Замовлення тимчасово не приймаємо.
До книги вибраного Сергія Жадана (23.08.1974) — найпопулярнішого і найулюбленішого українського поета нової хвилі — увійшли найвідоміші вірші з усіх попередніх збірок, а також нові, ще не публіковані, поезії.
Це найповніше на сьогодні вибране поета.
Рупі Каур запрошує до глибокої та відвертої мандрівки минулим, теперішнім і майбутнім. «тіло, мій дім» – це збірка щирих і чесних розмов із собою, що нагадують про важливість любові, прийняття, сестринства і готовності до змін. В авторських ілюстраціях відбилися світло і темрява, потрясіння і спокій, природність і плекання нового.
Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» визначної української поетеси Ліни Костенко — один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.
Подарункове видання з ілюстраціями Владислава Єрка, що надруковані особливим способом — з бронзою і металізованою фарбою. Обкладинка обтягнена коштовною тканиною із золотим та сліпим тисненням.
До антології увійшли знакові поезії найпомітніших українських поетів ХХ століття — від Тичини до Жадана. Це найкомпактніша за формою і одна з найповніших за текстами українська поетична антологія.
У книзі 2016 сторінок.
До книги Ліни Костенко — улюбленої української поетеси кінця другого—початку третього тисячоліття — увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності.
Молоко і мед це поетична збірка про любов, втрату, травму, насильство, зцілення і жіночність. Вона поділяється на чотири розділи, кожен із яких має справу з окремим видом болю, який зцілює окремий різновид сердечних мук. Молоко і мед запрошує читача в подорож найгіркішими моментами життя, аби знайти у них щось солодке, адже щось солодке є в усьому, варто лише захотіти це побачити.
До книги Василя Стуса (6.01.1938–4.09.1985) — одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття — увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.
У книжці зібрано найкращі вірші Поета, а також найвиразніші уривки з листів, сповнені філософських узагальнень і щемливих деталей. Примітки під деякими віршами проливають несподіване світло на драматичні моменти життя і творчості Василя Стуса.
Сподіваємося, що ця книга стане вашою улюбленою збіркою творів визначного Поета і Громадянина.
«Колекція» – це спроба представити феномен Іздрика влас- не як мережевий феномен. До збірки увійшли вірші, які після оприлюдення їх на ФБ отримали більше ніж 600 лайків. Тобто «Колекція» певною мірою (а радше – повною) сформована вподобаннями ФБ-спільноти в її Іздриковій бульбашці.
Книга проілюстрована Іздриковими ж графічними роботами з 90-х, оригінали яких давно розійшлися приватними та інституційними колекціями, натомість для цього видання автор власноруч збагатив репродукції доданою реальністю олівцевого експромту.
Тобто «Колекція» у всіх сенсах – чи щонайменше у двох – колекційне видання. Насолоджуймося!
У найтемніші часи, коли навколо хаос і, здається, що сил йти далі вже немає — нас рятує кохання. Таке різноманітне та цілюще, від якого перехоплює подих і переповнює емоціями. Скільки ж різних любовей, у кожній з яких можна впізнати свою! Їх об’єднує одне — це щоразу любов, що перемагає. Збірка поезій «КнигаLove 3.0. Любов, що перемагає» — це 57 віршів про кохання від сучасних українських поетів і класиків. Третя в серії поетичних антологій видавництва # книголав збірка чуттєвої та сильної української поезії. Раніше у видавництві вийшли збірки: «КнигаLove» (упорядниця: Катерина Бабкіна) та «КнигаLove 2.0. Любов і війна» (упорядниця: Надія Коверська).
Ці вірші наповнюють світлом, теплом і щемом. Це поезія протиотрути. Це та сама мова, що складається з приголосних, голосних і ніжності. Сучасні зірки української поезії та нові імена, класики й потужний голос поетів Розстріляного Відродження, яких у нас уже ніколи не заберуть. Читати ці вірші зараз — відвойовувати свою пам’ять, право бути собою і любити.
