Законів природи ніхто не скасовував – перемагає сильніший. Та що, коли тобі не відомі правила виживання у ворожому середовищі? Коли ти безпорадний перед викликами долі? А як протистояти найріднішим, наприклад мамі, опіка якої порушує твої власні кордони?

Чи вдасться уникнути катастрофи героям цього роману?

Одна невдача тягла за собою іншу, невпевненість росла — і ось успішна дизайнерка перебивається випадковими заробітками і боїться співбесід. У Сюзанни професійне вигорання, депресія й тривожні стани. Хтозна, як склалось би її життя, якби одного дня вона не зустріла його — уважного, харизматичного, розумного чоловіка. Молоде подружжя переїжджає у власний високотехнологічний будинок, сподіваючись нарешті знайти спокій та щастя. Але в їхньому домі з’являється хтось третій — робот на ім’я Кейт. І все перевертається з ніг на голову.

Емма Рихальська — донька заможного поміщика та наречена шанованого графа Яготинича. Її майбутнє прогнозовано мало бути щасливим. Але заборонене кохання до кріпака Назара, що так раптово спалахнуло, перекреслило все. Емма знала, що він заручений із красунею Марічкою. І ніколи не відповість взаємністю панянці. А сама Емма змушена буде все життя прожити із нелюбом. Але долю не прорахуєш. Трагічна загибель Марічки збурить у серці Назара полум’я помсти. Емма втратить останній шанс здобути його любов. Та несподівано під серцем заворушиться надія...

Роман «Вересові меди» — це драма, що розгортається на Поліссі в історичний період між двома світовими війнами. Богдана Ясницька, героїня роману, слідує поклику серця і не хоче йти торованими шляхами, як її родина і односельці. Заради своєї мрії вона розпочинає нове життя, втікає з рідної домівки і з власного весілля.

Доля випробовує і героїню роману «Танець білої тополі» Ніку Величко, яка вже змирилася з самотністю і сирітством. Але дівчина відчуває, що випробування допоможуть їй знайти справжню себе.

І знову капітан Антон Саєнко, розвідник із позивним Бандерас, сучасний козак Мамай, протистоїть підступному й жорстокому російському диверсанту Манекену та його поплічникам. Але цього разу він намагається врятувати не лише життя людей, а й міжнародний авторитет України, захистити історію, культурні та духовні цінності держави. Смертельно небезпечні пригоди, чудотворні ікони, красуня-черниця… Динамічний та непередбачуваний сюжет цього детективного шпигунського роману триматиме вас у напрузі до останньої сторінки. А чудовим бонусом стане те, що цього разу книжка передує фільму.

У цій збірці оповідань Галина Крук воєдино сплетені ніжні, інтимні, а часом і моторошні переживання. Герої книжки десь бродять поміж нас, однак лиш на цих сторінках ми зможемо прочитати їхні думки. Тут і карантинні хроніки зі справжніми тривогами і розрадами, які довелося пережити кожному з нас. І відчуття втрати, коли замість людини залишається лише стара фотокартка. І телефонні розмови, які все ніяк не можуть відбутися, бо абоненти один для одного недоступні…

Спокусливі, емоційні, близькі — історії в «Хто завгодно, тільки не я» зіткані з почуттів. І, попри назву, вони про нас. Саме про нас.

Нелегка доля випала Вероніці. Переживаючи вже 10 викидень та ледь не вкоротивши собі віку, жінка раптом починає бачити дивні сни, де душі її ненароджених дітей благають відпустити їх і отримати вічний спокій. Надати його може Полудниця, яка мешкає у цьому просторі між двох світів. Але тільки в обмін на жертви зі світу живих, які мають приходити їй пополудні…

Українка Марина та німкеня Марія мають зовсім різне уявлення про щастя, та обидві вирушають шукати його подалі від дому – в Париж. Марія точно знає, чого хоче від життя: займатися наукою, грати на скрипці та знайти справжнє кохання. Марина ж натомість знає, чого точно не хоче – все життя працювати офіціанткою та мати справу зі своїм батьком. «Твоя М.» – це сучасний український роман про те, як воно – бути жінкою. Про пошук себе, про дружбу, про дуже різну любов, про самотність, про стереотипи, про материнство і трошки про квантову фізику.

