх українців,химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.
Великий благодійний артбук від команди «Мальовій», авторів «Українського бестіарію». Дізнайтеся про приховану магічну спільноту, що існує на території України впродовж століть. «Українська магічна академія» розкриє таємниці заснування, історичного розвитку та сучасного устрою магічної України!
Наш світ сповнений магією. Вона існує в ньому: прихована, але реальна. Ви — майбутнє магічної України, вам творити її історію. Вітаємо вас, і хай ваш шлях буде цікавим!
Сповнена драматичного напруження Толкінова версія величної нордичної легенди, дві споріднені пісні, витворені на основі ретельного вивчення стародавньої поетичної традиції Ісландії та Норвегії з точним збереженням віршових форм, що дає змогу передати енергетику старовинних пісень. У «Пісні про Вольсунґів» ідеться про звитяжного Сіґурда, вбивцю дракона Фафніра, чиїм проклятим скарбом герой заволодів; про пробудження валькірії Брюнгільд; про прихід героя до двору вельможних володарів Ніфлунґів; про зародження великого кохання, але й про велику ненависть, яку викликала до життя чаклунка, матір Ніфлунґів. А «Пісня про Ґудрун» розповідає про події, що сталися після загибелі Сіґурда, про шлюб Ґудрун з могутнім Атлі, правителем гунів, про вбивство за його наказом братів Ніфлунґів і про страхітливу сестрину помсту.
Українська міфологія — це окремий фантастичний світ! Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес... Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані видання Олексія Кононенка: «Божества і символи», «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Тваринна та рослинна символіка», «Зброя, ритуали, обереги».
У цьому виданні докладно розповідається про міфологічних духів і персон, котрим притаманна надлюдська магічна енергія, здатність перевтілюватися, від яких залежало життя наших предків. Посередниками у спілкуванні давніх слов’ян з божествами, духами природи, нечистою силою були надзвичайні персони: жерці, волхви, знахарі, чаклуни, відьмаки… Треба було умилостивити їх, налагодити з ними добрі стосунки. А весь простір від дому до лісу наші пращури «заселяли» домовиками, водяниками, марами, вовкулаками, мавками. Про всіх цих істот і йдеться у цій книжці. Окремі розділи присвячені обрядовій їжі наших предків, хворобам і лікувальним засобам, щоб позбутися їх.
Чи замислювались ви скільки таємниць приховано серед старовинних фотографій і туманних спогадів вашої родини? І як багато історій досі залишаються нерозказаними, а зв’язки із далекими близькими — втраченими? Книжка «А тепер і спитати немає в кого» — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті.
З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе. Адже коріння відлунює в нас сильніше, ніж здається. Потрібно лиш встигнути запитати.
Ця книжка — чарівна. Ви не просто погортаєте її сторінки — ви поблукаєте стежками правічного лісу, почуєте його дихання, подивитесь в очі старенькому лісовикові, послухаєте чугайстрову сопілку. Може, вам щось прошепоче мавка або побалакає з вами поважний цар Ох… Ви постоїте біля річки — заскочите русалок за їхніми пустощами, а звідти недалеко й на гостину до суворих болотяника й болотяниці. А далі — прогулянка полем і луками, де вас зустрінуть і польовик, і спориш, і луговик… Та й вітри з повітрулями супроводжуватимуть вас під час мандрівки. І насамкінець свої таємниці відкриють духи пір року. Перед вами постане величезний і дуже цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.
Класична грецька міфологія — найвище втілення генія грецького народу, який створив одну з найрозвиненіших цивілізацій світу. Життя богів і героїв, їхні взаємини з простими смертними, космогонічні уявлення стародавніх греків — ці сюжети вже не одне сторіччя надихають художників та поетів на створення мистецьких шедеврів. У цій книжці юний читач дізнається про Зевса, Прометея, Геракла та інших богів і героїв грецької міфології.
