Відправка замовлень - 20 червня
Історія книжки — однієї з найстійкіших та найвпливовіших технологій людства за останнє тисячоліття.
Стівен Кінг якось сказав, що книжки — це «унікальна кишенькова магія», і не помилився.
Від спростування міфу про те, що верстат Гутенберга був першим друкарським обладнанням, до декоративних подарункових видань, що надихнули жінок брати участь у боротьбі за свободу від рабства. Від книжок у м'якій обкладинці, які стали зброєю під час Другої світової війни, до книжки в пластиковій упаковці, повністю зробленої зі шматочків американського сиру. Викладачка Оксфордського університету Емма Сміт запрошує читачів у літературну пригоду крізь час і простір, де досліджує як, коли й чому людство стало одержиме книжками. Авторка приділяє особливу увагу тому, що називається «книжністю» — запахам, сторінкам, полям для записів, ілюстраціям на обкладинці тощо.
Упродовж століть книжки мали визначальний вплив на всю історію людства і, можливо, саме тому, попри десятиліття передчасних прижиттєвих некрологів й альтернативи читанню, вони все одно живі.
Романи Сергія Жадана, Оксани Забужко та Ліни Костенко стали знаковими творами української літератури початку 2000-х. У цій книжці Тамара Гундорова аналізує їх та низку інших символічних текстів і явищ культури між двома Майданами через призму трьох основних тем: постколоніальної травми, посттоталітарної свідомості та постпам’яті.
Хто такий «лузер» в українській літературі? Як українські автори окреслюють «свою» Європу? Чому сімейні епопеї 2000-х стають музеями пам’яті? Про що розповідає Чорнобиль? І, зрештою, як Вєрка Сердючка стала емблемою транзитної культури?
Авторка аналізує пострадянський культурний транзит, ресентимент і міжгенераційну пам’ять, розглядає «останнє радянське покоління», яке відвойовує право на національну історію, та аналізує покоління Незалежності як культурний архетип.
Справжню літературу не можна очистити або цензурувати. Найкращі книжки часто непристойні, відразливі, образливі. Вони викривають те, що суспільство старанно приховує, розкривають темні сторони людської природи, показують прекрасне на межі з відразливим. Хороші книжки досліджують межі, виходять за межі і порушують табу. Але передовсім — втручаються в те, що їх не стосується.
У цій книжці Фредерік Беґбедер створює власний літературний пантеон із п’ятдесяти головних книг свого життя. Тут поряд із Філіпом Ротом можна зустріти Сімону де Бовуар, а поруч із Томасом Манном — Андрія Куркова. Це не просто черговий топ найкращих книжок, це справжній маніфест літератури в її найсвітлішій і найтемнішій формі водночас.
Трактат про любов до книг одного з найбільш освічених людей доби Середньовіччя, уперше перекладений українською мовою.
Переплітаючи біблійні настанови, античну мудрість й середньовічні вчення, великий книголюб Ричард де Барі пояснює важливість і необхідність любові та поваги до слова, а його аргументи не втрачають сили переконання і сьогодні. Унікальний стиль твору овіює читача духом Середньовіччя, втаємничуючи в начала такої звичної для нас книги, розкриває особливу насолоду від книг, культуру книгокористування, основи бібліотечної справи тощо. Книжка адресована для широкого кола читачів, а завдяки своєму змісту, оформленню й поліграфічному виконанню буде особливо цікавою для бібліофілів, дослідників книжкової справи, філософів, культурологів, колекціонерів та усіх книголюбів.
Спеціально підготовлене колекційне видання для бібліофілів.
Читання під час війни, пропаганда і художня проза, шпигуни і цензура: що приховує книга?
Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Вінстон Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті й отримав звання капітана до того, як пішов у відставку, щоб написати «Повернення в Брайдсгед». Самотні сім'ї йшли до бібліотек, доки їхні рідні воювали в окопах, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книжки, щоб поширювати власне бачення того, як слід керувати світом.
Зазвичай не говорять про книги і війну в одному контексті — перші належать до найвидатніших винаходів людства, а другі — до найстрашніших. Але ці дві теми тісно переплетені між собою і книжки надто часто опиняються на передовій. Особливо гостро це відчувається в епоху сучасних війн.
Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура — від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк — формується під впливом масштабних збройних конфліктів.
Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз — від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги.
Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт.
Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.
Що станеться з книжкою у добу онлайн-трансляцій, інтернету і соціальних мереж? Чи буде існувати друкована книжка? Як зміниться життя людини без книжок, чи зміниться? І яке майбутнє читання? Авторка книжки через аналіз наукових досліджень та низку цікавих фактів з історії книжок формує відповіді на ці питання і загалом заспокоює читачів. Ця книжка буде корисною видавцям, бібліотекарям, критикам і оглядачам, вчителям, книгарям та всім любителям книжок.
З чого «проросла» російська ксенофобія? Коли російські культурні діячі почали оспівувати агресію до сусідніх народів? Чому війни на чужих територіях стали звичайною справою для росіян і об’єктом романтизації їхніми класиками? Як загарбницькі імперські наративи стали невіддільною частиною так званої «вєлікай рускай культури» і чому Захід прийняв їх як належне? У своїй засадничій праці Ева Томпсон чи не вперше почала шукати відповіді на ці незручні питання. Висновки авторки набагато випередили свій час і довели актуальність сьогодні.
"Як писати добре" поновлене видання відомої вже вам книги "Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів".
У світі було продано понад мільйон екземплярів цієї книжки.
За лаштунками процесу створення яскравого тексту стоїть чітке розуміння формул та інструментів. Знаючи ці універсальні принципи, ви зможете створити будь-який текст: від поста у фейсбуці до власної статті. Як боротися із словесним мотлохом? Як випрацювати власний стиль? Як уникнути найтиповіших помилок? І головне — із чого почати свій текст?
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також історикоінтелектуальних художніх творів, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого.
Автор досліджує знаменитий гоголівській твір «Тарас Бульба» і знаходить в ньому глибокий внутрішній конфлікт письменника — двоїстість становища малоросійського дворянства, до якого належав Гоголь, вагання між лояльністю до верховної влади Російської імперії та українським автономізмом. В художній літературі, яка є грою уяви, мимоволі на поверхню виходить сокровенне. Навіть те, що сам письменник волів би сховати.
Катаріна Маренгольц вивчала культурологію в Люнебурзі. З 1997 року працювала редактором радіо NDR Info. Найбільше її цікавить література. Як справжній радіожурналіст, Катіріна звикла розповідати коротко і захопливо. Живе у Гамбурзі. Дон Парісі навчалася в Гамбурзі. Після трирічного перебування в Парижі переїхала назад до Німеччини, де працювала дизайнером в Atelier Freudenhammer. В її ілюстраціях багато гумору. Якщо не уявляєте свого життя без читання, ця яскрава оригінальна книжка неодмінно стане вам у пригоді. Її авторка, виступаючи в ролі літературного ґіда, лаконічно й захопливо переказує зміст найвидатніших творів, що були написані за останні сімсот років і стали світовою класикою: від «Гамлета» до «Гаррі Поттера».
Вибагливі шанувальники літератури ще раз пригадають улюблені сюжети, по-новому поглянуть на життя письменників крізь призму свіжих фактів і цікавої статистики. А читачі-початківці завдяки посутнім порадам, легкій мові та дотепним ілюстраціям зможуть швидко зорієнтуватися в розмаїтті стилів та жанрів, оцінити визнані шедеври та сформувати власний літературний смак.
Нацисти протягом усього часу, що мали владу, грабували бібліотеки — спочатку на території Німеччини, а потім у всіх захоплених землях. Кількість утрачених (загублених у вирі війни й остаточно знищених) книжок обчислюється мільйонами примірників. Книжки не були настільки унікальними і не мали значної матеріальної цінності, як-от витвори мистецтва, натомість мали цінність ідеологічну, адже передусім спеціальні бригади грабували бібліотеки ворогів нацизму. Знищували не просто книжки, знищували культурну, національну ідентифікацію цілих громад. Залишки довоєнних книгозбірень ще й сьогодні розсіяні в багатьох європейських містах. Андерс Ріделл прагне відтворити шлях нацистських книжкових злодіїв і віддати шану тим, хто намагався їм протистояти.
