Зиґмунд Фройд (1856—1939) — видатний австрійський психолог, психіатр і невролог, засновник психоаналізу — методу, який базувався на визнанні існування таких психічних процесів, як свідоме, несвідоме і надсвідоме, тобто на існуванні не тільки процесів, котрі контролюються людиною і є свідомими, а й таких, що здійснюються несвідомо і нею не контролюються. Несвідоме виявляється в інтуїції, передчутті, творчому натхненні, раптових здогадках, сновидіннях, гіпнотичних станах і т. ін., в діях, які здійснюються автоматично, рефлекторно. Це відкриття призвело до революції в психіатрії і лікуванні неврозів.

У праці «Тотем і табу» (1913) Фройд викладає теорію походження релігії та культури, спираючись на основні постулати своєї теорії. Він стверджує, що розвиток моралі, релігії та культури обумовлений конфліктом між сексуальним потягом інцестуозної спрямованості (едипів комплекс, притаманний як інфантильним особистостям, наприклад дітям або невротикам, так і представникам інфантильного первісного суспільства — первісним людям) і суворою забороною подібних жадань (табу), а також почуттям провини, що провокує заміщення нездійсненних бажань сурогатами, що врешті-решт веде до виникнення творчості як такої.

Роман «Війна: вогонь запеклих не пече. 2014-2021» відкриває нам нові грані письменницького таланту Галини Горицької. Оповідь від першої особи створює ефект репортажу, головну героїню важко відділити від особи авторки.

Авторка їде на схід в зону АТО-ООС з презентацією своїх книг. Вона перебуває в районі бойових дій, зустрічає бійців і волонтерів, отримує досвід і розуміння війни, яка триває з 2014 року. В оповіді авторки з’являється спочатку епізодично, а потім виходить на перший план, військовий розвідник — Отто-Алекс. Тепер саме він головний герой книги, він — оповідач.

Джейн Остен (1775—1817) по праву вважають «першою леді» англійської літератури. Книги Остен ось уже третє століття поспіль підкорюють романтичними сюжетами, не позбавленими драматизму, психологізмом, істинно англійським гумором і є обов’язковими для вивчення в коледжах і університетах Великої Британії.

Роман «Менсфілд-парк» належить до зрілого періоду творчості Джейн Остен. У ньому блискуче виявилася художня майстерність письменниці та її надзвичайна іронія.

У маєтку Менсфілд-парк, куди взято на виховання Фанні Прайс, панують незгода і непорозуміння. Користь і егоїзм стають тут рушійною силою всіх вчинків людей. Проте завдяки доброті, безкорисливості й стійкості Фанні вдається подолати всі перешкоди, страждання допомагають їй віднайти саму себе і зустріти своє щастя.

Герої твору Галини Горицької «Війна: вогонь, вода і мідні труби...» (яких читач пам’ятає з книги «Війна: вогонь за­пек­лих не пече...») отримують нові виклики. Активна фаза російсько-української війни вимагає швидких і сміливих дій. Оповідь авторки подається як щоденник, датований від 24 лютого 2022 року. Події, які описує оповідачка, переплітаються з монологами Отто-Алекса.

«Дуже тяжко писати по гарячих слідах. Можливо, якби я почала писати за кілька років — вийшла б зовсім інша історія. Злагоджена, чітко структурована. В ній би не було задовгих діалогів, не було б стільки моєї рефлексії, не було б детального опису до години першої доби війни, не було б… Власне, я ніколи не взнаю, чого б в тій історії не було б. Бо я пишу цю історію і пишу її зараз», — каже авторка.

Джейн Остен (1775—1817) по праву вважають «першою леді» англійської літератури. Світ її романів – це загадковаатмосфера Британії початку ХІХ століття, привабливі героЇ, складні правила пристойності, ошатні сукні із завищеноюталією, інтриги, любовні записки… Книги Остен ось уже третє століття поспіль підкорюють романтичними сюжетами, не позбавленими драматизму, психологізмом, істинноанглійським гумором і є обов’язковими для вивчення в коледжах і університетах Великої Британії.

