«Локальні війни» – кримінальна дилогія про справжніх героїв і люту ненависть, про дике кохання без додаткових пояснень і сильні рішення, про життя на лезі бритви, оголений нерв шаленого дня і адреналін, що гупає у скронях... Це добро і зло у чистому вигляді, біль непоправної втрати і сміх крізь сльози... Це скальпований життєпис бандитських зграй та правоохоронної системи сучасної України.
У що ми вкорінені і чим для нас є Дім?
Чому незнайомці у чужому місті можуть розповісти нам про нас набагато більше, ніж наші рідні чи друзі? Для чого іноді слова приречені на втечу, а люди – на вибір себе?
Це переплетення кількох історій в одній повісті: тут живуть самотні мандрівники, шукачі натхнення, читачі тиші, гурмани кольорів і смаків, продавці килимів, босоногі художники, спостережливі журналісти, таксисти-філософи... Тут чекають померлих як живих. Тут готують їжу і моляться до морів. Тут народжують синів, аби потім відпустити їх на війну. Тут емігрують: в минуле, яке все ще продовжує боліти; у любов, яка не перестає тривати навіть після усього; у мовчання, яке деколи і є нашою єдиною відповіддю на всі питання цього Світу.
Ця книга про життя і любов. У світ ми прийшли внаслідок кохання: палкого і взаємного, випадкового чи довгоочікуваного. І головна мета життя - не згаяти час, радіти кожній хвилині та творити добро. Людина повинна самостійно боротися за радість буття і вірити у перемогу над буденністю світу. Істина в тому, що зробити із нещасної людини - щасливу, не може ніхто, поки вона сама не вирішить, що варта цього божого дарунку - щасливого життя. У кожного є своя людина, яка приймає нас такими, як ми є, із нашою доброчесністю і вадами. Люби, бо чим більше любиш і віддаєш любові, більше її отримуєш. За любов не дякують, її приймають і віддають...
Продовження роману «Де живе свобода»
Віталія й Родіон хотіли бути свободними від усього. Але забули, що свобода — це ще й відповідальність. Болючим було повернення до звичного світу. Вони вирішують на час розійтися, щоб осмислити те, що було, є і буде між ними. Родіон іде добровольцем до АТО. А Віталія вчиться просто жити. Може, матуся пригорне її до серця й дасть сили будувати долю? Але матір-прокурорша відмовляється від неї. Ба більше — з її подачі доньці не знайти роботи в рідному місті. Спасінням для Віталії стає праця в реабілітаційному центрі, де відновлюють поранених побратимів коханого. Вона нарешті розуміє: справжня свобода — це те, що в тебе неможливо забрати. Як і неможливо загасити кохання, що живе в її серці...
Київська Русь, XIII століття.
Ружею цвіла Радислава на весіллі, бо кохала боярина Мстислава пристрасно. А він посміхався й підраховував зиски від шлюбу — багата, вродлива, ще й рідня князя Данила Галицького... Недовгим було сімейне щастя молодої. Розтоптав її мрії жіночі Мстислав. До родового маєтку, куди входила вона господинею, привіз він коханку. Здавалося б, немає для дружини нічого більш принизливого. Але чоловік змушує її до гріха — наказує звабити ординця Ариундея. Розчавлена й зневірена Радислава йде на ложе до ворога...
Від автора роману «Цвіте терен»
Наталія Ошатна після смерті чоловіка всю любов дарувала доньці Ларисі. У важкі часи безгрошів’я намагалася утримувати себе та її, як уміла. А коли Лара завагітніла, вмовила не брати гріх на душу й зберегти дитинці життя. Так народилася Надійка. Згодом Лариса їде за кордон, сподіваючись знайти щастя там. Бабуся й онука залишаються вдвох. Чи пробачать вони Ларі втечу? Доля приготувала кожній непростий шлях.
Новий роман від автора «Серце не обдуриш»
Мія — модна письменниця, що працює над зйомками фільму за своїм романом. Яким же було її здивування, коли на головну роль у фільмі погодився він — столична зірка Роман Звягівський. Але між чоловіком та Мією спалахує неприязнь. Колеги вдаються до радикального кроку: зачиняють обох у готельному номері на ніч. Та очікуваного примирення не відбулося. Мію дратує кожен Романів крок. Що може знати про життя цей балуваний мазунчик? Хіба він пережив би те, що сталося колись з Мією? Кілька років тому вона втратила коханого, репутацію та... дитину. І тепер хоче повернути втрачене. Але Роман зовсім не той, ким видається на перший погляд.
