Відправка замовлень — 17 квітня
Віхола — київське видавництво, яке спеціалізується на нон-фікшн книжках для дорослих. Наш фокус — тексти українських авторів, від психології, підприємництва, лайфстайлу до науково-популярної літератури. Ми не обмежуємось темами і прагнемо видавати якісний та цікавий для українців продукт.
У цій книжці професійний дослідник грибів, міколог Микола Придюк описав понад 200 їхніх видів, які ви можете знайти в українських лісах. Від опеньків і боровиків до чорних лисичок, зморшків, зонтиків, рядовок і мухоморів.
Автор детально описує зовнішній вигляд грибів і зазначає, на що варто звертати увагу, аби розпізнати, який гриб перед вами й що з ним робити далі — узяти до кошика чи краще не чіпати. Він пояснює, як за формою шапинки й ніжки, їхнього кольору та навіть запаху можна визначити, чи їстівний цей гриб. Також автор детально описує небезпечних двійників. Він відібрав лише корисну інформацію, яка допоможе зорієнтуватись, де і як збирати гриби, а також доповнив її світлинами зі своїх пошуків.
За тим, що і як ми вирішуємо під час цієї війни, стоїть своя історія. Кожне таке рішення спирається на досвід усього життя — на наші страхи та перемоги, що їх ми всотали ще до війни. Звідси й беруть початок персональні історії тих, ким захоплюємося й кого не можемо зрозуміти.
У цьому романі психотерапевт Володимир Станчишин намагається розказати історії, де кожен має вирішити щось своє. Вони не завжди прості, не завжди зрозумілі й не завжди аж надто причесані. Але це історії про війну та про нас у цій війні. Про те, як ми пливемо кожен у своєму човні до омріяного берега перемоги, але подорож ця довга й виснажлива, і статись під час неї може так багато…
Голуби і шпаки, горобці та ворони, сови, сапсани й навіть папуги. Усім вистачить місця поруч з людиною серед бетонних джунглів міста. А от яким буде наше спільне життя і чи не перетвориться воно на постійне протистояння, залежить тільки від нас.
Нова книжка орнітологині Наталії Атамась розповідає історію птахів у місті: де вони живуть і як доглядають пернату малечу, як вирішують болюче житлове питання та виборюють територію. Саму ж книжку побудовано як прогулянку – від околиць до центру, від парків та кладовищ до старих камʼяниць і хмарочосів.
Як боротися з дятлами і до чого тут струс мозку та шоломи для гри в американський футбол? Де у Києві шукати сірих сов і як шум міста впливає на розмноження синиць великих? Що вийшло з кіднепінгу яєць дрозда чорного й чим закінчилася дискусія про те, де зимують ластівки?
Орнітологиня намагається дати відповіді на всі ці питання, а заразом і пояснити, чим такі небезпечні полишені на вулиці котики, як відлякати птахів від вашої грядки на дачі, й зрештою – як зробити наше спільне з птахами життя в одному місті комфортним і взаємовигідним.
Немає значення, планували ви дітей чи ні, дивлячись на дві смужки тесту на вагітність, жінка все одно переживатиме купу суперечливих емоцій. І чоловік, коли дізнається, до речі, також.
Ця книжка про реальне, живе, неідеальне материнство. Про матеру, яка через призму гумору та самоіронії, використовуючи легку дозу елегантних матюків, намагається день перестоять і ніч передержатись. Від тесту на вагітність до баталій у садочку. Про перші купання, зуби, соплі й незручні запитання.
Поважною ходою пройдемося по всіх періодах материнства, намагаючись триматися курсу на збереження здорового глузду та душевної рівноваги. Розберемо стереотипи, зруйнуємо шаблони, ніжно «обезврєдимо» бабу. Виробимо імунітет до непрошених порад і забобонів.
Ця книжка для мам, щоб підтримати і надихнути; майбутніх мам, щоб налаштуватись і знати, чого чекати; бабусь, щоб згадати і пережити знову; і татусів, щоб краще зрозуміти всіх цих дам.
Катя Бльостка — «матера» чотирьох синів, блогерка. Народилась і виросла в смт Гоща Рівненської області. У 2014-му переїхала у США.
«Не хочу рівно, хочу, як у кіно». Від першої закоханості й метеликів у животі до конфліктів та важких рішень.
