«Українська ідея» - збірник філософських, наукових, політологічних, публіцистичних праць відомого вченого та громадського діяча, Провідника Всеукраїнської організації «Тризуб» імені Степана Бандери полковника Василя Петровича Іванишина (1944-2007), присвячених проблемам українського національного відродження, державотворення, осмислення та популяризації національно-екзистенціальної методології інтерпретації. У них автор розкриває й обґрунтовує конструктивно-творчу суть і безальтернативність українського націоналізму як основи українського національного мислення і діяння, життєву необхідність реалізації української національної ідеї - ідеї державного самоутвердження української нації через створення української національної держави із всеохопною системою українського національного народовладдя.
Видання розраховане передусім на тих національно пробуджених і політично активних читачів, яких турбує стан української нації і доля України.
У цій книзі Павла Штепи - автора широко відомих в українському світі праць «Московство» та «Мафія і Україна» - подано широкоформатний зіставний аналіз характерологічних рис українців і росіян, показані взаємини між цими народами в політичному, економічному, культурному, релігійно-конфесійному та ін. аспектах.
Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому - залежно від ставлення до української ідеї - воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.
Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п'ятиколонників на українській землі.
Адресоване науковцям, політикам, студентам, широкому загалові читачів.
До книги увійшли статті учасників X Бандерівських читань. Тематикою обговорення стали проблеми майбутнього: як буде розвиватися Україна після Перемоги? Яке місце посяде Київ на геополітичній шахівниці? Яким буде суспільно-політичний устрій, розвиток економіки, культури? Врешті, як впливатиме війна на покоління переможців і на розвиток держави і суспільства?
Вагомою часткою цьогорічного видання стали кращі роботи учасників вже третього в рамках Бандерівських читань конкурсу есе для студентів, молодих дослідників під назвою «Філософія української перемоги. Візія Великої України». Молодь ставить найглибші питання, переймається не лише проблемами військової сили чи економічного розвитку, але й культурним фактором, ідейним впливом на глобальному рівні.
Чимало дописувачів — безпосередні учасники московсько-української війни, що бачать неминучість Перемоги і закликають міркувати про сценарії майбутнього.
До збірника увійшли матеріали виступів учасників IX Бандерівських читань. Тематикою обговорення стали такі проблеми, як усвідомлення, чим є і чим не є український націоналізм у XXI столітті; завдання і форми діяльності націоналістичного руху: виклики і відповіді; ліволібе-ральний зашморг на шиї освіти: як здолати нав'язувані трансформації; націоналістична візія освітнього і виховного процесу. Матеріали включають доробки науковців, політиків, громадських діячів, ветеранів російсько-української війни.
До збірки вибраних праць провідного теоретика українського вольового націоналізму увійшли його важливі й промовисті твори 1920-х рр., які стали класикою української політичної думки. Тоді щойно розцвів талант Д. Донцова як публіциста й політичного філософа, він став найвпливовішою ідейною постаттю Західної України та еміграції, очолив знаменитий журнал «Літературно-науковий вістник».
Книга «Підстави нашої політики» (Відень, 1921) відкривала нову епоху в українському історичному бутті, на її ідеалах і принципах формувалося нове покоління українських націоналістів, яке невдовзі створило героїку ОУН і УПА. Збірку доповнили брошури «Що таке інтернаціоналізм?» та «Політика принципіальна і опортуністична», кращі ідеологічні есе та статті, які демонструють талант автора як чудового аналітика, оригінального концептуаліста, неперевершеного полеміста. Сумарно ці твори дають цілісне уявлення про той комплекс ідей та настроїв, яким жило праве українство на вільних від большевизму теренах.
Писані на вигнанні «Скорботні елегії» і «Листи з Понту» (українською мовою повністю перекладені вперше) принесли Овідієві щиро людську, непроминальну славу, співчутливим відлунням озвавшись у творах багатьох європейських поетів, зокрема – у Шевченковому «Кобзарі». Саме завдяки «Скорботам» Овідій на всі часи став символом поета-вигнанця.
З іменем Степана Бандери нерозривно пов'язаний найяскравіший період боротьби українського народу за свою свободу і національну державу У цій книзі вміщено вибрані праці Степана Бандери з проблем теорії націоналізму, організованого націоналістичного руху, завдань і форм національно-визвольної революції.
