Глибоке дослідження відомого письменника й критика, володаря багатьох нагород Вільяма Дерезевіца — попередження про те, як цифрова економіка загрожує життю й роботі митців — музикантів, письменників, художників. Тобто тих, на кому тримається наша духовність і наше суспільство.

Є дві версії того, як живеться в цифрову епоху творчим людям. Перша походить із Кремнієвої долини. Згідно з нею, заробляти творчістю ще ніколи не було так легко. Якщо в тебе є ноутбук — маєш студію звукозапису. Користуєшся айфоном — маєш кінокамеру.

Інша версія належить самим творчим людям. Так, вони погоджуються, опублікувати можна все. Але хто за це заплатить? І ні, не кожен може бути митцем.

То хто ж тут має рацію? Є люди, які справді заробляють сьогодні творчістю. Як їм це вдається? Вільям Дерезевіц, відомий літературний критик і знавець сучасної культури, готовий відповісти на ці питання. На основі інтерв’ю з творчими людьми з найрізноманітніших мистецьких напрямків «Смерть митця» доводить, що перед нашими очима відбувається епохальна трансформація. В епоху Ренесансу були майстри, в ХІХ столітті — богема, у ХХ — професіонали, а в цифрову еру з’являється нова парадигма і вона змінює всі наші усталені уявлення про природу мистецтва й роль митця в суспільстві.

Світ довкола нас може лякати величезною кількістю дезінформації, мітами та забобонами. Ми самі часто можемо хибувати на логіку, відчувати брак знань і надмір упереджень, а нашій пам’яті та сприйняттю не завжди варто довіряти. Тож «Путівник усесвітом для скептиків» точно стане нам у пригоді. Стівен Новелла — американський невролог, доцент Єльського університету, популяризатор науки, ведучий однойменного з книгою подкасту — ділиться ключовими засадами здорового скептицизму і пропонує своєрідну інструкцію для розвитку критичного мислення, без якого сучасній людині не обійтися. Теорії змов та НЛО, гомеопатія та екзорцизм, антивакцинаторство та маніпуляції статистикою влучно й дотепно проаналізовані і демонструють засадничий принцип здорового глузду — в будь-якій незрозумілій ситуації варто все піддавати сумніву.

Cамообман — штука шкідлива, якщо не сказати небезпечна. То чому ж тоді він всюдисущий? У «Корисних самонавіюваннях» Шанкар Ведантам і Білл Меслер обстоюють думку, що самообман може дуже непогано прислужитися нашому успіху й добробуту.

Брехня, маленька чи велика, підтримує наше щоденне спілкування з друзями, партнерами та колегами. Проаналізувавши її, можна зрозуміти, чому дехто живе довше за інших, чому в деяких пар тривалі й міцні стосунки, а дехто не може протриматися разом і року; чому одні народи вміють гуртуватися, а інші — ні. Також ви дізнаєтеся, навіщо ми вчимо дітей казати «будь ласка» і «спасибі», навіть якщо ситуація не вимагає від них бути ввічливими.

У книжці багато незвичайних історій, розповідей про наукові дослідження й численні експерименти з несподіваними результатами.

Це посібник з виживання в інформаційному просторі, тут йдеться про те, як працює маніпуляція та пропаганда і як себе захистити від фейків та дезінформації.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України та автор книжки на реальних прикладах пояснює п’ять принципів, які допоможуть перемогти в інформаційних війнах – про спирання на реальність, критичне мислення, керування емоціями, відчуття спільноти та взаємодію з державою. Поштовхом до написання цієї книжки стала анексія Криму та початок війни в Україні у 2014 році, в якій брехня та маніпуляції стали ключовими інструментами. Ці принципи захисту в гібридній війні не змінилися з 2014 року, вони ті самі і ще більш актуальні після повномасштабного вторгнення.

Це видання не тільки для професійних медійників та комунікаторів, а й для кожного, хто споживає контент в інтернеті, хто користується соцмережами і хоче подбати про свою інформаційну гігієну.