Емма Вудхаус, героїня однойменного роману, з неприпустимим марнославством і самовпевненістю вважала, що вміє читати в чужих серцях і здатна розпоряджатисячужими долями, навіть не замислюючись, що це може завдатикомусь болю, до того ж стати загрозою її власному щастю — втратою відданого друга, який щиро кохає її.

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) — американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». «Великий Гетсбі» — його найвідоміший роман, який став символом «століття джазу».

Америка, початок 20-х років ХХ сторіччя, час «сухого закону»і гангстерських розбірок, яскравих вогнів і яскравого життя.Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим.

Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, хазяїн великого палацу, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодик на ім’я Джей Гетсбі — Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те — надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього...

The new book Tomorrow by Oleksandr Krasovytskyy is a dazzling prediction of forthcoming and distant events that will inevitably overtake the “evil empire” of the Russian Federation because of its infernal acts.

The characters of the three stories are so hyper-realistic and vivid that give you goosebumps: a propagandist weaving the plot of an alternate reality, a cynical and violent Secret Service officer, and an insane tyrant.

“Perhaps, it was these little people who led Europe to the start of a big war. They acted all over the world creating a parallel Universe not only for Russians, but also for Germans, Israelis, and Americans. They bribed politicians, made illegal political donations, meddled in social media to manipulate elections. Using economic leverage they forced a great number of different countries to sacrifice their interests”.

 You might consider these stories dystopian, but then we all have been living in a dystopia for a long time.

This book is not about what happened in the past. This is a wakeup call for us to start shaping our future today.

Віктор Чернієнко народився 1987 року на Вінниччині у родині вчителів. Після університету М. І. Пирогова, здобувши спеціальність лікаря, за власним бажанням подався до лав Збройних сил України й вступив до Української військово-медичної академії Києва за фахом «хірургія». По закінченні навчання за покликом серця у 2014 році пішов на війну на сході України, щоб боронити свою країну від агресора. Волею долі опинився у пеклі страшних боїв під Іловайськом. Нині працює лікарем-онкохірургом у Києві. У видавництві «Фоліо» 2018 року вийшла друком книга В. Чернієнка «Боже, бережи Україну!».

«Щоденник військового лікаря» — книга автобіографічна, це записки молодого хірурга про війну, а точніше — про страшні події Іловайського котла 2014 року, який став найбільшою трагедією української армії в ході війни на Донбасі.

Це книга про простих українських хлопців, які опинилися на війні, про їхню мужність, неймовірний героїзм та людяність при захисті своєї Батьківщини.

Присвячується усім тим, хто захищав і нині захищає Україну...

Навесні 2014 року львівський студент Юрій Яценко став українським політв’язнем у Російській Федерації за сфабрикованими звинуваченнями, опинився випадковим заручником російсько-української війни. Його залякували, катували, примушували свідчити проти близьких і проти власної країни, його намагалися підкупити і завербувати для співпраці. Юрій гідно витримав усі тортури, і врешті-решт зміг у боротьбі один на один зі страшною машиною російської катівні вийти переможцем. Проте цій перемозі передував цілий рік ув’язнення. Рік у місцях позбавлення волі, рік протистояння ФСБ, рік фізичних і моральних катувань. За мотивами цієї історії знято документальний фільм «Сильні духом». Події того року лягли в основу книги.

...Чи мріяли ви коли-небудь потрапити в минуле рідного міста? Ну, десь так років на 135 назад? Неймовірно, але журналіст Олесь Пелехатий зі своїм приятелем студентом-другокурсником Любчиком, скориставшись міжчасовим коридором на цвинтарі, із сучасного Ужгорода раптом потрапляє в Унгвар ХІХ століття.

Що поєднує журналіста Пелехатого та капітана поліції Австро-Угорської імперії Алоїза Штрімфлю, які чомусь дуже схожі між собою, і чим завершаться неймовірні мандри в часі, ви дізнаєтеся, прочитавши іскрометний роман Олександра Гавроша «Капітан Алоїз», відзначений дипломом Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2012».

Роман друкується у другій, доопрацьованій і значно розширеній редакції.

