Роман «Мілева Айнштайн: теорія туги» Славенка Дракуліч присвятила генію-фізику Альберту Айнштайну та його першій дружині. Мілева Айнштайн, у дівоцтві Марич, яка походила з багатої сербської родини, постає перед читачем людиною, сповненою життя й кохання, та водночас депресії і меланхолії.

Вона була єдиною жінкою, яка вивчала фізику й математику на політехнічному факультеті Цюрихського університету, і завдяки надзвичайним здібностям могла досягти найвищих наукових вершин, проте врешті стала втіленням ролі жінки в тогочасному суспільстві.

Мілевина теорія туги така ж складна, як і теорія відносності. Від ранньої юності аж до смерті вона мужньо несла тягар туги, до якого час постійно додавав болю: насмішки через фізичну ваду, невдалий шлюб, смерть дитини, хвороба сестри, нездійснені мрії про університетську освіту, скрутне матеріальне становище, важка недуга сина, — доля, що не залишить байдужим жодного читача.

«… Я присвячую цю книжку всій Україні та всім українцям, які, незалежно від політичних симпатій, регіону походження чи життєвого шляху, кожен по-своєму протистоять російській агресії та подають усім приклад справжньої сили духу», — слова авторки цієї книжки, відомої польської журналістки і дипломатки Наталії Брижко-Запур. Вона добре знає і шанує український народ, що й дало їй змогу детально і виважено розповісти про перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, про дії влади та героїчний спротив громадян. " 2022 рік увійде в історію XXI століття, бо Україна довела світові, що боротьба за свободу та вибір власного шляху — не просто гучні слова. Після Другої світової війни Україна стала першою державою в Європі, що протистоїть зовнішній агресії значно могутнішої сили на власній території, а героїзм та відвага її народу не мають собі рівних. Бо Україна бореться проти тиранії за загальнолюдські цінності для всієї Європи... «Ми готові за це боротися, — сказав Зеленський. — Ось чому кожен із нас тут. Я тут. Ми тут. Усі тут. Ми всі — це Україна». Це зрозуміло майже все людство. ...Уже ніхто не переплутає Україну з Росією. Московська імперія існувала сотні років, але саме молода Україна, яка бореться з нею, вписала свою оповідь золотими літерами у всесвітню історію першої половини XXI століття. А прізвище Зеленського як Президента України воєнних часів буде внесено в підручники, за якими навчатимуться діти різних країн.

На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Данило Яневський сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський? Будь-яка подія має свої наслідки, тож пропоную ознайомитися з усіма подробицями та пруфами.

На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Павло Скоропадський – герой російсько-японської та Першої світової війни, корпусний командир, ініціатор його, корпусу, українізації, нащадок старшинського козачого роду. Особиста харизма генерал-лейтенанта, наявність такої-сякої професійної команди відкривали можливості стабілізувати соціально-економічну, політичну ситуацію в країні. Але того не сталося. Чому? Саме про це текст, який Ви тримаєте в руках.

Олександр Суворов – успішний підприємець, засновник компанії Pet Technologies, який присвятив бізнесу тридцять років. Останні сім з них він двічі, а то й чотири рази на рік практикує десятиденне голодування і, як наслідок, помічає якісні зміни і в бізнесі, і в особистому житті. «Десятиденне профілактичне голодування – природний і найефективніший спосіб почистити тіло й мізки, розкрити творчий потенціал, урівноважити свій стан, почути голос інтуїції, відрізнити правду від брехні» – впевнений автор. Голодування – не тільки фізична, а й потужна духовна практика, яка доступна майже кожному. У книжці-щоденнику Суворов ділиться з читачем покроковими рекомендаціями, як правильно підготуватися до голодування, якісно прожити кожний голодний день, а потім правильно виходити з цього стану з максимальним позитивним ефектом для фізичного й ментального здоров’я. Текст доповнений коментарями людей, які практикують голодування за системою автора книжки, і власним досвідом доводять її ефективність.

