Сучасну історію міста Маріуполь неможливо відділити від добровольчого підрозділу АЗОВ. У 2014 році російські терористичні сили тимчасово захопити населений пункт та мріяли, що «росія тут назавжди».

Добровольці батальйону АЗОВ довели зворотне. В ході блискавичної штурмової операції вони нейтралізували російських сепаратистів та повернули Маріуполь під синьо-жовтий стяг.

Книга присвячена саме тим подіям. Збірку укладено виключно зі спогадів безпосередніх учасників операції та проілюстровано унікальними знімками.

Фотокнига повністю двомовна, всі тексти написані українською та англійською мовами.

Nаціократія 2.0 – збірка політологічних матеріалів науковців, дослідників й ідеологів Українського Nаціоналізму, яка розкриває ретроспективу розвитку Nаціократії, як майбутнього державного ладу з середини ХХ сторіччя до початку ХХІ сторіччя.

Збірка включає ідеологічні напрацювання головного ідеолога Азовського Руху Миколи Кравченка «Крука» щодо розвитку концепції Nаціократії в ХХІ сторіччі та її адаптації щодо викликів сучасного світу. Ця книга є частиною Меморіалу Крука – ідеологічної спадщини Миколи Кравченка, співзасновника Азовського Руху.

Чого нас може навчити правитель найбільшої імперії світу, який жив у ІІ столітті й вів щоденник про самодисципліну, чесноти й душевний спокій? Марк Аврелій — останній великий філософ-стоїк античного світу, а його «Роздумування», що збереглися до наших днів, справедливо називають духовною класикою. У книзі «Мислити як римський імператор» психотерапевт Дональд Робертсон поєднує захопливі історії з біографії Марка Аврелія, його життєву філософію із сучасною психологією, щоби створити практичний путівник стоїчною мудрістю.

Ця книга — не просто біографія. Це посібник із розвитку внутрішньої стійкості, розумного ставлення до емоцій та вдумливого лідерства. Тут ви дізнаєтеся, як гартувати власний характер, встояти перед труднощами й жити з гідністю — так, як це робив один із наймудріших імператорів в історії людства.

Юрій Лавріненко — інтелектуал, критик і літературознавець. Товариш Юрія Шевельова, учень Олександра Білецького. Автор розвідок про Павла Тичину, Василя Еллана-Блакитного, політичну історію України. Саме його зусиллями в 1959 році світ побачила легендарна антологія «Розстріляне відродження».
 

Критик із темпераментом публіциста. Публіцист із критичним інструментарієм. Він пише про Франка і Скрипника, Лесю Українку та Хвильового. Дискутує із Чеславом Мілошем, розмірковує про звʼязки України зі Сходом та відтворює справжній дух українського культурного ренесансу.

У житті Лавріненка були Умань і Харків, Німеччина та США. Були арешти й заслання: його репресували, але він зміг вижити. З переїздом до Нью-Йорка відійшов від політики, але не від інтелектуальної роботи. Редагував українські газети, працював на радіо «Свобода».
 

Юрій Лавріненко назавжди лишився тим, ким був насправді: критицистом із харківських 1920-х, який романтику вітаїзму поніс в інші формати та географічні широти.

Кишенькова книга, в якій зібрано Базу Українського Nаціоналізму ХХІ сторіччя. Тексти для неї написав Микола Кравченко «Крук» (1983 – 2022), головний ідеолог Азовського Руху.

Чим є Українська Nація та яка її природа, якими є справжні Європейські цінності, якими є цілі майбутнього для Українського Nаціоналістичного Руху? В похмурі часи постмодерну, коли вороги намагаються знищити саме поняття Істини, вкрай важливо мати стійке розуміння цих фундаментальних речей.

Кошти від цього видання будуть направлені на розвиток Меморіалу Крука, місця вшанування памʼяті.

