
У трактаті «Дао Де Цзін» («Книга про шлях та силу») давньокитайського філософа VI–V ст. до н. е. Лао-цзи викладено думки про істинну віру та шлях життя. Автор розмірковує про те, як переходити від життя тіла до життя духу. Саме це вчення філософа становить основу даоської релігії, однієї з трьох найпоширеніших релігій сучасного Китаю.
Книга призначена для широкого кола читачів.
Росія програла нинішню «велику» війну – у цьому немає сумнівів. Бойові дії ще триватимуть, але своїх стратегічних цілей в Україні Кремль вже ніколи не досягне. То чому ж ця війна взагалі стала можливою і чому Москва вірила у свій блискавичний успіх на полі бою? Яке значення має Україна для Путіна особисто та Росії в цілому? Звідки взялися міфи про «ісконно русскій» Крим та «один народ»? Чим закінчиться війна і яке майбутнє чекає на Росію та Україну?
«Чому Україна виграє» – це збірка текстів, які були написані з 2014 по 2022 рік і пройшли випробовування часом. Автор пропонує свої, часто неочікувані відповіді на головні питання сьогодення.
Світ довкола нас може лякати величезною кількістю дезінформації, мітами та забобонами. Ми самі часто можемо хибувати на логіку, відчувати брак знань і надмір упереджень, а нашій пам’яті та сприйняттю не завжди варто довіряти. Тож «Путівник усесвітом для скептиків» точно стане нам у пригоді. Стівен Новелла — американський невролог, доцент Єльського університету, популяризатор науки, ведучий однойменного з книгою подкасту — ділиться ключовими засадами здорового скептицизму і пропонує своєрідну інструкцію для розвитку критичного мислення, без якого сучасній людині не обійтися. Теорії змов та НЛО, гомеопатія та екзорцизм, антивакцинаторство та маніпуляції статистикою влучно й дотепно проаналізовані і демонструють засадничий принцип здорового глузду — в будь-якій незрозумілій ситуації варто все піддавати сумніву.
Cамообман — штука шкідлива, якщо не сказати небезпечна. То чому ж тоді він всюдисущий? У «Корисних самонавіюваннях» Шанкар Ведантам і Білл Меслер обстоюють думку, що самообман може дуже непогано прислужитися нашому успіху й добробуту.
Брехня, маленька чи велика, підтримує наше щоденне спілкування з друзями, партнерами та колегами. Проаналізувавши її, можна зрозуміти, чому дехто живе довше за інших, чому в деяких пар тривалі й міцні стосунки, а дехто не може протриматися разом і року; чому одні народи вміють гуртуватися, а інші — ні. Також ви дізнаєтеся, навіщо ми вчимо дітей казати «будь ласка» і «спасибі», навіть якщо ситуація не вимагає від них бути ввічливими.
У книжці багато незвичайних історій, розповідей про наукові дослідження й численні експерименти з несподіваними результатами.
Завдяки "Дао фізики" люди вперше усвідомили містичну природу субатомного світу. Впродовж наступних років було написано багато книг про зв'язки між квантовою теорією та ідеями буддизму, індуїзму й даосизму, але публікація Фрітьофа Капри стала фундаментом, на який спиралися інші автори, - і його мудрість витримала перевірку часом. Книгу перекладено більш як двадцятьма мовами, що є свідченням її універсальності й неминущої значущості.
Секс і сексуальність. Фемінізм. Нарцисизм. Егоїзм. Слава. Самореалізація. Гомосексуальність. Гендерна ідентичність. Расизм. Демонстративне споживання. Публічність приватного життя. Повсюдна присутність соціальних медіа... Актуальність цієї книжки важко переоцінити. Вона охоплює майже всі аспекти суспільства споживання XXI століття, не лише висвітлюючи їхній теперішній стан, але й розповідаючи про історію виникнення та розвиток протягом останніх десятиліть і навіть даючи деякі прогнози на майбутнє. Для всіх, хто хоче зрозуміти сучасний світ. Світ, вільний від Кардаш’янів, ніколи не стане реальністю. Якби не Кардаш’яни, які вирішили проживати своє життя під наглядом публіки, а натомість попросили лише кілька сотень мільйонів (чи мільярдів у випадку Кайлі), це були б якісь інші «звичайні» знаменитості. Ті, з якими можна себе ототожнити. Циніки прагнуть наполягати, що знаменитості є частиною механізму доставки, мета якого — стимулювати аудиторію, щоб та пристрасно бажала нових споживчих товарів та діяла імпульсивно, купуючи їх. Я не відкидаю цього аргументу, хоча якби це були не знаменитості, то корпорації знайшли би інші шляхи та методи підтримки того ритму споживацтва, що зародився у XX столітті.
