Як кажуть американці, freedom is not for free, свобода не безкоштовна. Тож рано чи пізно ворог, який століттями прикидався то «братом», то «визволителем», мав пролити кров українців. А ми — сплатити «рахунок». Відтак ця війна стала однією з фаз становлення України, бо воювати доводиться і з окупантом, і з упередженнями. Вона показала, скільки всього нам ще треба зробити, і що свобода — найвища цінність. 

До збірки увійшли історії людей різної статі, віросповідання, національності, різного фаху і віку, але зі спільним знаменником у цінностях і меті. Дехто з них звично продовжує свою боротьбу на фронті, наближаючи одну на всіх перемогу. Декого з них вже немає в живих, але їхні історії, безцінні волокна загального полотна, мають жити вічно. 

«ПРЯМА МОВА» — ЦЕ КНИЖКА ПРО ЧЕСНИХ І БОЖЕВІЛЬНО ВІДВАЖНИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПИШУТЬ ІСТОРІЮ.

Книжка спогадів Любомира Гузара укладена на основі розмов, записаних на його прохання в 2014–2016 роках. Це пряма мова самого Патріарха, його особисте звернення до читачів. У тексті зафіксовано історію життя Любомира Гузара — дитинство в міжвоєнній Україні, юні роки в Австрії, дорослішання й пошук покликання в Америці, чернече служіння в Італії та зрештою повернення в Україну після відновлення незалежності. Однак це не тільки розповідь про події, а й духовна та інтелектуальна біографія. Книгу проілюстровано фотографіями з приватних архівів, чимало з них опубліковано вперше.

Перед вами — щоденник-хроніка наближення, початку і розгортання великої війни. Битва за життя й свободу триває, Україна дає рішучу відсіч «русскому міру». Автор є спостерігачем та учасником низки описаних подій, зокрема як митець, аналітик, військовослужбовець. У книжці зафіксовані голоси військових, письменників, журналістів, політиків, науковців, жертв війни. Рішуча битва точиться і на фронті, і в інформаційному полі — із ворожими стереотипами, що прижилися в багатьох країнах світу під впливом російської пропаганди. Попереду ще багато днів боротьби, випробувань, болю. І все заради перемоги — права українців бути і впевнено рухатися до власного майбутнього. Щоденник обрамлюють графічні картини Анатолія Дністрового, частину із яких він створював під час блекауту при свічках взимку 2022—2023 років.

Сучасна Франція вважає Шарля де Ґолля найвидатнішим діячем у своїй історії — Наполеон посідає лише друге місце. Але ким насправді був генерал — диктатором чи демократом, імперіалістом чи прихильником свободи народів, реформатором чи ретроградом? Чи вдалося йому здобути для Франції ту велич, про яку він так мріяв? Про все це у своїй книзі розповідає відомий британський дослідник Джуліан Джексон, який з позицій сучасної історичної науки зробив чергову спробу оцінити величну і вкрай неоднозначну постать президента Франції генерала Шарля де Ґолля.

Однак як генералу вдалося посісти найвищу державну посаду? В чому полягала його неординарність? Що формувало світогляд цієї людини? Як йому вдалося зібрати під свої знамена різнорідну масу французьких патріотів під час німецької окупації? Якими були його стосунки з видатними діячами ХХ століття — прем’єр-міністром Британії Черчиллем, президентом США Рузвельтом, канцлером Німеччини Аденауером, лідерами інших держав?

Автор намагається неупереджено, а часом навіть і досить жорстко викласти свою версію подій, базуючись на сотнях документальних матеріалів, в тому числі опублікованих лише недавно. І з упевненістю можна стверджувати, що описана ним історична постать байдужим не залишить нікого.

МИТТЄВИЙ БЕСТСЕЛЕР №1 ЗА ВЕРСІЄЮ NEW YORK TIMES

Дитинство Тома Фелтона було зовсім не звичайним. У дванадцять років він опинився в центрі уваги, коли отримав культову роль чарівника Драко Мелфоя у фільмах про Гаррі Поттера.

У книжці «По той бік чарівної палички» він відверто та з фірмовим гумором розповідає історії про свої перші прослуховування та ролі, про те, як отримав роль Драко, про пригоди на знімальному майданчику «Поттеріани» і про людей, з якими потоваришував за десять років зйомок фільмів.  Також Том Фелтон розмірковує про переваги й недоліки слави та про те, як було складно зорієнтуватися у дорослому житті після закінчення зйомок.

