Це друга книжка зі знаменитої серії про пригоди Малого Вовчика. Вовчик розбагатів і став директором «Академії Пригод». Він мріє створити найвеселішу у світі школу. Допомогти у цьому має спритний пан Чудій. За добрі гроші він обіцяє облаштувати Пригодницьке Подвір’я , можна буде досхочу розважатися. Та не слід довіряти чудіям-крутіям. Замість безтурботного життя й безпечних розваг на наших друзів чекає мандрівка, сповнена небезпек, геройських вчинків та кумедних пригод.

Це перша книжка з серії про пригода Вовчика. У порядній вовчій сім’ї лихо – Малий Вовчик росте надто лагідним та добрим. Ганьба на всю вовчу громаду! Вовчик мусить негайно вирушати до Школи Поганців, щоб вивчити 9 Капосних Правил і стати справдешнім Злим Вовком! Про те, як добродушний та веселий Малий Вовчик намагався стати Злим Поганцем-Сіроманцем та що з цього вийшло, ви й дізнаєтесь із цієї милої та дотепної книжечки. Це перша перекладена українською мовою книжка відомого британського дитячого письменника Іана Вайброу із серії про пригоди Малого Вовчика, який уже встиг полюбитися мільйонам дітей у всьому світі.

Ця монографія є науковим дослідженням єврейських архітектурних пам’яток Львова від XVI ст. до 1939 р. Вона створена у формі наукового опису й аналізу каталогізованого та систематизованого масиву зафіксованих 440 архітектурних творів. Вибірковість 440 розглянутих об’єктів обґрунтована науковою базою дослідження, в якій використано більшість наявних архівних, літературних і електронних джерел, що є репрезентивною селекцією єврейської архітектурної спадщини. Монографію структуровано за п’ятьма блоками, згідно історичного функціонального призначення споруд, з наскрізною їх нумерацією. До обов’язкових назви, адреси (тогочасної та сучасної), часу побудови, власності, архітектора, історичних стадій будівництва і нинішнього стану залучено стилістично-мистецтвознавчий аналіз, а також свідчення про установи і відомих особистостей, пов’язаних з тією чи іншою спорудою. Наприкінці книги подано біографічний словник львівських єврейських архітекторів та будівничих з докладною бібліографією, іменний покажчик та англомовна анотація.

Сон — одна з останніх великих таємниць біології людини. Чимало вчених безуспішно намагалися розшифрувати незбагненний код сну, аж доки не розвинулися наукові методи дослідження мозку. Метью Вокер, американський професор нейронауки та психології, значну частину свого життя досліджує вплив сну на здоров'я людини. Учений з’ясував: сон — унікальний спосіб оздо­ровити мозок і тіло, ба більше — найдієвіший метод відтермінувати старіння.

Джеффрі Морґенталер, здобувши диплом архітектора, несподівано обрав справою життя своє хобі — барменство. І досягнув неабияких висот! У цій книжці автор, якого зараз заслужено вважають одним із найзнаменитіших барменів, розкриває перед нами таємниці світу напоїв: які обов’язкові елементи смачного коктейлю, до яких деталей слід проявити увагу, які компоненти краще приготувати самотужки, а які — придбати. Історії виникнення найвідоміших коктейлів, особливості виготовлення і застосування компонентів (соків, сиропів, гарнішів, настойок), техніки змішування напоїв і, звісно ж, рецепти — усе це ви знайдете у цьому посібнику — першому в Україні спеціалізованому виданню для барменів.

 
Книжка буде корисною не лише для професіоналів, а й для аматорів — людей, які мріють навчитися готувати смачні напої.

Рене Маґрітт — відомий бельгійський художник, філософ мистецьких образів, один із яскравих представників сюрреалізму.

Яблуко, двері, вікно, котелок, люлька, голуб, небеса - Маґрітт зображав цілком звичайні предмети, однак саме їх поєднання вражає і змушує замислитися. Його картини часто порівнюють з ребусами, які неможливо до кінця розгадати, бо вони ставлять питання про суть буття, і кожен глядач знаходить власні відповіді.

У цій ілюстрованій біографії зібрано репродукції картин, фотографії, важливі моменти життя художника, що дають ключ до розуміння його мистецтва.

