Марія Конопницька (1842 —1910) — польська письменниця, поет, новеліст, літературний критик і публіцист. Казка «Про краснолюдків та сирітку Марисю» складається з різних історій, що відбуваються з чарівними істотами — краснолюдками. Вони охоче спілкуються з дітьми, бо тільки ті можуть їх бачити. А щодо дорослих, то допомогу отримують лише добрі та працьовиті, а жадібні та злі бувають покарані.

Maria Konopnicka (1842-1910) – polska pisarka, poetka, nowelistka, krytyk literacki i publicystka. Bajka „O krasnoludkach i sierotce Marysi” składa się z mnóstwa różnych historii, w których biorą udział fantastyczne istoty – krasnoludki. Chętnie kontaktują się z dziećmi, bo tylko te mogą je widzieć. A co do dorosłych, to pomoc otrzymują tylko dobrzy i pracowici, a chciwi i źli zostają ukarani.

Шарлотта Бронте (1816–1855) — відома англійська поетеса й письменниця XIX століття, старша з трьох сестер, кожна з яких стала визнаним класиком світової літератури. Творчість Бронте пронизана розважливим і пристрасним роздумом про жіночу долю, активним закликом, доказом людської гідності й самодостатності жіночого характеру.

Роман «Джен Ейр» — чарівна історія любові й обману. Джен Ейр скромна, але горда і незалежна дівчина-сирота, що виховувалася в притулку. Вона здобуває гарну освіту і влаштовується гувернанткою в маєток містера Рочестера. Покохавши один одного, Джен і Рочестер збираються одружитися. Ставши нареченою свого коханого і відчувши небувале щастя, Джен зберігає незалежність і самовладання. Вона продовжує давати уроки його дочці й відхиляє розкішні подарунки нареченого. Але в день весілля відкривається страшна таємниця, що може назавжди зруйнувати мрії закоханих і цілком змінити все в їхньому житті...

Ґабріель Ґарсія Маркес (1927-2014) – колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики, і у 1981 році попросив політичного притулку. У 1982 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цього континенту».

Роман «Зустрінемось у серпні», над яким Ґабріель Ґарсія Маркес працював в останні роки свого життя, уперше опубліковано через 10 років після смерті автора — у березні 2024 року, до 97-ї річниці з дня його народження.  Це перший і єдиний роман письменника, центральним персонажем якого є жінка. Ана Магдалена Бах, здавалося б, щасливо живе в шлюбі зі своїм чоловіком ось уже 27 років. Попри це, щороку в серпні вона вирушає на острів, де поховано її матір. І щоразу заводить там  нового коханця на одну ніч, стаючи зовсім іншою людиною, проте розриваючись між пошуками свободи й відчуттям провини.  Ухвалюючи рішення про публікацію цього твору, сини Ґарсія Маркеса зазначили, що в ньому є чимало достоїнств. І ніщо не може завадити «насолоджуватися найвидатнішими рисами прози Ґабо: нестримністю фантазії, поетичністю мови, захопливою оповіддю, глибоким розумінням людей і співчуттям до їхніх переживань та нещасть, особливо в коханні, яке, можливо, є головною темою всієї його творчості».

Пес Бак безтурботно, сито і щасливо живе на сонячному ранчо в Південній Каліфорнії. Та одного дня все змінюється. Бака викрадають і продають як їздового пса, який має тягнути сани до Аляски. По низці поневірянь і пристосування до нового життя Бакові трапляється добрий господар Джон Торнтон, який дає змогу псові відчути себе лідером у зграї. Та чи доля гончого тяглового є істинною природою Бака? Чи все ж дика енергія і поклик пращурів виринуть із його нутра і випустять на природу істинне єство тварини?

«Поклик пращурів» — це не лише історія про виживання. Це притча про пошуки свого справжнього «я» та незламний дух свободи.