Україна зіткнулася і веде війну з сильним, зловісно безпринципним ворогом – ядерною Росією. Вистояти в конфронтації і успішно стримати натиск її непримиренності і агресії – дуже серйозна задача для цього покоління українців. Саме результативне стримування буде означати для України перемогу.

Академік Володимир Горбулін, один з найавторитетніших фахівців в області безпеки і оборони, присвятив свою книгу окресленню єдиного для перемоги шляху – відродження і зростання оборонного потенціалу країни, створення і розвитку в Україні асиметричного арсеналу стримування російської або будь-якої іншої потенційної агресії.

На думку автора, невід'ємним елементом такого асиметричні арсеналує:
• трансформовані розвідки,
• перекроєна в контррозвідувальний орган Служба безпеки України,
• спеціально підготовлені структури інформаційної боротьби,
• кардинально модернізована армія,
• вивірене, законодавчо оформлена територіальна оборона,
• створення і розгортання нової ракетної техніки,
• нові підходи в розвитку Сил спеціальних операцій,
• оперативне переозброєння ЗСУ з акцентом на сучасні технології.

У книзі Володимира Горбуліна також чути заклик до аналізу досвіду сусідніх держав в частині створення та застосування приватних військових компаній.

Людство завжди прагне змін. Кращого майбутнього. Заможнішого і щасливішого життя.
У різні часи до змін закликали пророки і змовники, реформатори і революціонери. Ламалися старі системи — виникали нові. Надії справджувалися — або всі зусилля зводилися нанівець. Мрії втілювалися — чи ні, — і з’являлися нові виклики...
Чи завжди зміни були на краще? Чому такими різними виявлялися результати? І чи не зависока ціна?
Про тисячолітній досвід різних держав і народів, про їхні помилки і здобутки, про те, чому може навчити світова історія сучасних українців, — у захопливій розвідці Олексія Мустафіна.

У книжці прискіпливого релігієзнавця та дослідника запропоновано новий, незвичайний погляд на Схід-з метою показати читачеві випадкові або хибні образи та інтерпретації та багато прихованих сенсів, які європейці зазвичай не помічають. Читачі зможуть краще зрозуміти, чим є Близький Схід насправді, відчути, наскільки вигадки і стереотипи відрізняються від реальності.

Книга розвінчує міф про те, що звичайна людина не може розпізнати брехню в ЗМІ та соціальних мережах. Може, проте для цього потрібно дотримуватися інформаційної гігієни. Простих правил, які здатен освоїти кожен і незалежно від віку. 

У нас ніколи не було стільки інформації під рукою, як сьогодні, але більшість не знає, як насправді влаштований світ. Ця книжка пояснює сім найбільш фундаментальних реалій, які керують нашим виживанням і процвітанням.

Від виробництва енергії та харчових продуктів, через глобалізацію до екологічної катастрофи, книжка «Як насправді влаштований світ» пропонує вкрай необхідну інформацію про реальний стан речей.

Вацлав Сміл не песиміст і не оптиміст, він науковець –  провідний світовий експерт з енергетики. Його книжка – це спроба пояснити важливі факти про світ, спираючись на новітню науку включно із власними захопливими дослідженнями.

Прочитавши її, ви отримаєте відповідь на найглибше запитання людства: «Ми безповоротно приречені чи попереду світле майбутнє?»

Чим насправді є людська одержимість красою? Чому нас непереборно ваблять певні наборів фізичних рис та ознак? Що змушує людей зазирати у дзеркало, вибілювати шкіру чи засмагати, цікавитись модними трендами? Доктор психології, дослідниця і викладачка Гарвардської школи медицини, практикуюча психологиня Ненсі Еткофф, стверджує, що це не є виявами зіпсутості, матеріалізму, бездуховності, марнославства чи поверхневості. Спираючись на десятки наукових праць та результати сотень авторитетних досліджень на перетині соціальної психології, соціометрії, біології та фізіології, авторка пояснює чіткі взаємозв’язки між тим, що люди універсально вважають красивим, та еволюційними потребами нашого виду.

