До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Кільце» увійшли трактати, діалоги, притчі. Характерними рисами філософії митця є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. У його творах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зокрема у діалозі «Кільце» філософ розвиває та конкретизує своє вчення про наявність двох натур, обґрунтовує ідею про те, що через пізнання невидимої натури речей проходить шлях до самопізнання та досягнення щастя і спокою духу. Помітне місце у діалозі мають й міфологічні та фольклорні сюжети.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
Автор досліджує виникнення, розвиток та функціонування цього самого русского міра від часів Івана Грозного до сучасності. Це чи не найперше настільки широке дослідження механізмів самовідтворення русского міра. Як змінити ідеологію русского міра? Як розвалити символічні структури? Чи потрібна росіянам свобода?
Олег Панфілов (1957 р. н.) — журналіст, правозахисник, публіцист, історик, професор, у минулому автор і ведучий програми на Радіо Свобода й телеканалі «ПІК», Грузія. Автор сценаріїв до восьми фільмів, більш ніж 3 тис. статей, опублікованих у газетах та журналах багатьох країн світу, лауреат міжнародних премій, автор та співавтор багатьох книг. Кавалер Ордену Честі, Грузія.
Ця книжка присвячена історії відносин між двома народами — українським і грузинським. Автор охоплює період від XVII століття до сьогодення. Висвітлює перші відомі контакти між цими народами й оповідає, коли склалися найщільніші між ними зв’язки. У виданні йдеться про перших українських переселенців до Грузії, які мали асимілюватися як «росіяни», жителі Російської імперії, але вони за кілька поколінь прийняли грузинську мову й культуру; про започаткування дипломатичних відносин між цими країнами у період утворення незалежних держав — Української Народної Республіки та Грузинської Демократичної Республіки, котрі майже одночасно були окуповані Радянською Росією. Але й у роки радянської влади український і грузинський народи чинили спротив. Видання також містить розділи, що присвячені сучасним подіям на теренах цих держав.
Серед тих, хто століттями вчить Європу сміятися й висміювати, уявляти й сумніватися, Лукіан Самосатський (бл. 120 р. — після 180 р.) — на чільному місці. Хтозна, чи написав би Томас Мор «Утопію», а Джонатан Свіфт — «Мандри Гуллівера», якби свого часу не надихнула їх Лукіанова «Правдива історія». Античність майже не залишила згадок про життя цього автора (хіба що скупі й геть не надійні автобіографічні свідчення), однак чудово зберегла його оповідання й діалоги, за якими — гострий розум, дивовижна ерудованість, жвава й невтомна уява, наснажена кінічним імпульсом. Крім «Правдивої історії», мабуть, найвідомішого Лукіанового твору, до видання увійшли діалоги, які суттєво доповнюють письменницький портрет, — «Двічі обвинувачений» і «Нахлібник».
Цей том повного зібрання творів Фрідріха Вільгельма Ніцше (1844–1900) почасти відтворює перший том Критично-дослідницького видання (KSA) у 15 томах видатного німецького філософа, яке вперше з’явилося 1980 року й було підготовлене на основі укладеного Джорджо Коллі та Мацціно Монтінарі Критичного повного видання, що вийшло друком у видавництві «Вальтер де Ґройтер» у 1967-му та наступних роках. Цей том містить ранні твори — «Народження трагедії» та чотири «Невчасні міркування»: «Давід Штраус як сповідник і письменник», «Про користь і шкоду історіїдля життя», «Шопенгауер як вихователь» і «Ріхард Ваґнер у Байройті». Тут уважний читач має нагоду прочути основну — трагічну — тональність творчості філософа, що дозволить не заблукати в лабіринті його на позір хаотичного мислення.
В опублікованих у цій книжці, вперше перекладених українською мовою, філософських «Діалогах» видатний римський мислитель-стоїк Сенека, блискучий майстер емоційного афористичного письма у живій бесіді з читачем радить, у який спосіб за умов моральної кризи споживацького суспільства протистояти знеособленню, осягнути душевний спокій, отже, щастя.
Видання друге, переклав з латини Андрій Содомора.
«Строкаті історії» Клавдія Еліана – багатий розмаїттям збірник анекдотів, переказів, притч, розгорнутих висловів видатних людей, спостережень за рослинним і тваринним світом та історична добірка матеріалу розповідного або ж описового характеру в дуже елегантній прозі. Це праця освіченого римлянина, який досконало вивчив грецьку мову і всі свої твори написав нею. Культура еллінів стала і його власною. Але попри це Еліан залишався відданим своєму рідному корінню і насправді пишався цим, як це виявляється під час читання його твору.