Григорій Савич Сковорода (1722—1794) — український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Він мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».

Феномен Григорія Сковороди в тому, що він залишається близьким і сучасним для нових поколінь, попри те, що вже змінилися кілька епох. У кожній новій генерації знаходяться люди, які мають Сковороду «за свого», люблять його як друга і шанують як учителя. Простота Сковороди схожа на гладінь моря, глибину якого зможе уявити лише той, хто захоче найглибше пірнути.

— Та це неможливо!

— А що для цього потрібно?

Інколи саме так Ілон Маск спілкувався з інженерами. Як йому вдалося створити провідну компанію аерокосмічної галузі, якщо в його успіх майже ніхто не вірив? Чому перших 300 працівників він набирав особисто й на співбесіді перевіряв уміння мислити, а не знання? Чому інженери говорили, що час у SpaceX ніби собачий вік — рік за сім? Із кінематографічною яскравістю автор відтворює історію сумнівного стартапу, що став дуже успішною компанією. Ви дізнаєтеся, чому перед важливими пусками Маск із родиною їздив у Діснейленд і як нинішня найбагатша людина на планеті у 2008-му канючила фінансування для порятунку компаній. І ще багато фактів, що аж ніяк не вписуються в межі «історій успіху».

Книга спогадів Кріса Кайла, військовослужбовця підрозділу спецоперацій ВМС США «морські котики», визнаного найуспішнішим снайпером у військовій історії США, розкриває перед нами американський погляд на військовий конфлікт в Іраку.

Ця книга стала основою для однойменного кінофільму, знятого славетним Клінтом Іствудом.

Ця книга — справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889—1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах.

Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі. Основою праці стали документи слідчої справи за 1933—1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922—1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму.

У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи — табірного щоденника Остапа Вишні — та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.

Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.

Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.

Перевидання книги Генрі Марша «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» в оновленому дизайні!

Правда — то його релігія, кажуть про Генрі Марша колеги. Власне, у цій книжці спогадів і роздумів відомого британського нейрохірурга ви знайдете багато захопливих історій, у яких головне — це етика стосунків між лікарем та пацієнтом, тонка межа між гіркою правдою і крихкою надією. Бути висококласним нейрохірургом — цього не досить, щоб бути Генрі Маршем. Треба ще мати найкращі людські якості — доброту, ви­могливість до себе, любов до людей і неабиякий талант оповідача.

Перевидання книги Генрі Марша «Ні сонце, ані смерть. Зі щоденників нейрохірурга» в оновленому дизайні!

Генрі Марш не боїться визнати: лікареві вкрай важко бути чесним, вкрай болісно говорити про свої помилки. Його книжка «Щоденники нейрохірурга» — надзвичайно особисті мемуари, що вражають відвертістю, мудрістю та літературною майстерністю.

Завершуючи свою майже сорокарічну лікарську кар’єру, автор бестселера «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» розмірковує про сенс людського існування, про суть праці лікаря, труднощі професії й про те, чим може обернутися відчайдушне бажання продовжити пацієнтові життя за всяку ціну.

Генрі Марш — чудовий співрозмовник: випадки з хірургічної практики у Британії, Непалі, Україні перемежовуються яскравими та щемкими епізодами з його дитинства та юності, непересічними моментами професійного становлення та простими й водно­час приголомшливо глибокими роздумами про те, що справді має значення.

Коли бажання потрапити на вершину світу стає ціллю життя і затьмарює розум, перемагає… бажання, а не розсудливість. Байдуже, що ця пригода коштує багато десятків доларів і може коштувати безцінного життя. Групу веде досвідчений провідник за чітко спланованим маршрутом, задля можливості постояти кілька хвилин на найвищій точці планети, на Евересті. Але там, на висоті 8848 метрів, у розрідженому повітрі, мозок втрачатиме мільйони клітин, тіло зрадливо слабнутиме і навіть найдосвідченіші почнуть коїти помилку за помилкою. Для декого їхні помилки стануть фатальними.

