«І на мить не хотів би повернутися у своє дитинство» — часто казав Григір Тютюнник про своє життя. Однак повертався туди знову й знову, складаючи у своїх творах пазл з (авто)біографій маленьких персонажів, на долю яких випали тяжкі випробування: війна, радянський тоталітаризм, злидні, насильство…

Повісті, новели й оповідання Григора Тютюнника зосереджені на розкритті внутрішнього світу людини — дитини, юнака, молодої жінки — з усіма переживаннями й трагічними фаталістичними нотками. Цей світ такий крихкий і вразливий на тлі невблаганно жорстокого виру воєнного та післявоєнного життя, а біль, який несуть у своїх серцях юні персонажі, залишається з читачем надовго.

«Перші» — дебютний роман журналістки Марії Олекси. Світла історія про досвіди, які ніколи не повторяться — перші поцілунки та перше кохання, безмежні мрії та плани на майбутнє. Історія двох юних людей — Равлика та Вла, які зустрілися надто рано, щоб зрозуміти, ким вони можуть стати одне для одного.

Літній табір, помаранчевий светр, листи та прогулянки старим Києвом. 68 червня, їхнє літо не мало закінчитись ніколи. Але, звісно ж, так не буває.

Герої дорослішають та приймають важливі рішення. Вони помиляються, ростуть, створюють нові місця та сенси, аби одного дня зрештою зрозуміти – куди (чи все ж таки за ким) вони бігли увесь цей час.

Початково Camino de Santiago — це проща, мережа доріг, які ведуть до мощей апостола Якова. Втім цей шлях уже давно став чимось більшим. Ступаючи на дорогу, ти ніколи не знатимеш, що чекатиме попереду: які зустрічі та випробування, та й, зрештою, що саме побачиш наприкінці. Ця невизначеність і є частиною магії Каміно, заради якої люди вирушають у дорогу.

«Найкраща книжка про Каміно» — це історія дороги з тисячею імен та тисячею облич. Початок однієї історії стає кінцівкою для іншої, і навпаки, тут зустрічаються давні друзі та незнайомці, люди закохуються і приймають доленосні рішення, інколи — когось знаходять чи втрачають. Та хай скільки подій відбулося на цьому Шляху, хай у який  спосіб ви його долали: пішки чи на велосипеді, в компанії чи на самоті — ця дорога ніколи не закінчується. Зробивши перший крок, людина все подальше життя проводить у пошуках, бо справжнє паломництво веде не до конкретної точки, воно спрямоване всередину вас самих.

Роман-репортаж Максима Беспалова — це химерне поєднання реальних і вигаданих історій, що вибагливо переплітаються та складають єдиний візерунок, історію, що починається з першого кроку на Шляху святого Якова. «Я не знаю жодної людини, яка вийшла на Шлях святого Якова, аби просто прогулятися, — пише Максим. — На цій дорозі кожен щось шукає, проте шукає щось своє, особливе. Чи особливу. Чи особливого. Дехто справді знаходить».

Трилогія Ірини Вільде — це тексти про складність адаптації дівчинки до дорослого світу, до вимог, цінностей і незрідка подвійної моралі початку ХХ століття. Навіть власний дім стає місцем психологічних травм та сексуального насилля. Вже там героїня Вільде почувається пришпиленим метеликом, барвистою, святково вбраною істотою, котрою милуються поціновувачі колекції. Тринадцятилітня дівчинка існує насамперед для того, щоб їм подобатися, розважати. Школа і суспільне життя тільки підсилюють відчуття задухи для дівчини.

Але це момент, коли вимоги патріархального соціуму входять уже в цілковиту суперечність з реальними життєвими потребами, що були спричинені Першою світовою війною. Це покоління вже інше. І свідома відмова головної героїні від заміжжя стає найвиразнішою демонстрацією цих змін.

Але дорослішання — це не тільки свобода особистих виборів, а й політичне зростання. Тиск колоніальної культури підштовхує Дарку робити усвідомлений політичний вибір — від гімназійної організації, у якій Дарка бере участь більше з цікавості до української мови і культури, до активної участі в українському русі Буковини.

У світі Портлу чорти ведуть бухгалтерію, мавки заводять сторінки в соцмережах, Стрибогів син став вегетаріанцем, а будь-яке потрібне закляття можна купити, якщо тільки мати, чим заплатити. Батьки Яри заплатили первісткою —  так дівчинка опинилася в родині молодої пари відьом, де зростала і навчалась опановувати власну силу.