Знайомтесь із майбутнім бестселером - майстер пера Ніл Ґейман представляє дивовижний переказ величних скандинавських міфів. Автор вже давно черпає натхнення для створення власних фантастичних світів у стародавній міфології. Тепер він звернувся до джерела і презентує майстерну обробку величних історій півночі.
Для створення фантастичного царства у своїх романах Ніл Ґейман неодноразово звертався до давньої міфології. Та тепер він звертається до самого витоку своєї творчості, представляючи нам неймовірну версію величних північних казок.
Автор залишається вірним міфам та пантеону скандинавських богів: Одін, головний бог, розумний, сміливий і хитрий; Тор, син Одіна, неймовірно сильний та не наймудріший з богів; Локі - син велетнів - кровний брат Одіна, ошуканець і неперевершений маніпулятор.
Історія розпочинається з генезису легендарних дев'яти світів, занурюючи нас у подвиги божеств, карликів і велетнів. Для того, щоб повернути собі викрадений славнозвісний молот, Тору необхідно замаскуватися у жінку, що дуже важко зробити, беручи до уваги його бороду і величезний апетит. Гірка доля спіткає Квазіра - найпрозорливішого з богів - кров якого перетворюється в мед. Врешті все завершується Рагнароком, сутінками богів і відродженням нового часу та людей.
Кінець року неможливо уявити без прикрашання ялинок, шарудіння подарунків, запаху мандаринів, заспіву колядок, вертепної ходи, тематичного декору і відчуття дива. Ми віримо, що до нас завітає святий Миколай і залишить гостинець. Байдуже, під подушкою, під ліжком чи на підвіконні...
Згодом ми зберемося родиною на Різдво — з кутею, дванадцятьма стравами й колядками: хтось на 25 грудня, хтось іще звично на 7 січня. На Новий рік дехто, можливо, ще чекатиме на Діда Мороза, хтось на Санту, а інші просто обміняються подарунками, привітаннями й побажаннями. Але для кожного це особливий період, коли підбиваємо підсумки року, намагаємося намітити цілі на наступні 365 днів і відчути магію єднання, надії й любові.
Навколо круговерті зимових свят, окрім магічності, завжди присутні питання й історичної складової. Яких символів сповнене традиційне й сучасне українське Різдво? Чому ми чекаємо Миколая і який він має зв'язок із Сантою? Хто такий Дід Мороз і чи правда, що він — повністю продукт радянської культури? Коли українці почали прикрашати ялинку і чи можна казати, що вона заступила собою дідух? Як співіснували практики святкування Різдва у містах і в селах? Як формувалися нові канони свята під впливом радянської влади й у часи незалежності?
Зимові свята — це сімейні традиції, віра в диво, смаколики й подарунки. Ґрунтовне дослідження антропологині Дар'ї Анцибор «Під подушку чи під ялинку» допоможе вам дізнатися, як і коли ці уявлення утвердилися.
Моторошні легенди чужих країв захоплюють нас, але що ми знаємо про свої? Україна — чи не наймістичніша в цьому сенсі держава світу, адже в різних її куточках місцеве населення творило і переповідало численні історії про всіляку нечисть. Тож є що пізнавати й, читаючи, завмирати від страху.
У пропонованій книзі зібрано та впорядковано майже 80 лячно-романтичних легенд, а також страшних оповідань, заснованих на правдивих подіях. Усі вони відтворені в авторській інтерпретації та стилізованій манері письма, внаслідок чого прадавні перекази стали актуальнішими та зрозумілішими для сучасників.
Книга адресована широкому загалу читачів, зокрема усім, хто цікавиться українською міфологією та демонологічним туризмом, який користується шаленою популярністю на Заході та лише починає набирати обертів в Україні.
Ви вірите у фей? А в скандинавських тролей? Ні? Хм. Ну хоча б у бога вірите? І в якого саме? Відомий британський генетик, популяризатор науки і атеїст Річард Докінз ставить ці провокаційні питання не просто так. Він має відповіді, які шокують всіх: вірян, атеїстів, пантеїстів та деїстів.
