Завдяки "Дао фізики" люди вперше усвідомили містичну природу субатомного світу. Впродовж наступних років було написано багато книг про зв'язки між квантовою теорією та ідеями буддизму, індуїзму й даосизму, але публікація Фрітьофа Капри стала фундаментом, на який спиралися інші автори, - і його мудрість витримала перевірку часом. Книгу перекладено більш як двадцятьма мовами, що є свідченням її універсальності й неминущої значущості.

Ця книжка знайомить читача з роботами короля Пруссії Карла Фрідріха ІІ (1712–1786), який увійшов до історії як Фрідріх Великий. Він був генієм війни, солдатом та інтелектуалом, крім своєї рідної — німецької мови, володів французькою, англійською, іспанською, португальською та італійською; читав латиною, грецькою та давньогрецькою, івритом, був автором листів, які можна назвати шедевром епістолярного жанру XVIII століття, законодавцем та спритним політичним інтриганом. Однією з найблискучіших робіт Фрідріха Великого є політичний трактат «Анти-Макіавеллі», написаний у 1739–1740 рр., коли королю було лише 28 років. У ньому він полемізує з Нікколо Макіавеллі та його знаменитою книгою «Державотворець». Трактат став одним із найбільш читаних творів у освіченій Європі та не втратив своєї актуальності і в наші дні, а, навпаки, став надзвичайно затребуваний як вивірений порадник з управління. До видання також увійшов твір Фрідріха Великого «Наука військового мистецтва до своїх генералів» — праця, присвячена тактиці та стратегії ведення війни.

Секс і сексуальність. Фемінізм. Нарцисизм. Егоїзм. Слава. Самореалізація. Гомосексуальність. Гендерна ідентичність. Расизм. Демонстративне споживання. Публічність приватного життя. Повсюдна присутність соціальних медіа... Актуальність цієї книжки важко переоцінити. Вона охоплює майже всі аспекти суспільства споживання XXI століття, не лише висвітлюючи їхній теперішній стан, але й розповідаючи про історію виникнення та розвиток протягом останніх десятиліть і навіть даючи деякі прогнози на майбутнє. Для всіх, хто хоче зрозуміти сучасний світ.   Світ, вільний від Кардаш’янів, ніколи не стане реальністю. Якби не Кардаш’яни, які вирішили проживати своє життя під наглядом публіки, а натомість попросили лише кілька сотень мільйонів (чи мільярдів у випадку Кайлі), це були б якісь інші «звичайні» знаменитості. Ті, з якими можна себе ототожнити. Циніки прагнуть наполягати, що знаменитості є частиною механізму доставки, мета якого — стимулювати аудиторію, щоб та пристрасно бажала нових споживчих товарів та діяла імпульсивно, купуючи їх. Я не відкидаю цього аргументу, хоча якби це були не знаменитості, то корпорації знайшли би інші шляхи та методи підтримки того ритму споживацтва, що зародився у XX столітті.

Пропонована книга — це збірка найдавніших із відомих людству трактатів про воєнне мистецтво та його філософію, які написали понад два тисячоліття тому два китайські стратеги й філософи Сунь-цзи та У-цзи. У них стисло викладено базові принципи ведення війни та підготовки до неї.

Значення вказаних трактатів не обмежується лише впливом на військове мистецтво Давнього Сходу, вони й досі популярні та входять до навчальних програм військових академій не тільки Китаю, Японії, а й США.

Ці твори — основа філософії, мистецтва і науки ведення війни. Пропонована книга — це і джерело воєнної мудрості, і практична інструкція з тактики та стратегії воєнних дій.

Це посібник з виживання в інформаційному просторі, тут йдеться про те, як працює маніпуляція та пропаганда і як себе захистити від фейків та дезінформації.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України та автор книжки на реальних прикладах пояснює п’ять принципів, які допоможуть перемогти в інформаційних війнах – про спирання на реальність, критичне мислення, керування емоціями, відчуття спільноти та взаємодію з державою. Поштовхом до написання цієї книжки стала анексія Криму та початок війни в Україні у 2014 році, в якій брехня та маніпуляції стали ключовими інструментами. Ці принципи захисту в гібридній війні не змінилися з 2014 року, вони ті самі і ще більш актуальні після повномасштабного вторгнення.