Ґай Саллюстій Крісп (бл. 86 р. до Р. Х. — бл. 35 р. до Р. Х.) — чільний римський історіограф, видатний стиліст, реформатор жанру. Тонкий психолог і майстер підозри, Саллюстій захоплював і надихав своїми творами не одне покоління європейських істориків, письменників та філософів — від Таціта до Момзена, від Сенеки до Ніцше. «Змова Катіліни» — дебютна монографія автора, присвячена подіям 63 р. до Р. Х., коли збіднілий патрицій Луцій Серґій Катіліна спробував учинити в Римі збройний переворот і захопити державну владу.
Унікальність видання в тому, що тут чи не вперше зібрані в одній книзі художні твори видатного філософа в повному їхньому обсязі з додачею вибраних упорядником з різних текстів (і художніх, і філософських) афоризмів, які сягають вершин афористики. Книга містить ґрунтовну розвідку В. Шевчука про письменницьку спадщину Г. Сковороди та біографію, написану учнем філософа М. Ковалинським. Всі тексти подаємо в перекладі на сучасну літературну мову з урахуванням цезур. Цезура — це пробіл посередині рядка у силабічному вірші. Він (пробіл) був для того, щоб при читанні робилася пауза. Система ілюстрацій відбиває образотворче бачення світу XVIII століття.
Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.
Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.
Людина — істота мінлива. Вона безупинно перероджується, опиняється в нових умовах, постійно змушена звикати до них і освоюється. Когось думки про колишні чи майбутні зміни не надто турбують, а хтось, навпаки, прагне їх навмисно, кидається у вир можливого, хоча часом це доволі болісний процес. При цьому кожній особистості властиво «розмножуватися» на силу-силенну власних двійників (не обов’язково тотожних між собою). Чому ми не завжди вчиняємо обачливо, буваємо агресивними та нетерпимими до іншості, нарочито відокремлюємо себе від усього чужого й намагаємося окреслювати свої горизонти? Чому воліємо змінюватися, хоча вважаємо себе доконечно сформованими створіннями, чому відкриті до новацій, але часом уперті й не годні поступитися ні на йоту нікому і ні в чому, легко зачудовуємося тим, чого не вміємо, але не завжди визнаємо здобутків ближніх, наслідуємо стільки, хоч відбавляй, але наполягаємо на власній правоті, захищаємо скривджених, та не хочемо дати ради собі? В оцих багатозначних подвійностях ми й намагаємося знаходити себе.
Про природу людської подвійності, дублювання й множинності й розмірковує Тарас Лютий у своїй книжці. Автор зацікавився цією темою понад двадцять років тому, а останнім часом нотував свої міркування в окремих есеях. Нарешті всі дослідження й розвідки з теми двійництва зібрані в одній книжці.
Написана в останній рік існування СРСР і вперше видана 1992 року, книга Оксани Забужко «Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період» поклала початок постколоніальному переосмисленню національної спадщини в гуманітарній думці незалежної України. Це перша праця, у якій філософія національної ідеї розглядається як самостійна інтелектуальна течія, що сягає далеко за межі політології — до питань про сутність і сенс національного буття. На широкому історико-культурному матеріалі, авторка досліджує місце цієї течії в європейській — і, спеціально, українській — свідомості новітнього часу (ХІХ — поч. ХХ ст.), окремо зупиняючись на постаті «Мойсея модерної України» — І. Франка.
До видання увійшли три найпопулярніші трактати видатного римського філософа, оратора, письменника, державного діяча Марка Туллія Ціцерона (106–43 рр. до н.е.) — «Про закони», «Про державу», «Про природу богів». Розмисли їх автора про державу, націєтворчу роль мови, громадянську відповідальність, природу людини й сьогодні є актуальними, особливо для нас, українців. Вклад Ціцерона в теорію і практику красномовства, філософію неоцінений. Розквіт Ціцероніанізму припадає на епоху Відродження. Просвітництво теж багато чим завдячує риському філософу, оратору: стиль його листів Ціцерона наслідували мадам де Севіньє, Монтеск’є, Лакло та ін. До творчості Ціцерона зверталися Юм, Локк, Вольтер, Дідро та інші філософи.
