Майк Йогансен — український письменник-авангардист. Свого часу він зізнався читачам, що ніколи не зупиняється перед тим, аби порушити ще одну традицію. Це і визначило стиль його творчості — ламати правила та з їхніх уламків витворювати нову поетику.

У цій книжці ви знайдете твори, які стали візитівкою Йогансена, — іронічний, пародійний роман «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію», ключовий для розуміння творчого підходу автора текст «Як будується оповідання» та вибрані поезії.

Це тексти справжнього літературного експериментатора.  Його мета — розхитати наші уявлення про те, якою має бути література, і, з одного боку, занурити читача в мистецьку гру, а з іншого — показати, яке естетичне задоволення можна отримати від цих експериментів.

Життя — це «один вибраний сценарій зі знехтуваних або відхилених багатьма іншими». Що вибирає хлопчик Сосо: священство чи тиранію? Що обере композитор Федір: кохання всього життя чи шлюб з нелюбою жінкою заради кар’єри? Як заслужена артистка потрапить до психіатричної лікарні? Чи зречеться студент Іван ідеї про соборну Україну і що вибере його друг-націоналіст Микита?

На тлі радянської України 1950-х і культу Сталіна розгортаються драми людей, які роблять свій вибір у світі болю і страждання. Проминає усе, тільки жага до життя «має подекуди шанси вистояти під усіма пальцями перемін і піском зречення...».

Як і в «реальній дійсності», ще одна революція зазнала поразки. Можливо, тому, що втратила свого загадкового лідера. Йосип Ротський (не плутати ні з Йосіфом Бродським, ні з Йозефом Ротом), музичний герой барикад, змушений хоч кудись утікати, приміряючи на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби – це лише пів біди. Є ще недоречна любов, з якою не звладати, і банківська таємниця, з якою не впоратися. В’язничний досвід і мимовільно успішний теракт. А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем. Останній сховок, звідки дозволено вести нічний етер. Чи справді останній?..

«Радіо Ніч» – найгостросюжетніший, а водночас найліричніший твір Юрія Андруховича. Простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі, а Девід Бові – з мандрівними музикантами Середньовіччя.

В оформленні обкладинки використано картину Влода Костирка «Перепочинок під час утечі в Єгипет» (2020).

Усебічно обдарований, енциклопедично освічений Іван Франко (1856–1916) відомий не тільки як поет, прозаїк, драматург, але і як літературознавець, перекладач, публіцист, вчений. За весь час своєї діяльності він видав сім збірок поезій та цілу низку поем, написав близько 15 драм, перекладав з 14 мов твори світових класиків.

Однiєю з найпопулярніших в українській літературі та найбільш знаковою для багатьох театрів і сьогодні є п'єса Івана Франка «Украдене щастя», в центрі якої три постаті: підстаркуватий селянин, його молода дружина та її коханий — жандарм. Драма Франка переростає у трагедію високої напруги, притчу про те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш.

Михайло Коцюбинський (1864-1913) – тонкий знавець поетичного слова й людської душі, блискучий оповідач. Ці свої таланти письменник сповна розкрив у шедеврі української літератури – повісті «Тіні забутих предків». Історія, яку він розповідає, стара як світ. Її герої – Іван і Марічка, ще  з дитинства палко кохають одне одного, проте не можуть бути щасливими разом. Їхнім родинам байдуже до почуттів молодих людей, бо вони ворогують між собою і навіть заради дітей не ладні вгамувати нікчемні пристрасті. Однак у творі є ще одна, чи не найголовніша дійова особа – авторові вдалося перенести на папір і магічну красу Карпат, і колорит Гуцульщини, з її переказами, віруваннями, символами, які й формують світогляд гуцулів.

Іван став першим чоловіком у житті Марії. З ним вона з наляканої маленької дівчинки перетворилася на жінку, що знає собі ціну. Романтика побачень змінилася подружніми буднями. Минуло шість років. Марія вкотре при надії, хоч усі попередні вагітності були невдалими. Одного вечора жінка отримує повідомлення: відео, на якому Іван цілується з молодою красунею. Марія наче зривається з небес на землю. Вона знову втрачає дитину, пориває з коханим і просить батька заховати її якнайдалі від усіх. Так, щоб Іван ніколи не знайшов її. Чоловік ладен на все, аби розповісти дружині правду, яку вона не схотіла слухати. Та де тепер шукати Марію? Як виправити помилки, яких не скоював? І як жити у світі без тієї, що і є твоїм світом?

