Новаторський погляд на нестабільність новинного бізнесу в захопливій розповіді однієї з найвидатніших журналісток сучасності. Джілл Абрамсон стежить за чотирма медіакомпаніями - The New York Times, The Washington Post, BuzzFeed і VICE Media - протягом десятиліття занепаду та радикальних змін, революцій в технологіях, економіці, стандартах подання новин. Нова цифрова реальність, з одного боку, ледь не вбиває дві поважні газети зі старіючою читацькою аудиторією, а з іншого - сприяє виникненню двох медіагігантів зі зростаючою та мінливою аудиторією міленіалів. Читач познайомиться із захисниками традиційної преси, а також із "великими персонами", що створюють нових швидкісних медіаконкурентів: Джеффом Безосом і Марті Бароном (The Washington Post), Артуром Сульцбергером і Діном Баке (The New York Times), Джоною Перетті (BuzzFeed) і Шейною Сміт (VICE). Колишня виконавча редакторка The New York Times Джілл Абрамсон підготувала справжній експертний звіт за останнє десятиліття про руйнування ЗМІ. Книга порушує ключові питання, що стосуються добробуту вільного суспільства та кризи довіри, яка загрожує вільній пресі.

Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт. 

Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.

Пропоноване видання знайомить читача з книгою Вілфреда Баттена Льюїса Троттера (1872–1939) — англійського хірурга, зачинателя нейрохірургії, опублікованої в 1916 році. Вона ґрунтується на ідеях Ґюстава Лебона і мала великий вплив на розвиток групової динаміки та психології натовпу.

Автор вводить концепцію «стадного інстинкту» стосовно людської поведінки та досліджує фундаментальну важливість стадності як серед тварин, так і серед людей, а також описує, як інстинкти впливають на прийняття рішень і соціальну взаємодію. Книга закладає основу для поглибленої дискусії про значення стадного інстинкту у формуванні індивідуальної поведінки та національної моралі. Троттер стверджує, що індивідуальні дії часто керуються силами соціальної згуртованості та колективних настроїв, які необхідно розуміти, щоб орієнтуватися в складнощах управління, особливо під час війни.

Книга призначена для широкого кола читачів.

У «Бомбардувальній мафії» Малкольм Ґладвелл об’єднує історії про голландського генія та його саморобний комп’ютер, братів з центральної Алабами, британського громила і групу хіміків-піроманів з підземних лабораторій Гарвардського університету, щоб розглянути один із найбільших моральних викликів у сучасній історії Америки. Більшість військових мислителів у роки, що передували Другій світовій війні, вважали розвиток авіації другорядною справою. Але невелика група стратегів-ідеалістів, «Бомбардувальна мафія», задалася питанням: «Що, якби точне бомбардування могло знешкодити ворога і зробити війну набагато менш смертоносною?». На противагу цьому, бомбардування Токіо в найсмертоноснішу ніч війни було дітищем генерала Кертіса Лемея, чий жорстокий прагматизм і тактика випаленої землі в Японії коштували тисячам цивільних життя, але, можливо, врятували ще більше, запобігши запланованому вторгненню США. У «Бомбардувальній мафії» Ґладвелл запитує: «Чи було воно того варте?». Справи могли піти інакше, якби попередник Лемея, генерал Гейвуд Ганзелл, залишився на посаді. Ганзелл вірив у високоточні бомбометання, але коли він і Кертіс Лемей боролися за владу в джунглях Гуаму, Лемей вийшов переможцем, що призвело до найтемнішої ночі Другої світової війни. «Бомбардувальна мафія» — це захоплююча історія про пристрасть, інновації та незмірну ціну війни.

Незамінне, просотане гуманізмом видання, анотацію якого ви читаєте, обіймає світогляд японців, історію, політичний устрій, релігійні течії Японії, тисячолітні традиції й найсучасніші наукові досягнення, проблему підліткових самогубств у країні довгожителів, культуру, яку вдається так вдало експортувати за кордон… А ще ця книжка — спосіб подякувати японцям за шалену підтримку України з перших хвилин повномасштабного вторгнення Росії.

Правила впорядковують майже кожен аспект нашого життя. Вони визначають наш робочий час, диктують, як ми водимо машину і накриваємо на стіл, організовують наше життя від народження до смерті. Ми можемо погоджуватися з правилами, боротися проти них чи узгоджувати щось абсолютно нове, але жодна культура не може обійтися без них.