«Розрада від Філософії», поетично-філософська містерія пізньоримського мислителя Северина Боеція (бл. 480-524), у вишуканій художній формі ставить – і намагається розв’язати – низку питань, які в різні епохи спонукали до інтелектуального пошуку: про природу щастя і найвище благо; про Боже провидіння і присутність зла у світі; про свободу волі і передвизначеність. Твір справив величезний вплив на культуру європейського Середньовіччя та Відродження і назавжди лишився дорогоцінним духовним надбанням людства.
Шокуюче розслідування двох журналісток Джоді Кантор і Меґан Туей сколихнуло не лише Голлівуд, а й увесь світ, ніби відкрило скриньку Пандори — жінки, які десятиліттями мовчали про свої травматичні історії, тепер відверто заговорили. Вони відкрилися світові заради інших жінок, для убезпечення майбутніх поколінь та для себе. Так постав рух #MeToo.
Це розповідь про сексуальні злочини, скоєні відомим голлівудським продюсером Гарві Вайнштайном, про жорстоке ставлення президента Доналда Трампа до жінок і про публічне обвинувачення судді Верховного суду США Бретта Кавано в сексуальному насильстві. Авторки збирали інформацію протягом трьох років, провели сотні інтерв’ю, які записували від Лондона до Пало-Альто. Усе це підкріплено стенограмами розмов, листами й іншими оригінальними документами. Журналістки отримали за це розслідування Пулітцерівську премію у категорії «Служіння суспільству».
Щодня ми приймаємо рішення, керуючись тим, у що віримо: цінності визначають наш вибір і загалом наші амбіції. У «Компасі цінностей» докторка Мандіп Рай визначила певну засадничу цінність кожної країни, про яку пише, і таким чином створила незвичний путівник, що водночас спонукає нас замислитися про наші власні системи координат. Це нагода поглянути на себе очима світу, по-новому оцінити свої можливості й виклики, які стоять перед нами як світовою спільнотою.
Мандіп Рай вивчала філософію, політику й економіку. Кар’єру починала в найбільшому банківському холдингу США JPMorgan, де опікувалася приватними клієнтами. Пізніше вона працювала в ООН, а як репортерка BBC World Service та Reuters об’їздила понад 150 країн світу.
«Ця книжка відкриває нам серця, думки та традиції народів світу, показує, як тісно ми пов’язані та що розбіжності між нами породжені переважно власними вузькими інтересами і браком турботи про спільний добробут нашої глобальної родини. Сподіваюся, вона допоможе зробити світ щасливішим місцем», — пише про «Компас цінностей» Далай-лама.
Військовий психіатр, полковник Армії США Чарльз Гоуґ присвятив своє життя допомозі ветеранам у подоланні впливу війни на психічне здоров’я. Його книжка пропонує конкретний набір навичок і порад, що допоможуть впоратися з психофізіологічними наслідками війни, бойовим стресом та посттравматичним стресовим розладом. Автор детально описує, як відслідковувати власний психічний стан та керувати стресом, щоб зрештою його подолати. Практичні рекомендації Гоуґа допомогли тисячам воїнів успішно здійснити перехід до мирного життя.
Видання буде корисним учасникам бойових дій, членам їхніх родин, військовим лікарям, психотерапевтам і психіатрам, викладачам та студентам медичних навчальних закладів, а також роботодавцям, працівникам держустанов, громадських та благодійних організацій.
Минуле людства у книзі Sapiens "Людина розумна". Далеке майбутнє у книзі Homo Deus "Людина божественна". Саме настав час замислитися над питаннями сьогодення.
Що означає підйом Дональда Трампа? Що можна зробити з епідемією фейкових новин? Чому ліберальна демократія зазнає кризи? Чи повернеться Бог? Чи наближається нова Світова війна? Яка цивілізація доміную в світі - Захід, Китай, іслам? Чи варто Європі тримати відкритими двері для іммігрантів? Чи може націоналізм вирішити проблеми нерівності й зміни клімату? Що треба вчинити з тероризмом?
У третій книзі Ювала Ноя Харарі простих відповідей не буде. Проте захоплива подорож навколо глибокого смислу подій, що відбувається сьогодні - гарантована.
Велика нафта і газ проти демократії: переможцю дістанеться все.
