Американська війна в Афганістані, що тривала з 2001 по 2021 рік, стала найдовшим збройним конфліктом в історії США. Книжка військового аналітика Картера Малкасяна надає вичерпне розуміння всього конфлікту, розкриває політичну, економічну та соціальну складові війни. 

Спираючись на власний досвід, глибокі знання і багатий масив першоджерел, автор проходить через кілька етапів війни: вторгнення 2001 року; відродження талібів у 2006 році; «велике поповнення» епохи Обами; перезавантаження стратегії після 2011 року, наслідки ліквідації лідера «Аль-Каїди» Усами бен Ладена та вплив на війну «Ісламської Держави»; трагічна кульмінація поразки США після виходу з Афганістану у 2021 році та швидкого повернення «Талібану» до влади в країні. 

Ця захоплива розповідь про мілітарне протистояння культур і світоглядів буде цікава для всіх, хто вивчає військову справу, ісламський світ Близького Сходу і Південної Азії, основи геополітики Сполучених Штатів та інших провідних гравців на мапі світу.

Бурхливі дискусії, критика з боку «ліберальних» ЗМІ, звинувачення в ісламофобії та статус міжнародного бестселера — саме такий резонанс викликала книжка провідного британського інтелектуала Дуґласа Мюррея. Сьогодні тези автора стають дедалі переконливішими, а прогнози вражають точністю.

Книжка містить ретельний огляд масової імміграції мусульман до Європи із Близького Сходу та Африки: передумов, розвитку, соціальних наслідків та кульмінації у формі політичного радикалізму й тероризму, які стали звичним явищем. Водночас Мюррей показує, як криза ідентичності, зменшення кількості християн, гіпертрофоване почуття провини серед громадян європейських країн, слабкість і безвідповідальність еліт створюють ідейний вакуум, який заповнюють наративи нових завойовників.

"Як писати добре" поновлене видання відомої вже вам книги "Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів". 

У світі було продано понад мільйон екземплярів цієї книжки.

За лаштунками процесу створення яскравого тексту стоїть чітке розуміння формул та інструментів. Знаючи ці універсальні принципи, ви зможете створити будь-який текст: від поста у фейсбуці до власної статті. Як боротися із словесним мотлохом? Як випрацювати власний стиль? Як уникнути найтиповіших помилок? І головне — із чого почати свій текст?

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також історикоінтелектуальних художніх творів, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого.

Автор досліджує знаменитий гоголівській твір «Тарас Бульба» і знаходить в ньому глибокий внутрішній конфлікт письменника — двоїстість становища малоросійського дворянства, до якого належав Гоголь, вагання між лояльністю до верховної влади Російської імперії та українським автономізмом. В художній літературі, яка є грою уяви, мимоволі на поверхню виходить сокровенне. Навіть те, що сам письменник волів би сховати.

Катаріна Маренгольц вивчала культурологію в Люнебурзі. З 1997 року працювала редактором радіо NDR Info. Найбільше її цікавить література. Як справжній радіожурналіст, Катіріна звикла розповідати коротко і захопливо. Живе у Гамбурзі. Дон Парісі навчалася в Гамбурзі. Після трирічного перебування в Парижі переїхала назад до Німеччини, де працювала дизайнером в Atelier Freudenhammer. В її ілюстраціях багато гумору. Якщо не уявляєте свого життя без читання, ця яскрава оригінальна книжка неодмінно стане вам у пригоді. Її авторка, виступаючи в ролі літературного ґіда, лаконічно й захопливо переказує зміст найвидатніших творів, що були написані за останні сімсот років і стали світовою класикою: від «Гамлета» до «Гаррі Поттера».

Вибагливі шанувальники літератури ще раз пригадають улюблені сюжети, по-новому поглянуть на життя письменників крізь призму свіжих фактів і цікавої статистики. А читачі-початківці завдяки посутнім порадам, легкій мові та дотепним ілюстраціям зможуть швидко зорієнтуватися в розмаїтті стилів та жанрів, оцінити визнані шедеври та сформувати власний літературний смак.