 
Для тих, хто цікавиться напрямом сюрреалізму, творчістю Рене Маґрітта й мистецтвом ХХ століття загалом.

Фіксація особливостей мовлення Львова ХХ століття — мета цієї праці. Джерелами слугували насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів’ян. Особливістю книги є не тільки тлумачення багатьох, іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів’їв та приказок, а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту. Героями цих мініоповідок є не тільки вигадані персонажі, а й часто відомі львів’яни.

«Лексикон львівський» виходить у серії «Діалектологічна скриня», одне із завдань якої — публікація надбань народної мови. Такі видання сприятимуть появі в майбутньому якомога повнішого кадастру словника української мови.

Процес виготовлення вина стає дедалі більш ненатуральним: починаючи від розбризкування пестицидів на виноградниках, і до надмірного застосування сульфітів і домішок у погребі. Проте, на щастя, існує інший спосіб виноробства, про який розповідає Ізабель Лежерон. Вона популяризує натуральне вино у всьому світі та проводить надзвичайно успішну виставку вина «RAW WINE» в Лондоні, Берліні, Нью-Йорку і Лос-Анджелесі. В цій книжці Ізабель пояснює, чому найкращі та автентичні вина виготовляють саме натуральним способом.

Наразі не існує офіційного визначення натуральних вин. Але це вина, які виготовляють із винограду, вирощеного органічним (або біодинамічним) методом, в які нічого не додають і не забирають під час виробництва. Хіба використовується зовсім небагато сульфітів. Це старий, добрий, створений самою природою спосіб ферментації виноградного соку у вино.

Якщо тобі не байдуже, що у твоєму бокалі, якщо ти хочеш поринути у світ унікальних ароматів і смаків або залюбки підтримуєш невеликих виробників, тоді тобі обов’язково потрібно дізнатися більше про натуральні вина і де їх можна знайти. У книзі дізнаєшся, як виготовляють вина, познайомишся із деякими виробниками і знайдеш дегустаційні примітки про понад 140 найкращих вин, які неодмінно варто скуштувати.

Книжка розмов між духовним авторитетом митрополитом Борисом Ґудзяком і письменницею Богданою Матіяш є нагодою у час війни зосередитися на низці тем, які запрошують до віднайдення в собі самих внутрішнього миру. Вісім розмов, записаних за різних обставин, охоплюють чималий тематичний спектр: це внутрішнє, духовне життя людини та її стосунки з Богом; пошук власного покликання; засади, на яких творився нинішній Український католицький університет у Львові; роль та місце Церкви в сьогоднішньому світі; рефлексії довкола російсько-української війни тощо. У час, коли ми всі зранені війною, духовні пропозиції владики Бориса можуть бути особливо цілющими і життєдайними.

Видання буде цікавим широкому колу читачів: і тим, хто віддавна шанує владику Бориса Ґудзяка як духовного лідера, і тим, для кого ця книжка стане нагодою знайомства з ним.

Історія кіновиробництва — це, насамперед, історія видатних технічних інновацій та майстерності. Пориньте у цю захопливу книжку з вишуканими ілюстраціями Адама Оллсача Бордмена, і ви дізнаєтеся буквально про все — від того, як змінювалася стилістика костюмів та декорацій, до того, як удосконалювалися будова і функції самої кінокамери.

Загублений острів — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.

Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити Росію, Україну, Білорусь та інші радянські республіки. Він спілкувався з особливими кухарями — Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала Росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні. Та власне через кухонні двері можна так добре показати не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших радянських партійних діячів.

Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, її подавали у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного полюса, від Молдови до Владивостока. Політика, на жаль, була присутня і в тому, що їв перший секретар, і в тому, що споживав чи не мав що їсти пересічний громадянин великої тоталітарної утопічної держави.

