Збірка автобіографічних нарисів «Про що я говорю, коли говорю про біг» Харукі Муракамі вважається найвідомішою у світі книжкою про біг. Водночас це – розповідь про рух автора по життю: від власника джаз-бару до письменника, від письменника до ультрамарафонця.
Нон-фікшн у виконанні Муракамі легкий, іронічний, детальний.
«Більшу частину того, що я знаю про письменництво, я дізнався під час щоденних пробіжок», – каже Муракамі. Цю тезу підтверджує чи не кожен рядок у книзі.
Перемога або смерть — інших варіантів у цієї експедиції не було. У 1950 році дев’ятеро французьких відчайдухів кинули виклик людській природі та підкорили вершину, якої навіть не існувало на карті. Уперше в історії люди піднялися на висоту 8091 метр. З якими труднощами вони стикалися? Як воно — долати нестерпний холод, воювати зі стихіями та впритул наближатися до смерті? Як це — шмагати обморожені руки й ноги мотузками, щоб відновити кровообіг? І головне — заради чого такі жертви?
Іспанські журналісти Лу Мартін і Пол Баллус, інсайдери футбольного клубу «Манчестер Сіті», написали захоплюючу історію про те, як була створена феноменальна команда: від запрошення самого Гвардіоли до підбору персоналу, який забезпечує основу для його команди, і суперзіркових гравців, що встановили новий стандарт у британському футболі.
Жоден інший спортивний оглядач не мав такого доступу до Гвардіоли та його команди протягом трьох сезонів у Манчестері. Результатом є ексклюзивні, докладні інтерв’ю та профілі всіх ключових фігур у «Сіті», а також внутрішні історії про рішення, які сформували його склад.
За три сезони в Англії Пеп Гвардіола створив щось таке, чого Прем’єр-ліга ніколи не бачила раніше: команду, яка домінує в іграх, як ніхто інший, забиваючи голи й збираючи очки та трофеї в рекордному темпі.
Ця книга буде цікава всім уболівальникам «Манчестер Сіті», а також всім фанатам англійської Прем’єр-ліги. Особистість Пепа Гвардіола як одного з найбільш інноваційних спортивних тренерів у світі захопить кожного, хто цікавиться менеджментом й оптимальним використанням людських здібностей.
"«Юкі» — найкраща книжка на спортивну тематику серед усіх, що потрапляли мені до рук за останні півдесятка років… Це розповідь про жорстоку й небезпечну командну гру 40–50-х років минулого століття, коли поява на полі в захисній масці означала незмивну ганьбу, коли хокейні воротарі часто залишали арену на лікарняних ношах".
Макс Кідрук, письменник
"Ця історія вчить, мотивує й надихає. І не лише у спорті…"
Костянтин Симчук, воротар збірної України, майстер спорту міжнародного класу
Ця книжка — про найвидатнішого воротаря в історії хокею, українця за походженням Тараса Савчука, людину 400 шрамів, як його називали тогочасні газети. Його ім’я занесене до Хокейної зали слави, а його рекорд — 103 «сухі» перемоги — понад сорок років не зможе побити ніхто. Життя Тараса Савчука — це історія про те, що мрія й любов сильніші за вроджені хвороби, не сумісні зі спортом, за щоденні страшні травми й ризик більше ніколи не вийти на лід. Де він брав сили грати в хокей і бути в ньому найкращим упродовж всієї кар’єри? Чому був нестерпним у спілкуванні? Що приховував від світу? За ким тужив усе життя, і кому присвячував свої перемоги?
«Беззаперечна правда» — книга-сповідь американського професійного боксера Майка Тайсона, написана у співавторстві з Ларрі Сломаном.
Абсолютний чемпіон світу з боксу у надважкій категорії, перший володар трьох чемпіонських поясів за версіями WBC, WBA і IBF – усі ці звання Майк отримав, коли йому виповнився лише 21 рік.
Дитина негритянського гетто Нью-Йорка з усіма наслідками, що з цього випливають, він не зміг пройти випробовування всесвітньою славою та великими грошима, що принесли йому чемпіонські титули.
Своє прізвисько Залізний Майк він отримав за жорстку та брутальну поведінку як на ринзі, так і в житті. Засуджений до 6 років ув’язнення за неправдивим звинуваченням у зґвалтуванні, пацієнт центрів допомоги нарко- та алкозалежним, він віднайшов у собі сили повернутися до нормального життя.
Ця книга про злети та падіння, про віру, силу волі та кохання, які дають змогу людині залишатися чемпіоном власного життя.
У дитинстві Слава Медведенко ненавидів баскетбол: він був найвищим у класі, тому всі радили йому зайнятися цим видом спорту. У підлітковому віці хлопець полюбив цю гру, але за можливість мандрувати й купувати йогурт, жуйки і пляшки газованки (це ж були «лихі дев’яності»!). Та з роками пріоритети змінилися. Баскетбол став для Слави справою життя, якій він віддавав стільки часу, що буквально протирав кеди до дір. Він виступав за команди з України, Литви, а згодом грав за клуби НБА — «Лейкерс» і «Атланту».
Як звичайному хлопцеві з київської Дарниці вдалося цього досягнути? Як воно — грати з Кобі Браянтом чи Шакілом О’ Нілом? Що заважає розвиватися професійному баскетболу в Україні і як надихнути дітей, що лише починають займатися спортом? Про це щиро й чесно розповідається в історії Слави Медведенка, яку описав спортивний журналіст Максим Гайовий.
За легендою, коли в Стародавній Греції розпочиналися олімпійські ігри, припинялися війни. Відновлюючи традицію олімпіад у сучасності, П’єр де Кубертен стверджував: «О спорт, ти — мир!». Але часи змінюються, й іноді геть не на краще. Політика і держави грубо втручаються у світ спорту, намагаючись використовувати змагання і самих атлетів у власних інтересах. Надзвичайно цікаві розповіді про складні стосунки влади і спорту, життя видатних спортсменів, змагання, що проходили на тлі подій, які зараз уже історія…