У книзі «Коротка історія правил. Чому ми робимо так, а не інакше» історикиня Лоррейн Дастон описує розвиток та еволюцію правил від давнини до сучасності. Вона яскраво ілюструє, як правила можуть змінюватися — як гнучкі правила стають жорсткішими, або навпаки і як колись надокучливі приписи стають повсякденними нормами. Вона досліджує, коли правила працюють, а коли ні і чому деякі філософські проблеми пов'язані з правилами такі ж давні, як і сама філософія, а інші — такі ж сучасні, як комп’ютери.

Незважаючи на значний поступ демократії в усьому світі, останніми роками спостерігається підвищення інтересу до застосування методів фашистської політики навіть у найрозвиненіших демократичних країнах. Чим викликані такі тенденції і як їх розпізнати? Чому фашизм піднімає голову на теренах Європи й Америки? Філософ з Єльського університету Джейсон Стенлі визначає ознаки, що дають змогу простежити скочування країн до елементів фашизму: вигадування «славетного» минулого на противагу реальним історичним подіям, боротьба з інтелектуалами, спроби ієрархічної побудови суспільства, використання сучасних ЗМІ як засобів пропаганди на користь однієї суспільної групи чи політичної партії тощо. Дослідник пояснює, як фашистські політики намагаються збурювати в суспільстві паніку, нав’язувати свої стереотипи та применшувати здобутки ліберальної демократії, на якій побудована сучасна західна цивілізація, а також вказує на загрози, які принесе з собою демагогічна риторика і практика неофашистів у США, Угорщині та деяких інших країнах, якщо їх вчасно не виявити та не зупинити.

Книга призначена для філософів, соціологів та широкого кола читачів, які цікавляться сучасними тенденціями світової політики.

Що станеться з книжкою у добу онлайн-трансляцій, інтернету і соціальних мереж? Чи буде існувати друкована книжка? Як зміниться життя людини без книжок, чи зміниться? І яке майбутнє читання? Авторка книжки через аналіз наукових досліджень та низку цікавих фактів з історії книжок формує відповіді на ці питання і загалом заспокоює читачів. Ця книжка буде корисною видавцям, бібліотекарям, критикам і оглядачам, вчителям, книгарям та всім любителям книжок.

Ми любимо вважати себе раціональними створіннями, які, щоб вижити, покладаються на розрахунок та інтелект. Але насправді чимало найважливіших моментів в історії людства було пов’язано не з холодними й суворими фактами, а з емоціями.

Спираючись на психологію, нейронауку, філософію, мистецтво та історію релігії, Річард Ферт-Ґодбіхер яскраво ілюструє, як наше розуміння та емоційний досвід змінювалися з часом і як наші почуття формували нас і світ, у якому ми живемо. Від Стародавньої Греції до Африки, від Японії до Османської імперії й аж до Сполучених Штатів — це захоплива мандрівка неосяжним, але дуже емоційним світом.

Чому корупція в Україні (хибно) вважається «непозбувною»? Яка причина того, що ми обираємо політиків певного типу й не довіряємо державі? Чому публічні дискусії у нас так часто перетворюються на «срачі»? Чи дійсно тут «пороблено» (насправді — ні) й системні зміни за західними шаблонами в Україні неможливі?

Кроскультурна наука розкладає національні менталітети на типи, які можна порівнювати, і складові, які можна аналізувати без стереотипів та зайвих емоцій.

Це перший подібний текст українського автора, який пояснює широкій читацькій аудиторії, хто ми такі, чому ми такі, які є, і як з цим жити.

Понад півтора мільйона уйгурів та інших нацменшин зникли в таборах для інтернованих та пов’язаних із ними заводах через нові форми державного насильства та колонізації, які вже роками розгортаються у величезному північно-західному регіоні Китаю. Даррен Байлер розкриває, як величезна мережа технологій, наданих приватними компаніями ― спостереження за обличчям, розпізнавання голосу та інших даних із смартфонів ― з 2017 року дозволили державі та корпораціям занести понад мільйон уйгурів до чорного списку через їх релігійні та культурні обряди.

Автор доводить, що саме зручність смартфонів прирекла китайські нацменшини на катастрофу, і показує, що ця технологія використовується у всьому світі, продається технологічними компаніями від Пекіна до Сіетла, створюючи нові форми несвободи.

