Відправка замовлень - 4 квітня
Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Оповідач цієї історії, заблукавши в сільській місцині, натрапляє на занедбаний будинок, єдиним мешканцем якого є якийсь стариган. На прохання незнайомця дозволити йому переночувати хазяїн не зразу, але погоджується і розповідає йому історію цього місця. Його син Денис поїхав до Сорбонни, де познайомився з художником Френком Маршем. Разом вони зацікавилися магічним культом. Закохавшись у главу культу Марселіну, красуню з розкішним волоссям, Денис одружився з нею і привіз сюди, до батька. Але на біду Френк пише портрет Марселіни...
Книга «Вшанування Каталонії», написана Джорджем Орвеллом (1903 — 1950) з власного досвіду участі в громадянській війні в Іспанії на боці республіканців, — одна з найправдивіших розповідей про ту війну. Наприкінці 1936 року Джордж Орвелл вирушив до Іспанії як кореспондент «BBC» і газети «Observer». У складі ополчення лівої Робітничої партії марксистського об’єднання (ПОУМ) він кілька місяців воював на фронті проти франкістів.
Навесні 1937-го, в Барселоні, куди приїхала його дружина Елін, Орвелл потрапив у протистояння між комуністами й анархо-синдикалістською Національною конфедерацією праці, разом із ПОУМ став на бік анархістів. Після закінчення сутичок іспанські комуністи звинуватили в усьому ПОУМ, заборонили її та почали репресії. Орвелл з дружиною самі ледве не стали жертвами таємних розправ агентів НКВС. Джордж був поранений у горло і втратив голос на цілий рік.
Подружжю вдалося втекти з Іспанії, і 1938 року Орвелл опублікував книгу, написану з позицій антифашизму та антисталінізму. Письменник протестував проти політичних репресій, здійснюваних іспанськими комуністами, тотальної брехні та наклепів, які поширював проти своїх противників Комінтерн.
Метикуватий Джордж і нетямущий Ленні валандаються американським Півднем у пошуках заробітку. Країну охопила Велика депресія, та двоє волоцюг мріють прискладати грошенят і надбати клаптик землі, щоб на ньому господарювати і «споживати ситість землі». Вони знаходять притулок на багатій фермі і можуть трохи підзаробити. Одначе їхня поява в цій місцині стає поштовхом до низки жахливих подій: жорстокої історії кохання, вбивства та страшної, безжальної помсти.
У повісті «Про мишей і людей» Джон Стейнбек зобразив спробу окремої людини здійснити свою мрію. Та не завжди складається так, як гадається…
Дж. Д. Селінджер (1919–2010) — американський письменник, знаний романом «Ловець у житі», а також своїм відлюдництвом. Його останній твір опубліковано 1965 року; а останнє інтерв’ю він дав аж 1980 року. Зростаючи на Мангеттені, Селінджер почав писати оповідання ще у середній школі й устиг опублікувати кілька з них на початку 1940-х перед тим, як його призвали до армії. Відслужив два роки на фронтах Другої світової війни. У той період і народилася повість «Ловець у житі», яка дуже скоро зажила світової слави.
Історію життя Голдена Колфілда — проблеми дорослішання, підліткова туга та бунтарство — 2005 року додали до списку 100 найліпших англомовних творів за версією Time, Modern Library та багатьох інших читацьких списків. Публікацію та поширення твору часто намагалися заборонити через суд, пояснюючи це вільним вживанням ненормативної лексики та описами сексуальних сцен, що тільки посилювало бажання кожного підлітка дістатися рядків цієї книги.
Повістю «Опале листя» Маркес заклав основну тему творчості — самотність, відчуженість людини у світі. У ній ідеться про події, що відбувалися протягом двадцяти п’яти років. Це розповідь про містечко Макондо, яка переплітається зі спогадами трьох людей: Ауреліано, його доньки й онука. Тут знайомимося з культовим героєм Маркеса — полковником Ауреліано Буендіа. У повісті вперше з’являються герої, які пізніше будуть і в романі «Сто років самотності». Маркес майстерно поєднує елементи реальності та фантастики, вплітає метафори й символи. «Опале листя» — це спогади й роздуми полковника про смерть і життя, ненависть і любов, самотність, відповідальність і відмову прийняти поранених...