Шолом-Алейхем (1859—1916) — єврейський письменник, життя якого було тісно пов’язане з Україною. Тож свого найулюбленішого героя — шляхетного і простакуватого, побожного і сповненого суперечностей, знавця людей і поціновувача  природної краси — Тев’є-молочара автор поселив в українському селі тодішньої Російської імперії.  Нелегко ведеться працьовитому батьку великої родини, в якій аж семеро дочок та й долі їхні не можна назвати щасливими. Проте Тев’єві оповіді-монологи сповнені оптимізму й доброти, пересипані дотепами. Не зраджує герой своєму правилу: якщо не вистачає сліз, то треба сміятися, і тоді, коли розповідає, як царські можновладці  змушують його залишити рідну домівку.

Події у новому романі Андрія Куркова та Юрія Винничука розгортаються одразу в трьох сюжетних зрізах: Хрестовий похід 1111 року, описаний у Хроніці лицаря Ольгерда з Галича, початок Другої світової у Львові та Кракові, а також сучасний період. Хто така Діва, і чому на неї полюють декілька століть поспіль, ким насправді є чорний археолог Олег, і головне – куди ведуть двері, які можна відчинити ключами Марії? Про це дізнаєтеся зі сторінок одного з найбільш очікуваних романів сучасної української літератури останніх років.

Роман «Сад Гетсиманський», написаний у 1950 році, уславив ім’я Івана Багряного (1906—1963), українського письменника, поета, драматурга, політичного діяча, на весь світ. Це був один з перших творів, в якому вражаюче правдиво зображено всю страшну сутність радянського режиму у роки масових репресій. За кожною сторінкою роману — біль і страждання, відчай і надії тих, кого зім’яла безжальна сталінська машина смерті. Багряний описав те, що сам пережив і про що не можна було мовчати. Головного героя роману він багато в чому наділив своєю долею і своєю вдачею — несхитністю духу й вірою в непереможність добра. Його Андрій Чумак пройшов усі пекельні кола і вистояв, не зламався. І це робить його гідним високого звання людини.

’язниця, що насправді є концтабором, де застосовують моторошні тортури, діє в сучасній Україні. За тюремним парканом немає жодних законів, тут зовсім інше життя: у приниженні, страху й непевності, з ранами та слідами опіків на тілі, з болем від переламаних кісток і часто — від зламаної волі й свідомості. Тут головне завдання — вижити, коли жити вже не хочеться й від тебе майже нічого не залежить, зберегти здоровий глузд, коли вже близький до божевілля, залишитися людиною в нелюдських умовах, де віра, прощення, ненависть і навіть погляд між катом і жертвою набувають інших сенсів.

 
Щоб вижити в пеклі концтабору, журналіст Станіслав Асєєв написав цю книжку — відверту, емоційну, глибоку, в якій питань більше, аніж відповідей, бо життя людей після звільнення з полону назавжди розділилося на «до» і «після».

 
Переклад українською мовою поданий поруч із оригіналом.

Бернард Шоу (1856-1950) — уславлений ірландський письменник і драматург, лауреат Нобелівської премії. Одну зі своїх п’єс-шедеврів він написав, надихнувшись міфом про скульптора Пігмаліона, який закохується у своє творіння — дівчину-статую і просить богиню вдихнути в неї життя. У Шоу, щоправда, головна героїня — вульгарна квіткарка Лайза Дулитл жива-живісінька, ще й говірка нівроку. «Скульптор» — мовознавець Генрі Гіггінс має виліпити з неї вишукану даму, причепуривши та навчивши правильної мови. Але після вдалого дебюту вихованки, щось пішло не так… П’єса «Пігмаліон» не сходить зі сцени, бо є улюбленицею і постановників, і глядачів. Шалений успіх мала також її перша екранізація — до однойменного британського фільму 1938 року Бернард Шоу написав сценарій і отримав за нього «Оскара». Кадрами з фільму проілюстровано це видання.

Девід Герберт Лоуренс (1885—1930) — англійський письменник початку ХХ століття, відомий перш за все своїми психологічними романами. Найкращий з них — «Коханець леді Чаттерлі», з якого почалася європейська еротична література. 