«У таборах високих технологій» ― приголомшлива історія про те, як Китай використовував мережу спостереження у смартфонах, щоб затримати понад мільйон людей і створити систему контролю невідому раніше в історії людства.

«Анатомія ненависті. Путін і Україна» — нова робота українського журналіста й публіциста Сергія Руденка. У ній автор препарує дії та вчинки Владіміра Путіна.

Нинішній господар Кремля третину свого життя присвятив спробам підкорити Україну. 24 роки, сотні мільярдів доларів та життя понад 400 000 російських солдатів він поклав заради знищення України. Невдалі спроби змінити президентів, отруєння політичних лідерів української держави, вбивства та кровопролитна війна — Путін використовує весь арсенал кривавого злочинця у боротьбі з Україною.

Ця книга розповідає про те, як, що і чому змусило Путіна розв’язати найбільшу після Другої світової війни континентальну війну у Європі.

У книзі — інсайд, інформація з перших уст, залаштунки російської політики і події, свідками яких був сам автор.

У проєкті взяли участь: міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.) Володимир Огризко, голова СБУ (2006–2010 та 2014–2015 рр.) Валентин Наливайченко та російський опозиціонер і критик Путіна Андрєй Піонтковскій.

Найвідоміший у світі історико-політичний трактат в перекладі видатного українського перекладача Анатоля Перепаді 
Передмова доктора філософських наук, українського історика філософії і перекладача Андрія Дахнія
Всесвітньовідомий план захоплення та утримання влади, що вражає своєю відвертістю

Світ знаходиться у нескінченному русі: розгораються запеклі війни і завойовуються території, найжорстокіші правителі зазнають успіхів, а потім смертельних невдач, держави змінюються, знищують старих, а потім народжують нових правителів. Стрімкий технологічний прогрес стає правою рукою революцій, по один бік яких розвиток, а по інший — катастрофічна розруха і хаос. І обирати шлях належить тим, хто має владу.

Історико-політичний трактат «Державець» і «Флорентійські хроніки» Нікколо Мак’явеллі  розкривають державотворення ізсередини, оспівуючи велич й критикуючи тиранію правителів світу. Автор аналізує дії і стратегії таких історичних постатей, як Александр Македонський і цар Кір, папа Александр і його син Чезаре Борджіа, Карл VII і Людовик XI, біблійний Давид і давньогрецький Ахіллес та багато інших. Він розмірковує над правильністю й помилками їх правлінь і пропонує рішення, які могли б все виправити. 

З часу написання трактату вже минуло півтисячоліття, але історія циклічна і праці Мак’явеллі незмінно актуальні.

До уваги читача — історико-політичні, культурологічні, філософські есеї та статті Анатолія Дністрового, написані упродовж останніх 25 років. Держава, індивід, соціальні та політичні трансформації пострадянського суспільства, постідеології — ці та інші теми автор розглядає крізь оптику міждисциплінарного підходу та в контексті сучасних культурних та історичних реалій України. Книга адресована читачам, які цікавляться становленням сучасного суспільства, політичною філософією, питаннями глобального поступу. На думку автора, кожен письменник рано чи пізно прийде до своєї «Книги спостережень» у традиціях видатного українського мисленника та поета Євгена Маланюка. «Паноптикум. Політика» є своєрідною віхою у творчості Анатолія Дністрового як письменника та інтелектуала.

У війні проти Росії Україна захищає не тільки свій суверенітет, але й світовий ліберальний порядок, який постав перед загрозою авторитаризму путінської Росії. Чи вдасться нам подолати зло авторитаризму, відстояти свободу і врятувати світ від занепаду демократії? Книжка «Свобода та її вороги. Нотатки під час війни» містить аналіз проблем, які стали передумовами ескалації російської агресії 24 лютого 2022 року, та проливає світло на шлях України до перемоги. Успіх України залежить від того, чи впораються українці з ворогами свободи, якими є фасадна демократія, популізм, криза освіти й культури та корупція. Написана впродовж перших двох місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ця книжка є застереженням про загрози, які чинить свободі авторитаризм, а також нагадуванням про важливість невпинної й наполегливої боротьби за цінності лібералізму.

Жінки не такі слабкі, як це нав’язало нам суспільство, і 20 років досліджень Шарона Моалема доводять цілком протилежне. Сильніший імунітет, більша витривалість, менша схильність до деяких хвороб і швидше одужання — ось далеко не повний перелік переваг, які жінки мають перед чоловіками. То хто ж тоді «слабка стать»?