Міцно закута у сланцеві печери, надійно притиснена товщею океанських вод, замурована арктичними крижаними брилами, у надрах землі тисячоліттями дрімала потужна сила - енергія нафти й газу. Але одного дня стався величезний прорив: людина сягнула бурильним долотом золотої нафтової жили. Цей історичний удар бурильного долота змінив усе: економіку, політику, екологію, а також уявлення про добро й зло, багатство й бідність. На арену цивілізаційного поступу людства увірвалася нафтогазова промисловість.
Перед читачами сцена за сценою розгортається неймовірно захоплива, криваво безжальна, а в деяких епізодах відверто абсурдна історія про те, як нафта і газ торують собі шлях, повсякчас ґвалтуючи демократію й наполегливо домагаючись світового панування. Чи то йдеться про непомірні податкові пільги для американських нафтовидобувних штатів, чи про просякнуту зневірою, кров'ю і голодом Екваторіальну Гвінею, чи про намагання президента Російської Федерації задушити в газопровідних "обіймах" ресурсно залежну Європу!
У «Бомбардувальній мафії» Малкольм Ґладвелл об’єднує історії про голландського генія та його саморобний комп’ютер, братів з центральної Алабами, британського громила і групу хіміків-піроманів з підземних лабораторій Гарвардського університету, щоб розглянути один із найбільших моральних викликів у сучасній історії Америки. Більшість військових мислителів у роки, що передували Другій світовій війні, вважали розвиток авіації другорядною справою. Але невелика група стратегів-ідеалістів, «Бомбардувальна мафія», задалася питанням: «Що, якби точне бомбардування могло знешкодити ворога і зробити війну набагато менш смертоносною?». На противагу цьому, бомбардування Токіо в найсмертоноснішу ніч війни було дітищем генерала Кертіса Лемея, чий жорстокий прагматизм і тактика випаленої землі в Японії коштували тисячам цивільних життя, але, можливо, врятували ще більше, запобігши запланованому вторгненню США. У «Бомбардувальній мафії» Ґладвелл запитує: «Чи було воно того варте?». Справи могли піти інакше, якби попередник Лемея, генерал Гейвуд Ганзелл, залишився на посаді. Ганзелл вірив у високоточні бомбометання, але коли він і Кертіс Лемей боролися за владу в джунглях Гуаму, Лемей вийшов переможцем, що призвело до найтемнішої ночі Другої світової війни. «Бомбардувальна мафія» — це захоплююча історія про пристрасть, інновації та незмірну ціну війни.
Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт.
Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.
Правила впорядковують майже кожен аспект нашого життя. Вони визначають наш робочий час, диктують, як ми водимо машину і накриваємо на стіл, організовують наше життя від народження до смерті. Ми можемо погоджуватися з правилами, боротися проти них чи узгоджувати щось абсолютно нове, але жодна культура не може обійтися без них.
У книзі «Коротка історія правил. Чому ми робимо так, а не інакше» історикиня Лоррейн Дастон описує розвиток та еволюцію правил від давнини до сучасності. Вона яскраво ілюструє, як правила можуть змінюватися — як гнучкі правила стають жорсткішими, або навпаки і як колись надокучливі приписи стають повсякденними нормами. Вона досліджує, коли правила працюють, а коли ні і чому деякі філософські проблеми пов'язані з правилами такі ж давні, як і сама філософія, а інші — такі ж сучасні, як комп’ютери.
Легендарний юдейський цар Соломон, мудрий правитель Ізраїльського царства, є автором декількох повчально-поетичних книг Старого Заповіту та деяких псалмів. Серед них — «Книга притч царя Соломона», у якій людство протягом кількох тисячоліть знаходить невичерпну мудрість у вигляді повчань, настанов та притч.
Це книга морально-етичних порад і настанов, яка торкається багатьох аспектів людського життя: стосунки батьків і дітей, чоловіка і жінки, вчення і неуцтво, працелюбність і лінь, багатство і бідність, праведність і гріховність, мудрість і безрозсудність. Викладені в лаконічній манері настанови вчать читачів, як жити благочестиво й мудро, як уникнути на своєму життєвому шляху спокус і пасток, які люди розставляють самі собі та одне одному внаслідок нерозумної поведінки. Мета цієї книги — допомогти читачеві пізнати мистецтво мудрого та праведного життя.
Призначена для широкого кола читачів.