«По той бік чарівної палички» Тома Фелтона — кумедна та зворушлива книжка, яку варто прочитати кожному фанату Гаррі Поттера.

Щоденник Володимира Вакуленка-К. — болючі й правдиві записи, які вів письменник від початку повномасштабного вторгнення і під час окупації Ізюма та його рідного села Капитолівки на Харківщині. Аж до викрадення рашистами, неминучість якого усвідомлював, як і те, що в нього мало шансів вижити — бо українець, бо волонтер і активіст, бо має гідність. За день до викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: «Коли наші прийдуть — віддаси». Як воно – жити в окупації? Якими стають люди? Що відкривається перед очима та в серці? А сьогодні, у День поезії, в небі привітав мене невеликий журавлиний ключ, і крізь їхнє «курли» ніби чулося: «Усе буде Україна! Я вірю в перемогу!» Володимир Вакуленко-К.

До книжки увійшли тексти щоденника окупації, вибрана поезія Володимира Вакуленка-К. для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.

У пустелі Нью-Мехіко 16 липня 1945 р. таємно підірвали першу атомну бомбу. Вражений руйнівною силою свого творіння, Дж. Роберт Оппенгеймер, керівник Мангеттенського проекту, відтоді затявся боротися проти розробки водневої бомби та не допустити ядерної війни. Утім подальші випробування зброї масового ураження на містах Хіросіма й Нагасакі звели нанівець усі його старання.

Оппенгеймера підозрювали в тому, що він комуніст і шпигун СРСР. Він зазнав утисків і переслідувань з боку ФБР і мусив полишити будь-яку громадську діяльність. Його приватне життя так само зазнало втручань: його телефон прослуховували, дружину Роберта виставляли запійною п’яничкою, а йому приписували низку позашлюбних стосунків і з жінками, і з чоловіками. І так само, як створення атомної бомби знищило Оппенгеймера як науковця і публічну персону, ще жахливіша бомба знищила його тіло й розум. І цю бомбу він утримував у собі до останньої хвилини, намагаючись не допустити тепер уже індивідуальної катастрофи. Лише 1963 р. президент Кеннеді реабілітує його, і завдяки цьому постать Оппенгеймера набула іншого значення для усього світу.

Книга «Оппенгеймер. Тріумф і трагедія Американського Прометея» є втіленням 30-ти років інтерв’ю з родиною, друзями й колегами Оппенгеймера, пошуків у файлах ФБР, результатом аналізу записів промов і допитів, знахідок приватних документів. Скрупульозна біографія, у якій означено засадничі для наукового світу й історії загалом віхи життя найвідомішого вченого свого покоління, однієї зі знакових постатей ХХ ст., для якої тріумф і трагедія міцно переплелися гордієвим вузлом.

Ця книжка — спроба переосмислити біографію Лесі Українки, у якій пе­реплелися хвороба і творчість, Україна і «чужина», політика й література, класика і сучасність, любов і смерть.

Хвороба і письмо. Народження творчості з травми, пережитої біля ліжка смертельно хворого Мержинського. Духовна й інтелектуальна близькість до Драгоманова. Стосунки з Кобилянською як метафора жіночої культури. Фатум мистецького божевілля, який пізнала в моменти творчого підне­сення. Подорожі Європою і санаторійний туризм. Статус «інакшості» як визнання «нової жінки» й «чужинки» на батьківщині. «Своє» крізь призму історичної та культурної екзотики. Усе це дало Ларисі Косач-Квітці змогу йти власним шляхом і стати пророчицею народжуваного ХХ століття.

В останній рік життя Леся Українка зізнавалася матері: «…історію Мавки може тілько жінка написати». Але правда в тому, що всі її твори могла написати лише жінка, яка жила і творила mit Todesverachtung, тобто зневажаючи смерть.

«Неймовірні жінки» — чудово ілюстрована книжка, яка познайомить тебе з талановитими, завзятими, веселими, сміливими, а головне — такими різними жінками. Науковиці, дослідниці й експериментаторки; мисткині й дизайнерки; спортсменки; лідерки думок і політичні активістки — всі вони прямували за своєю мрією, завжди прагнули більшого й досягали мети попри тиск чи несприйняття суспільства. Надихайся історіями жінок з усього світу. Їхній приклад доводить, що Особистість здатна змінити світ!