Його публікація в 1928 році викликала обурення, адже секс вважали гріхом, брудною справою, а відвертий опис еротичних сцен — майже злочином. У романі розповідається про життя пари вищого світу Чаттерлі. Він — аристократ-інвалід, вона — молода леді, яка не має задоволення в сексі й вже втратила надію на материнство через каліцтво чоловіка, — закохується в лісника. Лоуренс спокусився на святе святих — «зламав» у своїй книжці всі станові відмінності.

Що може допомогти у скрутній ситуації? Тільки любов. Вона надає сили для боротьби та рятує від зневіри. А іноді навіть творить чудеса.
У далекому 1991-му киянин Андрій Литвин служив у Вільнюсі і брав участь у штурмі Телецентру як радянський солдат. У 2014-му він знову став учасником революційних подій, але тепер уже як захисник української незалежності. І, на відміну від товаришів, він не лізе у сутички з силовиками — адже сам колись був у їхній ролі. Проте все змінюється у мить, коли пропадає зв’язок із дочкою Рутою, яка працює в бібліотеці Майдану. Український Дім захоплюють «беркутівці». І Андрій вирушає на пошуки дочки у всіх найгарячіших точках спекотної ночі з 18 на 19 лютого 2014 року.
Разом із жменькою майданівців він захищає барикади, водночас розшукуючи дочку, коли раптом його дістає минуле — Вільнюс 91-го і литовська студентка Рута, в яку він, сержант Литвин, колись був закоханий…

Нова книга Братів Капранових, як завжди, стане для вас приємним відкриттям.

Готичний роман «Ватек» — унікальне явище в літературі, написаний французькою мовою невеличкий твір англійського письменника Вільяма Бекфорда (1760—1844), що забезпечив автору безсмертну славу і не втратив популярності й донині, твір, що надихав Джорджа Байрона, Едґара По та Говарда Лавкрафта і знайомить читача з дивовижними пригодами допитливого каліфа, світом арабсько-перської міфології, нездоланними чарами фатального кохання та іронічним поглядом на мусульманське святенництво.

Загадкові та моторошні події порушують спокій маєтку Смотрицьких. Одна за одною гинуть молоді кріпачки. Селом ширяться різні чутки. Кажуть, то справа рук католицьких ченців, котрих привезла з собою до маєтку полячка Владислава Пашинська. Золотоволоса відьма, що закликала зло. Тим часом графиня Смотрицька палко закохується в сусіда. Але серце Олексія Забродіна належить графській кріпачці Ярині. Графиня ладна на все, аби здобути кохання поміщика і позбутися зеленоокої дівчини, що стала між ними. Маєток ось-ось здригнеться від звістки про восьму жертву. І нею може стати будь-хто.

«Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного» — таким було гасло епохи, в якій жили мільйони українців 1930-х, і саме цей трагічний досвід у своєму романі «Сад Гетсиманський» зображає Іван Багряний. На прикладі життя Андрія Чумака автор детально демонструє, як діяв досконалий репресивний механізм радянської системи, як ця система поневолювала і знищувала людей незалежно від їхніх досягнень, походження, віку чи статі. 

Лікар, поет, директор гімназії — у вʼязниці твоє минуле не мало значення: хоч би чого ти досяг, а все одно опиняєшся на самому дні. Та попри всі ці жахи, Іван Багряний переконаний — спротив злу необхідний навіть тоді, коли здається, що боротися далі немає сенсу, а остаточний вибір завжди залежить від людини.

Це історія про дівчинку, яка після трагічної смерті батька і зникнення матері опинилася у бабусі в селі. Про її мрію малювати, про непростий шлях до мрії, про вчителювання в невеличкій сільській школі. Леся мрійниця і дивачка. Вона навіть вітер приручила. І незважаючи на прагматизм сільського люду, усім серцем полюбила село. Власне, роман присвячений людям землі та селу, яке, на жаль, вимирає на очах.

А ще «Фортеця для серця» — книга про любов, таку казкову, але щиру-щиру. Коли перетинаються діаметрально протилежні світи. Два брати (представники бізнесу і влади) закохуються у звичайну і дуже незвичайну вчительку малювання. Хто кого обере і яку таємницю відкриє зникла матір? Кінцівка світла і казкова, але з натяком на серйозні висновки.