Нацисти протягом усього часу, що мали владу, грабували бібліотеки — спочатку на території Німеччини, а потім у всіх захоплених землях. Кількість утрачених (загублених у вирі війни й остаточно знищених) книжок обчислюється мільйонами примірників. Книжки не були настільки унікальними і не мали значної матеріальної цінності, як-от витвори мистецтва, натомість мали цінність ідеологічну, адже передусім спеціальні бригади грабували бібліотеки ворогів нацизму. Знищували не просто книжки, знищували культурну, національну ідентифікацію цілих громад. Залишки довоєнних книгозбірень ще й сьогодні розсіяні в багатьох європейських містах. Андерс Ріделл прагне відтворити шлях нацистських книжкових злодіїв і віддати шану тим, хто намагався їм протистояти.

Чому люди воюють? А завдяки чому мирно співіснують?

Це питання-антагоністи, але на кожне є відповідь. До першого причетні демони людської природи: хижацьке насильство, домінування, помста, садизм та ідеологія. Візьмімо Троянську війну, розп’яття на хресті, сюжет «Ромео і Джульєтти», російські пошуки «нацистів» в Україні — за всім стоїть лихе в людській природі.

Ангелами ж є емпатія, самоконтроль, моральність та раціональне мислення — те, що утверджує цінність життя і свободи.

Як ці протилежності проявлялися в історичній перспективі і хто взяв гору? Завдяки чому 75 років у Європі фактично не було міждержавних війн? Автор зібрав соціологічні дані та знання з психології, щоб розповісти про криваву історію та фактори, що допомагають утверджувати мир. А в новій передмові до українського читача Пінкер спонукає подумати, де та які механізми не працюють і що потрібно зробити, аби повернутися до Тривалого миру.

Колишній керівник контррозвідки ФБР розкриває сім секретів створення та підтримки організаційної досконалості. Як «хранитель Кодексу», Френк Фіґлузі суворо стежив за відповідністю кожного працівника строгим стандартам Бюро. Спираючись на свою видатну кар’єру, він досліджує ефективність Бюро з погляду організаційної структури, цінностей і правил поведінки агентів, об’єднуючи це в «Систему ФБР».

За 25 років роботи у ФБР Френк Фіґлузі досконало вивчив причини того, чому хороші люди роблять погані вчинки. Він переконаний, що річ переважно в системі, яка на рівні цінностей, правил чи практик дозволяє або навіть спонукає до порушень. У своїй книжці автор відверто говорить про успіхи й невдачі агентів ФБР усіх рівнів, аналізуючи їх з погляду «Системи ФБР»: семи стовпів, на яких тримається Бюро. Цю систему можна застосувати в будівництві стійких та ефективних структур будь-якої сфери діяльності.

«Мистецтво війни» легендарного полководця Сунь-дзи вивчають не тільки військові. Головними засадами стратегії й тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині послуговуються в тих видах діяльності, які потребують стратегічного мислення. Значно більшу авдиторію, ніж поціновувачів правил і настанов для самураїв, охопив своїм впливом трактат Ямамото Цунетомо «Хагакуре», оскільки в ньому йдеться не тільки про бойову гідність і військовий обов'язок, а й відповідальність, совість, співчуття, терпимість, прагнення до самовдосконалення.

Хочеш миру — готуйся до війни (si vis pacem, para bellum). Ця фундаментальна книга особливо актуальна на тлі кровопролитної війни, що триває в Україні. Застосування нових видів озброєнь, роботизованої техніки, напівавтономної зброї змінює хід бойових дій, і людство є свідками жахливих наслідків цих дій. Автор книги Пол Шарре, експерт із питань ведення сучасної війни, зібрав величезний масив інформації про те, як розвивається сучасна зброя і якою вона буде в майбутньому, що — фактично — вже настає. Щоб зрозуміти її ефективність, він аналізує набутий досвід, заборони на використання різних видів озброєнь, звертає увагу на закони і проекти, які регулюють розробки сучасної зброї.