Із самого дитинства ми сприймаємо залізницю не лише як щось, пов’язане із транспортом, а як велику таємницю, що дозволяє вирушити в мандрівку, здолати відстань, долучитися до великого простору, здобути новий досвід. З мандрами й поїздками нерозривно зв’язані й любовні переживання, розлуки та зустрічі, перестук розбитих сердець чи ніжні й тремкі обійми на перонах. Вздовж залізниці твориться історія країни. У книжці Сергія Жадана читачі знайдуть поезії, що писалися протягом багатьох років, прямо чи опосередковано пов’язані із залізницею. Тут вокзальна площа приходить у сни, люди, схожі на равликів, сплять на вокзалах і несуть на своїх плечах власні домівки, військові вирушають на Схід боронити країну та повертаються до рідних. Під тихий стук коліс та пізні гудки пасажири рахують засніжені пагорби, сонні долини, заміські будівлі, а заклопотані провідники блукають вагонами й розганяють сновидіння.

«30 віршів про любов і залізницю» — це поетична ода мандрівці, дорозі та любові.

24 лютого відбувся черговий акт російської агресії — повномасштабне вторг­нення, що змінило життя не тільки України, а й усього світу. Війна принесла українцям багато горя, жаху, непоправних втрат, проте на тлі страшних випробувань укріпилися жага Перемоги та віра в неї. Нова воєнна реальність породила феномен нової літератури, що є не тільки рефлексією на ті чи інші події, а передусім реалістичним змалюванням боротьби українців за свій дім, землю, незалежність.

В антології «Війна 2022», яку впорядкував Володимир Рафєєнко, зібрано фрагменти щоденників, есеї та вірші сучасних українських письменників.

Видання підготовлено у партнерстві з Українським ПЕН

Меценат проєкту — Центр діалогу імені Юліуша Мєрошевського

«Галицькі смаколики» — це кулінарна книжка за мотивами роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія» та його екранізації — фільму «Віддана». Тут ви знайдете рецепти страв галицької кухні, атмосферні фотографії, кадри з фільму. Як готувати мізерію, студенець, різдвяний борщ з крепликами, грибівку з пенцаком, фальшивого зайця, налисники, рогалики та інші страви розповідає відома кулінарна блогерка пані Стефа. Також ви зможете доповнити цю книжку власними рецептами, ідеями, записами і створити особливу кулінарну історію — вашу!

Ця книжка — про тепло і затишок родинного свята. Про цінності та традиції, що єднають покоління. Бо Різдво — найтаємничіше та найочікуваніше свято для українців. Ця книжка, немов та торба міхоноші, наповнена рецептами святвечірніх страв, колядками і віршами, без яких немислиме святодійство Різдва. Вона стане чудовим подарунком вашим рідним та близьким і допоможе власноруч створити атмосферу свята у вашому домі.

«Золотий носоріг» — поетична збірка не про екзотичну Південну Африку, це радше книжка про ту Південну Африку, яка на душевній мапі десь межує з Україною. У ній є високі гори і пишні квіти з власними чарами, давні риби й капітан літака, є революціонери й біженці, пінгвіни на жаркому березі, вуличні торгівці й великий прибережний вітер.
 
Ганна Яновська, авторка книжки, 2017 року побувала у Південній Африці й вивезла звідти цього золотого носорога. Це не зовсім той — тонкий і ювелірний, якого знайшли в скарбах давнього царства над Лімпопо, і не зовсім та його велика копія, що стоїть у центрі Йоганнесбурга. Проте цей золотий носоріг теж справжній, тому що в ньому — свіжі враження з далекої країни, де з-під строкатих візерунків, різких запахів, запаморочливих краєвидів прозирає щось до співу близьке і рідне.

Борис Херсонський — відомий поет, есеїст і перекладач, лауреат багатьох міжнародних премій. До поетичної збірки «Вклонитися дереву» увійшли твори автора, які він написав українською, його автопереклади та вірші у перекладі Сергія Жадана, Володимира Тимчука та Олега Гончаренка. Своїми віршами автор мандрує від найдавніших часів до часу народження Христа — точки відліку відродження надії через спокуту. Від радянського режиму, за якого йому довелося жити, і до сьогодення — часу, сповненого болю, втрат, війни і водночас віри та сподівання.

