Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — один із найвидатніших українських прозаїків XX ст. Письменник залишив по собі чималий доробок, хоч і був репресований у розквіті творчих сил.

В. Підмогильний тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача.  Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». Теми голоду 1921—1923 років письменник торкається у творі, — який вважав одним зі своїх найкращих, — «Син».  Герої Підмогильного занурені в «межову ситуацію» або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів.

У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Підмогильного «Остап Шаптала. Повісті», «Місто» та «Невеличка драма».    

Писати Альбер Камю почав у передвоєнний період. 1937 і 1938 рр. в Алжирі виходять збірки його коротких лірично-філософських есеїв і нарисів «Спід і лице» та «Шлюбний бенкет», де у вільній формі, що поєднує філософські медитації та ліричні відступи, знаходить відображення його «середземноморське» світовідчуття. Ці дві ранні збірки, а також короткі есеї, що увійшли 1954 р. до збірки «Літо», — пролог до всієї творчості Камю, адже в них напряму висловлені аксіоми, що визначили його письменницький почерк і яким судилося стати відправними для всіх подальших пошуків письменника.

«Тарас Бульба» — історична повість Миколи Гоголя, в якій художньо узагальнено події, що відбувалися на українських землях за часів існування Запорозької Січі. На прикладах головного героя твору Тараса Бульби та інших персонажів автору вдалося переконливо показати незламність українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу.

Відомий український письменник Сергій Батурин у своєму новому романі долучається до когорти тих, хто й досі шукає відповідей на прадавнє питання: ким був той «розбійник Варавва», що його згадують усі четверо євангелістів? Чи насправді він був знайомий з Ісусом, і чому єрусалимський натовп наполягав на його помилуванні, а римському префекту Понтію Пилату довелося «вмивати руки»? Історичних свідоцтв бракує. І не виключено, що все відбувалося саме так, як про це розповідає автор книжки. А ще перед читачем розгортається яскрава і по-справжньому переконлива панорама Римського світу й варварської Європи на початку першого тисячоліття нової ери.

Галина Цикіна – українська письменниця-початківець, лауреат літературного конкурсу «Коронація слова – 2019», історик за освітою. Народилася і виросла на запорізькій землі, але має коріння з Волині. Автор любить слухати та фіксувати історії старих людей про минуле, обожнює пригодницькі романи, захоплюється верховою їздою та вивчає японську мову. Галина Цикіна оптимістично дивиться на життя і щиро вірить, що мрії збуваються. «Коли молот зустрічається з ковадлом» – дебютний роман автора, який засновано на реальних подіях.

Студентка Оля випадково знаходить у коморі будинку покійної бабусі Ярини її щоденник і розуміє, що старенька знала шлях до загубленого скарбу. Які небезпечні таємниці приховувала бабця? Чому Олю та її сестру переслідують і намагаються вбити? Більше запитань, ніж відповідей… Але зв’язок минулого із теперішнім значно потужніший, ніж може здатися на перший погляд: він завжди незримо існує у нашому житті й повсякчас допомагає у скрутному становищі. У якийсь момент доля Ярини та доля її онуки несподіваним чином сплетуться в одну, і кожна у свій час намагатиметься не зламатися, опинившись у горнилі боротьби, в якому молот зустрічається з ковадлом…

Андрій Курков — український письменник, журналіст, кіносце­нарист. Він написав понад 20 книг, серед яких є як дорослі романи, так і казки для дітей. Курков є автором понад 20 сценаріїв для художніх та документальних фільмів. У видавництві «Фоліо» також вийшли друком його твори «Не приведи мене в Кенгаракс», «Приятель небіжчика» та «Остання любов президента».