«Полковнику ніхто не пише» — повість видатного колумбійського прозаїка Ґабріеля Ґарсії Маркеса (1927−2014), яка побачила світ у 1961 році. Твір є одним із перших автора і позначений впливом Ернеста Хемінгуея.
Події розгортаються в невеличкому колумбійському містечку. Сімдесятип’ятирічний полковник у відставці щоп’ятниці чекає в порту катер. Йому має прийти лист про призначення пенсії як ветерану війни. Та полковнику ніхто не пише. Після смерті сина вони разом з дружиною живуть бідно й голодують. Єдине, що мають, — це півень, якого полковник готує до боїв, сподіваючись за нього отримати грошей для проживання.
Повість — гімн стійкості людського духу. Маркес розповідає про людину, яка бореться за гідне життя і вірить у справедливість, та країну, що потерпає від бідності, голоду й корупції.
Улас Самчук (1905—1987) — український письменник, журналіст, публіцист, спадщина якого велика і різноманітна. Він писав не лише про рідну Волинь, Закарпаття, а й про Велику Україну, українську еміграцію, його вважають «літописцем українського простору». Самчука свідомо замовчували в радянські часи. Лише в незалежній Українській державі твори письменника почали видаватися на його батьківщині.
У романі «Марія» (1934) автор першим розповів світові правду про Голодомор 1933 року, його причини і наслідки. Через події із життя Марії, її близьких, земляків протягом кількох десятиліть — від дореволюційного періоду до більшовицьких реформ 1930-х років і геноциду українського селянства — автор художньо осмислює трагедію однієї родини в межах трагедії всієї української нації і підно-сить образ селянки Марії до символу цілої України.
Микола Хвильовий — один з найточніших діагностів своєї революційної доби. Автор, який, як ніхто, розумів особливості життєвого вибору своїх сучасників. Письменник, який зрештою й сам вирішив не чекати неминучого арешту і 13 травня 1933-го вистрілив собі у скроню.
Його ім’я стало забороненим. Навіть могилу Хвильового зрівняли із землею, а на її місці влаштували «парк культури й відпочинку». Немає могили, немає пам’ятника, немає текстів… Здавалося б, усе втратилося безповоротно. Втім через роки тексти Хвильового віднайшли свій шлях додому.
У цій книжці ви знайдете три твори Миколи Хвильового — «Повість про санаторійну зону», «Сентиментальна історія» та «Я (Романтика)». Тексти, за якими можна уявити, яким він був, якою була та епоха. Персонажі Хвильового — «безґрунтовні романтики», герої, сповнені розпачу, не здатні навести мости між власним романтичним світоглядом і реальністю, в якій ці цінності втрачають сенс.
«Героїди» («Листи героїнь») — унікальний у римській поезії, створений Овідієм епістолярний жанр. Міфічні героїні, насправді ж реальні жінки, у формі ліричного монологу виливають свої переживання, викликані розлукою з чоловіками чи коханцями. Автор «Героїд», тонкий психолог, майстер риторичної й декламаційної поезії, «інсценізує» вражаючий розмаїттям і багатством емоцій світ жіночої душі. Усе це «дійство» — на тлі макросвіту: суходолу, моря і неба. «Героїди», у своїй психологічній заглибленості, — наче відлуння голосів грецьких трагіків, які теж, просто неба, оспівували вічне — любов і страждання.
Таємнича карта, безлюдний острів, захопливий пошук скарбів, смертельні сутички з піратами — у всесвітньо відомому романі Роберта Луїса Стівенсона є все, що потрібно справжнім поціновувачам морських пригод. Юний Джим Гокінс, капітан Смоллетт, сквайр Трелоні, лікар Лівсі та власник таверни «Підзорна Труба» Джон Сільвер разом із командою вирушають у ризиковану експедицію. Маючи цінну карту, вони прагнуть потрапити на безлюдний острів, де заховані скарби легендарного пірата Флінта. Але під час подорожі з’ясовується, що частина команди з піратським минулим замислила недобре. Щоб зберегти собі життя та врешті знайти заповітний скарб, Джиму та його друзям доведеться виявити неабияку кмітливість і навіть узяти до рук зброю.
Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.
Герой роману «Тигролови», молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув’язнення, втік по дорозі до концтабору прямо посеред суворої сибірської тайги. Майор НКВС Медвин — «професійний тигролов» — розпочинає полювання на втікача…
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач, 1871—1913) — славетна українська письменниця, геніальна поетеса і драматург, перекладач і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури. Перший свій вірш вона склала у дев’ять років, останній — у 40. Усього Леся Українка написала близько 270 віршів, а ще поеми й віршовані драматичні твори.