Простежуючи відмінності сприйняття вроди, моди та сексуальності в різних країнах, культурах, епохах, суспільних прошарках, вона відзначає, як на вподобання впливають вік, стать, орієнтація і суспільні норми і пояснює причини цих відмінностей. Ненсі Еткофф розглядає практично кожен елемент людської зовнішності та детально пояснює, що ми незмінно намагаємося розгледіти та підкреслити в собі самих, і що бачать наші потенційні сексуальні партнери, суспільство та навіть роботодавці.

Ця книжка про величезну індустрію маніпулювання нашими думками, рішеннями, бажаннями, про нові та старі інструменти залякування і брехні, які використовують політики і наркомафія, релігійні фанатики і популісти, і що можна їм протиставити.

Ця книжка про інформаційні війни, ботів і погоничів ботів, про тролів і хакерів, про фейкові новини і втрату прозорої політичної дискусії. А ще – про ХХ століття, про його інтелектуальний спадок, про Холодну війну і КҐБ, про втрачену ілюзію, що більше інформації означатиме більше свободи та глибші дискусії, про пошук надії. Це також сімейна історія, й історія дисидентства, яка, здавалося, закінчиться у ХХ столітті, але триває.

Бестселер New York Times

Колишній посол США в Росії, науковець Майкл МакФол аналізує відносини між двома країнами — Росією та США — у їхньому тридцятирічному розвитку. Ще у 1980-х автор уперше відвідав Росію й щиро полюбив радянських громадян за їхнє прагнення демократичних змін. Пізніше МакФол став першою особою при президентові Обамі, яка просувала політику Перезавантаження в американо-російських відносинах, а потім — і послом у Росії. Однак, попри неймовірні докладені зусилля, усі сподівання на покращення взаємин між двома державами-антиподами не справдилися. Що сталося? Чому Росія, демонструючи позірну прихильність до демократичних цінностей, почала згортання свободи слова, вторглася в Україну, дозволила собі втручання у вибори президента США? Чому Сполучені Штати Америки так і не змогли втілити стратегію Перезавантаження в життя попри її палку підтримку серед самих росіян? Де й коли дипломатія в колись холодних відносинах стала такою нестерпно гарячою? 

У книжці «Від Холодної війни до Гарячого миру» Майкл МакФол подає детальну історію розвитку й занепаду американо-російських відносин і розглядає причини, які могли призвести до такого невтішного результату.

Москва почалася для британського журналіста Пітера Померанцева, народженого в Києві сина дисидента-вигнанця, 2001 року, коли він приїжджав у переповнене життям, можливостями, грошима місто — працювати в західних аналітичних центрах, проєктах ЄС, асистентом на зйомках документальних фільмів. Проте сюжет цієї книжки починається лише 2006 року, коли Померанцев стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. Він знайомиться зі світом, який у своїх засадах відрізняється від знайомих йому світів: британського європейського, російського дисидентського. Це світ всемогутнього російського телебачення, грубих грошей та великої влади. І поруч із цією Росією нафтових капіталів, декадентських вечірок, захмарно дорогих творів мистецтва постає Росія переповнених слідчих ізоляторів, бандитів, спецслужб, безправ’я. Так Померанцев відкриває сам спосіб мислення цієї «нової Росії» — глибоке розщеплення особистості, множинність, розшарування і порожнечу між ними. Розповідь не завершується у Москві: по поверненні до Лондона Померанцев спостерігає, як «нова Росія» крокує Заходом, скуповуючи нерухомість, а її мислення універсалізується.

Книжка «Нічого правдивого й усе можливо» зробила внесок у зміну способу, в який у світі доти дискутували про Росію, особливо на тлі подій 2014 року, коли книжка вперше побачила світ. А 2016 року Пітер Померанцев отримав за неї нагороду Королівського літературного товариства — Премію Онтадчі.

Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління. Прочитавши її ви дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати; зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства; познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.

Чи замислювались ви коли-небудь, як формується геніальна особистість і чому саме в тому або тому конкретному місці та часі? Завдяки чому з’являються блискучі, талановиті, творчі люди, такі як Стів Джобс, Томас Едісон або Альберт Ейнштейн?

У цій захопливій книжці Ерік Вайнер вирушає в подорож слідами геніїв, у місця, де все сприяло появі новацій і творчому розвитку. Автор досліджує минуле і сьогодення, стародавні Афіни і Кремнієву долину, Китай за династії Сун і Флоренцію доби Ренесансу, Відень часів Моцарта і Фройда, Единбург за Просвітництва і Колкату на межі століть. Майстерно поєднуючи історичні факти і власні висновки, добуті з опитувань експертів, інтерв’ю з екскурсоводами, розмов із місцевими, Ерік Вайнер пропонує нам поміркувати ось про що: чи є можливим нині, саме тут і тепер, вловити той самий дух геніальності, сприятливий для появи сучасних геніїв?

Нині в Америці триває епоха політичної турбулентності. Старі ієрархії та установи руйнуються. Від обрання Дональда Трампа до зростання основних політичних партій та розповсюдження низових рухів, таких як Black Lives Matter та $15 Now, — люди в усій країні відновлюють владу.

Чи готові ви до епохи зароджуваної влади громадян? Чи розумієте ви, що таке насправді влада, як її здобувають, хто нею користується і як ви можете її вимагати і здійснювати?

Ерік Лю, який увесь час вивчав громадянську владу, дає відповіді в цій наснажливій та провокаційній книжці. Використовуючи приклади лівих і правих, минулого та сьогодення, він розкриває основні закони влади, демонструє, що всі ми можемо генерувати владу, а потім, крок за кроком, показує нам, як це робити. Стратегії реформ, про які він розповідає, допоможуть кожному читачеві зрозуміти наш світ сьогодні. Якщо ви хочете бути кимось вагомішим, ніж просто глядач у цій новій ері, вам слід прочитати цю книжку.

Від часів падіння Римської імперії визначні європейські політики, як-от Карл Великий і Наполеон, намагалися відтворити її багатовікові надбання й досвід управління. Та жодній державі-спадкоємиці це не вдалося. Боріс Джонсон розкриває секрети успіху Римської імперії, намагаючись винести певну науку для сучасної політики, зокрема для Європейського Союзу.

Мрію про Рим плекають як можливість досягти злагоди, процвітання та ефективної взаємодії народів, які могли б на тлі різних пріоритетів і політичних мотивів віднайти ідею спільності та мирного співіснування. Ця майстерно написана книжка переконає читача, що окремі політичні ідеї давніх римлян досі живуть в колективному несвідомому, та за свіжого їх інтерпретування нині можуть бути напрочуд актуальні.

Бурхливі дискусії, критика з боку «ліберальних» ЗМІ, звинувачення в ісламофобії та статус міжнародного бестселера — саме такий резонанс викликала книжка провідного британського інтелектуала Дуґласа Мюррея. Сьогодні тези автора стають дедалі переконливішими, а прогнози вражають точністю.

Книжка містить ретельний огляд масової імміграції мусульман до Європи із Близького Сходу та Африки: передумов, розвитку, соціальних наслідків та кульмінації у формі політичного радикалізму й тероризму, які стали звичним явищем. Водночас Мюррей показує, як криза ідентичності, зменшення кількості християн, гіпертрофоване почуття провини серед громадян європейських країн, слабкість і безвідповідальність еліт створюють ідейний вакуум, який заповнюють наративи нових завойовників.

"Як писати добре" поновлене видання відомої вже вам книги "Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів". 

У світі було продано понад мільйон екземплярів цієї книжки.