Головний герой роману «Пікнік на льоду» — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від провідної газети: писати некрологи про впливових людей, які поки що живі. Поступово він розуміє, що став учасником ігор тіньових структур, вийти з яких живим практично неможливо. У романі «Закон равлика» продовжено розповідь про долю журналіста Віктора. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи стра-хи чеченського полону, він усвідомлює невідворотність виправданого самим життям Закону равлика: без власного даху тебе, як безпорадного слимака, будь-хто може мимохідь розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»…

Перед самим Великоднем на полі трагічно гине вагітна Гапія, залишаючи після себе велику таємницю свого серця. Її убита горем мати Юстина робить дві ляльки для залицяльників доньки, щоб покарати одного з них — того, котрий Гапію занапастив. Ніхто, крім недоріки-Якова, не знає, що через дивні дарунки життя обох братів починають летіти шкереберть. Одного дня у дім Якова потрапляє дружина Петра, Оксана, і розповідає підслухану правду про те, як завинили перед Гапією її чоловік Петро і його брат Михайло. І тоді Яків викрадає одну із заклятих ляльок та наважується на непросту розмову з Юстиною.

…Усього сорок днів прокляття має силу, бо лише сорок днів ходить душа світом, перед тим як відлетіти у вічний вирій. Чи вистачить цього часу живим, щоб розплутати клубок спогадів, дивних збігів, таємниць і розірвати прокляття заговорених ляльок? Чи спокутує кожен із них свої та чужі гріхи?

Зора, дівчина-ромка, приїздить до Федорівки, щоб дізнатися, чому загинула її сестра Гілі. Напередодні Гілі хотіла відшукати й застерегти людину, на чиїй долоні вона побачила лихий знак. Шукаючи правди, Зора знайомиться з Василем, місцевим майстром лозоплетіння. І розуміє, що їхня зустріч — знак долі. Чи це було кохання? Хто знає. Заради Зори Василь скоїв злочин, тим самим перекресливши власне майбутнє.

Через сім років, повернувшись із в’язниці, чоловік намагається позбутися минулого й почати нове життя. Але випадкова світлина зі старої газети змушує Василя змінити свої наміри. Він не зможе знайти спокій, доки не дізнається, яку таємницю забрала із собою Гілі. Що ж насправді сталося з тією, яка жартома називала себе повелителькою ліхтарів?

Людина припливає на безлюдний острів, щоб покінчити зі своїм життям. Лунає фатальний постріл з рушниці. Фінал життєвої трагедії? Але виявляється, що це може бути початком химерної та захопливої історії, де переплітаються минуле і майбутнє, любов і боротьба за своє «я», шлях до себе й інших, втеча і повернення. Де тільки Пінга і Понг, зайці з дивного острова посеред лісового озера, здатні врятувати самогубця. Де можна виправити минуле і змінити майбутнє. Як це зробити?

«Дякую за кожний новий ранок» — автобіографічний роман чеської письменниці українського походження Галини Павловської, який став однією з перших та водночас найпопулярніших її книжок. Дорослішання Ольги — alter ego самої авторки — відбувається на тлі драматичних подій 1968 року в Чехословаччині, окупації країни радянськими військами та наступних понад 20 років тоталітарного абсурду. Навіть із тавром племінниці «українського буржуазного націоналіста» дівчина намагається отримати від життя максимум. І хоча її родину важко назвати зразковою, безумовна любов і підтримка батьків стає для Ольги неоціненною на її шляху. Дружба, кохання, втрати, кумедні історії, неповторна Прага та перипетії, пов’язані з українською родиною головної героїні, переплітаються у захопливому сюжеті, сповненому дотепного гумору, витонченої іронії та несподіваних підтекстів.

Данило Кажанівський продав душу дияволу. Скільки дівочих душ він занапастив! Коли одна дівчина наклала на себе руки, козак Ілько Косозуб зібрав людей для помсти, і Данила спалили.

Минуло майже сто років. У Миргороді планує весілля Роман Кажанівський, його наречена Ліза мала б радіти… якби не цей холод між ними. Натомість вона все частіше думає про Ярослава, кузена Романа та господаря маєтку «Гніздо Кажана». Чорні язики кажуть, що він ще гірший від свого предка. Та її нестримно тягне до нього. Між ними — прірва і гострі уламки минулого. Аби не втратити Лізу, Роман розповідає, що Ярослав — справжнє чудовисько. Та поступово Ліза усвідомлює, що справжній монстр не завжди той, що з чорними крилами…

«Місто» В. Підмогильного — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. Автор описав селянську українську молодь, яка у 20-х роках минулого сторіччя тисячами потягнулась у міста здобувати таку недосяжну колись науку.

Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — український письменник і перекладач, один із найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

Минуло майже сто років від написання роману «Місто», але він і досі є актуальним. І сьогодні мрійники вирушають у мандри, полишаючи свої домівки в селах, у пошуках кращої долі й далеко не завжди знаходять те, що шукають.

Молодий енергійний сільський юнак Степан Радченко приїздить до Києва, вступає до економічного вишу й сподівається повернутися з новими знаннями на село. Він зустрічається із сільською дівчиною Надійкою, сумлінно навчається в інституті, але гординя й амбіції беруть своє, і Степан вирішує підкорити місто…

Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.

Молодій студентці Марині судилося стати найближчою людиною для сусідської п’ятирічної дівчинки Асі, чия мати померла. Батько дитини, хірург Роман Богданов, усвідомлює, що до дівчини прикипіла душею не тільки Ася, а й він сам. Марина й Роман одружуються.

П’ятнадцять років по тому. Несподівано у житті Богданових з’являється Гордій — син близького Романового друга Корнія Задорожного. Дві сім’ї прагнуть поєднати дітей: уже дорослу Настю і на сімнадцять років старшого Гордія. Ася щаслива й закохана. Проте Гордій не відповідає їй взаємністю. А все тому, що покохав дружину батькового товариша… Марину!

Серце молодої жінки розривається. З одного боку — найрідніші люди, яких нізащо не зрадить, з іншого — Гордій... Марина зважується на відчайдушний крок. Чи стане їй сили не перейти межу дозволеного?..

• Від авторки бестселера «Грішниця»
• Драматична історія про помилки минулого та спокуту

Микола — очільник провінційного містечка, місцевий «князьок», улюбленець долі. Та що він робить тут, у хаті старої відьми Шептулихи? Вона — його остання надія на порятунок доньки. Двоє найближчих друзів Миколи вже втратили найдорожчих. Тепер його черга. Але замість старої його зустрічає дивне дівча — химерниця, «що думки читає». Звідки вона взялася?

Доля не знає випадковостей. Колись Микола та його друзі вчинили страшну наругу. Вони забрали те, що їм не належало. І час поновлювати рівновагу. Час віддавати. Тільки щира жертва врятує доньку. Чим заплатить батько за власні гріхи? І ким насправді є та, яку потайки називають химерницею?..

Оля прагнула довести всім, а найперше батькові, що вона сильна й незалежна. Бунтівна юність у коледжі, волосся, пофарбоване в ядучий зелений колір, роман з викладачем фізкультури... Та за помилки молодості довелося заплатити чималу ціну. Нещасливі стосунки з одруженим чоловіком, безробіття, осудливі погляди знайомих та докори батьків, а попереду — сіре одноманітне життя у «клітці». Здавалося, все світло раптом поглинула тьма. Оля, жорстоко зраджена коханим, дізнається, що вагітна. Тепер, коли всередині неї пульсує маленьке життя, вона мусить почати все спочатку. І найголовніше — зустрітися з тим, хто чекав на неї все життя. Щоби знову відчути цей запаморочливий запах пролісків…

«White Fang» is an adventure novel by American writer Jack London (1876—1916). The main character is a wolf named White Fang. It is a story of a wolf that was tamed in times of gold fever on Alaska. A big part of the story is shown from animals’ perspective.

«Біле Ікло» — пригодницький роман американського письменника Джека Лондона (1876—1916), головним героєм якого є вовк на прізвисько Біле Ікло. Це розповідь про долю прирученого вовка під час золотої лихоманки на Алясці. Значну частину історії показано очима тварин.

Макс була з Лілею вже досить довго — цілу вічність. Це дуже не просто пояснити. Вона навіть собі зізналася не відразу, що любить її — жінку. І сама вона також жіночої статі, однак свято вірить, що не існує якогось певного кохання між чоловіком і жінкою. Є просто кохання загалом: як між чоловіком і жінкою, так і між жінкою й жінкою, і між чоловіком і чоловіком. Однак, чи все так однозначно?..