Скільки на світі богів і в кого з них краще не вірити? Що таке міти і як вони виникають? Чи мають вони щось спільне зі справжньою історією Всесвіту? Чому євангелія не можна вважати правдивими, коли їх написали і хто вирішив увести їх до біблійного канону? Чи справді Біблія — хороша книга? Чи насправді існував Ісус? І чи потрібен нам взагалі Бог, щоб бути хорошими?
Ця книжка продовжує теми, порушені Докінзом у «Сліпому годинникарі» та «Ілюзії Бога». Хто насправді стоїть за кулісами створення світу, чому релігій багато, а творець — один, чи могли ми з’явитися нізвідки? Час переосмислити віру, еволюцію та навіть самого бога.
Можете уявити собі зиму без Різдва, сповненого ароматів, смаків та незабутніх традицій? Авжеж, ні!
Та чи справді ви їх усі знаєте й чи однакові вони в усьому світі? Читайте і дізнавайтеся! Тут ви знайдете відповіді на питання: чому Різдво переважно відзначають 25 грудня? Навіщо організовують різдвяні ярмарки? Чи всі діти отримують подарунки того самого дня? Чому ми прикрашаємо ялинку? Хто вигадав перші скляні ялинкові іграшки? Навіщо будують різдвяні вертепи і т. д.
Крім того, із цієї книжки ви довідаєтеся про різдвяні рослини, першу зірку й навіть про Ебенезера Скруджа й лускун чика.
Ви познайомитеся з колядками наших найближчих сусідів, розділом про Хануку, популярними різдвяними піснями та кінофільмами, незвичайною процесією зі смолоскипами, найзнаменитішим новорічним концертом і китайським Новим роком!
Там, де біля берегів далеких островів шумить Егейське море, засмучений цар очікує на повернення сина Тесея. Величний титан, який постав проти волі могутнього бога Зевса, відбуває покару, прикутий до скелі. Прекрасна царівна Андромеда чекає, коли її визволять від моторошного морського чудовиська. А непереможний Геракл вирушає назустріч небезпечній пригоді довжиною у дванадцять подвигів, які під силу здійснити лише напівбогові…
Готові поринути в такий знайомий, проте подекуди й досі незвіданий світ міфології давніх греків? Світ, що оживає в неймовірних ілюстраціях художниці Ангеліни Канкави. Щойно ви розгорнете цю книжку — побачите, як спалахує блискавка Зевса на вершині вигаданого (а може й ні?) могутнього Олімпу.
Українська міфологія — скарб вікових знань, що накопичувалися нашими предками протягом багатьох років. Мавки, русалки, лісовики, мари, хухи, скарбники, богинки та багато інших духів та створінь — усе це наш спадок, який ми маємо віднайти, пізнати самим і зберегти для майбутніх поколінь. Хоч часи цих міфічних істот і відійшли в минуле, пам'ять про них залишилася. І поки ми будемо знати про них, знати, чим жили наші предки — жодна імперія не зможе нав’язати нам своєї «правди».
До цієї збірки малої прози Вільяма Батлера Єйтса (1865–1939), лідера ірландського літературного відродження, нобелівського лавреата, увійшли твори, натхненні ірландськими віруваннями та сказаннями, вченням розенкрейцерів та іншими містичними доктринами. Головною темою оповідей, хронологія яких сягає від дохристиянських часів до сучасної авторові доби, є одвічна боротьба між духовним і природним началами. Герої книжки — поети й закохані, ченці та вчені мужі, лицарі-іоанніти і члени Ордену Алхімічної Троянди — самопосвятно служать невловному ідеалу, втіленому в містичному όбразі троянди, між пелюстками якої проглядає то позачасове видиво спіритуальної краси, то безкінечно дороге обличчя коханої жінки, то вічна душа Ірландії…
Весільний обряд – одна з найдавніших і найстійкіших складових духовної і матеріальної культури нації. Але традиції, яких ще сто років тому неухильноно дотримувалися наші прародичі, тепер видаються наївними та архаїчними. Ця книга – останній шанс зафіксувати в історії прекрасні весільні звичаї українців на прикладі бойківської культури.
