До книги вибраного Сергія Жадана (23.08.1974) — найпопулярнішого і найулюбленішого українського поета нової хвилі — увійшли найвідоміші вірші з усіх попередніх збірок, а також нові, ще не публіковані, поезії.

Це найповніше на сьогодні вибране поета.

Рупі Каур запрошує до глибокої та відвертої мандрівки минулим, теперішнім і майбутнім. «тіло, мій дім» – це збірка щирих і чесних розмов із собою, що нагадують про важливість любові, прийняття, сестринства і готовності до змін. В авторських ілюстраціях відбилися світло і темрява, потрясіння і спокій, природність і плекання нового.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» визначної української поетеси Ліни Костенко — один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.

Подарункове видання з ілюстраціями Владислава Єрка, що надруковані особливим способом — з бронзою і металізованою фарбою. Обкладинка обтягнена коштовною тканиною із золотим та сліпим тисненням.

До антології увійшли знакові поезії найпомітніших українських поетів ХХ століття — від Тичини до Жадана. Це найкомпактніша за формою і одна з найповніших за текстами українська поетична антологія.

У книзі 2016 сторінок.

До книги Ліни Костенко — улюбленої української поетеси кінця другого—початку третього тисячоліття — увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності.

Молоко і мед це поетична збірка про любов, втрату, травму, насильство, зцілення і жіночність. Вона поділяється на чотири розділи, кожен із яких має справу з окремим видом болю, який зцілює окремий різновид сердечних мук. Молоко і мед запрошує читача в подорож найгіркішими моментами життя, аби знайти у них щось солодке, адже щось солодке є в усьому, варто лише захотіти це побачити.

До книги Василя Стуса (6.01.1938–4.09.1985) — одного з найвидатніших українських поетів ХХ сто­ліття — увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.

У книжці зібрано найкращі вірші Поета, а також найвиразніші уривки з листів, сповнені філософських узагальнень і щемливих деталей. Примітки під деякими віршами проливають несподіване світло на драматичні моменти життя і творчості Василя Стуса.
Сподіваємося, що ця книга стане вашою улюбленою збіркою творів визначного Поета і Громадянина.

«Обережно! Крихке» — так пишуть часом на картонних коробках. На тих, які з собою вивозять в евакуацію, очевидно, не пишуть. Бо не встигають. Та й порцеляна з родинною історією, скоріше за все, залишиться вдома. Але і у сховищі — сховищі пам’яті — одночасно. Книжку «Нічний ефір» Олена Гусейнова почала писати в перші дні повномасштабного вторгнення, в першій нічній зміні цілодобового інформаційного мовлення на Українському радіо. Мова цих віршів функціональна: інформативна і магічна. Обереги і замовляння. Оголошення про евакуацію. І одночасно — коментар до реальності часу, який тече і витікає. Ця книжка зібрана точно, як годинник. Замість стрілок — сховані цитати і алегорії. Кожну можливо впізнати. Не затримуйся «на поверхні». Є дванадцять годин, і доти — сміємося і співаємо. Ось моє горло. Нічний ефір. Білі вірші. У війни свої примхи. Сміємося і співаємо. (Потім ми зробимо з цього життя). Sounds like a plan.

Ця книжка була дописана за підтримки програми Documenting Ukraine Інституту гуманітарних наук у Відні (IWM) та під час Tartu City of Literature residency в квітні — травні 2023 року.

Сергій Жадан про книгу: «Імена близьких людей, адреси друзів, світлини знайомих, речі, предмети, будинки, вулиці, міста, країни - вірші нічного ефіру сповнені тривоги і ніжності, страху і любові, ледь помітних переходів між життям і смертю, між утомою і радістю, між наговорюванням і тишею. Ці ефірні години виговорені голосом тихим, але точним, делікатним, проте переконливим, сказаним серед ночі, але оберненим до світла».

Колись, у прадавні часи, було таке повір’я: вбивати цвяхи в каміння, з якого зведено дім. Вони мали слугувати оберегом, захистом мешканців дому від злих сил.

Нова збірка відомої поетки Юлії Мусаковської розділена так само, як розділений нині увесь світ: на «до» і «після» 24 лютого. Місія поезії в ній осмислюється як вбивання цвяхів-оберегів у кам’яні стіни українського дому, які надсадно, але марно прагне зруйнувати війна. Війна, розв’язана ворогом, який застосовує каміння і цвяхи як архаїчні знаряддя для вбивства.

