«Проти культурної амнезії» — нова книжка літературознавиці Віри Агеєвої, у якій вона досліджує роль пам’яті у формуванні національної ідентичності.

Віра Агеєва говорить про український досвід як постійну боротьбу за право пам’ятати в умовах, коли колонізатори забороняли нам самим розповідати про своє минуле й нав’язували вигідну їм інтерпретацію. Спротив політиці забування не припинявся ніколи. Розповідаючи захопливі історії, інтерпретуючи класичні й сучасні тексти, авторка показує, що збереження колективної пам’яті — це передумова виживання нації.

Літературознавиця також наголошує: важливо не лише зберігати пам’ять, а й актуалізувати ті її сегменти й епізоди, які сьогодні звучать найвиразніше, найбільше відповідають сучасним викликам і потребам.

Нова книжка військово-морського експерта Максима Паламарчука занурює нас в історію чи не найбільш утаємничених носіїв морських озброєнь — підводних човнів.

Субмарини починали свій шлях як засіб берегової оборони і згодом перетворилися на небезпечне знаряддя сучасних війн, що має величезний потенціал, зокрема завдяки безекіпажним апаратам.
 

Першого бойового успіху підводний човен досяг ще під час Громадянської війни в США, а в Першій і Другій світових війнах дії субмарин мали вже вагомі стратегічні наслідки. Надання доступу до відповідних технологій визначало позиції держав під час Холодної війни. Невидиме підводне протистояння й до сьогодні впливає на перебіг конфліктів, ефективність дипломатичних зусиль з їхнього вирішення та врешті-решт на глобальний розподіл влади. 

Сучасне суспільство приділяє дедалі більше уваги питанням сексуальної та гендерної ідентичності. Мистецтво, медіа й політики активно формують дискусію про права ЛГБТК+ та можливості самовираження. Проте ще кілька десятиліть тому ці теми сприймалися інакше, а нинішні уявлення про свободу здавалися дивними й навіть парадоксальними.

У цьому ґрунтовному дослідженні Карл Трумен простежує, як філософські течії, романтизм, психоаналіз, соціальні й політичні рухи XIX–XX століть і технологічний прогрес сформували нове розуміння вибору й автономії особистості. Кульмінацією цього процесу стала сексуальна революція 1960-х, що змінила норми сексуальної поведінки.

Читач знайде у книжці глибокий аналіз важливих питань сучасності: політики ідентичності та експресивного індивідуалізму, абортів, одностатевих шлюбів, трансгендерності, порнографії та мови ненависті. Книжка показує, які ідеї видатних мислителів і культурних діячів сформували сучасність та якими будуть їхні історичні наслідки.

У книзі німецького політолога в популярній формі на численних прикладах з минулого й сучасності розглянуто витоки й основні напрями діяльності тиранічних і диктаторських режимів, етапи їхньої еволюції та неминучого падіння. Автор досліджує викривлені уми деспотів та спотворені суспільні системи, які утримують їх на вершині влади. Незалежно від того, загроза йде від їхнього найближчого оточення, обурених військових еліт, народних мас або революціонерів, які готують змови у вигнанні, у тиранів завжди більше ворогів, ніж друзів. Розглянувши можливості для повалення влади тиранів, автор водночас застерігає від зайвої ейфорії та пропонує замислитися над тим, як закріпити демократичні здобутки після відходу диктаторів.

Книга дасть поживу для роздумів науковцям, політологам, студентам і широкому колу читачів, які цікавляться проблемами сучасного суспільно-­політичного устрою.

2019: останній рік розквіту світової економіки. Світ став дешевшим, швидшим і кращим: ми створили понад тридцять дедалі досконаліших версій iPhone, пересіли на електротранспорт удесятеро швидше, ніж колись перейшли на традиційні двигуни внутрішнього згоряння, а наш ноутбук зараз має більше пам’яті, ніж усі комп’ютери світу сукупно наприкінці 1960-х. Умови життя так само покращились: за останні 70 років менша кількість населення загинула у меншій кількості воєн, голоду й епідемій, ніж за весь час від початку писемної історії. З історичного погляду ми купаємося у розкошах і щасті. От тільки ідеальний момент історії добігає кінця, а ми стрімко рухаємося до дорожчого, гіршого й повільнішого світу.

