Відомий еволюційний біолог та автор бестселерів New York Times Річард Докінз у своїх спогадах розповідає про дитинство та інтелектуальний розвиток себе як науковця. Вперше перекладено українською.

У своїй першій книжці «Егоїстичний ген» (1976) Річард Докінз запропонував абсолютно новий геноцентричний погляд на еволюцію, який став миттєвою сенсацією і кардинально змінив уявлення про біологію, гени, еволюцію і був проданий накладом понад мільйон примірників. У 2006 році Докінз знову змінив культурний та інтелектуальний ландшафти світу — його миттєвий бестселер за версією New York Times «Ілюзія Бога»  став науковим «демонтажем» релігії, був проданий накладом понад два мільйони примірників по всьому світу і перетворився на синонім до безжального скептицизму та пристрасних наукових дебатів.

І ось тепер, через майже пів століття Річард Докінз готовий поділитися шляхом своєї еволюції як людини і мислителя — від життя в колоніальній Кенії до інтелектуального пробудження в Оксфорді. Автобіографія «Бажання дива» — це щира і дуже зворушлива оповідь, яка відхиляє завісу реального життя автора, в якому любов до науки, відкриттів, ідей і всього живого стали найвищим сенсом, що допоміг пробитися крізь нісенітниці до по-справжньому важливих істин.

Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?

Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей. На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.

Бестселер "Нью-Йорк Таймс"

Англійську королеву Єлизавету ІІ, найвідомішу та найшановнішу жінку у світі, по праву називають живою легендою. Вона уже понад 65 років править однією з найстаріших монархій! Чи легко сьогодні бути королевою? Чи потрібна монархія в наш час і в чому полягають її функції? Скільки прем'єр-міністрів змінилося за час перебування королеви при владі? Як можна зберігати тисячолітні традиції та водночас вести свою країну і Співдружність уперед? І, зрештою, чи справді "все можуть королі?"

Читач дізнається багато цікавого про Єлизавету ІІ як монарха і "жінку на тлі престолу". Що відбувається в її родині й чи має вона час на своїх рідних? Чи не пора Її Величності поступитися короною молодшим представникам королівської династії? Чи буває у королеви вільний час і що вона у такому разі робить? Про це читачеві розповідає американська журналістка Саллі Беделл Сміт - авторка біографічних книг про Джона та Жаклін Кеннеді, Білла і Гілларі Клінтонів, Памелу Черчилль Гарріман, Вільяма Пейлі та принцесу Уельську Діану, видань, що стали бестселерами.

"Саллі Беделл Сміт, талановита репортерка і вдумлива письменниця, дає нам змогу заглянути за лаштунками палацу й дізнатися багато цікавого про життя у ньому". - Волтер Айзексон

1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав серйозне поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. В той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує.

Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гідно провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні.

Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним. Автор подає у книзі все настільки чітко й майстерно, що відчуваєш невидимий зв’язок між двома долями цих легендарних постатей.

Колишній аспірантці, яка працювала над дисертацією про життя і творчість видатного поета Василя Стуса, а нині за волею обставин стала медсестрою, запропонували доглядати помираючу від важкої хвороби жінку. Як виявилося важкохвора у минулому була полковником КДБ і багато разів зустрічалася зі Стусом, особливо в останні дні його життя. У романі надзвичайно насичено змальовано життя поета на його рідній Донеччині, в оточенні друзів, педагогів і літераторів, і в концтаборі — де утримували в’язнів совісті, ставлячи їм у провину їхні переконання. Чимало уваги приділено у романі й долі останньої рукописної збірки поета.