Ілюстрації спеціально для книжки створив один із найвідоміших сучасних українських художників, Олекса Манн.

Нова поетична збірка Ольги Ольхової охоплює тексти, написані протягом кількох попередніх років. У притаманній авторці інтелектуальній метафоричності відчитуються головні мотиви — плинності часу й невідворотності почуттів — любові, розпачу, страху. Перед лицем найбільшої загрози найголовнішим орієнтиром стає вчасність.

Вірші сповнені передчуттям загроз війни, її проживанням, етюдними замальовками з життя, гострою спостережливістю.

Символічна назва «...якщо не тепер?» відгукується розумінням важливості кожного прожитого моменту, цю ж концепцію розгорнуто в 5 розділах, кожен із яких говорить про особливу так звану «обставину часу».

Перша поетична збірка української письменниці, документалістки та документаторки воєнних злочинів Вікторії Амеліної. Вірші з цієї книжки Вікторія почала писати на початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, а останній — був написаний за декілька днів до її загибелі від ракетного удару по Краматорську 27 червня 2023 року. Те, що ви відчуєте, коли читатимете ці вірші, — реальне. Пустку, яка залишиться на місці незрозумілих для вас емоцій після прочитання збірки, можна заповнити лише пам’яттю і боротьбою за справедливість.

Читач цієї збірки визначається тим, що навряд чи колись перестане жити в уявному світі.  Такому читачеві добре, коли поряд, у серці (а то й у дзеркалі) з’являється ведмідь, який знаходить себе в різних ситуаціях і по-справжньому любить життя. Герой цієї збірки радіє життю в усіх його проявах, любить мандрувати, спілкується з незвичайними людьми та дивовижними істотами. Якісь із віршів сподобаються дітям, якісь викличуть усмішку та ліричну задуму в дорослих. Це атмосферні історії для тих, хто скучив за мирним життям, морем, затишком. Для тих, хто любить ранкову книжку до кави, вміє помічати дивовижне навколо й готовий виручити з біди незнайомця. Переважна частина віршів написана до війни — і хай вони будуть для вас тією самою банкою улюбленого варення, що залишилася з кращих часів.

Більшість цих віршів написані після початку повномасштабного вторгнення. Далеко не в усіх текстах у центрі уваги війна, але так чи інакше її тінь лягає навіть на найлегші, оптимістичні поезії. Саме в небезпечні часи ми відчуваємо, що повітря сповнене незримих сил і течій — добрих і злих, прихильних до когось і байдужих.

Ті чи інші сили й чуття прокидаються і в нас самих — про них, а разом з тим і про нас ця книжка та зібрані в ній історії.

Ця книжка — свідчення очевидця війни й учасника бойових дій, чоловіка й офіцера. Олександр Лисак розгортає перед читачем справжній калейдоскоп війни — брудний, холодний, кривавий і дуже несправедливий. Це літопис люті й ненависті, злості та розпачу, віри й любові. І голос автора має бути почутим разом із голосами тих поетів і прозаїків, які зараз на бойовищах. Це чесно, це справедливо, це гідно.

Маршрут другої збірки поезій Любомира Серняка пролягає крізь Підзамче – магічний район Львова з багатою, проте вкрай складною історією. Вона визирає із тріщин покинутих індустріальних будівель, чується у свисті потягів, витає у повітрі шоколадно-кавовими ароматами, торкається шорсткими фактурами. Вона просочується в усіх своїх (не)випадкових подорожніх, відкриваючи для них портал в особливе міжчасся.

Саме у цій тендітній географії і народжуються поезії збірки «Підзамче Mon Amour». Вірші, основне бажання яких – спостерігати і засвідчувати. Як трамваї рухаються рейками буденності між зупинками сумнівів. Як новобудови пожирають старий індустріальний район і його міфічних сторожів. Як любов прокладає стежки спокою. І як війна нещадно змінює всі звичні маршрути.

«Три медалі в шухляді» — збірка вибраних віршів останніх дев’яти років. Про війну, любов та смерть. Про час, що завмирав, зупинявся та не зупинився. Про ПТСР, страх, повернення додому й повернення на війну. Знову. У чергове коло. Це розмова з Богом, із землею, з небом. Це фіксація емоцій та станів. «Три медалі в шухляді» — це те, що не одягнеш на парад перемоги. Це те, що хочеш сховати. А, можливо, й забути. У виданні вміщені й нові тексти, що були написані на Херсонщині 2023 року.