У цій книжці — персональний звіт відомого американського журналіста та альпініста Джона Кракауера про трагедію на Евересті 1996 року. Про те, що криється за «враженнями» від перебування на «даху світу», про особисту відповідальність і трагедію цивілізованого світу.

У книжці «Бій з демоном: Гельдерлін, Кляйст, Ніцше» С. Цвейг розповідає про трьох ключових творців, провісників XX століття, які, мабуть, вплинули на сучасне розуміння мистецтва, творчості, релігії чи не більше за всіх інших. «Ці три героїчних образи — Гельдерлін, Кляйст і Ніцше — навіть у зовнішній долі виявляють разючу подібність: так, ніби для них був складений один гороскоп. Всі троє гнані якоюсь надпотужною... надприродною силою із затишного «я» в згубний циклон пристрасті і передчасно закінчують свій шлях в жахливому потьмаренні розуму, в смертоносному сп'янінні почуттів — божевіллям або самогубством.

Не пов'язані зі своєю епохою, не зрозумілі своїм поколінням, блиснувши, немов метеорит, вони мчать у ніч свого призначення... Вони самі під владою, вони... одержимі вищосилою, силою демонічною...» — так автор говорить про своїх героїв.

Про Ньютона чувала кожна сучасна людина. Здебільшого на уроках фізики в школі при вивченні відкритих Ньютоном законів механіки. Але, мабуть, далеко не кожен, «пройшовши» ці закони, розумів, чим викликана така пошана їхньому автору, адже по суті в них ідеться про такі прості й навіть доволі нудні істини! Дещо цікавіше сприймалася розповідь учителя про оптичні дослідження Ньютона. Але це чомусь швидко забувалося. На уроках з математики згадувалося про «біном Ньютона», який у масовій свідомості залишився символом абсолютно недоступної «премудрості», а також про відкриття Ньютоном (одночасно з Лейбніцем) основ диференціального та інтегрального числення. Але оскільки це числення саме по собі було для школяра таїною «за сімома печатями», то про розуміння ролі Ньютона в його відкритті й говорити нічого. Отож, номінований і загальновизнаний як найгеніальніший учений-природодослідник, Ньютон по суті залишається для нас майже невідомим своїми реальними відкриттями. Що ж до уявлення про нього як особистість та реальну людину, то довідатись про це вже зовсім не було часу. Книжечка, яку читач тримає в руках, дає таку можливість. Незважаючи на невеличкий формат, вона втішить кожного, хто захоче предметно довідатись про реальну історію життя одного з найлегендарніших учених світу. Це — перша біографічна книга про Ньютона українською мовою.

З ім’ям Декарта у масовій свідомості зазвичай пов’язується лише метод координат у геометрії в його найпростішій формі — коли координатні осі перпендикулярні, а масштабні відрізки на них рівні. Цей метод у ширшому варіанті самого Декарта справді став, за влучною характеристикою Ф. Енгельса, «поворотним пунктом у математиці». Проте ще більший вплив на інтелектуальний поступ людства мала філософська доктрина Декарта, яка заклала основи європейського раціоналізму. Більш віддаленими в часі стали застосування ідей Декарта в оптиці, метеорології, анатомії, фізіології та психології. І вже зовсім по-новому зазвучали його метафізичні ідеї про дуалізм душі і тіла у зв’язку з новітніми відкриттями в структурній лінгвістиці та осмисленням перспектив і проблем нейронаук та штучного інтелекту.

Книжечка, яку читач тримає в руках, має на меті предметно ознайомити сучасного читача з основними рисами філософського вчення Декарта, а також з деякими його здобутками у природничих науках. Незважаючи на невеликий формат, вона втішить кожного, хто захоче довідатись про реальну історію інтелектуального життя одного з найлегендарніших учених світу. Це — перша біографічна книга про Декарта, видана українською мовою.