"І через сто років люди, стоячи на колінах, дякуватимуть Богові за те, що в Білому домі перебував Франклін Рузвельт". Ці слова з некрологу, надрукованого у квітні 1945 року газетою "Нью-Йорк таймс", яскраво свідчать про значення постаті видатного президента в американській та світовій історії. Саме завдяки Франкліну Делано Рузвельту Сполученим Штатам вдалося подолати найглибшу в історії економічну кризу 1929-1933 років, зробити визначний внесок у перемогу у Другій світовій війні, а далі запропонувати світу модель післявоєнного устрою, яка й досі визначає міжнародну політику. У цьому біографічному виданні, що вперше виходить українською мовою і ґрунтується на рідкісних архівних документах, свідченнях учасників подій та інших достовірних джерелах, описується становлення авторитетного світового лідера, якого американський народ чотири рази - безпрецедентний випадок! - обирав на посаду президента.

Навіть інформаційно підкований читач знайде тут багато нового й цікавого про досягнення й перемоги Франкліна Рузвельта, про його помилки, вагання й розчарування, про взаємини в родині, стосунки з прем'єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчиллем, радянським диктатором Йосипом Сталіним, лідером Китаю Чан Кайші.

Відверта й пронизана чорним гумором історія про витривалість, незалежність... і про те, як же добре мити голову самостійно! 

Коли Дженнетт Маккерді вперше потрапила на прослуховування, їй було всього шість років. Мати Дженнетт мріяла про зіркове майбутнє донечки, а дівчинка ж була готова на все, аби тільки зробити маму щасливою.

Після успіху серіалу «Айкарлі» на дівчину звалилася непрохана популярність. Утім, поки мати насолоджувалася спілкуванням із папараці й модераторами фанклубів, Дженнетт потерпала від тривожності, сорому й ненависті до власного тіла. Згодом це вилилося в розлади харчової поведінки, алкогольну залежність і низку нездорових стосунків. Невдовзі після того як вони разом з Аріаною Ґранде зіграли головні ролі в «Сем і Кет», спінофі «Айкарлі», мама Дженнетт померла від раку й усе стало ще гірше. Зрештою, лише відкривши для себе психотерапію та покинувши акторство, дівчина почала повертатися до нормального життя й уперше зрозуміла, чого хоче вона сама.

Микола Гоголь, Василь Стефаник, Олена Теліга, Іван Багряний, Михайло Коцюбинський, Микола Хвильовий — класики, про яких, здається, ми знаємо все. Однак, що буде, якщо читати їхні твори, як уперше? Пропускати їхнє життя через власні досвіди та постійно запитувати: які були стосунки з батьками? Чи свідомо вони обрали українську мову? Якими підлітками були? Чи формувала їх популярна масова література? З якими проблемами стикалися, коли їм було двадцять? Який непростий життєвий вибір стояв перед ними тридцятилітніми, коли на українську землю приходив черговий терор? Чи є призабуті й маловідомі шедеври поза звичним каноном, які так актуальні зараз?

Олександр і Павло Михеди, син і батько, письменник і літературознавець, запрошують у мандрівку двома століттями української літератури — від розповідей про життя класиків до розмови про покоління українців, на чию долю щоразу випадають жахливі випробування.

Чи є місце для любові та співчуття у підвалах зруйнованого росіянами Маріуполя? Чи може вдячність за час із коханим бути більшою за горе від його втрати на війні? Що дає сили підтримувати людей, які щойно вирвалися з окупації, коли в ці самі хвилини твій син переживає пекло на «Азовсталі»? І як це — приймати в цей світ дитя, коли за вікном обстріли, а вдома ні світла, ні води? У цій книжці звучать голоси двадцяти п’яти жінок — військових, медиків, волонтерок, переселенок, журналісток, — жінок, які пройшли полон або які чекають із полону найрідніших, які зазнали непоправних втрат на цій війні, але мають стільки сили й любові, що діляться ними з іншими.

У цих історіях багато болю: обстрілів, підвалів, ран, вибухів, смерті, — але так само в них багато світла: вдячності, віри, доброти, любові та — головного — надії. Кожна історія — унікальна, але водночас усі вони — про наш спільний досвід цієї війни, про наші спільні рани і сподівання.