Ізраїльський «Моссад» відомий як одна з найефективніших спецслужб світу, попри коротку історію сучасного Ізраїлю. З яких коренів почало виростати це відомство ще до утворення Держави Ізраїль? Де межа між честю, фанатизмом та обов’язком? Чому не завжди варто покладатися навіть на найближчих союзників, і як навіть найкращі агенти та аналітики припускаються «дитячих» помилок? Автори цієї книги не ставлять перелічених запитань – та все ж дають докладну відповідь на них... і ще багато інших.
«Основною темою цієї нашої розвідки є націократія, себто концепція державно-політичного й соціяльно-економічного устрою, що її заступає сучасний організований український націоналізм. Працю свою рекомендуємо насамперед увазі провідних націоналістичних кадрів. Обмежений розмір цієї книжки приневолив нас надати розвідці схематичний характер, проте сподіємося, що й у такій обробітці вона дає відповідь на ряд актуальних для українського націоналізму питань.»
Видатний філософ, поет, педагог Григорій Сковорода (1722–1794) був і візіонером. Адже «Сон» мислителя — твір, у якому відбито все пережите й передумане Сковородою, — можна назвати фіксацією вибору його власного місця у світі. Четвертий том також містить листи, філологічні нотатки Григорія Сковороди та його переклад комедії Теренція «Брати». У додатку вміщено біографію філософа, написану його учнем, а згодом близьким другом М. Ковалинським. Завдяки Ковалинському й збереглася значна частина епістолярної спадщини Г. Сковороди.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
До цього тому ввійшли трактати, діалоги, притчі Григорія Сковороди (1722–1794), написані ним упродовж 70–90-х років XVIII ст. В них Сковорода розвиває власне філософсько-етичне вчення про самопізнання і щастя, що ґрунтується на спорідненій праці. Соціальні аспекти життєдіяльності людини мислитель розкриває у власних етичних і педагогічних поглядах. Деякі з написаних наприкінці свого життя притч філософ присвятив проблемі виховання молоді. Він навчав так, як жив, а жив так, як навчав. Твори Григорія Сковороди увійшли до скарбниці української культури, педагогіки й літератури та є актуальними і в наш час.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Кільце» увійшли трактати, діалоги, притчі. Характерними рисами філософії митця є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. У його творах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зокрема у діалозі «Кільце» філософ розвиває та конкретизує своє вчення про наявність двох натур, обґрунтовує ідею про те, що через пізнання невидимої натури речей проходить шлях до самопізнання та досягнення щастя і спокою духу. Помітне місце у діалозі мають й міфологічні та фольклорні сюжети.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
Автор досліджує виникнення, розвиток та функціонування цього самого русского міра від часів Івана Грозного до сучасності. Це чи не найперше настільки широке дослідження механізмів самовідтворення русского міра. Як змінити ідеологію русского міра? Як розвалити символічні структури? Чи потрібна росіянам свобода?
Олег Панфілов (1957 р. н.) — журналіст, правозахисник, публіцист, історик, професор, у минулому автор і ведучий програми на Радіо Свобода й телеканалі «ПІК», Грузія. Автор сценаріїв до восьми фільмів, більш ніж 3 тис. статей, опублікованих у газетах та журналах багатьох країн світу, лауреат міжнародних премій, автор та співавтор багатьох книг. Кавалер Ордену Честі, Грузія.
Ця книжка присвячена історії відносин між двома народами — українським і грузинським. Автор охоплює період від XVII століття до сьогодення. Висвітлює перші відомі контакти між цими народами й оповідає, коли склалися найщільніші між ними зв’язки. У виданні йдеться про перших українських переселенців до Грузії, які мали асимілюватися як «росіяни», жителі Російської імперії, але вони за кілька поколінь прийняли грузинську мову й культуру; про започаткування дипломатичних відносин між цими країнами у період утворення незалежних держав — Української Народної Республіки та Грузинської Демократичної Республіки, котрі майже одночасно були окуповані Радянською Росією. Але й у роки радянської влади український і грузинський народи чинили спротив. Видання також містить розділи, що присвячені сучасним подіям на теренах цих держав.
Серед тих, хто століттями вчить Європу сміятися й висміювати, уявляти й сумніватися, Лукіан Самосатський (бл. 120 р. — після 180 р.) — на чільному місці. Хтозна, чи написав би Томас Мор «Утопію», а Джонатан Свіфт — «Мандри Гуллівера», якби свого часу не надихнула їх Лукіанова «Правдива історія». Античність майже не залишила згадок про життя цього автора (хіба що скупі й геть не надійні автобіографічні свідчення), однак чудово зберегла його оповідання й діалоги, за якими — гострий розум, дивовижна ерудованість, жвава й невтомна уява, наснажена кінічним імпульсом. Крім «Правдивої історії», мабуть, найвідомішого Лукіанового твору, до видання увійшли діалоги, які суттєво доповнюють письменницький портрет, — «Двічі обвинувачений» і «Нахлібник».