Геополітичний стратег і автор книги «Кінець світу — це лише початок» Пітер Зейхан описує світ майбутнього, де країни не матимуть іншого вибору, окрім як виробляти власні товари, вирощувати власну їжу, забезпечувати власну енергію, вести власні битви, і робити все це з населенням, яке скорочується і старіє. Автор запрошує читачів у пізнавальну (і трохи жахливу) подорож, сповнену невтішних прогнозів, дотепів і фірмової зухвалості, що веде до відповіді на питання: що ж буде далі? Адже кінець світу — це тільки початок.

Ми, людські істоти, поділяємо з шимпанзе 98% генів. Утім, на нашій планеті людина є домінуючим видом. Люди заснували цивілізації та релігії, розвинули складні та різноманітні форми спілкування, оволоділи науками, побудували міста та створили запаморочливі витвори мистецтва, тоді як шимпанзе так і залишились тваринами, які переймаються переважно потребами виживання. Як так сталось, що лише 2% відмінностей в ДНК призвели до такої різниці між найближчими еволюційними родичами? У цій захопливій, провокаційній, пристрасній, напрочуд цікавій книзі відомий лауреат Пулітцерівської премії, письменник і вчений Джаред Даймонд розповідає, як надзвичайна тварина, що зветься людина, за неймовірно короткий проміжок часу розвинула здатність правити світом… і створила засоби для його безповоротного знищення.

Українською «Мистецтво війни» Сунь-дзи тлумачиться вперше. Перекладач, історик філософії Сходу, переконаний, що філософськостратегічний твір давньокитайського воєначальника та викладені в ньому ідеї і поради стосуються не лише стратегії бою і завоювання, але й усієї діяльності людини, зокрема й бізнесу.

Військовий психіатр, полковник Армії США Чарльз Гоуґ присвятив своє життя допомозі ветеранам у подоланні впливу війни на психічне здоров’я. Його книжка пропонує конкретний набір навичок і порад, що допоможуть впоратися з психофізіологічними наслідками війни, бойовим стресом та посттравматичним стресовим розладом. Автор детально описує, як відслідковувати власний психічний стан та керувати стресом, щоб зрештою його подолати. Практичні рекомендації Гоуґа допомогли тисячам воїнів успішно здійснити перехід до мирного життя. 

Видання буде корисним учасникам бойових дій, членам їхніх родин, військовим лікарям, психотерапевтам і психіатрам, викладачам та студентам медичних навчальних закладів, а також роботодавцям, працівникам держустанов, громадських та благодійних організацій.

Пропоноване видання знайомить читача з найвідомішою роботою видатного письменника, художника та філософа Халіля Джебрана (1883–1931), яку перекладено понад ста мовами світу.

«Пророк» (1923) — книга, яка здатна розрадити, надихнути і навчити по-новому сприймати життя. Текст написано у формі поетичних есеїв і проілюстровано авторськими малюнками, що робить його не лише змістовним і глибоким, а й естетично привабливим.

Попри те що книгу створено понад сто років тому, її ідеї та мудрі практичні поради своєчасні й сьогодні.

Для широкого кола читачів — усіх, хто шукає відповіді на питання, як повноцінно жити та віднайти внутрішній спокій.

В оформленні книги використано малюнки Халіля Джебрана.

Історія книжки — однієї з найстійкіших та найвпливовіших технологій людства за останнє тисячоліття.

Стівен Кінг якось сказав, що книжки — це «унікальна кишенькова магія», і не помилився.

Від спростування міфу про те, що верстат Гутенберга був першим друкарським обладнанням, до декоративних подарункових видань, що надихнули жінок брати участь у боротьбі за свободу від рабства. Від книжок у м'якій обкладинці, які стали зброєю під час Другої світової війни, до книжки в пластиковій упаковці, повністю зробленої зі шматочків американського сиру. Викладачка Оксфордського університету Емма Сміт запрошує читачів у літературну пригоду крізь час і простір, де досліджує як, коли й чому людство стало одержиме книжками. Авторка приділяє особливу увагу тому, що називається «книжністю» — запахам, сторінкам, полям для записів, ілюстраціям на обкладинці тощо. 

Упродовж століть книжки мали визначальний вплив на всю історію людства і, можливо, саме тому, попри десятиліття передчасних прижиттєвих некрологів й альтернативи читанню, вони все одно живі.