Ліля переконана, що в житті головне зрозуміти — хто ти є. І задля цього їй знадобиться значно більше, ніж пройти пів Європи в пошуках свого замку — пізнання справжнього призначення і прийняття себе...

Едгар Аллан По (1809—1849) — американський поет, прозаїк, критик, редактор, один із перших професійних письменників США, який жив тільки літературною працею й зазнав слави й популярності. Проте його не відразу зрозуміли й оцінили на батьківщині. Його життя, як і його твори, сповнено трагізмом і таємницею.

Роман «Оповідь Артура Гордона Піма» Е. По намагався видати за реальний документ, адже він починається як звичайна розповідь про морські пригоди. Тим дивнішими й страшнішими стають подальші події, які призводять до просякнутого жахом Незрозумілого.

Щоденник Артура Гордона Піма оповідає не тільки про пересічні пригоди морської експедиції — подорож до Південного полюса стає для героїв досвідом занурення в Безодню, зіткнення зі Смертю, зустрічі з безмежним Хаосом буття, який змушує пережити світоглядний Жах.

До збірки також увійшли такі оповідання, як «Елеонора», «Падіння дому Ашерів», а також легка іронічна новела «Шахрайство як точна наука» про те, як «правильно обманювати» і що потрібно робити, щоб не бути обдуреним.

…Вона — красива й розумна. До цього треба додати, що більшість жінок віддали б усе що завгодно, аби поміняти своє життя на життя Марічки Богданівни — дружини впливового бізнесмена, до того ж наближеного до політичного бомонду України. Її чоловік — молодий, добрий, красивий — обожнює свою дружину. Однак цю ідилію руйнує випадкова зустріч… Проте, чи є щось випадковим у цьому світі?

Цей роман не про божевільне кохання, не про психопатію та навіть не про дружбу. Він — про жіночу дружбу, котру шукає кожна дівчина, а знаходять — одиниці.

Едгар Аллан По (1809—1849) — американський поет, прозаїк, критик, редактор, один із перших професійних письменників США, який жив тільки літературною працею й зазнав слави й популярності. Проте його не відразу зрозуміли й оцінили на батьківщині. Його життя, як і його твори, сповнено трагізмом і таємницею.

Одне з найвідоміших оповідань Едгара По «Золотий жук» — про пошук піратських скарбів, що нагадує дитинство й пригоди. Головний герой Вільям Легран — відлюдник із різким характером. Саме Леграна слід уважати прототипом Шерлока Холмса.

Тандем проникливого сищика-аматора та його колеги, заплутаний злочин, непередбачувана розв’язка — про все це в оповіданнях «Убивства на вулиці Морг», «Викрадений лист».

«Правда про історію з містером Вальдемаром» дуже коротка й проста розповідь: гіпнотизер-дослідник бажає з’ясувати, чи схильна людина в стані агонії до дії гіпнозу та якою мірою і як довго можна затримати гіпнозом настання смерті. Він піддає месмеричному впливу свого приятеля Ернеста Вальдемара, який вмирає від сухот.

Один із головних героїв роману «Надія. Гонконґ. Катарсис» — місто. І невідомо, чи могла б взагалі статися ця історія поза Гонконґом. Імовірно. Напевно відомо тільки одне — ця історія відбувається поза межами звичної нам лінійності часу. Це роман про чоловіка і жінку, котрі зустрічаються в Гонконзі через багато років і не пам’ятають одне одного. Вони існують у паралельних вимірах і тільки непевність цих вимірів і їхніх хитких рамок дозволяє їм зустрітися. Бо у цьому світі все можливо…

До цієї книжки увійшли твори всесвітньо відомого письменника Андрія Куркова, які пов’язані однією темою — війною.

«Щоденник Майдану та війни» — особистий щоденник автора, фіксоване відображення життя у Києві та країні, доповнений записами про перипетії на сході України, в Криму, роздумами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас останні роки.

А у романі «Сірі бджоли» розповідається про життя пенсіонера сорока дев’яти років Сергій Сергійовича, який живе у селі Мала Староградівка, що знаходиться у так званій сірій зоні. Головна його турбота — як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни...

