Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Як написати про війну і любов, втрати і віру? Тільки щиро. Лишивши бронзований лоск новинам і реквіємам, авторка простими словами говорить про дійсність, у якійми живемо.
Саме так складаються вірші з надзвичайно глибокою серцевиною. Вірші, сенси в яких пробирають до кісток, бо промовляти їх буває складно, але необхідно.
«Три медалі в шухляді» — збірка вибраних віршів останніх дев’яти років. Про війну, любов та смерть. Про час, що завмирав, зупинявся та не зупинився. Про ПТСР, страх, повернення додому й повернення на війну. Знову. У чергове коло. Це розмова з Богом, із землею, з небом. Це фіксація емоцій та станів. «Три медалі в шухляді» — це те, що не одягнеш на парад перемоги. Це те, що хочеш сховати. А, можливо, й забути. У виданні вміщені й нові тексти, що були написані на Херсонщині 2023 року.
Ця книжка — свідчення очевидця війни й учасника бойових дій, чоловіка й офіцера. Олександр Лисак розгортає перед читачем справжній калейдоскоп війни — брудний, холодний, кривавий і дуже несправедливий. Це літопис люті й ненависті, злості та розпачу, віри й любові. І голос автора має бути почутим разом із голосами тих поетів і прозаїків, які зараз на бойовищах. Це чесно, це справедливо, це гідно.
Більшість цих віршів написані після початку повномасштабного вторгнення. Далеко не в усіх текстах у центрі уваги війна, але так чи інакше її тінь лягає навіть на найлегші, оптимістичні поезії. Саме в небезпечні часи ми відчуваємо, що повітря сповнене незримих сил і течій — добрих і злих, прихильних до когось і байдужих.
Ті чи інші сили й чуття прокидаються і в нас самих — про них, а разом з тим і про нас ця книжка та зібрані в ній історії.
«Тонка коричнева лінія» — це поезія болю та втоми, поезія смутку за втраченим, поезія заціпеніння, поезія-крик, поезія-насмішка над абсурдністю реальності. Поезія-хроніка військового, який карбує своє життя та війну, іронічно насміхаючись із самого себе й пошуків сенсу.
Живі та мертві, валькірії та духи війни, забутий Бог і втомлений Сатана. Ті, що чекають, і ті, кого вже ніхто не дочекається. Смерть, яка ховається просто під ліжком. Поранені, кава, турнікети, миші в окопах. Дні, схожі один на одного, як близнюки. «Нема ніякої долі. Не було ніякої змови. Просто деякі люди народились. Просто деяких людей не стало».