Це видання не тільки для професійних медійників та комунікаторів, а й для кожного, хто споживає контент в інтернеті, хто користується соцмережами і хоче подбати про свою інформаційну гігієну.

«1937» — результат трирічної розслідувальницької роботи Максима Савчука, журналіста телевізійного проєкту «Схеми: корупція в деталях» (Радіо Свобода).

«1937» — це книга про пошук, про несподівані й часом шокуючі знахідки, про годинні чатування на броньований мерседес із номером «1937», про відповіді Віктора Медведчука на прямі незручні запитання. А ще це книжка про розслідувальницьку журналістську кухню, про спостережливість, терплячість і наполегливість. І про те, що якщо в темній кімнаті таки ховається чорна кішка, то її можна знайти. Навіть більше — її потрібно знайти.

Книга розвінчує міф про те, що звичайна людина не може розпізнати брехню в ЗМІ та соціальних мережах. Може, проте для цього потрібно дотримуватися інформаційної гігієни. Простих правил, які здатен освоїти кожен і незалежно від віку. 

«Тридцять шість стратагем» — давньокитайський воєнний трактат. Саме слово «стратагема» означає воєнну хитрість. Кожна з них є стислим описом однієї з тридцяти шістьох моделей поведінки, які використовують для досягнення мети не лише під час бойових дій, але й у політиці, бізнесі, спорті та навіть у повсякденному житті та вихованні дітей.

Для широкого кола читачів.

Чим насправді є людська одержимість красою? Чому нас непереборно ваблять певні наборів фізичних рис та ознак? Що змушує людей зазирати у дзеркало, вибілювати шкіру чи засмагати, цікавитись модними трендами? Доктор психології, дослідниця і викладачка Гарвардської школи медицини, практикуюча психологиня Ненсі Еткофф, стверджує, що це не є виявами зіпсутості, матеріалізму, бездуховності, марнославства чи поверхневості. Спираючись на десятки наукових праць та результати сотень авторитетних досліджень на перетині соціальної психології, соціометрії, біології та фізіології, авторка пояснює чіткі взаємозв’язки між тим, що люди універсально вважають красивим, та еволюційними потребами нашого виду.

Простежуючи відмінності сприйняття вроди, моди та сексуальності в різних країнах, культурах, епохах, суспільних прошарках, вона відзначає, як на вподобання впливають вік, стать, орієнтація і суспільні норми і пояснює причини цих відмінностей. Ненсі Еткофф розглядає практично кожен елемент людської зовнішності та детально пояснює, що ми незмінно намагаємося розгледіти та підкреслити в собі самих, і що бачать наші потенційні сексуальні партнери, суспільство та навіть роботодавці.

Україна зіткнулася і веде війну з сильним, зловісно безпринципним ворогом – ядерною Росією. Вистояти в конфронтації і успішно стримати натиск її непримиренності і агресії – дуже серйозна задача для цього покоління українців. Саме результативне стримування буде означати для України перемогу.

Академік Володимир Горбулін, один з найавторитетніших фахівців в області безпеки і оборони, присвятив свою книгу окресленню єдиного для перемоги шляху – відродження і зростання оборонного потенціалу країни, створення і розвитку в Україні асиметричного арсеналу стримування російської або будь-якої іншої потенційної агресії.

На думку автора, невід'ємним елементом такого асиметричні арсеналує:
• трансформовані розвідки,
• перекроєна в контррозвідувальний орган Служба безпеки України,
• спеціально підготовлені структури інформаційної боротьби,
• кардинально модернізована армія,
• вивірене, законодавчо оформлена територіальна оборона,
• створення і розгортання нової ракетної техніки,
• нові підходи в розвитку Сил спеціальних операцій,
• оперативне переозброєння ЗСУ з акцентом на сучасні технології.

У книзі Володимира Горбуліна також чути заклик до аналізу досвіду сусідніх держав в частині створення та застосування приватних військових компаній.

