Відправка замовлень - 11 червня
Платон (427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — давньогрецький мислитель, засновник платонічної школи думки та Академії — першого вищого навчального закладу в західному світі, один з основоположників європейської філософії. Його вчителем був Сократ, а найвідомішим з учнів — Арістотель.
Діалог «Держава» («Політея»), написаний у 360–370-ті роки до н. е., справедливо вважають центральною працею Платона. У ній він подає критичний аналіз усіх видів державного устрою та розвиває трактування ідеї справедливості на прикладі власної моделі ідеальної держави. Твір містить переказ філософських бесід Сократа з друзями, наповнених численними наочними прикладами, образами та сюжетами міфів, повчаннями й відступами. Попри назву, цей діалог охоплює майже всю світоглядну систему Платона.
«Пурпурові вітрила» - найвідоміше оповідання О.Гріна.
Це видання надруковане великим шрифтом та містить кольорові малюнки.
Тому юним читачам буде зручно та цікаво дізнаватися про життя ніжної та романтичної дівчини Ассоль та відважного капітана Грея.
Головна думка твору:«Якщо у твоїх силах зробити для когось диво – зроби!»
У комедії «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий висміює хазяїв, для яких багатство стало метою всього життя, а не засобом для існування. Такі люди ладні продати все на світі, навіть щастя власних дітей, аби тільки збільшувати маєтки. Ганяючись за прибутками, Герасим Калитка стає жертвою шахраїв, що грають на його жадобі та отримують від цього великий визиск.
Томас Майн Рід (1818–1883) — ірландський письменник, який за материнською лінією був далеким родичем Вальтера Скотта. У грудні 1839 року поїхав до США на ще не освоєні простори Заходу. Там полював і торгував із індіанцями, познайомився з Едгаром Алланом По. Брав участь у мексиканській війні 1846–1848 рр., був поранений у ногу. Перший роман «Вільні стрільці» (1850), власне описував події цієї війни. Потім вийшли найкращі романи письменника «Мисливці за скальпами», «Квартеронка», «Оцеола, вождь семінолів» і «Вершник без голови». Дія цього роману відбувається в 1850-х рр. у прикордонних районах штату Техас. Заможний плантатор Вудлі Пойндекстер зі своєю родиною переїжджає зі штату Луїзіана до свого нового будинку, ґасієнди Каса-дель-Корво. Там вони знайомляться з мустангером Морісом, в якого закохується Луїза, донька Пойндекстера. Знищити парубка мріє відставний капітан Келгаун, також не байдужий до цієї дівчини.
Жив-був Вільям Шекспір. І якось літньої ночі наснився йому дивний сон. Пан Шекспір, як відомо, був драматургом, тож і цей сон перетворив на феєричну комедію, присмачивши античну міфологію англійським фольклором. Віддав дві пари закоханих на поталу ельфам з богами, і ця мішана міфічна братія взялася керувати їхніми долями. Проте одна річ дивитися виставу, а зовсім інша – читати надруковану п’єсу. Не всі сприймають. Саме для них і стараються письменники, переказуючи класичні драматургічні твори. У переказі Дзвінки Федорців шекспірівські герої від надміру емоцій непомітно для себе легко переходять з прози на вірші. Звісно, ця неймовірна історія, як і всі комедії, має щасливий кінець.
«Історія ока» (1928) Жоржа Батая розповідає про еротичні пригоди двох молодих людей, оповідача та Симони, юнки, яка «так відчайдушно прагне всього, що засмучує, що найменш помітний заклик почуттів несподівано надає її обличчю рис, які прямо вказують на все, пов’язане з глибинною сексуальністю — до прикладу, кров, задуху, раптовий жах, злочин, усе, що назавжди руйнує людське блаженство та чесність». Симона та її приятель-оповідач залучають до своїх химерних ігор третю героїню – Марсель, побожну дівчину, яка, збожеволівши під час оргії, потрапляє до клініки, звідки парочка, одержима її вродою, витягає її. Продовження розпусти переносить оргіастичних Бонні і Клайда до Іспанії, де пригоди розгортаються спочатку на мадридській арені для биків, а потім «під сонцем Севільї» — сонцем одночасно ментальним і космічним, чорним і сліпучим, яким одержимий Батай.