Дорога до Різдва у кожного своя, свій досвід прийняття Свята, розуміння Дива і пізнання Любови. Хтось приймає таємницю народження Божого Сина вже у дитинстві, а комусь вона відкривається набагато пізніше. Ми відчуваємо час свята, щороку чекаємо чуда і воно приходить до нас у зустрічах із рідними, у розмовах і тихій коляді, у несподіваних випробовуваннях і викликах, які стають стають свідченнями того, що Він народився тут і зараз.
Тарас Прохасько, Іван Андрусяк, Костянтин Москалець, Богдана Матіяш, Надійка Гербіш та інші сучасні українські письменники діляться з нами своїм досвідом пізнання Різдва Христа.
Запрошуємо вас у мандрівку Його дорогами.
Мирослав Дочинець - це великий автор, книгами якого зачитуються багато людей. Працює в філософсько-психологічному напрямку. Його книги стають бестселерами не тільки в Україні, але й за кордоном, так як письменник вміє показати читачеві живу людську у всій її красі і щирості. Його книги можуть зачепити за живе будь-якого читача, бо кожен в якомусь із героїв пізнає самого себе або до болю знайому ситуацію. Згідно відгуками, книга "Многії літа, благії літа" справила справжній фурор своєю появою на книжковому ринку. Одкровення старця про те, як треба жити, які цінності мати, торкнулися багатотисячну публіку. Книга перекладена на безліч мов: італійська, польська, румунська, англійська і навіть японську.
Діана Стогодюк — фатальна жінка. Живе в напружених пошуках свого чоловіка, шукає його всюди, розчаровується і в цих безконечних пошуках перетворюється на жінку абсурду. За нею тягнеться довгий шлейф зруйнованих стосунків, вона захоплює і лякає.
Це жінка, яка заперечує високі романтичні переживання. Навколо неї хаос і руїна. Вона то наближається до чоловіка, то віддаляється від нього. Викидає його зі свого життя, а потім несподівано з’являється і знову підкорює.
Вона безконечно змінює свої маски, аби ніхто не побачив її справжнього обличчя. Не думає про наслідки своїх вчинків, роблячи фатальні кроки. Зневажає прив’язаність і почуття, маніпулює чоловіками та знищує їх, одержуючи від цього задоволення.
Зв’язавшись із нею, чоловіки стрімко рухаються до своєї смерті, навіть якщо виживають фізично. Навіть якщо після стосунків з нею з’являються відчуття, що її не було.
У Діани Стогодюк немає дверей, через які вона б вирвалася зі свого хворого світу.
Тексти Олени Макарчук — концентрат переживань і найнесподіваніших життєвих ситуацій. Це історії про почуття, дружбу, понівечені долі, війну на Сході, окупацію Криму, зради — коханих, матерів, батьківщини. Історії, де квітнуть соняшники над Іловайськом, любов буває у прямому сенсі сліпою, референдум робить братів ворогами, а жінки пишуть дуже відверті листи богині кохання Фроді. Це територія, де неідеальні герої та героїні ошукують себе й інших, забувають про вірність, ламають і ламаються, вдягають маски, щоб приховати свою сутність. Місце, де перетинаються грубість і тендітність, цинізм і грішна романтика, страждання і радість, безнадія і сподівання на краще.
Юля змалечку звикла бути сильною й самостійною. На її долю випало чимало випробувань: смерть батька, якого вона любила понад усе, виховання молодшої сестри, п’яниця-вітчим. Та найгірше — материна нелюбов, з якою змиритися було найтяжче. Врешті Юля їде навчатися до міста й починає нове життя. Там вона зустрічає перше кохання — Костю. Однак їхня пристрасна історія завершується зливою сліз. Вагітна дівчина лишається на самоті в чужому місті. Несподівано їй на допомогу приходить лікар-гінеколог Ігор — набагато старший, досвідчений. Чи знайде вона з ним свою останню любов?