Книжка розвінчує стереотипи й міфи про жіноче здоров’я та розкриває, яку потенційно складну напругу може витримати їхній організм. Це наукова відповідь сексизму та доказ, що дівчата справді можуть усе.

Вражаюча оповідь про початки та перебіг застосувань кіберзброї, які кидають виклик балансу сил, що встановився у світі з часу винайдення атомної бомби. Побудована на великому обсязі інсайдерській інформації, вона посвячує читача у малопомітне, але загрозливе для самих основ техногенної цивілізації протистояння у кіберпросторі.

Автор веде нас через наради в Ситуаційній кімнаті Білого дому та дискусії в офісах підприємств Кремнієвої долини, через осідки російських, китайських чи північнокорейських хакерів, висвітлює діяльність спецслужб та підрозділів збройних сил.

Ми знайдемо опис кібератак проти ядерних програм Ірану та Північної Кореї, енергетичної мережі України, нафтової компанії Saudi Aramco, корпорації Sony, банківських установ, компанії медичного страхування Anthem тощо, і усвідомимо, наскільки вразливі перед цим новим і дуже ефективним видом зброї.

Росія програла нинішню «велику» війну – у цьому немає сумнівів. Бойові дії ще триватимуть, але своїх стратегічних цілей в Україні Кремль вже ніколи не досягне. То чому ж ця війна взагалі стала можливою і чому Москва вірила у свій блискавичний успіх на полі бою? Яке значення має Україна для Путіна особисто та Росії в цілому? Звідки взялися міфи про «ісконно русскій» Крим та «один народ»? Чим закінчиться війна і яке майбутнє чекає на Росію та Україну?

«Чому Україна виграє» – це збірка текстів, які були написані з 2014 по 2022 рік і пройшли випробовування часом. Автор пропонує свої, часто неочікувані відповіді на головні питання сьогодення.

#1 БЕСТСЕЛЕР THE NEW YORK TIMES
ВХОДИТЬ ДО СПИСКУ РЕКОМЕНДОВАНИХ КНИЖОК КЛУБУ ОПРИ ВІНФРІ
ВХОДИТЬ ДО ДОВГОГО СПИСКУ THE NATIONAL BOOK AWARD
НАЗВАНА НАЙКРАЩОЮ КНИГОЮ В ЖАНРІ НОНФІКШН ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ TIME
ОДНА З НАЙКРАЩИХ КНИЖОК РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ PEOPLE
НАЙКРАЩА КНИГА 2020 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ GOODREADS В ЖАНРІ ІСТОРІЇ

Наше суспільство побудоване на кастовій системі – кожен займає у ній своє місце. І хоча сьогодні у людини є право вибору та можливість стати тим, ким вона захоче, так було далеко не завжди. З давніх-давен люди були розділені на класи. Це тривало тисячоліттями. Ба більше, сьогодні у багатьох країнах чітко простежується штучне розмежування між бідними та багатими, могутніми та безвладними, а що уже й говорити про бідні країни?

Окрім раси, класів та інших чинників розділу суспільства у світі існує могутня і при цьому невидима кастова система, яка впливає не лише на поведінку та долю звичайних людей, а й на цілі нації. Та насправді надія на вихід із цієї ситуації є. У своїй книжці авторка пропонує власні шляхи розв’язання глобальної проблеми несправедливості та розмежування людей.

У трактаті «Закони війни» знаменитого китайського стратега і військового теоретика IV–III ст. до н. е. Суня Біня, якого деякі дослідники ототожнюють із легендарним Сунь-цзи, викладено найважливіші правила воєнної стратегії, зокрема: напасти на те, що супротивник цінує найбільше, використовувати забобони й емоції ворога, вдаватися до дезінформації й обманних маневрів, уміти пожертвувати частиною сил, щоб здобути дещо цінніше та ін., які було успішно застосовано під час міжусобних воєн між китайськими удільними країнами-державами в період Воюючих царств (475–221 рр. до н. е.).

Звернуто увагу на принципи й недоліки управління військами, способи їх шикування на місцевості, етапи воєнних дій, підтримання бойового духу в солдатів тощо. Важливо, що, як військовий радник правителя царства Ці, Сунь Бінь не виправдовує війни самі по собі, а вважає їх засобом підтримання ладу й добробуту у світі, обґрунтовуючи, таким чином, принципи воєнного мистецтва в традиційних для Китаю моральних категоріях.