Хорхе Луїс Борхес (1899 — 1986) — культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу. Коли у 1978 році Борхесу запропонували прочитати цикл лекцій, він обрав для них теми, з якими його зріднив час. У першій великий аргентинський письменник розповідає про книжку, в другій про безсмертя, у третій про Сведенборга — візіонера, який написав, що мертві обирають пекло чи рай зі своєї власної волі. У четвертій — про детективну історію, а в п’ятій — про час.
«У нас є багато прагнень, серед них — прагнення жити і жити вічно, але також є прагнення кінця, окрім страху і його реверсу — надії. Але все це може збутися без особистого безсмертя, воно нам не потрібне. Особисто я його не бажаю і боюся; для мене було б жахливо знати, що я триватиму далі, було б жахливо думати, що я залишатимуся Борхесом. Я вже втомився від себе самого, від свого імені та своєї слави і хочу звільнитися від усього цього», — говорив Борхес, раєм для якого була бібліотека.
Емма Вудгауз – чарівна юна особа, яка обожнює розпоряджатися чужими долями. Робить вона це аж ніяк не через погану вдачу чи злостивість, навпаки - їй так подобається влаштовувати щасливі, на її думку, шлюби. Вважаючи, що їй це якнайкраще вдалося одного разу, вона приймає рішення й далі з'єднувати чужі долі, але про власне одруження воліє не думати. Та доля поставиться до її переконань насмішкувато і, звісно, чарівна міс Вудгауз не зглянеться, як сама закохається. Розмірковуючи про шлюб, Емма передусім зважає на суспільне становище, освіту, манери й статки імовірного кандидата. Та все свідчить про те, що розрахункам у цих справах судилося зайняти останнє місце.
«Емма» — четвертий великий роман Джейн Остін, завершений в 1815 році році. Роман, написаний після переїзду Остін до Чаутона, був останнім, опублікованим за її життя.
«Маленькі жінки» — це захоплююча історія чотирьох дівчат, рідних сестер, але абсолютно різних особистостей. Кожна з них має неповторний характер та інтереси. Під час Громадянської війни родина небагатого провінційного пастора Марча переживає складний період, очікуючи на повернення батька з фронту. Дівчата стають одна для одної надійною опорою у важкі часи. Сестри, попри війну, переживають радості, прикрощі та перше кохання. Вони продовжують дорослішати і вчаться цінувати справжні почуття, дружбу, сім'ю та любов.
Віктор Домонтович — літературний псевдонім українського письменника, історика й археолога В. Петрова (1894—1969). «Доктор із парадоксом», як його називав Микола Зеров, був майстром інтелектуальної прози, а ще він був талановитим ученим, ерудитом і… радянським розвідником. Життя Домонтовича приховує чимало таємниць і могло б стати блискучим сюжетом біографічного роману. Тим цікавіше читати його твори, що захоплюють перипетіями сюжету, нагнітанням настрою, інтеліґентною пікантністю, несподіваністю думки або фрази.
«Доктор Серафікус» — історія про дивакуватого й інфантильного професора, який відкидає сексуальне начало як варварство, але зазнає поразки, коли його спостигає кохання.
Екстравагантний роман «Дівчина з ведмедиком» можна прочитати лише як любовний і при цьому дуже багато втратити, адже автор чудово показує зміни в суспільстві, коли змінюється людина, змінюється епоха.