Альбера Камю (1913 —1960), французького романіста, філософа, публіциста, лауреата Нобелівської премії 1957 р., за життя називали «володарем дум», і нині він вважається одним з  найвизначніших письменників і мислителів ХХ століття, твори якого перебувають на стику художньої прози і філософського трактату. Камю прагнув залишатися повністю незалежним, перебуваючи в гущавині суспільно-ідеологічної битви, не приставати до жодного із суперницьких таборів, що й знайшло відображення в його творах. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Чужий», «Чума», «Падіння», «П’єси», «Вигнання і царство».

«Перша людина»  — незавершений автобіографічний роман Камю, який побачив світ лише через третину століття після смерті автора і мав приголомшливий успіх. Коли 4 січня 1960 року письменник загинув в автокатастрофі, чорновий рукопис «Першої людини» виявили у його дорожній валізі. Роман охоплює життя Жака Кормері від народження до його навчання у ліцеї в Алжирі  — це зворушлива розповідь про дитинство, отроцтво, болісну любов сина до матері, про пошук зниклого батька, але також це роман про історію колоністів у величезному і не завжди гостинному Алжирі, про складні стосунки цієї країни з колоністами, про глибокі наслідки війни та політичної революції…

Починаючи з 1935 року і до самої смерті у 1960-му, коли він загинув в автомобільній аварії, Альбер Камю, письменник, який ще за життя став класиком французької літератури, вів свої так звані зошити. Щоб уникнути плутанини із іншими нотатками — «Зошитами Альбера Камю», — перші видавці обрали назву «Щоденники».

У цих записах письменник намагається зрозуміти світ і самого себе, в них можна побачити його творчі пошуки і роздуми, за якими постає образ людини з активною життєвою позицією: «Ставити питання про абсурдний світ — значить спитати: “Чи змиримося ми з відчаєм і нічого не робитимемо?” Гадаю, що жодна чесна людина не може відповісти “так”».

«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу. Написана як сімейна хроніка, «Сага» розповідає історію родини Форсайтів, яка уособила долі свого класу і своєї епохи. Форсайти — респектабельні буржуа, чиє життя цілком підпорядковане власницьким інтересам, що становлять основу їхнього добробуту і могутності. В прагматичному світі Форсайтів не визнають ні романтичних захоплень, ні повнокровних почуттів. І цей світ перетворюється на хаос, коли горіння серця охоплює того чи іншого з його мешканців, які обирають свій шлях до щастя. Форсайтівській твердині, що, здається, була непорушною, вже несила здолати протистояння поколінь та нестримний дух нового часу. Другу і третю частини трилогії «Сага про Форсайтів» складають романи «В зашморгу» і «Здаємо в оренду» та інтерлюдії «Останнє літо Форсайта» і «Пробудження».

«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу. Написана як сімейна хроніка, «Сага» розповідає історію родини Форсайтів, яка уособила долі свого класу і своєї епохи. Форсайти — респектабельні буржуа, чиє життя цілком підпорядковане власницьким інтересам, що становлять основу їхнього добробуту і могутності. В прагматичному світі Форсайтів не визнають ні романтичних захоплень, ні повнокровних почуттів. І цей світ перетворюється на хаос, коли горіння серця охоплює того чи іншого з його мешканців, які обирають свій шлях до щастя. Форсайтівській твердині, що, здається, була непорушною, вже несила здолати протистояння поколінь та нестримний дух нового часу. «Сага про Форсайтів» складається з романів «Власник», «В зашморгу» і «Здаємо в оренду» та двох інтерлюдій. Роман «Власник» є першою частиною цієї трилогії.

Повість «Принц і злидар» належить до творів-перлин у доробку американського письменника Марка Твена. У ній розповідається про життя й пригоди двох лондонських хлопчаків, схожих як дві краплі води. Щоправда, тільки зовні. Бо один з них — принц Уельський, наступний король Англії, а другий — жебрак, син злодія, якому доля подарувала тільки прагнення позбутися свого жалюгідного становища. Та буває, що мрії збуваються. І жартома перевдягнені хлопчики враз опинилися в нових для себе світах.

«Шалені авторки» — це антологія текстів українських письменниць, своєрідна мандрівка крізь останні два століття, під час якої різні авторки, маючи несхожі стильові уподобання й естетичні орієнтації, змальовують усю множинність і складність жіночого досвіду.