Здавалося, найбільшими проблемами мали б бути сепарація від мам, вибір власного Культу й пошук підробітку, але в один момент мирне життя Портлу опинилося під загрозою. І тепер Ярі треба обирати, якому богу довіритися, поки нечисть прокладає собі шлях у світ людей.

Лисиця живе на межі двох світів — людського та надприродного. Вона людина, яка спеціалізується на запечатуванні могил. Звичайна робота, коли поруч з тобою в одному місті живуть відьми, вампіри, перевертні, а мертві періодично повертаються з того світу, аби полювати на живих. 

І все було б добре, якби одне з таких звичайних завдань не пішло не за планом. Стікаючи кровʼю, дівчина натикається на вампіра, який чомусь рятує її від переслідувачів, замість того щоб полишити помирати. Та зрештою порятунок обертається кошмаром — дивні сни починають переслідувати Лисицю. Її отруїли? Причарували? Що з нею не так і чи можна довіряти чоловіку, який пʼє кров живих?

Від мишʼяку та стрихніну до ціаніду та зарину. У своїй новій книжці хімік Володимир Саркісян розповідає історії отрут і вбивств, скоєних з їх допомогою.

Як загинув Сократ і чим отруїли Гамлета-старшого? Чи можна отруїтися водою? Як убивць викривав Еркюль Пуаро та в якому тексті Флобера шукати абсолютно коректний опис смерті від миш’якового отруєння?

Автор занурюється у відомі детективні тексти та поліцейські хроніки, препарує реальні й вигадані отрути, пояснюючи механізм їхньої дії. Від жертв славнозвісної міледі з романів Дюма до постраждалих від звичайної солі. Фронти Першої світової війни, атака в токійському метро, бойові отрути і масові самогубства – про все це розповідає хімік Володимир Саркісян.

Чому Шерлок Голмс лупцював трупи в анатомці, хто такий танатолог та як британське законодавство стримувало розвиток медицини? Чи визначають ціанід на нюх і чи може крапля нікотину вбити коня? Як хімія допомагає ідентифікувати кулі та чому від антифризу треба триматися подалі?
 

У своїй новій книжці хімік Володимир Саркісян розповість про те, що ж відбувається насправді у лабораторії судмедекспертизи, як українські токсикологи виявляють отрути та зрештою, в яких аспектах помиляється навіть знана майстриня детективного жанру Агата Крісті.

Хімік препарує класичні детективи та розвіює стереотипи, пояснює, чи справді часник міг би завдати шкоди вампірам та чому для боротьби із перевертнями пасують не лише срібні кулі. Автор пояснює, як змінювалися підходи до виявлення отрут з часом, та який взаємозвʼязок між історіями про привидів та отруєнням чадним газом

Чорнобиль, ядерна енергетика, зона відчуження… Усе це — не декорації компʼютерної гри, а звична реальність, у якій ми живемо щодня. З наслідками аварії, що сталася понад 30 років тому, й атомними електростанціями, що живлять наші домівки.

У цій книжці ви не знайдете детального аналізу подій, що сталися 26 квітня 1986 року, чи історій ліквідаторів. Натомість ви дізнаєтеся основи радіаційної науки, познайомитеся з людьми, які її творять, і зрозумієте, що відбувається в Чорнобилі та яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у світі після  завершення війни в Україні.

Чи безпечний до вживання чорнобильський сніг та чи варто смакувати картоплею із зони відчуження? Що відбувається на АЕС і чому алкоголь не рятує від радіації? У чому різниця між радіобіологією та радіоекологією, випроміненням й опроміненням і чому не варто панікувати, якщо зупинився енергоблок якоїсь АЕС? Про все це, а також про окупацію Чорнобиля та ситуацію на Запорізькій АЕС, тактичну ядерну зброю та Фукусіму у своїй книжці розповідають радіобіологині Олена Паренюк і Катерина Шаванова.

Жоден архітектурний стиль не зʼявився на світ «дорослим». Усі вони проходять ті чи інші стадії розвитку, які у своїй книжці описує історикиня архітектури Катерина Липа. Бароко, готика, ренесанс, модерн… Ця книжка про те, як виникали й занепадали архітектурні стилі, а також про те, як вони розвивалися на українських землях — від Камʼянця-Подільського до Білгород-Дністровського, від Чернігова до Львова, від Києва до Бахчисарая, від Ізюма до Жовкви.     