«Серед авторів цієї збірки — сучасні поети і класики, серед класиків — особлива увага поетам Розстріляного Відродження. Читати їхні вірші зараз — повертати собі те, що в нас усіх хотіли украсти. Додавати сили собі, відбивати у ворога те, що він хотів у нас забрати назовсім: власну мову, власний голос, власну культуру. Бо війна триває за нашу пам’ять, за нашу поезію, за наше право бути й любити. І ми будемо любити. І писати про це, передаючи любов по всіх можливих частотах, яку не перехопить і не заглушить жодна ворожа сила. І читати про любов, що перемагає. Відродження триває, і йому більше не бути розстріляним. Бо тепер воно стрілятиме у відповідь», — упорядниця збірки Олена Павлова, художниця, письменниця, журналістка, кураторка культурних проєктів.
До збірки увійшли твори таких авторів та авторок:
Павло Вишебаба, Катерина Калитко, Павло Коробчук, Марина Пономаренко, Вікторія Амеліна, Ярина Чорногуз, Сергій Жадан, Юлія Ілюха, Дмитро Лазуткін, Павло Матюша, Василь Стус, Ольга Криштопа, Олена Павлова, Сергій «Колос» Мартинюк, Оксана Забужко, Ірина Сажинська, Володимир Бєглов, Ольга Лозинська, Юлія Мусаковська, Олександр Лисак, Юрій Іздрик, Катерина Бабкіна, Мар’яна Савка, Галина Крук, Артем Полежака, Ірина Цілик, Тетяна Власова, Седрик, Надія Кир’ян, Денис Мандзюк, Олександр Шумілін, Ольга Ольхова, Варя Чорна, Сергій Савін, Олена Максименко, Ольга Кашпор, Антоніна Корнута, Єлизавета Жарікова, Олена Герасим’юк, Олена Шарговська, Таня-Марія Литвинюк, Анна Малігон.
«Обережно! Крихке» — так пишуть часом на картонних коробках. На тих, які з собою вивозять в евакуацію, очевидно, не пишуть. Бо не встигають. Та й порцеляна з родинною історією, скоріше за все, залишиться вдома. Але і у сховищі — сховищі пам’яті — одночасно. Книжку «Нічний ефір» Олена Гусейнова почала писати в перші дні повномасштабного вторгнення, в першій нічній зміні цілодобового інформаційного мовлення на Українському радіо. Мова цих віршів функціональна: інформативна і магічна. Обереги і замовляння. Оголошення про евакуацію. І одночасно — коментар до реальності часу, який тече і витікає. Ця книжка зібрана точно, як годинник. Замість стрілок — сховані цитати і алегорії. Кожну можливо впізнати. Не затримуйся «на поверхні». Є дванадцять годин, і доти — сміємося і співаємо. Ось моє горло. Нічний ефір. Білі вірші. У війни свої примхи. Сміємося і співаємо. (Потім ми зробимо з цього життя). Sounds like a plan.
Ця книжка була дописана за підтримки програми Documenting Ukraine Інституту гуманітарних наук у Відні (IWM) та під час Tartu City of Literature residency в квітні — травні 2023 року.
Сергій Жадан про книгу: «Імена близьких людей, адреси друзів, світлини знайомих, речі, предмети, будинки, вулиці, міста, країни - вірші нічного ефіру сповнені тривоги і ніжності, страху і любові, ледь помітних переходів між життям і смертю, між утомою і радістю, між наговорюванням і тишею. Ці ефірні години виговорені голосом тихим, але точним, делікатним, проте переконливим, сказаним серед ночі, але оберненим до світла».
Колись, у прадавні часи, було таке повір’я: вбивати цвяхи в каміння, з якого зведено дім. Вони мали слугувати оберегом, захистом мешканців дому від злих сил.
Нова збірка відомої поетки Юлії Мусаковської розділена так само, як розділений нині увесь світ: на «до» і «після» 24 лютого. Місія поезії в ній осмислюється як вбивання цвяхів-оберегів у кам’яні стіни українського дому, які надсадно, але марно прагне зруйнувати війна. Війна, розв’язана ворогом, який застосовує каміння і цвяхи як архаїчні знаряддя для вбивства.
Ілюстрації спеціально для книжки створив один із найвідоміших сучасних українських художників, Олекса Манн.