Протаранивши паркан сусіда, Вероніка очікувала на крики й вимагання компенсації. Але найгіршим виявилося не це. У чужому дворі вона натрапляє на труп жінки — старої Антоніни. Баба Тоня встигла напакостити багатьом, і серед підозрюваних опиняється навіть її син Антон. Цей неприємний чоловік не ладнав з матір’ю і полюбляв знущатися зі своєї дружини. Він не спинився б і перед убивством. Поки Вероніка намагається відшукати докази його вини, сусідів щоночі лякає таємнича жінка в білому. Що ж коїться на тихій вулиці звичайного селища?

• Перевидання в оновленому оформленні

Надворі кінець 90-х. Ілля — простий автослюсар. Що він міг дати доньці заможного підприємця? Кохання? Звучить романтично, але без фінансового підґрунтя ця казка швидко скінчиться.

Щоб розпочати свою справу, Ілля наважується попросити грошей у кримінального авторитета на прізвисько Латиш. Але «ділова угода» завершується кримінальними розборками. До гри несподівано долучається Марго, дружина Латиша. Вона рятує хлопця, тікаючи разом із ним.

Шляху назад немає. Там лишилося все, чим жив Ілля: його кохана та їхня ненароджена дитина. Тепер він — утікач. Але Ілля не сам. Він відчуває, як без бою віддає своє серце Марго, закохуючись у цю небезпечно привабливу жінку. Ілля гадає, що Марго врятувала його. Але навіщо — знає лише вона...

Люба незчулася, як стала самотньою літньою жінкою у розкішній квартирі. Колись — показна донька генерала, розумна та цілеспрямована, вона бачила весь світ біля своїх ніг. А тепер — пустка. Одного дня, прибираючи у старій батьківський квартирі, Люба знаходить лист—покаяння, який написала мати Галина до своєї молодшої сестри Василини. Ця сповідь перевертає все життя жінки, як багато років тому перевернулася доля тітки Василини. Виявляється, Любина мати вкрала життя сестри заради власного щастя...

Сімейна сага в новелах «Майже ніколи не навпаки» визначної української письменниці Марії Матіос за майстерністю письма та глибиною викладу не поступається її знаменитій «Солодкій Дарусі».

«Важить не час, а людина в обставинах часу» — цю свою тезу письменниця розкриває через драматичну історію кількох гуцульських родин часів Першої світової війни. Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, вічні дилеми Любові–Ненависті, Гріха–Спокути, кілька­ярусний сюжет... Кожен персо­наж цієї небуденної драми має беззаперечне алібі, неопротестовану правду і власні суди честі. А отже, має право чинити так, як не можна передбачити жодною логікою чи писаним законом. Закони честі вступа­ють у суперечку із законами серця, бо так було споконвік, і майже ніколи не є навпаки.

«Порт Житана» – затишний ресторанчик на березі мальовничого Женевського озера. У різний час він стає особливим місцем для Марка Мазура, українського художника-емігранта, який прославився своїми авангардними роботами в міжвоєнному Парижі, і Сергія Коваленка, мистецтвознавця, що збирає колекцію для впливового київського олігарха й намагається розкрити загадку таємничого зникнення свого славетного земляка. «Порт Житана» – це роман, у якому історія тісно переплетена із сучасністю, а мистецтво – із людськими долями і стосунками. Це роман про вимушену втечу й неодмінне повернення, фальшиву «любов» і справжнє кохання, про щоденний вибір, який здійснює людина.

2014 рік. В Україні війна. Молодий фінансист із європейською освітою втрачає кохану і пакує валізи до Швейцарії. У день відльоту друг дитинства пропонує йому високу посаду в Адміністрації Президента. Здавалося б, справи державної ваги відсунуть на задній план особисту драму героя. Тим часом справжні драми в його житті щойно починаються…

• Нова книга української авторки Люко Дашвар
• Від майстрині гостросюжетної прози

Благими намірами вимощений шлях до пекла. Галя сповна відчула сенс цього вислову. Її життя перевернулося лише через те, що вона прагнула допомогти іншій людині. Дівчина втратила все: роботу, чоловіка, друзів, віру в людей. Та що, як усе найбільш значуще і неймовірне починає відбуватися з нами саме тоді, коми ми намагаємося видряпатися з пекла? Це непросто, бо людина по-справжньому втрачає голову лише від двох речей: від страху і від кохання. Однак що робити, коли тебе одночасно накривають і страх, і кохання?..