«Я бачив його живим, мертвим і знову живим» — оповідання Валерія Пузіка про дитинство, почуття та стосунки, про мир і війну. Кут зору в усіх цих текстах дуже несподіваний, конфлікт здебільшого внутрішній, а події розгортаються незвично. Автор — майстер деталей, майстер епізоду й ситуації. Його оповідання, на перший погляд імпресіоністичні, повітряні, акварельні, насправді дадуть читачеві змогу відрефлексувати, пережити разом із автором кожен момент оповіді — вдихнути будівельний пил, торкнутися шкірою річкової води, ввібрати в себе нав’язливе гудіння мотора, відчути цілковитий ефект присутності.  

До видання увійшли вибрані твори українського прозаїка, поета, публіциста, одного з основоположників пореволюційної прози Миколи Хвильового (1893–1933), справжнє ім’я якого — Микола Фітільов. Письменник показав вади комуністичного суспільства, правдиво зобразив «юних фанатиків комуни», «вірних псів революції», «липових комуністів».

Роман-вибух! Океанський кит у дніпровських водах і напівміфічний альбом, записаний відомими музикантами на початку тисячоліття в зимових Карпатах. Історія успіху, зради, мрій, випробувань, депресій і любові у першому в українській літературі рок-н-рольному романі. Що насправді відбувається по той бік сцени? Як народжується музика і рок-н-рольні герої? Можливо, історії про зіркові злети, розбиті серця з гітарами, ріки алкоголю з наркотиками, навіжених фанаток та концертний графік нон-стоп — й близько не все? Що як правда про кумирів далека від ідеальності глянцевих обкладинок з ними? Що як найвідвертіші романтики — найзатятіші грішники, приречені на вічну боротьбу з бумерангами минулого? Ким були ці люди, перш ніж стали зірками, і на що вони готові, аби втримати здобуту славу і любов слухачів? Усього за тиждень життя героїв нового роману Сергія «Колоса» Мартинюка перевернеться з ніг на голову. Чим закінчиться історія — персональним апокаліпсисом чи новою сторінкою життя — кожен вирішить сам. Якщо, звісно, доживе до миті вибору. Це рок-н-рол, бейбі!

Це видання містить два найвідоміших твори українського письменника в еміграції Івана Багряного – «Сад Гетсиманський» і «Тигролови». У своїх романах – почасти автобіографічних – автор безжально викриває всю злочинну, цинічну й антигуманну сутність комуністично-сталінського режиму зокрема й тоталітаризму взагалі. Головні герої творів, попри всі знущання, приниження, тортури кривавих прислужників каральної машини НКВС, не занепадають духом, продовжують опиратися режимові й залишаються людьми. Обидва романи вкрай актуальні й у наш час, адже дають змогу краще усвідомити мотиви й наміри рашистів, які насправді є палкими послідовниками сталінських карателів. Саме до їхніх жорстоких і нелюдських методів та ідей вони досі вдаються у своїх діях. Романи подано не хронологічно написанню, але саме така послідовність, на думку укладачів книги, є слушною, оскільки допомагає краще побачити розгортання й розвиток подій в обох творах. Хоча романи мають різні сюжети й героїв, тематика у них спільна. Пропонована книга буде цікавою для найширшого кола читачів: молоді, воїнів ЗСУ, тих, хто цікавиться історією України, та багатьох інших.

Сергій Драмарецький — успішний лікар-гінеколог і улюбленець жінок. Він романтичний і прагматичний водночас, любить джаз, грає на гітарі, має власну позицію щодо еволюції статей та ролі Бога у світі, поєднуючи все це із фанатичною закоханістю у свою роботу. На Сергія полює яскрава Світлана — колега, котра була його коханкою і досі пробачала йому все. Але не Вікторію Добровольську. Ця квітникарка в страшній аварії втратила їхню ще не народжену дитину і пам’ять про стосунки з чоловіком. Сергій починає боротьбу за свою кохану знову, зовсім не підозрюючи, що на обрії з’являється вельми загрозливий суб’єкт — підприємливий і авторитетний олігарх Іван. Вікторія ж мріє зустріти «свою» людину…

Музика — це щось більше, ніж ноти, а книжки — щось більше, ніж просто слова. Ніж просто папір, тиснена палітурка чи лискучі ілюстрації. Це усвідомлює старшокласник Рінтаро, коли вирушає в магічний лабіринт рятувати книжки. Хлопець ніяк не скидається на супергероя: відлюдькуватий, блідий, худорлявий, у товстих окулярах. Але в нього є одна суперсила — щира любов до книжок. А ще — дивний супутник — кіт Тигр, що прямолінійно варнякає й інколи цитує «Маленького принца». Разом вони виконують три рятівні місії. Рятувати книжки у ХХІ столітті? Від кого? Від людей, які женуться за кількістю, вбивають індивідуальність на догоду спрощенню й видають інформаційний мотлох, поки літературні діаманти припадають пилом.