Написана в стилі захопливого кримінального трилера й заснована на реальних подіях, ця історія розповідає про організацію та проведення наймасштабнішої спецоперації у світі, для реалізації якої ФБР створило власний технологічний стартап з метою прослуховування. У 2018 році потужний додаток для безпечного зв’язку під назвою Anom прижився серед учасників організованої злочинності. Вони вважали, що Anom дає їм змогу вести бізнес у тіні. Усе так і було, за винятком одного: темною мережею таємно керувало ФБР. Захищений доступ до Anom і серія пов’язаних із ним розслідувань забезпечили представникам американських, австралійських та європейських спецслужб місце в першому ряду злочинного світу. Десятки тисяч злочинців діяли на очах у тих самих агентів, від яких вони намагалися сховатись у темній мережі. Міжнародні контрабандисти. Відмивачі грошей. Кілери. Тіньова глобальна економіка, така ж ефективна, як і легальна. Офіцери спостерігали за поставками наркотиків, розгортанням змов і плануванням убивств, здійснюючи арешти, але не розкриваючи свого прикриття.

Ретельне розслідування, проведене автором, показує справжні масштаби й ставки безпрецедентної спец­операції. Цей напружений трилер — не вигадка, а реальність сучасного світу, у якому ніхто не може бути впевнений, що його не підслуховують і за ним не стежать.

Праця Дмитра Мирона на псевдо «Орлик» по суті є підручником, де зібрані основоположні засади, методи і завдання українського націоналізму. Її не дарма називають «абеткою націоналіста» та досі використовують для ідеологічного вишколу в сучасних проукраїнських політичних організаціях.

Ця книга обов’язкова для ознайомлення та вивчення кожному, хто позиціонує себе як борця за Велику Україну.

Історія забороненого символу «Ідея Nації» – журналістське дослідження, виконане у формі наукової ілюстрованої монографії.

«Ідея Nації» – це знак сучасних українських націоналістів. Він походить з епохи Середньовіччя та використовувався козацькими родами, а сьогодні неформально більш відомий як емблема полку АЗОВ – героїв-оборонців Маріуполя та заводу Азовсталь.

«Ідея Nації» тривалий час була заборонена до публікації адміністрацією Фейсбук та Інстаграм, проте в Україні багато хто шанує її на рівні тризубу. Чому цей знак постійно потерпає від цензури, хто його популяризував та чому все більше людей підтримують його використання? Про це та інше – читайте в книзі письменника та військового Олексія Рейнса «Консула».

Magnum opus Донцова – той самий «Націоналізм», що знаходиться перед вами – став дороговказом для молодого покоління бійців ОУН та УПА. Саме з цієї книги постав інтегральний націоналізм. Світогляд, який є відповіддю на питання, чим є Ідея Nації на практиці.

Книга досить складна для сьогоднішнього читача, не кожен здатний осягнути донцовську творчість повною мірою. Разом з тим вона є тією базою, без якої неможлива Велика Україна.

Етика, естетика та практика Nаціоналізму під час війни та в мирному житті. Це видання призначено для бійців на фронті та борців в цивільній площині. Всім тим, хто прагне здобути Велику Україну для своїх дітей.

Базова книга для тих, хто хоче дізнатись більше.

Автор фундаментальної праці – Олексій Рейнс “Консул”. Доброволець ССО АЗОВ, учасник бойових дій під час російсько-української війни. Зараз – військовий Третьої штурмової бригади ЗСУ при виконанні.

Україна приречена на велич. Від часів Київської Русі вона виступала протектором народів Східної Європи, гарантом їхнього розвитку. Український імперіалізм є способом облаштування порядку, актом провідництва та цивілізаційним маяком для інших.

Книга розкриває історичне, геополітичне та світоглядне обґрунтування необхідності політики українського імперіалізму як єдиного формату існування України в сучасному світі.

Як скромні кроки можуть вирішити глобальні проблеми

Саме зараз, на думку багатьох експертів, людство переживає переломний момент, що вимагає радикальних змін у мисленні та формування нової політики. Заклики до сміливих, глобальних змін лунають звідусіль — президенти й лідери думок, представники протилежних політичних течій, блогери й навіть ваші сусіди в якийсь момент стали активістами. Що особливо гостро відчувається у соціальних мережах. Але чи справді радикалізм — найкращий спосіб зробити світ кращим?