Роман Надії Гуменюк «Корона на одну ніч» починається як детектив: у варшавському готелі знаходять мертвою переможницю конкурсу краси. Чому газети нічого не повідомили ні про смерть юної красуні, ні про її короткочасний тріумф? І хоча цей драматичний епізод визначає назву роману, це не початок, а фінал історії життя Данила Неродова і його сім’ї. Доля українця Неродова в буремні роки між двома світовими війнами на землях, які переходять від одної влади до іншої, від одної країни до іншої, драматично переплетена з життям його вічного суперника графа Неродова, міжнародного авантюриста.

Суперництво, заздрість, що призводять до зради і вбивства, — тема роману «Янгол у сірому». Авторка порівнює головних героїв з біблійними Авелем і Каїном. Авдій-Авель проходить шлях, який випав на долю сотень тисяч західноукраїнських селян — табори, Колима, непосильна праця на лісоповалі та в руднях, — але залишається незламним. Калісій-Каїн ревно прислужує радянській владі, вивищується через приниження і залякування інших. Драматичні події минулого не відпускають, історія повторюється, спокута має відбутися.

«Ця книга не про ядерну зиму, тотальне винищення людства чи який-небудь інший апокаліпсис. «Заради майбутнього» — це збірка різних історій. Ну, тобто реально різних. Більшість написано задовго до виходу книги, найдавніші — ще 2011-го, і лише три з десяти — «Р61», «Знову і знову» та «Заради майбутнього» — опубліковано вперше. Решта були надруковані у різноманітних колективних збірках і журналах (і щось мені підказує, що мало хто з вас читав їх усі). У збірці є все: горор, техно, містика, гостросоціальні та гумористичні оповідання. Не раз упродовж читання у вас паморочитиметься голова від зміни настрою та темпу оповіді. Але зрештою хороша збірка оповідань, на мою думку, якраз і має вражати своєю неоднаковістю, інакше це вже буде не збірка, а…

Неважливо.

Просто перегорніть першу сторінку і почніть. А я, поки ви читатимете, піду працювати над новим романом…», — Макс Кідрук

Перелік оповідань, що ввійшли до книги:
• Р61
• Знову і знову
• Трансфер
• Я полечу!
• Сюрприз
• Моя література
• Ельвіра
• Нічиї діти
• ДНК. Історія сьома
• Заради майбутнього.

• Від майстрині гостросюжетної прози
• Перевидання роману в оновленому оформленні

Стара Костомарова не пам’ятає, як опинилася на тому забутому богом хуторі. «Чорні рієлтори» відібрали її квартиру, а жінку спровадили подалі від Києва. Селянин Перегуда дав їй притулок, він навіть вийшов на нотаріуса Германа, який обдурив стару. А коли повернувся на хутір, то вже ні хати, ні Костомарової не було...

Тим часом у Києві одна дівчина потрапляє у вир дивних подій. Усе починається зі снів про мерців, далі — зустріч із нотаріусом Германом та його зникнення. І Блейк, у якого Меланія закохується до нестями, і який зраджує її. Від того часу дівчині сниться вже інший сон: про розлючений натовп, стару жінку, Блейка, який прохає про допомогу... От-от шляхи всіх героїв перетнуться. І тоді кожен з них — хоче він того чи ні — пройде свою ініціацію. Ініціацію на право вважати себе людиною...

Є таке сузір’я, в якому кожна жінка від народження має свою зорю. Є така й у Василини — представниці давнього шляхетного роду Коморовських. Мабуть, ця зоря й оберігає дівчину в складні моменти. А може, її захист — то старовинний оберіг, подарований бабусею Терезою? Чи то сама бабуся, яка душею-зіркою-птахою прилинула до онучки, щоб уберегти її від чогось лихого? «Сузір’я Дів» — то плетиво жіночих доль, пов’язаних давнім амулетом, фатальним прокляттям і родинною історією, яка рясно скроплена моторошними таємницями, лукавими інтригами, безневинною кров’ю, підступними зрадами, безоглядною самопожертвою, справжнім коханням, що густим шлейфом тягнеться за Василиною від XVІІІ століття і до наших днів.