Перед читачами постануть декадансні персонажки Ольги Кобилянської, екзотичні героїні Софії Яблонської, рішучі бунтарки Ірини Вільде. Публікуються і найбільш резонансні тексти сучасних письменниць, зокрема Оксани Забужко і Людмили Таран. 

Книжка підготована у співпраці з ютуб-каналом «Шалені автор(к)и», авторами якого є літературознавці Віра Агеєва й Ростислав Семків.

Серед безлічі романів ірландського письменника Брема Стокера (1847–1912) найвідоміший — «Дракула», опублікований 1897 року. Роман розпочинається щоденником лондонського правника Джонатана Харкера. Він везе документи до магната, котрий хоче придбати в Англії прадавній, занедбаний будинок. Усі, хто трапляються на шляху, хрестяться навіть за найменшої згадки про графа Дракулу. Головний герой дивує своєю поведінкою, не їсть та не курить сигар, ненавидить дзеркала, а з настанням світанку кудись зникає. Окрім того, у графа дивний вигляд, червоні очі та неприродньо гострі зуби... Ще в замку Дракули немає слуг. Джонатан розуміє, що він — єдиний в’язень цієї обителі смерті. Але мусить вижити, щоб разом зі своїми друзями в Англії вступити в останній бій із королем вампірів. У цьому поєдинку не всі зостануться живими… Одна з найвідоміших вампірських саг, котра хвилює й захоплює від першої до останньої сторінки.

Емілі Бронте (1818—1848) — англійська письменниця, сестра не менш знаменитих Шарлотти і Енн Бронте. Їїжиття  рано обірвалося, коли їй виповнилося 30. А прославилася вона своїм єдиним романом «Грозовийперевал», написаним нею у віці 29 років, який був названий справжнім літературним шедевром. Цей твір назавждиувійшов у скарбницю світової літератури і був неодноразово екранізований.

У Грозовому Перевалі, маєтку, володар якого колись привіву дім хлопчика-сироту та виховував його разом зі своїмидітьми, розгортається найпрекрасніша і водночаснайжорстокіша історія кохання сироти-батрака і дочки хазяїв. Нещадний двобій пристрастей спонукають їх до жахливих вчинків. Незвичайний сюжет, емоційна напруга, справжня любов — ось що подобається читачам у цій книзі.

П’ять сестер після смерті батька опиняються один на один з реальним життям. У другій книзі дівчата намагаються зрозуміти, як вижити в цьому бурхливому морі. Радикальні вчинки, образи, невиправдані очікування, зрада найближчих — так не лише зовнішні обставини, але й самі стосунки стають викликом. 

Цей роман  —  зріз епохи початку XX століття. Моменту, коли ламався патріархальний світ. Метафорою занепаду старого ладу якраз і стає руйнування родинного гнізда, дому, який вважали незрушною фортецею.

До видання увійшли вибрані твори Миколи Вороного (1871–1938) — українського поета, перекладача, театрознавця, одного з найталановитіших майстрів української літератури, якого розстріляв НКВС. Його поезія — вічна, вона надихає та надихатиме ще не одне покоління українців.

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920-1930-х рр. XX ст. Це доба творчої особистості, що ввійшла в конфлікт із тоталітарним режимом. Більшість учасників цього процесу були репресовані. До цього видання увійшли твори Бориса Антоненко-Давидовича (помер на засланні) «Чистка», «Де подівся Леваневський», «Протеже дяді Васі», «Хто такий Ісус Христос», «Три чечени», «СІЗО»; Івана Багряного (покарання відбував у спецпоселеннях Далекого Сходу, що підірвало здоров'я письменника) «Скелька» (історична поема), «Чому я не хочу вертатись» до СРСР (публіцистична стаття), «Морітурі» (драматична повість), репродукції картин Михайла Бойчука (розстріляний у Києві).