Епоха Відродження подарувала світові багато талановитих людей. Їхні імена назавжди вписані в «золоту книгу» цієї епохи. Серед них видатний англійський драматург, актор і поет Вільям Шекспір (1564–1616). Його твори перекладені багатьма мовами світу, їх часто ставлять на театральній сцені. У трагедії «Гамлет» Шекспір зосереджує свою увагу на духовному розладі та внутрішній драмі головного героя. Гамлет – натура тонка та різнобічна. У трагічний момент, зіткнувшись із лицемірством, корисливістю та жорстокістю, він відчуває страшне розчарування у близьких людях. Гамлет не визнає компромісів і залишається вірним собі до кінця, заплативши за це життям. У видавництві «Фоліо» також вийшли друком інші твори В. Шекспіра: «Історичні хроніки», «Комедії та трагікомедії», «Трагедії».
В оповіданні «Аристократка» українська модерністська письменниця Ольга Кобилянська (1863–1942) продовжила розповідати про життя інтелігенції. «Видиво» — алегоричні замальовки, «Людина з народу», Impromtu phantasie та «Поети» — короткі фантазії. Новелу «Природа» високо цінував Іван Франко. В нарисі «Жебрачка» увага оповідача-митця зосереджена на передачі емоцій, викликаних красою природи. Глибоко правдиві картини з життя села Кобилянська подала в новелах «Банк рустикальний», «У св. Івана», «Час», «Некультурна», «На полях». «Мати Божа» — це наче найвище євангельське втілення скорбної матері.
The Jungle Book is a collection of short stories by the English writer Rudyard Kipling (1865—1936). Most of the characters of the work are animals, while the main one is a human baby Mowgli, «man-cub», who was raised by wolves in the jungles of India. The book invites the reader to the unique world of the jungle, where its own rules and laws reign!
«Книга джунглів» — збірка оповідань англійського письменника Редьярда Кіплінга (1865–1936). Більшість героїв твору — тварини, а головний персонаж — «людське дитинча» Мауглі, вихований вовками в джунглях Індії. Книжка запрошує читача до неповторного світу джунглів, де панують свої правила та закони!
Рівень складності – Intermediate
South Sea Tales is a collection of short stories by the American classic writer Jack London (1876–1916). Most of the works take place on the southern islands of the Pacific Ocean. The writer depicts the genuinely romantic adventures at sea; he describes the singular lifestyle of both natives and new settlers, and their complicated relationships.
«Оповіді південних морів» — збірка оповіданьДжека Лондона (1876–1916). Дія більшостітворів відбувається на островах південноїчастини Тихого океану. Письменник змальовуєсправжню романтику морських пригод, своєрідний побут тубільців і переселенців; розповідає про їхні складні взаємини.
Рівень складності – Intermediate
Down and Out in Paris and London is an autobiographical novel by the British writer George Orwell (1903–1950), his first major work, signed under the pseudonym George Orwell. After graduation, Orwell left England for its eastern colonies, where he served in the police force, but soon retired. He lived in London, then in Paris, where he lived poor, earned money by washing dishes, gained experience and impressions that would later fill his novels and essays. The author wanted to draw society’s attention to the poverty that exists in wealthy cities.
«У злиднях Парижа і Лондона» — автобіографічна повість британського письменника Джорджа Орвелла (1903–1950), його перший твір, підписаний псевдонімом «Джордж Орвелл». Орвелл після закінчення навчання виїхав з Англії до її східних колоній, де служив у поліції, але скоро пішов у відставку. Жив у Лондоні, потім у Парижі, як бідняк, заробляв миттям посуду, набирався досвіду й вражень, що пізніше знайшло відображення в його романах й есе. Автор хотів привернути увагу суспільства до бідності, що існує у заможних містах.
Рівень складності - Advanced
«Перед сотками літ були орди половців, татарів, гунів, перед десятками літ були навали саранчі, де ж те все страховиння й язва тепер?»
Твори Михайла Яцкова, учасника модерністського об’єднання «Молода муза» початку XX століття, поєднують елементи модерності та традицій, реалізму й модернізму. Двоїстість помітна і в його творчості, і в житті. Це напруженість між естетичним і політичним, між мистецтвом заради мистецтва та буремною реальністю, з якою стикнулася людина на початку минулого століття.