«Поступовість» Греґа Бермана та Обрі Фокс доводить, що всупереч радикальним прагненням активістів, саме покроковість у впровадженні реформ — найкращий шлях уперед. Автори підкреслюють, що в часи інтенсивної поляризації — поділу на «чорне» і «біле» — будь-які зусилля, спрямовані на просування радикальних змін, неминуче викличуть значну зворотну реакцію. Громадськість мало підтримує сміливі зміни, однак готова підтримати широкий спектр поступових реформ, які, в разі їхньої реалізації, зменшать страждання і підсилять справедливість. Щоб проілюструвати, як поступові зміни з часом можуть призвести до значних змін, Берман і Фокс наводять портрети «героїчних інкременталістів», які здійснили значущі реформи в різних сферах — від розширення системи соціального забезпечення до зниження рівня злочинності й ув'язнення.

Українською «Мистецтво війни» Сунь-дзи тлумачиться вперше. Перекладач, історик філософії Сходу, переконаний, що філософськостратегічний твір давньокитайського воєначальника та викладені в ньому ідеї і поради стосуються не лише стратегії бою і завоювання, але й усієї діяльності людини, зокрема й бізнесу.

Ця книга — зібрання свідчень очевидців, представників різних епох: послів, співробітників дипломатичних місій, офіцерів, купців — про країну, що нині зветься Росією.

Цікаво, що російська цензура не хотіла таких свідчень. Російські переклади іноді свідомо спотворювалися перекладачами, а деякі визначні твори, уривки з яких наведено тут, ніколи не видавалися російською мовою — зрештою, українською теж.

Книга стане в пригоді вій­сько­­вим, дипломатам, бізнесменам, а також усім, хто хоче (або не хоче) мати справу з Росією.

Уперше українському читачеві запропоновано переклад шедевра світового значення, одного з ключових творів відомого данського філософа Сьорена К’єркеґора «Страх і трепет», опублікований 1843 року під псевдонімом Йоганнес де Сіленціо. У творі мислитель всебічно інтерпретує жертвопринесення Ісаака, яке здійснив його батько Авраам, і на тлі цього біблійного сюжету порушує ґрунтовні проблеми моральної філософії та богослов’я, зокрема проблематику Бога й віри, етики й моралі, пристрасне ставлення до віри «Лицаря віри» на противагу «Лицареві нескінченності».

Порушено проблему існування абсолютного обов’язку перед Богом, неспівмірної вищості внутрішнього світу людини за зовнішній світ, вказуючи на відносний характер етики та помилки модерної геґельянської філософії. Без абсолютного обов’язку перед Творцем не існуватиме й віри, а вибір Авраама сприйматиметься як злочин.

Незамінний путівник духовними маршрутами релігії та філософії, адресований поціновувачам мудрості.

«Проти культурної амнезії» — нова книжка літературознавиці Віри Агеєвої, у якій вона досліджує роль пам’яті у формуванні національної ідентичності.

Віра Агеєва говорить про український досвід як постійну боротьбу за право пам’ятати в умовах, коли колонізатори забороняли нам самим розповідати про своє минуле й нав’язували вигідну їм інтерпретацію. Спротив політиці забування не припинявся ніколи. Розповідаючи захопливі історії, інтерпретуючи класичні й сучасні тексти, авторка показує, що збереження колективної пам’яті — це передумова виживання нації.

Літературознавиця також наголошує: важливо не лише зберігати пам’ять, а й актуалізувати ті її сегменти й епізоди, які сьогодні звучать найвиразніше, найбільше відповідають сучасним викликам і потребам.

2019: останній рік розквіту світової економіки. Світ став дешевшим, швидшим і кращим: ми створили понад тридцять дедалі досконаліших версій iPhone, пересіли на електротранспорт удесятеро швидше, ніж колись перейшли на традиційні двигуни внутрішнього згоряння, а наш ноутбук зараз має більше пам’яті, ніж усі комп’ютери світу сукупно наприкінці 1960-х. Умови життя так само покращились: за останні 70 років менша кількість населення загинула у меншій кількості воєн, голоду й епідемій, ніж за весь час від початку писемної історії. З історичного погляду ми купаємося у розкошах і щасті. От тільки ідеальний момент історії добігає кінця, а ми стрімко рухаємося до дорожчого, гіршого й повільнішого світу.