Біографія культової особистості світового кінематографа, творчість якого наганяє мурахи на ось уже кілька поколінь глядачів. Фільми Гічкока напружені, загадкові і при цьому надзвичайно глибокі. Самого режисера вважають класиком саспенсу, а жанр трилер став його візитною карткою. Та ким насправді була людина, яка створила таку значущу кіноспадщину?

Едвард Вайт досліджує 12 аспектів життя Гічкока, проводячи читача шляхом життя загадкового кінорежисера, починаючи із самого дитинства генія. Автор дає змогу зазирнути за лаштунки його творчості та розкриває нам таємничі сторони його персони.

Підзаголовок документальної книжки відомої письменниці та журналістки Сари Форден говорить сам за себе — це насправді сенсаційна історія про вбивство, божевілля, розкіш та пожадливість. Авторка майстерно переплела два споріднені сюжети:  драматичну історію родини Ґуччі, сповнену розбрату, судової тяганини, взаємних непорозумінь і на додаток обтяжену замовним убивством, і оповідь про злети та падіння уславленого бренду Gucci й безпрецедентні успіхи, яких врешті-решт досягнув цей видатний виробник предметів розкоші й товарів класу люкс. Сповнена справжнього драматизму, ця книжка протягом кількох років залишалася бестселером у Європі та США, і недарма італійська преса, згадуючи відомий серіал, назвала «Дім Ґуччі» «по-справжньому новою “Династією”».

Міца завжди відрізнялася від інших дівчат. У двадцять років вона мала б уже бути заміжня, замість вивчати фізику в елітному навчальному закладі Цюриха. Для пані Марич, з її інтелектом, шлях науки ввижався простішим за шлях до вівтаря — а насправді був закритим. На відміну від обіймів юного Альберта Айнштайна... Та чи не затісний науковий світ для подружжя геніїв? Її світло загубилося в його тіні. Її ім’я так і не з’явилося в підручниках із фізики. Готові дізнатися, кому Мілева Марич присвятила СВОЮ теорію відносності?

Книга кінозірки й оскароносного актора Метью Макконагі очолила книжкові топи ще до свого виходу у світ. У ній він пропонує читачам ознайомитися з уроками, які дало йому життя, й переконатися, що справа — не в перемозі чи успіху, а в тому, як ви сприймаєте ці уроки. В основу книги лягли щоденникові записи Макконагі, які він вів протягом понад 30 років. Актор занотовував успіхи й невдачі, а ще — речі, які змушували дивуватися й сміятися. Його книга про те, як насолоджуватися життям й усім, що воно пропонує. Як замість стресу отримувати задоволення. Як більше веселитися й менше страждати. Як любити людей і бути справедливим. Як знаходити сенс у всьому й більше бути собою. Його книга — своєрідний посібник, що допоможе ловити на дорозі життя якомога більше зелених вогнів світлофорів, а жовті й навіть червоні сприймати як інформацію про те, що незабаром загориться зелене світло.

Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких жінок цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, вчительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, культурні діячки… Без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого роду були б зовсім інакшими.

У цій книжці зібрано інтерв’ю, свідчення, архівні документи й довідки про визначних жінок України, які з’являлися на ресурсі «Історична правда». Серед них — і унікальне інтерв’ю Квітки Цісик, і статті про докторку медицини Розалію Ліфшиць-Винниченко, підпільницю Ірину Тимочку «Христю» й письменницю Олену Телігу; і розмова з Валентиною Шевченко, яка очолювала Президію Верховної Ради УРСР під час аварії на ЧАЕС.

Постать Клеопатри огорнута міфами. Вона увійшла в історію розпусною звабницею, супутницею двох видатних римлян — Юлія Цезаря і Марка Антонія. Але історію цієї єгиптянки писали чоловіки. Що про неї може сказати жінка? Стейсі Шифф спробувала по-новому поглянути на життя єгипетської цариці, показати її окремо від чоловіків і визначити, чи помилялись історики минулого. Це ґрунтовне й цікаве дослідження життя Клеопатри, у якому авторка відокремлює правду від вигадки, а упередження від реальності. І перед читачем постає освічена, неймовірно багата, блискуча жінка, владна правителька великого Єгипетського царства.