Романи Сергія Жадана, Оксани Забужко та Ліни Костенко стали знаковими творами української літератури початку 2000-х. У цій книжці Тамара Гундорова аналізує їх та низку інших символічних текстів і явищ культури між двома Майданами через призму трьох основних тем: постколоніальної травми, посттоталітарної свідомості та постпам’яті.

Хто такий «лузер» в українській літературі? Як українські автори окреслюють «свою» Європу? Чому сімейні епопеї 2000-х стають музеями пам’яті? Про що розповідає Чорнобиль? І, зрештою, як Вєрка Сердючка стала емблемою транзитної культури?

Авторка аналізує пострадянський культурний транзит, ресентимент і міжгенераційну пам’ять, розглядає «останнє радянське покоління», яке відвойовує право на національну історію, та аналізує покоління Незалежності як культурний архетип.

Пропоноване видання знайомить із роботою Томаса Роберта Мальтуса (1766–1834) — англійського священника, вченого, демографа та економіста, представника класичної політекономії Англії, члена Лондонського королівського товариства.

Цю книгу, вперше надруковану в 1798 році, ще за життя автора перевидавали 5 разів. Його припущення актуальні й нині, надто в контексті сучасних усесвітніх тенденцій, спрямованих на оптимальне використання обмежених ресурсів планети. Адже Мальтус стверджував: якщо зростання людності не затримуватимуть якісь причини, то вона подвоюватиметься кожні чверть століття. Така ситуація, зважаючи на обмеженість ресурсів, неминуче призведе до бідності, голоду та соціальних заворушень.

Ідеї Мальтуса заперечували та відкидали, але згодом економісти знову і знову поверталися до його виснов­ків.

«Нарис про закон народонаселення» — це погляд на минуле та майбутнє людського добробуту, твір, який, безумовно, входить до антології світової економічної класики.

Справжню літературу не можна очистити або цензурувати. Найкращі книжки часто непристойні, відразливі, образливі. Вони викривають те, що суспільство старанно приховує, розкривають темні сторони людської природи, показують прекрасне на межі з відразливим. Хороші книжки досліджують межі, виходять за межі і порушують табу. Але передовсім —  втручаються в те, що їх не стосується.

У цій книжці Фредерік Беґбедер створює власний літературний пантеон із п’ятдесяти головних книг свого життя. Тут поряд із Філіпом Ротом можна зустріти Сімону де Бовуар, а поруч із Томасом Манном — Андрія Куркова. Це не просто черговий топ найкращих книжок, це справжній маніфест літератури в її найсвітлішій і найтемнішій формі водночас.

Журналіст Роман Романюк досліджує українську оборонну сферу і оприлюднює деталі роботи її найбільш знакових військових інновацій: ракети «Нептун», яка потопила «Москву»; морських дронів, що стали страшним сном Кримського мосту; САУ «Богдана», що змусила росіян тікати зі Зміїного; бомберів «Баба Яга» й іншої зброї, донедавна нікому не відомої. 

«Чим воюватимуть у Третій світовій? Нова українська зброя» — це перша книжка про сучасне українське озброєння і його шлях від ідей до інновацій, які змінюють не лише хід російсько-української війни, а й зрештою майбутнє всього світу.

Турбулентність у світі набула глобальних масштабів. Як зрозуміти, чому сучасний світ спіткали випробування? Що є джерелами криз і потрясінь у політиці, економіці, суспільстві, енергетичній сфері? Які ще зміни чекають на людство? Не існує простих пояснень, але розуміння важливих процесів може наблизити нас до усвідомлення того, що відбувається зі світом. Книга «Безлад. Тяжкі часи у XXI столітті» професорки Кембриджського університету Гелен Томпсон — історія нашого часу, вичерпний довідник для тих, хто цікавиться міжнародними відносинами й політичними проблемами сучасності. Це можливість подивитися на світ із вікна, яке щойно вимили. ХХІ століття — час геополітичних й економічних потрясінь, що призвели до посилення геополітичної конкуренції, дестабілізації Близького Сходу, кризи в Євросоюзі, активізації старих розколів у США. Потужне й виважене дослідження Гелен Томпсон відображає взаємозв’язки між енергетикою, глобальними фінансами й станом ліберальної демократії.

Трактат про любов до книг одного з найбільш освічених людей доби Середньовіччя, уперше перекладений українською мовою.