Все, що ми бачимо і як ми бачимо, залежить від оптики. Щось ми бачимо очима, щось крізь окуляри чи у мікроскоп, чи у вічко прицілу, а щось тільки серцем. Мар’яна Савка у новій книжці віршів «Оптика Бога» пропонує читачеві зазирнути всередину людської душі, віднаходячи свою власну оптику, якою можна побачити людину з її тривогами і страхами, втратами, болем, пошуками себе, потребою говорити та слухати, а головне – з глибоким прагненням любові.

Слова мають сенси, які не відразу можливо відчитати розумом. А малюнки Романи Романишин та Андрія Лесіва ховають таємниці, яких не бачить око. Якісь таємниці і знаки все-таки можна  розгадати – якщо взяти червоний фільтр і подивитися через нього на малюнок. Спробуй – і побачиш несподіване. 

Звідки беруться кольори вдень і куди вони зникають вночі? Про це знає Сіра Міль. Вона живе на Вересовій галявині і понад усе боїться денного світла. Сіра Міль звикла ховатися у заростях вересу і показуватися зі сховку лише з настанням темряви. Вона мріє побачити дерева, але ніколи не покидає свою галявину. Сіра Міль впевнена у тому, що вона — єдина міль на світі.

Книга спогадів Кріса Кайла, військовослужбовця підрозділу спецоперацій ВМС США «морські котики», визнаного найуспішнішим снайпером у військовій історії США, розкриває перед нами американський погляд на військовий конфлікт в Іраку.

Ця книга стала основою для однойменного кінофільму, знятого славетним Клінтом Іствудом.

Перевидання книги Генрі Марша «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» в оновленому дизайні!

Правда — то його релігія, кажуть про Генрі Марша колеги. Власне, у цій книжці спогадів і роздумів відомого британського нейрохірурга ви знайдете багато захопливих історій, у яких головне — це етика стосунків між лікарем та пацієнтом, тонка межа між гіркою правдою і крихкою надією. Бути висококласним нейрохірургом — цього не досить, щоб бути Генрі Маршем. Треба ще мати найкращі людські якості — доброту, ви­могливість до себе, любов до людей і неабиякий талант оповідача.

Перевидання книги Генрі Марша «Ні сонце, ані смерть. Зі щоденників нейрохірурга» в оновленому дизайні!

Генрі Марш не боїться визнати: лікареві вкрай важко бути чесним, вкрай болісно говорити про свої помилки. Його книжка «Щоденники нейрохірурга» — надзвичайно особисті мемуари, що вражають відвертістю, мудрістю та літературною майстерністю.

Завершуючи свою майже сорокарічну лікарську кар’єру, автор бестселера «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» розмірковує про сенс людського існування, про суть праці лікаря, труднощі професії й про те, чим може обернутися відчайдушне бажання продовжити пацієнтові життя за всяку ціну.

Генрі Марш — чудовий співрозмовник: випадки з хірургічної практики у Британії, Непалі, Україні перемежовуються яскравими та щемкими епізодами з його дитинства та юності, непересічними моментами професійного становлення та простими й водно­час приголомшливо глибокими роздумами про те, що справді має значення.

Коли бажання потрапити на вершину світу стає ціллю життя і затьмарює розум, перемагає… бажання, а не розсудливість. Байдуже, що ця пригода коштує багато десятків доларів і може коштувати безцінного життя. Групу веде досвідчений провідник за чітко спланованим маршрутом, задля можливості постояти кілька хвилин на найвищій точці планети, на Евересті. Але там, на висоті 8848 метрів, у розрідженому повітрі, мозок втрачатиме мільйони клітин, тіло зрадливо слабнутиме і навіть найдосвідченіші почнуть коїти помилку за помилкою. Для декого їхні помилки стануть фатальними.

У цій книжці — персональний звіт відомого американського журналіста та альпініста Джона Кракауера про трагедію на Евересті 1996 року. Про те, що криється за «враженнями» від перебування на «даху світу», про особисту відповідальність і трагедію цивілізованого світу.

У жаби немає роботи, занедбана квартира і примарні шанси помиритися з коханим, про якого вона постійно думає. У її сестри, феї, все ідеально: успішна кар’єра, апартаменти в центрі й новий хлопець-веган. На родинній вечері жаба дізнається, що сестра зустрічається з її колишнім. Все в житті погано, і цьому не видно кінця. Чи впорається вона? Чи зможе вибратися з глибин зневіри і попри все знайти дорогу до світла?