Автор-упорядник текстів – Наталія Хібеба впродовж майже 20 років записувала, спогади старожилів про весільні обряди. У вас в руках унікальна мовна пам’ятка. Телеведуча та власниця видавництва Snowdrop, Ольга Фреймут, стала ініціатором цього проєкту. Вона об’єднала навколо нього найкращих редакторів, науковців, стилістів, фотографів, дизайнерів.
Петро Шекерик-Доників (1898–?) – відомий гуцульський громадський діяч, невтомний етнограф-фольклорист і самобутній письменник, котрий вміло користувався гуцульською говіркою. Він був самоуком, адже закінчив лише чотири класи школи, від природи мав добру пам’ять, дар слова, а головне – щиру любов до рідної Гуцульщини. Багато років Шекерик записував пісні, колядки, щедрівки, перекази про опришків, звичаї гуцулів. Він автор романа «Дідо Иванчік», який вийшов у видавництві «Фоліо», та 106 оповідань із життя гуцулів.
«Рік у віруваннях гуцулів» – це частина творчого доробку Петра Шекерика-Доникового, надрукованого у 10–30 роках минулого століття у тогочасній періодиці, збірниках Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка та в «Калєндарях гуцулских» на 1935, 1937, 1939 роки. Це справжній скарб для нашої літератури і фольклору зокрема. Автор змальовує той карпатський світ, який ми поступово втрачаємо, автентичну гуцульську культуру у своєму первісному вигляді. У книжці чітко простежується гуцульський календар, кожна пора року наповнена своїми обрядами, які проводилися для задобрення духів, щоб ті оберігали господарство, щоб плодилися і не хворіли вівці та був хороший врожай на полі. Це цілі ритуали, традиції, які сьогодні практично втрачені, але які з трепетом і вірою описані автором для майбутних поколінь.
«Тисячоликий герой» славетного американського історика, письменника і мислителя Джозефа Кемпбелла – фундаментальне дослідження міфології людства, що переконливо доводить: всі міфи світу побудовані за однією і тією ж матрицею, яку автор називає «мономіфом». Котигорошко, Прометей, Іванко Дурник, Еней чи Фродо – всі ці персонажі вирушають у власну героїчну подорож, етапи якої розгортаються за спільною для всіх схемою: герой мандрує у світ Невідомого, проходить крізь нелюдські випробування, звершує подвиги, за що отримує дар, здобуває скарб і повертається у славі.
Ми захоплюємось міфічними книжковими чи кіногероями, але часто не бачимо нічого геройського в собі, не сприймаємо власне життя як героїчну пригоду. А дарма. Бо насправді кожен із нас – герой власного міфу, що вирушає в особисту героїчну подорож і, як Котигорошко чи Фродо, має здолати власного дракона і стати кращою версією себе.
Кемпбелл закликає нас ставати героями власного життя, і ця книга – дороговказ на шляху до цієї мети. «Тисячоликий герой» став джерелом натхнення для багатьох відомих вчених і митців, зокрема для Джорджа Лукаса, творця кіноепопеї «Зоряні війни».
Українська міфологія — це окремий фантастичний світ! Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес... Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані видання Олексія Кононенка: «Духи, персони, обряди», «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Тваринна та рослинна символіка», «Зброя, ритуали, обереги».
Це видання знайомить читачів з міфічним світом богів, персонажами календарних та сезонних обрядів, яких придумали наші далекі предки, котрі не могли пояснити багато довколишніх явищ, що були сильнішими від них. Цим істотам було призначено керувати життям людини, сприяти основним її промислам і заняттям, впливати на сили природи. Книжка містить оригінальні характеристики божеств, у ній розповідається про походження небесних світил (зірок, планет), Чумацького Шляху, сузір'їв, а також про сучасний календар українців, де кожна пора року має важливу дату, навколо якої зосереджені свята, звичаї та обряди.
