Ця книга – історія видатного життя Марґарет Тетчер, розказана її власними словами, – вичерпна розповідь про непересічну жінку та неперевершену політикиню. Марґарет Тетчер – найвидатніша політична постать Великої Британії кінця ХХ століття. Жоден інший прем'єр-міністр сучасності не намагався так радикально змінити британську націю та її місце у світі, як вона. Відверто розповідаючи про своє виховання та ранні роки, формування характеру й цінностей, вона детально описує досвід, який привів її на вершину чоловічого світу. Вона пропонує захопливу історію з перших джерел про основні події, кризи й перемоги протягом одинадцяти років її перебування на посаді прем'єр-міністра, включно з Фолклендською війною, вибухом у Брайтонському готелі, справою Вестленда, останніми роками холодної війни й трьома безпрецедентними перемогами Тетчер на виборах.

Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?

Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей. На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.

Бестселер "Нью-Йорк Таймс"

Англійську королеву Єлизавету ІІ, найвідомішу та найшановнішу жінку у світі, по праву називають живою легендою. Вона уже понад 65 років править однією з найстаріших монархій! Чи легко сьогодні бути королевою? Чи потрібна монархія в наш час і в чому полягають її функції? Скільки прем'єр-міністрів змінилося за час перебування королеви при владі? Як можна зберігати тисячолітні традиції та водночас вести свою країну і Співдружність уперед? І, зрештою, чи справді "все можуть королі?"

Читач дізнається багато цікавого про Єлизавету ІІ як монарха і "жінку на тлі престолу". Що відбувається в її родині й чи має вона час на своїх рідних? Чи не пора Її Величності поступитися короною молодшим представникам королівської династії? Чи буває у королеви вільний час і що вона у такому разі робить? Про це читачеві розповідає американська журналістка Саллі Беделл Сміт - авторка біографічних книг про Джона та Жаклін Кеннеді, Білла і Гілларі Клінтонів, Памелу Черчилль Гарріман, Вільяма Пейлі та принцесу Уельську Діану, видань, що стали бестселерами.

"Саллі Беделл Сміт, талановита репортерка і вдумлива письменниця, дає нам змогу заглянути за лаштунками палацу й дізнатися багато цікавого про життя у ньому". - Волтер Айзексон

1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав серйозне поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. В той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує.

Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гідно провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні.

Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним. Автор подає у книзі все настільки чітко й майстерно, що відчуваєш невидимий зв’язок між двома долями цих легендарних постатей.

Докротка Еґер потрапила до Аушвіцу, коли їй було 16 років, там вона втратила батьків, а їй із сестрою вдалося вижити. Через кілька років після звільнення вона емігрувала до Америки, де протягом десятиліть працювала над тим, щоб зцілитись від травми.

У цій книжці історія її перебування у концтаборі та її звільнення, історія самозцілення та яку роль у цьому процесі відіграв Віктор Франкл, психотерапевт і теж вцілілий у Аушвіці, а також це історії її пацієнтів, яким вона допомогла пережити скрутні моменти.

За словами авторки, ніхто не може уникнути страждань у своєму житті, але кожен має вибір, як вийти з таких ситуацій — як жертва чи той, хто вцілів. І ця книжка про те, як дійти до такого вибору, як звільнитись від травм.

Колишній аспірантці, яка працювала над дисертацією про життя і творчість видатного поета Василя Стуса, а нині за волею обставин стала медсестрою, запропонували доглядати помираючу від важкої хвороби жінку. Як виявилося важкохвора у минулому була полковником КДБ і багато разів зустрічалася зі Стусом, особливо в останні дні його життя. У романі надзвичайно насичено змальовано життя поета на його рідній Донеччині, в оточенні друзів, педагогів і літераторів, і в концтаборі — де утримували в’язнів совісті, ставлячи їм у провину їхні переконання. Чимало уваги приділено у романі й долі останньої рукописної збірки поета.