Геополітичний стратег і автор книги «Кінець світу — це лише початок» Пітер Зейхан описує світ майбутнього, де країни не матимуть іншого вибору, окрім як виробляти власні товари, вирощувати власну їжу, забезпечувати власну енергію, вести власні битви, і робити все це з населенням, яке скорочується і старіє. Автор запрошує читачів у пізнавальну (і трохи жахливу) подорож, сповнену невтішних прогнозів, дотепів і фірмової зухвалості, що веде до відповіді на питання: що ж буде далі? Адже кінець світу — це тільки початок.

Нова книжка військово-морського експерта Максима Паламарчука занурює нас в історію чи не найбільш утаємничених носіїв морських озброєнь — підводних човнів.

Субмарини починали свій шлях як засіб берегової оборони і згодом перетворилися на небезпечне знаряддя сучасних війн, що має величезний потенціал, зокрема завдяки безекіпажним апаратам.
 

Першого бойового успіху підводний човен досяг ще під час Громадянської війни в США, а в Першій і Другій світових війнах дії субмарин мали вже вагомі стратегічні наслідки. Надання доступу до відповідних технологій визначало позиції держав під час Холодної війни. Невидиме підводне протистояння й до сьогодні впливає на перебіг конфліктів, ефективність дипломатичних зусиль з їхнього вирішення та врешті-решт на глобальний розподіл влади. 

Повісті «Жак-фаталіст і його пан» та «Небіж Рамо» — це не просто яскраві літературно-філософські пам’ятки епохи Просвітництва, а гострі, часом парадоксальні роздуми автора про свободу волі й детермінізм, моральний вибір і суспільне лицемірство.

Дідро пише легко, але не про легке. Його тексти бентежать. Вони не дають остаточних відповідей — натомість розхитують уявлення про добро і зло, розумність і абсурд, свободу і зумов­леність. Інтелектуальна провокація, поєднання іронії, філософської гри та психологічної про­никливості роблять їх надзвичайно цікавими й для читачів XXI століття. 

Особливість цієї збірки — автентичний переклад Валер’яна Підмогильного, чия версія обох повістей повертається до читача в первісному вигляді вперше з часу виходу українського двотомника Дідро у 1933 році. Текст звірено з французьким оригіналом, додано передмову та фахові коментарі Андрія Ріпи.

Вольтер — вільнодумець і класик Просвітництва, чиї ідеї кидають виклик фанатизму та абсурдності життя. Це сповна можна відчути у трьох блискучих філософських повістях: 
«Кандід, або Оптимізм», «Мікромегас» і «Вавилонська царівна», що увійшли до збірки. Вони стали важливим етапом у формуванні критичного мислення Нового часу, закликаючи читача сумніватися в усталених догмах і шукати істину.
Особливістю цього видання є  переклад «Кандіда» Валер’яна Підмогильного (1927), що повертає нам автентичний голос українського класика.

Романи Сергія Жадана, Оксани Забужко та Ліни Костенко стали знаковими творами української літератури початку 2000-х. У цій книжці Тамара Гундорова аналізує їх та низку інших символічних текстів і явищ культури між двома Майданами через призму трьох основних тем: постколоніальної травми, посттоталітарної свідомості та постпам’яті.

Хто такий «лузер» в українській літературі? Як українські автори окреслюють «свою» Європу? Чому сімейні епопеї 2000-х стають музеями пам’яті? Про що розповідає Чорнобиль? І, зрештою, як Вєрка Сердючка стала емблемою транзитної культури?

Авторка аналізує пострадянський культурний транзит, ресентимент і міжгенераційну пам’ять, розглядає «останнє радянське покоління», яке відвойовує право на національну історію, та аналізує покоління Незалежності як культурний архетип.