Людство завжди прагне змін. Кращого майбутнього. Заможнішого і щасливішого життя.
У різні часи до змін закликали пророки і змовники, реформатори і революціонери. Ламалися старі системи — виникали нові. Надії справджувалися — або всі зусилля зводилися нанівець. Мрії втілювалися — чи ні, — і з’являлися нові виклики...
Чи завжди зміни були на краще? Чому такими різними виявлялися результати? І чи не зависока ціна?
Про тисячолітній досвід різних держав і народів, про їхні помилки і здобутки, про те, чому може навчити світова історія сучасних українців, — у захопливій розвідці Олексія Мустафіна.

Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління. Прочитавши її ви дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати; зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства; познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.

У нас ніколи не було стільки інформації під рукою, як сьогодні, але більшість не знає, як насправді влаштований світ. Ця книжка пояснює сім найбільш фундаментальних реалій, які керують нашим виживанням і процвітанням.

Від виробництва енергії та харчових продуктів, через глобалізацію до екологічної катастрофи, книжка «Як насправді влаштований світ» пропонує вкрай необхідну інформацію про реальний стан речей.

Вацлав Сміл не песиміст і не оптиміст, він науковець –  провідний світовий експерт з енергетики. Його книжка – це спроба пояснити важливі факти про світ, спираючись на новітню науку включно із власними захопливими дослідженнями.

Прочитавши її, ви отримаєте відповідь на найглибше запитання людства: «Ми безповоротно приречені чи попереду світле майбутнє?»

Азія — найбільший за територією і населенням континент, зі складною історією і бурхливим сьогоденням. Азійські країни — одні з визначальних у міжнародній політиці XXI століття, але для багатьох залишаються майже невідомими. Азійський вектор зовнішньої політики України потребує розуміння особливостей держав цього регіону та стратегії розбудови відносин з ними на засадах спільних інтересів. У цій книжці автор підсумовує свої спостереження щодо економічних, соціальних і культурних особливостей, які допоможуть скласти цілісну картину про те, якою може бути взаємодія з країнами Південно-Східної і Східної Азії.

У книжці прискіпливого релігієзнавця та дослідника запропоновано новий, незвичайний погляд на Схід-з метою показати читачеві випадкові або хибні образи та інтерпретації та багато прихованих сенсів, які європейці зазвичай не помічають. Читачі зможуть краще зрозуміти, чим є Близький Схід насправді, відчути, наскільки вигадки і стереотипи відрізняються від реальності.

Бестселер New York Times

Колишній посол США в Росії, науковець Майкл МакФол аналізує відносини між двома країнами — Росією та США — у їхньому тридцятирічному розвитку. Ще у 1980-х автор уперше відвідав Росію й щиро полюбив радянських громадян за їхнє прагнення демократичних змін. Пізніше МакФол став першою особою при президентові Обамі, яка просувала політику Перезавантаження в американо-російських відносинах, а потім — і послом у Росії. Однак, попри неймовірні докладені зусилля, усі сподівання на покращення взаємин між двома державами-антиподами не справдилися. Що сталося? Чому Росія, демонструючи позірну прихильність до демократичних цінностей, почала згортання свободи слова, вторглася в Україну, дозволила собі втручання у вибори президента США? Чому Сполучені Штати Америки так і не змогли втілити стратегію Перезавантаження в життя попри її палку підтримку серед самих росіян? Де й коли дипломатія в колись холодних відносинах стала такою нестерпно гарячою? 

У книжці «Від Холодної війни до Гарячого миру» Майкл МакФол подає детальну історію розвитку й занепаду американо-російських відносин і розглядає причини, які могли призвести до такого невтішного результату.