«Розмови про життя і мистецтво» — діалог відомих письменників на мистецькі, філософські та соціально-політичні теми. Це захоплююча бесіда про досвід і знання, які людина отримує в процесі творчого осмислення дійсності – у часі написання художнього твору. Книга писалася протягом 2014–2016 років, тому окрім бесід про літературу і творчість, у ній, наче в деннику, зафіксовано важливі події українського сьогодення.

Бунтарка, казкарка, дивачка, а ще — жінка з дивовижним серцем і вмінням співчувати. Такою була Астрід Ліндґрен. У 16 вона коротко підстриглася й почала носити довгі штани та метелики. У 18 народила сина, хоч не була одруженою (і це в пуританській Швеції 1925-го!). У 70+ змінила податкове законодавство. У 80 — умови утримання свійських тварин. У 90 оплатила навчання двом емігранткам з Курдистану, на яких «забила» влада. А для дітей вона зробила більше, ніж психологи, педагоги та служби захисту.

Як їй вдалося підібрати ключик до сердець маленьких читачів з усього світу? Як історії хворій доньці перетворилися на одну з найтиражованіших книжок? Чому видатна письменниця кілька років листувалася з дівчиною Сарою? І на що авторка витрачала свої гонорари?

До нього дослухалися всі — малі й дорослі, його поради шукали президенти і патріархи. Мудрі настанови та міркування Блаженнішого Любомира Гузара, його поради українцям увійшли до нашого унікального видання.

Завдяки відеоматеріалам, доступним за QR-кодами, можна почути голос цієї доброї і мудрої людини.

Видання ілюстроване.

Воррен Баффет, американський підприємець, один із найбільш відомих у світі інвесторів, який отримав прізвисько «Чарівник з Омахи», ніколи не писав мемуарів. І якби Еліс Шредер, журналістка, бізнес-аналітикиня і письменниця, не змогла повною мірою вивчити історію його діяльності, боротьби, перемог і поразок, жорстоких промахів і раптових осяянь, ця книжка ніколи не побачила би світ. Перед вами повна біографія людини, яку міжнародні бізнесові кола вважають провидцем і парадоксалістом. І справа тут не у величезних статках, які Баффет створив практично не залишаючи штаб-квартири своєї компанії Berkshire Hathaway в Омасі, а в його широкій ерудиції, принциповості, чесності в ділових відносинах і безлічі свіжих ідей, які він генерував чи не щодня. І, мабуть, найблискучішою із цих ідей стала передача 37 мільярдів доларів з особистих коштів Воррена Баффета міжнародним гуманітарним фундаціям — найвизначніший в історії людства акт благодійності. Отже, «хороші хлопці фінішують першими» — жодних сумнівів!

Секс, наркотики, рок-н-рол? Студентські будні майбутніх лікарів трохи інші. Анатомія, неорганічна хімія, перерви на сон. І ні, далі легше не буде. Далі на них чекатимуть лікарні та пацієнти. А ще колеги, які не в змозі прочитати банальну інструкцію до пристрою, родичі, для яких реанімація видається мало не вбивством, і бюрократія, багато бюрократії. Та будуть і ті, хто готовий підставити плече на чергуванні, ті, хто вчасно поділиться новим досвідом, як і ті, хто помітить лікаря та його зусилля.

Книжка Івана Черненка — це книжка про медицину та будні медиків, про той шлях, що долає кожен мрійник, аби стати лікарем.  Про помилки, безлад і пацієнтів. Про життя та смерть, про кожного з нас. 

Зрештою, це просто історія лікаря з Богом забутої районної лікарні десь у Макондо.