Нова поетична збірка Ольги Ольхової охоплює тексти, написані протягом кількох попередніх років. У притаманній авторці інтелектуальній метафоричності відчитуються головні мотиви — плинності часу й невідворотності почуттів — любові, розпачу, страху. Перед лицем найбільшої загрози найголовнішим орієнтиром стає вчасність.
Вірші сповнені передчуттям загроз війни, її проживанням, етюдними замальовками з життя, гострою спостережливістю.
Символічна назва «...якщо не тепер?» відгукується розумінням важливості кожного прожитого моменту, цю ж концепцію розгорнуто в 5 розділах, кожен із яких говорить про особливу так звану «обставину часу».
Читач цієї збірки визначається тим, що навряд чи колись перестане жити в уявному світі. Такому читачеві добре, коли поряд, у серці (а то й у дзеркалі) з’являється ведмідь, який знаходить себе в різних ситуаціях і по-справжньому любить життя. Герой цієї збірки радіє життю в усіх його проявах, любить мандрувати, спілкується з незвичайними людьми та дивовижними істотами. Якісь із віршів сподобаються дітям, якісь викличуть усмішку та ліричну задуму в дорослих. Це атмосферні історії для тих, хто скучив за мирним життям, морем, затишком. Для тих, хто любить ранкову книжку до кави, вміє помічати дивовижне навколо й готовий виручити з біди незнайомця. Переважна частина віршів написана до війни — і хай вони будуть для вас тією самою банкою улюбленого варення, що залишилася з кращих часів.
Більшість цих віршів написані після початку повномасштабного вторгнення. Далеко не в усіх текстах у центрі уваги війна, але так чи інакше її тінь лягає навіть на найлегші, оптимістичні поезії. Саме в небезпечні часи ми відчуваємо, що повітря сповнене незримих сил і течій — добрих і злих, прихильних до когось і байдужих.
Ті чи інші сили й чуття прокидаються і в нас самих — про них, а разом з тим і про нас ця книжка та зібрані в ній історії.
Ця книжка — свідчення очевидця війни й учасника бойових дій, чоловіка й офіцера. Олександр Лисак розгортає перед читачем справжній калейдоскоп війни — брудний, холодний, кривавий і дуже несправедливий. Це літопис люті й ненависті, злості та розпачу, віри й любові. І голос автора має бути почутим разом із голосами тих поетів і прозаїків, які зараз на бойовищах. Це чесно, це справедливо, це гідно.
Маршрут другої збірки поезій Любомира Серняка пролягає крізь Підзамче – магічний район Львова з багатою, проте вкрай складною історією. Вона визирає із тріщин покинутих індустріальних будівель, чується у свисті потягів, витає у повітрі шоколадно-кавовими ароматами, торкається шорсткими фактурами. Вона просочується в усіх своїх (не)випадкових подорожніх, відкриваючи для них портал в особливе міжчасся.
Саме у цій тендітній географії і народжуються поезії збірки «Підзамче Mon Amour». Вірші, основне бажання яких – спостерігати і засвідчувати. Як трамваї рухаються рейками буденності між зупинками сумнівів. Як новобудови пожирають старий індустріальний район і його міфічних сторожів. Як любов прокладає стежки спокою. І як війна нещадно змінює всі звичні маршрути.
«Три медалі в шухляді» — збірка вибраних віршів останніх дев’яти років. Про війну, любов та смерть. Про час, що завмирав, зупинявся та не зупинився. Про ПТСР, страх, повернення додому й повернення на війну. Знову. У чергове коло. Це розмова з Богом, із землею, з небом. Це фіксація емоцій та станів. «Три медалі в шухляді» — це те, що не одягнеш на парад перемоги. Це те, що хочеш сховати. А, можливо, й забути. У виданні вміщені й нові тексти, що були написані на Херсонщині 2023 року.
Дивовижа, безкраїсть, неідеальність і конечність усього людського. Особливий спосіб дорослішання, який настає із народженням власних дітей, особливий погляд на світ і дорослість широко розплющеними очима дитини. Безцінний час разом, час кохання, любові, надії — та безпорадність їхньої втрати, що приходить з війною.