Поема Абулькасима Фірдоусі «Шах-наме» — одне з вершинних явищ світової літератури, епопея іранського народу. Вона охоплює період правління п’ятдесяти легендарних шахів Ірану та поділяється на міфологічну, героїчну й історичну частини. Поет із великою майстерністю поєднав народні перекази та історичні свідчення багатьох джерел. Окрім цікавих сюжетів, поема знайомить сучасного читача з основами зороастрійського релігійного світогляду, для якого характерна боротьба світлих і темних сил, добра і зла, ідеали високої моралі та справедливості. «Шах-наме» переклали багатьма мовами світу, українцям подарували її окремі розділи Агатангел Кримський та Василь Мисик. Четверта книга епопеї Абулькасима Фірдоусі «Шах-наме» містить оповідь про Сіявуша, Кей-Кубада, сина шаха і таємничої красуні, який не посів престолу через підступність дружини шаха Судабе, а потім загинув за наказом володаря Турану Афрасіяба. Але від шлюбу Сіявуша і дочки Афрасіяба Фаранґіс народився Кей-Хосров, який згодом стає шахом Ірану і месником за смерть батька.

Доля не була прихильною до Віри — ані краси, ані великої родини. Тільки надзвичайний редакторський хист, який допоміг знайти роботу й вижити в голодні дев’яності. Проте жіночого щастя Віра так і не пізнала. Жінка дістає роботу в престижній рекламній агенції та відразу розуміє: працівниці компанії — мовчазні рабині. Їхній начальник Іван Кавунчик — хтивий бабій. І якщо Віра не хоче втратити роботу, має прийняти його умови. Тут усі грають за його правилами. І секретарка Карина, і рекрутерка Олена, і двадцятирічна ейчарка Ксенія, яка мріє потрапити до ліжка начальника та яку він чомусь вперто ігнорує. Але ж коли всі мовчать, хтось має заговорити.

Дев`ять творів в одному виданні!

2004 рік. Вони познайомилися під час буремних подій у самому серці Києва. Софійка була серед мітингувальників, а капітан Волошин стежив, щоб ніхто не постраждав. Вони випадково зустрілися поглядами — і зрозуміли, що відтепер завжди будуть разом. Це було справжнє кохання!
...Софійка відчувала біду, тому благала свого коханого Сашка не їхати у чергове відрядження. Із лагідною посмішкою він сказав, що повернеться за кілька тижнів, однак цього не сталося… Дівчина у відчаї! Від рідних хлопця Софійка дізнається, що трапилося нещастя і її Сашко потрапив до лікарні. Однак, побачивши його, вона розуміє: усе набагато страшніше. Коханий не впізнає її! Та це лише початок цієї надзвичайної історії кохання...

Також до книжки увійшли кращі оповідання автора, серед яких «Запізніле зізнання», «Новий міст», «Співбесідник за викликом», «Однокласник» та ін.

Чотирнадцятирічну Марту спіткала справжня катастрофа: після багаторічної відсутності повернувся брат її матері, оселився в тій самій квартирі й почав переслідувати юну дівчину, домагаючись її. Не знайшовши розуміння та підтримки в батьків, Марта наважується на відчайдушний учинок, що межує зі злочином,— і водночас дізнається, що вона — прийомна дитина, а ім’я її справжньої матері — таємниця. Низка драматичних подій, як видається Марті, веде її близьких та її саму до глухого кута… «Ті, кого немає» — книжка про психологічне насильство і протистояння йому, примхливі форми квір-сексуальності, проблеми прийомних дітей і конфлікти поколінь, які все ще зазнають впливу «совкової» дійсності. Дію роману приурочено до літа 2013 року. Українською «Ті, кого немає» вперше публікується в повній версії.

Анатолій Дімаров (Анатолій Гарасюта — 1922–2014) народився в Миргороді на Полтавщині в учительській сім’ї. Коли родину розкуркулили, заради безпеки дітей батьки розлучилися. Його мати вказала що чоловік помер, змінила документи й дала дітям своє дівоче прізвище.

«Містечкові історії» — це серія невеличких повістей, у яких автор висуває низку морально-етичних проблем життя українців за радянських часів.