"І через сто років люди, стоячи на колінах, дякуватимуть Богові за те, що в Білому домі перебував Франклін Рузвельт". Ці слова з некрологу, надрукованого у квітні 1945 року газетою "Нью-Йорк таймс", яскраво свідчать про значення постаті видатного президента в американській та світовій історії. Саме завдяки Франкліну Делано Рузвельту Сполученим Штатам вдалося подолати найглибшу в історії економічну кризу 1929-1933 років, зробити визначний внесок у перемогу у Другій світовій війні, а далі запропонувати світу модель післявоєнного устрою, яка й досі визначає міжнародну політику. У цьому біографічному виданні, що вперше виходить українською мовою і ґрунтується на рідкісних архівних документах, свідченнях учасників подій та інших достовірних джерелах, описується становлення авторитетного світового лідера, якого американський народ чотири рази - безпрецедентний випадок! - обирав на посаду президента.

Навіть інформаційно підкований читач знайде тут багато нового й цікавого про досягнення й перемоги Франкліна Рузвельта, про його помилки, вагання й розчарування, про взаємини в родині, стосунки з прем'єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчиллем, радянським диктатором Йосипом Сталіним, лідером Китаю Чан Кайші.

• Єдина офіційна біографія Сера Вінстона Леонарда Спенсера-Черчилля.

Сер Вінстон Черчилль - видатна історична особистість, безмежно відданий британському народові політик, аристократ, стратег й історик світового рівня, невтомний борець за свободу і демократію, лауреат Нобелівської премії - у Сполученому Королівстві визнано "Людиною ХХ століття". Він не лише описував історію - він її творив. Потужна постать В. Черчилля, чия геніальність не викликає сумнівів навіть у переконаних циніків, незмінно привертає до себе увагу, стає з роками ще яскравішою, ще помітнішою.

Робота визнаного біографа Мартіна Ґілберта з представлення світові Великого Англійця посідає особливе місце серед подібних видань. В основу книги, що вперше виходить українською мовою, покладено факти, відібрані з багатьох дослідницьких джерел та ретельно проаналізовані автором, а також відомості, надані Рендольфом - сином Вінстона Черчилля. Щира й неупереджена розповідь дає змогу зрозуміти, як формувався світогляд цієї людини, як відбувалося його становлення як політика, якими були життєві цінності й пріоритети, чим довелося жертвувати заради торжества демократії. Читачам цікаво буде довідатися також про особисте життя та зовсім не політичні захоплення відомого англійця, якого завжди впізнавали за характерним жестом пальцями у вигляді латинської букви "V", що символізує перемогу.

Мартін Гілберт - британський історик, офіційний біограф Вінстона Черчилля. Автор 88 книг, включаючи роботи про видатного прем'єр-міністра Великої Британії, часів Другої світової війни...

Книга ця — про Долю… Долю Людини, Народу, України… Скільки горя, біди, нещасть випало цій Трійці впродовж століть… І нині українці цю чашу гірку спивають сповна... Доля трагічна й водночас героїчна та світла... Доля цілого народу українського употужнюється діяннями синів своїх і доньок — що триста, що сто літ тому, що нині у боротьбі зі споконвічним варварством недолюдків-рашистів. Задумана як розповідь про трагічну долю однієї людини, однієї сім’ї, родини і роду, книга ця магічним чином «вийшла» на долю усього нашого народу. Де особисте переплітається з громадським, де мужність та героїзм можуть бути сусідами дрібнодушшя, пристосуванства, проявляючись в особливі часи вибору, коли нема місця компромісам. І книга ця має слугувати не казенному, формальному сприйняттю історії України чи конкретного її регіону, навіть сім’ї, роду, окремих людей. Це не малюнок на папері абстрактного «родинного дерева». Тут — трагедія війн, геноциду-голодомору, страждань, поневірянь і водночас відновлення, воскресіння, піднесення, здобуття віками омріяної Волі та Свободи… У боротьбі, яка ніколи не припинялася і не припиняється. Документальна основа книги, де є місце особистій історії, переплетеній із фундаментальними віхами українського поступу, охопно з будуванням нової незалежної держави також і нашим поколінням-спадкоємцем героїки нашого роду Українського, — її визначальна особливість. Це — книга-урок… Книга-розмисел... Книга-сповідь… Книга-покаяння... У кожного, хто читатиме, — своє...