Пол Шарре веде читача до лабораторій та оборонних компаній у різних країнах і разом із провідними експертами прогнозує ризики, які має сучасна автономна зброя. Автор глибоко обізнаний у царині різного типу озброєнь, які використовують на полі бою, та випробовують і дуже детально аналізує їхню ефективність, дає фаховий порівняльний аналіз. Він ставить принципове етичне питання — чи має зброя, завдяки розвитку штучного інтелекту, бути абсолютно автоматизованою, фактично сама ухвалювати рішення про життя та смерть, чи все-таки залишатися підвладною людині? Чи можлива вже зараз «миттєва війна» і до чого веде гонитва озброєння? Він звертає увагу на заклик експертів із робототехніки заборонити автономну наступальну зброю і доходить невтішного висновку про те, що «якщо вже міжнародна заборона не може утримати найодіозніші режими світу від створення армій роботів-убивць, то одного дня ми можемо побачити, як наші найгірші жахіття стають реальністю».

Про автора: ПОЛ ШАРРE — віце-президент і директор із досліджень Центру нової американської безпеки. Працював в офісі міністра оборони США, розробник політики безпілотних і автономних систем, нових технологій озброєння. Доктор філософії з військових досліджень, магістр політичної економії і державної політики. Є професійним військовим, служив керівником розвідувальної групи спеціальних операцій армії США та здійснив численні поїздки до Іраку і Афганістану. Експерт із питань ведення сучасної війни в ООН, НАТО, ЦРУ.

У книзі міститься найновіша інформація про про військову тактику і планування операцій, розвідку, керівництво особовим складом та розвиток лідерських якостей, адже український переклад виконаний з оновленого видання.

"Посібник рейнджера. Не для слабких чи легкодухих" призначений для високопрофесійних піхотинців, що спеціалізуються на складних і небезпечних місіях, десантних рейдах, захопленні летовищ, знищенні особового складу та техніки в тилу ворога. Ця легендарна книга описує прийоми й тактики, за допомогою яких солдати стають найкращими у своїй справі. Зокрема, у виданні йдеться про введення ворога в оману, винахідливість, скритність, зв’язок, відступ та ухилення, засідки, захист периметра, контррозвідку та багато іншого.

"Посібник рейнджера" розкриває спосіб мислення та особливості діяльності рейнджерів. Поєднання найкращого досвіду минулого, який пройшов перевірку часом, із сучасними досягненнями військових допомагає значно підвищувати ефективність бойових дій.

Цей трактат, присвячений становленню самурая, міг би стати наукою тільки для одного японського воїна. Однак Тасіро Цурамото, який упродовж семи років старанно записував повчання свого вчителя Ямамото Цунетомо (1659–1719), не виконав його останньої поради — спалити рукопис. Так світ отримав «Хагакуре», в якому найповніше і водночас лаконічно викладено основні ідеї бусідо — зведення правил і настанов для самураїв, які також мали вплив на розвиток японської нації, її культури та ідеології. Українською назва звучить «Приховане в листі», адже далеко не кожному дано пізнати Шлях воїна.

Які ключі до прогресу людства? За останні двісті років приголомшливий прогрес у сфері здоров’я, багатства та тривалості життя докорінно змінив досвід людського життя. Але це не було випадковістю історії. Спираючись на дослідження всього життя, Одед Ґалор визначає універсальні сили, що стоять за цією зміною, і таким чином розкриває таємницю людського розвитку.