Москва почалася для британського журналіста Пітера Померанцева, народженого в Києві сина дисидента-вигнанця, 2001 року, коли він приїжджав у переповнене життям, можливостями, грошима місто — працювати в західних аналітичних центрах, проєктах ЄС, асистентом на зйомках документальних фільмів. Проте сюжет цієї книжки починається лише 2006 року, коли Померанцев стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. Він знайомиться зі світом, який у своїх засадах відрізняється від знайомих йому світів: британського європейського, російського дисидентського. Це світ всемогутнього російського телебачення, грубих грошей та великої влади. І поруч із цією Росією нафтових капіталів, декадентських вечірок, захмарно дорогих творів мистецтва постає Росія переповнених слідчих ізоляторів, бандитів, спецслужб, безправ’я. Так Померанцев відкриває сам спосіб мислення цієї «нової Росії» — глибоке розщеплення особистості, множинність, розшарування і порожнечу між ними. Розповідь не завершується у Москві: по поверненні до Лондона Померанцев спостерігає, як «нова Росія» крокує Заходом, скуповуючи нерухомість, а її мислення універсалізується.

Книжка «Нічого правдивого й усе можливо» зробила внесок у зміну способу, в який у світі доти дискутували про Росію, особливо на тлі подій 2014 року, коли книжка вперше побачила світ. А 2016 року Пітер Померанцев отримав за неї нагороду Королівського літературного товариства — Премію Онтадчі.

Чи замислювались ви коли-небудь, як формується геніальна особистість і чому саме в тому або тому конкретному місці та часі? Завдяки чому з’являються блискучі, талановиті, творчі люди, такі як Стів Джобс, Томас Едісон або Альберт Ейнштейн?

У цій захопливій книжці Ерік Вайнер вирушає в подорож слідами геніїв, у місця, де все сприяло появі новацій і творчому розвитку. Автор досліджує минуле і сьогодення, стародавні Афіни і Кремнієву долину, Китай за династії Сун і Флоренцію доби Ренесансу, Відень часів Моцарта і Фройда, Единбург за Просвітництва і Колкату на межі століть. Майстерно поєднуючи історичні факти і власні висновки, добуті з опитувань експертів, інтерв’ю з екскурсоводами, розмов із місцевими, Ерік Вайнер пропонує нам поміркувати ось про що: чи є можливим нині, саме тут і тепер, вловити той самий дух геніальності, сприятливий для появи сучасних геніїв?

Нині в Америці триває епоха політичної турбулентності. Старі ієрархії та установи руйнуються. Від обрання Дональда Трампа до зростання основних політичних партій та розповсюдження низових рухів, таких як Black Lives Matter та $15 Now, — люди в усій країні відновлюють владу.

Чи готові ви до епохи зароджуваної влади громадян? Чи розумієте ви, що таке насправді влада, як її здобувають, хто нею користується і як ви можете її вимагати і здійснювати?

Ерік Лю, який увесь час вивчав громадянську владу, дає відповіді в цій наснажливій та провокаційній книжці. Використовуючи приклади лівих і правих, минулого та сьогодення, він розкриває основні закони влади, демонструє, що всі ми можемо генерувати владу, а потім, крок за кроком, показує нам, як це робити. Стратегії реформ, про які він розповідає, допоможуть кожному читачеві зрозуміти наш світ сьогодні. Якщо ви хочете бути кимось вагомішим, ніж просто глядач у цій новій ері, вам слід прочитати цю книжку.

Світ вступив у період глобальних трансформацій, основні риси якого – це криза лідерства, націоналізм і популізм, взаємна недовіра, небачена нерівність у розподілі суспільних благ і примат сили над правом. Україна стала ареною зіткнень інтересів глобальних світових гравців. Проте у часи радикальних змін для нашої країни відкриваються можливості подолати шлях від трагічного минулого до омріяного майбутнього. Як це можна зробити, що потрібно усвідомити для досягнення цієї мети?

Якою буде Росія в наступні 50 років? Чи зміниться траєкторія її руху після Путіна в бік лібералізації? Або ж навпаки, диктатор і після смерті залишиться впливовим фактором життя країни-агресора, а консервація режиму продовжиться на основі його «культу»?

Автори цієї книжки «анатомічно» розкладають путінський режим на складові частини та пояснюють, чому Путін більше не довіряє ФСБ і не спирається на силовиків, роблячи вибір на користь «політичної системи».