Вдома й на роботі ми щодня борсаємося в потужному потоці інформації, що плине із соцмереж, сайтів, новинних порталів. Украй рідко ставимо під сумнів факти, що споживаємо в інфопросторі. А він стає дедалі токсичнішим: фейки, пропаганда, висмикнуті з контексту слова отруюють. Час фільтрувати інформацію, яку ми всмоктуємо. Ця книжка буде за протигаз. Усім, кому стане хоробрості визнати: нашими умами керують, деформуючи факти підтасованими свідченнями. Усім, хто цікавиться, як працюють механізми створення фейків, звідки в нас ласість дос фабрикованих сенсацій і яка з цього користь для можновладців. У сучасної людини майже не залишилося вибору, жити чи не жити водночас у трьох просторах: фізичному, інформаційному та віртуальному. І поки хтось безконтрольно тиражує фейки, а хтось розгрібає наслідки в реальному світі, нам до снаги зберегти ясність мислення і свободу дії!

Офіцерка Ордена Британської імперії, борчиня за права людини, у «Невидимих жінках» авторка викриває гендерну нерівність там, де її, здавалося б, годі й шукати: на клавішах фортепіано, у програмах розпізнавання голосу, у клінічних випробуваннях лікарських засобів… Коли розробники продуктів і технологій, замість аналізувати цільову аудиторію, збирають дані про типового чоловіка, навіть сухі цифри можуть підгуляти! Жінки в цій системі залишаються непоміченими. Сфери життя, підлаштовані під чоловічі потреби, некомфортні, та більше — небезпечні для жінок. Але так буде не завжди...

Глибоке дослідження відомого письменника й критика, володаря багатьох нагород Вільяма Дерезевіца — попередження про те, як цифрова економіка загрожує життю й роботі митців — музикантів, письменників, художників. Тобто тих, на кому тримається наша духовність і наше суспільство.

Є дві версії того, як живеться в цифрову епоху творчим людям. Перша походить із Кремнієвої долини. Згідно з нею, заробляти творчістю ще ніколи не було так легко. Якщо в тебе є ноутбук — маєш студію звукозапису. Користуєшся айфоном — маєш кінокамеру.

Інша версія належить самим творчим людям. Так, вони погоджуються, опублікувати можна все. Але хто за це заплатить? І ні, не кожен може бути митцем.

То хто ж тут має рацію? Є люди, які справді заробляють сьогодні творчістю. Як їм це вдається? Вільям Дерезевіц, відомий літературний критик і знавець сучасної культури, готовий відповісти на ці питання. На основі інтерв’ю з творчими людьми з найрізноманітніших мистецьких напрямків «Смерть митця» доводить, що перед нашими очима відбувається епохальна трансформація. В епоху Ренесансу були майстри, в ХІХ столітті — богема, у ХХ — професіонали, а в цифрову еру з’являється нова парадигма і вона змінює всі наші усталені уявлення про природу мистецтва й роль митця в суспільстві.

Війни змінюють світ: спричиняють розпад імперій і трансформацію альянсів, виявляють природу глобальних соціально-політичних систем. Нині ми стаємо свідками краху останньої з імперій, чи не найбезглуздішої з них, хай яка офіційна назва цієї держави, — Російської. Ідеться про остаточне звільнення України від колоніального своєю суттю ярма. Попереду — відновлення: повоєнна відбудова та модернізація зруйнованої інфраструктури, створення сучасних промислових виробництв, оновлення соціально-гуманітарної сфери. Проблем, що їх українцям належить розв’язати після перемоги, чимало.

Проте досвід Японії, Республіки Кореї, Китаю та Вʼєтнаму, які оговтувались й відновлювались після стихійних лих і руйнівних воєн, свідчить: шлях від війни до стійкого миру та порядку можна подолати, якщо нація єдина, а плани відновлення розроблені з урахуванням найкращих світових практик. Країни Східної Азії, з їхньою складною історією та бурхливим сьогоденням, уже проклали дорогу.

Сторінка за сторінкою ви дізнаватиметеся, як держави піднімались, відроджувались і ставали рушійною силою світової економічної системи — вартий вивчення досвід, чи не так? Вони змогли, і ми зможемо.