Новинка від Міністра закордонних справ України та автора книги «Війна за реальність» Дмитра Кулеби. «Ідея цієї збірки народилася із розуміння, що російська агресія проти України докорінно змінить світ. Уже змінює його. З полум’я цієї війни, найжахливішої в Європі з часів Другої світової, постане нова глобальна архітектура безпеки, нова дипломатія, нові правила співіснування», — Дмитро Кулеба. Як автор ідеї та упорядник пан Кулеба запропонував написати есеї для цього видання 23-м інтелектуалам. Він закликав видатних державних діячів, мислителів, військових, бізнесменів, науковців, правників та істориків Європи, Північної та Південної Америки, Африки, Азії, поділитися своїм баченням майбутнього після російської агресії. В есеях автори відповіли на три ключових запитання. Якими є наслідки цієї війни для світу? Як ця війна змінить світ? Що дасть світові українська перемога?
Технології як засіб трансформації і переосмислення людини
Понад шістдесят років тому, в час чорно-білого телебачення і радіо, Маклюену вдалося передбачити майбутнє — стрімкий перехід від технологій, що ґрунтуються на механіці колеса, до технологій, основа яких — електричні сплетіння.
Як змінилися форми досвіду, світогляду та самопрояву завдяки появі фонетичної абетки, а згодом завдяки друкові? Чому створюючи нові технології людина теж зазнає змін і трансформацій? Яким чином дослідження процесів змін, що супроводжують появу засобів масових комунікацій, пов'язані з відкриттям поняття «глобального села»?
«Галактика Гутенберга» — це низка історичних спостережень за новими культурними формуваннями, які є результатом «збуджень», викликаних спершу писемністю, а згодом друкуванням. Праця, присвячена дослідженню впливу масової комунікації на людське мислення, принесла Маршаллу Маклюену славу медіатеоретика і прогнозиста нових медіа. Автору вдалось передбачити драматичні технологічні інновації — мережеве, стиснуте «глобальне село», яке виникне в реальності лише наприкінці XX та у XXI століттях.
Незважаючи на значний поступ демократії в усьому світі, останніми роками спостерігається підвищення інтересу до застосування методів фашистської політики навіть у найрозвиненіших демократичних країнах. Чим викликані такі тенденції і як їх розпізнати? Чому фашизм піднімає голову на теренах Європи й Америки? Філософ з Єльського університету Джейсон Стенлі визначає ознаки, що дають змогу простежити скочування країн до елементів фашизму: вигадування «славетного» минулого на противагу реальним історичним подіям, боротьба з інтелектуалами, спроби ієрархічної побудови суспільства, використання сучасних ЗМІ як засобів пропаганди на користь однієї суспільної групи чи політичної партії тощо. Дослідник пояснює, як фашистські політики намагаються збурювати в суспільстві паніку, нав’язувати свої стереотипи та применшувати здобутки ліберальної демократії, на якій побудована сучасна західна цивілізація, а також вказує на загрози, які принесе з собою демагогічна риторика і практика неофашистів у США, Угорщині та деяких інших країнах, якщо їх вчасно не виявити та не зупинити.
Книга призначена для філософів, соціологів та широкого кола читачів, які цікавляться сучасними тенденціями світової політики.
Чому корупція в Україні (хибно) вважається «непозбувною»? Яка причина того, що ми обираємо політиків певного типу й не довіряємо державі? Чому публічні дискусії у нас так часто перетворюються на «срачі»? Чи дійсно тут «пороблено» (насправді — ні) й системні зміни за західними шаблонами в Україні неможливі?
Кроскультурна наука розкладає національні менталітети на типи, які можна порівнювати, і складові, які можна аналізувати без стереотипів та зайвих емоцій.
Це перший подібний текст українського автора, який пояснює широкій читацькій аудиторії, хто ми такі, чому ми такі, які є, і як з цим жити.
«Анатомія ненависті. Путін і Україна» — нова робота українського журналіста й публіциста Сергія Руденка. У ній автор препарує дії та вчинки Владіміра Путіна.
Нинішній господар Кремля третину свого життя присвятив спробам підкорити Україну. 24 роки, сотні мільярдів доларів та життя понад 400 000 російських солдатів він поклав заради знищення України. Невдалі спроби змінити президентів, отруєння політичних лідерів української держави, вбивства та кровопролитна війна — Путін використовує весь арсенал кривавого злочинця у боротьбі з Україною.
Ця книга розповідає про те, як, що і чому змусило Путіна розв’язати найбільшу після Другої світової війни континентальну війну у Європі.
