Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?

Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей. На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.

Бестселер "Нью-Йорк Таймс"

Англійську королеву Єлизавету ІІ, найвідомішу та найшановнішу жінку у світі, по праву називають живою легендою. Вона уже понад 65 років править однією з найстаріших монархій! Чи легко сьогодні бути королевою? Чи потрібна монархія в наш час і в чому полягають її функції? Скільки прем'єр-міністрів змінилося за час перебування королеви при владі? Як можна зберігати тисячолітні традиції та водночас вести свою країну і Співдружність уперед? І, зрештою, чи справді "все можуть королі?"

Читач дізнається багато цікавого про Єлизавету ІІ як монарха і "жінку на тлі престолу". Що відбувається в її родині й чи має вона час на своїх рідних? Чи не пора Її Величності поступитися короною молодшим представникам королівської династії? Чи буває у королеви вільний час і що вона у такому разі робить? Про це читачеві розповідає американська журналістка Саллі Беделл Сміт - авторка біографічних книг про Джона та Жаклін Кеннеді, Білла і Гілларі Клінтонів, Памелу Черчилль Гарріман, Вільяма Пейлі та принцесу Уельську Діану, видань, що стали бестселерами.

"Саллі Беделл Сміт, талановита репортерка і вдумлива письменниця, дає нам змогу заглянути за лаштунками палацу й дізнатися багато цікавого про життя у ньому". - Волтер Айзексон

1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав серйозне поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. В той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує.

Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гідно провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні.

Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним. Автор подає у книзі все настільки чітко й майстерно, що відчуваєш невидимий зв’язок між двома долями цих легендарних постатей.

Колишній аспірантці, яка працювала над дисертацією про життя і творчість видатного поета Василя Стуса, а нині за волею обставин стала медсестрою, запропонували доглядати помираючу від важкої хвороби жінку. Як виявилося важкохвора у минулому була полковником КДБ і багато разів зустрічалася зі Стусом, особливо в останні дні його життя. У романі надзвичайно насичено змальовано життя поета на його рідній Донеччині, в оточенні друзів, педагогів і літераторів, і в концтаборі — де утримували в’язнів совісті, ставлячи їм у провину їхні переконання. Чимало уваги приділено у романі й долі останньої рукописної збірки поета.

"І через сто років люди, стоячи на колінах, дякуватимуть Богові за те, що в Білому домі перебував Франклін Рузвельт". Ці слова з некрологу, надрукованого у квітні 1945 року газетою "Нью-Йорк таймс", яскраво свідчать про значення постаті видатного президента в американській та світовій історії. Саме завдяки Франкліну Делано Рузвельту Сполученим Штатам вдалося подолати найглибшу в історії економічну кризу 1929-1933 років, зробити визначний внесок у перемогу у Другій світовій війні, а далі запропонувати світу модель післявоєнного устрою, яка й досі визначає міжнародну політику. У цьому біографічному виданні, що вперше виходить українською мовою і ґрунтується на рідкісних архівних документах, свідченнях учасників подій та інших достовірних джерелах, описується становлення авторитетного світового лідера, якого американський народ чотири рази - безпрецедентний випадок! - обирав на посаду президента.

Навіть інформаційно підкований читач знайде тут багато нового й цікавого про досягнення й перемоги Франкліна Рузвельта, про його помилки, вагання й розчарування, про взаємини в родині, стосунки з прем'єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчиллем, радянським диктатором Йосипом Сталіним, лідером Китаю Чан Кайші.

Гра Моллі: Від голлівудської еліти до клубу молодих мільярдерів: моя пригода у світі підпільного покеру з високими ставками.

Коли Моллі Блум була ще дитиною, яка росла в маленькому містечку Колорадо, вона спостерігала, як її брати вигравали медалі, отримували високи оцінки та похвалу від усіх, кого зустрічали на своєму шляху. 

Єдиною мрією маленької Моллі було хоч трохи погрітися в цьому сяйві, тож вона теж намагалася досягти таких самих вершин — як студентка та спортсменка. Вона була успішною, але відчувала, що завжди не дотягує до ідеалу. Вона хотіла вирватися на свободу, знайти життя без правил і обмежень… Життя, де їй не потрібно буде рівнятися ні з ким і ні з чим, де вона зможе стати тою, ким забажає.