Цих правил не так уже й багато: всього лише двадцять одне. Та й проти вітру йти не обов’язково. Звісно, якщо ви не Мася. Бо Мася покликаний врятувати світ і прославитися. Тому вперто борсається в каші у власній голові, спілкується зі снами і привидами, запобігає кінцю світу, сперечається з Ейнштейном і намагається написати детектив. А ще видає книжками свої «аферизми», відкриває літературно-художньо-музично-науковий салон і отримує спадщину від книжкового лікаря. Місце дії — середмістя Львова. Масині сусіди — ті, хто вселився у «звільнені» квартири після війни, та їхні нащадки. Читаєш і дедалі більше сумніваєшся: хто ж насправді несповна розуму — Мася з його офіційним діагнозом чи його оточення?
«Селфі в Парижі» — збірка сучасних українських оповідань, дія яких відбувається у місті, що приваблює і манить мрією про нескінченне свято, яке завжди з тобою. А втім, Париж зовсім не ідеальний. Як і будь-яке інше місто. За «фасадами» туристичних пасторалей із образами романтичних пікніків на березі Сени вирує буденність реального життя, коли справжнім щастям є скромна вечеря із сервісу врятованих продуктів, в яких от-от спливе термін придатності… А за лаштунками феєричних вечірок розгортаються драми, що назавжди залишають слід у житті.
Кожне з оповідань збірки по-особливому передає пульс і вібрації легендарного міста і змальовує Париж, для кожного «свій».
О, Львове... Твої вулички мовби виткані з гірко-солодкого аромату шоколаду. Бруківка твоя ховає стукіт витончених жіночих мештиків, що відлунюють стукотом серця закоханого чоловіка. Ти століттями бережеш таємниці коханців, їхні бешкетні та веселі будні чи щемливі історії сердечних переживань і розлук. А ми вкотре із задоволенням опиняємося тут, у місті правдиво венеційських пристрастей із присмаком терпкої кави з Вірменської вулиці. «Львів. Пристрасті. Таємниці» — це ніжні та водночас гострі, мов вилиці прекрасної панянки, історії стосунків знаменитих львівських закоханих. Любов з першого погляду Владислава IV Вази до Ядвіги Лушковської, яку звинувачували за це навіть у відьомстві. Невідома (і нездійсненна) історія яскравих музикантів, Богдана Весоловського та Ірини Яросевич, батьків українського джазу. Пристрасна жага і пекуча ненависть акторки-серцеїдки Сольської, знаної хоч і не винятковою вродою, проте безкінечними романами з впливовими панами свого часу. Коротке кохання «чорної княгині» Гальшки Острозької та старости канівського й черкаського Дмитра Санґушка...
Це історії про львівських спокусників та спокусниць, аристократично вбраних панянок зі світлин минулого чи дівчат у джинсах із сьогодення. Тих, що розбивали серця, і тих, які присягали на вічну любов у врочистій тиші костелів, юних романтиків та досвідчених звабників — вони жили і кохали тут, у Львові, у місті кохання та пристрасті.
Ще місяць тому Жанна працювала журналісткою в столичному глянцевому журналі. Та через фінансові труднощі вони з чоловіком вимушені були переїхати у село, до батьків Максима. Жанна почувалася там чужинкою, що лишилася сам на сам із власними сумнівами. Раптова пропозиція роботи спрямовує її в невеличке село Горбове. Багато років тому доля привела сюди ще одну жінку. Тоді, у спалахах Першої світової, уроджена австрійка Франциска закохалася в українського полоненого Захара і згодом вирушила разом з ним до далекого, чужого краю. Як виявилося, назустріч пеклу Другої світової та нелюдським випробуванням. А одного дня ця чужинка, «німка», стала спасителькою та берегинею Горбового...
Чи допоможе Жанні історія незламної і чуйної Франциски вийти на світло із затінку власних сумнівів? Щоб не опустити руки та знайти оте загадкове жіноче щастя, про яке мріє кожна земна жінка...
Той день міг бути таким, як і всі інші, але ж приїхав син Алік, синулька, як вона його називає, і в них із племінником Валентієм, як і тоді, коли була ще молода й при чоловікові, а вони дітьми, одразу з’явилося багато справ. А заодно — спогади і всілякі розмови. І ще — таємниця, яку ховають від неї.