Чому жінки представлені у Кремнієвій долині менше, ніж чоловіки? Чому в темношкірих і латиноамериканських школярів, які гарно вчаться, менше друзів серед своєї етнічної групи, ніж у школярів з інших груп? І, зрештою, чи не варто державі скоригувати всю цю нерівність та «непропорційне представництво», які вочевидь є проявом дискримінації, расизму і сексизму?

На думку автора, перед тим, як відповідати на ці питання, варто вивчити емпіричні факти і позбутися ідеологічних догм.

Старі компроміси в країнах розвинутого світу руйнуються на наших очах. Багато хто вважав ліберальне суспільство ідеалом, до якого потрібно прагнути, однак сьогодні перед ним стоять глобальні виклики. Неоліберали перетворюють економічну свободу і вільний ринок на релігійний культ, прогресисти нав’язують пріоритети інтересів окремих груп і глобальний перерозподіл доходів, посилюються правий та лівий популізми.

У книжці подано результати ґрунтовного дослідження різних форм нерівності та ідентичностей, джерел фінансових криз, деградації еліт, технологій маніпулювання населенням, порівняння лібералізму з ідеологіями в сучасних автократіях. Ця книжка корисна для розуміння політичної, економічної та соціокультурної мап світу, переваг і вразливостей популярних нині суспільно-політичних теорій, а також підводних каменів, які трапляються на шляхах демократичних країн.

Чи може група волонтерів, маючи лише доступ до інтернету, протидіяти Путіну, Асаду й ІДІЛ? Розслідувачі з Bellingcat довели, що за допомогою відкритих джерел це вже реальність.

Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінз був звичайним офісним клерком, коли у 2011 році розпочалась Арабська весна, а згодом громадянська війна в Сирії. Він моніторив соцмережі, постив знайдене у блозі, проводив любительські розслідування. Саме так світ дізнався, що режим Асада застосовував хімічну зброю і касетні бомби.

Коли у 2014 році росіяни збили боїнг рейсу MH17, Гіґґінз з однодумцями вже створили Bellingcat. Невдовзі вони знали про «Бук», яким збили літак, майже все. На черзі було викриття агентів ГРУ та мережі російських пропагандистів на Заході. У цій майже детективній історії Гіґґінз описує деталі багатьох розслідувань, що відкрили світові правду і кинули виклик тим, хто заперечує дійсність задля власної вигоди.

Ви чули, що мова — це насильство, а наука — сексистська? Можливо, вам говорили, що ожиріння — це здорово, або що не існує такого поняття, як біологічна стать, чи що лише білі люди можуть бути расистами? Зізнайтеся, вас бентежать ці ідеї. І ви ніяк не збагнете, як їм вдалося так швидко кинути виклик усьому західному суспільству.

Гелен Плакроуз і Джеймс Ліндсей простежили еволюцію цих ідей від французького постмодернізму до сьогодення. Автори доводять: постмодернізм не помер. Навпаки, він вийшов за межі університетів і переріс у «священну війну» проти Заходу, науки, свободи слова й лібералізму.

Тепер постмодернізм — це квазірелігія ідентичності, яка має свою догматику та войовничих адептів, сповнених рішучості навернути інакодумців, а інакше — змусити їх мовчати. Утім, автори певні: мовчати ми не маємо права.

Комуністична партія Китаю (КПК) прагне перебудувати світовий порядок, що збудований на принципах демократії, прав людини і свободи слова. Кінцева ціль — знищити колективний Захід зсередини, використавши його відкритість та ліберальні цінності проти нього самого. По всій Північній Америці та Європі КПК формує свою агентуру серед політичної та бізнес-еліти, Волл-стріт, Голлівуду, аналітичних центрів, університетів та китайської діаспори. В хід ідуть підкуп, залякування, маніпуляції, незаконне прослуховування й організовані державою хакерські атаки.

До армії КПК належить величезна глобальна мережа нібито «приватних» китайських компаній, «громадських» фондів і «наукових» центрів, що підпорядковуються напряму КПК, виконують поставлені нею завдання та звітують їй. Китай хоче збудувати нову колоніальну систему, щоб помститися за «століття приниження» й перетворити слабші країни на своїх васалів.