За лаштунками процесу створення яскравого тексту стоїть чітке розуміння формул та інструментів. Знаючи ці універсальні принципи, ви зможете створити будь-який текст: від поста у фейсбуці до власної статті. Як боротися із словесним мотлохом? Як випрацювати власний стиль? Як уникнути найтиповіших помилок? І головне — із чого почати свій текст?

«Мистецтво війни» легендарного полководця Сунь-дзи вивчають не тільки військові. Головними засадами стратегії й тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині послуговуються в тих видах діяльності, які потребують стратегічного мислення. Значно більшу авдиторію, ніж поціновувачів правил і настанов для самураїв, охопив своїм впливом трактат Ямамото Цунетомо «Хагакуре», оскільки в ньому йдеться не тільки про бойову гідність і військовий обов'язок, а й відповідальність, совість, співчуття, терпимість, прагнення до самовдосконалення.

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також історикоінтелектуальних художніх творів, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого.

Автор досліджує знаменитий гоголівській твір «Тарас Бульба» і знаходить в ньому глибокий внутрішній конфлікт письменника — двоїстість становища малоросійського дворянства, до якого належав Гоголь, вагання між лояльністю до верховної влади Російської імперії та українським автономізмом. В художній літературі, яка є грою уяви, мимоволі на поверхню виходить сокровенне. Навіть те, що сам письменник волів би сховати.

Цей трактат, присвячений становленню самурая, міг би стати наукою тільки для одного японського воїна. Однак Тасіро Цурамото, який упродовж семи років старанно записував повчання свого вчителя Ямамото Цунетомо (1659–1719), не виконав його останньої поради — спалити рукопис. Так світ отримав «Хагакуре», в якому найповніше і водночас лаконічно викладено основні ідеї бусідо — зведення правил і настанов для самураїв, які також мали вплив на розвиток японської нації, її культури та ідеології. Українською назва звучить «Приховане в листі», адже далеко не кожному дано пізнати Шлях воїна.

Катаріна Маренгольц вивчала культурологію в Люнебурзі. З 1997 року працювала редактором радіо NDR Info. Найбільше її цікавить література. Як справжній радіожурналіст, Катіріна звикла розповідати коротко і захопливо. Живе у Гамбурзі. Дон Парісі навчалася в Гамбурзі. Після трирічного перебування в Парижі переїхала назад до Німеччини, де працювала дизайнером в Atelier Freudenhammer. В її ілюстраціях багато гумору. Якщо не уявляєте свого життя без читання, ця яскрава оригінальна книжка неодмінно стане вам у пригоді. Її авторка, виступаючи в ролі літературного ґіда, лаконічно й захопливо переказує зміст найвидатніших творів, що були написані за останні сімсот років і стали світовою класикою: від «Гамлета» до «Гаррі Поттера».

Вибагливі шанувальники літератури ще раз пригадають улюблені сюжети, по-новому поглянуть на життя письменників крізь призму свіжих фактів і цікавої статистики. А читачі-початківці завдяки посутнім порадам, легкій мові та дотепним ілюстраціям зможуть швидко зорієнтуватися в розмаїтті стилів та жанрів, оцінити визнані шедеври та сформувати власний літературний смак.

Нацисти протягом усього часу, що мали владу, грабували бібліотеки — спочатку на території Німеччини, а потім у всіх захоплених землях. Кількість утрачених (загублених у вирі війни й остаточно знищених) книжок обчислюється мільйонами примірників. Книжки не були настільки унікальними і не мали значної матеріальної цінності, як-от витвори мистецтва, натомість мали цінність ідеологічну, адже передусім спеціальні бригади грабували бібліотеки ворогів нацизму. Знищували не просто книжки, знищували культурну, національну ідентифікацію цілих громад. Залишки довоєнних книгозбірень ще й сьогодні розсіяні в багатьох європейських містах. Андерс Ріделл прагне відтворити шлях нацистських книжкових злодіїв і віддати шану тим, хто намагався їм протистояти.