Катерина розповість про найвидатніші будівлі свого часу, пояснить, як розрізняти ключові архітектурні стилі, що таке вімперг, десюдепорт і каріатида. Від храму Амон-Ра, Пантеону, Стоунхенджу й італійських палаців до міських ратуш, соборів, катедр і хрущовок.

Чи намагалися ви колись відмовитися від поліетилену? Ні-ні, ви не зрозуміли: взагалі від будь-якого можливого поліетилену, навіть того, у який загорнені ваші ліки й предмети гігієни. Спробуйте лише роздивитися, скільки його у вашій оселі — на кухні, у ванній, у спальні і навіть на балконі. Сьогодні всі ми знаємо, що поліетилен забруднює довкілля й шкодить нашому здоров’ю, проте далеко не всі можемо відмовитися від нього хоча б на кілька тижнів.

Маріанна Бойко прийняла цей виклик, провівши 104 дні без звичних пластикових речей. Як піти за покупками без жодного пакета? Як бути із шампунями та косметикою? І що робити, якщо турботлива продавчиня на ринку наполегливо пакує вам городину в пакет, здивовано промовляючи: «Доцю, та це ж безкоштовно?» Авторка провела свій експеримент  в українських реаліях і охоче ділиться лайфхаками, як не тільки відмовитися від використання поліетилену, а й стати екоблогером і допомагати іншим усвідомити важливість зменшення сміття на планеті.

Наші органи чуття практично цілодобово постачають нам інформацію про навколишній світ. Мозок аналізує всі ці дані та формує уявлення про істинне чи хибне. Втім, на жаль, людський зір, смак, нюх не є досконалими, а наш розум інтерпретує ці відчуття суб’єктивно. Так у цілком упорядковану картину світу може закрастися помилка, і ти вже не розумієш — вірити власним очам чи покладатися на чужі слова? Цю дилему допомагає розв’язати наука, а саме науковий стиль мислення.

У цій книжці науковець Олександр Рундель розповідає про інструментарій, яким користуються вчені, щоб пізнавати світ. Як досвід перетворюється в наукові теорії? Чим відрізняється наука від псевдонауки? Чому найпростіше пояснення іноді найправильніше? Чи є межа в здорового скептицизму? Чому світогляд циніка повертає нас до печерного мислення? 

Про все це розповідає автор, водночас пояснюючи, чому не варто вірити «відкриттям», зробленим у секретних лабораторіях, і до чого тут наукова спільнота.

Між знаннями та користю не можна ставити знака рівності. Але знання є чудовим інструментом, щоб якусь користь від нього таки отримати. І якщо розглядати науку як інструмент у руках суспільства, то було би непогано, якби воно знало, що з цим робити, впевнений Олександр Рундель.

Чи жили динозаври на території України? Чому науковці посварилися через птеродактилів та хто став прообразом Індіани Джонса? Відповіді на ці питання знає палеонтолог Вадим Яненко. У своїй книжці він не лише пояснює, як на око відрізнити археолога від палеонтолога, а й навчає, як по смаку та звуку кісток визначати вік скам’янілостей у себе на городі.

Відтепер ви назавжди запам’ятаєте, що палеонтологія це не лише про динозаврів, а про древні форми життя в цілому —  рослинні і тваринні. А також дізнаєтеся, що робити, якщо ви знайшли незрозумілі кістки у себе в садочку та як самому стати скам’янілістю після смерті.

Палеонтолог розповідає, звідки взялася ідея, що метеорит знищив всіх динозаврів, згадує про шаблезубих «котиків» і волохатих носорогів, пояснює, хто міг стати прообразом єдинорога та описує робочий графік батька палеонтології. Водночас він ділиться історіями про дослідників, які любили брати роботу у вигляді голови небіжчика додому, та тих, які з кісток реальних древніх тварин складали скелети чудовиськ і продавали музеям та монархам.

Тут не буде закликів на кшталт «плодіться і розмножуйтеся». У книжці ембріологині Ольги Малюти ви знайдете лише багато прекрасної біології процесу зародження нового життя. Як відбувається штучне запліднення та звідки в аптеках беруться гормони? Як Ватикан заробляв на лікуванні безпліддя? І чому в драконихи й віслючка зі «Шрека» не може бути дітей? Та найважливіше: що насправді коїться за дверима лабораторії, де відбувається штучне запліднення й до чого варто готуватися людям, які вирішать здолати цей шлях?
 