Марія здогадувалася, що вони ховають, бо не просто так її ночами мучило серце, а голову розривали тяжкі думки. Та й Алік ніби якийсь інакший став. Вона все пам’ятає — як родила його, як він ріс, тільки те, що відбувається тепер, погано тримається пам’яті. І не дає спокою той сон, що в нього з грудей дим іде…
Для Аліка кожен день з мамою і двоюрідним братом(— значно більше, ніж повернення в дитинство. Він і раніше цінував це, а після того, як вернувся з війни, де багато чого передумалося, приїзд до мами(— подія для душі. Лиш би вона не дізналася про поранення.
Валентій уже не сподівався від долі жодної ласки, але братів приїзд — купа спогадів і навіть чарка.
Хтось іде на війну захищати країну, а хтось прагне набити кишені в будь-який спосіб, і найчастіше цей спосіб - насильство. А якщо схильність до насильства вроджена?
У головного героя роману "Щурячий ген" друг гине на Донбасі. У день похорону виявляється, що двох загиблих переплутали через опіки обличчя та привезли в нерідні міста. Тепер родинам доведеться ховати дітей двічі. Шокований, герой вирішує добровольцем піти на фронт, але там він зіткнеться не тільки з героїзмом, а й з усіма гріхами, притаманними людям і за мирних часів: пристосуванством, здирництвом, зрадою. Як вижити, потрапивши в полон разом з колишнім побратимом, який готовий продати тебе ворогу? А головне, як не втратити людського обличчя?
Потужний, напружений і яскравий роман В'ячеслава Дударя "Щурячий ген" отримав перемогу на літературному конкурсі видавництва "КМ-Букс" у номінації "Література для дорослих".
Переламні 1990-і. Юність Нори була сповнена випробувань: зрада батька, безробіття матері, оманливе кохання, бідність, пастка, в яку її заманили торгівці живим товаром. Розум та наполегливість допомогли Норі не просто вижити, але й прибрати до рук бізнес чоловікової родини і стати залізною Норою. А ще був прихований від усіх гріх. Роки мчали стрімголов, помилки минулого лишалися позаду. Але не зникали. Несподівана зустріч з атовцем Левком збурила в пам’яті Нори болючий спогад. Бо тоді, у боротьбі за найвигідніше місце під сонцем, жінка втратила щось значно важливіше... Що поєднує впливову бізнесвумен із простим хлопцем-атовцем? І чому Норі так боляче і водночас так хочеться зазирнути в його очі?..
Як бути щасливим попри все.
Продовження популярної серії «Теплі історії»
Якщо ви любите читати, загорнувшись у м’який плед і гріючи руки до гарячого горнятка улюбленого напою, — то ця книжка для вас. «Теплі історії про справжнє» — про найсвітліше та найсолодше, що є в людському житті: про кохання, яке долає всі перешкоди, про міцну родину, щирість людських душ.
Кожне оповідання по-домашньому затишне і трохи казкове, воно наче промовляє: «Світ прекрасний! Життя чудове!»
Книжка вчить знаходити своє сонце навіть там, де, здавалося б, суцільна темрява. Усі історії — реальні. І хай трішки прикрашені квітами, ароматами та смаками, але вони точно відбувалися, може, навіть з кимось із ваших сусідів — пригадайте.
Про що шкодує жінка? Про втрачене кохання. У шлюбі з доном Хуаном Анна мала все: спокусу, пристрасть, вир чуттєвості. Але після народження спадкоємця чоловік перестав бачити у дружині жінку. Натомість для графа Альберто Анна стала жаданою. Розчарована, вона була скута подружньою вірністю, материнським обов’язком та католицькою мораллю. Але серце її жадало почуттів, які міг дати їй тільки він — таємний коханець граф Альберто. Разом вони вирішують тікати, спалюючи усі мости та будуючи замки прекрасних ілюзій. Та будь-яка пристрасть згасає, залишаючи гіркий присмак попелу і пізнього каяття. І все, про що благатиме Анна, — це прощення. Бо той гріх під її серцем не спокутати…
«Айвенко, або Чоловіки — це…» — нова книжка Людмили Таран, української письменниці та журналістки. У центрі книжки — чоловіки різних поколінь і характерів. Сильні духом і слабкі, віддані та зрадливі, романтичні й цинічні, молоді та старі. А поряд з ними постають яскраві та влучні жіночі образи.