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920–1930-х рр. Його розвиток відбувався в умовах масових переслідувань. Більшість авторів репресував сталінський режим. До цього видання увійшли твори авторів, яких розстріляли за те, що були українцями: п’єса «Маклена Ґраса» Миколи Куліша, частково роман «Невеличка драма» Валер’яна Підмогильного, «Гад Звіринецький» Клима Поліщука, а також частково роман «Недуга» та поезії Євгена Плужника, який помер від сухот у концтаборі, і поезії Володимира Свідзінського, якого спалили живцем. Розстріляли й Івана Падалку та Софію Налепинську-Бойчук, репродукції їхніх картин є у кольоровій вкладці.

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920–1930-х рр. Його розвиток відбувався в умовах масових переслідувань і репресій. До цього видання увійшли твори таких авторів: вірші та поеми Михайля Семенка, частково п'єса «Богдан Хмельницький» Гната Хоткевича, повість «Міс Адрієна» та віршовані памфлети «Божественна комедія» Ґео Шкурупія. У видання також увійшли: повість «Жива могила» Людмила Старицької-Черняхівської, яка померла в потязі на депортацію, а також частково роман «Санаторійна зона» й оповідання «Я (Романтика)» Миколи Хвильового, який на знак протесту заподіяв собі смерть. Розстріляли й Василя Седляра, репродукції робіт якого є в цьому виданні.

Хуліо Кортасар (1914‒1984) ― видатний аргентинський письменник ХХ століття, поряд із колумбійцем Ґабріелем Ґарсією Маркесом, мексиканцем Карлосом Фуентесом, парагвайцем Аугусто Роа Бастосом, перуанцем Маріо Варґасом Льйосою один із визначних представників латиноамериканського «магічного реалізму». Серед найвідоміших творів ― збірники оповідань «Поза часом», «Бестіарій», «Таємна зброя», «Кінець гри», «Усі вогні ― вогонь», романи «Виграші», «Гра в класи», «62: модель для збирання».

До збірки «Таємна зброя» Хуліо Кортасара увійшли одні з найуславленіших шедеврів аргентинського класика, які за уважного прочитання складаються в єдине концептуальне ціле. Їхня дія розгортається в Парижі, де Кортасар прожив понад 30 років. Вони позначені тематичною і стильовою печаттю автора: це кінокадри богемного життя Міста світла, суміш реальності й фантазії, експериментування з мовою, поетизована проза, тонкий психологізм деталей. П’ять філософських притч, в яких переплелися інтелектуальна фантастика, магічний реалізм і детектив. На творах Хуліо Кортасара виросло багато майбутніх майстрів красного письма. Ґабріель Ґарсія Маркес зізнавався, що в юності мріяв, «коли виросту, навчитися писати, як Хуліо».

Іван Франко (1856–1916) відомий як поет, прозаїк, драматург, літературознавець, перекладач, публіцист і науковець.

У виданні вміщено філософські поеми Івана Франка, щоналежать до класики світової літератури.

У поемі «Мойсей» автор переніс події старозавітної історії на український ґрунт, розмірковуючи про майбутнє свогоспраглого свободи народу. Франко вклав у «Мойсея» серце, недарма згодом Юрій Шевельов назвав цей твір «другим "Заповітом” після Шевченкового».

У центрі однойменної поеми — монаше печерне життя ІванаВишенського, українського полеміста зламу ХVI— XVIIстоліть, якого Франко вважав голосом сумління тогочасногосуспільства й цінував як письменника і мораліста. Поетичнітвори доповнено довідками про історію їх написання та коментарями Богдана Тихолоза.

«Мобі Дік» — найвідоміший роман класика американської літератури Германа Мелвілла (1819—1891). Цей дивний твір поєднав у собі захоплюючі пригоди, глибокі філософські роздуми і велику людську драму. Автор розповідає про мандри на китобійному судні — сюжет наче б і простий і в той же час багатоплановий. Герой роману капітан Ахаб вирушає у дуже ризикований рейс, він сповнений рішучості відшукати в океані кита-альбіноса на прізьвисько Мобі Дік. Що штовхнуло його на цей крок: ненаситна жага помсти (капітан колись постраждав від кита) чи спроба довести свою владу над силами природи? Хто може стати переможцем у такому поєдинку, в жахливому вирі людських почуттів і непередбачуваної стихії?..