Ольга не лише детально описує наукове підґрунтя усього процесу, а й ділиться власною історією — від першого трепетного «А створімо-но ембріони» до їх заморожування в лабораторії. Крім цього, авторка розповідає, як рахувати сперматозоїди, про особливості зачаття дитини, що відбувалося поза організмом матері, про аутсорс ембріологів і, звісно, пояснить, чи впливає колір шкарпеток на процес трансферу ембріонів до жінки.

Вовки вірні одне одному все життя, ведмідь на смак, як людина, а Поліссям десь бродить чупакабра. Такі історії ви можете почути скрізь, та, як це завжди трапляється із сенсаціями, вони не мають нічого спільного з реальними хижаками.

Зоологиня Марина Шквиря у своїй книжці розповідає справжню історію великих хижаків — від ведмедів і левів до вовків та гієн. Чи справді ведмедиці народжують уві сні? Чому панди з Тайваню регулярно мандрують до Китаю і як порахувати вовченят, навіть не бачачи їх? Хто з хижаків справжній король сексу й чому гієни агресують щодо своїх же молодих самиць?

Авторка розповість і про легендарних левів-людожерів, і про те, що робити, коли вам назустріч вийшов вовк чи ведмідь (маленький спойлер: краще віддати йому відерце з ягодами й не намагатися забрати впольовану здобич). Як каже сама зоологиня, ця книжка не про тварин, вона —  про любов до них, про вміння розуміти їх і жити поруч.

Що нового у подарунковому виданні?

- Тверда палітурка;
- збільшений формат;
- два лясе для зручності;
- дизайнерський папір у блоці;
- кольоровий друк;
- нове оформлення блоку.
 

Червоне, біле, рожеве, помаранчеве і навіть сіре. Тихе, кріплене чи ігристе. Солодке чи сухе. Старий Світ чи Новий? І це далеко не повний спектр опцій, на які варто зважати, обираючи пляшку вина до вечері. Складно? 

Насправді ні. У цьому переконана Анна Євгенія Янченко, сомельє та авторка книжки “Вино без правил. Як пити круте вино і не залежати від думки винних снобів”. Людина, яка знайде вам неймовірне вино за 1000 гривень і дуже добре — за 150 грн, сомельє, яка впевнена — дегустувати та розрізняти аромати й смаки вина можна навчити кожного.

Вживання ГМО змінює нашу ДНК… та інші нісенітниці про генетично-модифіковані організми, які ви могли чути. Науковиця Оксана Півень у своїй книжці не лише спростовує ці та інші міфи про ГМО, а й пояснює, як насправді працює ГМО-технологія, якими «ножицями» ріжуть гени та чим їх склеюють, а також розповідає про ГМО у лабораторіях та на вашому столі.

Для чого потрібні стада генетично модифікованих кіз та чому одна мишка з відредагованими генами може коштувати 250 доларів? А ще як ГМО-технологія допомагає лікувати хворих на цукровий діабет і вирощувати свинок з людськими генами для трансплантації органів?

Авторка розповідає, як ГМ-томати та шпинат можуть стати вакциною проти сказу, чим можуть бути небезпечні продукти з поміткою «еко», як рослини зможуть замінити ліхтарі на вашій вулиці та чому не варто боятися ГМ яблук.

Оселедець — це сардина, сардина — це анчоус, анчоус — це хамса, хамса — це кілька, кілька — це тюлька, тюлька — це шпроти, шпроти — це салака, а салака — це оселедець. А оселедець — це сардина…

Складно? Лише на перший погляд. Повірте, цей ряд має абсолютно логічне пояснення. У своїй новій книжці біолог Леонід Горобець пропонує нам прогулятись найближчим супермаркетом та дізнатися, чому у нашому кошику лежать свинина та креветки, а не, скажімо, мʼясо слонів чи мурена.

Яких тварин неможливо одомашнити і чому для цієї місії краще обрати гепарда, ніж гризлі (якщо дуже хочеться спробувати щось неможливе)? З якої риби роблять «крабові» палички, чому «фермерська» курка лише покращує продажі в магазині, а «фермерський» лосось — ні? Хто їв менше свинини — шляхта чи селяни? Чому не варто готувати мʼясо страусів? Гуляючи супермаркетом, автор переміщується у просторі та часі, пояснюючи еволюцію окремих видів. Він розповідає, як відрізнити, чи перед вами справжня ікра, та як правильно чистити рибу, хто такі трахіхти і чи справді «мармурова яловичина» така смачна, якщо не бачиш її цінника.