Мей Маск, вишуканій, чарівній і непосидючій супермоделі, уже за сімдесят. Її життя не завжди було таким простим і гламурним, як тепер. У тридцять один вона стала матір’юодиначкою, відтак тяжко працювала, щоб поставити на ноги дітей, Ілона, Кімбала й Тоску. А ще боролася із зайвою вагою, стала моделлю плюссайз і навіть подолала ейджизм у модельному бізнесі. Дієтологнутриціолог за фахом, Мей понад сорок п’ять років пропрацювала в цій галузі, розпочинаючи практику з нуля у восьми містах, трьох країнах і на двох материках. Нині вона на піку популярності як лекторкадієтологиня і як модель. І все це завдяки бунтарському духу та заповзятості — саме вони принесли їй світову славу у віці, який сама Мей називає «розквітом свого життя».

Як відомо всім, хто стежить за Мей Маск у соцмережах, вона щедро роздає щирі й дуже практичні поради щодо ухвалення в певному віці рішень, котрі можуть згодом окупитися в дивний і непередбачуваний спосіб. У цьому виданні авторка ділиться досвідом і мудрістю, набутими протягом нелегкого, сповненого пригод і випробувань життя. Це поради щодо здоров’я, краси, родини та кар’єри. Ви не можете контролювати все, що відбувається навколо, але в будьякому віці можете жити так, як забажаєте. Для цього потрібен лише план. Тож почніть обмірковувати його просто зараз.

Поет і Громадянин Василь Стус (1938–1985) не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською політикою, активна правозахисна позиція двічі приводили Стуса на лаву підсудних — за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда».

У цій книжці зібрано документи з шеститомної кримінальної справи, яка зберігається на полицях колишнього архіву КДБ УРСР у Києві (нині — Галузевий державний архів СБУ). Як і за що було заарештовано поета? Хто під час процесу намагався врятувати Василя Стуса, а хто зробив усе, щоб він назавжди зник за ґратами політичної зони на Уралі? До матеріалів 1980 року ми додали кілька публікацій, з яких читачі дізнаються про маловідомі факти життя, ув'язнення та загибелі одного з найбільш визначних не тільки українських, а і європейських поетів ХХ століття.

У книжці вміщено архівні документи зі справи Василя Стуса (протоколи обшуків, допитів, листи, статті і т. д.), фотографії, статті Вахтанга Кіпіані, а також відомих дисидентів — Василя Овсієнка, Леоніда Бородіна. Додано останні прижиттєві нотатки Стуса — «З таборового зошита», таємно передані з табору на волю. Передмова Вахтанга Кіпіані.

Ґолда Меїр була першою жінкою — очільницею держави в новітній історії, однією із засновників Ізраїлю, успішною політикинею, справжньою «залізною леді». Її відданість створенню й захисту єврейської батьківщини від лютих ворогів та підступних союзників сформувала політику Близького Сходу наступних десятиліть. Вона стала «аномальним явищем» для тодішньої патріархальної влади, зокрема через свою залізну рішучість у поєднанні з шармом, доброзичливістю, безкомпромісністю та цілковитою відданістю своїй країні.

У цій захопливій біографії авторка знайомить читача з маловідо-мими фактами життя Ґолди Меїр, пояснюючи її складну мотивацію та ідеали, розповідаючи про особисті перемоги та розчарування цієї легендарної персони. Ґолда була справжньою супержінкою: дещиця від Емми Ґолдман, щось від Нельсона Мандели. Її неймовірна впевненість та сила волі змотивує вас на нові звершення.

Іспанія, 1943 рік. Повія в місті Більбао народила хлопчика і віддала його на опіку єзуїтів. Ґаліція — жінка народила дівчинку і віддала її монахиням жіночого монастиря. Хуліан і Вікторія. Вони батьки Марії, нашої авторки і головної героїні.

Марія Ларреа — дочка емігрантів. Вона виросла серед акторів театру, декорацій, вогнепальної зброї батька, баскського революціонера і буйного п'яниці, біля красивої мовчазної матері, під насмішки друзів. І попри все стала кінорежисеркою, закохалася, створила сім’ю і відірвалася від місця свого походження. Аж доки двадцятисемирічній Марії ворожка не сказала, що вона — не донька своїх батьків. Так доля потягнула її назад, у минуле.  І щоб дізнатися правду, Марія мусить повернутися до Більбао, міста, в якому народилася...