Переплітаючи біблійні настанови, античну мудрість й середньовічні вчення, великий книголюб Ричард де Барі пояснює важливість і необхідність любові та поваги до слова, а його аргументи не втрачають сили переконання і сьогодні. Унікальний стиль твору овіює читача духом Середньовіччя, втаємничуючи в начала такої звичної для нас книги, розкриває особливу насолоду від книг, культуру книгокористування, основи бібліотечної справи тощо. Книжка адресована для широкого кола читачів, а завдяки своєму змісту, оформленню й поліграфічному виконанню буде особливо цікавою для бібліофілів, дослідників книжкової справи, філософів, культурологів, колекціонерів та усіх книголюбів.

Спеціально підготовлене колекційне видання для бібліофілів.

Нова монографія професора Петра Іванишина присвячена націософській герменевтиці, яка ще відома як націоцентрична чи національно-екзистенціальна теорія розуміння. У монографії у межах концептуальних нарисів досліджуються різні філософські, методологічні та наукові аспекти цього фундаменту гуманітарних наук. Ідеться про органічний для української традиції, базований на національному імперативі спосіб мислення і тлумачення в категоріх та екзистенціалах захисту, утвердження та розвитку національного буття. У студії дається поняття герменевтики і стисло простежується її розвиток, розглядаються основні представники та осмислюються герменевтичні поняття (передрозуміння, література, сенс, істина, мова, канонізація), на прикладі характерних досвідів (Т.Шевченко, І.Франко, М.Нордау, М.Євшан, Д.Донцов, Г.Зедльмаєр, Л.Білецький, Є.Маланюк, Ю.Клен, В.Іванишин, І.Денисюк, Т.Салига, М.Феллер) простежується розвиток націософського способу трактування і залучаються доречні художній, релігійний та інокультурний контексти. Окремо наголошується на феномені національної літератури як ефективному художньому способові тлумачення буття. Видання розраховане на всіх тих, хто прагне сформувати вивірений, самостійний україноцентричний світогляд, хто хоче краще розуміти себе, світ, свою Батьківщину і її загрози, хто шукає надійних, перевірених часом методологічних моделей у філософії та сфері наук про дух, передусім у літературознавстві, мовознавстві, історіографії, культурології, націології, політології, психології. Саме на ґрунті націософської герменевтики варто також вибудовувати ефективні стратегії української Перемоги в московсько-українській війні.

Як військові командири ухвалюють рішення під час війни? Чи можуть вони ігнорувати політику? Як стратегічне керівництво впливає на результат бойових дій? Лоуренс Фрідман проливає світло на секрети успішного командування.

На прикладах ведення воєн - від Корейської до вторгнення в Україну - автор доводить: ефективний командир - не лише стратег. Адже війна - це не тільки бої, а і співпраця між різними родами військ, структурами та союзниками.

Гуманізм бере за основу культурну динаміку та моральну відповідальність. Століттями цей світогляд надихав людей робити свій вибір із принципів вільнодумства, інтелектуального пошуку, співчуття та оптимізму. Що об’єднує всі грані гуманізму? Чому він має невиснажну силу проти фанатиків, містиків і тиранів? Відповідаючи на такі запитання, Сара Бейквелл закликає переосмислювати історію, піклуватися одне про одного й нагадує, що всі ми найперше люди. На читачів чекає грандіозна інтелектуальна пригода разом із гуманістами від Петрарки й Боккаччо до великих мислителів XX — початку XXI століття. Хтось із них прагнув просувати наукові ідеї, хтось більше наголошував на раціоналізмі й етиці, хтось займався культурними та літературними дослідженнями, бувши фахівцем із гуманітарних наук. А який шлях оберете ви?

Читання під час війни, пропаганда і художня проза, шпигуни і цензура: що приховує книга?

Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Вінстон Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті й отримав звання капітана до того, як пішов у відставку, щоб написати «Повернення в Брайдсгед». Самотні сім'ї йшли до бібліотек, доки їхні рідні воювали в окопах, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книжки, щоб поширювати власне бачення того, як слід керувати світом. 

Зазвичай не говорять про книги і війну в одному контексті — перші належать до найвидатніших винаходів людства, а другі — до найстрашніших. Але ці дві теми тісно переплетені між собою і книжки надто часто опиняються на передовій. Особливо гостро це відчувається в епоху сучасних війн.

Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура — від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк  — формується під впливом масштабних збройних конфліктів. 

Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз — від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги. 