Сергій Корсунський — Надзвичайний і повноважний посол України в Японії, директор Дипломатичної академії при МЗС України (2017-2020), надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині (2008–2016).

Світ довкола нас може лякати величезною кількістю дезінформації, мітами та забобонами. Ми самі часто можемо хибувати на логіку, відчувати брак знань і надмір упереджень, а нашій пам’яті та сприйняттю не завжди варто довіряти. Тож «Путівник усесвітом для скептиків» точно стане нам у пригоді. Стівен Новелла — американський невролог, доцент Єльського університету, популяризатор науки, ведучий однойменного з книгою подкасту — ділиться ключовими засадами здорового скептицизму і пропонує своєрідну інструкцію для розвитку критичного мислення, без якого сучасній людині не обійтися. Теорії змов та НЛО, гомеопатія та екзорцизм, антивакцинаторство та маніпуляції статистикою влучно й дотепно проаналізовані і демонструють засадничий принцип здорового глузду — в будь-якій незрозумілій ситуації варто все піддавати сумніву.

Cамообман — штука шкідлива, якщо не сказати небезпечна. То чому ж тоді він всюдисущий? У «Корисних самонавіюваннях» Шанкар Ведантам і Білл Меслер обстоюють думку, що самообман може дуже непогано прислужитися нашому успіху й добробуту.

Брехня, маленька чи велика, підтримує наше щоденне спілкування з друзями, партнерами та колегами. Проаналізувавши її, можна зрозуміти, чому дехто живе довше за інших, чому в деяких пар тривалі й міцні стосунки, а дехто не може протриматися разом і року; чому одні народи вміють гуртуватися, а інші — ні. Також ви дізнаєтеся, навіщо ми вчимо дітей казати «будь ласка» і «спасибі», навіть якщо ситуація не вимагає від них бути ввічливими.

У книжці багато незвичайних історій, розповідей про наукові дослідження й численні експерименти з несподіваними результатами.

Секс і сексуальність. Фемінізм. Нарцисизм. Егоїзм. Слава. Самореалізація. Гомосексуальність. Гендерна ідентичність. Расизм. Демонстративне споживання. Публічність приватного життя. Повсюдна присутність соціальних медіа... Актуальність цієї книжки важко переоцінити. Вона охоплює майже всі аспекти суспільства споживання XXI століття, не лише висвітлюючи їхній теперішній стан, але й розповідаючи про історію виникнення та розвиток протягом останніх десятиліть і навіть даючи деякі прогнози на майбутнє. Для всіх, хто хоче зрозуміти сучасний світ.   Світ, вільний від Кардаш’янів, ніколи не стане реальністю. Якби не Кардаш’яни, які вирішили проживати своє життя під наглядом публіки, а натомість попросили лише кілька сотень мільйонів (чи мільярдів у випадку Кайлі), це були б якісь інші «звичайні» знаменитості. Ті, з якими можна себе ототожнити. Циніки прагнуть наполягати, що знаменитості є частиною механізму доставки, мета якого — стимулювати аудиторію, щоб та пристрасно бажала нових споживчих товарів та діяла імпульсивно, купуючи їх. Я не відкидаю цього аргументу, хоча якби це були не знаменитості, то корпорації знайшли би інші шляхи та методи підтримки того ритму споживацтва, що зародився у XX столітті.

Це посібник з виживання в інформаційному просторі, тут йдеться про те, як працює маніпуляція та пропаганда і як себе захистити від фейків та дезінформації.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України та автор книжки на реальних прикладах пояснює п’ять принципів, які допоможуть перемогти в інформаційних війнах – про спирання на реальність, критичне мислення, керування емоціями, відчуття спільноти та взаємодію з державою. Поштовхом до написання цієї книжки стала анексія Криму та початок війни в Україні у 2014 році, в якій брехня та маніпуляції стали ключовими інструментами. Ці принципи захисту в гібридній війні не змінилися з 2014 року, вони ті самі і ще більш актуальні після повномасштабного вторгнення.

Це видання не тільки для професійних медійників та комунікаторів, а й для кожного, хто споживає контент в інтернеті, хто користується соцмережами і хоче подбати про свою інформаційну гігієну.