Пропонована книга — це збірка найдавніших із відомих людству трактатів про воєнне мистецтво та його філософію, які написали понад два тисячоліття тому два китайські стратеги й філософи Сунь-цзи та У-цзи. У них стисло викладено базові принципи ведення війни та підготовки до неї.
Значення вказаних трактатів не обмежується лише впливом на військове мистецтво Давнього Сходу, вони й досі популярні та входять до навчальних програм військових академій не тільки Китаю, Японії, а й США.
Ці твори — основа філософії, мистецтва і науки ведення війни. Пропонована книга — це і джерело воєнної мудрості, і практична інструкція з тактики та стратегії воєнних дій.
Війни змінюють світ: спричиняють розпад імперій і трансформацію альянсів, виявляють природу глобальних соціально-політичних систем. Нині ми стаємо свідками краху останньої з імперій, чи не найбезглуздішої з них, хай яка офіційна назва цієї держави, — Російської. Ідеться про остаточне звільнення України від колоніального своєю суттю ярма. Попереду — відновлення: повоєнна відбудова та модернізація зруйнованої інфраструктури, створення сучасних промислових виробництв, оновлення соціально-гуманітарної сфери. Проблем, що їх українцям належить розв’язати після перемоги, чимало.
Проте досвід Японії, Республіки Кореї, Китаю та Вʼєтнаму, які оговтувались й відновлювались після стихійних лих і руйнівних воєн, свідчить: шлях від війни до стійкого миру та порядку можна подолати, якщо нація єдина, а плани відновлення розроблені з урахуванням найкращих світових практик. Країни Східної Азії, з їхньою складною історією та бурхливим сьогоденням, уже проклали дорогу.
Сторінка за сторінкою ви дізнаватиметеся, як держави піднімались, відроджувались і ставали рушійною силою світової економічної системи — вартий вивчення досвід, чи не так? Вони змогли, і ми зможемо.
Сергій Корсунський — Надзвичайний і повноважний посол України в Японії, директор Дипломатичної академії при МЗС України (2017-2020), надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині (2008–2016).
Книга розвінчує міф про те, що звичайна людина не може розпізнати брехню в ЗМІ та соціальних мережах. Може, проте для цього потрібно дотримуватися інформаційної гігієни. Простих правил, які здатен освоїти кожен і незалежно від віку.
Ця книжка знайомить читача з роботами короля Пруссії Карла Фрідріха ІІ (1712–1786), який увійшов до історії як Фрідріх Великий. Він був генієм війни, солдатом та інтелектуалом, крім своєї рідної — німецької мови, володів французькою, англійською, іспанською, португальською та італійською; читав латиною, грецькою та давньогрецькою, івритом, був автором листів, які можна назвати шедевром епістолярного жанру XVIII століття, законодавцем та спритним політичним інтриганом. Однією з найблискучіших робіт Фрідріха Великого є політичний трактат «Анти-Макіавеллі», написаний у 1739–1740 рр., коли королю було лише 28 років. У ньому він полемізує з Нікколо Макіавеллі та його знаменитою книгою «Державотворець». Трактат став одним із найбільш читаних творів у освіченій Європі та не втратив своєї актуальності і в наші дні, а, навпаки, став надзвичайно затребуваний як вивірений порадник з управління. До видання також увійшов твір Фрідріха Великого «Наука військового мистецтва до своїх генералів» — праця, присвячена тактиці та стратегії ведення війни.