Чому люди воюють? А завдяки чому мирно співіснують?

Це питання-антагоністи, але на кожне є відповідь. До першого причетні демони людської природи: хижацьке насильство, домінування, помста, садизм та ідеологія. Візьмімо Троянську війну, розп’яття на хресті, сюжет «Ромео і Джульєтти», російські пошуки «нацистів» в Україні — за всім стоїть лихе в людській природі.

Ангелами ж є емпатія, самоконтроль, моральність та раціональне мислення — те, що утверджує цінність життя і свободи.

Як ці протилежності проявлялися в історичній перспективі і хто взяв гору? Завдяки чому 75 років у Європі фактично не було міждержавних війн? Автор зібрав соціологічні дані та знання з психології, щоб розповісти про криваву історію та фактори, що допомагають утверджувати мир. А в новій передмові до українського читача Пінкер спонукає подумати, де та які механізми не працюють і що потрібно зробити, аби повернутися до Тривалого миру.

Колишній керівник контррозвідки ФБР розкриває сім секретів створення та підтримки організаційної досконалості. Як «хранитель Кодексу», Френк Фіґлузі суворо стежив за відповідністю кожного працівника строгим стандартам Бюро. Спираючись на свою видатну кар’єру, він досліджує ефективність Бюро з погляду організаційної структури, цінностей і правил поведінки агентів, об’єднуючи це в «Систему ФБР».

За 25 років роботи у ФБР Френк Фіґлузі досконало вивчив причини того, чому хороші люди роблять погані вчинки. Він переконаний, що річ переважно в системі, яка на рівні цінностей, правил чи практик дозволяє або навіть спонукає до порушень. У своїй книжці автор відверто говорить про успіхи й невдачі агентів ФБР усіх рівнів, аналізуючи їх з погляду «Системи ФБР»: семи стовпів, на яких тримається Бюро. Цю систему можна застосувати в будівництві стійких та ефективних структур будь-якої сфери діяльності.

Старі компроміси в країнах розвинутого світу руйнуються на наших очах. Багато хто вважав ліберальне суспільство ідеалом, до якого потрібно прагнути, однак сьогодні перед ним стоять глобальні виклики. Неоліберали перетворюють економічну свободу і вільний ринок на релігійний культ, прогресисти нав’язують пріоритети інтересів окремих груп і глобальний перерозподіл доходів, посилюються правий та лівий популізми.

У книжці подано результати ґрунтовного дослідження різних форм нерівності та ідентичностей, джерел фінансових криз, деградації еліт, технологій маніпулювання населенням, порівняння лібералізму з ідеологіями в сучасних автократіях. Ця книжка корисна для розуміння політичної, економічної та соціокультурної мап світу, переваг і вразливостей популярних нині суспільно-політичних теорій, а також підводних каменів, які трапляються на шляхах демократичних країн.

Наш світ на порозі тривалого військового й геополітичного хаосу. Росія, Китай та Іран цілеспрямовано руйнують світовий порядок, порушуючи всі традиційні правила війни з часів Вестфальського миру. В хід ідуть приватні військові компанії, армії без розпізнавальних знаків, маріонеткові проксі-сили на зразок терористичних, кримінальних чи революційних угруповань. Скринька Пандори вже відкрита, переконаний Шон Макфейт, і поствестфальська неконвенційна війна пануватиме у ХХІ столітті. Переможе той, хто швидше опанує її методи.

Які ключі до прогресу людства? За останні двісті років приголомшливий прогрес у сфері здоров’я, багатства та тривалості життя докорінно змінив досвід людського життя. Але це не було випадковістю історії. Спираючись на дослідження всього життя, Одед Ґалор визначає універсальні сили, що стоять за цією зміною, і таким чином розкриває таємницю людського розвитку.