У цьому виданні зібрано твори Яцкова, які відображають цей тематичний спектр: від повісті «Горлиця» — одного з небагатьох в українській літературі текстів, де осмислюється досвід Першої світової війни, до новел, де центральним питанням є психологія творчості.
Роман «Подорож на край ночі» одразу після публікації його у 1932 році зробив лікаря з паризького передмістя і новачка в літературі Луї-Фердінана Селіна знаменитим письменником. Щоправда, і читачі, і критики радше були шоковані тим, як правдиво дебютант показав усю жалюгідність життя, коли дивитися на нього без ілюзій. З відвертістю бувальця він зобразив одвічні поневіряння злидаря у світі, принади якого належать багатіям. Ба більше: зважився назвати облудою сакральні для багатьох поняття кохання, порядності, патріотизму. Та хай які песимістичні думки крутилися в голові автора, виклав він їх неперевершено майстерно.
Творчість великого американського письменника, майстра короткого оповідання О. Генрі (1862—1910) вже понад сто років приваблює читача добрим гумором, оптимізмом, юнацьким запалом. «Королі і капуста» — єдиний роман О. Генрі. Твір складається з коротких новел, об’єднаних загальним сюжетом і дійовими особами. Сам О. Генрі, хоча і визначив жанр свого твору як роман, але при цьому зазначив, що написав «трагічний водевіль», «комедію, пошиту зі строкатих клаптів». Дія роману відбувається в маленькій «банановій» республіці Анчурії. Анчурія — це узагальнений образ кількох держав Латинської Америки, де письменник змушений був переховуватися від правосуддя.
До книги також увійшли збірки новел «Чотири мільйони» і «Наготований світич», життєві перипетії героїв яких — дрібних клерків, продавчинь, бродяг, безвісних художників, поетів, дрібних авантюристів — не можуть залишити читача байдужим.
Сер Артур Ігнатіус Конан Дойл (1859—1930) — англійський лікар і письменник, ім’я якого нерозривно пов’язане із легендарним літературним героєм — сищиком Шерлоком Голмсом, який володіє дедуктивним методом не гірше, ніж смичком улюбленої скрипки. «Родзинкою» «самітника із Бейкер-стрит», який не знає собі рівних в умінні розплутати найскладніший злочин, стали інтелектуальність, іронічність і духовний аристократизм. Характери Шерлока Голмса та його приятеля доктора Ватсона були показані настільки яскраво, що здавалися реальними. А згодом на скромній лондонській вулиці Бейкер-стрит з’явився будинок Шерлока Голмса, який щороку приймає мільйони відвідувачів з усього світу. Сам же Голмс увійшов до Книги рекордів Гіннеса як найбільш екранізований літературний персонаж.
До цієї збірки, виданої в розпал Першої світової війни, 1917 року, ввійшли вісім оповідань, написаних переважно в 1910-ті роки. Автор розповідає про кращого німецького шпигуна в Англії, фон Борка, який готується до від'їзду на батьківщину із секретними документами і якому невтямки, що Шерлок Голмс уже вийшов на його слід («Його прощальний уклін»). «Пригода з картонним пуделком», «Випадок із багряним колом», «Зникнення леді Френсіс Карфекс» — в усіх цих справах, за словами того ж таки доктора Ватсона, славетний сищик справді «перевершує самого себе».
У творах Арчибальда Кроніна, що увійшли до цієї книжки, автор порушує вічні теми кохання і самопожертви, сильної духом особистості, яка досягає своєї мети і не падає на коліна, попри грізні удари долі.
Головна героїня роману «Леді з гвоздиками» Кетрін Лорімер – успішна і багата жінка, власниця антикварного магазину. Вона опікується своєю племінницею Ненсі, яка прагне за будь-яку ціну стати великою актрисою. Кетрін і Ненсі несподівано виявляють, що закохані в одного чоловіка. Про подальший розвиток подій і всі перипетії з мініатюрою Гольбейна майстерно описано в романі.