Безперечна і безумовна любов до всесвіту — жінки, дитини, маленького міста, власного дому, всього, що минає, чого не повернеш.
«Літо, діти, осінь, зима, війна і весна» — поетична збірка, де понад сотню віршів поєднано в цикли історій із місць і часів про фізику і метафізику, крізь які, ніби човен, проминає життя.
Оформлено книгу в найтоншій манері китайської порцеляни одеською художницею Лесею Медвідь, яка добре знає тексти й автора. Її неймовірні малюнки додають атмосферного тиску в картину погоди.
Пропонований виданок має на меті донести справжнім поціновувачам Шевченкового слова його якнайповніший поетичний спадок, який поєднав усі твори, що потрапляли під цензурування як за царату, так і за радянщини. Близько двадцяти (!) відсотків віршів містять рядки, які читач не знайде в жодному иншому «Кобзареві», — від окремих слів, словосполук до цілих сторінок тексту! Подекуди такі відновлені фраґменти докорінно змінюють сприйняття й розуміння твору в цілому.
Зануритись у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, поетових автографів віршів, листів, світлин та автопортретів.
І нарешті, всю збірку, від первої до кінцевої сторінки, а також коментарі, примітки й статті вперше внормовано згідно з правилами зрепресованого українського правопису 1928 р. (т. зв. «харківського», або «Скрипниківського»), який, на думку науковців-філологів, є історійно й фонетично суголосним із мовою, якою промовляв до нас Поет.
Вірші на зламі епох часто втрачають свою автономність і все більше нагадують щоденники. Що можна знайти в новому поетичному щоденнику Сергія Жадана? 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається. Нанизані на нитку голосу, узалежнені від звучання, вони, ці вірші, лишаються приватною, рваною хронікою двох останніх років – наповнені снігом, співом, правописом, любов’ю.
Пропонований виданок має на метi донести широкому загаловi направду якнайповніший, незцензурований і пророчий Шевченків поетичний спадок. Збірку базовано на унікальному, того часу повному виданковi «Кобзара», що побачив світ у 20-х роках минулого сторіччя в Німеччині за редакцiї знаного Василя Сімовича. Цей «Відроджений "Кобзар"» став можливим завдяки майже десятирічній праці упорядкувальника Миколи Зубкова, який залучив значну кількість як оригінальних, так і репринтних творів незаангажованих шевченкознавців (зокрема, дiяспорноï перiодики від 20-х до 90-х рр. минулого сторiччя) та безліч архівних джерел, а також новітні українські й чужоземні літературні та iсторiйнi розвідки. Близько двадцяти вiдсоткiв вiршiв цiєї збірки містять рядки, які читач не знайде в жодному іншому «Кобзареві», – від окремих слів, словосполук до цілих сторінок тексту! Подекуди такі відновлені фрагменти докорінно змінюють сприйняття й розуміння твору в цілому. До того ж чимало творiв подано з різними авторовими варiянтами тексту.
«Книга Love 2.0. Любов і війна» — збірка поезій 52 українських авторів і авторок — і сучасних, і класиків. Це друга поетична антологія інтимної лірики, видана у #книголав: перша збірка віршів про кохання «Книга Love» вийшла на початку 2022 року. Нова збірка зображує любов у контексті війни — показуючи болючі досвіди та перешкоди, перед якими опиняються почуття і стосунки в часи війни, та даючи надію на те, що любов здатна знести випробування, додати сил під час боротьби та зцілити рани під час відновлення.
«Книга Love 2.0. Любов і війна» — це розмаїття щемких історій, художніх образів та поетичних рефлексій, які вплітаються у спільну канву проживання війни. Ці вірші вміщують у собі цілий спектр емоцій і почуттів: кохання і ненависть, пристрасть і лють, ніжність доторків і смуток від розлуки, віру в любов і біль від утрати. Це поезія про темряву, що накриває з приходом ворога, і про світло, яке мусить перемогти.