Червоне, біле, рожеве, помаранчеве і навіть сіре. Тихе, кріплене чи ігристе. Солодке чи сухе. Старий Світ чи Новий? І це далеко не повний спектр опцій, на які варто зважати, обираючи пляшку вина до вечері. Складно? 

Насправді ні. У цьому переконана Анна Євгенія Янченко, сомельє та авторка книжки “Вино без правил. Як пити круте вино і не залежати від думки винних снобів”. Людина, яка знайде вам неймовірне вино за 1000 гривень і дуже добре — за 150 грн, сомельє, яка впевнена — дегустувати та розрізняти аромати й смаки вина можна навчити кожного.

У своїй книжці Анна Євгенія пояснює, як читати етикетку і обирати келихи, що таке декантер і звідки взялися таніни, розвіює міфи стосовно порошкових вин, пояснює, чим відрізняється Шампанське від Проссеко, що таке Петнат і хто зіпсував імідж Ламбруско. Вона описує найвідоміші винні регіони світу та пояснює, як винороби створюють вино і  для чого витримувати вино в дубових бочках.

Бонус від авторки: річний квест винними сортами світу — від найвідоміших Мерло та Піно Нуар до таємничих Мараві та Нерелло Маскалезе. 

Мова ненависті — річ погана, але під час війни — цілком добра й навіть необхідна. Як ми називаємо ворога? За якими мовленнєвими особливостями легко його розпізнаємо? Чи вміємо ми воювати словом? Чи достатньою є наша русофобія? Авторка книжки «Перемагати україн­ською» намагається розібратися з усіма цими питаннями й доводить, що воювати на мовному фронті так само важливо, як і безпосередньо на полі бою.

Наша мова вміє давати відсіч ворогам і бути твердою крицею, однак для українського народу вона є передусім домом буття. Українська — це мова любові, ніжності й підтримки в тяжку мить. І саме зараз вона потрібна нам як ніколи. Книжка «Перемагати українською» — це також про плекання українського слова й прагнення берегти його попри все.

Що спільного у чубатих синиць і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві?

Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини. 

Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей.

Мові байдуже хто ви: святий чи грішник, благодійник або ж вбивця. Якщо за життя вам вдалося зробити щось достатньо незвичне чи екстравагантне, мова з радістю покладе вас у шафку і дбайливо збереже для нащадків. 

У книжці мовознавця Рустама Гаджієва ви знайдете лінгвістичні історії з усього світу — від Нікарагуа, де місцеві діти самі створили для себе жестову мову, й до Великої Британії з її Пороховою змовою, катами і започаткованими ними словами.
 

Чому сучасний ісландець запросто може прочитати древні тексти без допомоги, і чому у нас так не вийде? Як навахо шифрували послання американців під час Другої світової війни та чим така страшна валлійська (яка насправді не така вже й валлійська)?

Рустам розкаже не лише про усе це, а й про об’єднання та поширення німецької мови, пояснить, як мовне питання стало причиною зіткнення потягів у Бельгії, розтлумачить картину Брейгеля, на якій зашифровано понад сотню ідіом з нідерландського фольклору. Мовознавець познайомить вас із лінгвокриміналістами, говіркою британських геїв, горилою Коко та навіть китайськими ієрогліфами. І заодно розповість, як з мовознавчої точки зору пов’язані легендарна «паляниця» і сумнозвісний «поребрик».

Собака заслуговує на свободу — від дискомфорту, хвороб, голоду. Та як простежити, чи не порушено свободу улюбленця? Він має право на реалізацію природної поведінки — але ніхто не знає, яка поведінка природна, а яка — ні.

Щоб полегшити життя і людині, і тварині, авторка книги «Із ким я живу» Оксана Галан створила «Щоденник власника щасливого собаки» — покроковий гайд для господарів чотирилапих. Завдяки щоденнику ви зможете втілити на практиці нові навички, описані у книжці, зафіксувати свої успіхи, заповнити прогалини в знаннях про улюбленця, визначите його нормальну поведінку та оціните рівень добробуту пса. Зручні графіки для розрахунку режиму дня, частоти тренувань чи якості сну — все це можна знайти на сторінках «Щоденника». Постійно забуваєте дату останньої вакцинації від кліщів та бліх? Вписуйте її у зручний формуляр. Усе ще не зібрали аптечку для улюбленця? Звіртеся з переліком медикаментів від Оксани. Цей щоденник — ваш компактний помічник, головна мета якого — зробити вашого собаку найщасливішим.