Чарівною квіткою України, «легендою за океаном» називають представницю української діаспори Квітку Цісик, незабутній голос якої пронизує до глибин душі. Недарма ж бо весь американський шоу-бізнес захоплювався її неповторною манерою, адже з нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г'юстон та інші світові зірки. Дивна, багато в чому трагічна доля випала маленькій симпатичній жінці, яку в 1998 році назвали найбільш упізнаваним голосом США: завдав болю ранній розрив із Батьківщиною, який Квітослава гоїла українськими піснями, а невиліковна хвороба привела за собою ранню смерть. Однак мрія усього життя чудової Квітки, яка могла би стати окрасою будь-якої сцени, все-таки здійснилася. Далекий голос України досі лунає між нас і продовжує зігрівати серця та душі людей на всій планеті.

Від руки невідомого вбивці гине Єгор Скляр. Але це тільки початок. Здається, небезпека чатує на кожного, хто знав Єгора. От тільки ніхто не може спіймати злочинця: той невловимий, наче привид.

За справу береться легендарний слідчий Адріян Скляр — батько Єгора. Знайти та покарати вбивцю сина — справа честі для нього. Під підозрою — всі.

Блаженніший Любомир Гузар – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви, яку очолював протягом 10 років. За цей час зумів перенести осередок зі Львова до столиці, надавши конфесії загальноукраїнського масштабу. У 2005 році був одним із кандидатів на ватиканський престол. Він став першим главою в історії УГКЦ, який добровільно зрікся своїх повноважень. Його за життя визнали великим, проте немає такого мірила, яким би можна було осягнути вплив Блаженнішого Любомира на порозуміння між християнами, на самоусвідомлення українського суспільства, зрештою, на ті події кінця ХХ – початку ХХІ століття, що створили сучасну Україну.

Випадкові перехожі натрапили в лісі на вбитого. Слідчий Єгор Скляр одразу відчуває, що справа непроста. Він затято береться розслідувати вбивство, але знаходить тільки нові загадки. Коло підозрюваних стискається, але вбивця — як тінь.

Давня знайома Єгора — патрульна Власта — допомагає слідчому, поділившись своїми здогадками. І ось поєднались дві, на перший погляд, нічим не пов'язані справи...

Ліна Костенко (1930 р.н.) – видатна українська письменниця, лауреат багатьох премій і відзнак, представник покоління «шістдесятників». Здолавши усі труднощі й заборони, її твори знайшли шлях до свого читача, назавжди оселилися у його серці  і стали класикою української літератури. Попри те, що поезії та проза Ліни Костенко перекладені багатьма мовами і відомі далеко за межами України, про саму письменницю відомо небагато, адже вона надає перевагу більш усамітненому способу життя. Ця книжка – спроба глибше пізнати поетесою як дитину, студентку, дружину і маму, громадянина і патріота своєї країни, просто Людину зі своїми думками, хвилюванням, радощами і болем. Це – спроба осягнути її шлях, щоб краще зрозуміти глибоку суть шедеврів, створених Ліною Костенко.

Володимир Івасюк – непересічна особистість в українській культурі: окрім написання музики та віртуозної гри, часто cам створював тексти до пісень, а також захоплювався живописом і був професійним медиком. Його називали українським Орфеєм, буковинським Шубертом, Ікаром української пісні, керівником колективу радянських "Beatles", видатним композитором, одним із основоположників української естрадної музики… Хіба міг хтось уявити, що на піку творчого злету його не стане? Володимир Івасюк прожив 30 років, але за цей короткий час він виконав свою місію, використав талант і потенціал, зробивши українську пісню модною на весь світ.

Ранньою весною 1919 року у Самсона Колечка під час вуличного погрому козаки зарубали батька, йому самому відтяли вухо. У Києві заворушення, місто знову захоплене більшовиками, але вони майже не контролюють ситуацію. Городян грабують справжні і фальшиві червоноармійці, по околицях Києва раз по разу господарюють банди всіляких отаманів — Зеленого, Григор'єва, Струка... Виживати стає все складніше. За збігом дивних обставин — завдяки письмовому столу покійного батька — Самсона Колечка беруть на службу до міліції. Ця справа для нього абсолютно нова, протее він одразу, починає розслідувати злочини — ті, що здійснюють червоноармійці, які в нього оселилися. Розслідування Самсона призводять до абсолютно непередбачуваних наслідків...