Комуністична партія Китаю (КПК) прагне перебудувати світовий порядок, що збудований на принципах демократії, прав людини і свободи слова. Кінцева ціль — знищити колективний Захід зсередини, використавши його відкритість та ліберальні цінності проти нього самого. По всій Північній Америці та Європі КПК формує свою агентуру серед політичної та бізнес-еліти, Волл-стріт, Голлівуду, аналітичних центрів, університетів та китайської діаспори. В хід ідуть підкуп, залякування, маніпуляції, незаконне прослуховування й організовані державою хакерські атаки.

До армії КПК належить величезна глобальна мережа нібито «приватних» китайських компаній, «громадських» фондів і «наукових» центрів, що підпорядковуються напряму КПК, виконують поставлені нею завдання та звітують їй. Китай хоче збудувати нову колоніальну систему, щоб помститися за «століття приниження» й перетворити слабші країни на своїх васалів.

Лаконічні тексти Янґа Пуебло несуть у собі неабиякий трансформувальний ефект. Достатньо впустити в себе кілька його рядків, щоб вони почали самі розкриватися усередині все новими усвідомленнями, м’яко спонукаючи до особистого перетворення.

Деякі дослідники сучасної літератури називають подібні форми висловлювання Insta-поезією, що органічно пов’язана з міською культурою інстаграм-спілкування. Але передусім це самобутнє вираження досвіду самого Пуебло, який не терпить жодних проявів скутості й обумовленості та прагне максимальної прямоти і безпосередності.

Чому жінки представлені у Кремнієвій долині менше, ніж чоловіки? Чому в темношкірих і латиноамериканських школярів, які гарно вчаться, менше друзів серед своєї етнічної групи, ніж у школярів з інших груп? І, зрештою, чи не варто державі скоригувати всю цю нерівність та «непропорційне представництво», які вочевидь є проявом дискримінації, расизму і сексизму?

На думку автора, перед тим, як відповідати на ці питання, варто вивчити емпіричні факти і позбутися ідеологічних догм.

Ви чули, що мова — це насильство, а наука — сексистська? Можливо, вам говорили, що ожиріння — це здорово, або що не існує такого поняття, як біологічна стать, чи що лише білі люди можуть бути расистами? Зізнайтеся, вас бентежать ці ідеї. І ви ніяк не збагнете, як їм вдалося так швидко кинути виклик усьому західному суспільству.

Гелен Плакроуз і Джеймс Ліндсей простежили еволюцію цих ідей від французького постмодернізму до сьогодення. Автори доводять: постмодернізм не помер. Навпаки, він вийшов за межі університетів і переріс у «священну війну» проти Заходу, науки, свободи слова й лібералізму.

Тепер постмодернізм — це квазірелігія ідентичності, яка має свою догматику та войовничих адептів, сповнених рішучості навернути інакодумців, а інакше — змусити їх мовчати. Утім, автори певні: мовчати ми не маємо права.

Чи може група волонтерів, маючи лише доступ до інтернету, протидіяти Путіну, Асаду й ІДІЛ? Розслідувачі з Bellingcat довели, що за допомогою відкритих джерел це вже реальність.

Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінз був звичайним офісним клерком, коли у 2011 році розпочалась Арабська весна, а згодом громадянська війна в Сирії. Він моніторив соцмережі, постив знайдене у блозі, проводив любительські розслідування. Саме так світ дізнався, що режим Асада застосовував хімічну зброю і касетні бомби.

Коли у 2014 році росіяни збили боїнг рейсу MH17, Гіґґінз з однодумцями вже створили Bellingcat. Невдовзі вони знали про «Бук», яким збили літак, майже все. На черзі було викриття агентів ГРУ та мережі російських пропагандистів на Заході. У цій майже детективній історії Гіґґінз описує деталі багатьох розслідувань, що відкрили світові правду і кинули виклик тим, хто заперечує дійсність задля власної вигоди.