В есеях цієї збірки двадцять українських інтелектуалів розмірковують про феномен суспільних мостів і стін. Для чого існують одні й інші? Чи завше мости сприяють порозумінню? А може, іноді дозволяють переступати межі? Чи стіни — це те, що неодмінно роз’єднує? А може, часом захищає? З ким і як варто будувати мости, а від кого — боронитися стінами?

 
Результат медіапроєкту Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу, первісно публікований у виданні «Новое время», — під однією обкладинкою.

 
На сторінках книги ви знайдете есеї таких авторів: Катерина Калитко, Катерина Ботанова, Вахтанґ Кебуладзе, Зоя Казанжи, Остап Сливинський, Олена Стяжкіна, Лариса Денисенко, Мирослава Барчук, Вікторія Амеліна, Віталій Пономарьов, Василь Махно, Володимир Рафєєнко, Микола Рябчук, Володимир Єрмоленко, Світлана Пиркало, Борис Ґудзяк, Ігор Ісіченко, Галина Вдовиченко, Павло Казарін, Віталій Портников. Упорядниця – Тетяна Терен. Передмова – Андрія Куркова.

Патрік Зюскінд (1949) — відомий німецький письменник. Кар’єра його розпочалася з роботи журналіста, одночасно він вивчав історію в університетах Баваріі. Перший успіх прийшов після виходу в 1980 році п’єси «Контрабас», далі були «Парфуми», «Голубка», «Історія пана Зоммера» та інші твори.

Роман «Парфуми», що вийшов у 1985 році і став бестселером, приніс авторові премію Гутенберга за найкращий іноземний роман у 1986-му в Парижі та Всесвітню премію фентезі за найкращий роман у 1987 року. Завдяки своїй багатогранності він подобається читачеві: хтось захоплюється сюжетом, когось приваблює філософське підґрунтя. І кожен самостійно шукає відповідь на питання — хто ж він, цей незвичайний Жан-Батіст-Гренуй? Геніальний злочинець, талановитий злий геній або просто нещасна людина? Чи варто домагатися дивовижними та жахливими способами любові та шани людей, якщо ти їх ненавидиш? Адже тоді, досягнувши мети, не маєш жодного задоволення...

Молодий український поет прокидається з бодуна, і його осяює геніальна ідея: треба одружитися, щоб упорядкувати своє життя і завдяки цьому написати Великий Український Роман! Але одружитися з ким? Котру з минулих любовних пригод узяти з собою у світле літературно-сімейне майбутнє? Відповідь на це запитання герою допоможе знайти вірний друг і знаний рибак Паша, а також поліція і група кровожерних гуцулів. Фройд вдоволено потирав би руки, дізнавшись, що в українській літературі нарешті з’явився перший роман про трембіту. Так, поки що малий, але ж розмір – це не головне, правда?

Пропонована читачам книжка допомагатиме пізнавати многотрудну працю і творчість Митрополита Андрея Шептицького. Цей Великий Чоловік, як про нього сказав святий Іван Павло ІІ, постає перед нами не тільки як історична постать – насамперед як богослов, український патріот, учитель, філософ у сучасному економічному, культурному, духовному житті народу. Його поради незмінно актуальні, не втратили і не втратять свого значення, адже вони є живлющим джерелом Божої життєвої мудрості.

Ця книжка містить дві повісті, що мали для письменниці непересічне значення.  Саме «Людина» відкрила їй шлях до української літератури, бо вперше була написана українською мовою. І водночас, за словами авторки,  принесла  багато «мук творчості» — чотири рази перероблювалася. Тим часом  «За ситуаціями»  писалася  «з такою силою чуття, що викінчуючи її, я цілий вечір плакала», згадувала Ольга Кобилянська. Єднає повісті доля головних героїнь — така різна й однаково складна, які прагнуть жити за своїми ідеалами, та їм несила подолати опір світу, якому вони протистоять.