Трилер Бернара Міньє, яким захоплюється вся Франція, починається в кращих традиціях жанру – з неймовірної інтриги. Гнідого ірлінга - коня-улюбленця володаря мільярдної бізнес-імперії вбито з особливою жорстокістю. Йому не тільки відтяли голову, а й розіпнули на найвищій точці гірської гідроелектростанції. Помста?

Однак затим стається ще одне вбивство з не меншою винахідливістю – тепер людини. Підсвідомо щось підказує талановитому поліцейському Сервазу, що між цими справами є зв’язок. А згодом з'ясувалося, що і з численними самогубствами, які багато років тому коїлися в цьому мальовничому містечку серед Піренейських гір, і залишилися нерозкритими. Щоближче до розв'язки, то напруга набере сили лавини…

Твори відомого французького письменника, поета, професійного льотчика Антуана де Сент-Екзюпері (1900—1944) раз у раз привертають увагу сучасного читача. «Маленький принц» (1943) — найвідоміший його твір — став підсумком життєвого досвіду письменника. Ця мудра і людяна казка-притча просто і проникливо розповідає про найважливіше — про дружбу і любов, про красу і нетерпимість до зла. Читаючи її, почуваєшся дитиною і починаєш дивитися на навколишній світ зовсім іншими очима. «Усі ми родом з дитинства», — нагадує Сент-Екзюпері, знайомлячи читачів з Маленьким принцом — найзагадковішим і найзворушливішим героєм світової літератури.

Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — художній літопис української історії початку XX століття. У третій частини роману — «Батько і син» — автор показав селянське життя волинян кінця 1920-х років через історію українського роду Довбенків. Для юного Володьки Довбенка нелегко відірватися від домашнього вогнища, від свого роду, від землі. Але бажання пізнати далеку велику Україну з Києвом і Дніпром, вивчитися і реалізуватися в житті спонукає його вирушити через Збруч.

«Юність Василя Шеремети» — автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 20-х років XX ст. Роман є своєрідним сюжетним продовженням трилогії «Волинь». Розповідь охоплює один навчальний рік учнів української гімназії, протягом якого відбувається становлення світогляду молодих людей, котрі вступають у пору юності, фізичного й духовного змужніння. Головний герой Василь Шеремета напружено шукає істину, свій шлях у житті.

Геннадій Харченко — історик, перекладач і економіст за освітою, мешканець Запоріжжя. Навесні 2014 року Геннадій добро­вільно при­йшов до військкомату, а влітку став командиром гармати у тре­тій гаубичній батареї 55-ї окремої артилерійської бригади. Найважливіші події періоду активної участі артбригади в АТО відтворені в книзі.

У створенні книги авторові допомогали бійці 55-ї окремої артилерійської бригади і волонтери фонду «Сестри Перемоги». Книга оповідає про людей, котрі вирішили взяти в руки зброю, щоб відстояти свою честь і своє право жити вільно на своїй землі. А також про тих, хто брав найактивнішу участь і надавав допомогу в становленні і розвитку підрозділів Запорізької бригади.

 «Щоденник артилериста» розповідає про війну без пафосу, надриву і високих нот. Автор майже не вживає слово «герой», не тому що таких поряд з ним не було. Просто війна — важка робота.

Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — худож­ній літо­пис української історії XX століття. У центрі роману-епопеї — широка панорама селянського життя.

Перша частина трилогії «Куди тече та річка» знайомить читача з побутом селян, тяжкою щоденною працею. У центрі роману — роди­на Матвія Довбенка, розумного і виваженого господаря. Особливо близькою авторові є постать Володька Довбенка, що прагне розкрити таємниці буття, тягнеться до знань, відкриває світ.

У другій частині епопеї «Війна і революція» автор описує важке становище волинських селян на тлі героїчних і трагічних подій: першої світової війни 1914—1918 років, національно-визвольних змагань у 1917—1918 роках, україн­ського відродження. Родині Довбенків визначено долею жити у час великих соцiальних зрушень, боротися за збереження своєï сiм’ï.