У книжці вміщено історії: Валерія Зеленська, Ольга Меняйло, Ірина Язова, Анастасія Заудальська, Валерія “Оса” Васильченко, Леся “Карамелька”, Анастасія Блищик, Ярина Чорногуз, Ірина Юрченко, Вікторія Головіна, Олена Петяк, Аліна Смоленська, Ярина Мелентьєва, Олександра Безсмертна, Оксана Чорна, Євгенія Вірлич, Олена Авілова, Тамара (Ізюм), Ольга Мазенкова, Оксана Бондар, Ірина Рибакова, Наталія Попова, Євгенія Таліновська, Олена Розвадовська.

Є постаті, які кардинально змінюють хід історії. Часто їхня доля складається трагічно. Ця книжка — не тільки прискіпливе дослідження останніх миттєвостей життя таких людей. Це і портрет епохи, в якій вони жили, воювали та мирилися, кохали й зраджували, народжували дітей…

Знамениті монархи, політичні діячі, полководці й учені. Від короля  Генріха IV Бурбона до Джона Кеннеді, від імператриці Єлизавети Австрійської, яку називали найкрасивішою жінкою XIX століття, до борців за незалежність України у XX столітті — Симона Петлюри, Євгена Коновальця та Степана Бандери.

Автор книжки намагається розібратися, чим були зумовлені ці злочини: політикою чи економікою, яка котиться у прірву, ідеологічною чи релігійною боротьбою. Або ж це звичайна спроба залишити такий-от кривавий «слід в історії»? Проте, звісно, нічого не відбувається просто так. 

Перша частина автобіографічної книжки відомої французької письменниці угорського походження Крістін Арноті «Мені п’ятнадцять років, і я не хочу помирати» присвячена облозі Будапешта під час ІІ Світової війни. В ній авторка розповідає про життя мешканців будинку, розташованого на березі Дунаю, що під час кривавих боїв за місто між совєтськими та німецько-фашистськими військами протягом двох місяців ховались у підвалі свого будинку. Це враження очевидиці: дівчинки-підлітка, чиє дорослішання відбулося під артилерійськими обстрілами та нещадними бомбардуваннями її рідного міста.

Другу частину книжки — «Не таке-то воно легке, життя» — присвячено історії родини головної героїні, що емігрувала від радянського терору спершу у Задунайський край, де у них був дачний будиночок, а відтак в Австрію. Крістіні — талановитій, освіченій дівчині зі шляхетної родини — вдається умовити батьків дозволити їй поїхати у Францію, де вона сподівається стати відомою письменницею. Проте, як виявилось, знайти їй своє місце у французькому суспільстві було дуже непросто: доводиться заробляти на життя нянею та хатньою працівницею. Попри всі негаразди героїня Крістін Арноті таки втілила в життя мрію своєї юності: її роман взявся видати книгою французький видавець. Інша її мрія – народити дитину – також здійснилася.

Жахіття, пережиті мешканцями Будапешта й описані в книжці Крістін Арноті, суголосні з тими, які пережили і все ще переживають українці, що стали жертвами масштабної агресії з боку путінської росії.

Як кажуть американці, freedom is not for free, свобода не безкоштовна. Тож рано чи пізно ворог, який століттями прикидався то «братом», то «визволителем», мав пролити кров українців. А ми — сплатити «рахунок». Відтак ця війна стала однією з фаз становлення України, бо воювати доводиться і з окупантом, і з упередженнями. Вона показала, скільки всього нам ще треба зробити, і що свобода — найвища цінність. 

До збірки увійшли історії людей різної статі, віросповідання, національності, різного фаху і віку, але зі спільним знаменником у цінностях і меті. Дехто з них звично продовжує свою боротьбу на фронті, наближаючи одну на всіх перемогу. Декого з них вже немає в живих, але їхні історії, безцінні волокна загального полотна, мають жити вічно. 