Лаконічні тексти Янґа Пуебло несуть у собі неабиякий трансформувальний ефект. Достатньо впустити в себе кілька його рядків, щоб вони почали самі розкриватися усередині все новими усвідомленнями, м’яко спонукаючи до особистого перетворення.

Деякі дослідники сучасної літератури називають подібні форми висловлювання Insta-поезією, що органічно пов’язана з міською культурою інстаграм-спілкування. Але передусім це самобутнє вираження досвіду самого Пуебло, який не терпить жодних проявів скутості й обумовленості та прагне максимальної прямоти і безпосередності.

Книга є результатом проведення національних круглих столів, де, окрім лідерів думок та науковців, залучений до діалогу і широкий загал. У межах проєкту торкнулися семи вагомих тем, які так чи інакше стосуються кожного українця: культура діалогу, історія та історичні постаті, мова, віра та релігія, щастя, екологія, мистецтво.

Різні думки експертів на сенситивні питання дозволяють не тільки заповнити прогалини публічних дискусій, а й зробити власні висновки та напрацьовувати наші українські наративи.

Філософія може бути легкою, цікавою і захопливою… якщо про неї розповідає просвітник Найджел Ворбертон.

Він поведе вас хронологічною стежкою основних ідей в історії філософії. На цьому шляху є 40 зупинок — 40 коротких розділів. Ви вчитиметеся майстерності ставити запитання у стилі Сократа, піддавати думки скептицизму, як Піррон, розуміти Канта й розрізняти відтінки рожевих лінз, якими ми дивимося на світ. А ще довідаєтеся про погляди К’єркеґора й Дарвіна, Камю й Маркса чи ж як праці Ніцше «схвалив» Третій Райх, а Алан Тюрінг винайшов тест для штучного інтелекту.

І все це написано простою мовою, із прикладами й історіями.

Книжка року Британської гільдії письменників-мандрівників.

Вони усміхаються і влаштовують посиденьки з друзями, кутаються у в’язані светри й кілограмами палять свічки, люблять булочки з корицею і лакричні палички, їздять на велосипедах і обожнюють мінімалізм. Вони — скандинави, принаймні такими ми їх знаємо з медійної версії.

Але що, як у цього є і зворотний бік? Що, як жителі нордичних країн також закидаються антидепресантами, вірять в ельфів, платять здирницькі податки, терплять жахливу погоду й не будують амбітних планів? Усе це також про скандинавів — але таких, якими ми їх не знаємо.

Луцій Анней Сенека — давньоримський філософ, державний діяч, письменник. Упродовж кількох років він був наставником майбутнього імператора Нерона, а в кращі роки його правління —  найближчим радником.  Написані ним наприкінці життя «Моральні листи до Луцилія» донині визнаються чи не найпопулярнішим філософським творінням письменника.  У 124 листах до свого друга й учня Луцилія Сенека без зайвого моралізаторства викладає свої погляди на життя і смерть, страждання, славу, владу, дружбу, розмірковує щодо конкретних життєвих ситуацій. Він радить своєму учневі непохитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення, доводить перевагу чеснот, чистої совісті, благочестивого життя над багатством і земними насолодами, каже, що справжнє щастя полягає в мудрості, у зреченні від егоїзму. Багато висловів у листах згодом стали крилатими.

Людство важко переживає пандемії, війни, депресії, однак період, що настає після кожного такого потрясіння, зазвичай стає набагато продуктивнішим за попередні. Дуже хочеться вірити, що й ми незабаром, пробудивши свої духовні та фізичні сили, зможемо перемогти пандемію та перейти від кризи до нових можливостей. Щоправда, задля їх досягнення потрібно докласти чимало зусиль. Скотт Гелловей на сторінках своєї книги вирізняє та узагальнює низку проблем, спричинених пандемією COVID-19, і розмірковує, чи під силу сучасному по колінню винести тягар посткоронного світу.

