Цей альбом ознайомить Вас з чарівними куточками Львівщини — духовним осердям Галичини, яка є справжньою скарбницею України, живою колекцією багатьох архітектурних стилів: ренесансу, бароко, класицизму, сецесії. Книга буде цінною для всіх, хто цікавиться історією та культурою краю.

Книжка розповідає про тих, хто оберігав найбільший скарб українців – національну історичну пам’ять. Одні рятували її, коли наші музеї грабували в роки німецької та совєтської окупації, інші зберігали її в нашій пісні, звичаях і традиціях, ще інші берегли від забуття й осквернення дорогі для нас імена та культурну спадщину. У цьому виданні автор відкриває невідомі й призабуті сторінки життя непересічних особистостей і їхній внесок у духовний розвиток суспільства, серед яких Володимир Паньків і музей просто неба «Шевченківський гай», володар вердіївського баритону Стефан П’ятничко, засновник музею Леся Мартовича в Торговиці Василь Липчук, нащадок славетної родини різьбярів Микола Шкрібляк, видатні українські актори Іванна та Іван Біберовичі, а також Марія Магунь та її непростий шлях до відкриття музею Михайла Грушевського у Львові.

Різні за жанром твори римського письменника Луція Аннея Сенеки (І ст. до Р.Х.) трагедію «Федра», сатиричну пародію «Апофеоз (Огарбузення) божественного Клавдія» й епіграми об’єднують ідеї стоїцизму. Згубна похіть цариці Федри, марнославство, свавілля імператора Клавдія чи інші людські гріхи, які суперечать принципам стоїків, у своєрідній художній формі викриваються митцем-філософом. Ці твори органічно доповнюють, увиразнюють художню картину світу Сенеки – філософа-стоїка, письменника.

«Сентенції» — одна з найдавніших відомих збірок «крилатих висловів», укладена ще в I столітті після Р. Х. Вислови (сентенції) вибрані з мімів — комічних вистав доволі приземленого характеру, автором яких був Публілій Сір — колишній раб, а згодом успішний автор і актор. «Сентенції» — це віршовані афоризми, часто побудовані на грі слів та несподіваних поворотах думки, які містять влучні спостереження за природою людини й суспільства, моральні та політичні максими.

У перекладі українською мовою з відтворенням віршової форми оригіналу «Сентенції» виходять вперше.

Гай Юлій Цезар (100–44 рр. до н. е.) — видатний давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник, всевладдя якого знаменувало вирішальний перехід від республіканського ладу до імперії. Військова діяльність Цезаря на теренах Західної Європи в дохристиянський період докорінно змінила її культурний та політичний простір і залишила помітний слід у житті майбутніх поколінь європейців. «Нотатки про війну з галлами» мають особливу цінність, адже їхній автор — безпосередній учасник описуваних подій — полководець Цезар. У перервах між боями він занотовував побачене, пережите. Твір Цезаря, доповнений восьмою книгою, написаною його соратником, полководцем Авлом Гірцієм, став класикою історичної літератури. Переклад «Нотаток» українською мовою виходить уперше.

У книзі відомого римського історика Ґая Светонія подано життєписи римських цезарів. Поряд із прикладами мужності, відваги та чесності читач стане свідком неймовірної жорстокості, розпусти, свавілля та жадібності; це, як не дивно, поєднувалося з високими моральними якостями як в окремих особах, так і в римській культурі загалом.

Цей давній твір, писаний на початку ІІ ст., багато в чому відображає й сучасний світ політичних перипетій та за­кулісних інтриг: давній Рим був наче прототипом сучасного світу, в якому поряд із мужністю, хоробрістю та чесністю існу­ють ницість, підступність та зухвалість. Цікаво спостерігати за тим, як Влада протягом дуже короткого часу змінює характер та вдачу людей, неймовірно сильних духом. Залишитися стійкими до її спокус, не зловживати своєю по­садою, могли тільки нечислен­ні.