У своїй новій книжці блогерка й авторка бестселера «Матера вам не наймичка» Катя Бльостка відверто ділиться власною історією, починаючи від посиденьок з подружкою на дискотеці та перших побачень і до сварок із чоловіком й усвідомлення власних потреб.
Ця історія про любов, секс і стосунки з чоловіками, вона про зростання у невеликому селищі та дорослішання. А ще ця історія про вибір та любов до себе як основу всіх стосунків. Від дівчинки-підлітки до дорослої жінки — авторка ділиться своїми поглядами з гумором, самоіронією та легкою дозою вишуканого матюччя.
Коли ми чуємо історію успішної людини, то зазвичай захоплюємося красивою картинкою. Але, аналізуючи далі, думаємо — а чим їй довелося пожертвувати заради свого успіху?
Авторка цієї книжки переконана: якщо доводиться чимось жертвувати, значить, щось точно іде не так. Тетяні вдалося побудувати успішну кар’єру керівниці міжнародної компанії. Крім того, вона викладає, виховує двох доньок, заснувала книжковий клуб. Її робота не зупиняється після офіційного закінчення робочого дня, водночас Тетяна ніколи не «вимикає» дім, коли на роботі.
Кар’єра, родина, хобі, інші проекти — все це можна поєднувати та встигати, якщо прийняти просте правило: балансу не існує, є лише персональний вибір на користь тих чи інших речей, які ви вважаєте сенсом свого життя просто зараз.
Ця книжка про те, як відсікти зайве і знайти саме свій шлях. Адже насамперед від нас самих залежить, як ми проживемо власне життя. Це може трохи лякати, оскільки передбачає повну відповідальність за свої дії, але це відправна точка для будь-яких звершень.
Коли вирішуємо будувати стосунки, ми маємо запам'ятати: правильних рецептів не існує, кожен торуватиме свій неповторний шлях. Хтось одружиться, а хтось будуватиме довготривалі взаємини без офіційної реєстрації шлюбу. У когось будуть діти, а хтось житиме без них. Одні будуть разом з людьми протилежної статі, інші — з людьми своєї статі. У всіх цих ситуаціях буде щось спільне, а щось тільки ваше, особливе.
У книжці психолог-психотерапевт Володимир Станчишин розповідає про схожі моменти, які може переживати кожна пара. Що відбувається, коли закінчується перший етап закоханості? Чому кризи та конфлікти — це нормально? Як змінюється життя, коли в пари з’являється немовля? Як батькам пережити «вибух» підліткового віку дитини? Які етапи проходить сім'я, що виховує дитину з інвалідністю? Чому домашнє насильство — це не приватна справа і про нього треба говорити? Як жити членам сім’ї, де є алкозалежна людина? Як пережити втрату партнера?
Автор не пропонує програми дій, готових відповідей чи порад. Натомість, відштовхуючись від годин своєї практики, охоплює ті життєві ситуації, про які найчастіше говорять його клієнти.
«Вибір у вас є завжди. Запитайте себе, чи він того вартий».
Проста, на перший погляд, історія про патологоанатома-невдаху. Северина не цінують на роботі й мало платять, з особистим життям чоловіка відбувається щось незрозуміле, самооцінка на нулі. Тож перебуваючи практично на дні, він одразу ж хапається за можливість підзаробити. Так, пропозиція не зовсім легальна, так, навряд чи можна чекати чогось доброго від ринку трансплантації органів, але так спокусливо нарешті влаштувати собі забезпечене життя. Зрештою, Северин має забрати в уже мертвих людей якусь дрібничку, те, що їм і так не потрібно. Поки що у мертвих людей, поки що дрібничку.
Крок за кроком, рішення за рішенням патологоанатом змінюється, трансформується — так в усіма зневаженого чоловіка на межі алкоголізму спершу проростає впевненість у собі, а за нею і безпринципність.
Скоївши один злочин, він набагато легше вчиняє інший, а за ним і наступний. Те, що вчора Северин вважав неприпустимим, стає новою нормою. Та й узагалі виникає питання: чи здатен він тепер зупинитися і як далеко може зайти?