Чим насправді є людська одержимість красою? Чому нас непереборно ваблять певні наборів фізичних рис та ознак? Що змушує людей зазирати у дзеркало, вибілювати шкіру чи засмагати, цікавитись модними трендами? Доктор психології, дослідниця і викладачка Гарвардської школи медицини, практикуюча психологиня Ненсі Еткофф, стверджує, що це не є виявами зіпсутості, матеріалізму, бездуховності, марнославства чи поверхневості. Спираючись на десятки наукових праць та результати сотень авторитетних досліджень на перетині соціальної психології, соціометрії, біології та фізіології, авторка пояснює чіткі взаємозв’язки між тим, що люди універсально вважають красивим, та еволюційними потребами нашого виду.
Простежуючи відмінності сприйняття вроди, моди та сексуальності в різних країнах, культурах, епохах, суспільних прошарках, вона відзначає, як на вподобання впливають вік, стать, орієнтація і суспільні норми і пояснює причини цих відмінностей. Ненсі Еткофф розглядає практично кожен елемент людської зовнішності та детально пояснює, що ми незмінно намагаємося розгледіти та підкреслити в собі самих, і що бачать наші потенційні сексуальні партнери, суспільство та навіть роботодавці.
«Тридцять шість стратагем» — давньокитайський воєнний трактат. Саме слово «стратагема» означає воєнну хитрість. Кожна з них є стислим описом однієї з тридцяти шістьох моделей поведінки, які використовують для досягнення мети не лише під час бойових дій, але й у політиці, бізнесі, спорті та навіть у повсякденному житті та вихованні дітей.
Для широкого кола читачів.
Книга знайомить із найвідомішими японськими філософськими трактатами Ямамото Цунетомо «Хагакуре» та Міямото Мусасі «Книга П’яти Кілець».
«Хагакуре» (з яп. «Приховане в листі») — це один із класичних трактатів, присвячених бусідо — Шляху воїна. Так називали в давній Японії зведення правил і настанов, які регламентують поведінку та повсякденне життя самураїв. Його автору самураю Ямамото Цунетомо (1659–1719) вдалося найбільш повно і водночас лаконічно викласти основні ідеї бусідо.
Книга П’яти Кілець — філософський трактат і духовний заповіт, написаний у XVII столітті самураєм Міямото Мусасі.
Попри те, що минуло кілька століть, багато порад і настанов актуальні дотепер, бо вони є осмисленням неписаних законів — кодексів честі, які складаються в армії, а також у повсякденному мирному житті. Вона може стати настільною книгою для тих, хто цікавиться воєнною стратегією та методами ведення бізнесу.
Книга призначена для широкого кола читачів.
Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління. Прочитавши її ви дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати; зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства; познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.
Це посібник з виживання в інформаційному просторі, тут йдеться про те, як працює маніпуляція та пропаганда і як себе захистити від фейків та дезінформації.
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України та автор книжки на реальних прикладах пояснює п’ять принципів, які допоможуть перемогти в інформаційних війнах – про спирання на реальність, критичне мислення, керування емоціями, відчуття спільноти та взаємодію з державою. Поштовхом до написання цієї книжки стала анексія Криму та початок війни в Україні у 2014 році, в якій брехня та маніпуляції стали ключовими інструментами. Ці принципи захисту в гібридній війні не змінилися з 2014 року, вони ті самі і ще більш актуальні після повномасштабного вторгнення.
Це видання не тільки для професійних медійників та комунікаторів, а й для кожного, хто споживає контент в інтернеті, хто користується соцмережами і хоче подбати про свою інформаційну гігієну.
У нас ніколи не було стільки інформації під рукою, як сьогодні, але більшість не знає, як насправді влаштований світ. Ця книжка пояснює сім найбільш фундаментальних реалій, які керують нашим виживанням і процвітанням.
Від виробництва енергії та харчових продуктів, через глобалізацію до екологічної катастрофи, книжка «Як насправді влаштований світ» пропонує вкрай необхідну інформацію про реальний стан речей.