«ПРЯМА МОВА» — ЦЕ КНИЖКА ПРО ЧЕСНИХ І БОЖЕВІЛЬНО ВІДВАЖНИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПИШУТЬ ІСТОРІЮ.

Книжка спогадів Любомира Гузара укладена на основі розмов, записаних на його прохання в 2014–2016 роках. Це пряма мова самого Патріарха, його особисте звернення до читачів. У тексті зафіксовано історію життя Любомира Гузара — дитинство в міжвоєнній Україні, юні роки в Австрії, дорослішання й пошук покликання в Америці, чернече служіння в Італії та зрештою повернення в Україну після відновлення незалежності. Однак це не тільки розповідь про події, а й духовна та інтелектуальна біографія. Книгу проілюстровано фотографіями з приватних архівів, чимало з них опубліковано вперше.

Книга Марини Гримич «Умерови: Історія родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХІ століття» — це літературна спроба відтворити історичні сюжети боротьби кримських татар за право жити і працювати на власній батьківщині через участь в ній кількох поколінь відомої і шанованої родини Умерових. У центрі уваги перебувають два її представники — український кримськотатарський політик Ільмі Умеров та його брат Бекір Умеров — натхненник і організатор протестних акцій кримських татар «Москва–1987». У книзі викладено маловідомі факти про спосіб і стиль життя кримських татар в депортації; про своєрідні організаційні форми на ранніх етапах національного руху, про неоднозначні ситуації й відверті подробиці акції «Москва–1987»; про звичаєво-правові форми вирішення земельного та житлового питань в Криму після повернення кримських татар; про брудне і зрадливе закулісся кримської політики в 1990-х та 2000-х і про те, як практично був анексований Крим.

У художньому оформленні обкладинки використано зображення картини художника Аліма Усеінова «Східне місто».

«Бували нудні вечори, бували чудові. Бували хороші дні, бували паскудні. За цей час я пройшов шлях від хлопчика з хору до вокаліста рок-групи, а потім сів і написав цю чортову книгу».

Перш ніж прокинутися знаменитим солістом легендарного рок-гурту AC/DC, Браян Джонсон співав у церковному хорі, служив у армії і лагодив дахи автомобілів. Понад десять років він намагався підкорити сцену в складі різних гуртів — гастролював, випускав альбоми, підписував невдалі контракти і навіть входив до музичних чартів, та до успіху, який чекав його попереду, було ще далеко. Попри все Браян Джонсон не відмовився від своєї мрії. І завдяки цьому у 1980 році зміг замінити вокаліста одного з найвідоміших рок-гуртів світу AC/DC Бона Скотта.

Від фантастичних злетів до болючих падінь — це відверта і повна гумору автобіографія хлопця, який йде до своєї мети, щоб врешті стати іконою цілої епохи. Це історія, яка змінила обличчя рок-музики і життя Браяна назавжди.

У цій книзі — 39 розповідей про людей, які або воювали в УПА, або допомагали українській армії боротися за незалежність України майже 100 років тому. Книга про людей, які зазнали переслідувань, арештів, репресій і які залишилися незламними й нескореними у своїй боротьбі. Книга-сповідь, яку варто прочитати, аби осмислити велику сторінку історії України через призму людської долі.

Блаженніший Любомир Гузар — Людина любові і світла, глибокої мудрості та безмежної доброти. Моральний авторитет українського народу, який умів говорити просто про складні речі. Його образ постає у спогадах його наступника, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, які записала і упорядкувала Оксана Климончук.

Книжка «Кобзар незалежної України» розповідає про шлях Любомира Гузара до Патріаршества УГКЦ, його роль у становленні Української незалежності, розвитку Церкви після розпаду СРСР, а також про те, як йому вдалось посприяти приїзду Папи Івана Павла ІІ та змінити ставлення світу до України. Це книжка про те, як бути Людиною.

«Блаженніший Любомир наспівав нам цілий новітній епос любові й миру, який так і називається — “Любомир”. І саме на нього нам слід спиратися на наступних етапах розвитку нашої культури і державності», — Глава УГКЦ.