Автори цієї унікальної книги, котра поєднує буддійський і науковий погляди, зазирають у найпотаємніші глибини людської свідомості, щоб виявити ті первинні чинники, що закладають фундамент нашого існування як особи та принципи нашої соціальної взаємодії. Виявляється, прагнення сягнути щастя й уникнути страждання є не лише наміром будь-якої істоти, а шляхом її порозуміння зі світом.

Викладені в цій книзі легкі для опанування техніки медитації – надиханні, на тілі, на сприйнятті, на співчутті тощо – дають читачеві простий, адекватний і ефективний інструмент налагодження взаємин із собою й світом навколо.

Книга вчить, як здобути дієве щастя, наука якого розквітає у нашій злагоді з самими собою, у теплоті нашого розуміння інших. Навчити нас легко й органічно опанувати таку науку і є метою цієї праці.

Яку користь можна отримати зі стоїчних текстів? Звідки взялася стоїчна думка і як вона пов’язана з науковою картиною світу Античності? Чому справжній стоїк не може жити у відриві від суспільства? Книжка англійського філософа Джона Селларса «Уроки стоїцизму» не лише відповідає на всі ці питання, а й допомагає по-іншому подивитися на життєві перипетії, застосувавши поради стоїків на практиці.

У чому насправді полягала насолода для Епікура, який закликав удовольнятися малим і показував своїм учням шлях до духовної безтурботності? Про це Селларс розповідає у книзі «Епікур та мистецтво жити щасливо». У ній ідеться про епікурейське вчення, яке ґрунтується на атомістичній теорії і покликане зцілювати від тривог та страхів за допомогою тетрафармакоса, «чотириліків» — чотирьох життєвих настанов.

Для всіх, хто любить із книжкою в руках зануритися в таємниці людського розуму.

Видання презентує перший український переклад єдиної повністю збереженої збірки рецептів з часів античності. Її авторство приписують легендарному Марку Ґавію Апіцію – кулінару-гурману, який жив у Римі за часів епохи імператора Тіберія. Вона містить приблизно 500 рецептів як з І ст. н. е., так і кухонні переписи й поради вже пізньоантичного часу. В останньому розділі подано адаптовані для сучасності переписи оригінальної давньоримської кухні. Видання адресоване дослідникам античності, кухарям, господиням, усім, хто цікавиться кулінарною справою.

Писані на вигнанні «Скорботні елегії» і «Листи з Понту» (українською мовою повністю перекладені вперше) принесли Овідієві щиро людську, непроминальну славу, співчутливим відлунням озвавшись у творах багатьох європейських поетів, зокрема – у Шевченковому «Кобзарі». Саме завдяки «Скорботам» Овідій на всі часи став символом поета-вигнанця.

«Вінець» – перша частина славетної трилогії «Крістін, донька Лавранса» відомої норвезької письменниці, лавреатки Нобелівської премії 1928 року, Сіґрід Унсет. Три частини роману – три основні періоди в житті головної героїні Крістін, перша з яких розповідає про розвиток і становлення батькової улюблениці від дитячих літ, забав на подвір’ї, пізнання таємниць лісу, знайомства з монахом Едвіном, який, врешті, стане її неформальним духовним наставником, аж до заручин і виборювання права на заміжжя за покликом серця. Крістін, попри традиційне виховання і навчання, попри втрати, помилки і страхи, мужньо бореться за щастя бути поруч з коханою людиною.

Це спроба подати під однією обкладинкою антивоєнно-надихаючий — зосереджений на таких людських чеснотах, як любов до Батьківщини, мужність і відвага в її обстоюванні, духовність, — масив людських думок й вислови від давнини до сучасності. Тут мають голос різні представники багатьох народів, включно з бойовими командирами, окрім так званого російського, який упродовж століть загрожує Україні й усьому цивілізованому світу, а нині намагається цілковито знищити наш рідний край.

Пропонована книга стосується інтересів більшості українців, звернена ж насамперед до їхніх захисників — воїнів Збройних сил України.

У всіх життєвих ситуаціях актуально: «Наблизьтеся до Бога і Він наблизиться до вас» (Якова 4:8). Зустріч з Богом передбачає молитва. До цього молитовника увійшли традиційні церковні молитви, а також молитви Митрополита Андрея Шептицького, монаших Згромаджень, окремих авторів (головно священників) і авторки книжки. Поєднання молитов з короткими авторськими розслідами спрямоване на роздумування. Передовсім на усвідомлювання реальності Божої присутності в житті окремої особи, родини, громади, народу. Молитовник сприятиме переконанню, що Бог є тут, поруч.