Уявіть, що на вас чекає побачення вашої мрії, але ви — не надто впевнена в собі людина. Ви знаєте, що ваш партнер або партнерка — вершина всіх ваших мрій, тож маєте бути в найкращій за все своє життя формі. Чи тривожить вас ця ситуація? Якщо ні, закривайте цю книжку й купіть порадник «Як навчитися не брехати. Якщо так, вітаємо в клубі тривожних пацієнтів.
Книжку Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові» присвячено тривожності, депресії, соціальним фобіям, різним психічним розладам, які більшою чи меншою мірою впливають на звичний спосіб життя людини в соціумі. Вона не вилікує вас від неприємних станів, але допоможе зрозуміти — жити з ними можливо. Усі ми, стверджує автор, є тривожними, і в цьому немає нічого надзвичайного. Головне — зрозуміти, що тривога супроводжує нас усе життя й відіграє свою важливу роль у нашому існуванні.
З давніх-давен людство шукає способи подолати біль, використовуючи все: від опіуму до киплячої олії. У своїй новій книжці фармацевтка Вікторія Михайлова досліджує складний світ болю. Вона пояснює його сенсорний та емоційний складники, критерії, за якими класифікують біль, а також як відрізняється його сприйняття в жінок і чоловіків, дітей і літніх людей.
Як больовий поріг позначається на стані шкіри, гормональному фоні та якості сну? Що таке пам’ять болю та як препарати впливають на біль? Чи справді ризик залежності від знеболювальних аж такий високий? Зрештою авторка пояснює, чи можна лікуватися без медикаментів та як спілкуватися з лікарями й правильно доносити до них свої скарги.
У новій книжці кулінарки Лесі Кравецької зібрані найкращі рецепти пасок до Великодня: заварні та медові, сирні й солені, з яблуками, цукатами та навіть морквяні.
Крім детальних рецептів, ви знайдете тут пояснення, яким має бути борошно, навіщо кип’ятити й охолоджувати молоко для тіста, чи обов’язково потрібна опара та які дріжджі брати. Авторка не лише описує процес приготування, а й докладно розповідає, з яких пасок краще починати, якщо ти новачок у кулінарії, чому випічка осідає під час випікання, а також як приготувати глазур і декор. І найголовніше — у своїй книжці пані Леся говорить про те, як пекти з любов’ю та пошаною до традицій.
Якою мовою говорить Одеса? Греки та скіфи, турки і кримські татари, німці та євреї, французи й італійці, а головне — українці. Століттями між степом і морем мешкали дуже різні люди, кожен з яких говорив своєю мовою. «Традиційна» ж російськомовність міста на північному березі Чорного моря — це такий собі імперський міф, який плекали роками, переписуючи історичні джерела та стираючи імена.
Нова книжка мовознавиці Орисі Демської розказує мовну історію Одеси та її мешканців. Авторка допомагає нам зазирнути в каварню грека Симона Аспоріді — саме серце міста, де за філіжанкою кави збиралися містяни, і почути відгомін багатьох мов, що творять долю міста.
Зайва вага, втома, безсоння, акне, поганий настрій? Ми звикли казати: «Це все гормони!». Але що це насправді означає? І як дізнатися, коли гормони дійсно винні, а коли ми просто шукаємо зручне пояснення?
Лікарка-ендокринологиня Діна Крилова у своїй книжці пояснить, як працює наша ендокринна система і навіщо нам щитоподібна залоза, як розпізнати переддіабет та чи буває «гормональний дисбаланс», і власне розкаже, на які аналізи й показники варто звертати увагу.
Ця книжка створена для того, аби навчити нас розуміти сигнали свого тіла й ухвалювати зважені рішення. Гормони — це не вороги, а ваша команда. Їх просто треба зрозуміти, переконана авторка.
Осман Аріфмеметов — активіст, який роками висвітлював сфабриковані судові процеси в окупованому Криму. У 2019 році був незаконно увʼязнений за звинуваченням у терористичній діяльності. Разом з ним на лаві підсудних опинилася низка кримськотатарських активістів.
У своєму щоденнику він змальовує численні камери й сфальшовані матеріали слідства, моральні й фізичні знущання, яким піддає ув’язнених російське «правосуддя». Попри абсурдну жорстокість обставин, у яких опинився Осман, він зберігає віру, здоровий глузд і тонку іронію, а його нотатки сповнені надії та готовності до нової боротьби за долю свого народу.