Книга «Вшанування Каталонії», написана Джорджем Орвеллом (1903 — 1950) з власного досвіду участі в громадянській війні в Іспанії на боці республіканців, — одна з найправдивіших розповідей про ту війну. Наприкінці 1936 року Джордж Орвелл вирушив до Іспанії як кореспондент «BBC» і газети «Observer». У складі ополчення лівої Робітничої партії марксистського об’єднання (ПОУМ) він кілька місяців воював на фронті проти франкістів.

Навесні 1937-го, в Барселоні, куди приїхала його дружина Елін, Орвелл потрапив у протистояння між комуністами й анархо-синдикалістською Національною конфедерацією праці, разом із ПОУМ став на бік анархістів. Після закінчення сутичок іспанські комуністи звинуватили в усьому ПОУМ, заборонили її та почали репресії. Орвелл з дружиною самі ледве не стали жертвами таємних розправ агентів НКВС. Джордж був поранений у горло і втратив голос на цілий рік.

Подружжю вдалося втекти з Іспанії, і 1938 року Орвелл опублікував книгу, написану з позицій антифашизму та антисталінізму. Письменник протестував проти політичних репресій, здійснюваних іспанськими комуністами, тотальної брехні та наклепів, які поширював проти своїх противників Комінтерн.

Лора — найщасливіша дівчина на світі. Щодня вона відчуває запах океану на тропічних островах, проходжається червоною доріжкою у товаристві голлівудських акторів, вбрана в дизайнерську сукню з діамантами… Дарма, що це лише ілюзії, витворені її неймовірною уявою, насправді ж діаманти — звичайні камінці, які вона назбирала біля Дніпра, сукня — шматок старої штори, а красень-коханий — вигаданий після перегляду фільму з Бредлі Купером. Адже в реальному житті Лора живе самотою в пошарпаній однокімнатці, працює у фаст-фуді та щомісяця робить паперові літачки з несплачених рахунків за комунальні послуги й запускає їх зі свого вікна на вулицю… Що ж станеться, якщо дівчину раптом «вилікують» від ілюзій, і вона опиниться сам-на-сам зі своїм справжнім життям?

Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер) (1903 — 1950) — всесвітньо відомий англійський письменник.

Орвелл зростав у аристократичній, але бідній сім’ї, і після закінчення навчання виїхав з Англії до її східних колоній, де служив у поліції. Розчарувавшись в системі, пішов у відставку, жив у Лондоні, потім у Парижі, де заробляв миттям посуду, набирався досвіду й вражень, що пізніше наповнять його романи й есе. За його словами, він «покутував колоніальний гріх»: «Я свідомо бажав стати на місце тих, кого вільно або невільно принижував п’ять років, хотів стати жертвою і невдахою. Думка про життєвий добробут, навіть найскромніший, була мені тоді огидна».

Повість «У злиднях Парижа і Лондона» автобіографічна, автор мав на меті привернути увагу суспільства до бідності, що існує у таких заможних містах. Повість була видана 1933 року. Це перший великий твір письменника і він тут вперше використав псевдонімом «Джордж Орвелл».

Недалеке майбутнє. В українській столиці стався теракт. Довкола панують хаос та анархія, на тлі яких люди шукають утілення власної справедливості. Відтак героїв поглинає вир трагічного перетину приватних історій, де перед кожним постає ряд важливих питань. Чи існує межа між тероризмом і благими намірами? Чи здатні ми гуманно ставитися одне до одного та світу? Чи легко бути Богом? Розвиток подій уподібнюється до макабричних танців, а діалоги головних героїв стають символічними розмовами вищих сил, що призводить до неочікуваного й вибухового фіналу.

Пропоноване видання містить вибрані твори видатного українського письменника, драматурга Михайла Петровича Старицького (1840–1904), які в повній мірі показують читачеві багатогранність і майстерність автора, вміння писати в абсолютно різних жанрах. Комедія «За двома зайцями» — добре відома всім історія про хитрого збанкрутілого цирульника, який упадає за двома дівчатами водночас, та зрештою залишається ні з чим. Повість «Облога Буші» відтворює реальні історичні події героїчної оборони містечка-фортеці під час української національно-визвольної війни XVII століття. Пригодницький сюжет твору, сила характерів головних героїв і самопожертва всього населення містечка вражають, а кохання сотниківни Орисі та польського князя Антося зачаровує своєю глибиною.