...1815 рік. Колишній каторжник Жан Вальжан після 19-річного ув’язнення виходить на волю. Його переповнює злість до всього світу, у нього не залишилося нічого святого, він не вірить нікому і нічому. Однак усе міняє зустріч з католицьким єпископом Мірієлем — першою і єдиною людиною, яка пожаліла його, каторжника, відкинутого суспільством. Ця зустріч так вразила Вальжана, що він докорінно змінив своє життя: під чужим ім’ям заснував фабрику, завдяки якій виріс добробут цілого містечка, мером якого він потім став. Однак скоївши злочин у минулому житті, він стає бажаною здобиччю французької поліції і змушений переховуватися. Після смерті Фантіни — жінки, за долю якої Жан Вальжан ніс відповідальність, єдиною близькою йому людиною залишається її дочка Козетта. Заради щастя дівчинки він готовий на все…

Багато героїчних моментів нашої історії, що знайшли відображення в кращих прикладах української літератури, стали предметом цієї хрестоматії. Вона містить добірку віршів не тільки прославлених класиків  Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана  Франка, але й поетів нашого часу: Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Сергія Жадана та ін. До видання входять також уривки з прозових творів відомих українських письменників, зокрема Михайла Старицького, Павла Загребельного,  Уласа Самчука,  Романа Іваничука, Семена Скляренка,  у яких йдеться  про нашу багаторічну історію, любов до Батьківщини та захист від її ворогів.

Хоча більша частина творів у цій книжці передбачена чинною програмою для шкіл, зацікавить вона не лише школярів, а й дорослого читача.

Гнат Хоткевич (псевдонім — Гнат Галайда; 1877–1938) — український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. Жертва сталінського терору. У романі «Довбуш» він описав життя гуцулів XVIII ст. на прикладі легендарного Олекси Довбуша — опришка, який змінив долю людей у Карпатах. Мальовничі краєвиди, бистрі гірські ріки, зелені звори виплекали таку ж буйну нестримну вдачу місцевих мешканців, породили низку феноменальних явищ. І найяскравішим з них стало опришківство. Славетна історія борців із соціальним і національним визиском тривала в Карпатах майже пів тисячоліття.

Джейн Остен (1775—1817) по праву вважають «першою леді» англійської літератури. Книги Остен ось уже третє століття поспіль підкорюють романтичними сюжетами, не позбавленими драматизму, психологізмом, істинно англійським гумором і є обов’язковими для вивчення в коледжах і університетах Великої Британії.

Роман «Менсфілд-парк» належить до зрілого періоду творчості Джейн Остен. У ньому блискуче виявилася художня майстерність письменниці та її надзвичайна іронія.

У маєтку Менсфілд-парк, куди взято на виховання Фанні Прайс, панують незгода і непорозуміння. Користь і егоїзм стають тут рушійною силою всіх вчинків людей. Проте завдяки доброті, безкорисливості й стійкості Фанні вдається подолати всі перешкоди, страждання допомагають їй віднайти саму себе і зустріти своє щастя.

Джейн Остен (1775—1817) по праву вважають «першою леді» англійської літератури. Світ її романів – це загадковаатмосфера Британії початку ХІХ століття, привабливі героЇ, складні правила пристойності, ошатні сукні із завищеноюталією, інтриги, любовні записки… Книги Остен ось уже третє століття поспіль підкорюють романтичними сюжетами, не позбавленими драматизму, психологізмом, істинноанглійським гумором і є обов’язковими для вивчення в коледжах і університетах Великої Британії.

Емма Вудхаус, героїня однойменного роману, з неприпустимим марнославством і самовпевненістю вважала, що вміє читати в чужих серцях і здатна розпоряджатисячужими долями, навіть не замислюючись, що це може завдатикомусь болю, до того ж стати загрозою її власному щастю — втратою відданого друга, який щиро кохає її.

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) — американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». «Великий Гетсбі» — його найвідоміший роман, який став символом «століття джазу».