Дивовижа, безкраїсть, неідеальність і конечність усього людського. Особливий спосіб дорослішання, який настає із народженням власних дітей, особливий погляд на світ і дорослість широко розплющеними очима дитини. Безцінний час разом, час кохання, любові, надії — та безпорадність їхньої втрати, що приходить з війною.

Безперечна і безумовна любов до всесвіту — жінки, дитини, маленького міста, власного дому, всього, що минає, чого не повернеш.

«Літо, діти, осінь, зима, війна і весна» — поетична збірка, де понад сотню віршів поєднано в цикли історій із місць і часів про фізику і метафізику, крізь які, ніби човен, проминає життя.

Оформлено книгу в найтоншій манері китайської порцеляни одеською художницею Лесею Медвідь, яка добре знає тексти й автора. Її неймовірні малюнки додають атмосферного тиску в картину погоди.

Пропонований виданок має на меті донести справжнім поціновувачам Шевченкового слова його якнайповніший поетичний спадок, який поєднав усі твори, що потрапляли під цензурування як за царату, так і за радянщини. Близько двадцяти (!) відсотків віршів містять рядки, які читач не знайде в жодному иншому «Кобзареві», — від окремих слів, словосполук до цілих сторінок тексту! Подекуди такі відновлені фраґменти докорінно змінюють сприйняття й розуміння твору в цілому.

Зануритись у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, поетових автографів віршів, листів, світлин та автопортретів.

І нарешті, всю збірку, від первої до кінцевої сторінки, а також коментарі, примітки й статті вперше внормовано згідно з правилами зрепресованого українського правопису 1928 р. (т. зв. «харківського», або «Скрипниківського»), який, на думку науковців-філологів, є історійно й фонетично суголосним із мовою, якою промовляв до нас Поет.

Вірші на зламі епох часто втрачають свою автономність і все більше нагадують щоденники. Що можна знайти в новому поетичному щоденнику Сергія Жадана? 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається. Нанизані на нитку голосу, узалежнені від звучання, вони, ці вірші, лишаються приватною, рваною хронікою двох останніх років – наповнені снігом, співом, правописом, любов’ю.

Пропонований виданок має на метi донести широкому загаловi направду якнайповніший, незцензурований і пророчий Шевченків поетичний спадок. Збірку базовано на унікальному, того часу повному виданковi «Кобзара», що побачив світ у 20-х роках минулого сторіччя в Німеччині за редакцiї знаного Василя Сімовича. Цей «Відроджений "Кобзар"» став можливим завдяки майже десятирічній праці упорядкувальника Миколи Зубкова, який залучив значну кількість як оригінальних, так і репринтних творів незаангажованих шевченкознавців (зокрема, дiяспорноï перiодики від 20-х до 90-х рр. минулого сторiччя) та безліч архівних джерел, а також новітні українські й чужоземні літературні та iсторiйнi розвідки. Близько двадцяти  вiдсоткiв вiршiв цiєї збірки містять рядки, які читач не знайде в жодному іншому «Кобзареві», – від окремих слів, словосполук до цілих сторінок тексту! Подекуди такі відновлені фрагменти докорінно змінюють сприйняття й розуміння твору в цілому. До того ж чимало творiв подано з різними авторовими варiянтами тексту.

«Книга Love 2.0. Любов і війна» — збірка поезій 52 українських авторів і авторок — і сучасних, і класиків. Це друга поетична антологія інтимної лірики, видана у #книголав: перша збірка віршів про кохання «Книга Love» вийшла на початку 2022 року. Нова збірка зображує любов у контексті війни — показуючи болючі досвіди та перешкоди, перед якими опиняються почуття і стосунки в часи війни, та даючи надію на те, що любов здатна знести випробування, додати сил під час боротьби та зцілити рани під час відновлення.

«Книга Love 2.0. Любов і війна» — це розмаїття щемких історій, художніх образів та поетичних рефлексій, які вплітаються у спільну канву проживання війни. Ці вірші вміщують у собі цілий спектр емоцій і почуттів: кохання і ненависть, пристрасть і лють, ніжність доторків і смуток від розлуки, віру в любов і біль від утрати. Це поезія про темряву, що накриває з приходом ворога, і про світло, яке мусить перемогти.