В опублікованих у цій книжці, вперше перекладених українською мовою, філософських «Діалогах» видатний римський мислитель-стоїк Сенека, блискучий майстер емоційного афористичного письма у живій бесіді з читачем радить, у який спосіб за умов моральної кризи споживацького суспільства протистояти знеособленню, осягнути душевний спокій, отже, щастя.
Видання друге, переклав з латини Андрій Содомора.
«Строкаті історії» Клавдія Еліана – багатий розмаїттям збірник анекдотів, переказів, притч, розгорнутих висловів видатних людей, спостережень за рослинним і тваринним світом та історична добірка матеріалу розповідного або ж описового характеру в дуже елегантній прозі. Це праця освіченого римлянина, який досконало вивчив грецьку мову і всі свої твори написав нею. Культура еллінів стала і його власною. Але попри це Еліан залишався відданим своєму рідному корінню і насправді пишався цим, як це виявляється під час читання його твору.
Ґай Саллюстій Крісп (бл. 86 р. до Р. Х. — бл. 35 р. до Р. Х.) — чільний римський історіограф, видатний стиліст, реформатор жанру. Тонкий психолог і майстер підозри, Саллюстій захоплював і надихав своїми творами не одне покоління європейських істориків, письменників та філософів — від Таціта до Момзена, від Сенеки до Ніцше. «Змова Катіліни» — дебютна монографія автора, присвячена подіям 63 р. до Р. Х., коли збіднілий патрицій Луцій Серґій Катіліна спробував учинити в Римі збройний переворот і захопити державну владу.
Унікальність видання в тому, що тут чи не вперше зібрані в одній книзі художні твори видатного філософа в повному їхньому обсязі з додачею вибраних упорядником з різних текстів (і художніх, і філософських) афоризмів, які сягають вершин афористики. Книга містить ґрунтовну розвідку В. Шевчука про письменницьку спадщину Г. Сковороди та біографію, написану учнем філософа М. Ковалинським. Всі тексти подаємо в перекладі на сучасну літературну мову з урахуванням цезур. Цезура — це пробіл посередині рядка у силабічному вірші. Він (пробіл) був для того, щоб при читанні робилася пауза. Система ілюстрацій відбиває образотворче бачення світу XVIII століття.
«Держава» Платона є одним із найцікавіших і найоригінальніших творів давньогрецького мислителя. Обґрунтовуючи свою модель політичного устрою, Платон вимальовує картину ідеальної держави, у якій торжествують ідеї Добра й Справедливості, ліквідовано приватну власність, створено найдоцільнішу систему виховання й навчання, проголошено рівність чоловіків і жінок, а владу у ній обіймають справжні філософи. Кожний за своїми здібностями у такій державі повинен займатися своєю справою, досконало володіючи своїм мистецтвом. Написана у 77–60 рр. IV ст. до н. е., вона й до сьогодні є натхненням до наукового пошуку й джерелом державотворчих ідей.
Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.
Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.
Людина — істота мінлива. Вона безупинно перероджується, опиняється в нових умовах, постійно змушена звикати до них і освоюється. Когось думки про колишні чи майбутні зміни не надто турбують, а хтось, навпаки, прагне їх навмисно, кидається у вир можливого, хоча часом це доволі болісний процес. При цьому кожній особистості властиво «розмножуватися» на силу-силенну власних двійників (не обов’язково тотожних між собою). Чому ми не завжди вчиняємо обачливо, буваємо агресивними та нетерпимими до іншості, нарочито відокремлюємо себе від усього чужого й намагаємося окреслювати свої горизонти? Чому воліємо змінюватися, хоча вважаємо себе доконечно сформованими створіннями, чому відкриті до новацій, але часом уперті й не годні поступитися ні на йоту нікому і ні в чому, легко зачудовуємося тим, чого не вміємо, але не завжди визнаємо здобутків ближніх, наслідуємо стільки, хоч відбавляй, але наполягаємо на власній правоті, захищаємо скривджених, та не хочемо дати ради собі? В оцих багатозначних подвійностях ми й намагаємося знаходити себе.