Автобіографічний пазл, наповнений несподіваною романтикою серед болючої правди, веде лінією життя авторки — від сирітства і брехні батьків до палкої кориди, кохання і народження письменниці.

Книжка розповідає про тих, хто оберігав найбільший скарб українців – національну історичну пам’ять. Одні рятували її, коли наші музеї грабували в роки німецької та совєтської окупації, інші зберігали її в нашій пісні, звичаях і традиціях, ще інші берегли від забуття й осквернення дорогі для нас імена та культурну спадщину. У цьому виданні автор відкриває невідомі й призабуті сторінки життя непересічних особистостей і їхній внесок у духовний розвиток суспільства, серед яких Володимир Паньків і музей просто неба «Шевченківський гай», володар вердіївського баритону Стефан П’ятничко, засновник музею Леся Мартовича в Торговиці Василь Липчук, нащадок славетної родини різьбярів Микола Шкрібляк, видатні українські актори Іванна та Іван Біберовичі, а також Марія Магунь та її непростий шлях до відкриття музею Михайла Грушевського у Львові.

Хвильовий пізно вночі любив кататися на ковзанці, а тоді йшов писати. Йогансен, галасливий і життєрадісний, мав двох великих собацюр та обожнював полювання. Підмогильний, тихий і скромний, мав велосипед «Україна», на якому давав покататись, але завжди нагадував, аби його повернули й не зламали.

Це спогади Володимира Куліша, сина письменника і драматурга Миколи Куліша. На сторінках цієї книжки можна поглянути на приватне життя одного з найталановитіших поколінь української літератури — мешканців харківського будинку «Слово» — на початку 30-х років минулого століття в той період, коли хмари тоталітарного терору лише починали згущуватись.

Книжку проілюстровано зображеннями, наданими Харківським літературним музеєм.

В автобіографії видатний американський генерал Джим Меттіс ділиться універсальними уроками лідерства. Описуючи свій досвід командування в Іраку та Афганістані, НАТО, взаємодію з адміністраціями різних президентів США, він розкриває основи військової стратегії, аналізує різні тактичні підходи в управлінні військами, підкреслює моральні дилеми лідера в ухваленні складних рішень протягом війни. Виділяючи три рівні лідерства, Меттіс та його співавтор Бінг Вест акцентують особливу увагу на важливості навчання та самовдосконалення, ініціативності, готовності до ризику, довірі до підлеглих, честі і дисципліні. 

У часи, коли війна в Україні створює суцільний хаос, а військові, бізнес і громади перебувають у стані постійної невизначеності, ця книжка є обов’язковою для кожного лідера. Запропоновані в ній ідеї та практичні приклади допоможуть у формуванні нової військової еліти, етичного і відповідального бізнесу, прозорих відносин всередині держави.

Пам’ять скріплює і тримає. Сьогодні вона міцна, як і кава на передку, та на завтра спогади блякнуть, розчиняючись у буденних турботах. Але є те, що врізається надто глибоко, аби зникнути: це війна. Пережите не стирається й не зникає. Достатньо лише заплющити очі — і пам’ять, мов старий кінопроєктор, знову оживляє кадри, від яких не втечеш.

«Ми повертатимемось сюди завжди, усе своє життя, в ці окопи, до нас молодих зі зброєю. От побачиш. Ти зрозумієш це пізніше».

У цьому виданні вміщено щоденникові записи, есеї, оповідання й деякі вірші Максима «Далі» Кривцова, які зібрав та упорядкував його друг і побратим Валерій Пузік. Свої думки Максим почав фіксувати ще від 2015 року — у період його служби у складі 5-го батальйону ДУК «Правий сектор» та у складі Бригади швидкого реагування Національної гвардії України. Чимало записів було зроблено й після демобілізації — про фотографію, випічку, подорожі, дитячі табори, де він був виховником, та роботу з ветеранами російсько-української війни. А після початку повномасштабного вторгнення Максим знову приєднався до війська і служив кулеметником. У цей нелегкий період життя він активно фіксував тодішню буденність, фотографував побратимів, писав поезію.