Жива мова, цікаві герої та сюжет занурюють у світ українського села, починаєш розуміти людей довкола. Автор не робить своїх героїв ідеальними — вони такі, якими є звичайні люди зі своїми вподобаннями й недоліками.

Героям повістей притаманні висока громадська активність, готовність прийти на допомогу, вміння обстоювати свої життєві переконання. Такі герої, як Панас Юхимович, Загурко, Кобзик — люди безпринципні й нестійкі. Пішовши на компроміс із власною совістю, вони самоізолювалися, збайдужіли до всього, крім свого добробуту.

Після конфлікту з батьком молода скрипалька Романа переїжджає до провінційного містечка й починає працювати в музичній школі. Якось серед мотлоху на стриху старого будинку вона знаходить скрипку, ноти невідомої мелодії і лист. Кому належало все це? Хто жив тут раніше? Тепер їй потрібно пізнати таємницю й повернути пам’ять про несправедливо втрачене, про незвичайну забуту особистість. Крок за кроком Романа розплутує клубок чиєїсь давньої історії, яка оживає й змінює не лише її життя…

Анатолій Дімаров (1922–2014) написав «Міські історії» у роки своєї творчої зрілості. Проте не тільки досвідченість автора сприяла тому, що  вони посіли незаперечне місце серед знакових творів його чималенького доробку й набули популярності в читачів. У часи несвободи й «грому перемог» соцреалізму ці оповіді привертали увагу насамперед незвичною тематикою – родинні стосунки, страждання й радощі героїв. Не надумані, не штучні. Адже, за словами письменника, він в архіви не ходив, очевидців не шукав. Те, що зворушувало в житті, те й описував. І робив це завжди з неабиякою майстерністю, бо володів особливим даром бачити душу людини, розуміти тих, хто жив непомітно для інших, наче скрадаючись і водночас переживаючи значні потрясіння, потерпаючи від несправедливості, щиро радіючи несподіваним подарункам долі. Ці непрості історії спонукають до роздумів: автор, зазвичай психологічно тонко змалювавши ситуацію, усувається від оцінювальних суджень.

Середина XVII століття. Київщина. У селі мірилом усього є фізична праця, будь-яка інакшість вважається хибою. Тому мати намагається позбутися Євки ще немовлям. Але стосовно малої доля має свої плани. Дівчинка виживає і потрапляє служити в маєток пана. У неї дар — схильність до астрономії. Вона буквально читає небо, як розгорнуту книжку. Але незабаром у житті Євки з’являється панський вчитель Орест. Потай одружившись, молодята втікають до Києва. Тепер на дівчину чекає довгий шлях випробувань та спокути. Хто залишиться поруч, а хто зрадить? І що скажуть зорі тій, яка єдина вміє їх читати?..

The storytelling method is the study of language with the help of short stories. Stories help to practice grammar and vocabulary, promote imagination, speaking, listening, and writing. This technique is perfect for different age groups, children, as well as teenagers, and adults.

The book contains stories by A. Conan Doyle, Jerome Kl. Jerome, G. K. Chesterton,
O. Henry, Saki, Dion Fortune, Jack London, for university students.

Сторітелінг — це вивчення мови за допомогою історій. Розповіді допомагають відпрацьовувати граматику та словниковий запас, сприяють розвитку уяви, говоріння, слухання, письма. Цей прийом ідеально підходить для різних вікових груп, дітей, а також підлітків та дорослих.

Книга містить новели Артура Конан Дойла, Джерома К. Джерома, Гілберта Честертона, О. Генрі, Сакі, Діон Форчун, Джека Лондона, рекомендовані для студентів ЗВО.

Від переможниці літературного конкурсу Litnet

Він з’явився в її житті раптово. І вибухнув вулкан пристрасті. Дорослий, досвідчений, забезпечений і загадковий. За майже два роки їхніх бурхливих стосунків вона не дізналася про нього нічого. А потім він зник. Забравши з собою все. Навіть її душу. Сенсу жити більше не було. Вона, як метелик, згоріла на попіл у полум’ї пристрасті. А потім — випадкова зустріч із Сергієм. Одруження, нормальне життя з нормальним чоловіком. Якого вона ніколи не кохала й не цінувала. Доки він не зник… Де він? І що відбувається?