Українська міфологія — це окремий фантастичний світ! Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес... Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані видання Олексія Кононенка: «Божества і символи», «Духи, персони, обряди», «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Зброя, ритуали, обереги».
На сторінках цієї книжки постають реальні й фантастичні тварини, птахи, дерева, квіти, розповідається про прагнення давніх людей пояснити явища навколишнього світу, жити в гармонії з природою. Протягом століть існувала спорідненість людей з певними рослинами чи тваринами. Деякі звірі ставали вкрай потрібними в житті наших предків, інших же поважали за силу, вважаючи їх захисниками, оберегами роду чи племені. Такі тварини звалися тотемами. Від поклоніння деревам іде звичай розвішувати на них вінки і рушники, прикрашати гілками дерев обійстя. Корисні трави вживалися у побуті, харчуванні, лікуванні, а гарні та приємні були атрибутами ворожінь, обрядів, свят. Завдяки книжці читачі мають змогу дізнатися, яка квітка, яке зілля що символізує і яке у нього призначення.
Українська міфологія — це окремий фантастичний світ! Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес... Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані видання Олексія Кононенка: «Божества і символи», «Духи, персони, обряди», «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Тваринна та рослинна символіка».
Ця книжка містить відомості про першопредків слов’ян, знайомить з історією слов’янських племен, розповідає про їхнє походження та розселення у давні часи, виникнення назви «слов’яни». Автор докладно описує різні види зброї та обладунків наших далеких предків, які хоч і були наділені, як казав видатний діяч чеського і словацького національного відродження Павел Йозеф Шафарик, «тихою величчю», але завжди вміли постояти за себе. Видання також стане в пригоді тим, хто цікавиться, як жили та господарювали наші прародичі, про їхні обереги, ритуали, одяг.
Українська міфологія — це окремий фантастичний світ! Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес... Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані видання Олексія Кононенка: «Божества і символи», «Духи, персони, обряди», «Тваринна та рослинна символіка», «Зброя, ритуали, обереги».
Ця книжка вводить читача у світ міфів, билин, героїв казок і фольклору, що є складовою художньої культури народу. Деякі історики припускають, що слов’янська самоназва «склавини» походить від грецького «словени», тобто люди, що володіють словом. Як зазначав Яків Головацький, для наших предків «слово мало в собі щось чародійне, таємничу силу, визнати яку — було високою мудрістю». У виданні розповідається також про музичні інструменти наших прародичів, звичаї, обряди та ритуали, пов’язані з божествами та природою, про празники християнських святих.
Марк Форсайт у книзі «Різдвяний ріг достатку» заглиблюється у витоки Різдва та значення, що стоять за традиціями та історіями, які ми сприймаємо як звичайні під час свят. Чи знаєте ви, чому ми приносимо мертве дерево в будинок і прикрашаємо його? Чому відлічуємо дні до Різдва з Адвентом? І чому ми відзначаємо цей день 25 грудня?
Багато людей припускає, що ці традиції є сучасними варіантами язичницьких, але цей міф насправді дотепно спростовується автором. Як каже Марк Форсайт на початку своєї книги: «Якби треба було пояснити, що таке Різдво, комусь, хто про нього ніколи не чув — скажімо, …інопланетянину — спочатку б це його, напевно, спантеличило, а потім він підірвав би всю нашу планету — щоб не ризикувати».
До цієї книги ми насправді мало що знали про Різдво.
«Золоте руно» — незвична розповідь про відомі з дитинства міфи та легенди Давньої Греції. Несподівана спроба відшукати у казці історичну правду і реконструювати за легендарними переказами справжню історію мікенської цивілізації — яскраву, криваву і повчальну, уроки якої стануть в нагоді й сучасним українцям. Державотворець Сізіф, прибиральник Геракл, політемігрант Одіссей, винахідник Мідас — якими в реальності були герої стародавніх міфів? Завдяки чому піднеслися і чому занепали стародавні міста-палаци? І хто насправді зруйнував світ, оспіваний Гомером? На ці питання відповідає своєю новою книжкою Олексій Мустафін.