«Далі» вже немає з нами, але він живе в нашій пам’яті через ці плівкові фотографії, вірші та щоденникові записи.

Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?

Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей. На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.

«Брати Гадюкіни» та їхній фронтмен Сергій Кузьмінський, безсумнівно, одне з найяскравіших явищ в українській музиці 1990-х. Увірвавшись у неї з феєричною сумішшю регі, блюзу, рок-н-ролу та фолку, вони принесли бунтівний дух справжньої творчої свободи, чим завоювали любов публіки на довгі роки.

Це видання стане справжньою знахідкою не лише для прихильників творчості Кузі та «Братів Гадюкіних» — адже передусім це біографія цілого покоління, що зростало на зламі епох. Написана на основі десятків інтерв’ю, а також дописів самого Кузьмінського, книжка вражає щирістю й відвертістю. А вміщені в ній світлини, аудіо- й відеозаписи додають особливої атмосфери.

Спогади. Автор та його співрозмовник – однокурсники по Харківському юридичному інституту 1976-1980-х років, розповідаючи про свою тридцятирічну службу в прокуратурі України і не тільки, привідкривають факти раніше відомі лише тим, хто мав доступ до документів під грифом «Таємно» та «Для службового використання». Це і «кухня» прокуроських призначень на посади, і своєрідний діалог прокурора п'яти областей з колишнім Головним прокурором України та розповідь про конкурс на обрання першого керівника Національного антикорупційного бюро України.

Проктологи класні! І їх важко чимось здивувати! Їх не лякає жодна дупця, хай у які пригоди вона потрапить. Вони вас не засуджуватимуть, ні з чого не сміятимуться й нікому нічого не розкажуть. 
 

У медицині немає табуйованих тем? Так, але при цьому поскаржитися на проблеми із серцем людям зазвичай простіше, ніж на свою попу. Тому, замість планової роботи, проктологам часто доводиться ставати учасниками екстрених операцій. 

Лікарка Анастасія Пристая переконана: люди не повинні страждати через сором.

У книжці Анастасія відверто розповідає про все: нічні чергування, втрати й погрози, операції, помилки та складні діагнози. Проте ця книжка — не енциклопедія. Це вікно, крізь яке можна зазирнути за лаштунки звичайних хірургічних буднів.

«Жінка в мені» — це смілива та надзвичайно зворушлива історія про свободу, славу, материнство, віру та надію.

Бунтарка, скандальна поп-діва, мати-невдаха, наркозалежна, донька, яка повстала проти власного батька — такою її показувала жовта преса. А якою вона бачить сама себе?

У цій книжці Брітні Спірс відверто ділиться власною історією від раннього дитинства до сьогодні — до відродження жінки в собі. Що пов’язувало її з Аґілерою і Ґослінґом, Майклом Джексоном і Мадонною, як вона стала обличчям Pepsi та «Жінкою року» за версією Billboard, як сім’я перетворила її на машину із заробляння грошей, через який біль довелося пройти після розриву з Тімберлейком, чого коштувало місяцями не бачити синів — Брітні торкається навіть найтемніших сторінок своєї історії, 13 років під ув’язненням опікою батька.

Але ця книжка не тільки про внутрішню темряву — у ній багато світла, віри, надії, любові до музики і вдячності фанатам. А ще — сили долати всі перешкоди й жити за власними правилами.

Пропоноване видання – збірник праць видатного українського філософа і вченого-філолога, теоретика і практика українського націоналізму, засновника і Провідника ВО «Тризуб» імені Степана Бандери полковника Василя Іванишина (1944-2007). У них автор з позицій націософської герменевтики витлумачує низку важливих для формування й утвердження української національної ідеї та формування націоналістичного руху лідерських персоналій – письменника, художника і філософа Тараса Шевченка (1814-1861), філософа Дмитра Донцова (1883-1973), Провідника ОУН Євгена Коновальця (1891-1938) і Провідника та мислителя Степана Бандеру (1909-1959). Збірка вирізняється легким стилем і переконливою та стислою формою викладу.

Видання розраховане передусім на тих національно пробуджених і політично активних читачів, яких цікавить істина, турбує стан української нації і доля України.