«Тридцять шість стратагем» — давньокитайський воєнний трактат. Саме слово «стратагема» означає воєнну хитрість. Кожна з них є стислим описом однієї з тридцяти шістьох моделей поведінки, які використовують для досягнення мети не лише під час бойових дій, але й у політиці, бізнесі, спорті та навіть у повсякденному житті та вихованні дітей.

Для широкого кола читачів.

«1937» — результат трирічної розслідувальницької роботи Максима Савчука, журналіста телевізійного проєкту «Схеми: корупція в деталях» (Радіо Свобода).

«1937» — це книга про пошук, про несподівані й часом шокуючі знахідки, про годинні чатування на броньований мерседес із номером «1937», про відповіді Віктора Медведчука на прямі незручні запитання. А ще це книжка про розслідувальницьку журналістську кухню, про спостережливість, терплячість і наполегливість. І про те, що якщо в темній кімнаті таки ховається чорна кішка, то її можна знайти. Навіть більше — її потрібно знайти.

Книга розвінчує міф про те, що звичайна людина не може розпізнати брехню в ЗМІ та соціальних мережах. Може, проте для цього потрібно дотримуватися інформаційної гігієни. Простих правил, які здатен освоїти кожен і незалежно від віку. 

Чим насправді є людська одержимість красою? Чому нас непереборно ваблять певні наборів фізичних рис та ознак? Що змушує людей зазирати у дзеркало, вибілювати шкіру чи засмагати, цікавитись модними трендами? Доктор психології, дослідниця і викладачка Гарвардської школи медицини, практикуюча психологиня Ненсі Еткофф, стверджує, що це не є виявами зіпсутості, матеріалізму, бездуховності, марнославства чи поверхневості. Спираючись на десятки наукових праць та результати сотень авторитетних досліджень на перетині соціальної психології, соціометрії, біології та фізіології, авторка пояснює чіткі взаємозв’язки між тим, що люди універсально вважають красивим, та еволюційними потребами нашого виду.

Простежуючи відмінності сприйняття вроди, моди та сексуальності в різних країнах, культурах, епохах, суспільних прошарках, вона відзначає, як на вподобання впливають вік, стать, орієнтація і суспільні норми і пояснює причини цих відмінностей. Ненсі Еткофф розглядає практично кожен елемент людської зовнішності та детально пояснює, що ми незмінно намагаємося розгледіти та підкреслити в собі самих, і що бачать наші потенційні сексуальні партнери, суспільство та навіть роботодавці.

Україна зіткнулася і веде війну з сильним, зловісно безпринципним ворогом – ядерною Росією. Вистояти в конфронтації і успішно стримати натиск її непримиренності і агресії – дуже серйозна задача для цього покоління українців. Саме результативне стримування буде означати для України перемогу.

Академік Володимир Горбулін, один з найавторитетніших фахівців в області безпеки і оборони, присвятив свою книгу окресленню єдиного для перемоги шляху – відродження і зростання оборонного потенціалу країни, створення і розвитку в Україні асиметричного арсеналу стримування російської або будь-якої іншої потенційної агресії.

На думку автора, невід'ємним елементом такого асиметричні арсеналує:
• трансформовані розвідки,
• перекроєна в контррозвідувальний орган Служба безпеки України,
• спеціально підготовлені структури інформаційної боротьби,
• кардинально модернізована армія,
• вивірене, законодавчо оформлена територіальна оборона,
• створення і розгортання нової ракетної техніки,
• нові підходи в розвитку Сил спеціальних операцій,
• оперативне переозброєння ЗСУ з акцентом на сучасні технології.

У книзі Володимира Горбуліна також чути заклик до аналізу досвіду сусідніх держав в частині створення та застосування приватних військових компаній.

Людство завжди прагне змін. Кращого майбутнього. Заможнішого і щасливішого життя.
У різні часи до змін закликали пророки і змовники, реформатори і революціонери. Ламалися старі системи — виникали нові. Надії справджувалися — або всі зусилля зводилися нанівець. Мрії втілювалися — чи ні, — і з’являлися нові виклики...
Чи завжди зміни були на краще? Чому такими різними виявлялися результати? І чи не зависока ціна?
Про тисячолітній досвід різних держав і народів, про їхні помилки і здобутки, про те, чому може навчити світова історія сучасних українців, — у захопливій розвідці Олексія Мустафіна.