У книжці зібрано 89 творів. Серед них — поезії сучасних авторів, написані під досвідом нинішньої російсько-української війни, та вірші класиків, які, створені українськими митцями ще в попередні століття, зараз набувають нових сенсів і прочитань. Частина авторів збірки служить у ЗСУ, деякі з них перебувають на фронті — і продовжують писати, фіксуючи те, якою є любов у воєнний час. Збірка «Книга Love 2.0. Любов і війна» створена зокрема у знак подяки ЗСУ та всім, хто працює на перемогу, а також у пам’ять про тих, хто віддав своє життя на захист України.

До книжки увійшли твори таких авторів та авторок: Анна Малігон, Антон Полунін, Антоніна Корнута, Артем Полежака, Богдана Матіяш, Богдан-Ігор Антонич, Володимир Свідзінський, Галина Крук, Галина Мирослава, Грицько Чубай, Дмитро Лазуткін, Євген Плужник, Іван Франко, Ілля Чернілевський, Ірина Бжезінська, Ірина Цілик, Ірина Шувалова, Катерина Бабкіна, Катерина Девдера, Катерина Калитко, Катерина Міхаліцина, Лала Тарапакіна, Леся Українка, Максим Кривцов, Маріанна Кіяновська, Мар’яна Лелик, Мар’яна Савка, Микола Кулінич, Михайло Драй-Хмара, Михайль Семенко, Надія Коверська, Оксана Гривул, Олег Ольжич, Олександр Положинський, Олена Теліга, Остап Сливинський, Павло Вишебаба, Павло Коробчук, Павло Матюша, Петро Яценко, Сергій Демчук, Седрик, Сергій Татчин, Софія Безверха, Таня-Марія Литвинюк, Тарас Шевченко, Тетяна Власова, Уляна Галич, Юлія Ілюха, Юлія Мусаковська, Юрій Дараган, Юрій Іздрик.

Тарас Григорович Шевченко — видатна постать, словами якої промовляє душа українського народу. Його «Кобзар» є одним із найкращих надбань нашої літератури, а самі твори перекладено понад ста мовами світу. Поява збірки у квітні 1840 року стала знаковою подією не лише в українській, а й загалом у слов’янській літературі.

Опубліковані тексти звірено з оригіналами рукописів та прижиттєвими виданнями творів поета. Збірку ілюстровано репродукціями картин і замальовок Тараса Григоровича.

Батьки з реального світу знають, що зворушливі віршики про кошенят, які солодко сопуть на килимку, не гарантують міцного дитячого сну і спокою мами з татом. Брутальна й водночас ніжна, ця книжка чесно показує добре знайомі й заразом часто замовчувані митарства тих, хто щовечора вкладає спати своє маленьке янголятко. Чарівлива, провокативна, смішна до кольок, колискова «Баю, бляха, бай» стане в нагоді як для батьків зі стажем, так і для початківців або тих, хто ще тільки перебуває в щасливому очікуванні. 

Утім, мабуть, читати її на ніч малечі все ж таки не варто.

Переклав для українських  читачів Сергій Жадан - батько двох дітей, письменник, перекладач і фронтмен гурту "Жадан і Собаки"

«Хто вам казав, що віршами треба боротися? Я ними співаю», — казала вона і змережувала свої зошити безтурботно-сонячною поезією з романтичним хмелем київської старовини і чистих почувань. Проте ревнива доля українського поета підстерегла і її — наприкінці життя сонячна енергія Ірини Жиленко перебродила в гіркі меди внутрішньої самотності, які перелилися в рядки високих поетичних вартостей. До книги вибраного однієї з найкращих українських поетів ХХ ст. увійшли вірші з усіх її тринадцяти збірок. На відміну від вибраного з такою самою назвою, яке виходило в 1999—2006 рр., ця книжка охоплює всю поетичну творчість Ірини Жиленко (28.04.1941—3.08.2013), включно з останніми прижиттєвими книгами віршів.

Микола Воробйов (1941) — поет живописець «українського дзену», один із лідерів андеґраунду 1970-х, представник т. зв. витісненого покоління, фундатор літературного угруповання «Київська школа поезії». Натурфілософ, який, за висловом В. Моренця, «володіє світлом і чуттям речей, неприступним для заклопотаної більшості».

До книжки Миколи Воробйова увійшли найкращі вірші з усіх його попередніх збірок.