Юрій Лавріненко — інтелектуал, критик і літературознавець. Товариш Юрія Шевельова, учень Олександра Білецького. Автор розвідок про Павла Тичину, Василя Еллана-Блакитного, політичну історію України. Саме його зусиллями в 1959 році світ побачила легендарна антологія «Розстріляне відродження».
Критик із темпераментом публіциста. Публіцист із критичним інструментарієм. Він пише про Франка і Скрипника, Лесю Українку та Хвильового. Дискутує із Чеславом Мілошем, розмірковує про звʼязки України зі Сходом та відтворює справжній дух українського культурного ренесансу.
У житті Лавріненка були Умань і Харків, Німеччина та США. Були арешти й заслання: його репресували, але він зміг вижити. З переїздом до Нью-Йорка відійшов від політики, але не від інтелектуальної роботи. Редагував українські газети, працював на радіо «Свобода».
Юрій Лавріненко назавжди лишився тим, ким був насправді: критицистом із харківських 1920-х, який романтику вітаїзму поніс в інші формати та географічні широти.
«Тематика серйозна, але це все ще просто цікаві історії зі світу мов».
«Останнє слово. Світ мов, що зникають» — нова книжка автора «Лінгвістики на карті світу» Рустама Гаджієва. Він розповідає, як мови народжуються, змінюються, зникають і часом дивом відроджуються.
Від теорій походження мови та методів її дослідження до конкретних людських доль. У книжці поруч з індексом Джозефа Грінберга й експериментом Вільяма Лабова — розповіді про беззубого далматинця та вулкан, що знищив мову, про маріонеток у Чехії й афери мобільних операторів у Мексиці, про тайські греблі та чилійських бабусь. Автор говорить про останніх носіїв забутих мов, жіноче письмо в Китаї та відродження івриту.
«У підкорених народів Росія цупить не тільки теперішнє і майбутнє, а й усе найцінніше з минулого», — пише у своїй новій книжці Лесь Белей.
Письменник порівнює російський імперіалізм зі злим чаклуном, який надійно заховав своє життя на далекому острові. Культура, військо, сила імперського міфу та відмежованість від світових контекстів — саме так чаклун залишається живим. Лесь Белей структурує постімперські трансформації українського суспільства на всіх цих рівнях і пояснює, як російський Кощєй зазнає поразки в Україні.
«Проти культурної амнезії» — нова книжка літературознавиці Віри Агеєвої, у якій вона досліджує роль пам’яті у формуванні національної ідентичності.
Віра Агеєва говорить про український досвід як постійну боротьбу за право пам’ятати в умовах, коли колонізатори забороняли нам самим розповідати про своє минуле й нав’язували вигідну їм інтерпретацію. Спротив політиці забування не припинявся ніколи. Розповідаючи захопливі історії, інтерпретуючи класичні й сучасні тексти, авторка показує, що збереження колективної пам’яті — це передумова виживання нації.
Літературознавиця також наголошує: важливо не лише зберігати пам’ять, а й актуалізувати ті її сегменти й епізоди, які сьогодні звучать найвиразніше, найбільше відповідають сучасним викликам і потребам.
Чи справді страхітливі інфекції підстерігають нас на кожному кроці? І чи достатньо просто мити руки з милом і не їсти сире м’ясо, аби убезпечити себе?
Лікар-інфекціоніст Роман Пономаренко у своїй книжці розповідає про найпоширеніші інфекції, їхні прояви й алгоритми дій у разі діагностування відповідної хвороби. Від ГРВІ, грипу та герпесу до гепатитів, ВІЛу й навіть холери.
Як правильно знижувати температуру й чому люголь не допоможе від болю в горлі? Коли варто промивати ніс і чому насіння гарбуза не врятує від гельмінтів? Чому від кашлю не допомагає картопля на груди, а герпес жодним чином не вилікує бобровий струмінь?
Спираючись на доказову медицину та практичний досвід, автор просто й доступно розказує, як уникати небезпек і коли варто звернутися до лікаря.
Тобі варто схуднути! Ні, краще набери кілька кілограмів. Увечері — лише салат. Треба їсти більше мʼяса. Ніякого солодкого, молочного й забудь про чипси…
Довкола так багато інформації про харчування, що, напевне, чи не кожен з нас так чи інакше відчував тривогу в очікуванні вечері. Дієтологиня Юлія Василенко впевнена, що все це можна змінити й харчуватися так, аби прийти до комфортної ваги здоровим, передусім для психіки, шляхом.