Вацлав Сміл не песиміст і не оптиміст, він науковець – провідний світовий експерт з енергетики. Його книжка – це спроба пояснити важливі факти про світ, спираючись на новітню науку включно із власними захопливими дослідженнями.
Прочитавши її, ви отримаєте відповідь на найглибше запитання людства: «Ми безповоротно приречені чи попереду світле майбутнє?»
«1937» — результат трирічної розслідувальницької роботи Максима Савчука, журналіста телевізійного проєкту «Схеми: корупція в деталях» (Радіо Свобода).
«1937» — це книга про пошук, про несподівані й часом шокуючі знахідки, про годинні чатування на броньований мерседес із номером «1937», про відповіді Віктора Медведчука на прямі незручні запитання. А ще це книжка про розслідувальницьку журналістську кухню, про спостережливість, терплячість і наполегливість. І про те, що якщо в темній кімнаті таки ховається чорна кішка, то її можна знайти. Навіть більше — її потрібно знайти.
Україна зіткнулася і веде війну з сильним, зловісно безпринципним ворогом – ядерною Росією. Вистояти в конфронтації і успішно стримати натиск її непримиренності і агресії – дуже серйозна задача для цього покоління українців. Саме результативне стримування буде означати для України перемогу.
Академік Володимир Горбулін, один з найавторитетніших фахівців в області безпеки і оборони, присвятив свою книгу окресленню єдиного для перемоги шляху – відродження і зростання оборонного потенціалу країни, створення і розвитку в Україні асиметричного арсеналу стримування російської або будь-якої іншої потенційної агресії.
На думку автора, невід'ємним елементом такого асиметричні арсеналує:
• трансформовані розвідки,
• перекроєна в контррозвідувальний орган Служба безпеки України,
• спеціально підготовлені структури інформаційної боротьби,
• кардинально модернізована армія,
• вивірене, законодавчо оформлена територіальна оборона,
• створення і розгортання нової ракетної техніки,
• нові підходи в розвитку Сил спеціальних операцій,
• оперативне переозброєння ЗСУ з акцентом на сучасні технології.
У книзі Володимира Горбуліна також чути заклик до аналізу досвіду сусідніх держав в частині створення та застосування приватних військових компаній.
Людство завжди прагне змін. Кращого майбутнього. Заможнішого і щасливішого життя.
У різні часи до змін закликали пророки і змовники, реформатори і революціонери. Ламалися старі системи — виникали нові. Надії справджувалися — або всі зусилля зводилися нанівець. Мрії втілювалися — чи ні, — і з’являлися нові виклики...
Чи завжди зміни були на краще? Чому такими різними виявлялися результати? І чи не зависока ціна?
Про тисячолітній досвід різних держав і народів, про їхні помилки і здобутки, про те, чому може навчити світова історія сучасних українців, — у захопливій розвідці Олексія Мустафіна.
Азія — найбільший за територією і населенням континент, зі складною історією і бурхливим сьогоденням. Азійські країни — одні з визначальних у міжнародній політиці XXI століття, але для багатьох залишаються майже невідомими. Азійський вектор зовнішньої політики України потребує розуміння особливостей держав цього регіону та стратегії розбудови відносин з ними на засадах спільних інтересів. У цій книжці автор підсумовує свої спостереження щодо економічних, соціальних і культурних особливостей, які допоможуть скласти цілісну картину про те, якою може бути взаємодія з країнами Південно-Східної і Східної Азії.
У книжці прискіпливого релігієзнавця та дослідника запропоновано новий, незвичайний погляд на Схід-з метою показати читачеві випадкові або хибні образи та інтерпретації та багато прихованих сенсів, які європейці зазвичай не помічають. Читачі зможуть краще зрозуміти, чим є Близький Схід насправді, відчути, наскільки вигадки і стереотипи відрізняються від реальності.