Зрештою Моллі отримала навіть більше, ніж могла собі уявити.

У книзі Моллі Блум занурює читачів у свою пригоду — ексклюзивну гру в покер з високими ставками, учасниками якої були культові зірки, як-от Леонардо Ді Капріо чи Бен Аффлек, і могутні політики та фінансові титани, які рухали ринки та змінювали хід історії. 

З насиченими деталями Моллі описує світ, оповитий гламуром, привілеями й таємницею. Це неймовірна історія дорослішання дівчини, яка обрала небезпечний шлях, женучись за своєю версією американської мрії. 

Юрій Шевельов — один з найвидатніших інтелектуалів в історії української культури. Дитинство та юність провів у Харкові, жив під німецькою окупацією, був у таборах у післявоєнній Німеччині, викладав у Гарварді та Колумбії.

Фокус цього видання специфічний: відібрати й дати того Шевельова, який потрібен нам саме тут і конкретно зараз. Тексти в книжці розташовано в хронологічному порядку, від 1943-го до 1997-го, півстолітня панорама. У такій послідовності є кілька резонів: простежити динаміку самого Шевельова, подивитися на розвиток мотивів і думок у часі, а ще дістати змогу крізь окремі сюжети побачити 50 років української інтелектуальної історії в екзилі. Це розумні, гострі, непоступливі й оригінальні тексти, написані на одній хвилі та зі зрозумілою, бо знайомою аджендою.

Усі оригінальні тексти оформлено згідно з "харківським" правописом 1928 року.

Нерозказані історії найвидатніших літературних творів, письменників та видавничої справи у XX столітті

Читацькі нотатки Томаса Еліота, лайка і цензура у творчості Семюела Беккета, відмова від «Колгоспу тварин» Джорджа Орвелла, відкриття талантів Кадзуо Ішіґуро, Вільяма Ґолдінґа, Сильвії Плат та інших літературних суперзірок  — все це синоніми видавництва Faber & Faber, заснованого у 1929 році в Блумзбері. Але як їх вдалось об’єднати і що насправді відбувалось за лаштунками маленької фірми, яка попри нестачі паперу, період Великої депресії й фінансові кризи, стала одним із найбільших незалежних видавництв у світі, що утримує свою першість і донині?

Спираючись на низку неочікуваних і дотепних свідчень, неопублікованих мемуарів, службових записок і протоколів засідань правління, знайомлячи з неординарними особистостями поетів, прозаїків, менеджерів й редакторів, Тобі Фейбер оповідає не просто історію становлення великої компанії, а доводить, що книговидання здатне змінювати культуру країни ізсередини. І це безпосередньо стосується того, як ми взаємодіємо з літературою сьогодні.

Книжка року за версією The New York Times - грандіозний нищівний портрет трьох поколінь відомої своєю філантропією родини Саклерів, небачені статки якої були побудовані на препараті "Валіум", а репутація зруйнована "Оксиконтином".

"Імперія болю" сприймається як справжній трилер, від якого неможливо відірватися, глибоко шокуючий анатомічний розтин людської пожадливості та умисної черствості... Значення цього масштабного й безстрашного розслідування полягає у тому, що воно сприяє відомщенню там, де закон не зміг. Написана з витонченістю та серйозністю, книга вичерпно досліджує і розкриває коріння найжахливішого американського скандалу. Ви відчуваєте майже провину за те, що читаєте цю книгу з такою насолодою. - The Times.

Невтомний журналіст-розслідувач Кіф створив гостросюжетну "біографію" корпорації з приголомшливим засудженням аморальної зневаги Саклерів до всього, окрім здобуття влади, привілеїв та впливу. У майстерних руках автора сага про родину Саклерів стає гнівним викриттям того, що відбувається, коли цілковита відданість накопиченню багатства поєднується з безпринципною зневагою до людського здоров'я. - Керол Хаггас, Booklist.