Роберт Лейсі, відомий британський історик та біограф, пише про королеву Єлизавету II та її надзвичайне життя вже понад сорок років. Тож його участь як консультанта у серіалі від Netflix «Корона» цілком закономірна. Проте тут його голос був радше дорадчим, бо телевізійний образ монарха Великої Британії, послуговуючись законами жанру, створив сценарист Пітер Морган. Однак глядачеві завжди хочеться зазирнути за лаштунки, побачити те, що за кадром, і королівський біограф Роберт Лейсі задовольнив цю цікавість, написавши роман «Корона: історія із серця подій», в якому додає до подій серіалу експертних оцінок та глибоких деталей, змальовує реалії Букінгемського палацу та Давнінг-стріт, 10. Загалом обидва автори роблять нас свідками непростої історії, як мрії й надії початку життя згодом підпорядковуються лише обов’язку. Єлизавета Маунтбеттен й подумати не могла, що батько помре так рано, і їй, ще зовсім молодій і недосвідченій, доведеться зійти на трон, щоб правити найбільшою світовою імперією за доби великих суспільних, культурних і політичних змін. На час коронації, у 27 років, вона вже була дружиною та матір’ю, однак її становлення як королеви тільки починалося.

Коли на кону постає питання війни і миру, найважливішою постаттю в його розв'язанні стає людина, яка, демонструючи мужність і відвагу, бере на себе всю відповідальність за здолання ворога. Завдяки особистим рисам характеру та державницькому масштабу мислення така людина спроможна вести за собою тисячі і мільйони. Лідер у часи війни не лише сам твердо вірить у перемогу, а й надихає такою впевненістю своїх воїнів та прихильників.

На прикладі видатних воєначальників і політичних діячів XVIII-XX століть - Наполеона Бонапарта, Гораціо Нельсона, сера Вінстона Черчилля, Шарля де Ґолля, Джорджа Маршалла, Дуайта Ейзенхауера, Марґарет Тетчер - відомий британ-ський історик у захопливій формі досліджує феномен лідерства, знайомлячи нас із маловідомими чи зовсім не відомими фактами з життя цих історичних постатей та їхнім розумінням лідерства. Водночас автор аналізує, чим відрізняються від них такі кровожерливі лідери-тирани, як Гітлер і Сталін, як їм завдяки підступу, обману й маніакальним ідеям вдавалося вести за собою народи своїх країн.

В основу цієї книги лягла серія лекцій британського історика Ендрю Робертса про те, як війна породжує і вичвляє найкращі та найгірші риси лідерів. Автор зосередився на дев'яти великих лідерах та виділив ті особливості їхнього характеру, які дозволяють називати їх лідерами, адже у них є досить спільних рис, аби винести головні уроки, які можна було б застосувати і в мирний час.

Це нове видання, доповнене і розширене, книжки провідного дипломата і політика Анатолія Максимовича Зленка, який проаналізував зовнішньо-політичну діяльність України за всі роки її новітньої історії, зробивши це через призму власного досвіду. Це — портрет України дипломатичної, написаний на тлі глобальних геополітичних змін, які відбуваються на наших очах, і водночас правда про зовнішню політику України, отримана з перших рук.

Видання доповнене актуальними і дотепер документами: «Меморандумом про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї» (від 5 грудня 1994 року) та «Угодою між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» (від 28 травня 1997 року).

Володимир Філенко (нар. 1955 року у селі Шелудьківка на Харківщині) — український політик. Був заступником голови Народної Ради, народним депутатом першого, третього, четвертого  і шостого скликань, головою однієї з перших партій в посткомуністичній Україні — Партії демократичного відродження України, «польовим командиром» Помаранчевого Майдану. Володимир Філенко — один з тих, хто писав і творив історію власноруч, коли провидіння покликало його до цього. Він був безпосереднім учасником і співтворцем подій, звершень і перемог нашої непередбачуваної сучасності.

Як вдалося зберегти українські гени та український характер і так яскраво проявити їх у переломну добу української історії? Відповідь на ці питання читач знайде на сторінках книги, написаної живою, динамічною і захопливою авторською мовою.