Конкуренція у бізнесі в епоху мереж надзвичайно жорстка: всього за одну ніч хтось може збанкрутувати, а хтось — розбагатіти. Та водночас інтернет дарує нові, небачені можливості. Момент, коли компанія пропонує унікальний продукт на чітко окресленому ринку через надійний канал збуту — ідеальний, щоб удатися до стратегії бліцмасштабування, яка забезпечить гіперзростання бізнесу. В такий спосіб стартапи перетворюються на скейлапи — масштабні корпорації, які змінюють світ, торкаючись мільйонів або й мільярдів життів.
 
Рейд Гоффман, американський підприємець, венчурний капіталіст і співзасновник мережі LinkedIn, на прикладі знаменитих корпорацій зі сфери IT та інших царин — і стартапів, і усталених компаній — детально розповідає, коли і як слід удатися до бліцмасштабування. І наполягає: навіть кілька місяців вагань можуть бути вирішальними і визначити, яка компанія веде, а яка — доганяє. Компанії, що успішно реалізовують бліцмасштабування, задають темп прогресу в своїй галузі. Книжку адресовано всім, хто бажає очолити ці зміни — задля власного зиску та інтересів цілого суспільства.

«Моя мандрівка у Країну морпіхів» — це щоденник капелана і морського піхотинця. Під час війни на Сході України отець Андрій Зелінський був пліч-о-пліч із воїнами, ділив із ними їхню тривогу й неспокій, підтримував, проводжав у засвіти бойових побратимів, дивився в очі смерті й цінував кожен новий день.
 
Ця книжка про те, як важливо прагнути до перемоги і розуміти, що найважливіша перемога — над самим собою; про те, як важливо мріяти, не зупинятися і вірити у нездоланну силу добра.

Життя Рікки починає летіти шкереберть, коли Ліза, її найкраща подруга, раптово закохується. Цього Ріцці тільки й бракувало! Сама вона зовсім не почувається закоханою, аніскілечки. Хоч у неї є аж дві сім’ї: мамина і татова, з якою вона проводить щодругі вихідні, а ще молодші сестрички та братик – Рікка почувається поміж них зовсім-зовсім самотньою. Дівчинка хоче бути просто собі Ріккою, а не «донькою-бонусом», і щоб все було, як раніше... Одна надія на те, що її родина – і новий сусідський хлопчик – допоможуть Ріцці зрозуміти, наскільки вона насправді крута.

Нура збирається на найнудніші літні канікули у світі — до бабусі, яка живе у глушині далеко за містом і яку вона ледве знає. Дівчинка воліє лишитися вдома, хай навіть мама та вітчим працюватимуть цілими днями, бо й так не має друзів і звикла бути на самоті. Та літо враз перестає бути нудним, коли вона зустрічає Аббаса — хлопця із найзеленішими очима, в яких схована гірка таємниця. І лиш бабуся може допомогти її розгадати…

«Літо, коли все трапилось» — нова повість Ібен Акерлі, авторки книжки «Ларс. LOL», про все те, що може статися за одне коротке, несподіване й незабутнє літо.

Високо в небі над Донбасом літав безпілотник, а потім він зустрів хлопчика Устима і його собаку Жменьку. Життя поблизу окупованих територій, де живе хлопчик, — незвичне, але й там можна зустріти справжнього друга, побачити світ іншими очима і знати, що на твоїй вулиці неодмінно цвістимуть абрикоси.

У цій книжці багато такого, що може здатися казкою, але вона про справжніх людей і безпілотників, які досі літа­ють й охороняють українські землі, а ще — мріють. Тому, коли закінчиться війна…

Нескінченна погоня за грошима та владою — нинішніми критеріями успіху — закінчується вигоранням, хворобами, крахом особистих стосунків і, за іронією долі, — кар’єри. За словами Аріанни Гаффінґтон, сучасне визначення успіху нас вбиває. Тому вона закликає переосмислити звичні його критерії й формулює нові: добре самопочуття, мудрість, уміння дивуватися і творити добро.