Томас Едвард Лоуренс, більш відомий як Лоуренс Аравійський, — знаменитий англійський розвідник, політик, письменник, перекладач. Його яскравий і незвичайний автобіографічний роман «Сім стовпів мудрості» — одна з найпопулярніших і найтиражніших книг у світі (за його мотивами знято легендарний фільм «Лоуренс Аравійський», один із шедеврів світового кінематографа). У цій книзі химерно поєднуються середньовічний екзотичний світ арабів, які вшановували Лоуренса майже як Месію, і реалії західного світу, що безцеремонно вторгся на початку минулого століття на Близький Схід. Але найголовніше в ній — душа Аравії, яку Лоуренс відчув і описав так, як це не вдавалося жодному з європейців.

Пропоноване видання — повний переклад цієї чудової книги — адресовано широкому колу читачів.

Акторські мемуари? Кулінарна книга? І те, й інше!

Їжа — не просто важлива частина мого життя. Це в принципі і є моє життя. Їжа водночас тримає мене на місці й веде шукати пригод. Вона і заспокоює, і кидає виклики. Це матеріал, що створив мене творчого й мене домашнього. Їжа дала змогу висловлювати свою любов до людей і заводити знайомства з людьми, яких я полюбив згодом.

Перш ніж стати «тим самим актором» із «Диявол носить “Прада”», «Милих кісток» чи «Голодних ігор», а також творцем ідеального негроні, Стенлі Туччі ріс в італо-американській родині, яка кожен вечір проводила за столом. Ця книжка — його роздуми про взаємозв’язок життя та їжі, гастрономічна подорож у минуле, як щасливе, так і болісне, написана з любов’ю й щедро приправлена фірмовим гумором.

«Вільні голоси Криму» — збірка портретів шістнадцяти політвʼязнів-журналістів, які борються за права людини та свободу слова на окупованому півострові. Росія позбавила їх волі на терміни від семи до дев’ятнадцяти років. Більшість героїв цієї книжки — кримські татари, тому в багатьох портретах читач знайде пояснення історичного контексту, зрозуміє причини безупинного опору корінного народу Криму радянській, а тепер російській системі. До книжки увійшли вибрані листи, уривки з щоденників. До книжки увійшли вибрані листи, уривки з щоденників та виступи в судах журналістів-політвʼязнів.

Роман Славенки Дракуліч «Фріда, або Про біль» хоч і стосується деяких аспектів життя відомої мексиканської художниці Фріди Кало, та певною мірою зараз спирається на біографічні факти, проте за жодними критеріями не відповідає популярному типу літературної біографії. Мисткиня, яка за своє недовге життя досягла професійного успіху й мала стосунки з багатьма відомими чоловіками, змальована як жінка з непростою долею та болем, що постійно супроводжував її на життєвому шляху.

У своїх картинах, якими захоплювався славетний сюрреаліст Андре Бретон, Фріда Кало говорила про біль, що прикував її до ліжка. Саме завдяки чи, радше, всупереч болю вона почала малювати, і саме про це й розповідає Славенка Дракуліч у своєму вражаючому романі.

«В одну річку двічі» — новий есей фінської письменниці Софі Оксанен, у якому вона досліджує мізогінію як державну політику Росії. Це історія про війну і жінок, про те, як Росія змушує жінок мовчати, використовуючи зґвалтування як зброю. Про байдужість і мовчання, які продовжують традицію безкарності Росії. Про те, чому важливо говорити про воєнні злочини.

У своїх загарбницьких війнах Росія завжди використовувала одні й ті самі методи: депортація, русифікація, пропаганда, терор цивільного населення, знищення культури. Росія ніколи не просила вибачення і не була покарана за свої злочини. Геракліт помилявся: в одну річку можна ввійти двічі. І лише засудження зла спроможне його зупинити.