Повість «Жінка землі» – історія про сімейні стосунки, з давніми таємницями, нездійсненими мріями і несподіваними поворотами долі.
Одного дня село сколихнула звістка – у школі буде нова вчителька-практикантка Джес Лауден, незаміжня мати якої, будучи вагітною, втекла з цього села близько двадцяти років тому, бо не витримала цькування. Джес – красива, розумна і надзвичайно смілива дівчина, але так схожа на свою матір...
Уперше перекладено українською мовою.
Роман «Сатирикон», приписуваний традицією Петронієві Арбітру, – неповторний своїм змістом і формою твір, що не має аналога в античній літературі.
«Сатирикон» можна вважати бурлескно потрактованим, «перелицьованим» любовним романом, головні герої якого – дрібні авантуристи, волоцюги-відпущеники, що обманюють, влаштовують скандали, попадають у притони та кубла оргій.
Українською мовою без купюр твір виходить вперше.
Юрій Іванович Яновський (1902–1954) — український прозаїк, поет, драматург, журналіст, редактор і сценарист.
Його твори «Чотири шаблі» (1930) та «Вершники» (1935), написані у формі романів у новелах, відтворюють панораму драматичних подій в Україні в період Жовтневого перевороту і кровопролитної та братовбивчої громадянської війни, а також у мирний післявоєнний час. Своїх героїв — представників різних політичних сил — автор змальовує в неоромантичній і водночас наближеній до народно-епічної пісенної оповіді манері. За словами Павла Тичини, саме романом «Вершники» новітня українська література склала екзамен на атестат зрілості.
«Sense and Sensibility» is a novel by the English writer Jane Austen (1775–1817) about two sisters of opposite temperaments. In the very name lies the philosophical depth of the work, the writer has created extremely true images. Will the sisters finally be able to find their happiness?
«Чуття і чутливість» — роман англійської письменниці Джейн Остен (1775–1817) про двох сестер, які протилежні за темпераментом. У самій назві криється філософська глибина твору, письменниця створила надзвичайно правдиві образи. Чи зможуть сестри зрештою знайти своє щастя?
Рівень складності – Intermediate
Anne of Ingleside is a novel by the Canadian writer Lucy Maud Montgomery (1874–1942), which is a continuation of the novel Anne’s House of Dreams. The children of the happy couple of Anne and Gilbert grow up, study, and find friends—and, they can always be comforted and encouraged by their parents. And, at the end of the novel, the couple is going to celebrate their fifteenth wedding anniversary, which is a nice occasion that calls for a “second honeymoon.”
Роман канадської письменниці Люсі Мод Монтгомері (1874–1942) «Енн із Інглсайду» — шоста книга із циклу про життя Енн Ширлі; є продовженням роману «Будинок мрії Енн». Діти щасливого подружжя Енн і Гілберта зростають, навчаються, знаходять друзів... І їх завжди можуть втішити та підбадьорити батьки. А наприкінці твору подружжя святкує п’ятнадцяту річницю весілля, що є приводом для «другого медового місяця».
Рівень складності – Intermediate
Австрійський письменник-експресіоніст, драматург, перекладач, банкір Ґустав Майрінк (справжнє ім’я Ґустав Маєр, 1868—1932) найбільш відомий за романом «Ґолем» (1915), який приніс йому всесвітню славу, ставши одним із перших книжкових бестселерів ХХ століття.
Одного разу оповідач переплутав свій капелюх з іншим, на підкладці якого було написано ім’я власника — Атанасіус Пернат. Після цього він почав бачити дивні уривчасті сни, в яких був тим самим Пернатом — різьбярем камей з єврейського гетто у Празі. У цих снах оповідач переживає цілу історію і врешті-решт намагається знайти Атанасіуса Перната в реальності, однак дізнається, що події, які він бачив у своїх снах, насправді відбувалися багато років тому...