 
У цій книжці авторка відверто розповідає про те, як важко їй давалося поєднувати роботу і виховання двох доньок, жонглювати бізнесовими питаннями і сімейними справами. Цей шалений танець «подарував» їй не менш шалений стрес і клопоти зі здоров’ям, та вона зуміла з цим впоратися, бо знайшла для себе той шлях, який приносить радість, а не виснаження. Спираючись на сучасні дослідження у сфері психології, спорту й фізіології, авторка ділиться дієвими практиками, що допоможуть кожному з нас змінити застарілу формулу успіху, а за нею — і власне життя.

Книга культового журналіста-автооглядача, автора легендарної програми «Top Gear» і колумніста газет «The Sunday Times» і «The Sun» Джеремі Кларксона неминуче відкриє перед приголомшеним читачем іншу Британію, ніж та, що процвітає в наших стереотипах. Не туристичну і не бізнесову, а ту сучасну, яку може побачити так лише той, хто любить її душею, і передати цю своєрідну любов так, як на те здатний тільки неповторний стиль іронічного й епатажного Кларксона.
 
Багато речей, про які тут написано, можуть перевернути ваші уявлення: про саму країну, про її мешканців, про їхній характер і вподобання, ставлення до різноманітних подій, явищ, традицій, спорту, освіти, доброчинності, до Її Величності, одне до одного і навіть до сусідів. Ця книга — портал у неозорий світ щирості, душевної теплоти, зрілого розуму, делікатної — наче родинної — іронії та неймовірного британського гумору. У світ, де жаби співають хором, де небезпека чигає у розмірених водах океанських курортів, де незвичайні речі можна знайти навіть у себе в душовій кабінці, де викладено засади принципово іншої міждержавної політики, а головне — у світ, де над усім панує всепереможний здоровий глузд. У світ за Джеремі Кларксоном.

Ви ж знаєте, як з’являються метелики? Гусінь стає лялечкою, лялеч­ка — прекрасним метеликом. А знаєте, що метелики теж можуть перетворюватися? І, як не дивно, метелики, яких зустрічає маленька героїня книжки Галини Вдовиченко, мають чарівну здатність перетворюватися на турботу, захист, пам’ять, любов і надію.

Чому гармидер довкола так дратує, а порядок умиротворює? Що робити з усім мотлохом, який безупинно накопичується і заважає нормально працювати та насолоджуватися життям? Дивлячись на свої речі, ми немов бачимо власну суть, стверджує відома дослідниця порядку Ґретхен Рубін. Її короткі й змістовні поради допоможуть зрозуміти, що саме є непотребом для вас і який спосіб наведення порядку годиться саме вам. А коли врешті впорядкуєте свій простір — додайте у нього трохи краси й оригінальності. Відтак отримаєте більше місця для щастя!
 
Книжка зацікавить усіх, хто бажає звільнити свій розум — і полиці! — для по-справжньому цінних речей.

Мартін Поллак ніколи не чув, щоб його дідусь згадував про свою сестру Пауліну, хоча про інших родичів розповідав охоче. Водночас Пауліна єдина з усієї великої родини трагічно загинула після Другої світової війни. Провина, за яку її заарештували, невідома, бо жінка жила тихим і скромним життям, майже ніколи не виїздила з невеликого міста, трималася осторонь політики, не втручалася у міжнаціональні чвари. Вона походила з німецької родини, любила і своїх братів-націоналістів, і друзів-словенців. Попри це саме Пауліна померла у концтаборі, а її брати, які були прихильниками нацизму, навіть після Другої світової війни продовжили працювати юристами. Мартін Поллак досліджує невідому історію своєї родини й укотре доводить, що є злочини, про які не можна мовчати.

Київський юрист Едем вважає себе невдахою: він смертельно хворий, не досяг успіхів у кар’єрі, а головне кохання свого життя втратив п’ятнадцять років тому. У мить найбільшого розпачу перед ним виникає джин і пропонує договір: безсмертну Едемову душу в обмін на можливість пожити чужими життями. Від залитої світлом телестудії — до темних коридорів влади, від пишних прийомів мільярдерів — до обшарпаних стін дитячого притулку, від відкритого вітрам даху хмарочоса — до зали Небесного суду, куди ніколи не добирався вітер... Багатство, влада, слава і любов закрутяться у вирі однієї угоди, яка змінить долі всіх, до неї причетних.