У цивілізованому світі щось пішло не так. Молоді люди зривають виступи спікерів та водночас бояться чесно говорити, страждають від депресії і навіть вдаються до самогубств. Що сталося?

Автори цієї книжки досліджують безліч суспільних тенденцій, що впливають на формування ментальної крихкості молодого покоління у США. Зокрема вони аналізують параноїдальне батьківство, зникнення вільної дитячої гри, одержимість безпекою на всіх ланках американської освіти: від дитсадка до університетів, а також вплив інтернету, соцмереж та гаджетів. Книжка містить детальні практичні поради з використання когнітивно-поведінкової терапії для зміцнення психічного здоров’я серед молоді й дорослих.

Філософія може бути легкою, цікавою і захопливою… якщо про неї розповідає просвітник Найджел Ворбертон.

Він поведе вас хронологічною стежкою основних ідей в історії філософії. На цьому шляху є 40 зупинок — 40 коротких розділів. Ви вчитиметеся майстерності ставити запитання у стилі Сократа, піддавати думки скептицизму, як Піррон, розуміти Канта й розрізняти відтінки рожевих лінз, якими ми дивимося на світ. А ще довідаєтеся про погляди К’єркеґора й Дарвіна, Камю й Маркса чи ж як праці Ніцше «схвалив» Третій Райх, а Алан Тюрінг винайшов тест для штучного інтелекту.

І все це написано простою мовою, із прикладами й історіями.

Луцій Анней Сенека — давньоримський філософ, державний діяч, письменник. Упродовж кількох років він був наставником майбутнього імператора Нерона, а в кращі роки його правління —  найближчим радником.  Написані ним наприкінці життя «Моральні листи до Луцилія» донині визнаються чи не найпопулярнішим філософським творінням письменника.  У 124 листах до свого друга й учня Луцилія Сенека без зайвого моралізаторства викладає свої погляди на життя і смерть, страждання, славу, владу, дружбу, розмірковує щодо конкретних життєвих ситуацій. Він радить своєму учневі непохитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення, доводить перевагу чеснот, чистої совісті, благочестивого життя над багатством і земними насолодами, каже, що справжнє щастя полягає в мудрості, у зреченні від егоїзму. Багато висловів у листах згодом стали крилатими.

Книга є результатом проведення національних круглих столів, де, окрім лідерів думок та науковців, залучений до діалогу і широкий загал. У межах проєкту торкнулися семи вагомих тем, які так чи інакше стосуються кожного українця: культура діалогу, історія та історичні постаті, мова, віра та релігія, щастя, екологія, мистецтво.

Різні думки експертів на сенситивні питання дозволяють не тільки заповнити прогалини публічних дискусій, а й зробити власні висновки та напрацьовувати наші українські наративи.

Книжка року Британської гільдії письменників-мандрівників.

Вони усміхаються і влаштовують посиденьки з друзями, кутаються у в’язані светри й кілограмами палять свічки, люблять булочки з корицею і лакричні палички, їздять на велосипедах і обожнюють мінімалізм. Вони — скандинави, принаймні такими ми їх знаємо з медійної версії.

Але що, як у цього є і зворотний бік? Що, як жителі нордичних країн також закидаються антидепресантами, вірять в ельфів, платять здирницькі податки, терплять жахливу погоду й не будують амбітних планів? Усе це також про скандинавів — але таких, якими ми їх не знаємо.

Людство важко переживає пандемії, війни, депресії, однак період, що настає після кожного такого потрясіння, зазвичай стає набагато продуктивнішим за попередні. Дуже хочеться вірити, що й ми незабаром, пробудивши свої духовні та фізичні сили, зможемо перемогти пандемію та перейти від кризи до нових можливостей. Щоправда, задля їх досягнення потрібно докласти чимало зусиль. Скотт Гелловей на сторінках своєї книги вирізняє та узагальнює низку проблем, спричинених пандемією COVID-19, і розмірковує, чи під силу сучасному по колінню винести тягар посткоронного світу.