Юля, переживши фантастичну подорож у минуле, досліджує можливий зв’язок між Трипільською цивілізацією та міфічною Атлантидою. За версією професора Войцеховського, Атлантида могла бути на теренах сучасної України. Дивні відчуття, видіння, сни і спогади з минулої експедиції приводять дівчину у доісторичні та найбільш загадкові місця Ірану, Румунії, Причорномор’я, Приазов’я і навіть у столицю Франції — Париж... В одній із поїздок Юля несподівано зустрічає людину, яка колись радикально змінила її життя. Та, заглибившись у пошуки доісторичних артефактів та знань про минуле української землі, дівчина може втратити свого коханого. «Втрачена цивілізація» — друга частина трилогії «Знайти Атлантиду», пригодницький пізнавальний роман, заснований на маловідомих дослідженнях прадавньої історії України, Малої Азії та Балкан.

Видатний чеський письменник Ярослав Гашек (1883—1923) — автор сатиричних оповідань і фейлетонів, анархіст, невгамовний жартівник і шукач пригод. Його найвідоміший твір «Пригоди бравого вояка Швейка» — значною мірою автобіографічний роман, який став «революцією в чеській літературі», «новаторським зразком гумору і сатири».

Йозеф Швейк, зовні простодушно-наївний, але насправді людяний і чутливий, вже майже століття мандрує у читацькому світі, приваблюючи читачів своїм оптимістичним поглядом «маленької» людини на «великі» історичні події. Кмітливий, дотепний та по-житейському мудрий, він посів сьогодні гідне місце поміж героїв світової літератури, бо став особливим, напівфольклорним типом героя, котрий захищає себе від державного абсурду тим, що до останньої букви виконує накази та приписи, роблячи тим самим абсурдність очевидною.

Анатолій Андрійович Дімаров (Анатолій Андроникович Гарасюта — 1922–2014) народився в Миргороді на Полтавщині в учительській сім’ї. Коли родину розкуркулили, заради безпеки дітей батьки розлучилися. Його мати вказала, що чоловік помер, змінила документи й дала дітям своє дівоче прізвище.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

Більшість героїв — люди вікові, їм довелося дивитися в очі найстрашнішої насильницької смерті, яка в роки війни сліпо косила всіх підряд, а біля них кружляла найдовше.

Автор не робить своїх героїв ідеальними — це звичайні люди зі своїми перевагами та недоліками: працьовиті й добрі, ледачі й злі, гострі на слово й мовчазні, старі й молоді, зі своєю вдачею та долею.

Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком твори А. Дімарова «Містечкові історії», «Міські історії», «На коні й під конем. Блакитна дитина», «І будуть люди», «Біль і гнів».

Works by French writer Antoine de Saint-Exupéry (1900-1944) are full of almost mystical echoes with the present days. The author raises the issue of progress and its consequences, risk and responsibility, the meaning of human life ... A philosophical tale “The Little Prince” was the result of the artist’s life experience.

Твори французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері (1900—1944) сповнені майже містичного перегуку із сьогоденням. Автор порушує питання прогресу і його наслідків, ризику та відповідальності, сенсу людського життя... Філософська казка «Маленький принц» стала підсумком життєвого досвіду митця.

Джордж Орвелл (1903-1950) — британський письменник і журналіст. Його творча спадщина налічує 20 томів і перекладена на 60 мов. Однак всесвітньо відомим він став наприкінці свого життєвого шляху, коли 1945 року  надрукував казкову повість, а радше алегоричну притчу про зародження тоталітарного режиму в СРСР «Колгосп тварин».  У передмові до українського видання – варто нагадати,  що першим перекладом «Колгоспу тварин» з англійської на іншу мову був український, автор зазначив: для нього  дуже важливо, щоб люди на Заході побачили радянський режим таким, яким він є. І зробив це блискуче. Головні герої книжки – тварини, яких їхні поводирі –  розумні свині, підбурили  розпочати повстання проти господаря-нехлюя. Та захопивши владу, вся та свинота одразу взялася наслідувати найгірші людські порядки.