У книзі — інсайд, інформація з перших уст, залаштунки російської політики і події, свідками яких був сам автор.
У проєкті взяли участь: міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.) Володимир Огризко, голова СБУ (2006–2010 та 2014–2015 рр.) Валентин Наливайченко та російський опозиціонер і критик Путіна Андрєй Піонтковскій.
Ми любимо вважати себе раціональними створіннями, які, щоб вижити, покладаються на розрахунок та інтелект. Але насправді чимало найважливіших моментів в історії людства було пов’язано не з холодними й суворими фактами, а з емоціями.
Спираючись на психологію, нейронауку, філософію, мистецтво та історію релігії, Річард Ферт-Ґодбіхер яскраво ілюструє, як наше розуміння та емоційний досвід змінювалися з часом і як наші почуття формували нас і світ, у якому ми живемо. Від Стародавньої Греції до Африки, від Японії до Османської імперії й аж до Сполучених Штатів — це захоплива мандрівка неосяжним, але дуже емоційним світом.
Що станеться з книжкою у добу онлайн-трансляцій, інтернету і соціальних мереж? Чи буде існувати друкована книжка? Як зміниться життя людини без книжок, чи зміниться? І яке майбутнє читання? Авторка книжки через аналіз наукових досліджень та низку цікавих фактів з історії книжок формує відповіді на ці питання і загалом заспокоює читачів. Ця книжка буде корисною видавцям, бібліотекарям, критикам і оглядачам, вчителям, книгарям та всім любителям книжок.
Найвідоміший у світі історико-політичний трактат в перекладі видатного українського перекладача Анатоля Перепаді
Передмова доктора філософських наук, українського історика філософії і перекладача Андрія Дахнія
Всесвітньовідомий план захоплення та утримання влади, що вражає своєю відвертістю
Світ знаходиться у нескінченному русі: розгораються запеклі війни і завойовуються території, найжорстокіші правителі зазнають успіхів, а потім смертельних невдач, держави змінюються, знищують старих, а потім народжують нових правителів. Стрімкий технологічний прогрес стає правою рукою революцій, по один бік яких розвиток, а по інший — катастрофічна розруха і хаос. І обирати шлях належить тим, хто має владу.
Історико-політичний трактат «Державець» і «Флорентійські хроніки» Нікколо Мак’явеллі розкривають державотворення ізсередини, оспівуючи велич й критикуючи тиранію правителів світу. Автор аналізує дії і стратегії таких історичних постатей, як Александр Македонський і цар Кір, папа Александр і його син Чезаре Борджіа, Карл VII і Людовик XI, біблійний Давид і давньогрецький Ахіллес та багато інших. Він розмірковує над правильністю й помилками їх правлінь і пропонує рішення, які могли б все виправити.
З часу написання трактату вже минуло півтисячоліття, але історія циклічна і праці Мак’явеллі незмінно актуальні.
Понад півтора мільйона уйгурів та інших нацменшин зникли в таборах для інтернованих та пов’язаних із ними заводах через нові форми державного насильства та колонізації, які вже роками розгортаються у величезному північно-західному регіоні Китаю. Даррен Байлер розкриває, як величезна мережа технологій, наданих приватними компаніями ― спостереження за обличчям, розпізнавання голосу та інших даних із смартфонів ― з 2017 року дозволили державі та корпораціям занести понад мільйон уйгурів до чорного списку через їх релігійні та культурні обряди.
Автор доводить, що саме зручність смартфонів прирекла китайські нацменшини на катастрофу, і показує, що ця технологія використовується у всьому світі, продається технологічними компаніями від Пекіна до Сіетла, створюючи нові форми несвободи.
«У таборах високих технологій» ― приголомшлива історія про те, як Китай використовував мережу спостереження у смартфонах, щоб затримати понад мільйон людей і створити систему контролю невідому раніше в історії людства.
«Велика шахівниця» — одна з найбільш резонансних книжок кінця ХХ ст., яка й дотепер притягує інтерес читацької аудиторії. Куди рухаються у своїй міжнародній політиці найбільші держави світу? Якою може бути доля планети за того чи іншого перебігу подій? Такі питання ставив перед собою видатний американський політолог, і його відповіді на них вражають глибиною та проникливістю і збурюють дискусії та емоції. Бжезінського вивчають, його концепцію детально аналізують; одні захоплюються її довершеністю, інші демонізують і автора, і його твір. Читачі цього видання складуть власне уявлення про глибину і слушність міркувань політолога, що постають перед нами в компетентному українському перекладі. І, звісно, слід пам’ятати, що в концепції Бжезінського і, відповідно, в цій книжці вагоме місце належить Україні, тому що нам випало жити в одному з «геополітичних опорних пунктів» світу.