Бути мамою, татом, бабусею чи дідусем — це крім, моря позитивних емоцій, ще й постійна тривога. Особливо в питаннях, які стосуються здоров’я дитини. Найбільше лякає, що ми не знаємо, як учинити правильно. Чи нежить — це привід іти до педіатра? А може, антибіотик? Коли починати збивати температуру? А сік цибулі працює? У цій книжці, написаній практикуючою лікаркою-педіатринею та інфекціоністкою Оленою Луцькою спільно з редакторкою Тетяною Логвиненко, ви знайдете симптоми й особливості найпоширеніших дитячих хвороб, рекомендації, як діяти та чого очікувати від лікування, та про які важливі маркери слід повідомляти лікарю передусім.

Ця книжка не замінить лікаря, але допоможе краще орієнтуватися в усьому, що відбувається з дитиною, предметніше спілкуватися з лікарем і сміливіше розпитувати його про все, що вас турбує.

«Світ зійшовся клином на обороні цієї землі.

І навіть якщо буде щось опісля цього, навіть тоді –—

нам іншого вже, мабуть,

ніколи насправді не буде треба»

Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір вбивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки.

Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.

Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут‒Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити».

ОУН і шістдесятники, Іван Дзюба та Левко Лукʼяненко, Василь Стус і Вʼячеслав Чорновіл, протести, арешти й табори.
 

У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950­-х до другої половини 1980­-х. 

Герої книжки критикували комуністичну ідеологію та боролися проти безправ’я українців як нації. Їхньою зброєю стало слово, яке дошкульно било радянський режим у його чи не найболючіше місце — монополію на інформацію. Тож режим відповідав тюрмами, таборами й психіатричними лікарнями, але повністю знищити цей опір так і не зміг. Попри всі зусилля пропаганди та фактично фізичне знищення дисидентів, вони продовжували боротися і лякати радянську владу. 

Софія Яблонська — українська тревел-блогерка, кінооператорка, фотографиня, письменниця, емансипантка та феміністка, яка здійснила навколосвітню подорож.  

«З країни рижу та опію» — це захопливий тревелог, що відкриває світ Китаю 30-х років минулого століття. Софія щиро й без прикрас ділиться тим, як стала залежною від опію і була свідком страти «піратів».

Яблонська не лише спостерігала за життям Китаю, а й намагалася зафіксувати його на плівці. Та через віру китайців у те, що «одинокий погляд маґічного апарату в силі нагнати на них хворобу, а то й смерть», часто їй доводилося годинами чекати, псувати плівку, а потім іти ні з чим. Щоб мати змогу працювати, вона винайняла приміщення, створивши ілюзію справжньої комерційної діяльності, і з вікна  знімала місцевих.

«Поїхала я в Китай, щоб побачити китайців, щоб пізнати їхнє життя, звичаї, мистецтво, віру», — писала Яблонська у своїх спогадах.

1410 рік. Воїни польського короля та Великого князя Литовського зустрічаються з лицарями Тевтонського ордену в одній з наймасштабніших битв століття.

Молодий лицар Василь Крук за порятунок короля на полі Грюнвальдської битви здобуває в подарунок коня з королівської стайні та славу. Але не тільки це привезе він у рідне місто Сатанів на Поділлі. Ще ладанку із загадковими знаками, зняту з переможеного тевтона, і дивовижне бурштинове намисто.

Лицарські звичаї середньовічної України, битви та пригоди, кохання й велика політика, залишки язичницьких культів і набіги татар. У цій атмосфері Василю Круку випаде скористатися чарами ладанки — дарами, що в будь-який момент можуть обернутися на прокляття.

Проктологи класні! І їх важко чимось здивувати! Їх не лякає жодна дупця, хай у які пригоди вона потрапить. Вони вас не засуджуватимуть, ні з чого не сміятимуться й нікому нічого не розкажуть. 
 

У медицині немає табуйованих тем? Так, але при цьому поскаржитися на проблеми із серцем людям зазвичай простіше, ніж на свою попу. Тому, замість планової роботи, проктологам часто доводиться ставати учасниками екстрених операцій. 

Лікарка Анастасія Пристая переконана: люди не повинні страждати через сором.

У книжці Анастасія відверто розповідає про все: нічні чергування, втрати й погрози, операції, помилки та складні діагнози. Проте ця книжка — не енциклопедія. Це вікно, крізь яке можна зазирнути за лаштунки звичайних хірургічних буднів.