Зиґмунд Фройд (1856—1930) —  видатний австрій­сь­кий лікар, психоаналітик і засновник методу психоаналізу. Його називають одним з найбільш неоднозначних учених ХХ століття, якого за життя одні вважали шарлатаном, а інші — генієм. Серед головних досягнень Фройда найбільш важливими є розробка трикомпонентної структурної моделі психіки, виділення специфічних фаз психосексуального розвитку особистості, створення теорії едипового комплексу і виявлення захисних механізмів, що функціонують в психіці. Він справив значний вплив на психологію, медицину, соціологію, антропологію, літературу і мистецтво XX століття, і його внесок у науку навряд чи можна переоцінити.

«Психологія сексуальності» — один із найзнаменитіших творів ученого. Написаний у 1905 році, він справив на сучасників враження вибуху гранати і став визначним явищем не тільки в європейській науці того часу, а й у суспільному житті. Автор привернув увагу багатьох людей до цієї фактично закритої теми, тим  самим його праця значною мірою сприяла змінам їхнього уявлення про сексуальність. Фройд вперше торкнувся питання дитячої сексуальності, розглянув природу статевого потягу і різних сексуальних відхилень — перверсій, формулюючи революційні положення, які незабаром стали класичними.

У видавництві  «Фоліо» в серії «Зарубіжні авторські зібрання» вийшли друком книжки З.Фройда «Тлумачення снів» і «Тотем і табу» і планується до виходу праця «По той бік принципу задоволення».

Володимир Лис — український літератор, журналіст, лауреат Коронації слова, Гранд-Коронації, Золотий письменник України — 2016.

Від біблійних часів, перед початком і в перший рік нової ери, через події Другої світової війни й до кінця XX ст. — такий діапазон роману-триптиху «Вифлеєм». Його сюжет зав’язано у міцний вузол, у ньому діють і сумнозвісний цар Юдеї Ірод, і римський намісник, відомий зі сторінок Біблії Квіріній, і його раб-нишпорка, далекий предок українців Скитій, який шукатиме новонародженого «царя світу». Німецький офіцер Генріх фон Заукель двічі опиниться в охопленій вогнем Україні. А ще новітні Ромео і Джульєтта драматичних воєнних літ: українка Яринка і поляк Збишек. А ще: чи зможуть селяни з Великої Волині Юхим і Люба поселитися в омріяному домі та чи врятується донька українки Марії та єврея Давида Бетті…

Що змінилося з часу відомих трагічних подій у Вифлеємі та в людських душах і світі взагалі, як відбилися і повторилися ці події вже у бурхливому XX ст. з його Голодоморами й Голокостом?

Нова книга Олександра Красовицького «Завтра» — своєрідне передбачення найближчих та більш віддалених подій, які неминуче спіткають «імперію зла» РФ за її пекельні діяння.

Персонажі трьох повістей реалістичні «до мурашок» — пропагандист, що плете паралельну реальність, цинічний і жорстокий спецслужбист, божевільний тиран.

«Можливо, саме ці дрібні люди і привели Європу до великої війни. Вони діяли у всьому світі, створюючи паралельну реальність не лише росіянам, а й німцям, ізраїльтянам, американцям. Вони купували політиків, фінансували політичні партії, втручалися у вибори через соцмережі, економічними загрозами змушували цілі групи країн поступатися своїми інтересами», — пише автор.

Можна назвати книгу антиутопічною, але тоді ми вже давно живемо в антиутопії.

«Ця книга — не історія минулого. Це попередження про майбутнє», — каже автор.

У такі давні часи,  що їх ніхто не пам’ятає, між кішками й людьми спалахнула справжня ворожнеча. Тож комусь доведеться піти… Та чи зможуть коти прожити без людей? А чому б  і ні, якщо вчитимуться давати собі раду: добувати їжу, будувати житло, захищатися від ворогів та й загалом думати про розвиток і майбутнє. Проте з’ясувалося, що встановлені в котячій країні порядки подобаються далеко не всім. Хтось прагне порядку, а хтось – творчості, хтось  працює абияк, а в когось – купа завзяття й енергії. Тож недовго чотирилапі протрималися однією спільнотою: згодом різні групи котів і різні системи почали між собою змагатися.

Хто з них переможе? Яка модель розвитку доведе свою життєздатність? Ще ніколи економіка не була такою захопливою! Бо це – КОТОНОМІКА – неймовірна історія про котячу країну Кеторію, що знайомить зі світом бізнесу, торгівлі, грошей, навчає, як  взаємодіяти задля досягнення успіху та спільної вигоди. 