Видання представляє творчу спадщину провідного автора вісниківського середовища Євгена Маланюка (1897-1968), присвячену широкій темі російської ментальності, цивілізації, культури та історії, а також охоплює проблематику становлення і розвитку малоросійства як специфічного феномену. Збірник склали головні його есе на ці теми, які дають можливість «розітнути» складну проблематику російського імперіалізму та російської імперської культури як глобально деструктивних і штучних проєктів, що так фатально відбилися на історії і культурі багатьох народів Східної Европи, передусім українства. Есеїстика містить також велику кількість глибоких спостережень автора про національне буття на перетині розвитку історичних процесів, художньої літератури, етнопсихології і культури.
    

Книга рекомендується для культурологів, філософів, істориків, літературознавців, етнопсихологів та широкого кола читачів, зацікавлених українською національною проблематикою.

Як розібратися у достовірності інформації, скерованої на сучасну людину? У час постправди, шалених викликів і потоків ІПСО, ідеологічних маніпуляцій, використання і викривлення інформації має бути орієнтир, який допоможе зрозуміти — де правда, і якою вона є у сучасному світі змов, воєн і пандемій? Що таке пропаганда? Які психологічні та інформаційні впливи пропаганди на суспільство? Якою була система пропаганди у радянську добу? Що являє собою воєнна дезінформація та як саме живляться міфи про велич і нездоланність Росії? Які виклики постають для західної демократії? Ці та інші питання ґрунтовно і доказово проаналізовано в книзі.

Зважаючи на багатий бекґраунд авторів, які працювали з різними українськими політичними і східноєвропейськими силами, державними інституціями та урядами, ця книга — не лише про інформаційну війну, а й про способи її ведення.

На початку 1990-х Україна мала третій у світі за чисельністю (після США та рф) парк стратегічної авіації. Але вже в березні 2014 року в Повітряних силах залишалося тільки три (!) льотчики з кваліфікацією «снайпер».

У своїй новій книжці Андрій Харук детально описує тернистий шлях формування української військової та воєнізованої авіації з моменту здобуття незалежності й до початку повномасштабного вторгнення. Він розповідає, як змінювалася з роками структура та склад нашої авіації, як модернізували літальні апарати і як українському летунству вдавалося забезпечувати перевагу над противником у зоні АТО.

«За всю свою історію мисливець F-16 пройшов кілька етапів удосконалення. Зміни часом були досить суттєвими, унаслідок чого літак перетворився з «чистого» мисливця, здатного вести лише ближній повітряний бій, на багатофункціональну машину, спроможну вирішувати більшість завдань сучасної війни в повітрі».

Цю книжку присвячено літаку-легенді, який уже понад 40 років перебуває на варті вільного світу. F-16 спроможний вести повітряний бій, завдавати ударів по наземних цілях, вести розвідку й проривати ворожу ППО.

Автор розповість історію  виробництва та численних модифікацій F-16, опише службу в різних країнах й участь літака у війнах і збройних конфліктах.  

Читач дізнається про рейд ізраїльських F-16 на іракський ядерний центр, турецького льотчика, що збив російський бомбардувальник, пакистанських пілотів, які збивали радянські штурмовики над Афганістаном, про наймасовіше застосування F-16 під час операції «Буря в пустелі».

Пропоноване видання знайомить читача з воєнними трактатами видатних китайських стратегів Чжуґе Ляна та Лю Цзі. Обидва були непереможними полководцями та мудрими державними діячами, які на практиці довели своє осягнення мистецтва війни.

У книзі «Шлях полководця» Чжуґе Лян аналізує як питання воєнної стратегії і тактики, так і якостей полководця та принципів самовдосконалення. Проблему війни автор розглядає через призму ідеалів справедливості та служіння народу.

«Уроки війни» — найбільш відомий воєнний трактат Лю Цзі, знаного також своїми пророцтвами, тому його часто називають «китайським Нострадамусом». Власне, це збірка тактичних порад та історичних прикладів, наведених для ілюстрації окремих настанов.

Книга стане в пригоді не лише військовим і діловим людям, але й усім, хто розуміє практичну цінність східної мудрості та прагне дізнатися надійні способи досягнення успіху.

Пропоноване видання знайомить читача з роботою Генрі Девіда Торо (1817–1862) — американського письменника, філософа, публіциста, натураліста і поета. Деякі автори вважають його засновником сучасної концепції громадянської непокори.