У найпростішому прочитанні роман «Місто» Валер’яна Підмогильного — це історія амбітного юнака, який переїжджає із села у Київ і будує там нове життя. Його часто порівнюють з героєм «Любого друга» Мопассана й самовпевненими і неперебірливими в засобах  підкорювачами суспільних вершин із сюжетів Бальзака. Однак для Підмогильного це не лише історія кар’єри. Він уписує життя Степана Радченка в історико-культурний контекст тогочасної України.

Маргінал і чужинець Радченко протягом роману цілеспрямовано викшталтовує себе, здобуває освіту, прилучається до інтелектуальної  та творчої еліти. Довколишній світ видається йому дедалі складнішим.

Окрім іншого, роман «Місто», написаний у 1927 році, засвідчував неймовірно важливий здобуток національної революції: повернення урбаністичного простору під українську культурну юрисдикцію. Епоха принизливого самообмеження  в рамках домашньовжиткової рустикальности зосталася позаду, Київ знову ставав осередком потужного мистецького ренесансу.

Київ, 1968 рік, кінець «відлиги». Юра – студент-фізик, успішний комсомольський ватажок, перспективний науковець-початківець — потрапляє в лещата непростих обставин і в пекло власних сумнівів: йому потрібно зробити моральний вибір, а він відчуває, що не готовий до цього. Адже його життя є своєрідним буфером поміж двома світами, — з одного боку, світом «золотої молоді», дітей секретарів ЦК КПУ, ЦК ЛКСМУ, КДБ, а з іншого, — світом його мами Клавки, яка є однією з тих безіменних і негероїчних представників української інтелігенції, що тримають на своїх плечах могутній тил для шістдесятництва.

У скарбницю української драматургії вагому частку вніс великий драматург і талановитий актор Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). До видання увійшли вибрані твори «Наймичка», «Безталанна», «Сава Чалий». У них відтворено життя українського народу та визвольну боротьбу козацтва у другій половині XIX століття. Твори І. Карпенка-Карого і сьогодні не втрачають своєї актуальності.

Століття минають, а таємнича постать Олекси Довбуша, легендарного ватажка опришків і сьогодні вабить та цікавить. Екзотична Гуцульщина, її магічна краса, етнічна особливість, що таїть в собі чимало загадок, в цьому романі відкриє вам кілька додаткових захопливих і опоетизованих граней. Чи можна примирити любов з ненавистю, життя зі смертю, ласку з тортурами, смирення зі свободою… І навіщо? Про що мовчить історія? Що насправді може критися за білими плямами долі і немеркнучої слави Верховинського месника? На ці запитання намагається відповісти у своїй оригінальній авторській версії розлогого історичного роману письменниця – Марія Дзюба.

Що ви знаєте про індіанців? Хто вони такі? Яка історія виникнення цього народу, їхній розвиток, звичаї, традиції? Чи насправді вони розуміли мову звірів, птахів та загалом довкілля? Чим вони різнились з-поміж інших людей? На прикладі героя цієї книги Гайявати ви можете пізнати незвичайне життя індіанців, основні риси характеру – любов до рідного краю, відвагу, мужність, готовність прийти на допомогу іншим, а водночас – щиросердність, привітність, уміння і радіти, і кохати, і співати, і пробачати... Дізнаєтесь про легендарні пригоди вождя Гайявати, який, можливо, навчить вас дивитися на світ іншими очима, ніж донині, а також бути готовими захищати те, що дороге вашому серцю, по-справжньому, віддано дружити і любити.

Складність простоти і вічність проминання, мудрість згаслих віків і найсуттєвіше, що до сьогодні рухає світом – кохання, ось основа роману «Укриті небом». Читач легко потрапить в ауру української автентики, національної поетики, які з кожним роком стають екзотикою. Цей твір здатний заімпонувати найвишуканішим смакам літературних гурманів.

Новий переклад «Ночі проти Різдва», «Вія» та «Старосвітських дідичів» – уточнений і звірений за рукописами Миколи Васильовича Гоголя, він значно точніший, ніж було досі, коли перекладачі намагалися не надто вирізняти українську мову від російської, залишаючи безліч русизмів. Відновлено також купюри, які були зроблені автором, коли його розкритикували за те, що надто багато чудиськ вивів на сцену. Хоча в сучасну епоху горорів – цим уже нікого не здивуєш.