The Folio Book of Mysterious Christmas Stories includes works by Jacob A. Riis (1849—1914), William John Locke (1863—1930), Charles Dickens (1812—1870), which are united by a common theme. These pages depict elements of traditional Christmas: snow-covered roofs, shiny shop windows, miracles, magic, benevolence and charity.
До збірника «Таємничі різдвяні історії» увійшли твори Джейкоба А. Ріїса (1849—1914), Вільяма Джона Локка (1863—1930), Чарлза Дікенса (1812—1870), що поєднані спільною темою. На цих сторінках змальовані елементи традиційного Різдва: засніжені дахи, блискучі вітрини, дива, магія, доброзичливість та благодійність.
Рівень складності – Intermediate
The Adventures of Gerard is a collection of stories Arthur Conan Doyle (1859—1930) about Brigadier Gerard, a soldier in the Napoleonic army. Not only should the readers of these amazing stories admire the dexterity of the brave brigadier but also learn many interesting facts about the Napoleonic Wars time.
«Пригоди бригадира Жерара» — збірка оповідань Артура Конан Дойла (1859–1930) про бригадира Жерара, солдата наполеонівської армії. Читачеві цих дивовижних історій належить не лише захоплюватися спритністю відважного бригадира, а й дізнатися безліч цікавих фактів про добу наполеонівських війн.
Рівень складності – Intermediate
The White Company is a historical novel by the Scottish writer Arthur Conan Doyle (1859–1930), which tells about the adventures of the main character, a young squire, as well as English archers. The action takes place in the middle of the 14th century in England, France and Spain at the height of the Hundred Years’ War. The author considered this novel the best work of his life.
«Білий загін» — історичний роман шотландського письменника Артура Конан Дойла (1859–1930), в якому йдеться про пригоди головного героя, юного зброєносця, та англійських лучників. Дія відбувається в середині XIV ст. в Англії, Франції та Іспанії — під час розпалу Столітньої війни. Автор вважав цей роман найкращим твором всього свого життя.
Рівень складності – Intermediate
Burmese Days is the first novel by the British writer George Orwell (1903–1950). The work is based upon autobiographical material. The novel is set against the background of the last days of colonial domination in Burma, which was then ruled from Delhi, as part of British Raj.
«Дні в Бірмі» — перший роман британського письменника Джорджа Орвелла (1903–1950). Твір написаний на автобіографічному матеріалі. Дія роману відбувається на тлі останніх днів колоніалізму в Бірмі, що тоді керувалася з Делі як частина Британської Індії.
Рівень складності – Intermediate
Оповідання Олени Пчілки — це прекрасні замальовки з життя українських заможних родин, столичної й провінційної еліти, життєвого ладу, усталеного в маєтках і садибах наприкінці ХІХ століття.
Візити, бали, концерти, клубні зібрання були часто покликані організувати вдалий шлюб для дівчат, проте водночас забезпечували підтримку національної традиції, поширення українських ідей, зародження жіночої університетської освіти. Йдеться, наприклад, про перших українок, які сіли на студентську лаву поруч зі своїми ровесниками й здобувають лікарський фах у Швейцарії.
У міських сюжетах Олена Пчілка з неймовірним блиском руйнує стереотипи, іноді знижує пафос, подекуди демонструє подвійність стандартів, а також дошукується глибинних психологічних мотивацій вчинків персонажів.
П’ять сестер після смерті батька опиняються один на один з реальним життям. У другій книзі дівчата намагаються зрозуміти, як вижити в цьому бурхливому морі. Радикальні вчинки, образи, невиправдані очікування, зрада найближчих — так не лише зовнішні обставини, але й самі стосунки стають викликом.
Цей роман — зріз епохи початку XX століття. Моменту, коли ламався патріархальний світ. Метафорою занепаду старого ладу якраз і стає руйнування родинного гнізда, дому, який вважали незрушною фортецею.