Це есе вперше було опубліковано в 1849 році під назвою «Спротив цивільному урядуванню», але більшість його положень актуальні й донині. Воно має велике значення для розуміння проблеми виправданості мирного і разом з тим незаконного спротиву владі. Автор розмірковує над тим, що люди не повинні дозволяти уряду панувати над їхньою свідомістю та йти йому на поступки, щоб не стати жертвою несправедливості. Теми, яким Г. Торо присвятив свою творчість, — соціальна справедливість і «усвідомлене споживання», заперечення культу матеріального здобуття і любов до природи — у ХХІ столітті стали програмними для всього цивілізованого світу.
Книга призначена для широкого кола читачів.

Пропоноване видання знайомить читача з книгою Бредлі Аллена Фіске (1854–1942), контрадмірала, «батька» морської авіації, який свого часу фактично очолював оперативне планування ВМС США, керував модернізацією флоту, технічного новатора та засновника американської військово-морської стратегії XX століття.

Це своєрідний екскурс в історію воєн. Автор розглядає принципи та розвиток військового мистецтва, розкриває основні етапи становлення стратегії на прикладах найбільших битв давнини, середньовіччя, нового та новітнього часів, пояснюючи мету своєї праці як концентрацію необхідних знань для правильного формування і підготовки армії та флоту, управління ними.

Книга стане в пригоді не лише студентам і викладачам вищих навчальних закладів з підготовки керівних кадрів, політологів, істориків, соціологів, слухачам та викладачам вищих військових навчальних закладів, а також усім, хто цікавиться військовою історією.

У книзі містяться матеріали провідних вчених та дослідників економічного націоналізму, аналіз світового досвіду, рецепти всебічних, структурних соціально-економічних реформ в Україні, практичне втілення засад економічного націоналізму. Ідейно наслідуючи ОУН, сучасні дослідники та практики кінцевим результатом реформ визначають соціальну та національну справедливість, яка дозволить нації нарешті зреалізувати успішний проект Української Самостійної Соборної Держави.

У книгу також увійшли найкращі роботи міжнародного конкурсу для молодих науковців на тему «Економічний націоналізм як формула українського прориву», в яких розкрито питання інвестиційної політики, розвитку малого та середнього підприємництва, міграції трудових ресурсів, національних економічних інтересів.

Матеріали включають доробок науковців, політиків, молодих дослідників, учасників російсько-української війни.

До цієї збірки ввійшли афоризми давньогрецьких філософів, письменників і політичних діячів. У цих лаконічних, але глибоких за змістом висловлюваннях відображено знання людства, накопичені впродовж тисячоліть. Створені ще за часів Стародавньої Греції, вони й сьогодні актуальні, адже допомагають вирішувати нагальні проблеми і завдання повсякденного життя.

У кінці збірки подано короткі біографічні відомості про авторів наведених афоризмів.

Книга призначена для широкого кола читачів.

Новинка від Міністра закордонних справ України та автора книги «Війна за реальність» Дмитра Кулеби. «Ідея цієї збірки народилася із розуміння, що російська агресія проти України докорінно змінить світ. Уже змінює його. З полум’я цієї війни, найжахливішої в Європі з часів Другої світової, постане нова глобальна архітектура безпеки, нова дипломатія, нові правила співіснування», — Дмитро Кулеба. Як автор ідеї та упорядник пан Кулеба запропонував написати есеї для цього видання 23-м інтелектуалам. Він закликав видатних державних діячів, мислителів, військових, бізнесменів, науковців, правників та істориків Європи, Північної та Південної Америки, Африки, Азії, поділитися своїм баченням майбутнього після російської агресії. В есеях автори відповіли на три ключових запитання. Якими є наслідки цієї війни для світу? Як ця війна змінить світ? Що дасть світові українська перемога?

Технології як засіб трансформації і переосмислення людини

Понад шістдесят років тому, в час чорно-білого телебачення і радіо, Маклюену вдалося передбачити майбутнє — стрімкий перехід від технологій, що ґрунтуються на механіці колеса, до технологій, основа яких — електричні сплетіння.

Як змінилися форми досвіду, світогляду та самопрояву завдяки появі фонетичної абетки, а згодом завдяки друкові? Чому створюючи нові технології людина теж зазнає змін і трансформацій? Яким чином дослідження процесів змін, що супроводжують появу засобів масових комунікацій, пов'язані з відкриттям поняття «глобального села»? 