Нищівний портрет сім'ї, яку поглинула жадібність і яка не бажає брати на себе ані найменшої відповідальності, не виявляє хоч якогось каяття через те, що накоїла... Дуже бентежна і водночас читабельна розповідь. - Джон Каррейру, The New York Times Book Review.

Автор майстерно описує заповзятливі характери та несамовиту енергію членів родини Саклерів. Вони постають безсоромною бандою, але "Імперія болю" ставить також тривожні питання про систему охорони здоров'я США, яка дозволила їм процвітати. - Джон Геппер, The Financial Times.

Тові Фрідман було лише чотири роки, коли на початку Другої світової війни її відправили до нацистського трудового табору .

Поки друзів і родину вбивали на її очах, єдиною зброєю, якою володіли Това та її батьки, був первинний інстинкт — вижити за будь-яку ціну. У шестирічному віці дівчинка потрапила до газової камери, але вийшла звідти живою, врятована німецькою бюрократією. 

Ця історія — про тяжкі спогади однієї з наймолодших уцілілих в Аушвіці. Това Фрідман разом з Малкольмом Брабантом розповідає про жорстокі злочини, свідкою яких вона стала під час перебування в таборі смерті, сімейну таємницю, що проливає світло на нелегкі рішення, які євреї були змушені ухвалити, щоб вижити, і, зрештою, джерела надії та мужності, які її родина зберігає, незважаючи ні на що.

Чи є "життя після життя"? Яким чином працює наш мозок і як у ньому виникає свідомість? Чи існує сила, або вищий розум, що піклується про нас? На ці та низку інших питань, над якими рано чи пізно замислюється майже кожен із нас, відповідає відомий американський лікар-нейрохірург Ібен Александер, який у віці 54 років пережив тяжке захворювання, що призвело до клінічної смерті та семиденної коми. Доктор Александер дуже яскраво і образно описує свої навколосмертні переживання, а також той досвід, якого він набув у інших вимірах.

Учені стверджують, що таке неможливе. Доктор медицини Ібен Александер раніше й сам дотримувався цієї точки зору. Проте сталося так, що його вразила рідкісна та дуже небезпечна хвороба. Упродовж семи днів він перебував у комі, аж раптом, коли лікарі вже вирішили відімкнути апарат життєзабезпечення, він розплющив очі й повернувся до життя. Повне одужання хворого з подібним діагнозом - то медичне диво. Однак ще більше диво полягає в іншому: у той час, як тіло чоловіка перебувало в комі, сам він подорожував поза межами цього світу, перейшовши у супроводі ангелоподібної істоти у глибини надфізичного існування.

Історія Ібена Александера - це не фантастика. До цієї подорожі вчений нейрофізіолог навіть не міг собі уявити, як можна поєднати свій професійний досвід та наукові знання з вірою у потойбічне життя, у Бога і душу. Сьогодні лікар Александер знає, що стан здоров'я людини і можливість одужання не в останню чергу залежать від віри у те, що Бог і душа насправді існують; впевнений, що смерть - це не кінець, а лише перехідний етап до іншої форми буття. Ібен Александер, доктор медицини, понад чверть століття спеціалізується на нейрохірургії. Зокрема, багато років він активно практикує в лікарні Брігема та Гарвардській медичній школі Бостона.

У книзі «Таборові діти» зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила «ворогами народу».

Ця книжка розповідає про подорож підлітки, народженої на початку нового тисячоліття і визнаної найголовнішою музичною сенсацією останніх років. Від часів, коли вона співала лише у власній спальні, до моментів шаленого успіху на найбільших концертних сценах світу. Від першої викладеної пісні в інтернеті до цілого комплекту нагород «Ґреммі» й навіть премії «Оскар». Тільки пройшовши цей шлях разом з Біллі Айліш, можна зрозуміти, як дівчина, котра ігнорувала закони шоу-бізнесу, підкорила його найкрутіші вершини.

Безпрецедентна міжнародна видавнича подія: перший щоденник, написаний ув’язненим Ґуантанамо.

Мохамеду Ульд Слахі є громадянином Мавританії, який з 2002-го по 2016-й рік перебував у в'язниці Ґуантанамо на Кубі. Протягом чотирнадцяти років він вважався підозрюваним у терактах 11 вересня 2001 року.