Проаналізована в книзі еволюція відносин Путіна з різними елітами допоможе зрозуміти, хто залишиться при владі в «постпутінський» період і власне визначатиме майбутнє Росії.

Сьогодні багато хто сприймає як очевидне, що сучасним уявленням про націю ми завдячуємо Французькій революції кінця XVIII століття. Декларація прав людини, революційні конституції та радикальні реформи створили нову, модерну спільноту. Але чи охоплювала вона всіх французів?

У праці «Із селян у французи» Юджин Вебер всебічно аналізує надзвичайно строкату мозаїку Франції та французького селянства ХІХ століття. Попри всі зміни, що їх принесла революція, ще впродовж цілого століття мільйони селян не розмовляли французькою, не вважали себе французами, не приймали французьке військо за своє, а саме поняття «Франція» мало що для них значило.

Як же із цього калейдоскопу на початок ХХ століття таки постала модерна французька нація, що змогла пройти випробування Великою війною 1914–1918 років? Відповідь ви знайдете на сторінках цієї книжки.

З чого «проросла» російська ксенофобія? Коли російські культурні діячі почали оспівувати агресію до сусідніх народів? Чому війни на чужих територіях стали звичайною справою для росіян і об’єктом романтизації їхніми класиками? Як загарбницькі імперські наративи стали невіддільною частиною так званої «вєлікай рускай культури» і чому Захід прийняв їх як належне? У своїй засадничій праці Ева Томпсон чи не вперше почала шукати відповіді на ці незручні питання. Висновки авторки набагато випередили свій час і довели актуальність сьогодні.

Російське вторгнення в Україну знову поставило на порядок денний дискусію про явища, які, на думку багатьох, уже відійшли в минуле, а саме націоналізм і цінність власної національної держави. Із часів Другої світової війни і нацистських злочинів націоналізм на Заході вважали темним минулим, якому не місце у світлому глобалізованому майбутньому. Та чи справді саме націоналізм винен у найбільших трагедіях ХХ століття?

Йорам Газоні пропонує цілком інший погляд. Уміло переплітаючи минуле й теперішнє, від часів Мойсея до сучасних конфліктів на Близькому Сході, він наводить власні аргументи на користь того, що саме націоналізм і породжені ним національні держави є найкращою з наявних форм політичного устрою як для окремих спільнот, так і для міжнародного ладу.

"Як писати добре" поновлене видання відомої вже вам книги "Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів". 

У світі було продано понад мільйон екземплярів цієї книжки.

За лаштунками процесу створення яскравого тексту стоїть чітке розуміння формул та інструментів. Знаючи ці універсальні принципи, ви зможете створити будь-який текст: від поста у фейсбуці до власної статті. Як боротися із словесним мотлохом? Як випрацювати власний стиль? Як уникнути найтиповіших помилок? І головне — із чого почати свій текст?

Вірус StuxNet зламав комп’ютерні системи і стримав уряд Ірану від створення ядерної бомби. Загадкове угруповання попри потужну охорону дістало арсенал хакерських інструментів Агентства національної безпеки США. Пам’ятні блекаути через злам української електромережі у 2015 та 2016 роках, принципи дії та поширення вірусу NotPetya, який завдав стільки шкоди. 

Все це стало можливим завдяки поширенню зброї хакінгу. Сьогодні держави і приватні компанії ведуть бої не тільки на землі, в морі та у повітрі. Кіберпростір, подібно до суднохідних шляхів у морях XVIII століття, став цілим всесвітом для жорстоких конфліктів військових, найманців і флібустьєрів з різних куточків світу. 

Якщо вас цікавлять історія кібервійн та найвідоміші у світі хакери, технології стратегічного шпіонажу і контррозвідки, механізми шифрування, вразливості систем безпеки та практичні навички протидії кіберзагрозам, тоді ця книга — джерело тих знань, яке ви так довго шукали.

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також історикоінтелектуальних художніх творів, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого.