Pink Floyd — вичерпна історія одного з найвидатніших гуртів світу від учасника-засновника Ніка Мейсона

Після року в лондонському андеграунді, експериментуючи з революційними технологіями, Pink Floyd випустили свій перший сингл. А вже через кілька років відбувся їх стрімкий злет: перший альбом The Dark Side of the Moon тримався в чартах до 1982 року (найдовше з усіх альбомів, що коли-небудь безперервно перебували в чартах) і став одним з найбільш продаваних альбомів усіх часів; Wish you were here досягнув культового статусу, а The Wall став номером один ледь не в кожній країні світу. Однак через десятиліття шалених музичних звершень між учасниками гурту стався розкол, який вилився у судові позови. І лиш нещодавно, на початку нового тисячоліття, відбулося омріяне фанами примирення, яке й дозволило учаснику-засновнику Ніку Мейсону написати власний внутрішній погляд на їхню історію.

«Навиворіт» — це не просто історія гурту, який став музичною легендою. Це емоційна сповідь з перших вуст — шлях музичного мистецтва крізь безповоротні втрати, нові релізи і розколи, до впливу на успіх цифрових технологій і соціальних мереж. 

Гра Моллі: Від голлівудської еліти до клубу молодих мільярдерів: моя пригода у світі підпільного покеру з високими ставками.

Коли Моллі Блум була ще дитиною, яка росла в маленькому містечку Колорадо, вона спостерігала, як її брати вигравали медалі, отримували високи оцінки та похвалу від усіх, кого зустрічали на своєму шляху. 

Єдиною мрією маленької Моллі було хоч трохи погрітися в цьому сяйві, тож вона теж намагалася досягти таких самих вершин — як студентка та спортсменка. Вона була успішною, але відчувала, що завжди не дотягує до ідеалу. Вона хотіла вирватися на свободу, знайти життя без правил і обмежень… Життя, де їй не потрібно буде рівнятися ні з ким і ні з чим, де вона зможе стати тою, ким забажає.

Зрештою Моллі отримала навіть більше, ніж могла собі уявити.

У книзі Моллі Блум занурює читачів у свою пригоду — ексклюзивну гру в покер з високими ставками, учасниками якої були культові зірки, як-от Леонардо Ді Капріо чи Бен Аффлек, і могутні політики та фінансові титани, які рухали ринки та змінювали хід історії. 

З насиченими деталями Моллі описує світ, оповитий гламуром, привілеями й таємницею. Це неймовірна історія дорослішання дівчини, яка обрала небезпечний шлях, женучись за своєю версією американської мрії. 

Юрій Шевельов — один з найвидатніших інтелектуалів в історії української культури. Дитинство та юність провів у Харкові, жив під німецькою окупацією, був у таборах у післявоєнній Німеччині, викладав у Гарварді та Колумбії.

Фокус цього видання специфічний: відібрати й дати того Шевельова, який потрібен нам саме тут і конкретно зараз. Тексти в книжці розташовано в хронологічному порядку, від 1943-го до 1997-го, півстолітня панорама. У такій послідовності є кілька резонів: простежити динаміку самого Шевельова, подивитися на розвиток мотивів і думок у часі, а ще дістати змогу крізь окремі сюжети побачити 50 років української інтелектуальної історії в екзилі. Це розумні, гострі, непоступливі й оригінальні тексти, написані на одній хвилі та зі зрозумілою, бо знайомою аджендою.

Усі оригінальні тексти оформлено згідно з "харківським" правописом 1928 року.

У книзі «Таборові діти» зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила «ворогами народу».

Нерозказані історії найвидатніших літературних творів, письменників та видавничої справи у XX столітті

Читацькі нотатки Томаса Еліота, лайка і цензура у творчості Семюела Беккета, відмова від «Колгоспу тварин» Джорджа Орвелла, відкриття талантів Кадзуо Ішіґуро, Вільяма Ґолдінґа, Сильвії Плат та інших літературних суперзірок  — все це синоніми видавництва Faber & Faber, заснованого у 1929 році в Блумзбері. Але як їх вдалось об’єднати і що насправді відбувалось за лаштунками маленької фірми, яка попри нестачі паперу, період Великої депресії й фінансові кризи, стала одним із найбільших незалежних видавництв у світі, що утримує свою першість і донині?