Через три роки перебування в полоні Слахі почав вести щоденник, розповідаючи про своє життя до того, як він зник під вартою в США, і про повсякдення ув’язненого. Він вивчив англійську мову, перебуваючи у в'язниці, і написав 466 сторінок свого щоденника від руки. Його адвокати передали рукопис журналісту Ларрі Сімсу, який редагував книгу. Кожна сторінка мала бути представлена ​​військовим цензорам. Протягом кількох років книга перебувала під забороною публікації з боку американських офіційних осіб. Мемуари були опубліковані у 2015 році, коли Слахі все ще утримували під вартою без висунення звинувачень.

Це не просто яскраве свідчення про судову помилку, а глибокі особисті роздуми — сповнені болем, надією та гумором водночас.

У 2021-му році книгу було екранізовано у фільмі «Мавританець».

Тоні Кінг був довіреною особою і музою найвидатніших митців світу — від  Beatles до Елтона Джона і Rolling Stones. Нарешті він розповідає власну історію.

«Творець смаку» — це подорож неповторним життям людини, яка вже понад шістдесят років перебуває в самому серці найбільш знакових моментів в історії музики.

Шістнадцятирічний Тоні Кінг, після закінчення школи і початку кар'єри на студії Decca Records, стане близьким другом Елтона Джона, розпалить стосунки Джона Леннона і Йоко Оно, буде посередником у сварці Міка Джаггера та Кіта Річардса і проведе час з Фредді Мерк'юрі в останні дні його життя.

Тоні був одним із лідерів лондонської і нью-йоркської гей-тусовки в епоху бурхливих соціальних, технологічних і культурних змін. Поряд із шаленим життям у шоубізнесі він був свідком жорстокої дискримінації людей, які живуть зі СНІДом, та його руйнівних наслідків: смерті рідних, друзів і гнітючого тягаря відповідальності за те, що він був покликаний тримати все це під контролем.

Глибока, сповнена щирого тепла і неперевершеної харизми Тоні Кінга книга «Творець смаку» змальовує інтимний портрет музичної легенди і непростого світу, в якому він залишив свій особливий відбиток.

У період між 2014-м та 2017 роками глобальне шахрайство з криптовалютою Onecoin забрало від 4 до 14 мільярдів доларів у звичайних людей у ​​всьому світі, з них приблизно 100 мільйонів постраждалих з Великої Британії. 

Джен Макадам — шотландка й донька шахтаря — була єдиною жертвою, яка дала відсіч, і попри постійні переслідування та погрози невпинно боролася за справедливість для себе, своєї родини, друзів і тисяч людей у ​​всьому світі, які втратили все. Дехто з жертв покінчив життя самогубством. Ця історія дає зрозуміти, що рано чи пізно шахрайство викриють, бо є ще ті у світі, кому не байдуже.

До уваги читачів неймовірна історія виживання британського солдата у відставці, українського морського піхотинця Шона Піннера протягом шести місяців у російському полоні, де не діють жодні конвенції і правила добропорядного поводження із бранцями. Попри фізичні і емоційні страждання Шонові вдалося не лише самому втриматися при розумі, але й підтримувати бойовий дух інших військовополонених, дізнаватися новини з "великої землі" і надсилати світові невербальні меседжі про те, як насправді до нього та його товаришів ставляться у полоні. Ця розповідь слугує беззаперечним свідченням жахіть війни, з якими доводиться стикатися не лише військовим, а й звичайним цивільним людям, і неабиякої сили людського духу, який у сподіванні на світлі часи здатен витримати найгустіший морок.

Грузинський письменник, академік Академії наук Грузії, заслужений діяч мистецтв України, дипломат, лауреат премії імені Шота Руставелі Рауль Чілачава, який живе в Києві, від імені свого песика Чапи емоційно розповідає про російсько-українську війну, про особисті почуття, викриває злочинну політику Кремля, робить власні висновки та прогнози. Чапа разом зі своїм господарем пройшов нелегкий шлях біженця від Києва до Львова, від Львова до Варшави, а звідти до Грузії. Ця книжка, написана очевидцем, показує причини та наслідки нинішньої війни.