Ця книжка присвячена троянській пророчиці Кассандрі. Лесю Українку цікавила саме особистість віщунки, її психологія. Кассандрі притаманні почуття звичайної людини: вона сумнівається і вагається, прагне віднайти істину, страждає і підкоряється своїй долі.
Свою комедію «Дванадцята ніч, або Що собі хочете» Вільям Шекспір назвав на честь свята, яке в Англії відзначають на дванадцятий день Різдвяних свят (в Україні – це Богоявлення, або Водохреще). Це весела історія про дружбу, кохання та шляхетність, у якій смішні непорозуміння призводять до кумедних і дивовижних подій. І все закінчується щасливо – мрії здійснюються!
Курт Воннеґут (1922–2007) — американський письменник-фантаст. Є одним із найвагоміших американських письменників XX століття. У творчості майстерно поєднує елементи сатири, чорного гумору й наукової фантастики.
У «Колисці для кішки» (1963) Курт Воннеґут зображає світоустрій, актуальний і нині, й окреслює один зі ймовірних сюжетів розвитку майбутнього. Автор розповідає історію створення атомної бомби й одночасно застерігає читачів, що є й інші, так само жахливі речі, які становлять доволі страшну загрозу майбутньому людства й Усесвіту.
На сторінках книги Курт Воннеґут розповідає історію невзаємної любові та митарств пошуків віри, що підривають і без того хиткий і непевний світоустрій не менше за розщеплення атома. А тим паче, коли світ знайомиться із загадковим льодом-дев’ять, дрібка якого може знищити наш світ набагато хутчіше за атом. І коли троє людей отримують цю смертоносну речовину й ладні використати її на власний розсуд, людству може стати непереливки.
Джулія Ламберт — найліпша актриса Англії. Їй сорок шість років; вона вродлива, багата, знаменита; зайнята улюбленою справою у власному театрі; її шлюб вважають ідеальним; у неї дорослий син...
І так триває до зустрічі з Томасом Феннелом — молодим бухгалтером, якого найняв Майкл, чоловік Джулії, щоб навести лад у рахункових книгах театру. На подяку за те, що Том дав раду з бухгалтерією, Майкл представляє його своїй знаменитій дружині. Бідолашний хлопчина неймовірно бентежиться, червоніє, блідне, і Джулії це приємно — адже вона живе захопленням публіки. Щоб остаточно ощасливити юнака, актриса дарує йому свою фотографію. Перебираючи старі знімки, Джулія згадує своє життя.
Роман між молодим шанувальником і знаною актрисою — звичайний сюжет. А втім, які наслідки цього роману?
Кому ж Джулія подарує своє серце, і чи почуття стане для неї новою реальністю буття? Зважмо, що актори та їхні ролі — суть символи того безладного, безцільного театру дій, що зветься життям. А єдиною реальністю для них є лише гра...
Ґабріель Ґарсія Маркес (1927-2014) – колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики, і у 1981 році попросив політичного притулку. У 1982 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цього континенту».
Роман «Сто років самотності» вважають шедевром Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Саме за цей твір письменнику присудили Нобелівську премію з літератури. Автор описує історію життя родини Буендіа впродовж ста років. Маркес використовує в своєму творі елементи та образи світових міфів. Буендіа відправляється на пошуки нової землі для своїх нащадків, а злива не припиняється багато років, як у біблійних історіях. Читач може розпізнати риси античних міфів: невидима доля керує вчинками героїв роману, трагічний фінал визначений наперед. Роман написаний у жанрі «магічного реалізму».
Молодий англієць Ніколас Ерфе зголошується замістити вакантне місце вчителя на далекому грецькому острові, аби лишень забути про нещасливе кохання та чкурнути від буденних клопотів. На острові його дружба з мільйонером-відлюдником перетворюється на таємничу — і смертоносну — гру, сповнену жорстокості, наруги, спокуси та зради. Із тим як Ніколас дедалі глибше втягується в психологічну гру трикстера, йому стає щораз складніше відрізнити минуле від сьогодення, фантазію від реальності. Він мусить стати відчайдухом, щоб боротися за можливість зберегти здоровий глузд і просто вижити.