Неперевершена Леся Українка (1871—1913)  писала свій шедевр —  драму-феєрію «Лісова пісня» у далеких краях, коли дуже сумувала за батьківщиною. А надто рідним Колодяжним, де «в місячну ніч бігала самотою в ліс і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. Зачарував мене сей образ на весь вік». Ота туга, видно, й надихнула поетесу так щемливо оповісти про те, якою трагедією обертається життя для тих, хто порожніє  душею, зрікається своїх найчистіших  почуттів, гасить у собі порив до творчості. Власне, зрадивши свою лісову наречену головний герой зраджує самого себе. Бо Мавка — це душа, без якої людина перетворюється на вовкулаку.

Джек Лондон (1876—1916), відомий американський письменник, прожив коротке, але яскраве життя, повне небезпек і пригод. Працюючи з 10 років, не маючи можливості оплатити навчання в університеті, він вирушив на Аляску. Золота не добув, зате привіз із собою сюжети «північних» оповідань і повістей. Уже понад сто років читачі всього світу захоплюються справжніми пригодами, суворою романтикою та благородними почуттями героїв його книжок.

Мартін Іден, простий моряк, випадково опиняється у світському середовищі й закохується у Рут Морз, дівчину з багатої родини... Він вирішує за будь-яку ціну добитися її любові, змінити своє життя, стати знаменитим письменником. Але невідомо, чи здій- сняться його мрії, чи принесуть вони щастя... Цей роман, який розповідає про просту людину, що домоглася успіху, про пошук місця в житті, муки творчості й муки кохання, виявився пророчим: Джек Лондон багато в чому повторив долю свого героя.

Третій рік Першої світової війни, Київ. На Куренівському аеродромі здійснює посадку один із перших пасажирських літаків імперії — «Гранд» конструкції Ігоря Сікорського. На борт літака у Петрограді піднялися шестеро осіб — авіаконструктор князь Олександр Курдашов із молодою дружиною та четверо членів екіпажу, однак у Києві ступили на землю лише четверо з  них. Сікорський  — у  минулому студент загиблого князя Курдашова — звертається до легендарного колишнього начальника розшукової частини Київської міської поліції Георгія Рудого, бо поліція намагається обвинуватити одного з членів екіпажу, в причетність якого до злочину він не вірить. Георгій Рудий передає справу своєму давньому другові та колишньому заступникові — Тарасу Адамовичу, якого дивує спосіб та місце вбивства. Загалом підозрюваних четверо. Лишень слідчий Тарас Галушко вже багато років поспіль уникає будь-яких згадок про підкорювачів неба, бо має власну болісну таємницю...

Наляканий безхатько звертається до патрульних: у загадковому підземеллі, що його недавно розкопали вчені, він наштовхується на понівечене тіло жінки. Запитань більше, ніж відповідей: ім’я вбитої, місце та знаряддя вбивства... І головне: хто це зробив? Справа — цілком імовірний «висяк», та слідчий Єгор Скляр «висяків» не терпить.

Як і патрульна Власта Коваль. Однак це не єдине вбивство, таємницю якого їм потрібно розкрити... Продовження історій про розслідування Єгора Скляра і Власти Коваль. Розповідь заснована на реальних подіях. Усі імена, дати й локації змінені.

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Герой роману «Тигролови», молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув’язнення, втік по дорозі до концтабору прямо посеред суворої сибірської тайги. Майор НКВС Медвин — «професійний тигролов» — розпочинає полювання на втікача…

«Пригоди Олівера Твіста» — роман видатного англійського письменника, класика світової літератури Чарлза Діккенса (1812—1870). Автору вдалося яскраво показати життя різних верств – від найбідніших сиріт та мешканців нетрів до хазяїв розкішних лондонських маєтків. В центрі хвилююча історія сироти, хлопчик зазнав злиднів і безправ’я, знущання і самотності, та жодного разу не поступився почуттям власної гідності. І жорстока доля відступила перед його щирим прагненням чесного життя. Олівер, завдяки спадщині, що від нього приховували, стає заможним юним джентльменом і знаходить щастя, «яке тільки можливе у цьому повному мінливості світі».