Ми, людські істоти, поділяємо з шимпанзе 98% генів. Утім, на нашій планеті людина є домінуючим видом. Люди заснували цивілізації та релігії, розвинули складні та різноманітні форми спілкування, оволоділи науками, побудували міста та створили запаморочливі витвори мистецтва, тоді як шимпанзе так і залишились тваринами, які переймаються переважно потребами виживання. Як так сталось, що лише 2% відмінностей в ДНК призвели до такої різниці між найближчими еволюційними родичами? У цій захопливій, провокаційній, пристрасній, напрочуд цікавій книзі відомий лауреат Пулітцерівської премії, письменник і вчений Джаред Даймонд розповідає, як надзвичайна тварина, що зветься людина, за неймовірно короткий проміжок часу розвинула здатність правити світом… і створила засоби для його безповоротного знищення.

Справжню літературу не можна очистити або цензурувати. Найкращі книжки часто непристойні, відразливі, образливі. Вони викривають те, що суспільство старанно приховує, розкривають темні сторони людської природи, показують прекрасне на межі з відразливим. Хороші книжки досліджують межі, виходять за межі і порушують табу. Але передовсім —  втручаються в те, що їх не стосується.

У цій книжці Фредерік Беґбедер створює власний літературний пантеон із п’ятдесяти головних книг свого життя. Тут поряд із Філіпом Ротом можна зустріти Сімону де Бовуар, а поруч із Томасом Манном — Андрія Куркова. Це не просто черговий топ найкращих книжок, це справжній маніфест літератури в її найсвітлішій і найтемнішій формі водночас.

«Нікомахова етика» Арістотеля – одна з найвизначніших праць античної філософської думки. Протягом століть вона формувала уявлення про мораль, людські чесноти й природу щастя як найвищої мети життя. Недарма саме з цією книгою в руках Рафаель зобразив Арістотеля на своїй фресці «Афінська школа».

У «Нікомаховій етиці» Арістотель розмірковує про гармонію розуму й душі як шлях до справжнього блага – і ці ідеї, попри відстань у тисячоліття, залишаються близькими й зрозумілими сучасному читачеві.

Перший український переклад цієї праці здійснив професор Віктор Ставнюк. Книга вийшла у форматі білінгви у 2002 році й була відзначена премією «Книжка року – 2003» у номінації «Софія».

Пропоноване нині видання містить лише український переклад, виконаний Віктором Ставнюком. Текст збережено у первісному авторському стилі, він зазнав лише незначних коректорських уточнень та містить оновлену післямову.

Трактат про любов до книг одного з найбільш освічених людей доби Середньовіччя, уперше перекладений українською мовою.

Переплітаючи біблійні настанови, античну мудрість й середньовічні вчення, великий книголюб Ричард де Барі пояснює важливість і необхідність любові та поваги до слова, а його аргументи не втрачають сили переконання і сьогодні. Унікальний стиль твору овіює читача духом Середньовіччя, втаємничуючи в начала такої звичної для нас книги, розкриває особливу насолоду від книг, культуру книгокористування, основи бібліотечної справи тощо. Книжка адресована для широкого кола читачів, а завдяки своєму змісту, оформленню й поліграфічному виконанню буде особливо цікавою для бібліофілів, дослідників книжкової справи, філософів, культурологів, колекціонерів та усіх книголюбів.

Спеціально підготовлене колекційне видання для бібліофілів.

Журналіст Роман Романюк досліджує українську оборонну сферу і оприлюднює деталі роботи її найбільш знакових військових інновацій: ракети «Нептун», яка потопила «Москву»; морських дронів, що стали страшним сном Кримського мосту; САУ «Богдана», що змусила росіян тікати зі Зміїного; бомберів «Баба Яга» й іншої зброї, донедавна нікому не відомої. 

«Чим воюватимуть у Третій світовій? Нова українська зброя» — це перша книжка про сучасне українське озброєння і його шлях від ідей до інновацій, які змінюють не лише хід російсько-української війни, а й зрештою майбутнє всього світу.

Читання під час війни, пропаганда і художня проза, шпигуни і цензура: що приховує книга?

Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Вінстон Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті й отримав звання капітана до того, як пішов у відставку, щоб написати «Повернення в Брайдсгед». Самотні сім'ї йшли до бібліотек, доки їхні рідні воювали в окопах, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книжки, щоб поширювати власне бачення того, як слід керувати світом. 

Зазвичай не говорять про книги і війну в одному контексті — перші належать до найвидатніших винаходів людства, а другі — до найстрашніших. Але ці дві теми тісно переплетені між собою і книжки надто часто опиняються на передовій. Особливо гостро це відчувається в епоху сучасних війн.

Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура — від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк  — формується під впливом масштабних збройних конфліктів. 

Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз — від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги. 

Як військові командири ухвалюють рішення під час війни? Чи можуть вони ігнорувати політику? Як стратегічне керівництво впливає на результат бойових дій? Лоуренс Фрідман проливає світло на секрети успішного командування.

На прикладах ведення воєн - від Корейської до вторгнення в Україну - автор доводить: ефективний командир - не лише стратег. Адже війна - це не тільки бої, а і співпраця між різними родами військ, структурами та союзниками.

Як розібратися у достовірності інформації, скерованої на сучасну людину? У час постправди, шалених викликів і потоків ІПСО, ідеологічних маніпуляцій, використання і викривлення інформації має бути орієнтир, який допоможе зрозуміти — де правда, і якою вона є у сучасному світі змов, воєн і пандемій? Що таке пропаганда? Які психологічні та інформаційні впливи пропаганди на суспільство? Якою була система пропаганди у радянську добу? Що являє собою воєнна дезінформація та як саме живляться міфи про велич і нездоланність Росії? Які виклики постають для західної демократії? Ці та інші питання ґрунтовно і доказово проаналізовано в книзі.

Зважаючи на багатий бекґраунд авторів, які працювали з різними українськими політичними і східноєвропейськими силами, державними інституціями та урядами, ця книга — не лише про інформаційну війну, а й про способи її ведення.

Пропоноване видання знайомить читача з найвідомішою роботою видатного письменника, художника та філософа Халіля Джебрана (1883–1931), яку перекладено понад ста мовами світу.

«Пророк» (1923) — книга, яка здатна розрадити, надихнути і навчити по-новому сприймати життя. Текст написано у формі поетичних есеїв і проілюстровано авторськими малюнками, що робить його не лише змістовним і глибоким, а й естетично привабливим.

Попри те що книгу створено понад сто років тому, її ідеї та мудрі практичні поради своєчасні й сьогодні.

Для широкого кола читачів — усіх, хто шукає відповіді на питання, як повноцінно жити та віднайти внутрішній спокій.

В оформленні книги використано малюнки Халіля Джебрана.

На початку 1990-х Україна мала третій у світі за чисельністю (після США та рф) парк стратегічної авіації. Але вже в березні 2014 року в Повітряних силах залишалося тільки три (!) льотчики з кваліфікацією «снайпер».

У своїй новій книжці Андрій Харук детально описує тернистий шлях формування української військової та воєнізованої авіації з моменту здобуття незалежності й до початку повномасштабного вторгнення. Він розповідає, як змінювалася з роками структура та склад нашої авіації, як модернізували літальні апарати і як українському летунству вдавалося забезпечувати перевагу над противником у зоні АТО.

Чорний одяг, темне, пофарбоване волосся й підведені очі; прогулянки на цвинтарі, специфічна музика та вірші про смерть; широкі штани, реп і графіті на стінах; металеві ланцюги, поголені голови з ірокезами й «стіли» — навколо існування субкультур десятиліттями точаться різноманітні дискусії.  Дехто називає їх даниною підлітковому бунтарству, а інші вважають радикальними течіями, які можуть містити загрозу для суспільства. Але що насправді ховається за яскравими образами і які цінності транслюють ці, на перший погляд, «дивні» угрупування? Який зв’язок між першими субкультурами, які виникали на території України, й сучасністю? І чому декому з нас саме так хочеться представляти себе світові?

Українська фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор дослідила, як українська молодь впродовж століть виборювала своє право на культурну ідентичність — від перших течій в періоди імперських та радянських часів й аж до незалежності.