Джон Фаулз майстерно викладає скрупульозне дослідження складнощів влаштування людського розуму: калейдоскоп тривожного, захопливого і спокусливого, що перетворює роман «Маг» на шедевр світової літератури.
Альбер Камю завжди прагнув залишатися повністю незалежним і, перебуваючи в гущавині суспільно-ідеологічної битви, не приставати до жодного із суперницьких таборів. Світогляд письменника знайшов яскраве відображення у двох його найбільших філософських працях — «Міфі про Сізіфа» (1942) та «Бунтівній людині» (1951), які свідчать, за визначенням самого автора, про перехід від «етапу абсурду» до «етапу протесту». Якщо в основі «Міфу про Сізіфа» лежить твердження абсурдності буття, уявлення про світ як про царство хаосу і випадковості, то у «Бунтівній людині», проаналізувавши великий історичний матеріал, Камю дійшов висновку про неминучість переродження революції у тиранію, перетворення колишніх борців проти гноблення на значно жорстокіших гнобителів.
«Розмальована вуаль» — це історія кохання, зради, інтриг, дорослішання і розуміння істинних цінностей у житті.
Обдарована привабливою зовнішністю Кітті Фейн, як і її мати, мала певність, що вдалий шлюб — лише питання часу. Проте роки минали, а маєтний кавалер так і не з’являвся. Знічев’я Кітті бере шлюб із шалено і сліпо закоханим у неї бактеріологом, який практикує в Китаї, куди вона й мусить вирушити разом із чоловіком, залишивши Англію, сім’ю, знайомих і все, що оточує її з дитинства. Проте дівчина не знаходить щастя в сімейному житті, адже не любить чоловіка, хоч якою гідною людиною той є...
На такому Далекому Сході дівчина має здолати безліч випробувань і набути болючого життєвого досвіду, який стане лише першим рівнем сходів, що ведуть до такого бажаного душевного спокою.
The novel «Black Beauty» by the English writer Anna Sewell (1820–1878) is dedicated to a thoroughbred horse. However, this story is told to readers by the animal itself. The horse’s story is full of amazing adventures and exciting events that happened to him over the years of serving people. After reading this book, you will learn to better understand these noble animals.
Роман англійської письменниці Анни Сьюел (1820–1878) «Чорний Красень» присвячено породистому коневі. Проте цю історію читачам оповідає про себе сама тварина. Оповідь коня сповнена дивовижних пригод та захопливих подій, які сталися з ним за довгі роки служіння людям. Прочитавши цю книгу, ви навчитеся краще розуміти цих благородних тварин.
Рівень складності – Intermediate
Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — один з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження, перекладач, літературознавець, мовознавець. Сприяв входженню української літератури до європейського культурного простору.
В інтелектуально-психологічній прозі В. Підмогильного самотність та відчуженість головних персонажів породжені несвободою людини в абсурдному світі. Остап Шаптала, герой однойменної повісті, після смерті рідної сестри відчуває перед нею провину та потрапляє в «межову ситуацію». Письменник застерігає від ілюзій та пошуку об’єктів поклоніння, якими можуть бути не лише люди, а й ідеї, речі та образи. Герой «Повісті без назви» розшукує у місті чарівну незнайомку, щоб заново осягнути цінність людського існування. Цей твір містить роздуми про мету мистецтва, а отже, частково розкриває естетичні погляди В. Підмогильного.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Підмогильного «Добрий Бог. Оповідання», «Місто» та «Невеличка драма».
В історії світової літератури трапляються щасливі випадки, коли створена письменником-початківцем книга долає часові та просторові обмеження, перетворюючись у шедевр для всіх часів і народів. Саме таким щасливим випадком можна вважати «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя. У восьми повістинах, що лягли в основу «Вечорів…», читач відкриє для себе майже казковий світ старожитнього українського села, де відьми літають як собі знають, де чорт ярмаркує у Сорочинцях, де страшний Басаврюк чіпляється до красних дівчат. Цей веселий (а інколи — і страшнуватий) світ поряд — варто лише розгорнути книжку.
Для широкого кола читачів.
«The Woman in White» is a novel by the outstanding English writer Wilkie Collins (1824—1889), a master of intrigue, who successfully combines the mysterious, detective and romantic in his works. The events of the novel take place in the 19th century. In Great Britain. It is based on a fascinating story about a crime, the secret of which is hidden behind the image of a mysterious woman dressed in a white dress.