Турянський Осип Васильович (1880–1933) — український прозаїк, який також працював у поетичних і критичних жанрах, перекладав з іноземних мов. Антивоєнна психологічна повість-поема часів Першої світової війни «Поза межами болю» (1917–1921) уперше була видана у Відні 1921 року в перекладі німецькою мовою і воднораз принесла Осипу Турянському світове визнання. Цей твір вважається одним із кращих літературних творів, у яких змальовано Першу світову війну. Для широкого кола читачів.
Роман «Жанна батальйонерка» розкриває не надто висвітлену в українській літературі тему Першої світової війни та участі в ній українців. У ньому відображено історичну ситуацію: у 1917 році російський уряд вирішив використати жінок на фронті, сформувавши так звані жіночі «батальйони смерті». Герой роману Шкурупія — київський студент Стефан Бойко, який не піддається пропагандистській імперській істерії, і його кохана Жанна — ідеальна мішень для пропаганди. Роман насичений антиколоніальними темами та мріями про історичний підйом України, передчуттями, що наближається поява УНР.
Дж. Д. Селінджер (1919–2010) — американський письменник, знаний романом «Ловець у житі», а також своїм відлюдництвом. Його останній твір опубліковано 1965 року; а останнє інтерв’ю він дав аж 1980 року. Зростаючи на Мангеттені, Селінджер почав писати оповідання ще у середній школі й устиг опублікувати кілька з них на початку 1940-х перед тим, як його призвали до армії, що почасти вплинуло і на творчість письменника.
Тексти, наведені в цій книзі, є епізодами з калейдоскопа історій із життя родини Глассів. У них означено важливі моменти із буття старшого брата оповідача — Сеймура, який служив у армії, доглядав за меншими братами й сестрами, ставши для них взірцем, писав вірші, знався на східній філософії і не міг одружитися, бо почувався занадто щасливим. Тож Сеймур утік з-під вінця. Щоправда, згодом шлюб він таки взяв. То що відбулося на весіллі Сеймура і які світоглядні засади він прищепив Бадді? — Замилований і закоханий оповідач розповість про це у спогадах про старшого брата.
Українська байка в її кращих зразках — у творчості Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л. Глібова, М. Старицького, Б. Грінченка — успішно розвивалася завдяки органічним зв’язкам з фольклорними традиціями.
Овіяні народною мудрістю, байки українських письменників в алегоричних образах засуджували несправедливість суддів, зажерливість та хабарництво чиновників, необмежену панську сваволю, із співчуттям зображували безправне становище бідняків, їхні мрії та надії на краще життя, вихваляли кмітливість і дотепну вдачу українського народу. У цьому їх сила і незгасна, невмируща життєвість.
Видатний чеський письменник Ярослав Гашек (1883— 1923) — автор сатиричних оповідань і фейлетонів, анархіст, невгамовний жартівник і шукач пригод, схильний до епатажу й розіграшів. Він ще за життя став героєм цілої низки анекдотів, більшість з яких вигадував і літературно обробляв сам. Його найвідоміший твір «Пригоди бравого вояка Швейка» — значною мірою автобіографічний роман, який став «революцією в чеській літературі», «новаторським зразком гумору і сатири».
Йозеф Швейк, зовні простодушно-наївний, але насправді людяний і чутливий, вже майже століття мандрує у читацькому світі, приваблюючи читачів своїм оптимістичним поглядом «маленької» людини на «великі» історичні події. Кмітливий, дотепний та по-житейському мудрий, він посів сьогодні гідне місце поміж героїв світової літератури, бо став особливим, напівфольклорним типом героя, котрий захищає себе від державного абсурду тим, що до останньої букви виконує накази та приписи, роблячи тим самим очевидною абсурдність.
Хорхе Луїс Борхес ― культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу.