«Галактика Гутенберга» — це низка історичних спостережень за новими культурними формуваннями, які є результатом «збуджень», викликаних спершу писемністю, а згодом друкуванням. Праця, присвячена дослідженню впливу масової комунікації на людське мислення, принесла Маршаллу Маклюену славу медіатеоретика і прогнозиста нових медіа. Автору вдалось передбачити драматичні технологічні інновації — мережеве, стиснуте «глобальне село», яке виникне в реальності лише наприкінці XX та у XXI століттях.

У пропонованій книзі викладено роздуми видатних теоретиків воєнного мистецтва Німеччини й Пруссії ХVІII – першої половини ХХ ст. про війну, її стратегію і тактику — Дітріха фон Бюлова; Карла Людвіга Йоганна Йозефа Лаврентіуса Австрійського, герцога Тешенського; Вільгельма фон Шерффа; Гельмута Карла Бернхарда фон Мольтке (Мольтке-старшого); Альберта Карла Фрід­ріха Вільгельма фон Богуславського; Ганса Готліба Леопольда Дельбрюка; Альфреда фон Шліффена. Їхні ідеї, як справедливо зауважують дослідники, здійснили справжній переворот у підходах до ведення війни й заклали підґрунтя сучасного воєнного мистец­тва. Особливу увагу привертає постать Гельмута Карла Бернхарда фон Мольтке (на обкладинці — на передньому плані), прусського й німецького воєначальника та військового теоретика, який у своїх працях акцентував увагу на нових явищах в організації бойових дій, обґрунтував ефективність системи випереджувального розгортання й зосередження військ, раптових воєнних дій способом оточення супротивника з флангів і блискавичного його розгрому в генеральній битві. З огляду на це цілком справедливими видаються слова про фон Мольтке іншого німецького військового теоретика Альфреда фон Шліффена: «Його успіхи і слава стали можливими завдяки постійній роботі з вивчення минулого і застосуванню набутих знань до сьогодення і майбутнього. Якщо офіцери, які проходять курс Військової академії, наслідуватимуть цю велику людину, то армія ніколи не потерпатиме від браку полководців…».

Для широкого кола читачів, які цікавляться історією і теорією воєнного мистецтва.

Книжка «Мова і нація», авторства викладачів Дрогобицького університету, вперше побачила світ 1990-го року в бурхливі часи розпаду совєтської імперії та розгортання чергового етапу українського національного відродження. Відразу ж стала бестселером і класикою лінгвонаціологічної думки. Вельми актуальна вона і в наш тривожний час московсько-української війни, коли загострилася проблема виживання української культури, нації, держави. Проблема мови також постійно присутня в сучасних суспільно-політичних дискусіях. На жаль, в цей доленосний період нашої історії не всі ще розуміють її роль як людинонотворчого, націотворчого і державотворчого фактора.

Пропонована праця в лаконічній формі тез широко висвітлює мовознавчу проблематику, пов’язану із суттю, роллю та функціонуванням мови в суспільстві, розкриває механізм денаціоналізації народу на мовному ґрунті, подає науковий матеріал, потрібний кожному громадянинові для вироблення мовозначвого світогляду...

У пропонованій книзі зацікавлений читач ознайомиться зі скарбами військової думки давнього Китаю, розкриє зміст метафоричних понять «повнота» і «порожнеча», «шість сторожів» і «три скарби»; дізнається про правила стосунків між правителем і підлеглими, стратегії ефективного управління в державі, найважливіші засади воєнного мистецтва, правильні дії під час наступу, відступу й оборони, настанови для полководців, чесноти воїнів, стратегічну силу армії; з’ясує суть принципів Дао війни, а також секретних учень тигра, леопарда і собаки. Крім цього, отримає відповідь на низку питань, які імператор Тайцзун із династії Тан поставив своєму полководцеві Лі Цзіну (Лі Вейгуну), про тактику і стратегію армії на полі бою.

Для широкого кола читачів, які цікавляться військовою думкою і воєнним мистецтвом давнього Китаю.

Тоннаж американських авіаносців  за останні десятиліття збільшився майже у вісім разів. Сучасні патрульні кораблі більші за деякі крейсери ХІХ століття. Це лише один з аспектів розвитку, який проходить ця техніка, конкуруючи не лише між собою, а й з танками, ракетами, бомбардувальниками, безпілотниками, розвідкою та дипломатами, пільговими позиками і торговими ембарго. 