Мета книжки — змінити мислення щодо того, яким має бути харчування й, головне, ставлення до себе та до їжі. Ця книжка практична. У ній багато завдань, виконуючи які, ви зможете налагодити свої стосунки з їжею.
Це книжка для тих, хто хоче схуднути чи набрати вагу, має незбалансований раціон або бажає змінити своє ставлення до їжі та сприйняття власного тіла.
Відьма, опириця, чарівниця, знахурка, босорканя… Вже саме розмаїття назв засвідчує популярність цього колоритного персонажа традиційної української народної демонології.
У своїй книжці «Відьма в народних уявленнях українців» Володимир Галайчук досліджує матеріали про відьомство з різних етнічних теренів України. Які відьми лютіші — навчені чи родимі? Чи правда, що сьома дочка народжується відьмою, а визначити її можна за хвостом чи зрощеними бровами? Як смертельні чари передають із чаркою горілки? Чи допомагають упирі відьмам дістатися Лисої гори і як жаби та вужі причетні до крадіжок молока?
Автор розповідає, як за уявленнями наших предків відьми набували надприродних здібностей, застосовували і передавали «силу», помирали; пояснює, як образ лихої чарівниці став невіддільною частиною нашої традиційної духовної культури.
Спекти добрий пляцок — то справжнє мистецтво. Для цього потрібні не лише вивірені рецепти, а й поради тих, хто за роки протестував сотні комбінацій. Кулінарка Леся Кравецька у своїй новій книжці зібрала 50 рецептів найсмачніших і найвишуканіших пляцків.
Вишнева роса, яка проступає на поверхні пляцка, хрумкі горіхові коржі, ягідні «цьомки» всередині найніжнішого сирника, маково-кокосова пінка, смарагдові коржі, апельсинове й шоколадне тісто, що разом нагадують зоряне небо.
Ці надзвичайні рецепти викладені покроково й детально, з усіма секретами та тонкощами: від потрібних інгредієнтів з найточнішою вагою до порад щодо кухонного приладдя і часу готування.
«Пологи — це початок нового життя, а не лише перейми та потуги», — говорить акушер-гінеколог Вальдемар Надіжко. За 25 років практики йому доводилося приймати пологи під «Rammstein», дистанційно консультувати жінку, яка народжувала в автівці, і бути свідком того, як команда неонатологів виходжує 600-грамову дівчинку.
Вальдемар розвінчує міфи про «епідуралку» та спростовує забобони щодо партнерських пологів, детально розповідаючи, що насправді відбувається в той час, поки жінка народжує, та в післяпологовому періоді. Він з теплом описує своїх пацієнток, згадує складні випадки й розказує, чому новонароджені схожі на інопланетян, що таке метод кенгуру і як обрати свого лікаря.
Коли вирішуємо будувати стосунки, ми маємо запам'ятати: правильних рецептів не існує, кожен торуватиме свій неповторний шлях. Хтось одружиться, а хтось будуватиме довготривалі взаємини без офіційної реєстрації шлюбу. У когось будуть діти, а хтось житиме без них. Одні будуть разом з людьми протилежної статі, інші — з людьми своєї статі. У всіх цих ситуаціях буде щось спільне, а щось тільки ваше, особливе.
У книжці психолог-психотерапевт Володимир Станчишин розповідає про схожі моменти, які може переживати кожна пара. Що відбувається, коли закінчується перший етап закоханості? Чому кризи та конфлікти — це нормально? Як змінюється життя, коли в пари з’являється немовля? Як батькам пережити «вибух» підліткового віку дитини? Які етапи проходить сім'я, що виховує дитину з інвалідністю? Чому домашнє насильство — це не приватна справа і про нього треба говорити? Як жити членам сім’ї, де є алкозалежна людина? Як пережити втрату партнера?
Автор не пропонує програми дій, готових відповідей чи порад. Натомість, відштовхуючись від годин своєї практики, охоплює ті життєві ситуації, про які найчастіше говорять його клієнти.
Він не пам’ятає, ким був до того, як опинився в готельному номері сам на сам із потворою. Не пригадує, як потрапив сюди. Телефона немає, зброї теж, вікна неможливо розбити, а двері сковані ланцюгами. Навіть крик не виходить за межі цього дивного приміщення.