«25 різдвяних історій» — збірка короткої прози сучасних українських авторів, що продовжує традицію різдвяних антологій від Видавництва Старого Лева.

Дитячі спогади про (не)ідеальне свято з сімейними драмами чи про таємне вшанування Божого народження у заборонений час, історії про бабу, яка хотіла вмерти на Різдво, про візит до батьків із вухатим сюр­призом і довгоочікуване повернення сина з фронту, про маленьке пухнасте диво, яке саме обрало бути різдвяним дарунком, або ж про ангелів, якими можемо стати й ми. Історії сміху, радості, пам’ятування огорнуть теплом сімейного затишку і підведуть до найважливішого зимового свята — Різдва.

Ця книга короткої прози — свідчення солдата про досвід великої війни. Віра на фронті, братерство між військовими, страх і надія, смерть і Любов. Автор пропрацьовує власні травматичні спогади, але текст може стати психо­терапією не лише для нього, а й для читачів.

Автор говорить про себе, переповідає реальність та сни, але передовсім фіксує життя на межі. Розповідає про людей великої Любові, на яких все й тримається. Тут обʼявляється Господь Окопний, починається Найновіший Завіт, стає опорою українська культура в рюкзаку, а визнані метри воєнної літератури не витримують випробування реальністю. Їм про нас, українців, нічого не відомо. Про себе можемо говорити тільки ми, бо на Східному фронті все змінилось. І Артур Дронь говорить про це відверто і прямо. Як говорять ті, які були на межі. І повернулися.

Ірена Карпа — українська письменниця, співачка гурту «ФАКТИЧНО САМІ», журналістка, культурна дипломатка.

На час написання романів «50 хвилин трави» і «Фройд би плакав» автор­ці було 22 роки. Ці твори називали викличними, провокаційними й навіть революційними. Вони дивували, захоплювали, вражали, були тригерними, але точно не залишали читача байдужим. У них йдеться про жінок, які можуть сміятися і плакати, бути гранично відвертими зі собою та іншими, помилятися і давати собі право на те, чого хочуть. Ці жінки можуть усе розуміти або ні, проте вони у взаєминах з чоловіками самі керують своїм життям, хай би яким воно було. 

«50 хвилин трави» — історія про кохання, етапи пошуку і становлення; тут іронія поєднана з болем, а потік свідомості стає частиною сюжету. 

Роман «Фройд би плакав», який авторка написала після своєї подорожі Південно-Східною Азією, запрошує у мандрівку різними містами й культурами, а в ширшому сенсі — до пізнання себе і життя. 

Кузьма Скрябін Кузьма (справжнє ім’я Андрій Кузьменко; 1968—2015) став легендою ще за життя. «Можливо, треба було жити, як всі, а я хотівбути інакшим завжди», —  говорив він і таким був. Доля відміряла йому надто мало часу, він трагічно загинув у ДТП. Харизматичний співак, композитор, багаторічний лідер гурту «Скрябін», автор власних пісень, кумир мільйонів українців, Кузьма запам’ятався своїм шанувальникам неймовірним гумором, чіткою громадянською позицією та відкритим серцем... Його пісні актуальні сьогодні як ніколи. Хоча Кузьма більш відомий як музикант, він також є автором чотирьох повістей, які ввійшли до цієї книжки разом з віршами. Опублікована у 2006 році й найвідоміша з них — «Я, «Побєда» і Берлін» — була успішно екранізована. Це смішні й сумні, вигадані й автобіографічні історії, в яких Кузьма розповідає про себе, про нас, про життя і як у ньому не втратити здорового глузду. Видання проілюстроване українським художником Олександром Греховим.

У новому іронічному романі Богдан Кушнір розвиває тему протистояння української й російської розвідок. В основу твору покладено реальні історії, очевидцем яких довелося стати авторові, коли він працював журналістом у Москві, а з початком російсько-української війни служив у Силах спеціальних операцій Збройних сил України. 

Герой роману, молодий письменник, природжений авантюрист, мріє написати бестселер про розвідку. Щоб роздобути сенсаційні матеріали, він як закордонний журналіст приїжджає до Москви й заводить ризиковані знайомства. Уже з перших днів опиняється під ковпаком секретних служб. Через випадкові обставини проникає на фальшивий курорт — їхню закриту територію. Весела пригодницька історія обертається тим, що росіяни мають його за шпигуна, а українці — за російського агента. Починається підступна гра професіоналів і дилетанта, несподіваний фінал якої ніхто не зміг передбачити.