Бестселер New York Times
Колишній посол США в Росії, науковець Майкл МакФол аналізує відносини між двома країнами — Росією та США — у їхньому тридцятирічному розвитку. Ще у 1980-х автор уперше відвідав Росію й щиро полюбив радянських громадян за їхнє прагнення демократичних змін. Пізніше МакФол став першою особою при президентові Обамі, яка просувала політику Перезавантаження в американо-російських відносинах, а потім — і послом у Росії. Однак, попри неймовірні докладені зусилля, усі сподівання на покращення взаємин між двома державами-антиподами не справдилися. Що сталося? Чому Росія, демонструючи позірну прихильність до демократичних цінностей, почала згортання свободи слова, вторглася в Україну, дозволила собі втручання у вибори президента США? Чому Сполучені Штати Америки так і не змогли втілити стратегію Перезавантаження в життя попри її палку підтримку серед самих росіян? Де й коли дипломатія в колись холодних відносинах стала такою нестерпно гарячою?
У книжці «Від Холодної війни до Гарячого миру» Майкл МакФол подає детальну історію розвитку й занепаду американо-російських відносин і розглядає причини, які могли призвести до такого невтішного результату.
Москва почалася для британського журналіста Пітера Померанцева, народженого в Києві сина дисидента-вигнанця, 2001 року, коли він приїжджав у переповнене життям, можливостями, грошима місто — працювати в західних аналітичних центрах, проєктах ЄС, асистентом на зйомках документальних фільмів. Проте сюжет цієї книжки починається лише 2006 року, коли Померанцев стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. Він знайомиться зі світом, який у своїх засадах відрізняється від знайомих йому світів: британського європейського, російського дисидентського. Це світ всемогутнього російського телебачення, грубих грошей та великої влади. І поруч із цією Росією нафтових капіталів, декадентських вечірок, захмарно дорогих творів мистецтва постає Росія переповнених слідчих ізоляторів, бандитів, спецслужб, безправ’я. Так Померанцев відкриває сам спосіб мислення цієї «нової Росії» — глибоке розщеплення особистості, множинність, розшарування і порожнечу між ними. Розповідь не завершується у Москві: по поверненні до Лондона Померанцев спостерігає, як «нова Росія» крокує Заходом, скуповуючи нерухомість, а її мислення універсалізується.
Книжка «Нічого правдивого й усе можливо» зробила внесок у зміну способу, в який у світі доти дискутували про Росію, особливо на тлі подій 2014 року, коли книжка вперше побачила світ. А 2016 року Пітер Померанцев отримав за неї нагороду Королівського літературного товариства — Премію Онтадчі.
Чи замислювались ви коли-небудь, як формується геніальна особистість і чому саме в тому або тому конкретному місці та часі? Завдяки чому з’являються блискучі, талановиті, творчі люди, такі як Стів Джобс, Томас Едісон або Альберт Ейнштейн?
У цій захопливій книжці Ерік Вайнер вирушає в подорож слідами геніїв, у місця, де все сприяло появі новацій і творчому розвитку. Автор досліджує минуле і сьогодення, стародавні Афіни і Кремнієву долину, Китай за династії Сун і Флоренцію доби Ренесансу, Відень часів Моцарта і Фройда, Единбург за Просвітництва і Колкату на межі століть. Майстерно поєднуючи історичні факти і власні висновки, добуті з опитувань експертів, інтерв’ю з екскурсоводами, розмов із місцевими, Ерік Вайнер пропонує нам поміркувати ось про що: чи є можливим нині, саме тут і тепер, вловити той самий дух геніальності, сприятливий для появи сучасних геніїв?
Нині в Америці триває епоха політичної турбулентності. Старі ієрархії та установи руйнуються. Від обрання Дональда Трампа до зростання основних політичних партій та розповсюдження низових рухів, таких як Black Lives Matter та $15 Now, — люди в усій країні відновлюють владу.
Чи готові ви до епохи зароджуваної влади громадян? Чи розумієте ви, що таке насправді влада, як її здобувають, хто нею користується і як ви можете її вимагати і здійснювати?