Щоденник Володимира Вакуленка-К. — болючі й правдиві записи, які вів письменник від початку повномасштабного вторгнення і під час окупації Ізюма та його рідного села Капитолівки на Харківщині. Аж до викрадення рашистами, неминучість якого усвідомлював, як і те, що в нього мало шансів вижити — бо українець, бо волонтер і активіст, бо має гідність. За день до викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: «Коли наші прийдуть — віддаси». Як воно – жити в окупації? Якими стають люди? Що відкривається перед очима та в серці? А сьогодні, у День поезії, в небі привітав мене невеликий журавлиний ключ, і крізь їхнє «курли» ніби чулося: «Усе буде Україна! Я вірю в перемогу!» Володимир Вакуленко-К.

До книжки увійшли тексти щоденника окупації, вибрана поезія Володимира Вакуленка-К. для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.

Журналістка, психологиня, блогерка з Харкова Анна Гін, як завжди щиро, правдиво та щемко, ділиться пережитим. День за днем її думки укладаються в цілісну історію — щоденник першого року повномасштабної війни Росії проти України. Особисту історію доповнюють новинні зведення й памʼятні моменти. Ракети за вікном, евакуація, втрата найближчих, вірний доберман, нові друзі, розчарування та віднайдені сенси… У текстах авторки багато читачів знайдуть себе і навіть відкриють пережиті події по-новому.

Цей роман — лірична історія життя двох видатних жінок: художниці Катерини Білокур і співачки Оксани Петрусенко.

Катерині не дозволяли вчитися й малювати, а вона не мислила себе без малюнка — сховавшись від усіх, розмальовувала химерними птахами вкрадене в мами полотно. Оксана в чотирнадцять мусила піти працювати, щоб утримувати маленького братика й усю сім’ю. Нелегкі перипетії життя були постійною перепоною їхній творчості.

Зрештою долі жінок переплелися. Майбутня художниця написала Оксані Петрусенко листа зі своїм малюнком — зламаною гілкою калини. Співачка була вражена поєднанням  кольорів і відтінків, а ще болем, що струменів через зображення. Так у житті Катерини Білокур розпочався новий етап, що приведе її до слави.

Запрошую в мандрівку долями тих, що називали себе українцями і своєю працею робили життя інших ліпшим. Тих, чиї цінності, принципи та віра в людство стали гармонійною частиною європейської культури. Ми завітаємо до мислителя Григорія Сковороди, який вчить слухати серце й бути вільним; до художниці Катерини Білокур, яка попри всі негаразди свого життя дарувала людству прекрасне; до Володимира Беца, який довів рівність націй на анатомічному рівні. Я відкрию тобі ще чимало цікавих облич.
Разом ми пройдемо новим шляхом до розуміння країни, нації, її духовного багатства та дивовижних переплетінь внутрішніх мотивацій.
Дослідимо те, що невидимими пересічному оку артеріями стрімко мчить до серця.
Серця України.
Серця Європи.

I invite you on a journey through the lives of those who called themselves Ukrainians and, by their own work, made the lives of others better. Those, whose values, principles, and belief in humanity have become a harmonious part of European culture. We will visit the thinker Hryhorii Skovoroda, who teaches how to listen to the heart and be free; the artist Kateryna Bilokur, who, despite all her adversities in life, gave people beautiful artworks; Volodymyr Betz, who proved the equality of nations on an anatomical level. I will open to you many more fascinating faces. Together we will take a new route of understanding the country, the nation, its spiritual wealth, and the marvelous intertwining of inner motivations.
We will explore what rushes to the heart through invisible for the naked eye arteries.
To the heart of Ukraine.
To the heart of Europe.