Дванадцять країн, двадцять пять міст і понад тринадцять тисяч кілометрів подолала Кіра з мамою, перш ніж дістатися в Київ. Жодна жінка не планує такий обхідний шлях на дев'ятому місяці вагітності, але повномасштабне вторгнення перекроїло геть усе.

Це спогади журналістки і підприємиці Олесі про складну дорогу, коли страх і невизначеність перетворилися на сміливість і рішучість. Про підтримку друзів, готових прийняти в будь-який момент, і незнайомців, що відчиняли двері в безвихідних ситуаціях. Про хитрощі й ризики, на які довелося піти, щоб перелетіти Атлантику. Про історії з рідного Донецька і допомогу батькам в окупації. І про можливість будувати життя далеко від війни, але сильне бажання повернутися додому.

«Скандал» —  це нова збірка оповідань письменниці й поетки Людмили Таран.

Тексти, зібрані у цій книжці, — це своєрідна археологія пережитого: дисидентство,  (не)прийняття себе та свого походження, своєї сексуальності, «неправильних» почуттів. Самі ж тексти вибудувано на контрастах: курйози і трагедії, батьки і діти, любов і смерть, війна і мирне життя.

Авторка постійно розхитує читача на емоційних гойдалках, гартуючи тим самим витривалість, силу й любов до життя.

Головні героїні роману Наталії Чайковської «Мовчазна згода» Клара й Ольга працюють медсестрами у психіатричній лікарні. Коли Київ окупували німецькі війська, перед жінками постає питання: кинути напризволяще своїх пацієнтів і піти, чи виконувати накази окупаційної влади, але намагатися хоч когось урятувати? Авторка не робить однозначних висновків, залишаючи їх на розсуд читача. Спираючись на архівні матеріали і свідчення очевидців, Наталія Чайковська намагається відтворити атмосферу, в якій жили люди під час німецької окупації, віддає шану жертвам злочину, скоєному нацистами в Горіховій діброві, та в притаманній їй манері протиставляє людяність і надію абсолютному злу.

Засновано на реальних подіях.

Спеціальна відзнака «Вибір видавців» Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

У цій історії – не хронологія подій, це – сповідь перед обличчям болю про рік війни. Це істрія невисловлених почуттів. Несказане про переживання, вибір і рішення. Апофеоз віри в людяність. Намагання навіть у знесиленні підтримати всіх, кому нестерпно...Емоційна сповідь на перетині часу.

«Ставитися до смерті спокійно — не означає її наближати».

Лікарі та рідні звуть її Анна. В Анни біполярний розлад. Її життя — це нескінченна гойдалка, манію змінює депресія, і це ніколи не закінчується. А ще Анна має в житті дві пристрасті — лекції з історії мистецтва та їх викладач Владислав. 

Владислав — блискучий лектор, арткритик. Має лабрадора й страждає від алкогольної залежності. А ще він бореться за садибу Мурашка, замість якої в центрі Києва хочуть звести нову будівлю. 

За звичайних обставин вони, мабуть, ніколи не зустрілися б, та випадок зводить їх разом в одній квартирі. Двоє дуже різних людей, обʼєднаних порятунком будинку і невідворотним наближенням смерті.

Це історія про життя і його завершення, свободу волі, пошуки себе й... архітектуру.

Володимир Лис — український прозаїк, драматург, журналіст. Лауреат Коронації слова, Гранд-Коронації та інших літературних конкурсів. Автор численних творів різноманітних жанрів.

У його новому романі «Максим Гонтар» укотре переплітаються історичне минуле й сучасність, індивідуальні людські долі представників різних поколінь і суспільно значущі процеси, вічні цінності та новітні технології. Головний герой — молодий інтелектуал-нонконформіст, історик, науковець і публіцист, справжній патріот, який не лише на словах відстоює свої принципи, а й власними вчинками доводить вірність прадавнім героїчним традиціям свого народу. Відносини батьків і дітей, пошук свого місця в житті, розділене та нерозділене кохання, щира дружба й підступна зрада, пам’ять і забуття — ось далеко не повний перелік проблем і ситуацій, розв’язання яких розгортається на сторінках роману. Складні перипетії міжособистісних стосунків, роздуми, почуття й переживання персонажів твору, наших сучасників, проходять випробування часом і суворою реальністю подій в Україні ХХІ століття, коли їм урешті-решт самим доводиться творити історію та ставати її часткою…

У серії «Великий роман» також вийшли друком книжки Володимира Лиса «Вифлеєм» і «Століття Якова. Людина в п’яти масках».