Карпати – найзагадковіша частина України, де живуть представники неймовірної, фантастично цікавої й неповторної гілки нашого народу – гуцули. Вони завше відзначалися щирою душею, буйною нестримною вдачею, спричинилися до появи низки феноменальних явищ і подій, створили й зафіксували в піснях, казках та легендах карпатського краю незабутні обриси тих подій. Найяскравішим явищем останніх століть були й дотепер залишаються карпатські опришки. Славна історія цих борців з соціальним і національним визиском тривала в Карпатах майже пів тисячоліття, відколи цю частину України опанували чужоземні наїзники.

Праця Юліана Целевича – це перше вагоме професійне дослідження феномену опришківства, виконане українським істориком наприкінці XIX століття. Автор об’єктивно, висвітлює явище збройного спротиву у Карпатській Руси, на основі цінних історичних джерел аналізує його витоки і природу, а також причини згасання цього руху опору підневільної руської (української) спільноти на тлі зажерливості пануючих інородців. Оминаючи апофеоз народного замилування своїми національними героями-месниками, автор змальовує велич особи найпомітнішого ватажка Гуцульщини, улюбленця свого краю Олекси Довбуша (Довбущука), якому народні перекази приписували лицарські вчинки навіть після його загибелі.

Книга присвячена методам та моделям заперечення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, які використовували пропагандистські апарати СРСР та Російської Федерації з метою усунення пам’яті про вчинений Кремлем на початку 1930-х рр. геноцид Українського народу. На широкому фактологічному матеріалі проаналізовано етапи, які пройшло заперечення Голодомору, висвітлено еволюцію основних наративів цього заперечення. Особливу увагу приділено тій ролі, яку заперечення Голодомору відіграє у підживлюванні антиукраїнських упереджень у сучасному російському суспільстві, процесах психологічної мобілізації прихильників антизахідного політичного курсу президента В. Путіна, інформаційній війні, яку Російська Федерація веде проти України. Опрацьований автором матеріал дає підстави зробити висновок про те, що заперечення Росією геноцидного характеру Голодомору є запереченням права України на власну історію, а отже, й формою заперечення права українців на незалежне державне існування.

Видання призначене для істориків, журналістів, політологів, усіх, хто цікавиться історією Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, а також інформаційною складовою гібридної війни Росії проти України.

Серед тих, хто століттями вчить Європу сміятися й висміювати, уявляти й сумніватися, Лукіан Самосатський (бл. 120 р. — після 180 р.) — на чільному місці. Хтозна, чи написав би Томас Мор «Утопію», а Джонатан Свіфт — «Мандри Гуллівера», якби свого часу не надихнула їх Лукіанова «Правдива історія». Античність майже не залишила згадок про життя цього автора (хіба що скупі й геть не надійні автобіографічні свідчення), однак чудово зберегла його оповідання й діалоги, за якими — гострий розум, дивовижна ерудованість, жвава й невтомна уява, наснажена кінічним імпульсом. Крім «Правдивої історії», мабуть, найвідомішого Лукіанового твору, до видання увійшли діалоги, які суттєво доповнюють письменницький портрет, — «Двічі обвинувачений» і «Нахлібник».

В опублікованих у цій книжці, вперше перекладених українською мовою, філософських «Діалогах» видатний римський мислитель-стоїк Сенека, блискучий майстер емоційного афористичного письма у живій бесіді з читачем радить, у який спосіб за умов моральної кризи споживацького суспільства протистояти знеособленню, осягнути душевний спокій, отже, щастя.

Видання друге, переклав з латини Андрій Содомора.

«Строкаті історії» Клавдія Еліана – багатий розмаїттям збірник анекдотів, переказів, притч, розгорнутих висловів видатних людей, спостережень за рослинним і тваринним світом та історична добірка матеріалу розповідного або ж описового характеру в дуже елегантній прозі. Це праця освіченого римлянина, який досконало вивчив грецьку мову і всі свої твори написав нею. Культура еллінів стала і його власною. Але попри це Еліан залишався відданим своєму рідному корінню і насправді пишався цим, як це виявляється під час читання його твору.

