Від першого ефіру 1924 року до трансляцій із бомбосховищ під час повномасштабної війни. Від боротьби з радянською цензурою до відновлення мовлення в деокупованих містах. Від внеску українців у винайдення радіо до появи української естради. Радіо звучить там, де твориться історія, і стає опорою, навіть у найтемніші часи.

Перед вами сто років історії Українського радіо — епохи, що визначила як звучить українська ідентичність, і розповідь про людей, які всупереч обставинам творили простір свободи — журналістів, дикторів, інженерів, митців і слухачів. «Українське радіо. Історія буремного століття» — це книжка про силу слова, що перемагає імперії, про голос, що залишається незмінним символом нашої єдності. І радіохвилю, що попри заборони й кордони завжди знаходить шлях до серця свого слухача.

Автор книги Сергій Плохій — професор Гарвардського університету, один з провідних спеціалістів світу з історії України та Східної Європи. За книгу «Брама Європи» отримав національну премію імені Тараса Шевченка в номінації «Публіцистика».

• Спеціальний проєкт до 25-річчя Незалежності
• За масштабом та науковою цінністю «Брама Європи» стоїть поряд із творами Грушевського

Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на Сході України сьогодні. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення. Автор фокусує увагу на українцях як найбільшій демографічній групі, а згодом — головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Дізнайтеся, як наші предки «призвали варягів на царювання», як наша країна боролася за право бути незалежною, пройшла крізь часи кріпацтва, комуністичного терору й Голодомору, Другої світової війни та врешті-решт отримала незалежність.

На публікацію даних праць Степана Бандери нас підштовхнуло усвідомлення загрози повторення історії. Українські націоналісти усвідомлюють гнилизну й угодовство західного істеблішменту (передовсім в США) які врятували московську імперію СРСР після другої світової і зберегли її в нинішньому вигляді на початку 90-х. Ми це маємо доносити до заходу, але для цього самі повинні у тому розібратися. Вивчення праць Бандери додасть нашому погляду більшої широти.

Світ повинен усвідомити, що розв'язана московитами війна в Україні є трагедією для цілого людства і вона може не просто повторитися а й розширюватися, якщо не знищити імперію повністю з подальшим формуванням на її території національних держав сьогодні поневолених народів.

Тема історичної пам’яті актуальна повсякчас, хай би про які націю, етнос чи державу йшлося. Нерозв’язані гострі питання спільного минулого України та Польщі сьогодні заважають обом країнам без спотикань здійснювати поступ на шляху примирення. 

Під обкладинкою цієї книжки ви знайдете факти, результати дослі­джень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-поль­ських відносин. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», спробували висвітлити правду про супе­речливі події XX століття в історії двох народів. 

Зокрема, ви дізнаєтесь про: 

• діяльність ОУН та УПА, а також Армії Крайової; 

• трагедію Волині 1943 року; 

• акцію «Вісла» 1947 року; 

•  те, чому Василь Стус писав, що хотів би бути поляком; 

• зусилля Єжи Ґедройця та інших інтелектуалів у пошуках правди через слово.

Книжка стане в пригоді всім, хто хоче зрозуміти, чому минуле розділяє українців та поляків і чому наші народи обов’язково домовляться про завершення «війни двох правд». 

У книзі викладено історію України з давнини до наших днів. Вичерпно подано найважливіші події української історії. Посібник стане в пригоді студентам, викладачам, школярам, а також усім, хто цікавиться вітчизняною історією.

Незалежність не впала з неба – державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991-го. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження Української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування.

Це – книжка для дорослих і дітей, для батьків, які хочуть, щоб їхні нащадки виросли українцями.

Люди споконвіку цікавилися минулим. Монах Нестор, наприклад, вивчав записи своїх попередників і писав «Повість минулих літ», а архимандрит Петро Могила розкопував руїни Десятинної церкви. Історія та археологія завжди ідуть поруч, даруючи нам знання про те, як і навіщо жили наші предки, за що боролися, про що мріяли. І допомагають знайти відповідь на питання – навіщо ми є на цій землі. Бо сучасне виростає з минулого. Так само, як і ми продовжимо своє життя у наступних поколіннях.