Спираючись на низку неочікуваних і дотепних свідчень, неопублікованих мемуарів, службових записок і протоколів засідань правління, знайомлячи з неординарними особистостями поетів, прозаїків, менеджерів й редакторів, Тобі Фейбер оповідає не просто історію становлення великої компанії, а доводить, що книговидання здатне змінювати культуру країни ізсередини. І це безпосередньо стосується того, як ми взаємодіємо з літературою сьогодні.

Книжка року за версією The New York Times - грандіозний нищівний портрет трьох поколінь відомої своєю філантропією родини Саклерів, небачені статки якої були побудовані на препараті "Валіум", а репутація зруйнована "Оксиконтином".

"Імперія болю" сприймається як справжній трилер, від якого неможливо відірватися, глибоко шокуючий анатомічний розтин людської пожадливості та умисної черствості... Значення цього масштабного й безстрашного розслідування полягає у тому, що воно сприяє відомщенню там, де закон не зміг. Написана з витонченістю та серйозністю, книга вичерпно досліджує і розкриває коріння найжахливішого американського скандалу. Ви відчуваєте майже провину за те, що читаєте цю книгу з такою насолодою. - The Times.

Невтомний журналіст-розслідувач Кіф створив гостросюжетну "біографію" корпорації з приголомшливим засудженням аморальної зневаги Саклерів до всього, окрім здобуття влади, привілеїв та впливу. У майстерних руках автора сага про родину Саклерів стає гнівним викриттям того, що відбувається, коли цілковита відданість накопиченню багатства поєднується з безпринципною зневагою до людського здоров'я. - Керол Хаггас, Booklist.

Нищівний портрет сім'ї, яку поглинула жадібність і яка не бажає брати на себе ані найменшої відповідальності, не виявляє хоч якогось каяття через те, що накоїла... Дуже бентежна і водночас читабельна розповідь. - Джон Каррейру, The New York Times Book Review.

Автор майстерно описує заповзятливі характери та несамовиту енергію членів родини Саклерів. Вони постають безсоромною бандою, але "Імперія болю" ставить також тривожні питання про систему охорони здоров'я США, яка дозволила їм процвітати. - Джон Геппер, The Financial Times.

Тові Фрідман було лише чотири роки, коли на початку Другої світової війни її відправили до нацистського трудового табору .

Поки друзів і родину вбивали на її очах, єдиною зброєю, якою володіли Това та її батьки, був первинний інстинкт — вижити за будь-яку ціну. У шестирічному віці дівчинка потрапила до газової камери, але вийшла звідти живою, врятована німецькою бюрократією. 

Ця історія — про тяжкі спогади однієї з наймолодших уцілілих в Аушвіці. Това Фрідман разом з Малкольмом Брабантом розповідає про жорстокі злочини, свідкою яких вона стала під час перебування в таборі смерті, сімейну таємницю, що проливає світло на нелегкі рішення, які євреї були змушені ухвалити, щоб вижити, і, зрештою, джерела надії та мужності, які її родина зберігає, незважаючи ні на що.

Чи є "життя після життя"? Яким чином працює наш мозок і як у ньому виникає свідомість? Чи існує сила, або вищий розум, що піклується про нас? На ці та низку інших питань, над якими рано чи пізно замислюється майже кожен із нас, відповідає відомий американський лікар-нейрохірург Ібен Александер, який у віці 54 років пережив тяжке захворювання, що призвело до клінічної смерті та семиденної коми. Доктор Александер дуже яскраво і образно описує свої навколосмертні переживання, а також той досвід, якого він набув у інших вимірах.

Учені стверджують, що таке неможливе. Доктор медицини Ібен Александер раніше й сам дотримувався цієї точки зору. Проте сталося так, що його вразила рідкісна та дуже небезпечна хвороба. Упродовж семи днів він перебував у комі, аж раптом, коли лікарі вже вирішили відімкнути апарат життєзабезпечення, він розплющив очі й повернувся до життя. Повне одужання хворого з подібним діагнозом - то медичне диво. Однак ще більше диво полягає в іншому: у той час, як тіло чоловіка перебувало в комі, сам він подорожував поза межами цього світу, перейшовши у супроводі ангелоподібної істоти у глибини надфізичного існування.