У книжці зібрано 89 творів. Серед них — поезії сучасних авторів, написані під досвідом нинішньої російсько-української війни, та вірші класиків, які, створені українськими митцями ще в попередні століття, зараз набувають нових сенсів і прочитань. Частина авторів збірки служить у ЗСУ, деякі з них перебувають на фронті — і продовжують писати, фіксуючи те, якою є любов у воєнний час. Збірка «Книга Love 2.0. Любов і війна» створена зокрема у знак подяки ЗСУ та всім, хто працює на перемогу, а також у пам’ять про тих, хто віддав своє життя на захист України.
До книжки увійшли твори таких авторів та авторок: Анна Малігон, Антон Полунін, Антоніна Корнута, Артем Полежака, Богдана Матіяш, Богдан-Ігор Антонич, Володимир Свідзінський, Галина Крук, Галина Мирослава, Грицько Чубай, Дмитро Лазуткін, Євген Плужник, Іван Франко, Ілля Чернілевський, Ірина Бжезінська, Ірина Цілик, Ірина Шувалова, Катерина Бабкіна, Катерина Девдера, Катерина Калитко, Катерина Міхаліцина, Лала Тарапакіна, Леся Українка, Максим Кривцов, Маріанна Кіяновська, Мар’яна Лелик, Мар’яна Савка, Микола Кулінич, Михайло Драй-Хмара, Михайль Семенко, Надія Коверська, Оксана Гривул, Олег Ольжич, Олександр Положинський, Олена Теліга, Остап Сливинський, Павло Вишебаба, Павло Коробчук, Павло Матюша, Петро Яценко, Сергій Демчук, Седрик, Сергій Татчин, Софія Безверха, Таня-Марія Литвинюк, Тарас Шевченко, Тетяна Власова, Уляна Галич, Юлія Ілюха, Юлія Мусаковська, Юрій Дараган, Юрій Іздрик.
«Книга Love» – це вірші про кохання 46 українських поетів та поеток – і класиків, і сучасних. Це спроба відтворити багатоголосся української любовної лірики й показати його одночасну розмаїтість та схожість. Це любов як вона є – непередбачувана і вразлива, чесна і відверта, відчута й зігріта душею, дотиком, думкою – та перевтілена у вірші, кожен із яких здатен знайти своє особливе місце у чиємусь серці.
Поети та поетки, чиї твори увійшли до збірки: Андрій Любка, Анна Малігон, Богдан-Ігор Антонич, Богдан Лепкий, Богдана Матіяш, Борис Грінченко, Василь Махно, Василь Стус, Галина Крук, Галина Петросаняк, Григорій Семенчук, Грицько Чубай, Денис Мандзюк, Дмитро Лазуткін, Євген Плужник, Іван Франко, Ірина Цілик, Ірина Шувалова, Катерина Бабкіна, Катерина Міхаліцина, Костянтин Москалець, Леся Українка, Ліна Костенко, Любов Якимчук, Маріанна Кіяновська, Мар’яна Савка, Микола Кулінич, Мирослав Лаюк, Оксана Забужко, Оксана Луцишина, Оксана Пахльовська, Олег Романенко, Олександр Олесь, Олена Теліга, Олеся Мамчич, Остап Сливинський, Павло Коробчук, Сергій Жадан, Сергій Осока, Сергій Татчин, Степан Руданський, Таня-Марія Литвинюк, Уляна Галич, Юлія Мусаковська, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик.
Упорядниця – Катерина Бабкіна, ілюстраторка – Христина Лукащук. Ідея Світлани Павелецької.
До нової книжки Галини Крук — однієї з найзнаковіших сучасних поетів — увійшли найновіші її поезії, написані упродовж останніх 10-ти років, а також вибрані вірші з усіх її попередніх збірок. Її поезія, суголосна часові та його випробуванням, пронизана болісним драматичним сумнівом у силі слова, яким насправді не можна ні відвернути смерть, ні воскресити загиблих, але яке здатне побачити світло у безоднях і висотах людського духу.