«Часу немає» — це роман-пробіжка, який не дає перевести подих. Це одіссея вулицями Києва та споконвічне повернення до самого себе. Це лабіринт із зарядженими рушницями, кожна з яких обов’язково вистрілить. Це історія про те, що навіть найбільший невдаха одного разу може змінити світ. І, звісно, це книга про час. А точніше — про його відсутність.

«Жити не можна померти» — збірка оповідань і новел Олександра Осадка (позивний «Танго»), який загинув на Донеччині улітку 2022-го, виконуючи бойове завдання й урятувавши побратима.

Економіст за освітою та будівельник за фахом, він ніколи не вважав себе людиною творчою і не надто серйозно ставився до своїх письменницьких спроб. Та ті кілька історій, які устиг створити, свідчать про його неабиякий хист, про витончене почуття гумору, про вміння помічати й майстерно змальовувати деталі, а також обирати персонажами харизматичних сільських мешканців, зображених вправним та влучним словом. А ще автор мав незбагненний дар зазирати в майбутнє, яке постає таким буденним і пророчим з реплік його героїв.

Хай у нашій пам’яті Олександр Осадко із 105 бригади батальйону А7170 залишиться живим у своєму живому слові.

Історія життя п’ятьох найкривавіших диктаторів ХХ століття — Саддама Хусейна, Іді Аміна, Енвера Ходжі, Фіделя Кастро та Пола Пота — у спогадах їхніх кухарів. Журналістська мандрівка відомого польського репортера Вітольда Шабловського чотирма континентами та п’ятьма країнами (Уґандою, Кубою, Іраком, Албанією та Камбоджею) відкриває завісу перед життям тиранів, яке було приховане від загалу.
 

Що їв Пол Пот, поки кілька мільйонів камбоджійців помирали від голоду? Чи правда, що Іді Амін куштував людську плоть? І чому Фідель Кастро був одержимий коровою Убре Бланка, яка стала символом кубинської Революції? Це не кулінарна книжка, хоча деякі рецепти ви тут знайдете. Це спогади з перших уст про життя, сповнене страху, любові й ненависті під тиранією.

Героїні збірки новел «Чужа-своя-рідна» — звичайні українські жінки, життя яких перевернулося догори дриґом із початком повномасштабного вторгнення держави-агресора росії на територію України. Ірпінь, Буча, Ізюм, Херсон, Маріуполь — це міста, звідки героїні — самі, з малими дітьми або й цілими родинами — утікають у пошуках притулку й спокою. Про їхні переживання — часто затаєні для найближчих — авторка розповідає щиро і співчутливо, часом з нотками легкого гумору й суму.

Книжка, сповнена реалістичних описів і життєвих діалогів, зацікавить широке коло читачів. Особливо тих, хто почуває у серці глибокий жаль до кожного українця та українки, які через війну втратили дім, друзів і рідних.

Одного грудневого ранку на підлозі в номері 622 розкішного готелю в швейцарських Альпах знаходять труп. Поліції так і не вдається розкрити справу, а з плином часу чимало людей забуло про те, що сталося.
 
Через багато років письменник Жоель Діккер приїжджає в той самий готель, щоб оговтатися від розриву стосунків. Він навіть не уявляє, що закінчить розслідувати давній злочин, та ще й не сам: Скарлетт, прекрасна гостя й письменниця-початківка, що зупинилась у сусідньому номері, буде супроводжувати його в пошуку, а також намагатиметься збагнути, як написати хорошу книжку.
 
Що сталося тієї ночі? Відповідь на це питання знайдемо в цьому диявольському детективі, побудованому з точністю швейцарського годинника. Жоель Діккер нарешті приводить нас до рідної країни, щоб розповісти про розслідування, яке поєднує любовний трикутник, ігри з владою, зради і заздрість у не такій вже спокійній Швейцарії, де правда сильно відрізняється від усього, що ми собі уявляли.