Джордж Стефанопулос, відомий ведучий політичних новинних програм і колишній радник президента Клінтона, розповідає про історичні кризи з того місця, де 12 президентів приймали свої найважливіші рішення - із Ситуаційної кімнати Білого дому. Жодне приміщення не демонструє американську могутність та роль держави у світі краще, ніж Ситкімната. Водночас вона, як жодна інша кімната, оповита секретністю й таємничістю. Створена за часів президента Кеннеді, Ситуаційна кімната залишалася для американських президентів епіцентром управління кризовими ситуаціями протягом більш ніж шести десятиліть. Знову і знову ухвалені тут рішення впливають на життя кожного на цій планеті.

«За всю свою історію мисливець F-16 пройшов кілька етапів удосконалення. Зміни часом були досить суттєвими, унаслідок чого літак перетворився з «чистого» мисливця, здатного вести лише ближній повітряний бій, на багатофункціональну машину, спроможну вирішувати більшість завдань сучасної війни в повітрі».

Цю книжку присвячено літаку-легенді, який уже понад 40 років перебуває на варті вільного світу. F-16 спроможний вести повітряний бій, завдавати ударів по наземних цілях, вести розвідку й проривати ворожу ППО.

Автор розповість історію  виробництва та численних модифікацій F-16, опише службу в різних країнах й участь літака у війнах і збройних конфліктах.  

Читач дізнається про рейд ізраїльських F-16 на іракський ядерний центр, турецького льотчика, що збив російський бомбардувальник, пакистанських пілотів, які збивали радянські штурмовики над Афганістаном, про наймасовіше застосування F-16 під час операції «Буря в пустелі».

Енергетична агресія почалась одразу після здобуття Україною незалежності. Від заборони на вивіз і зберігання відпрацьованого ядерного палива, що загрожувало колапсом АЕС, до захоплення всієї нафтопереробної промисловості. Росія застосовувала всі свої енергоресурси, фінанси, політичний і кримінальний вплив для знищення права українців приймати будь-які рішення в енергетичній сфері. Тож для того, аби витурити росіян з ринку, використовувалися всі можливі методи: від рейдерства до міжнародних судів.
 

Українські політики, чиновники, дипломати й підприємці за ці роки зробили багато помилок. Інколи вони здавались фатальними. Але всупереч несприятливим умовам, країні вдалося відбити всі енергетичні атаки агресора.

Євген Мочалов і Віталій Крижевський розказують, як крок за кроком, починаючи з 1990-х, Україні вдалося скинути імперське енергетичне ярмо й за кілька годин до початку повномасштабного вторгнення повністю відключитися від російської енергосистеми.

Нова монографія професора Петра Іванишина присвячена націософській герменевтиці, яка ще відома як націоцентрична чи національно-екзистенціальна теорія розуміння. У монографії у межах концептуальних нарисів досліджуються різні філософські, методологічні та наукові аспекти цього фундаменту гуманітарних наук. Ідеться про органічний для української традиції, базований на національному імперативі спосіб мислення і тлумачення в категоріх та екзистенціалах захисту, утвердження та розвитку національного буття. У студії дається поняття герменевтики і стисло простежується її розвиток, розглядаються основні представники та осмислюються герменевтичні поняття (передрозуміння, література, сенс, істина, мова, канонізація), на прикладі характерних досвідів (Т.Шевченко, І.Франко, М.Нордау, М.Євшан, Д.Донцов, Г.Зедльмаєр, Л.Білецький, Є.Маланюк, Ю.Клен, В.Іванишин, І.Денисюк, Т.Салига, М.Феллер) простежується розвиток націософського способу трактування і залучаються доречні художній, релігійний та інокультурний контексти. Окремо наголошується на феномені національної літератури як ефективному художньому способові тлумачення буття. Видання розраховане на всіх тих, хто прагне сформувати вивірений, самостійний україноцентричний світогляд, хто хоче краще розуміти себе, світ, свою Батьківщину і її загрози, хто шукає надійних, перевірених часом методологічних моделей у філософії та сфері наук про дух, передусім у літературознавстві, мовознавстві, історіографії, культурології, націології, політології, психології. Саме на ґрунті націософської герменевтики варто також вибудовувати ефективні стратегії української Перемоги в московсько-українській війні.