Поранений і зболений, він має вижити в химерному світі, де в темряві чатує пазуристе й ікласте Оте, а безпека залежить від тьмяного світла вуличних ліхтарів за вікном. Страшна злива посилюється. Чи справді він єдина людина в цьому готелі? І чи вдасться йому пригадати бодай щось зі свого справжнього життя, перш ніж світло остаточно згасне й Оте прийде за ним?
Романи Сергія Жадана, Оксани Забужко та Ліни Костенко стали знаковими творами української літератури початку 2000-х. У цій книжці Тамара Гундорова аналізує їх та низку інших символічних текстів і явищ культури між двома Майданами через призму трьох основних тем: постколоніальної травми, посттоталітарної свідомості та постпам’яті.
Хто такий «лузер» в українській літературі? Як українські автори окреслюють «свою» Європу? Чому сімейні епопеї 2000-х стають музеями пам’яті? Про що розповідає Чорнобиль? І, зрештою, як Вєрка Сердючка стала емблемою транзитної культури?
Авторка аналізує пострадянський культурний транзит, ресентимент і міжгенераційну пам’ять, розглядає «останнє радянське покоління», яке відвойовує право на національну історію, та аналізує покоління Незалежності як культурний архетип.
Гормони, менструація, ПМС та овуляція. Секс, контрацепція, інфекції. Піхва, вульва, клітор і (міфічна) точка G. Базовий набір інформації про власне тіло, яким варто володіти кожній жінці.
У своїй книжці гінекологиня Оксана Негрич докладно знайомить кожну з її ж власним організмом. Чи нормально відчувати біль при менструації і що з цим робити? Які аналізи варто здавати, аби моніторити ситуацію та чому такий важливий запас яйцеклітин? Як правильно стежити на інтимною гігієною та чи можна завагітніти, годуючи грудьми? Чи потрібно жінкам робити вправи Кегеля, боятися ерозії та як слідкувати за мікрофлорою піхви?
Гінекологиня детально описує не лише те, як працює жіноча репродуктивна система в цілому, а й зупиняється на найпоширеніших ситуаціях та міфах, пояснюючи жіночу анатомію та моменти, на які варто звертати увагу самостійно та на огляді у лікаря.
Облити водою чи навіть штовхнути в річку, обдарувати писанками, вишитими хустинками та сорочками — так починався шлях до шлюбу в наших пращурів.
Як можна було відмовити сватам, окрім піднести гарбуза? Чому прохання напитися води зовсім не таке невинне, як може видатися на перший погляд? Що віщує молодятам тріснутий коровай і що таке весільне деревце? Скільки калачів знадобиться для автентичного весілля і кого молодій запрошувати до танцю першими? А ще навіщо наречена мусила розпрягати коней або пити з решета?
Етнологиня Леся Горошко-Погорецька у своїй книжці описує всі етапи автентичного українського весілля — від залицяння й сватання до переїзду молодої в дім молодого та повʼязування жіночого головного убору. Ви не лише дізнаєтеся, як відбувалося традиційне українське весілля, а й зможете відтворити окремі його звичаї.
«Ми ж чистимо зуби двічі на день, користуємося зубною ниткою та ополіскувачем, знаємо багато про захворювання зубів. Так само варто ставитися до онкологічних захворювань: уживати попереджувальних заходів, регулярно перевірятися й за потреби лікуватися».
Саме лише слово «онкологія» нас лякає. Про цей спектр хвороб важко говорити, хочеться лише заплющити очі й удати, що раку не існує. Втім ігнорування не допомагає: онкологія була з нами ще задовго до нашого розуміння, як з нею боротися.
Дослідниця й науковиця Ілона Свєженцева у своїй книжці просто та виважено розповідає про природу раку. Авторка пояснює, як відстежити перші ознаки хвороби, які є доступні варіанти лікування, як впливають на рак спадковість і шкідливі звички та чи варто вдаватися до радикальних методів, як це свого часу зробила Анджеліна Джолі.
Канада — нудна й багата країна, де живуть люди, які досконало розмовляють двома мовами. Дороги тут ідеальні, а корупції немає. Засніженими преріями бігають стада бізонів, а десь поміж хмарочосами Торонто й Монреаля бородаті канадці грають у хокей.