Чесна й чуттєва проза Людмили Таран спонукає до переосмислення узвичаєного та глибоких екзистенційних переживань.
Складно пояснити, чому в нашій країні ніхто не намагається порушувати питання про заборону сурогатного материнства. Натомість широко рекламується обґрунтування деяких діячів української науки, що це не що інше, як розвиток передових технологій та зростання свідомості сучасного суспільства. Шкода, що мало тих, хто пояснює аморальність багатьох людей, яка може обернутися для українців національною катастрофою. Хтось же має почати пояснювати людям, що, народжуючи та продаючи дітей, ми формуємо негативний образ нашої держави, яка стала «Меккою сурогатного материнства». На живих прикладах своїх чотирьох героїнь авторка намагається показати позитивні та негативні сторони сурогатного материнства. Події відбуваються в наш час. Роман захоплює з першої сторінки, читається легко та спонукає до багатьох роздумів і запитань...
Дореволюційний Кременчук бентежать події, що відбуваються в родині заможного заводчика й фабриканта Войтовича. Від рук дружини гине пан Владислав Войтович, а потім божеволіє його єдина донька й спадкоємиця. Щось дивне й незрозуміле коїться з молодою панною Ларисою, котру всі кличуть Лорою. Спочатку ці видіння із померлим батьком. А потім — згубне, заборонене, але таке жадане кохання до Олександра, нареченого власної кузини. Здавалося, це почуття гамує Лорине божевілля. Заради нього вона ладна була на все. Навіть… убити кузину? Ні, цього не може бути… Лору звинувачують у вбивстві, якого вона не хоче визнавати. Тепер тільки одна людина може врятувати її від падіння у прірву остаточного божевілля. Та чи врятує?
Одним кохання дарує цілий світ. А іншим — біль нерозділених почуттів. Красунчик на все село Ростислав не звертав уваги на закохану по вуха Марусину. Він погрався з її почуттями, сказав: «Чекай на мене», — і повернуся з іншою, вродливою успішною моделлю. Мовляв, дивись, хто вона і хто ти. Принижена зрадою Марусина їде в Данію на заробітки, щоб стати успішною жінкою та повернути Ростислава. Зціпивши зуби, дівчина досягає неймовірного: стає моделлю та жаданою жінкою. Тепер уже Ростислав готовий покинути заради Марусини дружину. Але дівчина не хоче вертатися в минуле. За крок до омріяного щастя вона вдруге за життя опиниться на краю прірви. Та цього разу не для того, щоб впасти. А щоб злетіти.
Той, хто врятував одне людське життя, — врятував цілий світ.
Про це не знає дівчинка, що живе в маленькому кримському Селищі. Проте під час Другої світової війни вона рятує єврейських дітей від неминучої смерті.
А на цілу епоху пізніше її, вже стару жінку, розшукали 80 врятованих нею дорослих людей.
І вона стала праведницею світу — забутою, закатованою як нацистами, так і радянським режимом. Це — факт.
Все інше — апокриф, вигадка автора. Узагальнена і суб’єктивна. Як узагальненими і дещо фантасмагоричними є і Селище, і всі його мешканці, переплетені між собою, мов виноградні лози.
Автор не претендує на лаври історика. Лише — на найменший «язичок» найменшого дзвоника, який бринить серед ночі голосами тисяч вигнанців: «я-по-вер-нусь-я-по-вер-нусь…» — і нагадує, що наш ДІМ завжди з нами. З нього може вигнати ворог, але ніхто не може його відняти.
Якщо ти віриш у повернення!