У нас ніколи не було стільки інформації під рукою, як сьогодні, але більшість не знає, як насправді влаштований світ. Ця книжка пояснює сім найбільш фундаментальних реалій, які керують нашим виживанням і процвітанням.

Від виробництва енергії та харчових продуктів, через глобалізацію до екологічної катастрофи, книжка «Як насправді влаштований світ» пропонує вкрай необхідну інформацію про реальний стан речей.

Вацлав Сміл не песиміст і не оптиміст, він науковець –  провідний світовий експерт з енергетики. Його книжка – це спроба пояснити важливі факти про світ, спираючись на новітню науку включно із власними захопливими дослідженнями.

Прочитавши її, ви отримаєте відповідь на найглибше запитання людства: «Ми безповоротно приречені чи попереду світле майбутнє?»

Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління. Прочитавши її ви дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати; зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства; познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.

Азія — найбільший за територією і населенням континент, зі складною історією і бурхливим сьогоденням. Азійські країни — одні з визначальних у міжнародній політиці XXI століття, але для багатьох залишаються майже невідомими. Азійський вектор зовнішньої політики України потребує розуміння особливостей держав цього регіону та стратегії розбудови відносин з ними на засадах спільних інтересів. У цій книжці автор підсумовує свої спостереження щодо економічних, соціальних і культурних особливостей, які допоможуть скласти цілісну картину про те, якою може бути взаємодія з країнами Південно-Східної і Східної Азії.

У книжці прискіпливого релігієзнавця та дослідника запропоновано новий, незвичайний погляд на Схід-з метою показати читачеві випадкові або хибні образи та інтерпретації та багато прихованих сенсів, які європейці зазвичай не помічають. Читачі зможуть краще зрозуміти, чим є Близький Схід насправді, відчути, наскільки вигадки і стереотипи відрізняються від реальності.

Бестселер New York Times

Колишній посол США в Росії, науковець Майкл МакФол аналізує відносини між двома країнами — Росією та США — у їхньому тридцятирічному розвитку. Ще у 1980-х автор уперше відвідав Росію й щиро полюбив радянських громадян за їхнє прагнення демократичних змін. Пізніше МакФол став першою особою при президентові Обамі, яка просувала політику Перезавантаження в американо-російських відносинах, а потім — і послом у Росії. Однак, попри неймовірні докладені зусилля, усі сподівання на покращення взаємин між двома державами-антиподами не справдилися. Що сталося? Чому Росія, демонструючи позірну прихильність до демократичних цінностей, почала згортання свободи слова, вторглася в Україну, дозволила собі втручання у вибори президента США? Чому Сполучені Штати Америки так і не змогли втілити стратегію Перезавантаження в життя попри її палку підтримку серед самих росіян? Де й коли дипломатія в колись холодних відносинах стала такою нестерпно гарячою? 

У книжці «Від Холодної війни до Гарячого миру» Майкл МакФол подає детальну історію розвитку й занепаду американо-російських відносин і розглядає причини, які могли призвести до такого невтішного результату.

Москва почалася для британського журналіста Пітера Померанцева, народженого в Києві сина дисидента-вигнанця, 2001 року, коли він приїжджав у переповнене життям, можливостями, грошима місто — працювати в західних аналітичних центрах, проєктах ЄС, асистентом на зйомках документальних фільмів. Проте сюжет цієї книжки починається лише 2006 року, коли Померанцев стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. Він знайомиться зі світом, який у своїх засадах відрізняється від знайомих йому світів: британського європейського, російського дисидентського. Це світ всемогутнього російського телебачення, грубих грошей та великої влади. І поруч із цією Росією нафтових капіталів, декадентських вечірок, захмарно дорогих творів мистецтва постає Росія переповнених слідчих ізоляторів, бандитів, спецслужб, безправ’я. Так Померанцев відкриває сам спосіб мислення цієї «нової Росії» — глибоке розщеплення особистості, множинність, розшарування і порожнечу між ними. Розповідь не завершується у Москві: по поверненні до Лондона Померанцев спостерігає, як «нова Росія» крокує Заходом, скуповуючи нерухомість, а її мислення універсалізується.

Книжка «Нічого правдивого й усе можливо» зробила внесок у зміну способу, в який у світі доти дискутували про Росію, особливо на тлі подій 2014 року, коли книжка вперше побачила світ. А 2016 року Пітер Померанцев отримав за неї нагороду Королівського літературного товариства — Премію Онтадчі.