У цій книжці військовий експерт Максим Паламарчук описує еволюцію основних бойових кораблів у стратегічному середовищі, як результат взаємодії численних різноспрямованих впливів: політики, технологій, державних бюджетів, поглядів адміралів на тактику застосування флоту і, не в останню чергу, закономірностей та випадковостей війни.

«Зброя перемоги» — найповніший довідник з озброєння та військової техніки, що застосовують ЗСУ на передовій. У виданні подано яскраві фотографії та докладний опис бойових характеристик найрізноманітніших видів зброї вітчизняного і світового зразка, а ще наведено цікаві розповіді наших бійців, які цю зброю застосовують.

Пропонована книга містить повний переклад двох найважливіших даоських канонів і класичних пам’яток світової філософської думки — «Чжуан-цзи» та «Ле-цзи», які побачили світ понад дві тисячі років тому. До неї ввійшли створені давньокитайським мислителем Чжуаном-цзи (ІV ст. до н. е.) та його послідовниками повчальні притчі й короткі оповідки, діалоги і роздуми, легенди та перекази давніх хронік, що розкривають таємничий світ філософії стародавнього Китаю.

Пізнаючи таємничого Чжуана-цзи — вільного в слові, буянні уяви та польоті думок, доброго, легкого і безтурботного, немов метелика, який радісно пурхає і бачить себе в снах, кожен вдумливий читач спробує відкрити нові простори осягнення себе і світу, свого шляху, життєвих цінностей і сенсу власного життя.

Відточена глибока і динамічна думка, любов до парадоксів і невгамовна фантазія, поєднання мудрості, майстерності слова і надзвичайної простоти, радісне відчуття життя та свободи — такі ознаки неповторного стилю генія, який створив ці класичні пам’ятки китайської традиції.

Для широкого загалу читачів, передусім для поціновувачів класичних творів китайської філософії, а також усіх, хто цікавиться китайською мудрістю, історією філософії та культурними традиціями Сходу.

У знаменитій поемі видатного римського поета Лукреція (І ст. до н.е.) «Про природу речей», що є зразком поєднання думки та образу, перед читачем постає велична картина світобудови та суспільного життя, яким його бачили давні мислителі-атомісти. Розвиваючи їхні погляди, Лукрецій створив унікальну поему, яка й досі вражає глибиною та широтою мислення її автора, майстерністю художнього письма. Поема справила величезний вплив на розвиток європейської філософської думки.

В українській літературі емоційність Лукрецієвого світобачення відчутна, зокрема, у творчості Б. І. Антонича.

Протягом кількох століть ми перейшли від світу, де хвороби, насильство чи голод могли вразити будь-кого в будь-якому віці, до світу, де в багатьох країнах надлишок їжі є більшою проблемою, ніж його відсутність. Чому причини нашої смерті так змінилися? Як сталося, що століття тому люди вмирали переважно від інфекційних захворювань, а сьогодні провідними причинами смерті в промислово розвинених країнах є хвороби серця та інсульт?

У своїй книжці професор Манчестерського університету Ендрю Дойґ глибоко досліджує портрет смерті протягом всієї історії людства, розглядаючи конкретні причини – від інфекційних до генетичних захворювань, від насильства до дієт.

Пропонована книга ознайомлює читача зі скарбницею тисячолітньої мудрості Китаю — традиційними життєвими ідеалами його мешканців, їхніми уявленнями про добро і красу, про систему цінностей і порядку, про спосіб світосприйняття. Відповідно ця збірка мудрих висловів має дуже влучну назву «Смак коренів», тобто, образно кажучи, спрямовує на осягнення сенсу людського життя. Глибина і точність думки її автора Хуна Інміна, більше відомого як Хун Чжицен, свіжість його спостережень і, найважливіше, бездоганна щирість суджень справедливо здобули їй славу найкращої збірки афоризмів у Китаї.

Вислови розділені на дві частини. Сюжети першої стосуються здебільшого правил життя у світі, тоді як другу частину книги присвячено внутрішньому життю людини. Проте обидві частини об’єднує спільна ідея — таємна істина життя, яку й має пізнати небайдужий читач.

Адресована широкому колу читачів.