Аня приїхала до великого міста, щоб вижити. А Платон народився в ньому, щоб розкошувати. Вона працювала офіціанткою, заробляючи копійки. Він витрачав шалені гроші на клуби та дівчат. У них не могло бути нічого спільного, якби не випадкове знайомство Ані з батьком Платона. Лев Дмитрович дав їй усе, нічого не вимагаючи натомість: квартиру, безпеку і навіть той самий ресторан. Аня нарешті була щаслива, до тієї фатальної зустрічі з Платоном. Він може позбавити її всього. І найперше — любові…
Чим може обернутися інтернет-знайомство з юною та вродливою іноземкою? Звісно ж, коханням усього життя! Принаймні так вважає 43-річний Клаус Отто Бах, мешканець німецького містечка Кіля. Клаус полишає все і прямує до чужого краю з єдиною метою — відшукати жінку своєї мрії, зв'язок із якою випадково обірвався. На його нещастя, цим краєм виявилася велика і незбагненна, щедра та неприборкана Україна. Так, Клауса називатимуть «останнім романтиком». Так, з нього глузуватимуть не лише випадкові знайомі, але й сама доля, підкидаючи все нові пригоди та випробування. Але наш «сучасний Дон Кіхот» не відступить. І врешті доля змилостивиться, подарувавши Клаусові вистраждану та солодку мить щастя, а читачеві найнесподіваніший з усіх можливих фінал.
Чи знаєте ви українську жінку? Ні, ви не знаєте української жінки. Та вона і сама себе не знає.
Свого часу Брати Капранови поставили відомий експеримент з потопленням для доказу того факту, що українські жінки – відьми. Не всі лишилися задоволені результатами цього експерименту, але спростувати їх не зміг ніхто.
У романі авторів знаменитого «КОБЗАРЯ 2000» експеримент продовжують дуже компетентні люди. Цікаво, якими будуть їхні висновки?
Ви колись пробували пройти слідом Лесі Українки в найдальше карпатське село? Ця «слабосила, хора дівчина» гірські маршрути долала безстрашно, нарівні з усіма; місцеві досі переказують про це легенди. Що залишилося в тих краях у пам’ять про неї, Франка чи родину Окуневських, крім суперечливих свідчень очевидців, які переказувалися з покоління в покоління?
У романі розгортається історія, пов’язана з головною жінкою української культури. Театральна режисерка та молодий чоловік, який після довгої відсутності повертається у рідні краї, — як далеко вони готові зайти у пошуках унікального листа, що міг би внести ясність в один із найтаємничіших і найбільш резонансних сюжетів історії нашої літератури? Як на початку минулого століття йшли за Лесею невідома поетка, проста гуцулка, плотогон і черниця-бернардинка? Дізнаєтеся у новому романі автора книжок «Баборня» та «Світ не створений» Мирослава Лаюка.
В літо 882-го року величезна флотилія вікінгів і русів непомітно підкралася до Києва. Хто були ті руси? Адже в Києві, і на Дунаї також були племена з такою назвою. Хто допоміг їм безборонно пройти до Києва? Чому не піднявся Київ проти зайд, коли ті вбили обох київських князів - і хрестатого Аскольда, й вірного Даждьбогу Діра? Що приніс норвежець Олег в Київ, окрім малолітнього нащадка данських конунгів Ск'єльдунгів, аби об'єднати полян, древлян, русів, сіверів і вікінгів в боротьбі проти Степу? Що таке заповіданий Одином Мідгард? Як за 33 роки Київська держава перетворилася в імперію русів? Чому її творець Київський князь Олег Віщий - союзник Візантії, Болгарії й Хозарії - добровільно передав владу своєму племіннику Ігорю Рюриковичу? Для всіх, хто прагне знати власну історію без мітів.
Кожна жінка мріє вирватися з набридлого кола побутових проблем і почати інше життя — цікаве, насичене, незвичайне. Чи легко встояти, коли хтось обіцяє надзвичайну пригоду, сповнене коханням і турботою майбутнє?
У світі, за статистикою, щорічно безслідно зникають мільйони людей. Більшість цих зникнень пояснюється цілком природними причинами: нещасні випадки, стихійні лиха. Але частина з них — це ті, хто, немов метелики, летять на світло, але потрапляють у полум’я, з якого вже не годні вирватись…
До рук головного героя гостросюжетного роману Андрія Куркова «Добрий ангел смерті» Миколи Сотникова потрапляють якісь таємничі документи. Ховаючись від людей, які будь-що хочуть їми заволодіти, він вирушає в подорож до Каспійського моря. Поїздка виявляється дуже ризикованою і кардинально змінює життя героя.
Книга продовжує розпочату автором у романі «Пікнік на льоду» розповідь про долю журналіста Віктора Золотарьова. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи жахи «добровільного» чеченського полону, він усвідомлює справедливість народженого самим життям Закону равлика: без власного будиночка, даху, ти, як равлик без мушлі, — безпорадний слимак. І будь-хто, мимохідь, може просто тебе розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»...