Унікальність видання в тому, що тут чи не вперше зібрані в одній книзі художні твори видатного філософа в повному їхньому обсязі з додачею вибраних упорядником з різних текстів (і художніх, і філософських) афоризмів, які сягають вершин афористики. Книга містить ґрунтовну розвідку В. Шевчука про письменницьку спадщину Г. Сковороди та біографію, написану учнем філософа М. Ковалинським. Всі тексти подаємо в перекладі на сучасну літературну мову з урахуванням цезур. Цезура — це пробіл посередині рядка у силабічному вірші. Він (пробіл) був для того, щоб при читанні робилася пауза. Система ілюстрацій відбиває образотворче бачення світу XVIII століття.

«Держава» Платона є одним із найцікавіших і найоригінальніших творів давньогрецького мислителя. Обґрунтовуючи свою модель політичного устрою, Платон вимальовує картину ідеальної держави, у якій торжествують ідеї Добра й Справедливості, ліквідовано приватну власність, створено найдоцільнішу систему виховання й навчання, проголошено рівність чоловіків і жінок, а владу у ній обіймають справжні філософи. Кожний за своїми здібностями у такій державі повинен займатися своєю справою, досконало володіючи своїм мистецтвом. Написана у 77–60 рр. IV ст. до н. е., вона й до сьогодні є натхненням до наукового пошуку й джерелом державотворчих ідей.

Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.

Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.

До видання увійшли три найпопулярніші трактати видатного римського філософа, оратора, письменника, державного діяча Марка Туллія Ціцерона (106–43 рр. до н.е.) — «Про закони», «Про державу», «Про природу богів». Розмисли їх автора про державу, націєтворчу роль мови, громадянську відповідальність, природу людини й сьогодні є актуальними, особливо для нас, українців. Вклад Ціцерона в теорію і практику красномовства, філософію неоцінений. Розквіт Ціцероніанізму припадає на епоху Відродження. Просвітництво теж багато чим завдячує риському філософу, оратору: стиль його листів Ціцерона наслідували мадам де Севіньє, Монтеск’є, Лакло та ін. До творчості Ціцерона зверталися Юм, Локк, Вольтер, Дідро та інші філософи.

Гомерова «Одіссея» в перекладі Петра Байди-Ніщинського (1832–1896) вперше побачила світ понад сто років тому. Але з бігом часу цей шедевр українського художнього перекладу набув ще більшої ваги й цінності. Твір вабить поетичною сміливістю і майстерністю, живою і питомою українською мовою, а заразом – дає найщедріше підґрунтя для філологічних і перекладознавчих досліджень.

«Розрада від Філософії», поетично-філософська містерія пізньоримського мислителя Северина Боеція (бл. 480-524), у вишуканій художній формі ставить – і намагається розв’язати – низку питань, які в різні епохи спонукали до інтелектуального пошуку: про природу щастя і найвище благо; про Боже провидіння і присутність зла у світі; про свободу волі і передвизначеність. Твір справив величезний вплив на культуру європейського Середньовіччя та Відродження і назавжди лишився дорогоцінним духовним надбанням людства.

Книга присвячена першому й одному з найбільших козацьких рухів в історії України. У ній докладно розглянуто причини польсько-козацького конфлікту, повстання Криштофа Косинського 1591–1593 рр., молдавські походи 1594–1595 рр, міжнародні контакти козацтва, його діяльність на території України та Білорусії взимку 1595–1596 рр., хід польсько-козацької війни навесні 1596 р., вплив козацьких війн кінця XVI ст. на суспільну свідомість. Видання призначене для науковців, викладачів, студентів і шанувальників історії України.