Ця книга має на меті категорично спростувати недолугий фейк російської та німецької історіографій про «нездатність української нації до процесів державотворення», а отже, й хронічну відсутність у неї політичної еліти. Особливістю цього дослідження є те, що воно стосується не лише теренів України, Росії та Білорусі. Адже українська діаспора була і до сьогодні, в більшості випадків, присутня в Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині, Австрії, Німеччині, Румунії та інших країнах, ґенезу якої ще ніхто ретельно не досліджував. Тому багато біографій у цій книзі викличуть не тільки зацікавлення, а й щире здивування в читачів.

Книга стане в нагоді всім, хто цікавиться історією України.

Читати «Шалено, глибоко» — це як перебувати за лаштунками життя Алана Рікмана: дивитися на професора Северуса Снейпа з «поттеріани», Ганса Ґрубера з «Міцного горішка» й полковника Брендона з «Розуму і почуттів». Але не тільки актора, а й режисера, чоловіка, друга, мандрівника. Не на образ, а на справжнього Рікмана. Бо образ — це завжди чиєсь спотворене дзеркало.

Його сприймали як пихатого аристократа — а він з юності був відданий лейбористським ідеалам і скептично ставився до умовностей британського роялізму. Його вважали актором, перед чиєю харизмою не встоїть жодна жінка, — а він пів століття був непохитно вірний Рімі Гортон.

Він був не таким, як його уявляли. А яким? Збагнути це допоможуть 26 щоденників, які Рікман вів від 1993 року й до смерті у 2016-му. Шалено, глибоко, іронічно, щиро. Де не кожен день — свято, але кожен — життя.

Данило Яневський (нар. 1956 р.) — історик, телеведучий, заслужений журналіст України, доктор історичних наук.

Історію європейських політичних рухів 20–30-х рр. ХХ століття необхідно розглядати та оцінювати, ґрунтуючись не на сучасних політичних уподобаннях або замовленнях, а в контексті конкретних історичних обставин. Повною мірою це стосується і УВО, і ОУН. Чи розуміли Євген Коновалець, Андрій Мельник та їхні прихильники обставини часу та місця їхнього персонального життя так, як розуміємо їх сьогодні ми?

Автор ретельно досліджує історичні документи, архіви преси і подає історичні події з різних кутів зору, щоб наблизити до сучасного читача неординарні постаті Євгена Коновальця (пол­ков­ника армії УНР, командира Січових Стрільців, коман­данта УВО, Голови Проводу українських націоналістів, засновника ОУН) і Андрія Мельника (полковника армії УНР, співзасновника Січових Стрільців, Стрілецької Ради та УВО, Голови Проводу українських націоналістів, Голови ОУН).

Книжка спогадів Любомира Гузара укладена на основі розмов, записаних на його прохання в 2014–2016 роках. Це пряма мова самого Патріарха, його особисте звернення до читачів. У тексті зафіксовано історію життя Любомира Гузара — дитинство в міжвоєнній Україні, юні роки в Австрії, дорослішання й пошук покликання в Америці, чернече служіння в Італії та зрештою повернення в Україну після відновлення незалежності. Однак це не тільки розповідь про події, а й духовна та інтелектуальна біографія. Книгу проілюстровано фотографіями з приватних архівів, чимало з них опубліковано вперше.

«Я воліла б, щоб не довелося писати цю книжку, щоб не було теми для неї, щоб брат був живий, а не щоб мою книжку надрукували…»

Цими словами Олеся Хромейчук починає свою історію, книжку, яка не мала би бути написана, історію смерті солдата, розказану його сестрою. Це дуже особиста оповідь, та водночас це історія десятків тисяч українських родин, історія втрат та їх проживання.

Володимир Павлів, брат Олесі, – воїн, який загинув на фронті в березні 2017-го, за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. «Це європейська війна, яка просто почалася на сході України» – такими словами свій вибір повернутися на передову Олесі пояснював Володимир. Невдовзі він загинув. 

«Доброго дня. Я з військової частини, де служить ваш брат»… Смерть. Заперечення. Гнів. Депресія. Прийняття. Жодна історія не може повернути близьких, але інколи чужа історія може допомогти зрозуміти та пережити втрату. У нашій країні триває війна, щодня гинуть люди – захисники та захисниці, кохані, батьки, діти, брати й сестри. І все, що ми можемо, – лише навчитися жити із цією втратою. Своєю історією в цій книжці ділиться історикиня Олеся Хромейчук.