«Моє життя» — автобіографія першої жінки - прем’єр-міністра Ізраїлю Ґолди Меїр. Це відверта книга, яка розкриває особистість та цілі авторки. Практичний ідеалізм Меїр можна побачити в таких проявах її політичних зусиль, як рішуча пропаганда допомоги по безробіттю. Робота, яка мене "найбільше хвилювала і цікавила", — пише вона, — це "проекція основних соціальних принципів у приземлену повсякденність життя".

Кетрін Ґрем змінила обличчя сучасної журналістики. А почалося все з того, що в 1933 році її батько придбав майже збанкрутілу газету Washington Post. Відтоді видання стало невіддільною частиною життя Кетрін. Вона працювала там друкаркою, кур’єркою, журналісткою, підтримувала чоловіка, поки той керував газетою, а після його смерті очолила медіакомпанію, що об’єднувала газету Washington Post, журнал Newsweek та низку телевізійних станцій. Кетрін не мала досвіду в бізнесі, тим паче на керівній посаді. Та завдяки глибокому розумінню, як працює новинна сфера, і непохитній підтримці позиції журналістів та редакторів провела газету через такі складнощі, як Вотерґейт, що зрештою приніс виданню світову славу.

Від обласканого увагою та державними нагородами поета — до утікача у вільний світ: захоплива історія життя придворного поета Кім Чен Іра.

Здобувши звання лауреата державних премій, Чан Чжін Сон міг розраховувати на безбідне життя члена привілейованого класу Північної Кореї. Завдяки продовольчому забезпеченню через спецрозподільник (навіть коли населення потерпало від голоду), пропуску на вільне пересування країною, доступу до суворо цензурованої інформації та персональним аудієнціям у самого Кім Чен Іра, його життя в Пхеньяні здавалося легким та безтурботним. Але це заможне існування опиняється під загрозою. Коли друг Чан Чжін Сона губить примірник забороненого іноземного журналу, виданого поетові для службового користування, герою не лишається іншого вибору, як зважитися на втечу заради порятунку власного життя. Ніколи раніше з вуст високопоставленого представника північнокорейської еліти не лунала викривальна правда про устрій та пропагандистську машину цієї тоталітарної держави.

Дивовижні викриття та неймовірні подробиці на сторінках «Улюбленого керівника» дають читачеві справжнє уявлення про жахіття повсякденного життя у Північній Кореї.

«Моя мандрівка у Країну морпіхів» — це щоденник капелана і морського піхотинця. Під час війни на Сході України отець Андрій Зелінський був пліч-о-пліч із воїнами, ділив із ними їхню тривогу й неспокій, підтримував, проводжав у засвіти бойових побратимів, дивився в очі смерті й цінував кожен новий день.
 
Ця книжка про те, як важливо прагнути до перемоги і розуміти, що найважливіша перемога — над самим собою; про те, як важливо мріяти, не зупинятися і вірити у нездоланну силу добра.

Дізнайтеся про неймовірних жінок. Знайдіть те, що надихає!

Ця книжка проведе вас шляхами найдивовижніших жінок в іcторії людства. Виконуйте творчі завдання, читайте приголомшливі історії та надихайтеся їхніми прикладами.

Уявіть, як ви ширяєте над Атлантичним океаном з Амелією Ергарт, розмірковуєте над філософськими питаннями з Гіпатією, винаходите корисні речі з Марією Кюрі та багато іншого.

Прославляйте цих чудових жінок, однак ніколи не забувайте: ви й самі надзвичайні!

Ілюстрації Лорен Фарнсварт і Софі Бір. Переклад з англійської Ірини Савюк.

Український погляд на творчість письменника, що став королем польського історичного роману... і заручником цього жанру. Книга буде корисною як шанувальникам творчості Генрика Сенкевича, так і тим, хто тільки починає знайомство із його доробком.

Якщо Марґарет Тетчер прославилася як Залізна Леді, то Даля Грибаускайте — як Сталева Магнолія. Волелюбна, прямолінійна, справедлива, з блискавичною реакцією і впевненим голосом — такою запам’ятали литовську президентку.