Микола Гоголь, Василь Стефаник, Олена Теліга, Іван Багряний, Михайло Коцюбинський, Микола Хвильовий — класики, про яких, здається, ми знаємо все. Однак, що буде, якщо читати їхні твори, як уперше? Пропускати їхнє життя через власні досвіди та постійно запитувати: які були стосунки з батьками? Чи свідомо вони обрали українську мову? Якими підлітками були? Чи формувала їх популярна масова література? З якими проблемами стикалися, коли їм було двадцять? Який непростий життєвий вибір стояв перед ними тридцятилітніми, коли на українську землю приходив черговий терор? Чи є призабуті й маловідомі шедеври поза звичним каноном, які так актуальні зараз?

Олександр і Павло Михеди, син і батько, письменник і літературознавець, запрошують у мандрівку двома століттями української літератури — від розповідей про життя класиків до розмови про покоління українців, на чию долю щоразу випадають жахливі випробування.

Чи є місце для любові та співчуття у підвалах зруйнованого росіянами Маріуполя? Чи може вдячність за час із коханим бути більшою за горе від його втрати на війні? Що дає сили підтримувати людей, які щойно вирвалися з окупації, коли в ці самі хвилини твій син переживає пекло на «Азовсталі»? І як це — приймати в цей світ дитя, коли за вікном обстріли, а вдома ні світла, ні води? У цій книжці звучать голоси двадцяти п’яти жінок — військових, медиків, волонтерок, переселенок, журналісток, — жінок, які пройшли полон або які чекають із полону найрідніших, які зазнали непоправних втрат на цій війні, але мають стільки сили й любові, що діляться ними з іншими.

У цих історіях багато болю: обстрілів, підвалів, ран, вибухів, смерті, — але так само в них багато світла: вдячності, віри, доброти, любові та — головного — надії. Кожна історія — унікальна, але водночас усі вони — про наш спільний досвід цієї війни, про наші спільні рани і сподівання.

У книжці вміщено історії: Валерія Зеленська, Ольга Меняйло, Ірина Язова, Анастасія Заудальська, Валерія “Оса” Васильченко, Леся “Карамелька”, Анастасія Блищик, Ярина Чорногуз, Ірина Юрченко, Вікторія Головіна, Олена Петяк, Аліна Смоленська, Ярина Мелентьєва, Олександра Безсмертна, Оксана Чорна, Євгенія Вірлич, Олена Авілова, Тамара (Ізюм), Ольга Мазенкова, Оксана Бондар, Ірина Рибакова, Наталія Попова, Євгенія Таліновська, Олена Розвадовська.

Перша частина автобіографічної книжки відомої французької письменниці угорського походження Крістін Арноті «Мені п’ятнадцять років, і я не хочу помирати» присвячена облозі Будапешта під час ІІ Світової війни. В ній авторка розповідає про життя мешканців будинку, розташованого на березі Дунаю, що під час кривавих боїв за місто між совєтськими та німецько-фашистськими військами протягом двох місяців ховались у підвалі свого будинку. Це враження очевидиці: дівчинки-підлітка, чиє дорослішання відбулося під артилерійськими обстрілами та нещадними бомбардуваннями її рідного міста.

Другу частину книжки — «Не таке-то воно легке, життя» — присвячено історії родини головної героїні, що емігрувала від радянського терору спершу у Задунайський край, де у них був дачний будиночок, а відтак в Австрію. Крістіні — талановитій, освіченій дівчині зі шляхетної родини — вдається умовити батьків дозволити їй поїхати у Францію, де вона сподівається стати відомою письменницею. Проте, як виявилось, знайти їй своє місце у французькому суспільстві було дуже непросто: доводиться заробляти на життя нянею та хатньою працівницею. Попри всі негаразди героїня Крістін Арноті таки втілила в життя мрію своєї юності: її роман взявся видати книгою французький видавець. Інша її мрія – народити дитину – також здійснилася.