Володимир Лис – український прозаїк, драматург, журналіст, якого називають народним письменником. Переможець Коронації слова і Гранд-Коронації, інших літературних конкурсів. Автор численних романів, повістей, радіоп’єс і п’єс для театру, новел і есеїв. Автор роману «Вифлеєм», який вийшов друком у видавництві "Фоліо".

До оселі поліського селянина Якова Меха потрапляє чужа дівчина, яка ставить просте, на перший погляд, запитання: «Діду, а ти любив?» І накочуються хвилі спогадів: про далеке дитинство, про перше драматичне кохання із сусідською дівчиною, про велику любов, яка принесла і сімейне щастя, і сповнене радощів, здобутків і втрат життя довжиною в ціле століття…

Головний герой роману Еммануїл мріє бути письменником, скільки себе пам’ятає. Він завзято шукає свою тему, свою музу, своє місце у світовій літературі, однак має цілу купу причин, що не сприяють творчому процесу. У той момент, коли Еммі вже майже не болить його нездійсненна мрія, він потрапляє до загадкової організації під назвою «Спілка забутих письменників», членами якої є невідомі літератори — нецікаві колись і забуті тепер. Еммануїлові пропонують вигідну співпрацю. Він погоджується і раптом розуміє, що тут не все так просто. Адже звідки у забутих письменників великі гроші? Хтось телефонує йому і мовчить. Якісь підозрілі молодики все частіше зустрічаються героєві на вулиці під час прогулянок.

Партія в шахи починається з ходу пішака. Яку ж роль відведено головному героєві? І чим завершиться ця гра у шахи в реальному житті Еммануїла?

Доля подарувала Веніамінові - колись вихованцю дитячого будинку, а нині власнику фешенебельного казино майже в центрі мегаполіса - справжню Надію. Саме так звуть його кохану дружину, якій він колись урятував життя - й тепер завжди боятиметься її втратити, припускаючи, що вона з ним лише із вдячності. Бентежить чоловіка й те, що він зовсім нічого не знає про минуле Надійки: та обрала спалити за собою всі мости й розпочати життя з чистого аркуша.

Проте страхи з минулого здатні отруїти майбутнє - і Надії з Веніаміном доведеться вирішити, чи готові вони зустрітися з цими страхами віч-на-віч.

Син Божий прийшов на світ з миром і любовʼю під сяєвом Вифлиємської зорі - і Святвечір віншує цю подію. Його однаково очікують усі українці, а особливо ті, що в чужих краях, без рідні, сідають за столи з традиційними стравами і  колядують, згадуючи тих, хто далеко.

Таїнство Різдва спонукає нас до милосердя, до любови, до пошуку істини буття. У ньому завжди буде краплина ностальгії, бо  Різдво — це спогади. Про це й написали свої різдвяні історії сучасні українські автори й авторки. В кожному із сюжетів - прикмети Різдва, відчуті й пережиті за мирних часів чи вже під знаком війни. 

Та всі вони обʼєднані глибинними почуттями, посиленими мелодіями колядок, у яких рождається Бог, славословлять ангели і весь світ повниться добром.

У жаби немає роботи, занедбана квартира і примарні шанси помиритися з коханим, про якого вона постійно думає. У її сестри, феї, все ідеально: успішна кар’єра, апартаменти в центрі й новий хлопець-веган. На родинній вечері жаба дізнається, що сестра зустрічається з її колишнім. Все в житті погано, і цьому не видно кінця. Чи впорається вона? Чи зможе вибратися з глибин зневіри і попри все знайти дорогу до світла?