Ерік Лю, який увесь час вивчав громадянську владу, дає відповіді в цій наснажливій та провокаційній книжці. Використовуючи приклади лівих і правих, минулого та сьогодення, він розкриває основні закони влади, демонструє, що всі ми можемо генерувати владу, а потім, крок за кроком, показує нам, як це робити. Стратегії реформ, про які він розповідає, допоможуть кожному читачеві зрозуміти наш світ сьогодні. Якщо ви хочете бути кимось вагомішим, ніж просто глядач у цій новій ері, вам слід прочитати цю книжку.
Світ вступив у період глобальних трансформацій, основні риси якого – це криза лідерства, націоналізм і популізм, взаємна недовіра, небачена нерівність у розподілі суспільних благ і примат сили над правом. Україна стала ареною зіткнень інтересів глобальних світових гравців. Проте у часи радикальних змін для нашої країни відкриваються можливості подолати шлях від трагічного минулого до омріяного майбутнього. Як це можна зробити, що потрібно усвідомити для досягнення цієї мети?
Сьогодні багато хто сприймає як очевидне, що сучасним уявленням про націю ми завдячуємо Французькій революції кінця XVIII століття. Декларація прав людини, революційні конституції та радикальні реформи створили нову, модерну спільноту. Але чи охоплювала вона всіх французів?
У праці «Із селян у французи» Юджин Вебер всебічно аналізує надзвичайно строкату мозаїку Франції та французького селянства ХІХ століття. Попри всі зміни, що їх принесла революція, ще впродовж цілого століття мільйони селян не розмовляли французькою, не вважали себе французами, не приймали французьке військо за своє, а саме поняття «Франція» мало що для них значило.
Як же із цього калейдоскопу на початок ХХ століття таки постала модерна французька нація, що змогла пройти випробування Великою війною 1914–1918 років? Відповідь ви знайдете на сторінках цієї книжки.
З чого «проросла» російська ксенофобія? Коли російські культурні діячі почали оспівувати агресію до сусідніх народів? Чому війни на чужих територіях стали звичайною справою для росіян і об’єктом романтизації їхніми класиками? Як загарбницькі імперські наративи стали невіддільною частиною так званої «вєлікай рускай культури» і чому Захід прийняв їх як належне? У своїй засадничій праці Ева Томпсон чи не вперше почала шукати відповіді на ці незручні питання. Висновки авторки набагато випередили свій час і довели актуальність сьогодні.
Російське вторгнення в Україну знову поставило на порядок денний дискусію про явища, які, на думку багатьох, уже відійшли в минуле, а саме націоналізм і цінність власної національної держави. Із часів Другої світової війни і нацистських злочинів націоналізм на Заході вважали темним минулим, якому не місце у світлому глобалізованому майбутньому. Та чи справді саме націоналізм винен у найбільших трагедіях ХХ століття?
Йорам Газоні пропонує цілком інший погляд. Уміло переплітаючи минуле й теперішнє, від часів Мойсея до сучасних конфліктів на Близькому Сході, він наводить власні аргументи на користь того, що саме націоналізм і породжені ним національні держави є найкращою з наявних форм політичного устрою як для окремих спільнот, так і для міжнародного ладу.
"Як писати добре" поновлене видання відомої вже вам книги "Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів".
У світі було продано понад мільйон екземплярів цієї книжки.
За лаштунками процесу створення яскравого тексту стоїть чітке розуміння формул та інструментів. Знаючи ці універсальні принципи, ви зможете створити будь-який текст: від поста у фейсбуці до власної статті. Як боротися із словесним мотлохом? Як випрацювати власний стиль? Як уникнути найтиповіших помилок? І головне — із чого почати свій текст?
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також історикоінтелектуальних художніх творів, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого.
Автор досліджує знаменитий гоголівській твір «Тарас Бульба» і знаходить в ньому глибокий внутрішній конфлікт письменника — двоїстість становища малоросійського дворянства, до якого належав Гоголь, вагання між лояльністю до верховної влади Російської імперії та українським автономізмом. В художній літературі, яка є грою уяви, мимоволі на поверхню виходить сокровенне. Навіть те, що сам письменник волів би сховати.