Жахіття, пережиті мешканцями Будапешта й описані в книжці Крістін Арноті, суголосні з тими, які пережили і все ще переживають українці, що стали жертвами масштабної агресії з боку путінської росії.

Будьмо!

Захоплива і мотивуюча історія пивного революціонера, яка допоможе знайти інгредієнти, потрібні для успішної кар'єри у сфері продажу та маркетингу споживчих товарів.

Нік Міллер продав  дуже багато пива за роки роботи у британській пивній індустрії. Від залів для гри в бінго та чоловічих клубів у Східному Лондоні до просування пивних брендів світового класу в національні мережі пабів та супермаркетів. Використовуючи потужну суміш з креативності, відданості та дисципліни, а також розумну стратегію продажів і маркетингу, він та його команда перетворили бренд Peroni з нішевого італійського імпорту на провідний британський лагер. Пізніше він очолив виробництво крафтового пива Meantime, кардинально змінив бренд і зрештою продав його компанії SABMiller за 120 мільйонів фунтів стерлінгів.

У книжці «Справа часу» зібрані всі уроки, які Нік отримав протягом своєї виняткової кар'єри, щоб показати будь-якому лідеру, як стратегічно мислити про продажі та маркетинг і максимізувати сильні сторони своєї команди.

Як кажуть американці, freedom is not for free, свобода не безкоштовна. Тож рано чи пізно ворог, який століттями прикидався то «братом», то «визволителем», мав пролити кров українців. А ми — сплатити «рахунок». Відтак ця війна стала однією з фаз становлення України, бо воювати доводиться і з окупантом, і з упередженнями. Вона показала, скільки всього нам ще треба зробити, і що свобода — найвища цінність. 

До збірки увійшли історії людей різної статі, віросповідання, національності, різного фаху і віку, але зі спільним знаменником у цінностях і меті. Дехто з них звично продовжує свою боротьбу на фронті, наближаючи одну на всіх перемогу. Декого з них вже немає в живих, але їхні історії, безцінні волокна загального полотна, мають жити вічно. 

«ПРЯМА МОВА» — ЦЕ КНИЖКА ПРО ЧЕСНИХ І БОЖЕВІЛЬНО ВІДВАЖНИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПИШУТЬ ІСТОРІЮ.

Шонда Раймс — сценаристка популярних серіалів «Анатомія Ґрей», «Скандал», «Бріджертони» і «Як уникнути покарання за вбивство». Вона — володарка багатьох телепремій, які отримувала зокрема за те, що «змінила обличчя американського телебачення», показуючи в своїх серіалах табуйованих суспільною думкою героїв. На піку своєї кар’єри Шонда зрозуміла, що надто часто відмовляється від щедрих можливостей, які пропонує їй життя. Тож безстрашно вирішила цілий рік відповідати всім викликам «так»! Щиро й відверто Шонда Раймс розповідає про те, як боролася із зайвою вагою і страхом публічних виступів, училася розподіляти час між роботою і сім’єю, приймати визнання, любити й розуміти себе, і навіть — казати «так» слову «ні».

У кожній біографічній довідці про Аристотеля ви майже напевно прочитаєте, що Аристотель — це давньогрецький філософ і природодослідник, який народився понад 2400 років тому і який своїми працями здійснив колосальний вплив на всю інтелектуальну історію Західної цивілізації. Мабуть, буде й дещо конкретизовано: Аристотель став одноосібним засновником двох наук — логіки й біології, але головні його досягнення були пов’язані з розвитком філософії (вчення про буття й пізнання), психології, політології, етики та естетики. Та коли ви захочете хоч трохи заглибитись у суть цих здобутків Аристотеля, то без попередньої підготовки майже напевно зазнаєте невдачі: Аристотель надто глибокий, його вчення надто всеохопне, а виклад — часто фрагментарний та «рубаний». Ось тут вам і допоможе ця видання, яка є «дуже коротким уведенням» до Аристотеля, написаним авторитетним та відомим у світі дослідником його спадщини. Книжка є рідкісним поєднанням фаховості, доступності, стислості й інформативності. До того ж — це перша біографічна книга про Аристотеля українською мовою.