Це, безумовно, правда, коли йдеться про хокей і бізонів. Решта, сказати б, трохи… перебільшення.
Канада — яскрава й самобутня. Кожна провінція — інша, кожен регіон — особливий. Іммігрант у Торонто й іммігрант у Квебеку побачать дві різні країни. Людина з Ванкувера розкаже зовсім іншу історію, ніж людина з Ньюфаундленду. І зроблять вони це, найімовірніше, абсолютно різними мовами.
Саме з цією Канадою в усьому її різноманітті у своїй книжці нас знайомить Євген Лакінський.
Книжка етнологині Олени Боряк присвячена унікальній постаті в історії української традиційної культури — сільській бабі-повитусі. Повитуха, або родопомічниця, не лише допомагала провести пологи та подбати про жінку і дитину, а й навіть віщувала долю новонароджених та отримувала від священника імʼя для малечі. Така традиція в українських селах зберігалась аж донедавна.
У книжці зібрано нотатки з етнографічного поля про історію повсякдення, у якому ритуальні дії, прикмети, молитви, замовляння та заборони ще впливали на навколишній світ. Живі оповіді жінок про власний, з бабів-прабабів переданий, досвід народження дитини відхиляють завісу над незбагненним актом початку нового життя.
Покликання, місія чи все ж таки просто робота? Сімейна лікарка написала відверту книжку-діалог, у якій з гумором розказує про свою практику — від курйозних випадків до викликів, з якими лікарі зіштовхуються повсякдень.
Крихітна зарплата й пацієнти, яким замість ліків потрібні душевні розмови. Комічні скарги та виклики охорони за відмову завершити прийом, виписати лікарняний здоровій людині або ж призначити антибіотики при застуді. Будучи студенткою, Олександра ніколи не думала про те, щоб працювати в амбулаторній медицині, але після направлення полюбила цю справу вже з перших днів.
Мета авторки — допомогти пацієнтам налагодити комунікацію зі своїми лікарями та зазирнути за лаштунки цієї професії. А головне — помітити за професійними викликами живих людей, які в надзвичайно складних умовах намагаються зробити все можливе, щоб допомогти.
Нова книжка військово-морського експерта Максима Паламарчука занурює нас в історію чи не найбільш утаємничених носіїв морських озброєнь — підводних човнів.
Субмарини починали свій шлях як засіб берегової оборони і згодом перетворилися на небезпечне знаряддя сучасних війн, що має величезний потенціал, зокрема завдяки безекіпажним апаратам.
Першого бойового успіху підводний човен досяг ще під час Громадянської війни в США, а в Першій і Другій світових війнах дії субмарин мали вже вагомі стратегічні наслідки. Надання доступу до відповідних технологій визначало позиції держав під час Холодної війни. Невидиме підводне протистояння й до сьогодні впливає на перебіг конфліктів, ефективність дипломатичних зусиль з їхнього вирішення та врешті-решт на глобальний розподіл влади.
Людству неймовірно пощастило: крім того, що вміє влучно називати всі предмети і явища навколишнього світу, воно також майстерно висловлює свої думки та впливає за допомогою мовлення на співрозмовника. А українцям пощастило ще більше, адже найголовніший інструмент, за допомогою якого ми самовиражаємося, передаємо інформацію та демонструємо почуття й емоції, — досконалий, філігранно вивершений і бездоганний. І хто ж це збирає стільки компліментів? Авжеж, речення — саме та мовна одиниця, в якій ми вербалізуємо свої думки й накопичуємо всю потрібну нашим співрозмовникам інформацію.
Книжка «Бути українською» — четверта й остання в серії, присвяченій українській мові. Вона містить захоплену, а подекуди й суперзахоплену синтаксично-пунктуаційну розповідь про особливості українського речення, його структуру, типи ускладнень і, звісно, розділові знаки, що їх ми використовуємо і наприкінці, і в середині цього чарівного мовного творіння. Авторка переконана, що після прочитання ми ще більше й назавжди полюбимо свою українську мовоньку.
«Насправді домашні тварини, і коти, і собаки, хочуть до нас прислухатися. Це результат селекції, навіть якщо вона була не завжди свідома. Вони прагнуть розуміти нас і довіряти, тягнуться до нас і готові багато чого пробачити, аби бути поруч».