Автор досліджує знаменитий гоголівській твір «Тарас Бульба» і знаходить в ньому глибокий внутрішній конфлікт письменника — двоїстість становища малоросійського дворянства, до якого належав Гоголь, вагання між лояльністю до верховної влади Російської імперії та українським автономізмом. В художній літературі, яка є грою уяви, мимоволі на поверхню виходить сокровенне. Навіть те, що сам письменник волів би сховати.

Американська війна в Афганістані, що тривала з 2001 по 2021 рік, стала найдовшим збройним конфліктом в історії США. Книжка військового аналітика Картера Малкасяна надає вичерпне розуміння всього конфлікту, розкриває політичну, економічну та соціальну складові війни. 

Спираючись на власний досвід, глибокі знання і багатий масив першоджерел, автор проходить через кілька етапів війни: вторгнення 2001 року; відродження талібів у 2006 році; «велике поповнення» епохи Обами; перезавантаження стратегії після 2011 року, наслідки ліквідації лідера «Аль-Каїди» Усами бен Ладена та вплив на війну «Ісламської Держави»; трагічна кульмінація поразки США після виходу з Афганістану у 2021 році та швидкого повернення «Талібану» до влади в країні. 

Ця захоплива розповідь про мілітарне протистояння культур і світоглядів буде цікава для всіх, хто вивчає військову справу, ісламський світ Близького Сходу і Південної Азії, основи геополітики Сполучених Штатів та інших провідних гравців на мапі світу.

Катаріна Маренгольц вивчала культурологію в Люнебурзі. З 1997 року працювала редактором радіо NDR Info. Найбільше її цікавить література. Як справжній радіожурналіст, Катіріна звикла розповідати коротко і захопливо. Живе у Гамбурзі. Дон Парісі навчалася в Гамбурзі. Після трирічного перебування в Парижі переїхала назад до Німеччини, де працювала дизайнером в Atelier Freudenhammer. В її ілюстраціях багато гумору. Якщо не уявляєте свого життя без читання, ця яскрава оригінальна книжка неодмінно стане вам у пригоді. Її авторка, виступаючи в ролі літературного ґіда, лаконічно й захопливо переказує зміст найвидатніших творів, що були написані за останні сімсот років і стали світовою класикою: від «Гамлета» до «Гаррі Поттера».

Вибагливі шанувальники літератури ще раз пригадають улюблені сюжети, по-новому поглянуть на життя письменників крізь призму свіжих фактів і цікавої статистики. А читачі-початківці завдяки посутнім порадам, легкій мові та дотепним ілюстраціям зможуть швидко зорієнтуватися в розмаїтті стилів та жанрів, оцінити визнані шедеври та сформувати власний літературний смак.

Нацисти протягом усього часу, що мали владу, грабували бібліотеки — спочатку на території Німеччини, а потім у всіх захоплених землях. Кількість утрачених (загублених у вирі війни й остаточно знищених) книжок обчислюється мільйонами примірників. Книжки не були настільки унікальними і не мали значної матеріальної цінності, як-от витвори мистецтва, натомість мали цінність ідеологічну, адже передусім спеціальні бригади грабували бібліотеки ворогів нацизму. Знищували не просто книжки, знищували культурну, національну ідентифікацію цілих громад. Залишки довоєнних книгозбірень ще й сьогодні розсіяні в багатьох європейських містах. Андерс Ріделл прагне відтворити шлях нацистських книжкових злодіїв і віддати шану тим, хто намагався їм протистояти.

Бурхливі дискусії, критика з боку «ліберальних» ЗМІ, звинувачення в ісламофобії та статус міжнародного бестселера — саме такий резонанс викликала книжка провідного британського інтелектуала Дуґласа Мюррея. Сьогодні тези автора стають дедалі переконливішими, а прогнози вражають точністю.

Книжка містить ретельний огляд масової імміграції мусульман до Європи із Близького Сходу та Африки: передумов, розвитку, соціальних наслідків та кульмінації у формі політичного радикалізму й тероризму, які стали звичним явищем. Водночас Мюррей показує, як криза ідентичності, зменшення кількості християн, гіпертрофоване почуття провини серед громадян європейських країн, слабкість і безвідповідальність еліт створюють ідейний вакуум, який заповнюють наративи нових завойовників.