«Хто вам казав, що віршами треба боротися? Я ними співаю», — казала вона і змережувала свої зошити безтурботно-сонячною поезією з романтичним хмелем київської старовини і чистих почувань. Проте ревнива доля українського поета підстерегла і її — наприкінці життя сонячна енергія Ірини Жиленко перебродила в гіркі меди внутрішньої самотності, які перелилися в рядки високих поетичних вартостей. До книги вибраного однієї з найкращих українських поетів ХХ ст. увійшли вірші з усіх її тринадцяти збірок. На відміну від вибраного з такою самою назвою, яке виходило в 1999—2006 рр., ця книжка охоплює всю поетичну творчість Ірини Жиленко (28.04.1941—3.08.2013), включно з останніми прижиттєвими книгами віршів.
Микола Воробйов (1941) — поет живописець «українського дзену», один із лідерів андеґраунду 1970-х, представник т. зв. витісненого покоління, фундатор літературного угруповання «Київська школа поезії». Натурфілософ, який, за висловом В. Моренця, «володіє світлом і чуттям речей, неприступним для заклопотаної більшості».
До книжки Миколи Воробйова увійшли найкращі вірші з усіх його попередніх збірок.
Іван Драч (1936-2018) — визнаний лідер шістдесятників, що з натхненням жонглера закручував в одну поетичну орбіту і золоту цибулину, і теорію відносності, і ридаючі, як леви, синхрофазотрони, і випрані штани, і комуністичну партію, і зворушливу бабусенцію, і ленінські фанфари, і пропалу кінограмоту, і Чорнобиль, і Рух, і дух, і Стенлі К’юніца, котрий переклав і видав книгу віршів Драча у США. За сценаріями Івана Драча було створено наші найкультовіші фільми: «Пропала грамота», «Криниця для спраглих», «Камінний хрест».
До вибраного одного з найвідоміших поетів ХХ століття увійшли його знакові поезії, створені упродовж усього творчого шляху.
До книги культового українського автора Юрія Іздрика увійшли найкращі вірші з усіх його попередніх збірок, а також найновіші поезії.
До книги вибраного Олега Лишеги — одного з найнеповторніших українських поетів, лавреата американського Пен-клубу за найкращу перекладну поетичну книжку —увійшов майже увесь його поетичний доробок, деякі з перекладів, а також п’єса «Друже Лі Бо, брате Ду Фу».
Це найповніше вибране автора.
До книжки Юрія Андруховича (1960) — найкультовішого сучасного українського письменника-постмодерніста і Патріарха «Бу-Ба-Бу» — увійшли «канонічні» вірші з усіх його збірок, а також знаменитий цикл «Листи в Україну». Це найповніше на сьогодні вибране поета.
До книги Ігоря Калинця — одного з найтонших, найвишуканіших, і разом з тим — найвідважніших і найнезламніших українських поетів другої половини ХХ ст., який уперто виводив філігранні «юси» на холодному снігу радянської дійсності, — увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.
Вірші є сенс видавати або лише найкращі, або всі. Коли поет їх має на своєму рахунку близько семи сотень, важко сподіватися, що всі вони – найкращі. Але, зібрані разом і розташовані у хронологічному порядку, вірші ці набувають значно ширшого за суто поетичне значення. Як поет, Сергій Жадан більш-менш є ровесником української Незалежності. Відколи існує найновіша Україна, відтоді він і пише вірші, без тривалих відпусток і виразних криз, у середньому по два на місяць. Відтак «Усі вірші» – це одна з найретельніших історій України за останні тридцять років: з усіма нашими несподіваними злетами і безпричинними падіннями, хитаннями між лівими і правими крайнощами, убивством силабо-тоніки та її воскресінням, повторенням пройденого і пошуками нових шляхів. Як і належить, на початку був юнацький бунт. Як і слід було очікувати, сьогодні є зріла відповідальність. Одне слово, дорослішає Україна – і дорослішає Жадан. Або навпаки. У кожному разі процес триває, тож є надія, що за якийсь час «Усі вірші» виявляться далеко не всіма.