Про природу людської подвійності, дублювання й множинності й розмірковує Тарас Лютий у своїй книжці. Автор зацікавився цією темою понад двадцять років тому, а останнім часом нотував свої міркування в окремих есеях. Нарешті всі дослідження й розвідки з теми двійництва зібрані в одній книжці.
До видання увійшли три найпопулярніші трактати видатного римського філософа, оратора, письменника, державного діяча Марка Туллія Ціцерона (106–43 рр. до н.е.) — «Про закони», «Про державу», «Про природу богів». Розмисли їх автора про державу, націєтворчу роль мови, громадянську відповідальність, природу людини й сьогодні є актуальними, особливо для нас, українців. Вклад Ціцерона в теорію і практику красномовства, філософію неоцінений. Розквіт Ціцероніанізму припадає на епоху Відродження. Просвітництво теж багато чим завдячує риському філософу, оратору: стиль його листів Ціцерона наслідували мадам де Севіньє, Монтеск’є, Лакло та ін. До творчості Ціцерона зверталися Юм, Локк, Вольтер, Дідро та інші філософи.
«Розрада від Філософії», поетично-філософська містерія пізньоримського мислителя Северина Боеція (бл. 480-524), у вишуканій художній формі ставить – і намагається розв’язати – низку питань, які в різні епохи спонукали до інтелектуального пошуку: про природу щастя і найвище благо; про Боже провидіння і присутність зла у світі; про свободу волі і передвизначеність. Твір справив величезний вплив на культуру європейського Середньовіччя та Відродження і назавжди лишився дорогоцінним духовним надбанням людства.
Шокуюче розслідування двох журналісток Джоді Кантор і Меґан Туей сколихнуло не лише Голлівуд, а й увесь світ, ніби відкрило скриньку Пандори — жінки, які десятиліттями мовчали про свої травматичні історії, тепер відверто заговорили. Вони відкрилися світові заради інших жінок, для убезпечення майбутніх поколінь та для себе. Так постав рух #MeToo.
Це розповідь про сексуальні злочини, скоєні відомим голлівудським продюсером Гарві Вайнштайном, про жорстоке ставлення президента Доналда Трампа до жінок і про публічне обвинувачення судді Верховного суду США Бретта Кавано в сексуальному насильстві. Авторки збирали інформацію протягом трьох років, провели сотні інтерв’ю, які записували від Лондона до Пало-Альто. Усе це підкріплено стенограмами розмов, листами й іншими оригінальними документами. Журналістки отримали за це розслідування Пулітцерівську премію у категорії «Служіння суспільству».
Сучасне суспільство приділяє дедалі більше уваги питанням сексуальної та гендерної ідентичності. Мистецтво, медіа й політики активно формують дискусію про права ЛГБТК+ та можливості самовираження. Проте ще кілька десятиліть тому ці теми сприймалися інакше, а нинішні уявлення про свободу здавалися дивними й навіть парадоксальними.
У цьому ґрунтовному дослідженні Карл Трумен простежує, як філософські течії, романтизм, психоаналіз, соціальні й політичні рухи XIX–XX століть і технологічний прогрес сформували нове розуміння вибору й автономії особистості. Кульмінацією цього процесу стала сексуальна революція 1960-х, що змінила норми сексуальної поведінки.
Читач знайде у книжці глибокий аналіз важливих питань сучасності: політики ідентичності та експресивного індивідуалізму, абортів, одностатевих шлюбів, трансгендерності, порнографії та мови ненависті. Книжка показує, які ідеї видатних мислителів і культурних діячів сформували сучасність та якими будуть їхні історичні наслідки.
Щодня ми приймаємо рішення, керуючись тим, у що віримо: цінності визначають наш вибір і загалом наші амбіції. У «Компасі цінностей» докторка Мандіп Рай визначила певну засадничу цінність кожної країни, про яку пише, і таким чином створила незвичний путівник, що водночас спонукає нас замислитися про наші власні системи координат. Це нагода поглянути на себе очима світу, по-новому оцінити свої можливості й виклики, які стоять перед нами як світовою спільнотою.
Мандіп Рай вивчала філософію, політику й економіку. Кар’єру починала в найбільшому банківському холдингу США JPMorgan, де опікувалася приватними клієнтами. Пізніше вона працювала в ООН, а як репортерка BBC World Service та Reuters об’їздила понад 150 країн світу.
«Ця книжка відкриває нам серця, думки та традиції народів світу, показує, як тісно ми пов’язані та що розбіжності між нами породжені переважно власними вузькими інтересами і браком турботи про спільний добробут нашої глобальної родини. Сподіваюся, вона допоможе зробити світ щасливішим місцем», — пише про «Компас цінностей» Далай-лама.