Віддавна й донині військовий трактат «Мистецтво війни», авторство якого приписують легендарному китайському полководцю і стратегу Сунь-дзи, не втрачає актуальності. І не тільки тому, що людство за понад дві тисячі років так і не навчилося розв'язувати проблеми миром, раз у раз застосовуючи силу там, де місце здоровому глузду. Головними принципами  стратегії і тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині успішно послуговуються в бізнесі, дипломатії, політиці, власне, в усіх видах діяльності, які потребують стратегічного мислення.

Крихітної вірусної частинки достатньо, щоб поставити світ на коліна. Закрити кордони, «злити» мільярди доларів, убити десятки тисяч людей, а на мільярди — нагнати паніку. Це наші вчорашні реалії. Якими ж будуть завтрашні і що чекає на людство в постпандемічний час? Чи можна вважати поширення Covid 19 помстою природи? Чому Південній Кореї і Тайваню вдалося швидко приборкати поширення коронавірусу? Як Меркель відмовилася від локдауну? Яких експертів слухати, а від яких триматися подалі? Як реагувати на невігластво політиків? Чи стане побічним ефектом Covid19 початок другої холодної війни?

Нікколо Мак'яве́ллі (1469–1527) — видатний італійський політичний діяч і мислитель, який розкрив закономірності суспільно-політичних явищ, з'ясував чому одна форма держави змінюється на іншу, визначив найкращу з форм державного устрою і розглянув співвідношення влади правителя і народу. Фахівці завважують, що історична заслуга Нікколо Мак'яве́ллі  — погляд на державу як на природне утворення, що досягається на основі домовленості людей в інтересах захисту й цілісності країни. Серед форм правління він віддавав перевагу республіці, бо вона найбільше відповідає вимогам рівності й свободи, а тиранію, олігархію та охлократію вважав спотворенням.

Яким є вплив Facebook на світ і на світову політику та бізнес? Як за його допомогою можна маніпулювати людською думкою і впливати на результати виборів, на систему охорони здоров’я, приватність та інновації?

«Зафейсбучені» – бестселер The New York Times, книжка відомого венчурного капіталіста, одного з перших інвесторів Facebook і раннього наставника Марка Закерберґа Роджера Макнамі, розповідає про небезпечні наслідки діяльності таких платформ як ця всесвітньо відома соцмережа.

Автор відкриває всю правду про сучасні технології, завдяки яким найпопулярніші соцмережі маніпулюють увагою, шкодять невинним людям чи країнам. Він розповідає про загрозу для демократії через технічні та бізнес-рішення власників соцмереж, а також роздумує над тим, як знайти вихід з цієї кризи.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця. Сковорода-поет звертався переважно до тих мотивів, які були найбільш популярні в метафізичній ліриці українського бароко. Його «Сад» проріс «із зерен священного писання», але основним змістом циклу стали природа, людина, її думки й почуття. Твори великого українського поета й філософа за його життя ніколи не друкувалися. Мова сковородинських творів барвиста, сповнена фразеологізмів.

Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.

Велике ілюстроване подарункове видання найвідомішого трактату про ведення війн!

Кожен у житті неминуче має «воювати»: звільняти собі місце під сонцем, долати власні страхи, сперечатися з начальством, боротися з конкурентами й суперниками. Найчастіше від того, чи здобудемо ми перемогу, залежить не тільки добробут, але й життя. Перед вами один з найвідоміших трактатів всіх часів про війну й тактику військових дій, який є путівником для багатьох відомих воєначальників і політиків. Поради стародавнього полководця не втратили своєї актуальності й сьогодні, тому що вчать нас приймати рішення й домагатися обраних цілей. Ця книга навчить вас перемагати незалежно від того, у чому саме ви хочете досягти успіху – у бізнесі, спорті або політиці!