Перед вами — щоденник-хроніка наближення, початку і розгортання великої війни. Битва за життя й свободу триває, Україна дає рішучу відсіч «русскому міру». Автор є спостерігачем та учасником низки описаних подій, зокрема як митець, аналітик, військовослужбовець. У книжці зафіксовані голоси військових, письменників, журналістів, політиків, науковців, жертв війни. Рішуча битва точиться і на фронті, і в інформаційному полі — із ворожими стереотипами, що прижилися в багатьох країнах світу під впливом російської пропаганди. Попереду ще багато днів боротьби, випробувань, болю. І все заради перемоги — права українців бути і впевнено рухатися до власного майбутнього. Щоденник обрамлюють графічні картини Анатолія Дністрового, частину із яких він створював під час блекауту при свічках взимку 2022—2023 років.

Книга Марини Гримич «Умерови: Історія родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХІ століття» — це літературна спроба відтворити історичні сюжети боротьби кримських татар за право жити і працювати на власній батьківщині через участь в ній кількох поколінь відомої і шанованої родини Умерових. У центрі уваги перебувають два її представники — український кримськотатарський політик Ільмі Умеров та його брат Бекір Умеров — натхненник і організатор протестних акцій кримських татар «Москва–1987». У книзі викладено маловідомі факти про спосіб і стиль життя кримських татар в депортації; про своєрідні організаційні форми на ранніх етапах національного руху, про неоднозначні ситуації й відверті подробиці акції «Москва–1987»; про звичаєво-правові форми вирішення земельного та житлового питань в Криму після повернення кримських татар; про брудне і зрадливе закулісся кримської політики в 1990-х та 2000-х і про те, як практично був анексований Крим.

У художньому оформленні обкладинки використано зображення картини художника Аліма Усеінова «Східне місто».

У цій книзі — 39 розповідей про людей, які або воювали в УПА, або допомагали українській армії боротися за незалежність України майже 100 років тому. Книга про людей, які зазнали переслідувань, арештів, репресій і які залишилися незламними й нескореними у своїй боротьбі. Книга-сповідь, яку варто прочитати, аби осмислити велику сторінку історії України через призму людської долі.

Роджер Федерер – один із найвидатніших спортсменів усіх часів, феноменальне явище у тенісі. Книга «Маестро. Роджер Федерер: велике життя у великому тенісі» – найбільша біографія спортивної ікони, яка описує його життєвий шлях від темпераментного підлітка до того, як він став символом незмінної величі. Його життя було тривалим актом волі, а не долі. Він мав не тільки великий дар. Він мав твердість.

Завдяки доступу до найближчого оточення Федерера разом із його дружиною Міркою та давнього тренера, а також на основі індивідуальних інтерв’ю з Федерером, ця біографія легендарного спортивного репортера Крістофера Клері стане обов’язковою для прочитання відданими фанатами спорту та всім, хто цікавиться ним.

Генрі Марш, нейрохірург із багаторічним стажем, уже на пенсії. Він боровся за людські життя, а тепер сам опинився в ситуації, що може стати його смертним вироком. У цій книжці він пише про заплутаний шлях від лікаря до пацієнта, бо тепер він — уже не в лікарському халаті, а на картці хворого — його прізвище. Генрі Марш нотує спогади про минуле та розмірковує про справи, які треба завершити. І зараз він більше, ніж будь-коли, зачарований таємницями науки і мозку, красою світу природи та любов’ю до своєї родини.

«І наостанок» — елегійна, відверта, світла і пронизлива книжка про життя, смерть і те, що, зрештою, має значення.

«Бували нудні вечори, бували чудові. Бували хороші дні, бували паскудні. За цей час я пройшов шлях від хлопчика з хору до вокаліста рок-групи, а потім сів і написав цю чортову книгу».

Перш ніж прокинутися знаменитим солістом легендарного рок-гурту AC/DC, Браян Джонсон співав у церковному хорі, служив у армії і лагодив дахи автомобілів. Понад десять років він намагався підкорити сцену в складі різних гуртів — гастролював, випускав альбоми, підписував невдалі контракти і навіть входив до музичних чартів, та до успіху, який чекав його попереду, було ще далеко. Попри все Браян Джонсон не відмовився від своєї мрії. І завдяки цьому у 1980 році зміг замінити вокаліста одного з найвідоміших рок-гуртів світу AC/DC Бона Скотта.