Минуле людства у книзі Sapiens "Людина розумна". Далеке майбутнє у книзі Homo Deus "Людина божественна". Саме настав час замислитися над питаннями сьогодення.
Що означає підйом Дональда Трампа? Що можна зробити з епідемією фейкових новин? Чому ліберальна демократія зазнає кризи? Чи повернеться Бог? Чи наближається нова Світова війна? Яка цивілізація доміную в світі - Захід, Китай, іслам? Чи варто Європі тримати відкритими двері для іммігрантів? Чи може націоналізм вирішити проблеми нерівності й зміни клімату? Що треба вчинити з тероризмом?
У третій книзі Ювала Ноя Харарі простих відповідей не буде. Проте захоплива подорож навколо глибокого смислу подій, що відбувається сьогодні - гарантована.
Велика нафта і газ проти демократії: переможцю дістанеться все.
Міцно закута у сланцеві печери, надійно притиснена товщею океанських вод, замурована арктичними крижаними брилами, у надрах землі тисячоліттями дрімала потужна сила - енергія нафти й газу. Але одного дня стався величезний прорив: людина сягнула бурильним долотом золотої нафтової жили. Цей історичний удар бурильного долота змінив усе: економіку, політику, екологію, а також уявлення про добро й зло, багатство й бідність. На арену цивілізаційного поступу людства увірвалася нафтогазова промисловість.
Перед читачами сцена за сценою розгортається неймовірно захоплива, криваво безжальна, а в деяких епізодах відверто абсурдна історія про те, як нафта і газ торують собі шлях, повсякчас ґвалтуючи демократію й наполегливо домагаючись світового панування. Чи то йдеться про непомірні податкові пільги для американських нафтовидобувних штатів, чи про просякнуту зневірою, кров'ю і голодом Екваторіальну Гвінею, чи про намагання президента Російської Федерації задушити в газопровідних "обіймах" ресурсно залежну Європу!
Ця книга — зібрання свідчень очевидців, представників різних епох: послів, співробітників дипломатичних місій, офіцерів, купців — про країну, що нині зветься Росією.
Цікаво, що російська цензура не хотіла таких свідчень. Російські переклади іноді свідомо спотворювалися перекладачами, а деякі визначні твори, уривки з яких наведено тут, ніколи не видавалися російською мовою — зрештою, українською теж.
Книга стане в пригоді військовим, дипломатам, бізнесменам, а також усім, хто хоче (або не хоче) мати справу з Росією.
«Книга чаю: японська гармонія мистецтва, культури та простого життя», відома в усьому світі як «Книга чаю», вийшла друком у 1906 році. У ній японський письменник, учений та мистецтвознавець Какудзо Окакура спробував показати західному читачеві глибинний вплив чаю на філософію та світогляд народів Сходу. І зі своїм завданням автор упорався на сто відсотків — інтерес до книги в усьому світі не вщухає вже понад сто років!
«Книга чаю» розповідає про філософію чаю, пов’язану з традиціями Китаю, про культуру чайної церемонії, що зародилася в Японії, чайні школи та їхніх майстрів, про вплив чаювання на релігію, культуру, мистецтво і навіть економіку багатьох країн. Вишукана скромність буття японців, їхнє ставлення до життя та мистецькі течії пов’язані із чаєм.
До збірки також увійшла робота «Ідеали Сходу: дух японського мистецтва». У ній автор розповідає про становлення мистецтва Японії, його розвиток та зміни в різні епохи.
Книга призначена для широкого кола читачів.
Це видання знайомить із найвідомішими та найвпливовішими роботами Джеймса Аллена (англ. James Allen, 1864–1912) — британського письменника-філософа, відомого своїми мотиваційними книгами.
Саме Джеймс Аллен — один із перших, хто у своїх творах дав аналіз мотивації особистості для розкриття внутрішнього потенціалу. Його книги були написані ще на початку минулого століття, але досі не втратили своєї актуальності, а навпаки, багато разів перевидані й зараз вважаються класичними роботами із саморозвитку людини. «Як людина мислить» — одна з найбільш цитованих у світі книжок із саморозвитку поряд із працями Дейла Карнегі та Наполеона Гілла. Прочитавши її, читач дізнається, як завдяки управлінню власними думками домогтися особистого та професійного успіху, як навчитися, використовуючи силу думки, змінювати дійсність і що треба зробити, щоб досягти достатку та розквіту.