«Дивовижний світ Хаяо Міядзакі» — книга про життя неперевершеного майстра, який подарував світові незвичне бачення японських мультфільмів. Видання описує не лише життя маестро, а й занурює читача в його творчість, розкриваючи дедалі глибші сенси в кожному з його творінь, і шукає відповідь на те, як він створює цей дивовижний, сповнений чуттєвості світ, що зачаровує кожного глядача.

У книзі йдеться і про становлення аніматора, формування його життєвих і громадянських принципів, які він переніс і до фільмотворення.  Автор досліджує та розкриває ідею кожного з його знаменитих аніме, розповідаючи про життєві події, які вплинули на створення того чи того сюжету, подорожує світом дитинства, який так майстерно створює двічі оскароносний геніальний Міядзакі і в якому впізнає себе навіть дорослий глядач.

Джордж Орвелл (1903 — 1950) все життя ретельно вів щоденники, записував начерки творів, робив побутові нотатки. Щоденники, по суті, описують його життя і думки упродовж багатьох років. До нас дійшло одинадцять таких щоденників. Декілька зошитів із записами було втрачено після поліційного обшуку в барселонському готелі. Дослідники вважають, що частина щоденників могли згодом потрапити в архіви КДБ, агенти якого стежили за Орвеллом у різних країнах. У щоденниках відверто розповідається про життя письменника, його спостереження за природою та сучасними політичними подіями. Орвелл вів записи одночасно у різних зошитах. У першому томі представлено щоденникові записи з 1931 до 1940 року.

Леонід Макарович Кравчук (1934–2022) — перший всенародно обраний Президент України. Його біографія віддзеркалює шлях, який пройшла країна в радянський період і до своєї незалежності. Від 1970 року обіймав посади в апараті ЦК КПУ аж до секретаря ЦК КПУ з ідеології. Після серпневого заколоту 1991 року в Москві вийшов з комуністичної партії. Згодом зробив наступний крок: поставив свій підпис під документом про заборону її в Україні. У переломні для країни 1989–1991 роки був Головою Верховної Ради. Очолив процес становлення української державності. Про події, учасником і свідком яких був, Леонід Кравчук розповідає в нотатках, супроводжуючи їх ще й власними коментарями, а також під час бесід з головним редактором видавництва «Фоліо» Олександром Красовицьким.

На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Симон Петлюра – член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ, політв’язень при владі Павла Скоропадського. Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918 р.). Насправді він не був ніяким націоналістом, тим більше – ворогом українського народу. Правдоподібно – одним з найбільш яскравих бездарів свого часу, яких винесла на поверхню бурхлива, кривава епоха «чорного» всього і вся «переділу». Ну, а початки цієї історії Ви наразі тримаєте в руках.

Це історія про рік, що зробив Черчилля Черчиллем — отим ексцентричним генієм, яким ми його знаємо. Він працював у ліжку чи ванній, спав будь-де й будь-коли, ненавидів свист і помилки у звітах міністрів. А ще — ніколи не розлучався із чорною валізою для паперів і вмінням підбадьорити інших — навіть коли розповідав сумні історії.

Що переживав прем’єр, коли його переповнювало дражливе передчуття труднощів і можливостей? Коли тисячі бомб шматували його місто, а він ціною надзусиль вигризав довіру Штатів до Британії як союзника? Як реагувала його сім’я, коли торохтіли повітряні атаки, вили сирени й гуркотіли бомбардувальники? Це емоційна історія Черчилля, його родини і Британії на помежів’ї миру й війни.

Ця книжка містить розповідь про незнаного Олександра Довженка (1894–1956). Учасник боротьби за незалежну Україну, згодом член партії «боротьбистів», а потім дипломат, художник, письменник і кінорежисер зі світовим ім’ям, він опинився під щільним багаторічним наглядом комуністичних спецслужб. Вони фіксували кожен його крок, його настрої, плани, його діяльність, а в його найближчому колі було чимало інформаторів.

Автор-упорядник використовував унікальні документи й матеріали зі справи-формуляра, а також деякі інші архівні джерела. Їх аналіз дає змогу побачити й почути зовсім іншого Олександра Довженка. Змушений створювати комуністичний кіноканон, він водночас був нонконформістом, давав реалістичні й безжальні оцінки панівного ладу.

Видання розраховане на широке коло читачів.