Історія вбивства очільника ОУН Євгена Коновальця тривалий час ґрунтувалася на неповних даних, радянській дезінформації, здогадках і припущеннях.

У цій книжці зібрано величезну кількість документів, пов’язаних з убивством Коновальця, більшість з яких  публікується вперше. Зокрема, це переклад  протоколів розслідування нідерландською поліцією вбивства лідера ОУН.

Ким був Євген Коновалець? Що сталося 23 травня 1938 року в місті Роттердам? 

Свідчення очевидців злочину, прихована історія радянської спецоперації та спроб розколоти ОУН, листи, статті з газет того часу дозволяють чіткіше відтворити останні роки життя українського воєначальника. 

Мабуть, хоч раз у житті ми всі ставили собі питання: «Як збудувати кар’єру?». Утім, готової відповіді на нього немає. У кожного свій шлях: хтось може працювати на одному місці все життя, а хтось — перебувати в постійному пошуку роботи мрії. Це зовсім не означає, що так правильно, а так — ні. Чи знаєте ви, приміром, що кар’єра може бути не лише вертикальною, а й горизонтальною, діагональною, зигзагоподібною і навіть через слеш або у формі різних літер? Може бути корпоративною або креативною, у проєктному і віддаленому форматі. Одне слово — будь-якою! І в кожному разі — абсолютно повноцінною. У цій книжці авторки говорять про те, як розібратися в собі, і не лише наводять інструменти для кар’єрного розвитку, дають поради, які дозволять почуватися щасливішими в роботі, а й діляться історіями людей, які своїм прикладом показують, що наша кар’єра в наших руках. 

«Скандал» —  це нова збірка оповідань письменниці й поетки Людмили Таран.

Тексти, зібрані у цій книжці, — це своєрідна археологія пережитого: дисидентство,  (не)прийняття себе та свого походження, своєї сексуальності, «неправильних» почуттів. Самі ж тексти вибудувано на контрастах: курйози і трагедії, батьки і діти, любов і смерть, війна і мирне життя.

Авторка постійно розхитує читача на емоційних гойдалках, гартуючи тим самим витривалість, силу й любов до життя.

«Ставитися до смерті спокійно — не означає її наближати».

Лікарі та рідні звуть її Анна. В Анни біполярний розлад. Її життя — це нескінченна гойдалка, манію змінює депресія, і це ніколи не закінчується. А ще Анна має в житті дві пристрасті — лекції з історії мистецтва та їх викладач Владислав. 

Владислав — блискучий лектор, арткритик. Має лабрадора й страждає від алкогольної залежності. А ще він бореться за садибу Мурашка, замість якої в центрі Києва хочуть звести нову будівлю. 

За звичайних обставин вони, мабуть, ніколи не зустрілися б, та випадок зводить їх разом в одній квартирі. Двоє дуже різних людей, обʼєднаних порятунком будинку і невідворотним наближенням смерті.

Це історія про життя і його завершення, свободу волі, пошуки себе й... архітектуру.

Існує думка, що нудний, сухий, перевантажений складнопідрядними реченнями текст — серйозний, а легкий і приємний для прочитання — ні. Однак це не так. Аналітичний текст може бути елегантним та захопливим, а головне — спричиняти зміни у діях чи свідомості. Вміти писати такий текст — корисна навичка у сучасному світі.

У цій книзі аналітикиня Катерина Зарембо та група дослідників Національного університету «Києво-Могилянська академія», Українського Католицького університету та Київської школи економіки привідкривають завісу над роботою аналітиків, розбираючи аналітичний текст від задуму та призначення до структури та оцінки його ефективності. Автори покажуть, як провести необхідний дослідницький аналіз, вибудувати аргументи, обрати стиль написання та не лише зацікавити, але й переконати свою аудиторію.

Катерина Зарембо — аналітикиня з питань зовнішньої політики України, тренерка з написання аналітичних матеріалів, асоційована аналітикиня Центру «Нова Європа», викладачка кафедри міжнародних відносин Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Насильство має багато проявів. Перше, що може спасти на думку, — це фізичний напад, але не тільки він спричиняє непоправні наслідки. Багато людей можуть потерпати від насильства і навіть не підозрювати, що з ними відбувається насправді. Сексуальне, психологічне, економічне насильство, педагогічне нехтування — це різні прояви того самого явища, що впливають на комунікацію з оточенням, на виховання, формування сімейних та особистісних цінностей.