Ця книга має на меті категорично спростувати недолугий фейк російської та німецької історіографій про «нездатність української нації до процесів державотворення», а отже, й хронічну відсутність у неї політичної еліти. Особливістю цього дослідження є те, що воно стосується не лише теренів України, Росії та Білорусі. Адже українська діаспора була і до сьогодні, в більшості випадків, присутня в Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині, Австрії, Німеччині, Румунії та інших країнах, ґенезу якої ще ніхто ретельно не досліджував. Тому багато біографій у цій книзі викличуть не тільки зацікавлення, а й щире здивування в читачів.

Книга стане в нагоді всім, хто цікавиться історією України.

«Любовні елегії» («Любощі») й «Мистецтво кохання», як і «Метаморфози» – найпопулярніші твори видатного римського поета Овідія. Тонкий гумор, проникливий психологізм, живі сценки з тодішнього життя і блискучий вірш упродовж віків привертають увагу читача й надають цим творам непроминальної цінності. Український переклад (перше видання – 1999 року) повністю оновлено і зредаговано.

З книги «Правдива історія України-Русі» діти дізнаються про усі найважливіші сторінки історії нашого народу, а не тільки про минуле Київської Русі, яке було спотворене за часів панування Катерини ІІ і особливо в умовах путінської Росії. Адже арабські вчені і мандрівники в Х ст. твердили, що існує не тільки Київська Русь, а три Русі (Київська, Поморська (Славія) і Дунайська (Артанія – Хорутанія)). Іншими словами, ми знаємо лише третину справжньої історії нашого народу, а 2/3 в силу певних історичних обставин, про які буде йти мова нижче, були надійно приховані від русинів-українців російськими і німецькими істориками.

На канікулах у бабусі міський школяр знайомиться з далеким родичем — самобутнім дідусем, який відносить себе до «братства трав’яного, ягідного, листяного, пернатого, водного, зоряного, вільного і миротворного». Цей мудрий збирач цілющого зілля, уже відомий читачам дід Ворон, запрошує хлопця у двотижневу мандрівку горами, лісами, лугами й озерами. Туди, де дихає простір і завмирає час. На юного натураліста чекає багато дивовижних пригод, уроків уваги й поваги до найменшої бадилинки і найдрібнішої комашини, пізнання глибини і краси людської душі. І несподіване відкриття в собі особливого таланту.

Видання щедро оформлене розкішними ілюстраціями, які виконав Олег Кіналь.

Книга в авторській редакції.

Книжка припаде до душі і дітям, і дорослим, а найбільше — шанувальникам творчості Мирослава Дочинця.

Жив-був Вільям Шекспір. І якось літньої ночі наснився йому дивний сон. Пан Шекспір, як відомо, був драматургом, тож і цей сон перетворив на феєричну комедію, присмачивши античну міфологію англійським фольклором. Віддав дві пари закоханих на поталу ельфам з богами, і ця мішана міфічна братія взялася керувати їхніми долями. Проте одна річ дивитися виставу, а зовсім інша – читати надруковану п’єсу. Не всі сприймають. Саме для них і стараються письменники, переказуючи класичні драматургічні твори. У переказі Дзвінки Федорців шекспірівські герої від надміру емоцій непомітно для себе легко переходять з прози на вірші. Звісно, ця неймовірна історія, як і всі комедії, має щасливий кінець.

Пригодницька повість «Запорожці в Сараґосі» була свого часу бестселером. У ній вперше в художній літературі описано участь козаків у війні з Іспанією на боці Франції. Відтворені у повісті традиції і звичаї запорозького козацтва, уміло закручена інтрига довкола головного героя, таємниця його походження і любовна лінія не залишать байдужим і сучасного читача.

Повість «Чорне літо» вийшла друком 1966 року. У ній описано тихе шведське містечко Скуґа. До нього у розпал відпочинкового сезону мають приїхати численні гості. Триває туристична кампанія, яку так і не вдалося здійснити до кінця. На перешкоді став злочин, загадку якого розв’язує незмінний герой письменниці – кримінальний комісар Крістер Війк.

У творах Арчибальда Кроніна, що увійшли до цієї книжки, автор порушує вічні теми кохання і самопожертви, сильної духом особистості, яка досягає своєї мети і не падає на коліна, попри грізні удари долі.

