Едгар Алан По (1809–1849) прожив коротке, всього 40 років, життя, сповнене злиднів і нерозуміння своєї творчості серед сучасників на батьківщині в Америці. Проте інший класик — Б. Шоу — категорично заявляв, що в Сполучених Штатах є тільки два великих письменники: Едгар По та Марк Твен. Видавництво «Фоліо» у серії «Зарубіжні авторські зібрання» випустило друком збірку детективних новел Едгара Аллана По «Золотий жук», роман «Оповідь Артура Гордона Піма» та збірку поезій «Ворон».

Творець сучасної форми містичного детективу Едгар По здобув визнання читачів готичною атмосферністю й психологізмом своїх творів. До таких творів належать розповіді «Система доктора Смолла і професора Піріа» та «Дивний вплив месмеризму на скін чоловіка».

«Система доктора Смолла і професора Піріа» — оповідь, у якій йдеться про психіатричну лікарню на Півдні Франції. Жанр, у якому написано твір, сьогодні назвали б трилер. Не випадково у цьому стилі створено й фільм «Обитель проклятих». Розповідь складається з опису дивних, але цікавих методів лікування й забавних ексцентричних історій, якими розважають себе присутні за вечерею люди.

«Дивний вплив месмеризму на скін чоловіка» — дуже коротка й проста розповідь: гіпнотизер-дослідник бажає з’ясувати, чи схильна людина в стані агонії до дії гіпнозу та якою мірою і як довго можна затримати гіпнозом настання смерті. Він піддає месмеричному впливу свого приятеля Ернеста Вальдемара, який вмирає від сухот.

Едгар Аллан По (1809–1849) — людина рідкісного таланту й трагічної долі. Його життя, як і його твори, сповнено таємницею. Прекрасний поет, основоположник детективного жанру, автор пригодницьких, містичних і філософських новел. У першому томі видання — збірнику «Золотий жук» представлено детективні новели різних років. Видавництво «Фоліо» у серії «Зарубіжні авторські зібрання» випустило друком роман «Оповідь Артура Гордона Піма», збірку оповідань «Система доктора Смолла і професора Піріа» та збірку поезій «Ворон».

Знаменитий дедуктивний метод і класичний тандем проникливого сищика-аматора та його не дуже розторопного колеги, заплутаний злочин, непередбачувана розв’язка тощо — про все це в оповіданнях «Вбивства на вулиці Морг», «Викрадений лист», у яких кабінетний інтелектуал Огюст Дюпен демонструє своє мистецтво логічних висновків, побудованих на далеко не очевидних і, на перший погляд, не пов’язаних між собою фактів. До цього циклу творів належить й один із найвідоміших оповідань Едгара По «Золотий жук» про пошук піратських скарбів, що нагадує дитинство й пригоди. Головний герой Вільям Легран — відлюдник із різким характером. Він багато в чому нагадує Огюста Дюпена, але з тією різницею, що у своєму розслідуванні Легран проявляє більше ініціативи, ніж «диванну мислитель» Дюпен. І хоча за сюжетом «Золотий жук» нагадує традиційний розповідь про шукачів скарбів, у цій новелі логічні доводи точні, прості й оригінальні, а пошук істини цілком залежить від холодного розрахунку. Саме Леграна слід уважати прототипом Шерлока Холмса.

Легка іронічна новела «Шахрайство як точна наука» про те, як «правильно обманювати» і що потрібно робити, щоб не бути обдуреним. Вона може бути не лише посібником для шахраїв-початківців, а і як підручник для їх потенційних жертв.