Америка, початок 20-х років ХХ сторіччя, час «сухого закону»і гангстерських розбірок, яскравих вогнів і яскравого життя.Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим.

Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, хазяїн великого палацу, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодик на ім’я Джей Гетсбі — Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те — надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього...

Боярин Тугар Вовк прибуває в Тухольщину десь на краю Карпат, щоб оглянути землі, які отримав у дар від князя Данила. Проте тухольці не визнають його влади й намагаються протистояти цьому оббиранню.

Однак і це не найбільший клопіт, якого зазнають карпатські українці. На них насувається навала монгольського війська, яке на своєму шляху знищує геть усе. Чи вдасться старійшині громади Захару Беркуту відстояти свободу свого краю?

І чи складуться стосунки між закоханими одне в одного Максима Беркута і Мирославою, донькою Тугар Вовка?

«Майстер корабля» — це реальна розповідь зі справжніми прототипами. У сюжеті можна впізнати мистецьку богему того часу: режисера Олександра Довженка, директора Одеської й Київської кінофабрик Павла Нечеса, художника, архітектора, одного із засновників Української академії мистецтв Василя Кричевського. Це історія творчості, кохання, буремної епохи появи кінематографа й життя Одеси початку минулого століття.
 

Повість «Байгород» має зовсім іншу атмосферу, хоча й той самий рівень кінематографічності. До міста Байгород з боями підходять анархісти, тимчасом як байгородці готуються захистити своє місто і дати їм відсіч. Кохання на тлі війни, відчуття, що жити потрібно зараз, поєднані із закоренілістю в землю, на якій живеш, і захистом того, у що віриш, навіть ціною життя.

У світовій літературі Кнут Гамсун постає передусім оспівувачем кохання, митцем, який відкрив і зобразив нові відтінки й напівтони любові.

Приміром, в історія кохання «Вікторія» юний митець згадує свою першу любов — із літ дитинства. Однак не може сподіватися на взаємність, бо він лише син мірошника й навряд чи панночка могла зацікавитися ним. З роками він здобув визнання, ставши відомим письменником, утім так і не помічає, що Вікторія закохалася в нього. Він живе спогадами про юнацьке кохання, ілюзією, яку надумав, не зауважуючи реальності.

У повісті «Пан» оспівано любов як єднання з природою і кохання як всеохопне почуття, яке затягує у свій вир кожного. Лейтенант Глан відлюдькувато збуває дозвілля подалі від міст і сіл, оселившись у хатині край лісу із видом на фіорд. Він, мов античний бог Пан, єднається з природою і віддається її владі, підпадаючи під чарунок чистоти, яку виявляє неповнолітня Єва. І хоч у дівчини є чоловік, і навіть коханець, усе ж вона — як втілення праматері — ладна ділитися своїми світлом і теплом іще й із Гланом.

А в напівголодного молодика з повісті «Голод» постійно зринають еротичні фантазії, й у кожній стрічній він бачить ідеал вимріяної красуні, яка буцім мешкає в замку Ілаялі. Утім кожен із героїв Кнута Гамсуна так і не скуштував плодів кохання і не спромігся сповна спити чар ніжності й любові. Кожен із них не може відкрити своєї душі справжнім сильним почуттям.

Курт Воннеґут (1922–2007) — американський письменник-фантаст. Є одним із найвагоміших американських письменників XX століття. У творчості майстерно поєднує елементи сатири, чорного гумору й наукової фантастики.

«Природничий круїз століття» розпочнеться 1986 року. Його пасажири на кораблі «Бігль» (яким Дарвін іще 1835 року дістався витоків життя на планеті) прямуватимуть до колиски всього сущого — Ґалапаґоського архіпелагу, де свого часу Дарвін зробив наймасштабніші відкриття, пов’язані з походженням видів шляхом природного відбору.