Не дивно, що першою російською навколосвітньою експедицією командували німець та українець — саме українці та німці будували Російську імперію. Дивно те, як росіяни вміють привласнювати й робити «русскими людьми» всіх успішних діячів, навіть якщо прізвище одного з них фон Крузенштерн і він естляндський барон, а іншого — Лисянський і він з козацького полкового міста. В усіх біографіях Лисянського Ніжин проходить скоромовкою і нічим не відрізняється від якогось російського містечка, а з Крузенштерном його знайомлять вже перед самим відплиттям експедиції з Кронштадта, попри те, що вони разом вчилися в Морському кадетському корпусі, воювали й були на багаторічній практиці в британському флоті.

Антон Санченко взявся реконструювати початки зіркової кар’єри майбутнього кавалера ордену Святого Георгія, власника іменної золотої шпаги, капітана першого рангу Юрія Лисянського. У результаті вийшла захоплива й дотепна розповідь про доленосні застілля і правильно вибраного кума, про користь вивчення іноземних мов і морську термінологію, про бригантини на річці Остер та алкогольні коктейлі на фрегаті «Луазо», про колекціонування морських їжаків і секрет ніжинської кабачкової ікри.

«Шалені авторки» — це антологія текстів українських письменниць, своєрідна мандрівка крізь останні два століття, під час якої різні авторки, маючи несхожі стильові уподобання й естетичні орієнтації, змальовують усю множинність і складність жіночого досвіду.

Перед читачами постануть декадансні персонажки Ольги Кобилянської, екзотичні героїні Софії Яблонської, рішучі бунтарки Ірини Вільде. Публікуються і найбільш резонансні тексти сучасних письменниць, зокрема Оксани Забужко і Людмили Таран. 

Книжка підготована у співпраці з ютуб-каналом «Шалені автор(к)и», авторами якого є літературознавці Віра Агеєва й Ростислав Семків.

Перевидання роману в зручному форматі та новому оформленні!

Поліна ніколи не забуде того, що сталося з нею в юності. Зараз вона успішна жінка, a тоді - залякана дівчинка, яка з благанням дивилася в очі трьом ґвалтівникам. Але вони не пожаліли її, як і вона не пожаліла потім свою доньку, залишивши дитину в пологовому будинку. Поліна хотіла забути своє минуле. Вона втекла в інше місто, в інше життя. Але хіба можна втекти від себе? Якось Поліна ледь не потрапляє в ДТП, і її рятує незнайома дівчина. В її обличчі Поліна раптом бачить такі рідні риси... Але це неможливо. Вона спалила всі мости. Тоді чому в серці ледь чутно затремтіла надія?..

Нова драматична історія від авторки «Цвіте терен»

Рената - дивне й чудернацьке ім’я, яке дісталося звичайній сільській дівчинці, напівсироті, що змушена жити під одним дахом з лихою мачухою. Після школи Ренатка хотіла навчатися десь у великому місті, а натомість мачуха з чоловіком вже наперед визначили її долю: після восьмирічки - робота в колгоспі і, звісно, заміжжя. Та інколи життя несподівано підкидає сюрпризи. Виявляється, Ренатка насправді живе серед чужих людей, а її рідний батько десь у далекій столиці. Укотре зіштовхнувшись із жорстокістю мачухи, дівчина вирішує покинути свій дім та вирушає на пошуки батька. Чи вдасться Ренатці його відшукати та які випробування підготувала доля цій дівчині з незвичним ім’ям?

Львів і Ліон ― дуже різні міста, які водночас мають багато спільного. Ця книжка є своєрідним путівником, що передає атмосферу кожного з них, а дві сюжетні лінії майстерно вписані в історію міст і країн.

Лаура ― «інстаграмозалежна», все життя розплановує так, щоб робити нові дописи у соцмережі. Для неї більше важать реакції-вподобайки фоловерів, аніж взаємини з близькими людьми. Оля теж має профіль в інстаграмі, проте публікує світлини і дописи, які важ-ливі для неї, і їй байдуже, як зреагують інші. Профіль Лаури ідеалізує життя, викривлює сприйняття реальності, а профіль Олі показує світ без фільтрів. Якось хлопець Лаури випадково побачив сторінку Олі й відчув, що його вабить ця дивна дівчина. Але він ― у Франції, в Ліоні, а вона ― в Україні, у Львові. Хлопець купує квиток в Україну і відкриває для себе Львів, де колись давно почалася заплутана історія його родини.