«Жінка у білому» — роман видатного англійського письменника Вілкі Коллінза (1824—1889), майстра інтриги, який вдало поєднує у своїх творах таємниче, детективне та романтичне. Події роману розгортаються у ХІХ ст. в Англії. У його основі лежить захопливий сюжет про злочин, таємниця якого прихована за образом загадкової жінки, одягненої у білу сукню.
Рівень складності – Intermediate
Treasure Island is the most notable adventure novel by the talented British writer Robert Louis Stevenson (1850—1894). A mysterious map, a dangerous expedition, pirates — this story has everything in it for those who are fond of incredible adventures. The courage and bravery of Jim and his friends overcome the craftiness and cruelty of one-legged John Silver, and helps them to find the treasure.
«Острів Скарбів» — найвизначніший пригодницький роман талановитого англійського письменника Р. Л. Стівенсона (1850—1894). Таємнича карта, небезпечна експедиція, пірати — у цій історії є все для тих, хто захоплюється неймовірними пригодами. Сміливість і відвага Джіма та його друзів перемагають хитрість і жорстокість одноногого Джона Сільвера й допомагають їм знайти скарб.
До видання увійшли найкращі бурлескно-реалістичні твори класика української літератури Г. Квітки-Основ’яненка — гумористичне оповідання «Салдацький патрет» та сатирична повість «Конотопська відьма». Автор дуже яскраво зобразив своїх героїв — їхню темряву, безкультур’я, самодурство, жадібність та взаємні інтриги. Хоча дійові особи нагадують шарж на людей, але при цьому персонажі не втрачають своєї реалістичності.
Ця книга — світовий бестселер.
Вона не лише заторкує найтонші нюанси почувань зневаженої жінки, покараної за перелюб, а й зображує спектр взаємин членів пуританської громади часів, коли активізувалися «відьомські процеси».
Гріх і спокута, честь і безчестя, очищаюча сила любові й руйнівна сила ненависті творять захоплюючу повість, уперше перекладену українською.
Ольга Кобилянська (1863-1942) — відома українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна». Головна героїня твору, вольова і духовно багата Наталка, веде боротьбу з буденним споживацьким світом і є справжньою царівною своєї долі.
До видання увійшли найвідоміші твори видатної української поетеси та письменниці Лесі Українки.
Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — видатний український письменник, творчість якого тривала трохи більше десяти років (був репресований 1934 р.). Його твори, зокрема й уміщені тут «Повість без назви...» та роман «Невеличка драма», що є зразками інтелектуальної прози, і дотепер приваблюють майстерністю психологічно-філософського дослідження людини в складних суспільних обставинах.
Ця оповідь – про споконвічне та незрівнянне почуття, без якого життя немислиме, – про кохання. Тож Ромео і Джульєтта сьогодні постають перед вами такими бажаними, неповторними в своїй любові, юними і подібними в чомусь до вас самих...
Чи можлива дружба між ведмедем та собакою? Цілком, якщо доля звела їх змалечку. Вони разом вчилися виживати, боротися з ворогами, добувати їжу. Але одного разу їхні шляхи розійшлися: щеня побачило людей. Чи зустрінуться друзі знову і якою буде ця зустріч?
Олександр Олесь (справжнє прізвище — Кандиба) поетичний цикл “Княжа Україна” написав у 1920 р. в еміграції, присвятивши його подіям доби Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Та з різних причин збірку не було опубліковано. І лише в 1930 р. у Львові вона вперше побачила світ. Автор у віршованій формі оспівує славну історію українського народу ІХ–ХІІІ століть та розкриває героїку тих часів.
У романі-хроніці «Люборацькі» український письменник Анатолій Свидницький (1834–1871) показав руйнування патріархальних традицій в середовищі духовенства України у 40–60-х роках XIX століття, розкрив разючу несумісність природних нахилів дитини і тодішньої системи навчання, покликаної муштрою витравлювати в дітей будь-яке почуття самоповаги та громадської ініціативи.