Здається, історія йде по колу. Усе повторюється знову. Але крила метелика не можуть згоріти двічі. І справжнє кохання трапляється лише одного разу. Один раз на все життя.

The storytelling method is the study of language with the help of short stories. Stories help to practice grammar and vocabulary, promote imagination, speaking, listening, and writing. This technique is perfect for different age groups, children, as well as teenagers, and adults.

The book contains stories and fairy tales by Flora Annie Steel, Ernest Thompson Seton, Katharine Pyle, Joseph Rudyard Kipling, Frances Freeling Broderip, W. H. Hudson, Louisa May Alcott, Edith Nesbit, Lucretia P. Hale, George Madden Martin for children and elementary school students.

Сторітелінг — це вивчення мови за допомогою історій. Розповіді допомагають відпрацьовувати граматику та словниковий запас, сприяють розвитку уяви, говоріння, слухання, письма. Цей прийом ідеально підходить для різних вікових груп, дітей, а також підлітків та дорослих.

Книга містить історії та казки Флори Енні Стіл, Ернеста Томпсона Сетона, Кетрін Пайл, Джозефа Редьярда Кіплінга, Френсіс Фрілінг Бродеріп, В. Х. Хадсон, Луїзи Мей Олкотт, Едіт Несбіт, Лукреції П. Хейл, Джорджа Меддена Мартіна для учнів початкової школи (1— 4 класи).

Що може дозволити собі жінка в цьому світі? На Сході, на Заході, в далекій незрозумілій країні чи в сусідній кімнаті. Жінка, що перебуває в полоні віковічних забобонів, чи та, яка вважає, що їй вдалося подолати їх. Історія одного забороненого кохання, що заснована на реальних подіях, надихає інших жінок і чоловіків замислитися про свою долю. І Хельгу, наївну вчительку з Данії, яка мріє про довічний шлюб; і її обранця, вдавано байдужого американця Хока; і жінку, що вимушено переїхала з України в далекий Бахрейн і з доброї волі прийняла іслам; індуса, що втікає з рідної країни, скоївши злочин через зраджену любов, і оповідачку, яка разом із цією історією переосмислює кожне своє рішення, кожен свій крок назустріч свободі. Свободі вільного вибору, якого жадають її душа, її тіло, її сміливість, її єство.

The storytelling method is the study of language with the help of short stories. Stories help to practice grammar and vocabulary, promote imagination, speaking, listening, and writing. This technique is perfect for different age groups, children, as well as teenagers, and adults.

The book contains stories by Arthur Conan Doyle, Joseph Rudyard Kipling, Jack London, W. H. Hudson, Louisa May Alcott, Saki, Dinah Mulock Craik, Maria Edgeworth, Gilbert Keith Chesterton for middle school students.

Сторітелінг — це вивчення мови за допомогою історій. Розповіді допомагають відпрацьовувати граматику та словниковий запас, сприяють розвитку уяви, говоріння, слухання, письма. Цей прийом ідеально підходить для різних вікових груп, дітей, а також підлітків та дорослих.

Книга містить новели Артура Конан Дойла, Джозефа Редьярда Кіплінга, Джека Лондона, В. Х. Хадсон, Луїзи Мей Олкотт, Сакі, Діна Мулок Крейка, Марії Еджворт, Гілберта Кіт Честертона, рекомендовані для учнів середньої школи (5—7 класи).

Журналістка Ореста отримує завдання від австрійського актора: знайти інформацію про остарбайтерку Марію – першу дружину його батька. Ці пошуки охоплюють кілька часових пластів і життя кількох поколінь в Австрії та Україні. Крок за кроком Ореста розплутує клубок таємниць і віднаходить людей, про існування яких не запідозрювала ні вона, ні замовник. Журналістка зіштовхує два різні світи: традиційно австрійський, з його специфічним укладом, та український, її рідний. У цьому інтелектуально-історичному трилері всі герої мають свої історії та трагедії, але спільне одне: вони, нарешті, з цікавістю й острахом відкривають для себе одне одного.