Чому Даля Грибаускайте відмовилася пити шампанське з Обамою? Як вона протистояла енергетичному тиску Росії й не вітала Путіна з каденцією? Як «захистила» Німеччину й змогла переконати у зворотному Трампа?

Є люди-епохи, а є люди — кілька епох. Такою особистістю був останній командир УПА Василь Кук. Він народився до Першої світової, пережив лихоліття Другої світової, розквіт і згортання діяльності УПА, потрапив у радянський полон і разом з Україною отримав омріяну свободу в 1991-му. Як сімейна скрута вплинула на його погляди? Коли він загорівся ідеєю збройної боротьби? Як пережив смерть братів Ілька й Іларія, яких стратили за українську державність? Як вибудовував мережу ОУН у Дніпропетровську й перебував у підпіллі на Волині й Галичині? Як продовжував тиху боротьбу в 1970–1980 роки й отримав «друге дихання» після незалежності? На всі ці питання відповідає історикиня Аліна Понипаляк.

«Геній» Джеймса Гліка — шедевр наукової біографії, справжнє джерело ­натхнення для всіх, хто прагне до самореалізації. Автору вдалося досягти практично ідеального балансу між приватним життям героя та його діяльністю у сфері теоретичної фізики, причому й те, й інше написано жваво, яскраво, часом іронічно, але завжди глибоко й точно. Перед читачем постає неймовірно привабливий портрет одного з найбільш незвичайних і талановитих науковців XX століття, чиє життя скидається на захоплюючу наукову пригоду, мета якої — пізнання таємниць матерії і парадоксів внутрішнього світу геніально обдарованої особистості. Ця книжка заслужено принесла автору почесне місце у фіналі Національної книжкової премії США і номінацію на престижну Пулітцерівську премію.

«Іноді ти просто мусиш робити свою справу», — так казав Скотту строгий батько.

«Іди, синку, пограйся з друзями», — хотілось би почути малому Джуреку. Однак він слухав тата й ішов складати дрова, вибирати каміння чи до ночі збирати лохину. Не найприємніші заняття, але вони «прокачали» впертість і наполегливість, вигартували характер майбутнього ультрамарафонця.

Як стосунки в сім’ї і хвороба матері вплинули на Скотта? Що змінилося в його житті завдяки рослинному раціону? Як він ледве не помер на 112 кілометрі під пекельним сонцем Долини Смерті? Як підготуватися до ультрамарафону й правильно розрахувати свої сили? Як залишатися людиною в такому виснажливому виді спорту? Про це та інше пише Скотт Джурек у книжці «Їж і біжи». А ще він як веган з понад 20-річним стажем пропонує рецепти збалансованих рослинних страв, які збирав по всьому світу й за якими готує сам.

Скотт Джурек — американський ультрамарафонець, мотиваційний спікер і веган, що перевернув уявлення про раціон спортсменів. У 2010 році встановив американський рекорд із добового бігу (майже 267 км за 24 год). Перемагав у низці змагань, зокрема двічі у «Бедвотері» (217 км по Долині Смерті, де спека сягала 50 градусів).

Історію творять видатні особистості. Але чи можуть слова змінити її хід? Звичайно, можуть, якщо вони були вимовлені великою людиною. Ця книга є зібранням публічних промов людей різних епох і народів —  від найдавніших філософів до сучасних політиків, громадських і релігійних діячів. Мойсей, Франциск Ассізький, Богдан Хмельницький,  Джордж Вашингтон, Наполеон Бонапарт, Михайло Грушевський, Вінстон Черчілль, Джон Кеннеді, Мартін Лютер Кінг, Мати Тереза… У виступах цих та інших найвидатніших персон можна знайти слова та думки, які не залишать нікого з читачів байдужими. З ними можна погоджуватися і сперечатися, але харизма кожного з ораторів і досі відчувається навіть зі сторінок книжки. Промови, що увійшли до видання, це не тільки шедеври ораторської майстерності, це віхи в історії людства, які є відправними точками подій, що змінили світ.