Колишній керівник контррозвідки ФБР розкриває сім секретів створення та підтримки організаційної досконалості. Як «хранитель Кодексу», Френк Фіґлузі суворо стежив за відповідністю кожного працівника строгим стандартам Бюро. Спираючись на свою видатну кар’єру, він досліджує ефективність Бюро з погляду організаційної структури, цінностей і правил поведінки агентів, об’єднуючи це в «Систему ФБР».

За 25 років роботи у ФБР Френк Фіґлузі досконало вивчив причини того, чому хороші люди роблять погані вчинки. Він переконаний, що річ переважно в системі, яка на рівні цінностей, правил чи практик дозволяє або навіть спонукає до порушень. У своїй книжці автор відверто говорить про успіхи й невдачі агентів ФБР усіх рівнів, аналізуючи їх з погляду «Системи ФБР»: семи стовпів, на яких тримається Бюро. Цю систему можна застосувати в будівництві стійких та ефективних структур будь-якої сфери діяльності.

Хочеш миру — готуйся до війни (si vis pacem, para bellum). Ця фундаментальна книга особливо актуальна на тлі кровопролитної війни, що триває в Україні. Застосування нових видів озброєнь, роботизованої техніки, напівавтономної зброї змінює хід бойових дій, і людство є свідками жахливих наслідків цих дій. Автор книги Пол Шарре, експерт із питань ведення сучасної війни, зібрав величезний масив інформації про те, як розвивається сучасна зброя і якою вона буде в майбутньому, що — фактично — вже настає. Щоб зрозуміти її ефективність, він аналізує набутий досвід, заборони на використання різних видів озброєнь, звертає увагу на закони і проекти, які регулюють розробки сучасної зброї.

Пол Шарре веде читача до лабораторій та оборонних компаній у різних країнах і разом із провідними експертами прогнозує ризики, які має сучасна автономна зброя. Автор глибоко обізнаний у царині різного типу озброєнь, які використовують на полі бою, та випробовують і дуже детально аналізує їхню ефективність, дає фаховий порівняльний аналіз. Він ставить принципове етичне питання — чи має зброя, завдяки розвитку штучного інтелекту, бути абсолютно автоматизованою, фактично сама ухвалювати рішення про життя та смерть, чи все-таки залишатися підвладною людині? Чи можлива вже зараз «миттєва війна» і до чого веде гонитва озброєння? Він звертає увагу на заклик експертів із робототехніки заборонити автономну наступальну зброю і доходить невтішного висновку про те, що «якщо вже міжнародна заборона не може утримати найодіозніші режими світу від створення армій роботів-убивць, то одного дня ми можемо побачити, як наші найгірші жахіття стають реальністю».

Про автора: ПОЛ ШАРРE — віце-президент і директор із досліджень Центру нової американської безпеки. Працював в офісі міністра оборони США, розробник політики безпілотних і автономних систем, нових технологій озброєння. Доктор філософії з військових досліджень, магістр політичної економії і державної політики. Є професійним військовим, служив керівником розвідувальної групи спеціальних операцій армії США та здійснив численні поїздки до Іраку і Афганістану. Експерт із питань ведення сучасної війни в ООН, НАТО, ЦРУ.

Чому люди воюють? А завдяки чому мирно співіснують?

Це питання-антагоністи, але на кожне є відповідь. До першого причетні демони людської природи: хижацьке насильство, домінування, помста, садизм та ідеологія. Візьмімо Троянську війну, розп’яття на хресті, сюжет «Ромео і Джульєтти», російські пошуки «нацистів» в Україні — за всім стоїть лихе в людській природі.

Ангелами ж є емпатія, самоконтроль, моральність та раціональне мислення — те, що утверджує цінність життя і свободи.

Як ці протилежності проявлялися в історичній перспективі і хто взяв гору? Завдяки чому 75 років у Європі фактично не було міждержавних війн? Автор зібрав соціологічні дані та знання з психології, щоб розповісти про криваву історію та фактори, що допомагають утверджувати мир. А в новій передмові до українського читача Пінкер спонукає подумати, де та які механізми не працюють і що потрібно зробити, аби повернутися до Тривалого миру.