Іван Драч (1936-2018) — визнаний лідер шістдесятників, що з натхненням жонглера закручував в одну поетичну орбіту і золоту цибулину, і теорію відносності, і ридаючі, як леви, синхрофазотрони, і випрані штани, і комуністичну партію, і зворушливу бабусенцію, і ленінські фанфари, і пропалу кінограмоту, і Чорнобиль, і Рух, і дух, і Стенлі К’юніца, котрий переклав і видав книгу віршів Драча у США. За сценаріями Івана Драча було створено наші найкультовіші фільми: «Пропала грамота», «Криниця для спраглих», «Камінний хрест».

До вибраного одного з найвідоміших поетів ХХ століття увійшли його знакові поезії, створені упродовж усього творчого шляху.

До книги культового українського автора Юрія Іздрика увійшли найкращі вірші з усіх його попередніх збірок, а також найновіші поезії.

До книги вибраного Олега Лишеги — одного з найнеповторніших українських поетів, лавреата американського Пен-клубу за найкращу перекладну поетичну книжку —увійшов майже увесь його поетичний доробок, деякі з перекладів, а також п’єса «Друже Лі Бо, брате Ду Фу».

Це найповніше вибране автора.

До книжки Юрія Андруховича (1960) — найкультовішого сучасного українського письменника-постмодерніста і Патріарха «Бу-Ба-Бу» — увійшли «канонічні» вірші з усіх його збірок, а також знаменитий цикл «Листи в Україну». Це найповніше на сьогодні вибране поета.

До книжки Наталки Білоцерківець — однієї з найважливіших сучасних українських поетів — увійшли вірші з усіх її збірок: «Балада про нескорених» (1976), «У країні мого серця» (1979), «Підземний вогонь» (1984), «Листопад» (1989), «Алергія» (1999), «Готель Централь» (2004). Це найповніше на сьогодні вибране авторки.

До книги Ігоря Калинця — одного з найтонших, найвишуканіших, і разом з тим — найвідважніших і найнезламніших українських поетів другої половини ХХ ст., який уперто виводив філігранні «юси» на холодному снігу радянської дійсності, — увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.

Світ змінюють особистості. Люди, які вириваються з натовпу, щоб власним прикладом показати напрям змін. Світ безжальний до таких людей, але якщо вони витримують спрямований на них тиск і не ламаються, то стають символами. Саме таким був поет Василь Стус (1938—1985), який у своїй творчості здолав колоніальну залежність і зробив національну гідність невіддільною частиною гідності людини. Саме за це ідеологи СРСР не просто заборонили творчість поета — навіть знайомство з ним було крамолою. Проте смерть у карцері табору ВС-389/36 і чин перепоховання праху поета в Україні зробили постать Василя Стуса взірцем для наслідування: «Мене можна, звичайно, вбити, але я — не поступлюся», — ніби промовляє поет кожним своїм учинком.

До видання увійшли 100 віршів Василя Стуса, які є програмними для поета. «Стус сьогодні — одна з тих постатей, які реально об’єднують Україну і вчать нас розуміти одне одного», — зазначає упорядник збірки Дмитро Стус.

Вірші є сенс видавати або лише найкращі, або всі. Коли поет їх має на своєму рахунку близько семи сотень, важко сподіватися, що всі вони – найкращі. Але, зібрані разом і розташовані у хронологічному порядку, вірші ці набувають значно ширшого за суто поетичне значення. Як поет, Сергій Жадан більш-менш є ровесником української Незалежності. Відколи існує найновіша Україна, відтоді він і пише вірші, без тривалих відпусток і виразних криз, у середньому по два на місяць. Відтак «Усі вірші» – це одна з найретельніших історій України за останні тридцять років: з усіма нашими несподіваними злетами і безпричинними падіннями, хитаннями між лівими і правими крайнощами, убивством силабо-тоніки та її воскресінням, повторенням пройденого і пошуками нових шляхів. Як і належить, на початку був юнацький бунт. Як і слід було очікувати, сьогодні є зріла відповідальність. Одне слово, дорослішає Україна – і дорослішає Жадан. Або навпаки. У кожному разі процес триває, тож є надія, що за якийсь час «Усі вірші» виявляться далеко не всіма.

Олександр Бойченко

У творчості майже кожного видатного поета є те, що минає разом із часом, і те, що залишається надовго або й назавжди. Довге життя судилося поезіям епохальних поетів ХХ століття — Павла Тичини (1891—1967) та Максима Рильського (1895—1964), чия творча спадщина збагатила скарбницю української та світової літератури.