Від фантастичних злетів до болючих падінь — це відверта і повна гумору автобіографія хлопця, який йде до своєї мети, щоб врешті стати іконою цілої епохи. Це історія, яка змінила обличчя рок-музики і життя Браяна назавжди.

Блаженніший Любомир Гузар — Людина любові і світла, глибокої мудрості та безмежної доброти. Моральний авторитет українського народу, який умів говорити просто про складні речі. Його образ постає у спогадах його наступника, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, які записала і упорядкувала Оксана Климончук.

Книжка «Кобзар незалежної України» розповідає про шлях Любомира Гузара до Патріаршества УГКЦ, його роль у становленні Української незалежності, розвитку Церкви після розпаду СРСР, а також про те, як йому вдалось посприяти приїзду Папи Івана Павла ІІ та змінити ставлення світу до України. Це книжка про те, як бути Людиною.

«Блаженніший Любомир наспівав нам цілий новітній епос любові й миру, який так і називається — “Любомир”. І саме на нього нам слід спиратися на наступних етапах розвитку нашої культури і державності», — Глава УГКЦ.

Журналістка, психологиня, блогерка з Харкова Анна Гін, як завжди щиро, правдиво та щемко, ділиться пережитим. День за днем її думки укладаються в цілісну історію — щоденник першого року повномасштабної війни Росії проти України. Особисту історію доповнюють новинні зведення й памʼятні моменти. Ракети за вікном, евакуація, втрата найближчих, вірний доберман, нові друзі, розчарування та віднайдені сенси… У текстах авторки багато читачів знайдуть себе і навіть відкриють пережиті події по-новому.

Запрошую в мандрівку долями тих, що називали себе українцями і своєю працею робили життя інших ліпшим. Тих, чиї цінності, принципи та віра в людство стали гармонійною частиною європейської культури. Ми завітаємо до мислителя Григорія Сковороди, який вчить слухати серце й бути вільним; до художниці Катерини Білокур, яка попри всі негаразди свого життя дарувала людству прекрасне; до Володимира Беца, який довів рівність націй на анатомічному рівні. Я відкрию тобі ще чимало цікавих облич.
Разом ми пройдемо новим шляхом до розуміння країни, нації, її духовного багатства та дивовижних переплетінь внутрішніх мотивацій.
Дослідимо те, що невидимими пересічному оку артеріями стрімко мчить до серця.
Серця України.
Серця Європи.

I invite you on a journey through the lives of those who called themselves Ukrainians and, by their own work, made the lives of others better. Those, whose values, principles, and belief in humanity have become a harmonious part of European culture. We will visit the thinker Hryhorii Skovoroda, who teaches how to listen to the heart and be free; the artist Kateryna Bilokur, who, despite all her adversities in life, gave people beautiful artworks; Volodymyr Betz, who proved the equality of nations on an anatomical level. I will open to you many more fascinating faces. Together we will take a new route of understanding the country, the nation, its spiritual wealth, and the marvelous intertwining of inner motivations.
We will explore what rushes to the heart through invisible for the naked eye arteries.
To the heart of Ukraine.
To the heart of Europe.

Цей роман — лірична історія життя двох видатних жінок: художниці Катерини Білокур і співачки Оксани Петрусенко.

Катерині не дозволяли вчитися й малювати, а вона не мислила себе без малюнка — сховавшись від усіх, розмальовувала химерними птахами вкрадене в мами полотно. Оксана в чотирнадцять мусила піти працювати, щоб утримувати маленького братика й усю сім’ю. Нелегкі перипетії життя були постійною перепоною їхній творчості.

Зрештою долі жінок переплелися. Майбутня художниця написала Оксані Петрусенко листа зі своїм малюнком — зламаною гілкою калини. Співачка була вражена поєднанням  кольорів і відтінків, а ще болем, що струменів через зображення. Так у житті Катерини Білокур розпочався новий етап, що приведе її до слави.