Що спадає нам на думку, коли чуємо слово «Африка»? Бідність. Божевільний диктатор мчить на джипі з мачете в руках. Спека, саванна, сафарі й певна річ, страждання. «Ні», — рішуче заперечує нігерійський журналіст Дíпо Фалóїн. Африка — це щось значно більше.
Написана з гумором і знанням справи, книжка послідовно розвінчує найпоширеніші міфи про строкатий континент, розказує нам про справжню і багатоголосу Африку. Як з’являються та діють місцеві авторитарні режими? Що стоїть за феноменом Ноллівуду? Чому 90 відсотків матеріальної культурної спадщини Африки перебуває за її межами? Як правильно їсти джолоф? І врешті — чи потрібно насправді «рятувати Африку»?
Це не просто збірка фактів, а глибокий погляд на історію і теперішній стан речей у різних країнах, огляд наслідків колоніалізму, міжпоколіннєвої травми рабовласництва та сучасних шляхів її подолання. Книжка допомагає бачити Африку поза кліше, розуміти її внутрішню логіку та динаміку, поважати її самобутність.
Вірус StuxNet зламав комп’ютерні системи і стримав уряд Ірану від створення ядерної бомби. Загадкове угруповання попри потужну охорону дістало арсенал хакерських інструментів Агентства національної безпеки США. Пам’ятні блекаути через злам української електромережі у 2015 та 2016 роках, принципи дії та поширення вірусу NotPetya, який завдав стільки шкоди.
Все це стало можливим завдяки поширенню зброї хакінгу. Сьогодні держави і приватні компанії ведуть бої не тільки на землі, в морі та у повітрі. Кіберпростір, подібно до суднохідних шляхів у морях XVIII століття, став цілим всесвітом для жорстоких конфліктів військових, найманців і флібустьєрів з різних куточків світу.
Якщо вас цікавлять історія кібервійн та найвідоміші у світі хакери, технології стратегічного шпіонажу і контррозвідки, механізми шифрування, вразливості систем безпеки та практичні навички протидії кіберзагрозам, тоді ця книга — джерело тих знань, яке ви так довго шукали.
Катаріна Маренгольц вивчала культурологію в Люнебурзі. З 1997 року працювала редактором радіо NDR Info. Найбільше її цікавить література. Як справжній радіожурналіст, Катіріна звикла розповідати коротко і захопливо. Живе у Гамбурзі. Дон Парісі навчалася в Гамбурзі. Після трирічного перебування в Парижі переїхала назад до Німеччини, де працювала дизайнером в Atelier Freudenhammer. В її ілюстраціях багато гумору. Якщо не уявляєте свого життя без читання, ця яскрава оригінальна книжка неодмінно стане вам у пригоді. Її авторка, виступаючи в ролі літературного ґіда, лаконічно й захопливо переказує зміст найвидатніших творів, що були написані за останні сімсот років і стали світовою класикою: від «Гамлета» до «Гаррі Поттера».
Вибагливі шанувальники літератури ще раз пригадають улюблені сюжети, по-новому поглянуть на життя письменників крізь призму свіжих фактів і цікавої статистики. А читачі-початківці завдяки посутнім порадам, легкій мові та дотепним ілюстраціям зможуть швидко зорієнтуватися в розмаїтті стилів та жанрів, оцінити визнані шедеври та сформувати власний літературний смак.
Нацисти протягом усього часу, що мали владу, грабували бібліотеки — спочатку на території Німеччини, а потім у всіх захоплених землях. Кількість утрачених (загублених у вирі війни й остаточно знищених) книжок обчислюється мільйонами примірників. Книжки не були настільки унікальними і не мали значної матеріальної цінності, як-от витвори мистецтва, натомість мали цінність ідеологічну, адже передусім спеціальні бригади грабували бібліотеки ворогів нацизму. Знищували не просто книжки, знищували культурну, національну ідентифікацію цілих громад. Залишки довоєнних книгозбірень ще й сьогодні розсіяні в багатьох європейських містах. Андерс Ріделл прагне відтворити шлях нацистських книжкових злодіїв і віддати шану тим, хто намагався їм протистояти.