Головна героїня роману «Леді з гвоздиками» Кетрін Лорімер – успішна і багата жінка, власниця антикварного магазину. Вона опікується своєю племінницею Ненсі, яка прагне за будь-яку ціну стати великою актрисою. Кетрін і Ненсі несподівано виявляють, що закохані в одного чоловіка. Про подальший розвиток подій і всі перипетії з мініатюрою Гольбейна майстерно описано в романі.

Повість «Жінка землі» – історія про сімейні стосунки, з давніми таємницями, нездійсненими мріями і несподіваними поворотами долі.

Одного дня село сколихнула звістка – у школі буде нова вчителька-практикантка Джес Лауден, незаміжня мати якої, будучи вагітною, втекла з цього села близько двадцяти років тому, бо не витримала цькування. Джес – красива, розумна і надзвичайно смілива дівчина, але так схожа на свою матір...

Уперше перекладено українською мовою.

Роман «Сатирикон», приписуваний традицією Петронієві Арбітру, – неповторний своїм змістом і формою твір, що не має аналога в античній літературі.

«Сатирикон» можна вважати бурлескно потрактованим, «перелицьованим» любовним романом, головні герої якого – дрібні авантуристи, волоцюги-відпущеники, що обманюють, влаштовують скандали, попадають у притони та кубла оргій.

Українською мовою без купюр твір виходить вперше.

Трагедія «Гамлет, принц данський» — одна з найвідоміших і найпопулярніших п’єс у світовій драматургії. Історія розповідає, що поблизу королівського палацу Ельсинор вартові кілька разів бачили привида, схожого на покійного короля Данії. Принц Гамлет вирішує на власні очі побачити цього привида і з’ясувати, що ж відбувається. Та несподівано довідується про страшний злочин — убивство батька, яке скоїв його дядько і теперішній король. Щасливе і безтурботне життя юнака за мить перевертається з ніг на голову. Як боротиметься Гамлет за справедливість і чи повернеться до свого ідеального світу?

Роман "Сад Гетсиманський", є одним із перших творів світової літератури, що розкриває злочинну суть сталінізму. У романі детально описано етапи терору, якого зазнав головний герой Андрій Чумак та сотні тисяч українців у 30-ті роки минулого століття. Лише надзвичайно сильні духом змогли вижити зберігши людську гідність і протистояти цій системі насильства та безправ'я. Іван Багряний зазнав жорстоких репресій у сталінський період. У 1945 році він емігрував з СРСР та оселився у ФРН. Саме там Багряний написав свої найвідоміші твори, серед яких "Сад Гетсиманський", "Тигролови", "Огненне коло", "Маруся Богуславка" та інші. Його переживання та болісна доля відобразилися в його творчості, яка здобула визнання в усьому світі.

Високохудожні твори Івана Франка стали окрасою української літератури, окремі з них входять до шкільної програми. Запропоновані у книзі програмні («Фарбований лис», «Сойчине крило») та позапрограмні твори позначені оригінальним національним колоритом та орієнтовані на моральні цінності людини. Для школярів, учителів, студентів, науковців, усіх поціновувачів творчості І. Франка.

«Героїди» («Листи героїнь») — унікальний у римській поезії, створений Овідієм епістолярний жанр. Міфічні героїні, насправді ж реальні жінки, у формі ліричного монологу виливають свої переживання, викликані розлукою з чоловіками чи коханцями. Автор «Героїд», тонкий психолог, майстер риторичної й декламаційної поезії, «інсценізує» вражаючий розмаїттям і багатством емоцій світ жіночої душі. Усе це «дійство» — на тлі макросвіту: суходолу, моря і неба. «Героїди», у своїй психологічній заглибленості, — наче відлуння голосів грецьких трагіків, які теж, просто неба, оспівували вічне — любов і страждання.

Свою комедію «Дванадцята ніч, або Що собі хочете» Вільям Шекспір назвав на честь свята, яке в Англії відзначають на дванадцятий день Різдвяних свят (в Україні – це Богоявлення, або Водохреще). Це весела історія про дружбу, кохання та шляхетність, у якій смішні непорозуміння призводять до кумедних і дивовижних подій. І все закінчується щасливо – мрії здійснюються!