Вражаюча оповідь про початки та перебіг застосувань кіберзброї, які кидають виклик балансу сил, що встановився у світі з часу винайдення атомної бомби. Побудована на великому обсязі інсайдерській інформації, вона посвячує читача у малопомітне, але загрозливе для самих основ техногенної цивілізації протистояння у кіберпросторі.
Автор веде нас через наради в Ситуаційній кімнаті Білого дому та дискусії в офісах підприємств Кремнієвої долини, через осідки російських, китайських чи північнокорейських хакерів, висвітлює діяльність спецслужб та підрозділів збройних сил.
Ми знайдемо опис кібератак проти ядерних програм Ірану та Північної Кореї, енергетичної мережі України, нафтової компанії Saudi Aramco, корпорації Sony, банківських установ, компанії медичного страхування Anthem тощо, і усвідомимо, наскільки вразливі перед цим новим і дуже ефективним видом зброї.
У трактаті «Закони війни» знаменитого китайського стратега і військового теоретика IV–III ст. до н. е. Суня Біня, якого деякі дослідники ототожнюють із легендарним Сунь-цзи, викладено найважливіші правила воєнної стратегії, зокрема: напасти на те, що супротивник цінує найбільше, використовувати забобони й емоції ворога, вдаватися до дезінформації й обманних маневрів, уміти пожертвувати частиною сил, щоб здобути дещо цінніше та ін., які було успішно застосовано під час міжусобних воєн між китайськими удільними країнами-державами в період Воюючих царств (475–221 рр. до н. е.).
Звернуто увагу на принципи й недоліки управління військами, способи їх шикування на місцевості, етапи воєнних дій, підтримання бойового духу в солдатів тощо. Важливо, що, як військовий радник правителя царства Ці, Сунь Бінь не виправдовує війни самі по собі, а вважає їх засобом підтримання ладу й добробуту у світі, обґрунтовуючи, таким чином, принципи воєнного мистецтва в традиційних для Китаю моральних категоріях.
Росія програла нинішню «велику» війну – у цьому немає сумнівів. Бойові дії ще триватимуть, але своїх стратегічних цілей в Україні Кремль вже ніколи не досягне. То чому ж ця війна взагалі стала можливою і чому Москва вірила у свій блискавичний успіх на полі бою? Яке значення має Україна для Путіна особисто та Росії в цілому? Звідки взялися міфи про «ісконно русскій» Крим та «один народ»? Чим закінчиться війна і яке майбутнє чекає на Росію та Україну?
«Чому Україна виграє» – це збірка текстів, які були написані з 2014 по 2022 рік і пройшли випробовування часом. Автор пропонує свої, часто неочікувані відповіді на головні питання сьогодення.
У війні проти Росії Україна захищає не тільки свій суверенітет, але й світовий ліберальний порядок, який постав перед загрозою авторитаризму путінської Росії. Чи вдасться нам подолати зло авторитаризму, відстояти свободу і врятувати світ від занепаду демократії? Книжка «Свобода та її вороги. Нотатки під час війни» містить аналіз проблем, які стали передумовами ескалації російської агресії 24 лютого 2022 року, та проливає світло на шлях України до перемоги. Успіх України залежить від того, чи впораються українці з ворогами свободи, якими є фасадна демократія, популізм, криза освіти й культури та корупція. Написана впродовж перших двох місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ця книжка є застереженням про загрози, які чинить свободі авторитаризм, а також нагадуванням про важливість невпинної й наполегливої боротьби за цінності лібералізму.
Жінки не такі слабкі, як це нав’язало нам суспільство, і 20 років досліджень Шарона Моалема доводять цілком протилежне. Сильніший імунітет, більша витривалість, менша схильність до деяких хвороб і швидше одужання — ось далеко не повний перелік переваг, які жінки мають перед чоловіками. То хто ж тоді «слабка стать»?
Книжка розвінчує стереотипи й міфи про жіноче здоров’я та розкриває, яку потенційно складну напругу може витримати їхній організм. Це наукова відповідь сексизму та доказ, що дівчата справді можуть усе.