Великий аргентинський письменник створив незвичайне послання ― «Повідомлення Броуді». За псевдодокументальністю й алюзіями цього метатексту ховаються загадки історії, глибокі знання про людство, його богів й кумирів, видимі й невидимі світи. Камертоном збірки історій є Біблія, її сюжети й етика, інтерпретована простими словами. А проте: «Істинно кажу вам, Бог лише збирається створити цей світ».
Хорхе Луїс Борхес (1899‒1986) — культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу.
У «Приватній книгозбірні» (1985) зібрано передмови, написані Хорхе Луїсом Борхесом до книжок, які увійшли до його колекції зі ста обов’язкових до прочитання творів. Добирав ці твори Борхес на власний розсуд, але встиг написати лише шістдесят чотири передмови до них, бо завершити задумане йому завадила смерть.
«Книжка — це річ серед речей, том, загублений поміж томів, яких є сила-силенна в байдужому всесвіті, доки не натрапить на свого читача, на людину, призначену для її символів. ...Дай Боже, щоб ти був читачем, якого ця книжка дожидала», — такими словами звертається до майбутнього читача цієї книжки її автор.
Хуліо Кортасар (1914‒1984) ― видатний аргентинський письменник ХХ століття, поряд із колумбійцем Ґабріелем Ґарсією Маркесом, мексиканцем Карлосом Фуентесом, парагвайцем Аугусто Роа Бастосом, перуанцем Маріо Варґасом Льйосою один із визначних представників латиноамериканського «магічного реалізму». Серед найвідоміших творів ― збірники оповідань «Поза часом», «Бестіарій», «Таємна зброя», «Кінець гри», «Усі вогні ― вогонь», романи «Виграші», «Гра в класи», «62: модель для збирання».
«Оповідки про хронопів і фамів» (1962) є однією з легендарних книжок Хуліо Кортасара, в якій запропоновано поетичний погляд, здатний протистояти убозтву рутинного життя і здорового глузду. Кортасар тут стає на боці творчої уяви та їдкого гумору сюрреалістів.
Збірка проникливих оповідань і карикатур є чудовим знайомством із безконечним світом одного з найкращих письменників ХХ сторіччя і гарантованою протиотрутою проти помпезності й нудьги. Цією книжкою Кортасар скріплює безумовну й остаточну угоду про спільництво зі своїми читачами.
«Герої Кортасара — найзвичайніші люди, їх поєднує рутина випадкових прив’язаностей і таких самих випадкових незгод. Атмосфера — марки цигарок, вітрини, прилавки, пляшки віскі, аптеки, аеропорти, перони — найзвичайніша. ...Та поволі починаєш розуміти, що це не так. Оповідач уміло втягує нас у свій страхітливий світ, де немає місця радості». Х. Л. Борхес.
Хуліо Кортасар (1914‒1984) ― видатний аргентинський письменник ХХ століття, поряд із колумбійцем Ґабріелем Ґарсією Маркесом, мексиканцем Карлосом Фуентесом, парагвайцем Аугусто Роа Бастосом, перуанцем Маріо Варґасом Льйосою один із визначних представників латиноамериканського «магічного реалізму». Серед найвідоміших творів ― збірники оповідань «Поза часом», «Бестіарій», «Таємна зброя», «Кінець гри», «Усі вогні ― вогонь», романи «Виграші», «Гра в класи», «62: модель для збирання».
Книжка «Усі вогні - вогонь» пропонує вісім неперевершених взірців художньої досконалості, якою позначені новели Хуліо Кортасара. Починаючи разючою метафорою людських стосунків, якою є «Південна автострада», і закінчуючи шедевром, що ним є «Інше небо», Кортасар вкотре пропонує нам історії, які є обов’язковими для прочитання шанувальниками короткої прози.
Це новели, написані на межі азартної гри і шахів, логіки і підкидання монетки, які мають на меті по-новому здивувати нас старими загадками: пристрастями, вигаданими життями, паралельними просторами й часами, повсякденними фікціями.