Їх багато чого єднає. Наприклад, те, що обоє напрочуд рано почали складати вірші, відчули смак творчості, а їхні книжки поезій (Тичинині «Сонячні кларнети» та «Під осінніми зорями» Рильського), що побачили світ одночасно — 1918 року — та входять до нашого видання, відразу засвідчили неабиякий талант майбутніх поетів-класиків. Основна тема цих збірок — радість існування, гімн життю та молодості, пошуки юної душі, яка прагне щастя й любові.   

Поетична сатира на сучасну РФ з її брутальним нападом на незалежну Україну; філософська лірика. Збірка сонетів, переважно класичного типу. Назва перегукується з типовою на Заході назвою судового процесу, наприклад: СМІТ проти СІМОНСА, а також із назвою відомого художнього твору: Україна НА ПОЗВАХ З МОСКВОЮ. Автор зазначає: попри заявлену заголовком начебто цілковито політичну спрямованість циклу, має він куди ширший діапазон значень — ба навіть несе деяку поліфонічність загального звучання. Він гадає, що будь-яка гармонія, навіть пейзажно-пасторальна, досить добре протистоїть імперсько-деспотичній ідеї. Аби політика не муляла, аби не косила тисячі й мільйони життів, їй потрібне благотворне підґрунтя — якому вона, політика, була б підвладна.

«чорнокоса з очима повними новин

коли за вікном завили сирени

на прощання сказала

ще не страшно

якщо є події

якщо ми

ще тут»

До нової поетичної збірки Анатолія Дністрового увійшли поезії, написані після 24 лютого 2022 року, а також ранні вірші, що суголосні з тривогами теперішньої воєнної доби.

Перші квіти холодної весни. Діти, які малюють чорні бомби й червоні валізи. Густий чорний дим. Вкрадене сонце моєї країни. Сирени, сірі від втоми обличчя, ворог. Чи є на тому світі артилерія? Чи присниться мені день без війни? Усе це наші дні війни й тривог.

«ніхто не забуде майбутнє життя

ніхто не стане смиренним

чекаємо виходу з укриття

цілуємося під сиренами»

У новій книжці Павла Коробчука зібрані його поезії останніх п'яти років. Війна та мирне життя. Літо й лютий. Фронт і тил. Пам’ять і передчуття. Тексти Павла сплітаються в полотно, на якому вимальовується загальний візерунок – усе наше життя, яким воно було,  яким є зараз. 

Навій – це вал у ткацькому верстаті, на якому тримається основа полотна. Того самого поетичного полотна, яке за допомогою слів творить поет. Кожен текст – нова нитка. І лише відступивши на кілька кроків, можна зрозуміти, яку картину вони разом складають.

«Жоден поет не здобувався на таку раптову і всенародну популярність, як Бернс у Шотландії», — стверджує англій­ська літературна енциклопедія. 25 січня — на день народження Бернса — шотландці й досі традиційно збираються родинами й читають улюблені твори свого барда. Справжній народний культ Бернса в Шотландії чимось нагадує наш культ Шевченка. А деякі вірші Бернса у конгеніальних перекладах Миколи Лукаша мовби «вмонтовуються» в нашу літературну тради­цію, недарма в істо­ричному бутті Шотландії та України так багато подібностей...

«Я вірю, виживе,

Але не повернеться,

Не повертаються бо з війни»

Нова книжка поезій Світлани Поваляєвої – складна комбінація етюдів із життя в тилу і на фронті. Війна, кохання, постійне чекання, надія, втрати. Степи й окопи, оманливий затишок дому та свист ракет над головою, захисники і вороги. Свої та чужі. Макабрична історія, яку ми проживаємо щодня. Час, який не обирали. Земля, за яку готові триматися до скону. Втрати, від яких зводить щелепу. «Війна — не звитяга, а просто життя, як є».

«Мінлива хмарність з проясненнями» присвячена молодшому синові Світлани, Романові Ратушному. Він брав участь у боях за Київ та в деокупації Київської області, визволяв Тростянець і воював на Сумщині. Загинув у бою під Ізюмом 8 червня 2022 року. 

«Я любитиму тебе до скону, рідний, — нехай усі мої вірші належать тобі, нехай люди пам’ятають тебе ще й у такий спосіб — коли відкриватимуть цю книжку», — Світлана Поваляєва.

До вибраного Костянтина Москальця — одного з най­знаковіших українських поетів — увійшли вірші з попе­редніх збірок, а також нові поезії та найвідоміші з його пісень.