Видатний філософ Роджер Скрутон веде читачів від початків консерватизму як політичної філософії у XVI столітті до сьогодення та показує, що консервативне мислення зіграло важливу роль в інтелектуальній історії Заходу.

Ба більше, без таких консерваторів як, зокрема, Едмунд Берк, віконт де Шатобріан, Томас Стернз Еліот, Фрідріх Гаєк та Хосе Ортега-і-Гассет Західна цивілізація ніколи не стала б тим поєднанням свободи та відповідальності, який донедавна забезпечував її успіх.

У цій книзі відомий чеський інтелектуал Станіслав Комарек міркує про загальну кризу, до якої наблизилося європейське суспільство і яка залишається непоміченою, «маскуючись» під кризу фінансову і демографічну. Автор аналізує роль традиційної релігії, витісненої релігією економічного зростання, добробуту і споживання, що ґрунтується на дедалі глибшому індивідуалізмі – як і небачений спад народжуваності. Травми, завдані Європі Другою світовою війною, призвели до постання піклувальної держави, яка виховує інфантильних і слухняних громадян, нездатності чинити опір, запровадження орвеллівської «мови політкоректності» тощо. Розглянуто історичне коріння демократії і причини падіння її ефективності у наш час. Автор порівнює «шлях до вгасання», яким прямує західне суспільство, із життєздатнішими системами функціонування ісламського світу та Китаю, що вже починають «тиху колонізацію» Європи, – і наостанок змальовує кілька можливих сценаріїв її розвитку. Як і всі книжки професора Комарека, зокрема й «Чоловік як еволюційна інновація?» (в українському перекладі – «Апріорі», 2018), «Європа на роздоріжжі» написана у неповторному «комареківському» стилі – легкому, дещо провокативному, сповненому гумору та іронії.

«Не для світу цього», — можна сказати про мозок людини. Так, наш складний і багатогранний мозок формувався не для сучасної цифрової епохи зі смартфонами та планшетами. Не для середовища, де вдосталь їжі й мізерні шанси стати обідом хижака. І навіть не для світу, де відчайдушно прагнуть щастя. Мозок розвивався в умовах, де на першому місці було виживання (який сенс робити людину щасливішою, якщо завтра її з’їсть гепард?). Він винагороджував людину дофаміном за калорійну й солодку їжу, що насичує і рятує від голоду. Але часи змінилися, а мозок лишився таким самим.

Протягом усієї політичної практики існує безліч прикладів, коли внутрішній військовий конфлікт ставав причиною глобальних змін, які зачіпали цілий регіон, країну, а то й увесь світ. Проте після анексії Криму та окупації частини Донбасу Україна також опинилася серед країн, де триває неоголошена війна. У пошуках рішень для нашої держави Наталя Іщенко – заступник директора Інституту світової політики, відома журналістка, медіа-експерт, лауреат Премії імені Джеймса Мейса – об’єднала експертів з міжнародної політики та національної безпеки, які разом розглянули світовий досвід розв’язання збройних конфліктів.

Яке уявлення про спільне майбутнє може стати основою для консенсусної підтримки сторін конфлікту та одночасно отримати схвалення громадян України? Що для його подальшого втілення потрібно зробити усім сторонам? Відповіді на ці болючі, хвилюючі й, на жаль, злободенні для українців питання містяться в цій книжці.

Платона (427—347 рр. до н. е.) вважають не тільки філософом, але й великим письменником античності. Найбільш він прославився як майстер діалогу. У видання ввійшли вибрані діалоги, а також монологічний твір «Апологія Сократа». Розмову в більшості діалогів веде вчитель Платона Сократ, який невимушено приводить співбесідників до глибоких філософських висновків і водночас надає читачеві можливість самостійного пошуку істини…

Інфекційні захворювання є однією з найбільш смертоносних та найбільш імовірних причин занепаду людства. Бо ми теоретично здатні вплинути на такі ризики як можливість термоядерної війни чи зміна клімату; а ось поява нових вірусів і бактерій, які постійно еволюціонують швидше за нашу імунну систему, людині непідвладна. Проте, не поспішайте впадати у відчай: наслідки нових інфекційних хвороб можна звести до мінімуму, якщо знати, як до них підготуватися та як їх правильно досліджувати.