Плануючи розпочати кар’єру венчурних інвесторів, Тайлер і Кемерон Вінклвосси — однояйцеві близнюки, випускники Гарварду та олімпійські веслувальники — несподівано розуміють, що після судової сутички з Цукербергом ніхто не захоче мати з ними фінансових справ. Загоюючи емоційні рани на Ібіці, вони випадково знайомляться з ексцентричним чоловіком, який розповідає їм про абсолютно нову ідею — створення криптовалюти. Занурюючись у незрозумілий і подекуди зловісний світ, брати починають усвідомлювати, що криптовалюта — це, за їхнім висловом, «або грядущий великий прорив, або повна дурня». Щоб дізнатися напевно, їм доведеться зробити велику ставку.

Книга «Біткоїнові мільярдери», висвітлюючи спокусливе економічне майбутнє, веде нас у неймовірно захоплюючу подорож, що починається з «Шовкового шляху» і закінчується у залах Комісії з цінних паперів і бірж. Її головні герої брати Вінклвосси 26 листопада 2017 року стали першими біткоїновими мільярдерами. І ця історія про те, як їм вдалося цього досягти, а розповісти її так міг лише Бен Мезрич.

Мемуари колишнього директора ФБР Джеймса Комі, якого за нелояльність до власної персони звільнив Трамп, стали бестселером у США. «Вища вірність» — це підсумок його кар’єри в органах правопорядку та правосуддя США. Це і роздуми Комі про етичне лідерство, і політичний аналіз минулих президентських виборів у США «із перших вуст».

За двадцять років роботи на американський уряд автор брав участь у найгучніших справах — Комі очолив розслідування ФБР щодо змови  членів виборчої кампанії Трампа із Росією, щоб вплинути на вибори 2016 року; він був прокурором, який допоміг ліквідувати злочинну сім’ю Гамбіно. Саме між цими двома випадками автор сміливо проводить аналогію, порівнюючи керівництво Трампа зі злочинним угрупуванням.  На прикладі власної професійної кар’єри він показує, як можна залишатися вірним принципам демократії та не вестися на маніпуляції окремої групи людей.

Уінстон Черчілль — британський державний і політичний діяч, прем’єр-міністр Великобританії; військовий, журналіст, письменник, почесний член Британської академії, лауреат Нобелівської премії з літератури (1953). Він був не просто відомим політиком, а однією з найяскравіших постатей світової історії. Це була людина-легенда, майже міф, родом із тих часів, коли світовими державами керували яскраві й оригінально мислячі особистості.

А ще У. Черчілль був відомим гострословом і дотепником. Його афоризми мають глибокий зміст, вирізняються особливою виразністю. Він лаконічно та влучно говорить про нагальні потреби та проблеми свого часу, характеризує своїх сучасників.

Книга призначена для широкого кола читачів.

«Ми з України» - це перевидання в оновленному дизайні книжки журналістки Уляни Скицької «#Наші на карті світу».

Тут зібрані історії про непересічних людей: українців за походженням чи місцем народження, людей, яких визнав увесь світ, які змінили хід історії, чиї досягнення дивують і вражають.

Серед героїв книжки є добре знані Соломія Крушельницька, Енді Воргол, Софія Яблонська, Казимир Малевич, Ігор Сікорський, Марія Примаченко. А є й ті, хто стане для читачів справжнім відкриттям: оскароносний мультиплікатор студії «Дісней» Володимир Титла; талановитий генетик, який розвинув теорію Дарвіна, Теодозій Добжанський; вчений-математик, чиї розробки лягли в основу першого у світі комп’ютера, Михайло Кравчук; донька львівського банкіра, яка винайшла принцип роботи Wi-Fi, Геді Ламар; легендарний воротар NHL Террі Савчук; харків’янин, який розшифрував писемність майя, Юрій Кнорозов. Ці люди надихають, і часом їхні біографії настільки дивовижні, що виникає думка: «Так буває лише в кіно».