«Мистецтво війни» легендарного полководця Сунь-дзи вивчають не тільки військові. Головними засадами стратегії й тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині послуговуються в тих видах діяльності, які потребують стратегічного мислення. Значно більшу авдиторію, ніж поціновувачів правил і настанов для самураїв, охопив своїм впливом трактат Ямамото Цунетомо «Хагакуре», оскільки в ньому йдеться не тільки про бойову гідність і військовий обов'язок, а й відповідальність, совість, співчуття, терпимість, прагнення до самовдосконалення.

Які ключі до прогресу людства? За останні двісті років приголомшливий прогрес у сфері здоров’я, багатства та тривалості життя докорінно змінив досвід людського життя. Але це не було випадковістю історії. Спираючись на дослідження всього життя, Одед Ґалор визначає універсальні сили, що стоять за цією зміною, і таким чином розкриває таємницю людського розвитку.

Чи може група волонтерів, маючи лише доступ до інтернету, протидіяти Путіну, Асаду й ІДІЛ? Розслідувачі з Bellingcat довели, що за допомогою відкритих джерел це вже реальність.

Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінз був звичайним офісним клерком, коли у 2011 році розпочалась Арабська весна, а згодом громадянська війна в Сирії. Він моніторив соцмережі, постив знайдене у блозі, проводив любительські розслідування. Саме так світ дізнався, що режим Асада застосовував хімічну зброю і касетні бомби.

Коли у 2014 році росіяни збили боїнг рейсу MH17, Гіґґінз з однодумцями вже створили Bellingcat. Невдовзі вони знали про «Бук», яким збили літак, майже все. На черзі було викриття агентів ГРУ та мережі російських пропагандистів на Заході. У цій майже детективній історії Гіґґінз описує деталі багатьох розслідувань, що відкрили світові правду і кинули виклик тим, хто заперечує дійсність задля власної вигоди.

Цей трактат, присвячений становленню самурая, міг би стати наукою тільки для одного японського воїна. Однак Тасіро Цурамото, який упродовж семи років старанно записував повчання свого вчителя Ямамото Цунетомо (1659–1719), не виконав його останньої поради — спалити рукопис. Так світ отримав «Хагакуре», в якому найповніше і водночас лаконічно викладено основні ідеї бусідо — зведення правил і настанов для самураїв, які також мали вплив на розвиток японської нації, її культури та ідеології. Українською назва звучить «Приховане в листі», адже далеко не кожному дано пізнати Шлях воїна.

Чому жінки представлені у Кремнієвій долині менше, ніж чоловіки? Чому в темношкірих і латиноамериканських школярів, які гарно вчаться, менше друзів серед своєї етнічної групи, ніж у школярів з інших груп? І, зрештою, чи не варто державі скоригувати всю цю нерівність та «непропорційне представництво», які вочевидь є проявом дискримінації, расизму і сексизму?

На думку автора, перед тим, як відповідати на ці питання, варто вивчити емпіричні факти і позбутися ідеологічних догм.

Ви чули, що мова — це насильство, а наука — сексистська? Можливо, вам говорили, що ожиріння — це здорово, або що не існує такого поняття, як біологічна стать, чи що лише білі люди можуть бути расистами? Зізнайтеся, вас бентежать ці ідеї. І ви ніяк не збагнете, як їм вдалося так швидко кинути виклик усьому західному суспільству.

Гелен Плакроуз і Джеймс Ліндсей простежили еволюцію цих ідей від французького постмодернізму до сьогодення. Автори доводять: постмодернізм не помер. Навпаки, він вийшов за межі університетів і переріс у «священну війну» проти Заходу, науки, свободи слова й лібералізму.

Тепер постмодернізм — це квазірелігія ідентичності, яка має свою догматику та войовничих адептів, сповнених рішучості навернути інакодумців, а інакше — змусити їх мовчати. Утім, автори певні: мовчати ми не маємо права.