Утім автор готує пастку своїм героям. І як усе повертається до витоків, так і людство загине там, де зродилося. Однак у цім круїзі, мов у мандрівці Ноєвим ковчегом, виживуть найміцніші, найпристосованіші, найгнучкіші представники людського виду, які стануть початком розвитку й еволюції нових людських істот. Щоправда, жоден із представників нової цивілізації не спроможеться написати бетховенівської Дев’ятої симфонії й уже не матиме такого великого мозку, як предки мільйон літ тому — 1986 року, коли й сталася ця катастрофа на Ґалапаґосі.

Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — художній літопис української історії початку XX століття. У третій частини роману — «Батько і син» — автор показав селянське життя волинян кінця 1920-х років через історію українського роду Довбенків. Для юного Володьки Довбенка нелегко відірватися від домашнього вогнища, від свого роду, від землі. Але бажання пізнати далеку велику Україну з Києвом і Дніпром, вивчитися і реалізуватися в житті спонукає його вирушити через Збруч.

«Юність Василя Шеремети» — автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 20-х років XX ст. Роман є своєрідним сюжетним продовженням трилогії «Волинь». Розповідь охоплює один навчальний рік учнів української гімназії, протягом якого відбувається становлення світогляду молодих людей, котрі вступають у пору юності, фізичного й духовного змужніння. Головний герой Василь Шеремета напружено шукає істину, свій шлях у житті.

Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — худож­ній літо­пис української історії XX століття. У центрі роману-епопеї — широка панорама селянського життя.

Перша частина трилогії «Куди тече та річка» знайомить читача з побутом селян, тяжкою щоденною працею. У центрі роману — роди­на Матвія Довбенка, розумного і виваженого господаря. Особливо близькою авторові є постать Володька Довбенка, що прагне розкрити таємниці буття, тягнеться до знань, відкриває світ.

У другій частині епопеї «Війна і революція» автор описує важке становище волинських селян на тлі героїчних і трагічних подій: першої світової війни 1914—1918 років, національно-визвольних змагань у 1917—1918 роках, україн­ського відродження. Родині Довбенків визначено долею жити у час великих соцiальних зрушень, боротися за збереження своєï сiм’ï.

Видатний чеський письменник Ярослав Гашек (1883—1923) — автор сатиричних оповідань і фейлетонів, анархіст, невгамовний жартівник і шукач пригод. Його найвідоміший твір «Пригоди бравого вояка Швейка» — значною мірою автобіографічний роман, який став «революцією в чеській літературі», «новаторським зразком гумору і сатири».

Йозеф Швейк, зовні простодушно-наївний, але насправді людяний і чутливий, вже майже століття мандрує у читацькому світі, приваблюючи читачів своїм оптимістичним поглядом «маленької» людини на «великі» історичні події. Кмітливий, дотепний та по-житейському мудрий, він посів сьогодні гідне місце поміж героїв світової літератури, бо став особливим, напівфольклорним типом героя, котрий захищає себе від державного абсурду тим, що до останньої букви виконує накази та приписи, роблячи тим самим абсурдність очевидною.

Джордж Орвелл (1903-1950) — британський письменник і журналіст. Його творча спадщина налічує 20 томів і перекладена на 60 мов. Однак всесвітньо відомим він став наприкінці свого життєвого шляху, коли 1945 року  надрукував казкову повість, а радше алегоричну притчу про зародження тоталітарного режиму в СРСР «Колгосп тварин».  У передмові до українського видання – варто нагадати,  що першим перекладом «Колгоспу тварин» з англійської на іншу мову був український, автор зазначив: для нього  дуже важливо, щоб люди на Заході побачили радянський режим таким, яким він є. І зробив це блискуче. Головні герої книжки – тварини, яких їхні поводирі –  розумні свині, підбурили  розпочати повстання проти господаря-нехлюя. Та захопивши владу, вся та свинота одразу взялася наслідувати найгірші людські порядки.