Олександр Бойченко
Поетична сатира на сучасну РФ з її брутальним нападом на незалежну Україну; філософська лірика. Збірка сонетів, переважно класичного типу. Назва перегукується з типовою на Заході назвою судового процесу, наприклад: СМІТ проти СІМОНСА, а також із назвою відомого художнього твору: Україна НА ПОЗВАХ З МОСКВОЮ. Автор зазначає: попри заявлену заголовком начебто цілковито політичну спрямованість циклу, має він куди ширший діапазон значень — ба навіть несе деяку поліфонічність загального звучання. Він гадає, що будь-яка гармонія, навіть пейзажно-пасторальна, досить добре протистоїть імперсько-деспотичній ідеї. Аби політика не муляла, аби не косила тисячі й мільйони життів, їй потрібне благотворне підґрунтя — якому вона, політика, була б підвладна.
«чорнокоса з очима повними новин
коли за вікном завили сирени
на прощання сказала
ще не страшно
якщо є події
якщо ми
ще тут»
До нової поетичної збірки Анатолія Дністрового увійшли поезії, написані після 24 лютого 2022 року, а також ранні вірші, що суголосні з тривогами теперішньої воєнної доби.
Перші квіти холодної весни. Діти, які малюють чорні бомби й червоні валізи. Густий чорний дим. Вкрадене сонце моєї країни. Сирени, сірі від втоми обличчя, ворог. Чи є на тому світі артилерія? Чи присниться мені день без війни? Усе це наші дні війни й тривог.
«ніхто не забуде майбутнє життя
ніхто не стане смиренним
чекаємо виходу з укриття
цілуємося під сиренами»
У новій книжці Павла Коробчука зібрані його поезії останніх п'яти років. Війна та мирне життя. Літо й лютий. Фронт і тил. Пам’ять і передчуття. Тексти Павла сплітаються в полотно, на якому вимальовується загальний візерунок – усе наше життя, яким воно було, яким є зараз.
Навій – це вал у ткацькому верстаті, на якому тримається основа полотна. Того самого поетичного полотна, яке за допомогою слів творить поет. Кожен текст – нова нитка. І лише відступивши на кілька кроків, можна зрозуміти, яку картину вони разом складають.
«Жоден поет не здобувався на таку раптову і всенародну популярність, як Бернс у Шотландії», — стверджує англійська літературна енциклопедія. 25 січня — на день народження Бернса — шотландці й досі традиційно збираються родинами й читають улюблені твори свого барда. Справжній народний культ Бернса в Шотландії чимось нагадує наш культ Шевченка. А деякі вірші Бернса у конгеніальних перекладах Миколи Лукаша мовби «вмонтовуються» в нашу літературну традицію, недарма в історичному бутті Шотландії та України так багато подібностей...
«Я вірю, виживе,
Але не повернеться,
Не повертаються бо з війни»
Нова книжка поезій Світлани Поваляєвої – складна комбінація етюдів із життя в тилу і на фронті. Війна, кохання, постійне чекання, надія, втрати. Степи й окопи, оманливий затишок дому та свист ракет над головою, захисники і вороги. Свої та чужі. Макабрична історія, яку ми проживаємо щодня. Час, який не обирали. Земля, за яку готові триматися до скону. Втрати, від яких зводить щелепу. «Війна — не звитяга, а просто життя, як є».
«Мінлива хмарність з проясненнями» присвячена молодшому синові Світлани, Романові Ратушному. Він брав участь у боях за Київ та в деокупації Київської області, визволяв Тростянець і воював на Сумщині. Загинув у бою під Ізюмом 8 червня 2022 року.
«Я любитиму тебе до скону, рідний, — нехай усі мої вірші належать тобі, нехай люди пам’ятають тебе ще й у такий спосіб — коли відкриватимуть цю книжку», — Світлана Поваляєва.
До вибраного Костянтина Москальця — одного з найзнаковіших українських поетів — увійшли вірші з попередніх збірок, а також нові поезії та найвідоміші з його пісень.
До вибраного Райнера Марії Рільке — чи не найзначнішого поета ХХ століття — увійшли найвідоміші його поезії у вже класичних перекладах Миколи Бажана. У книзі також подано окремі переклади Ю. Андруховича, Д. Павличка, В. Стуса та інших поетів.
До вибраного Ігоря Римарука (1958—2008) — одного з найвизначніших поетів другої половини ХХ ст. — увійшли вірші з усіх його попередніх збірок, які якнайповніше відображають творчий шлях цього бездоганного майстра поетичної форми і змісту.