Друзі коротко називали мене Аді. Англійською це ім’я звучить як Едді. Тож, будь ласка, друже, зви мене Едді… Я прожив сто років і знаю, як це — дивитися злу в очі. Я бачив найгірше в історії людства: жахи концентраційних таборів, зусилля нацистів знівечити моє життя та життя дорогих мені людей. Але тепер вважаю себе найщасливішим у світі. За всі ці роки я зрозумів одне: життя може бути прекрасним, якщо зробити його прекрасним. Я розповім тобі свою історію. Подекуди вона сумна, у ній багато мороку й чимало горя. Проте зрештою це щаслива історія, адже щастя — це наш вибір. Вибирати тобі. Я розкажу як.

Генії, категоричні проповідники остаточної істини... чи люди не без гріха, що можуть помилятися та визнавати хибні ідеали? Лев Толстой, Жан-Жак Руссо, Карл Маркс, Генрік Ібсен, Ернест Гемінґвей, Жан-Поль Сартр, Лілліан Геллман, Бертран Расселл, Бертольт Брехт, Норман Мейлер — імена, закарбовані в століттях. Та чи відповідало приватне життя інтелектуалів їхнім стверджуваним принципам? Як поводилися з дружинами та дітьми, законними й позашлюбними? Чи цінували дружбу? Чи були ідеальними в усьому? Відповіді вас здивують. Пастори людства можуть виявитися не лише магнетичними й суперечливими, але й украй небезпечними особами.

Перед вами — книга-мемуари сорок четвертого Президента США Барака Обами. У ній він не лише розповідає про свій неймовірний шлях до президентського крісла, а й пропонує унікальне дослідження приголомшливих досягнень і меж президентської влади у Сполучених Штатах, дає уявлення про динаміку американської партійної політики та міжнародної дипломатії.

Разом з автором ви потрапите до Овального кабінету й Ситуаційної кімнати Білого дому, відвідаєте Москву, Каїр, Пекін та інші столиці. Дізнаєтеся, чого коштувало Обамі ухвалення найважливіших для країни і світу рішень. Узяти хоча б боротьбу з глобальною фінансовою кризою, подолання, здавалося, нездоланних перешкод для прийняття Закону про доступне медичне обслуговування, підготовку й реалізацію операції «Спис Нептуна», внаслідок якої було знищено Усаму бін Ладена. Президент Барак Обама зміг реалізувати чимало кроків, які змінили країну, та увійшов до історії як один із найпрогресивніших політиків світу.

Рут Бейдер Ґінзберґ — професійна легенда та культурна ікона американського судочинства, одна з перших жінок у Верховному Суді США та невтомна захисниця гендерної рівності. «Моїми словами», написана за участі Мері Гартнетт і Венді В. Вільямз — коментоване видання обраних статей, виступів і записок Ґінзберґ від її шкільної до суддівської лави, — переконливо демонструє широту юридичних інтересів Судді, її правничу скрупульозність та глибоку відданість ідеалам рівності для всіх, а також вдячність усім, хто торував шляхи для неї й наступних поколінь. Власними словами Ґінзберґ сприяла рівності та опиралася дискримінації, а також висловлювала вдячність і шанувала тих, хто робив це до неї та разом із нею.

До книги відомого літературознавця і критика ввійшли дослідження про різні аспекти життя і творчості класиків української літератури ХІХ–ХХ століть, портрети, сильвети представників літературного процесу 1920-х років, роздуми про сучасне літературне життя та його представників. У центрі уваги автора — ідея перепрочитання як постійного перевідкриття і плюралістичного розуміння.

Лесь Белей записав ці історії про спроби втекти від реальності від реальних співрозмовників. Перша цигарка після довгої перерви, визнання власного алкоголізму, експерименти з різними речовинами, психоделічний досвід — такі переживання лишаються невисловленими. Людей із залежністю від речовин часто сприймають стереотипно, та їхні історії можуть видатися цілком зрозумілими, якщо їх правильно почути. Завершує книжку зворотний бік медалі — розповідь про лікування, яка дає надію: людині завжди можна допомогти впоратися із залежністю.