Гуманізм бере за основу культурну динаміку та моральну відповідальність. Століттями цей світогляд надихав людей робити свій вибір із принципів вільнодумства, інтелектуального пошуку, співчуття та оптимізму. Що об’єднує всі грані гуманізму? Чому він має невиснажну силу проти фанатиків, містиків і тиранів? Відповідаючи на такі запитання, Сара Бейквелл закликає переосмислювати історію, піклуватися одне про одного й нагадує, що всі ми найперше люди. На читачів чекає грандіозна інтелектуальна пригода разом із гуманістами від Петрарки й Боккаччо до великих мислителів XX — початку XXI століття. Хтось із них прагнув просувати наукові ідеї, хтось більше наголошував на раціоналізмі й етиці, хтось займався культурними та літературними дослідженнями, бувши фахівцем із гуманітарних наук. А який шлях оберете ви?

Пропоноване видання знайомить читача з книгою Бредлі Аллена Фіске (1854–1942), контрадмірала, «батька» морської авіації, який свого часу фактично очолював оперативне планування ВМС США, керував модернізацією флоту, технічного новатора та засновника американської військово-морської стратегії XX століття.

Це своєрідний екскурс в історію воєн. Автор розглядає принципи та розвиток військового мистецтва, розкриває основні етапи становлення стратегії на прикладах найбільших битв давнини, середньовіччя, нового та новітнього часів, пояснюючи мету своєї праці як концентрацію необхідних знань для правильного формування і підготовки армії та флоту, управління ними.

Книга стане в пригоді не лише студентам і викладачам вищих навчальних закладів з підготовки керівних кадрів, політологів, істориків, соціологів, слухачам та викладачам вищих військових навчальних закладів, а також усім, хто цікавиться військовою історією.

Технології як засіб трансформації і переосмислення людини

Понад шістдесят років тому, в час чорно-білого телебачення і радіо, Маклюену вдалося передбачити майбутнє — стрімкий перехід від технологій, що ґрунтуються на механіці колеса, до технологій, основа яких — електричні сплетіння.

Як змінилися форми досвіду, світогляду та самопрояву завдяки появі фонетичної абетки, а згодом завдяки друкові? Чому створюючи нові технології людина теж зазнає змін і трансформацій? Яким чином дослідження процесів змін, що супроводжують появу засобів масових комунікацій, пов'язані з відкриттям поняття «глобального села»? 

«Галактика Гутенберга» — це низка історичних спостережень за новими культурними формуваннями, які є результатом «збуджень», викликаних спершу писемністю, а згодом друкуванням. Праця, присвячена дослідженню впливу масової комунікації на людське мислення, принесла Маршаллу Маклюену славу медіатеоретика і прогнозиста нових медіа. Автору вдалось передбачити драматичні технологічні інновації — мережеве, стиснуте «глобальне село», яке виникне в реальності лише наприкінці XX та у XXI століттях.

Пропоноване видання знайомить із роботою Томаса Роберта Мальтуса (1766–1834) — англійського священника, вченого, демографа та економіста, представника класичної політекономії Англії, члена Лондонського королівського товариства.

Цю книгу, вперше надруковану в 1798 році, ще за життя автора перевидавали 5 разів. Його припущення актуальні й нині, надто в контексті сучасних усесвітніх тенденцій, спрямованих на оптимальне використання обмежених ресурсів планети. Адже Мальтус стверджував: якщо зростання людності не затримуватимуть якісь причини, то вона подвоюватиметься кожні чверть століття. Така ситуація, зважаючи на обмеженість ресурсів, неминуче призведе до бідності, голоду та соціальних заворушень.

Ідеї Мальтуса заперечували та відкидали, але згодом економісти знову і знову поверталися до його виснов­ків.

«Нарис про закон народонаселення» — це погляд на минуле та майбутнє людського добробуту, твір, який, безумовно, входить до антології світової економічної класики.