Лікар-епідеміолог Майкл Остергольм вже понад 45 років бореться з новими викликами в сфері епідеміології. Це його телефон розривається від запитів щоразу, як тільки виникає нова недуга. І він невтомно, з ретельністю слідчого, який ніби викриває місця злочину мікробів, шукає відповіді, здатні врятувати увесь світ.

У цій книзі, написаній за допомогою автора Марка Олшейкера, Остергольм розповість і вам, як проходили перші дослідження ВІЛ/СНІД, SARS, гарячки Ебола та інших. А в передмові 2020 року зазначить, чому COVID-19 навряд чи вдасться найближчим часом зупинити, і це не найстрашніша новина - більш масштабні пандемії чекають попереду. Та до жахливих наслідків ще не пізно підготуватися. Поки що.

У цій блискучій і натхненній книжці зібрано тексти, що раніше не були опубліковані. Автор порушує важливі питання сьогодення: небезпека, яку становлять для відкритого суспільства інструменти контролю, створені штучним інтелектом; причини трагедії Європейського Союзу; політика доброчинності; Центральноєвропейський університет як осередок академічної свободи; теорія рефлексивності фінансових ринків та її політичні наслідки. Свобода, демократія, верховенство закону, прав людини і соціальної справедливості, які декларує та дієво підтримує Джордж Сорос, трансформуються в заклик до боротьби за ідеали відкритого суспільства.

Книжка вибраних творів Франческо Петрарки відкриє читачеві нову іпостась знаного італійського гуманіста доби Ренесансу — філософа й полеміста. До видання увійшли книги роздумів про усамітнений спосіб життя, незнання й неуцтво, що запанувало світом, та гострий полемічний твір-напад проти лікаря, який лікував батька письменника. Тексти перекладів доповнює розвідка про петрарківські мотиви у творчості Ігоря Качуровського, відомого дослідника й перекладача творів італійського поета, подана також бібліографія видань і перекладів творів Петрарки.

Для широкого кола читачів, шанувальників філософської думки, ренесансної літератури і творчості італійського гуманіста.

Що спільного між початком коронавірусу й Чорнобильською катастрофою? Вони почалися з брехні. У 1986 році радянська влада приховала серйозність небезпеки, а на початку 2020-го те саме зробили китайці. Як це вплинуло на людство? «Сірий носоріг» став «чорним лебедем». Але ця книжка — не чергова спроба знайти винного. Вона про значно більше і глибше: як виникають лиха, чи можна їх передбачити, що робити, коли небезпека стає неминучою. Чому Тайваню й Південній Кореї вдалося, а США і Британії — не зовсім? Як нашкодила одночасна «інфодемія» фейкових новин і теорій змови? Чому катастрофа оголює суспільні проблеми й робить одні суспільства крихкими, а інші — навпаки сильнішими? Як подано апокаліпсис у різних релігіях і чи варто його боятися? Про це та інше розповідає відомий історик.

Дмитро Донцов (1883 – 1973) – видатний український мислитель і публіцист ХХ сторіччя. Через заборону його імені ми тривалий час не мали змоги запізнатися з його творами. А тим часом думки і погляди Д. Донцова мали велетенський вплив на сучасників, особливо на молодь,  і відіграли визначну роль за доби національно-визвольної боротьби за незалежність України. Багато його думок не втратили злободенності і залишаються актуальними й тепер.

До видання “Культурологія” увійшли твори Дмитра Донцова, які великою мірою визначили історію та розвиток політичних ідей в Україні.