Історія Ібена Александера - це не фантастика. До цієї подорожі вчений нейрофізіолог навіть не міг собі уявити, як можна поєднати свій професійний досвід та наукові знання з вірою у потойбічне життя, у Бога і душу. Сьогодні лікар Александер знає, що стан здоров'я людини і можливість одужання не в останню чергу залежать від віри у те, що Бог і душа насправді існують; впевнений, що смерть - це не кінець, а лише перехідний етап до іншої форми буття. Ібен Александер, доктор медицини, понад чверть століття спеціалізується на нейрохірургії. Зокрема, багато років він активно практикує в лікарні Брігема та Гарвардській медичній школі Бостона.

Потужна і водночас зворушлива розповідь Малки Левін про власну матір Ривку — рішучу і винахідливу жінку, яка пережила Голокост і не втрачала надії, бо була потрібна своїм дітям.

Малці було три роки, коли німецькі окупанти вивезли її із сім'єю до гетто у місті Людмир (єврейська назва міста Володимир, Волинська область). Батько загинув під час першого нацистського нападу, але перед смертю встиг сказати Ривці: «Врятуй дітей». 

Попри розбите серце й постійний страх, вона виконала обіцянку. Ривка оберігала Малку та двох її старших братів протягом вісімнадцяти болісних місяців, коли вчинки нацистів і тих, хто перейшов на їх бік, ставали дедалі жорстокішими. 

Але поруч зі страхом і жахіттями гетто залишилось місце для добрих вчинків, що допомогли родині вижити: офіцер Вермахту, який врятував їх від розстрілу; польська кравчиня, що заховала братів у своїй крамниці; родина українських фермерів Якимчуків, які переховували сім'ю, коли солдати СС захопили ферму. Якимчуки викопали яму під коморою, де сім'я Малки переховувалася довгих дев’ять місяців, долаючи холод, голод і постійний страх бути викритими. 

Наприкінці війни, без домівки і грошей, Ривка знову зібралась із силами, щоб побудувати нове життя для себе та своїх дітей.

Ця книжка розповідає про подорож підлітки, народженої на початку нового тисячоліття і визнаної найголовнішою музичною сенсацією останніх років. Від часів, коли вона співала лише у власній спальні, до моментів шаленого успіху на найбільших концертних сценах світу. Від першої викладеної пісні в інтернеті до цілого комплекту нагород «Ґреммі» й навіть премії «Оскар». Тільки пройшовши цей шлях разом з Біллі Айліш, можна зрозуміти, як дівчина, котра ігнорувала закони шоу-бізнесу, підкорила його найкрутіші вершини.

Безпрецедентна міжнародна видавнича подія: перший щоденник, написаний ув’язненим Ґуантанамо.

Мохамеду Ульд Слахі є громадянином Мавританії, який з 2002-го по 2016-й рік перебував у в'язниці Ґуантанамо на Кубі. Протягом чотирнадцяти років він вважався підозрюваним у терактах 11 вересня 2001 року.

Через три роки перебування в полоні Слахі почав вести щоденник, розповідаючи про своє життя до того, як він зник під вартою в США, і про повсякдення ув’язненого. Він вивчив англійську мову, перебуваючи у в'язниці, і написав 466 сторінок свого щоденника від руки. Його адвокати передали рукопис журналісту Ларрі Сімсу, який редагував книгу. Кожна сторінка мала бути представлена ​​військовим цензорам. Протягом кількох років книга перебувала під забороною публікації з боку американських офіційних осіб. Мемуари були опубліковані у 2015 році, коли Слахі все ще утримували під вартою без висунення звинувачень.

Це не просто яскраве свідчення про судову помилку, а глибокі особисті роздуми — сповнені болем, надією та гумором водночас.

У 2021-му році книгу було екранізовано у фільмі «Мавританець».

Тоні Кінг був довіреною особою і музою найвидатніших митців світу — від  Beatles до Елтона Джона і Rolling Stones. Нарешті він розповідає власну історію.

«Творець смаку» — це подорож неповторним життям людини, яка вже понад шістдесят років перебуває в самому серці найбільш знакових моментів в історії музики.