Чи справді котам ніхто не потрібен, а собаки люблять людей просто так?
Анастасія Крамаренко розповідає, як дбати про добробут собак, котів і фреток, як формується їхня поведінка та стосунки з нами. Чи треба вигулювати котів і чи можуть деякі ігри бути небезпечними? Як собаки й коти поводяться в підлітковому періоді та як змінюється їхня поведінка з віком? Як навчитися розрізняти емоції тварин, якщо їхні прояви зовсім не схожі на наші? Чи сплять коти стоячи й що означають сльози фреток? Авторка говорить як про амуніцію, яку краще обирати для прогулянок, так і про стрес домашніх тварин та особливості їхньої поведінки.
Анастасія пояснює, як дбати про добробут тварин і ставати для них не тільки опікуном, а й справжнім другом.
Це історія, яку вам міг би розповісти приятель у барі, колега за чашкою кави на офісній кухні чи сусідка в потязі. Це історія людини, яка стикнулася із хворобою і готова поділитися своїм досвідом.
Віталій — журналіст, який захворів на лімфому Ходжкіна, пройшов терапію та вийшов у ремісію. Попри всі страхи, до своєї хвороби він поставився як професіонал — занотовував власні відчуття й історії, з якими стикався в процесі лікування, робив записи, сидячи в лікарні.
Що робити, коли твоє життя вмить змінюється з діагнозом, і як узагалі лікуватися, коли ракетний обстріл у будь-який момент може перервати процедуру? Як сказати друзям, а потім ще й «вписати» недугу у свій графік? Автор щиро розповідає про те, що відбувалося з ним на кожному етапі боротьби з хворобою, підготуватися до якої неможливо. Віталій ділиться лайфхаками, жартує та пояснює, як краще підтримувати людину, що стикнулася з онкологією.
Багато менеджерів змушені вчитися «на ходу». І навіть профільна освіта не надто допомагає, оскільки зазвичай фокусується на теоріях, а не на реальних кейсах.
Як проводити співбесіду і вирішувати конфлікти? Які бувають способи мотивації персоналу, крім зарплати й бонусів? Як ставити команді цілі, оцінювати працівників і делегувати? Що таке культура компанії та як зробити її справді ефективною? Як звільняти, щоб співробітники хотіли до вас повернутися? А головне, як вибудувати систему, що допоможе вам підтримувати ефективність команди та не займатись мікроменеджментом?
Альона Лубчак, консультантка з управління та власниця бізнесу, протестувала десятки управлінських підходів на своїй справі та в роботі з клієнтами. У цій книжці — тільки те, що реально працює. «Менеджмент без метушні» — зручний посібник, у якому зібрані всі ключові теми менеджменту.
Чудові бізнес-ідеї часто не доходять до етапу реалізації через брак знань з управління фінансами. Інтуїтивний менеджмент може спрацювати, але це радше виняток, ніж правило. Запорукою успішного бізнесу є планування фінансового простору й розуміння, що він не обмежується виключно рухом грошових потоків.
«Фінанси для власників і керівників» — це структурований досвід фінансового топменеджера, засновника власного бізнесу, інвестора та викладача фінансових дисциплін Олексія Геращенка.
Ця книжка допоможе познайомитися зі світом фінансів на всіх рівнях: від глобального огляду світових економічних процесів до практичного інструментарію для роботи з фінансовими показниками й оцінки власного бізнесу. А найголовніше, вона допоможе перестати сприймати світ фінансів як щось надзвичайно складне, сповнене формул і незрозумілих концепцій, перетворить його на звичний інструментарій управлінця.
Упродовж тривалого часу гриби вважали чимось на кшталт рослин (так, найчастіше вони сидять на одному місці, не нявкають і їсти не просять), а деякі види навіть зараховували до тварин і мінералів. Що ж, усі помилялися. Гриби — це просто гриби.
Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко. Що спільного у Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблока та хто згубив австралійських спортсменів?
А ще автор розповість про ЛСД і псилоцибін, печериці, що ніякі не шампіньйони, як вашій ранковій чашці кави загрожує паразитичний гриб, чи можна створити з грибів мʼясо та що таке той чайний гриб.
Це історія про гриби та їхню роль у житті нашої планети, бо якось уже так склалося, що на Землі неважко знайти місця зростання грибів – складніше знайти місце, де їх не існує.