Головний герой роману «Пікнік на льоду» — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від однієї провідної газети: писати некрологи про відомих впливових людей, які... поки ще живі. Поступово він розуміє, що став учасником серйозної гри якихось тіньових структур, вийти з якої живим практично неможливо...
Кузьма Скрябін народився в місті Самборі на Львівщині 17 серпня 1968 року. Щоправда, тоді він був відомий як Андрій Кузьменко. Все визначилося 1989-го, коли Андрій записав першу пісню з гуртом Скрябін», а згодом став у ньому співаком, автором пісень, незмінним лідером, власне, Кузьмою Скрябіним. Так тривало до трагічного ранку 2 лютого 2015 року — дня смертельної автомобільної аварії. Доля відміряла надто мало життя улюбленцю мільйонів, обдарувавши навзамін багатьма талантами. В цьому оригінальному виданні, яке покликане, зокрема, нагадати про неперевершене почуття гумору Кузьми, зібрано весь його прозовий доробок і частково — поетичний. Про що розповідає співак? Про себе, про нас, про життя і як у ньому не втратити здорового глузду. Інший порух душі, коли ранимість бере гору, — то поезії. Творчість Скрябіна надихнула проілюструвати видання відомого Олександра Грехова.
Життя — це «один вибраний сценарій зі знехтуваних або відхилених багатьма іншими». Що вибирає хлопчик Сосо: священство чи тиранію? Що обере композитор Федір: кохання всього життя чи шлюб з нелюбою жінкою заради кар’єри? Як заслужена артистка потрапить до психіатричної лікарні? Чи зречеться студент Іван ідеї про соборну Україну і що вибере його друг-націоналіст Микита?
На тлі радянської України 1950-х і культу Сталіна розгортаються драми людей, які роблять свій вибір у світі болю і страждання. Проминає усе, тільки жага до життя «має подекуди шанси вистояти під усіма пальцями перемін і піском зречення...».
Іван став першим чоловіком у житті Марії. З ним вона з наляканої маленької дівчинки перетворилася на жінку, що знає собі ціну. Романтика побачень змінилася подружніми буднями. Минуло шість років. Марія вкотре при надії, хоч усі попередні вагітності були невдалими. Одного вечора жінка отримує повідомлення: відео, на якому Іван цілується з молодою красунею. Марія наче зривається з небес на землю. Вона знову втрачає дитину, пориває з коханим і просить батька заховати її якнайдалі від усіх. Так, щоб Іван ніколи не знайшов її. Чоловік ладен на все, аби розповісти дружині правду, яку вона не схотіла слухати. Та де тепер шукати Марію? Як виправити помилки, яких не скоював? І як жити у світі без тієї, що і є твоїм світом?
Події у новому романі Андрія Куркова та Юрія Винничука розгортаються одразу в трьох сюжетних зрізах: Хрестовий похід 1111 року, описаний у Хроніці лицаря Ольгерда з Галича, початок Другої світової у Львові та Кракові, а також сучасний період. Хто така Діва, і чому на неї полюють декілька століть поспіль, ким насправді є чорний археолог Олег, і головне – куди ведуть двері, які можна відчинити ключами Марії? Про це дізнаєтеся зі сторінок одного з найбільш очікуваних романів сучасної української літератури останніх років.
’язниця, що насправді є концтабором, де застосовують моторошні тортури, діє в сучасній Україні. За тюремним парканом немає жодних законів, тут зовсім інше життя: у приниженні, страху й непевності, з ранами та слідами опіків на тілі, з болем від переламаних кісток і часто — від зламаної волі й свідомості. Тут головне завдання — вижити, коли жити вже не хочеться й від тебе майже нічого не залежить, зберегти здоровий глузд, коли вже близький до божевілля, залишитися людиною в нелюдських умовах, де віра, прощення, ненависть і навіть погляд між катом і жертвою набувають інших сенсів.
Щоб вижити в пеклі концтабору, журналіст Станіслав Асєєв написав цю книжку — відверту, емоційну, глибоку, в якій питань більше, аніж відповідей, бо життя людей після звільнення з полону назавжди розділилося на «до» і «після».
Переклад українською мовою поданий поруч із оригіналом.