«Мрії мого батька» — перша книжка Барака Обами, який на час її виходу 1995 року був відомий лише як громадський діяч та перший в історії чорношкірий президент журналу Harvard Law Review. Саме цьому фактові, точніше, спричиненому цим фактом зацікавленню видавців до постаті Обами, Барак Обама завдячує своїм письменницьким дебютом, а книжка — визначеним, «замовленим», фокусом на його біографії.

Ця доволі докладна розповідь про молоді роки майбутнього політика, а згодом — президента США, є дуже нетиповою, далекою від стереотипів історією чорношкірого американця: дитинство у білій сім’ї матері та навчання у престижній школі, життя у далекій екзотичній Індонезії, а отже — від ранніх літ обізнаність з дуже різними суспільствами, відкритість до життя у дуже різних прошарках суспільства, довга і виснажлива історія стосунків із батьком, подорож до Кенії, зустріч і прийняття африканської частини свого роду.

Проте, парадоксальним чином, це універсальна історія про виклики модернізації і родинні травми, колоніалізм і самотність, в якій українські читачі можуть побачити значно більше знайомого, болючого, оплакуваного і гаряче обговорюваного, ніж можна було очікувати від американського автора.

Моніка Беллуччі, яка народилася в провінційному італійському містечку, з раннього дитинства була неймовірно гарненькою. Це подобалось не всім, і згодом Моніці довелося постійно доводити, что вона не тільки вродлива, а й розумна дівчина. Саме тому після школи красуня обрала юридичний факультет університету в Перуджі. Тоді ж почалася і її робота моделлю. Поворотним моментом у житті Моніки Беллуччі стало укладання 1988 року контракту з усесвітньо відомим модельним агентством Elite Model Management, після чого кар’єра прекрасної італійки пішла вгору. Десь за рік обкладинка журналу мод із фотографією юної моделі трапилась на очі відомому режисеру, і розпочався найдовший із романів Моніки, що триває і дотепер,— із кінематографом. Звісно, в її житті була і справжня історія кохання. За парою Белуччі—Кассель, затамувавши подих, спостерігав увесь світ, і цей самий світ розчаровано зітхнув, коли вони все ж таки розлучилися.Приголомшлива й неймовірна біографія останньої діви італійського кінематографу — у цій відвертій книжці.

Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929—2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий — присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ — це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».

Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.

Виявляється, «лінія Маннергейма», про яку згадують у підручниках з історії, — міф. Розповіді про легендарні й дуже міцні споруди — перебільшення Радянського Союзу. Насправді все трималося не на фортифікаціях, а на силі фінської армії — так пише Карл Маннергейм.

Чотирнадцять моментів Христових страстей, званих стаціями, зафіксувала людська пам’ять на шляху нашого спасіння на Голгофі. Чотирнадцять моментів нашого приниження і принижень нашої віри... Скільки тих принижень мав витерпіти Він, митрополит Андрей Шептицький, що почував себе кіринейцем, який допомагав нам нести свій хрест, коли від нас відрікались ті, які нарекли себе проводирями, і тоді, коли нам забороняли нашу мову. ...І зглянувся Господь над нами. І як великий вияв любові до нас зіслав Його, який був приречений пройти з нами свій шлях на Голгофу. Не забуваймо: він постійно був чужим серед тих, задля кого прийшов у цей світ. Його перехід у віру предків сприйняли неоднозначно. Книжка вибудувана на документальних матеріалах, достовірність яких підтверджена. Вона створює враження справжньої епопеї часу та відносин. Крім спогадів про митрополита, використано свідчення преси, яка фіксувала кожен його крок, доноси на нього, матеріали спецслужб, протоколи допитів, звітів працівників, спецагентів, які вели спостереження за митрополитом Шептицьким від 1937 року. Для широкого кола читачів.