Молодий амбітний доктор Ендрю Менсон горить любов’ю до обраної професії, намагається за будь-яких обставин сумлінно виконувати свої обов’язки, прагне до самореалізації і мріє про великі досягнення. Однак поступово уявний ідеальний світ головного героя руйнується: медична система виявляється вкрай недосконалою, чисту душу порядного лікаря отруює заздрість, жадоба грошей і слави, нові друзі — насправді егоїстична, марнославна і підступна лондонська еліта… Зрештою, моральні та духовні принципи поступаються звичайним людським потребам. Чи зуміє маленька людина і великий професіонал протистояти неправді, ефемерному успіху і здобути фортецю справжніх цінностей?
Повість Івана Яковича Франка «Для домашнього огнища» спершу побачила світ польською мовою в 1892 році і лише через кілька років – українською. Описані у ній події відбуваються в Галичині і пов’язані з сім’єю капітана Антося Ангаровича, котрий, повернувшись із Боснії додому, пізнає жахливу істину про діяльність його коханої дружини. Автор майстерно будує сюжет, зберігаючи інтригу до кінця.
До видання ввійшли вибрані твори класика українського письменства Івана Яковича Франка — поезії зі збірок «З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Мій Ізмарагд», «Із літ моєї молодості», а також поеми «Іван Вишенський» та «Мойсей».
Фрідріх Ніцше (1844–1900) – видатний німецький філософ і мислитель ХІХ століття, чиї твори мали вибуховий ефект і зробили його чи не найцитованішим філософом у ХХ сторіччі. Отримавши класичну освіту і ставши професором філології у 24 роки, Ніцше до того ж захоплювався музикою, яку вважав найвищим проявом творчого духу. Його першим філософським твором стало «Народження трагедії з духу музики» (1872). Бунтівна натура мислителя не дала йому довго зачаровуватися ідеалізмом, як не спокусив його і матеріалізм. Ніцше знайшов свій особистий шлях – він називав себе філософом неприємних істин.
В нашому виданні представлено дві роботи Ніцше: «Шопенгауер як вихователь» (1874) та «Сутінки ідолів» (1888). В першій з них Ніцше звертається до філософії Артура Шопенгауера, який був представником філософії волюнтаризму. Воля, в його розумінні, була тим космічним принципом, на якому базується Всесвіт. Захоплення метафізикою та етикою Шопенгауера мало неабиякий вплив на творчість самого Ніцше – його головний, хоч і не завершений, твір має назву «Воля до влади» (1886–1888). «Сутінки ідолів» зачіпає актуальну для кінця ХІХ – початку ХХ століття тему деградації європейської цивілізації та культури з її потягом до декадансу і смерті. В цій роботі Ніцше піддає критиці творчість тих мислителів і письменників, з якими не погоджується – від Платона до Руссо.
Переклади на сучасну англійську мову вміщених тут трьох середньовічних англійських поем — «Сер Ґавейн і Зелений Лицар», «Перлина» і «Сер Орфео» — Дж. Р. Р. Толкін виконав для шанувальників поезії і для власних студій. Підготував їх до друку разом з коментарями вже після смерті письменника його син Крістофер Толкін. «Сер Ґавейн» — лицарський роман, чарівна казка для дорослих, сповнена життя і барв. «Перлина» — елегія на смерть дитини, поема, пронизана відчуттям великої особистої втрати. Обидві ці поеми невідомого автора написані близько 1400 року алітераційним віршем. «Сер Орфео» належить до ранішої й інакшої традиції. В українському перекладі Олена О’Лір відтворила англійську алітерацію за тими самими принципами, що були застосовані в її перекладах давньоанглійської героїчної епопеї «Беовульф», двох поем Толкіна з книги «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» та його незакінченої поеми «Падіння Артура». Тож тепер і український читач має змогу познайомитися з куртуазною поезією освічених середньовічних англійців.
«Anne of Green Gables» is the first and most famous novel by Canadian writer Lucy Maud Montgomery (1874–1942). A single brother and his sister decide to adopt a teenage boy so he could help with the household. Due to a misunderstanding, however, comes the red-haired girl Anne Shirley... The action of the novel unfolds in the late XIX century.
«Енн із Зелених Дахів» — перший і найвідоміший роман канадської письменниці Люсі Мод Монтгомері (1874–1942). Самотні брат і сестра вирішують усиновити хлопчика-підлітка, який міг би допомагати по господарству. Однак через непорозуміння приїжджає рудоволоса дівчинка Енн Ширлі... Дія роману розгортається наприкінці XIX століття.
Рівень складності – Intermediate