Бурхливі дискусії, критика з боку «ліберальних» ЗМІ, звинувачення в ісламофобії та статус міжнародного бестселера — саме такий резонанс викликала книжка провідного британського інтелектуала Дуґласа Мюррея. Сьогодні тези автора стають дедалі переконливішими, а прогнози вражають точністю.
Книжка містить ретельний огляд масової імміграції мусульман до Європи із Близького Сходу та Африки: передумов, розвитку, соціальних наслідків та кульмінації у формі політичного радикалізму й тероризму, які стали звичним явищем. Водночас Мюррей показує, як криза ідентичності, зменшення кількості християн, гіпертрофоване почуття провини серед громадян європейських країн, слабкість і безвідповідальність еліт створюють ідейний вакуум, який заповнюють наративи нових завойовників.
Якою буде Росія в наступні 50 років? Чи зміниться траєкторія її руху після Путіна в бік лібералізації? Або ж навпаки, диктатор і після смерті залишиться впливовим фактором життя країни-агресора, а консервація режиму продовжиться на основі його «культу»?
Автори цієї книжки «анатомічно» розкладають путінський режим на складові частини та пояснюють, чому Путін більше не довіряє ФСБ і не спирається на силовиків, роблячи вибір на користь «політичної системи».
Проаналізована в книзі еволюція відносин Путіна з різними елітами допоможе зрозуміти, хто залишиться при владі в «постпутінський» період і власне визначатиме майбутнє Росії.
Чи знали ви про розвідоперації, з якими могли впоратися тільки жінки? Чи що «Моссад» навчає майже порівну чоловіків і жінок? Амазонки «Моссаду» — це не «слабка стать» чи «спокусниці», які працюють власним тілом, а повноцінні бійчині, за підготовкою рівні із чоловіками.
У цій книжці зібрано унікальні історії, що тривалий час були під грифом секретності, але заслуговують світової відомості. Вони про жінок, які рятували Ізраїль від ядерної небезпеки, розбивали скляну стелю, виживали під час Голокосту, вербували найкращих мусульманських агентів. Робили неможливе — часом надто дорогою ціною.
Книжка поглиблює видання «Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки» і трансформує хибне уявлення про службу як про бондіану й таємну армію першокласних шпигунів, яких повно в кіно, серіалах і дешевих романах. У «Моссаді» справді багато відважних чоловіків, але поруч з ними працюють не менш сміливі жінки. І ця історія — про них.
Що означає бути чоловіком сьогодні? Звідки беруться справжні герої? Як їм вдається приходити саме тоді, коли вони найбільше потрібні? Бред Майнер відповідає на ці питання та запрошує відкрити найкращу модель мужності — джентльмена. У своїй книжці автор викладає тисячолітню історію цього забутого ідеалу та висуває вагомі аргументи для його сучасного відродження.
Досконалий джентльмен Майнера — це воїн, коханець і монах. Він має бойовий дух для захисту рідного, істинного та прекрасного, дотримується етичного кодексу та своїх зобов’язань, з повагою ставиться до інших, не боїться ризикувати, вміє бути винахідливим і дотепним, проактивний у відносинах зі своєю леді і водночас цінує самотність, завжди готовий до навчання.
Чому люди воюють? А завдяки чому мирно співіснують?
Це питання-антагоністи, але на кожне є відповідь. До першого причетні демони людської природи: хижацьке насильство, домінування, помста, садизм та ідеологія. Візьмімо Троянську війну, розп’яття на хресті, сюжет «Ромео і Джульєтти», російські пошуки «нацистів» в Україні — за всім стоїть лихе в людській природі.
Ангелами ж є емпатія, самоконтроль, моральність та раціональне мислення — те, що утверджує цінність життя і свободи.
Як ці протилежності проявлялися в історичній перспективі і хто взяв гору? Завдяки чому 75 років у Європі фактично не було міждержавних війн? Автор зібрав соціологічні дані та знання з психології, щоб розповісти про криваву історію та фактори, що допомагають утверджувати мир. А в новій передмові до українського читача Пінкер спонукає подумати, де та які механізми не працюють і що потрібно зробити, аби повернутися до Тривалого миру.