Книга адресована широкому колу читачів.
Століттями суспільство вважало чоловіче домінування природним для людського виду. Але яким було б наше розуміння гендерної нерівності — уявного минулого і суперечливого сьогодення — якби ми не вважали, що чоловіки завжди панували над жінками?
У цій сміливій і радикальній книжці наукова журналістка Анжела Саїні досліджує коріння того, що ми називаємо патріархатом: як він уперше вкорінився в суспільствах і поширився по всьому світу від доісторичних часів до сьогодення. Саїні подорожує до найдавніших відомих людських поселень, аналізує найновіші результати досліджень, а також простежує культурні та політичні історії, доводячи, що колоніалізм та імперії кардинально змінили спосіб життя в Азії, Африці та Америці, поширюючи жорсткі патріархальні звичаї і підриваючи те, як люди організовували свої сім'ї та роботу.
У наш час, попри боротьбу з сексизмом, насильством і дискримінацією, навіть революційні зусилля, спрямовані на досягнення рівності, часто закінчуються невдачею. Але «Патріархи» вселяють надію — відкривають множинність людських устроїв, підважують старі наративи й викривають чоловічу зверхність як постійно мінливий елемент системи контролю.
Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт.
Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.
Пропоноване видання знайомить читача з книгою Вілфреда Баттена Льюїса Троттера (1872–1939) — англійського хірурга, зачинателя нейрохірургії, опублікованої в 1916 році. Вона ґрунтується на ідеях Ґюстава Лебона і мала великий вплив на розвиток групової динаміки та психології натовпу.
Автор вводить концепцію «стадного інстинкту» стосовно людської поведінки та досліджує фундаментальну важливість стадності як серед тварин, так і серед людей, а також описує, як інстинкти впливають на прийняття рішень і соціальну взаємодію. Книга закладає основу для поглибленої дискусії про значення стадного інстинкту у формуванні індивідуальної поведінки та національної моралі. Троттер стверджує, що індивідуальні дії часто керуються силами соціальної згуртованості та колективних настроїв, які необхідно розуміти, щоб орієнтуватися в складнощах управління, особливо під час війни.
Книга призначена для широкого кола читачів.
У «Бомбардувальній мафії» Малкольм Ґладвелл об’єднує історії про голландського генія та його саморобний комп’ютер, братів з центральної Алабами, британського громила і групу хіміків-піроманів з підземних лабораторій Гарвардського університету, щоб розглянути один із найбільших моральних викликів у сучасній історії Америки. Більшість військових мислителів у роки, що передували Другій світовій війні, вважали розвиток авіації другорядною справою. Але невелика група стратегів-ідеалістів, «Бомбардувальна мафія», задалася питанням: «Що, якби точне бомбардування могло знешкодити ворога і зробити війну набагато менш смертоносною?». На противагу цьому, бомбардування Токіо в найсмертоноснішу ніч війни було дітищем генерала Кертіса Лемея, чий жорстокий прагматизм і тактика випаленої землі в Японії коштували тисячам цивільних життя, але, можливо, врятували ще більше, запобігши запланованому вторгненню США. У «Бомбардувальній мафії» Ґладвелл запитує: «Чи було воно того варте?». Справи могли піти інакше, якби попередник Лемея, генерал Гейвуд Ганзелл, залишився на посаді. Ганзелл вірив у високоточні бомбометання, але коли він і Кертіс Лемей боролися за владу в джунглях Гуаму, Лемей вийшов переможцем, що призвело до найтемнішої ночі Другої світової війни. «Бомбардувальна мафія» — це захоплююча історія про пристрасть, інновації та незмірну ціну війни.
Чорний одяг, темне, пофарбоване волосся й підведені очі; прогулянки на цвинтарі, специфічна музика та вірші про смерть; широкі штани, реп і графіті на стінах; металеві ланцюги, поголені голови з ірокезами й «стіли» — навколо існування субкультур десятиліттями точаться різноманітні дискусії. Дехто називає їх даниною підлітковому бунтарству, а інші вважають радикальними течіями, які можуть містити загрозу для суспільства. Але що насправді ховається за яскравими образами і які цінності транслюють ці, на перший погляд, «дивні» угрупування? Який зв’язок між першими субкультурами, які виникали на території України, й сучасністю? І чому декому з нас саме так хочеться представляти себе світові?
Українська фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор дослідила, як українська молодь впродовж століть виборювала своє право на культурну ідентичність — від перших течій в періоди імперських та радянських часів й аж до незалежності.