Шістнадцятирічний Тоні Кінг, після закінчення школи і початку кар'єри на студії Decca Records, стане близьким другом Елтона Джона, розпалить стосунки Джона Леннона і Йоко Оно, буде посередником у сварці Міка Джаггера та Кіта Річардса і проведе час з Фредді Мерк'юрі в останні дні його життя.

Тоні був одним із лідерів лондонської і нью-йоркської гей-тусовки в епоху бурхливих соціальних, технологічних і культурних змін. Поряд із шаленим життям у шоубізнесі він був свідком жорстокої дискримінації людей, які живуть зі СНІДом, та його руйнівних наслідків: смерті рідних, друзів і гнітючого тягаря відповідальності за те, що він був покликаний тримати все це під контролем.

Глибока, сповнена щирого тепла і неперевершеної харизми Тоні Кінга книга «Творець смаку» змальовує інтимний портрет музичної легенди і непростого світу, в якому він залишив свій особливий відбиток.

У період між 2014-м та 2017 роками глобальне шахрайство з криптовалютою Onecoin забрало від 4 до 14 мільярдів доларів у звичайних людей у ​​всьому світі, з них приблизно 100 мільйонів постраждалих з Великої Британії. 

Джен Макадам — шотландка й донька шахтаря — була єдиною жертвою, яка дала відсіч, і попри постійні переслідування та погрози невпинно боролася за справедливість для себе, своєї родини, друзів і тисяч людей у ​​всьому світі, які втратили все. Дехто з жертв покінчив життя самогубством. Ця історія дає зрозуміти, що рано чи пізно шахрайство викриють, бо є ще ті у світі, кому не байдуже.

До уваги читачів неймовірна історія виживання британського солдата у відставці, українського морського піхотинця Шона Піннера протягом шести місяців у російському полоні, де не діють жодні конвенції і правила добропорядного поводження із бранцями. Попри фізичні і емоційні страждання Шонові вдалося не лише самому втриматися при розумі, але й підтримувати бойовий дух інших військовополонених, дізнаватися новини з "великої землі" і надсилати світові невербальні меседжі про те, як насправді до нього та його товаришів ставляться у полоні. Ця розповідь слугує беззаперечним свідченням жахіть війни, з якими доводиться стикатися не лише військовим, а й звичайним цивільним людям, і неабиякої сили людського духу, який у сподіванні на світлі часи здатен витримати найгустіший морок.

Грузинський письменник, академік Академії наук Грузії, заслужений діяч мистецтв України, дипломат, лауреат премії імені Шота Руставелі Рауль Чілачава, який живе в Києві, від імені свого песика Чапи емоційно розповідає про російсько-українську війну, про особисті почуття, викриває злочинну політику Кремля, робить власні висновки та прогнози. Чапа разом зі своїм господарем пройшов нелегкий шлях біженця від Києва до Львова, від Львова до Варшави, а звідти до Грузії. Ця книжка, написана очевидцем, показує причини та наслідки нинішньої війни.

Ця історія починається з розкладу на центральному залізничому вокзалі столиці, де на електронному табло світяться жовтим назви міст, до яких поки що не їдять поїзди: Керч, Мелітополь, Донецьк, Маріуполь, Луганськ, Севастополь, Євпаторія. Але про них памʼятають і їх відвойовують. Залізниця першою після армії заходить на деокуповані території, на ходу ремонтуючи колії. Відповідає за безпеку перевезення перших осіб країн-союзників і світових зірок до нашої столиці. Рятує, дає прихисток, забезпечує армію і оборонну промисловість. Дарує надію і єднає. 

Українська журналістка Марічка Паплаускайте проїхала понад 8 000 кілометрів і провела 40 інтерв’ю аби зрозуміти, як залізниці вдалося стати символом спротиву. Чому навіть у розпал повномасштабної війни сполученням Київ-Варшава курсує лише один потяг? Як залізниця стала головним інструментом волонтерського руху і як на ходу спорудила перші у світі медичні поїзди-реанімації для евакуації поранених? Хто організував приїзд до Києва Джо Байдена? І чи правда, що українська залізниця досі має зв'язки з Росією?

«Потяг прибуває за розкладом» —  це реальні історії людей, які щодня роблять надможливе заради того, щоб головна артерія країни невпинно працювала.