Автор цієї книжки, психотерапевт Спартак Суббота переконаний: кожен з нас має вміти розпізнавати насилля та знати алгоритм дій, аби вчасно запобігти йому. Ця книжка допоможе розібратися в природі насильства, ідентифікувати його види, зрозуміти, за якими ознаками можна розпізнати насильство, що робити, щоб мінімізувати його прояви у житті, і до кого звертатися по допомогу, якщо насильство трапилося в минулому. Автор наводить приклади з особистої психотерапевтичної практики, пропонує читачам чеклісти, за якими можна перевірити, чи присутнє насилля у вашому житті або чи є ви його свідками.

«Шалені авторки» — це антологія текстів українських письменниць, своєрідна мандрівка крізь останні два століття, під час якої різні авторки, маючи несхожі стильові уподобання й естетичні орієнтації, змальовують усю множинність і складність жіночого досвіду.

Перед читачами постануть декадансні персонажки Ольги Кобилянської, екзотичні героїні Софії Яблонської, рішучі бунтарки Ірини Вільде. Публікуються і найбільш резонансні тексти сучасних письменниць, зокрема Оксани Забужко і Людмили Таран. 

Книжка підготована у співпраці з ютуб-каналом «Шалені автор(к)и», авторами якого є літературознавці Віра Агеєва й Ростислав Семків.

Секс, наркотики, рок-н-рол? Студентські будні майбутніх лікарів трохи інші. Анатомія, неорганічна хімія, перерви на сон. І ні, далі легше не буде. Далі на них чекатимуть лікарні та пацієнти. А ще колеги, які не в змозі прочитати банальну інструкцію до пристрою, родичі, для яких реанімація видається мало не вбивством, і бюрократія, багато бюрократії. Та будуть і ті, хто готовий підставити плече на чергуванні, ті, хто вчасно поділиться новим досвідом, як і ті, хто помітить лікаря та його зусилля.

Книжка Івана Черненка — це книжка про медицину та будні медиків, про той шлях, що долає кожен мрійник, аби стати лікарем.  Про помилки, безлад і пацієнтів. Про життя та смерть, про кожного з нас. 

Зрештою, це просто історія лікаря з Богом забутої районної лікарні десь у Макондо.

Оповідання Олени Пчілки — це прекрасні замальовки з життя українських заможних родин, столичної й провінційної еліти, життєвого ладу, усталеного в маєтках і садибах наприкінці ХІХ століття. 

Візити, бали, концерти, клубні зібрання були часто покликані організувати вдалий шлюб для дівчат, проте водночас забезпечували підтримку національної традиції, поширення українських ідей, зародження жіночої університетської освіти. Йдеться, наприклад, про перших українок, які сіли на студентську лаву поруч зі своїми ровесниками й здобувають лікарський фах у Швейцарії. 

У міських сюжетах Олена Пчілка з неймовірним блиском руйнує стереотипи, іноді знижує пафос, подекуди демонструє подвійність стандартів, а також  дошукується глибинних психологічних мотивацій вчинків персонажів.

Ви — жінка в розквіті осінньої життєвої пори. І, здається, раптом щось пішло не так: світ змінився в гірший бік, усі довкола вас не розуміють, та й ви почуваєтеся не надто добре, не встигаєте за сучасним ритмом на роботі й постійно конфліктуєте з родиною. Що трапилося? Де ви повернули не туди? Яких змін не помітили?

У цій книжці психологиня Наталя Підлісна пояснить особливості жіночих вікових змін, наведе приклади із власної психологічної практики, базовані на реальних історіях, і переконає, що нічого страшного з вами не трапилося, а незручне в нашому суспільстві слово «клімакс» — не таке страшне, як його малюють.

Василь Земляк пише про знайомі, на перший погляд,  реалії: українське село 1920—1940-х, революція, руйнування шляхетських садиб, перші комуни, колгоспи, Друга світова. Однак усе подано в якійсь  геть незвичній перспективі. 
 

Старенький Вавилон на Побужжі, селяни, які викопують під грушею колекцію старовинної зброї, місцевий філософ, який читає Платона й розповідає про таврів і скіфів, гойдалка, побудована агентом з продажу швейних машинок «Зінґер», щоб видати доньок заміж, цап Фабіян, що стає задом до розстрільної бригади — все це сплітається у химерний роман на тлі чорторию великої історії.