Марко Вовчок — письменниця, емансипантка, вважається однією з перших авторок у жанрі психологічного реалізму. ЇЇ творчість — це маніфест свободи серед суцільного рабства. У своїх оповіданнях та одній з центральних повістей «Інститутка»  авторка змальовує виразні образи героїнь, котрі не хочуть миритися з підневільним життям. З одного боку, бачимо розбещену, жорстоку огидну панночку. Муштра гарним манерам у Пансіоні жодним чином не вплинула на неї, тож вона перетворює життя довколишніх на пекло: психологічний тиск, капризи, побиття, знущання. А з іншого боку — селянку Устину, яка в будь-яких обставинах готова обстоювати власну гідність та жертвувати всім заради права розпоряджатися власним життям.

«Поза межами болю» — автобіографічна повість Осипа Турянського, в якій він зобразив страшний досвід полону під час Першої світової війни. Шістдесят тисяч австрійських полонених опинилися в руках сербів, і ті, відступаючи на захід, гнали їх етапом через гори в Албанію.  Зрештою сорок п’ять тисяч бранців загинуло від холоду та хвороб. 

У центрі сюжету — семеро військових, яким удається втекти від конвоїрів. Навколо льодова пустка, страждання, усвідомлення приреченості й боротьба за життя. Ця книжка-шок, книжка-травма — страшне свідчення солдата, котрий вижив, коли всі його друзі загинули.

Дж. Д. Селінджер (1919–2010) — американський письменник, знаний романом «Ловець у житі», а також своїм відлюдництвом. Його останній твір опубліковано 1965 року; а останнє інтерв’ю він дав аж 1980 року.

До збірки «Дев’ять оповідань» (1953) входять найвідоміші тексти малої прози Дж. Д. Селінджера, основними темами яких є внутрішні переживання героя, його потуга зрозуміти свою сутність, відшукати своє місце в цьому світі, спроба вписати себе у світ. Сприйняття бойових дій і наслідки участі у війні зображено в депресивному оповіданні «Чудовий день для рибки-бананки» й історії спогадів «Для Есме — з любов’ю і всілякою бридотою». Виклики, які постають під час дорослішання, і страх не вписатися в усталений устрій буття окреслено в історії несправджених мрій «Кривенька качечка в Коннектикуті», розповіді про інклюзивність «У човні» та оповіданні про маленького генія «Тедді». Лейтмотивами цих текстів є любов, іронія, мужність, страх і відчуження.

До видання увійшли вибрані твори українського прозаїка, поета, публіциста, одного з основоположників пореволюційної прози Миколи Хвильового (1893–1933), справжнє ім’я якого — Микола Фітільов. Письменник показав вадикомуністичного суспільства, правдиво зобразив «юних фанатиків комуни», «вірних псів революції», «липових комуністів».

Неперевершена Леся Українка (1871—1913)  писала свій шедевр —  драму-феєрію «Лісова пісня» у далеких краях, коли дуже сумувала за батьківщиною. А надто рідним Колодяжним, де «в місячну ніч бігала самотою в ліс і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. Зачарував мене сей образ на весь вік». Ота туга, видно, й надихнула поетесу так щемливо оповісти про те, якою трагедією обертається життя для тих, хто порожніє  душею, зрікається своїх найчистіших  почуттів, гасить у собі порив до творчості. Власне, зрадивши свою лісову наречену головний герой зраджує самого себе. Бо Мавка — це душа, без якої людина перетворюється на вовкулаку.

Джек Лондон (1876—1916), відомий американський письменник, прожив коротке, але яскраве життя, повне небезпек і пригод. Працюючи з 10 років, не маючи можливості оплатити навчання в університеті, він вирушив на Аляску. Золота не добув, зате привіз із собою сюжети «північних» оповідань і повістей. Уже понад сто років читачі всього світу захоплюються справжніми пригодами, суворою романтикою та благородними почуттями героїв його книжок.

Мартін Іден, простий моряк, випадково опиняється у світському середовищі й закохується у Рут Морз, дівчину з багатої родини... Він вирішує за будь-яку ціну добитися її любові, змінити своє життя, стати знаменитим письменником. Але невідомо, чи здій- сняться його мрії, чи принесуть вони щастя... Цей роман, який розповідає про просту людину, що домоглася успіху, про пошук місця в житті, муки творчості й муки кохання, виявився пророчим: Джек Лондон багато в чому повторив долю свого героя.