Історія – це не набір фактів і дат. Це безперервний процес, який не зупиняється ані на мить. Той, хто розуміє його, зможе зробити вірний вибір сьогодні.

Саме для цього, спираючись на праці гігантів української історії, археології та етнографії, ми вибудували цей єдиний ланцюг подій минулого, що врешті призвели до появи на мапі світу не¬залежної держави із назвою Україна. Нашої Батьківщини.

У пропонованій книзі (останній із трилогії) автор акцентує увагу читачів на наших славних перемогах, яких в українській історії було чимало.

На сторінках видання проступають незатерті часом постаті легендарних звитяжців, котрі ще за життя посіли чільне місце в пантеоні талановитих воєначальників-полководців як України, так і світу.

Дослідження буде корисне для тих, хто цікавиться правдивим, несфальшованим описом подій минувшини.

У книзі подано багатющий фактологічний матеріал, на підставі якого спростовуються старі заяложені міфи та побрехеньки як радянських, російських, польських, так і деяких українських істориків. Мова йде про Великі Галицько-Волинське та Литовсько-Руське князівства, їхніх реальних правителів і будівничих.

У правдивому світлі трактуються воєнні баталії, дипломатичні кроки та державні інтереси тогочасних країн — наших близьких і далеких сусідів.
Для широкого кола читачів.

Автор на основі історичних документів, літописів, спогадів мандрівників, досліджень сучасних археологів, істориків доводить неперервність розвитку українського етносу, починаючи від VI тисячоліття до нашої ери, трипільської культури, а потім зарубинецької, черняхівської, київської і т. д.

Книга адресується широкому колу читачів: науковцям, викладачам вишів, шкільним учителям, студентам, учням старших класів і всім, хто бажає знати правду про минуле.

П’ять років пройшло після отримання українськими православними віруючими Томосу про автокефалію. Окрім політичного, українці формально завершили й процес духовного звільнення від московсько-російської імперії. Проте московське православ’я в Україні не полишає своїх позицій. Причин цього багато, але є одна спільна – ще не відбулося повного «розмосковлення» нашої історії, культури, політики. Повномасштабне вторгнення в Україну російської армії актуалізувало і прискорило ці процеси – наші села і міста звільняються від багатьох московських маркерів, у тому числі й церковних.

Повільно, але приходить й розуміння того, що такими ж маркерами московства, як шовіністи «пушкін» чи «толстой», є й московські святі, на кшталт Олександра Невського, Андрія Боголюбського чи Матрони Московської. Нам потрібне не лише теоретичне спростування десятків церковних міфів, які супроводжують історію православ’я в Україні уже понад триста років, але й практичне донесення цієї інформації до людей. Саме на це й спрямована дана праця – тут розглянуто ті питання у розвитку православ’я в Україні, які нині найчастіше стають об’єктами маніпулювання московської церковної пропаганди.

Саксаганського, Володимирська, Хрещатик… На вулицях Києва знайомилися між собою Тарас Шевченко, Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш. Павло Чубинський створював вірш, який згодом стане гíмном України, а Грушевський проводив громадські акції для зросійщених киян. Вони жили, закладали підвалини політичного життя і власними руками творили історію.
 

Ігор Гирич змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Недільні школи, українські гуртки в гімназіях і семінарії, національні товариства, журнали й газети, що крок за кроком відвойовували в росіян суспільно-культурний простір міста.

Автор розповідає про Київ початку ХХ століття, пишучи про інтелектуалів, науковців, громадських і політичних діячів та інституції, які заклали основи незалежного національного життя. 

24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, до Чорнобильської атомної електростанції під’їхала ворожа бронетехніка. Почалася російська окупація АЕС, яка тривала довгі тридцять п’ять днів. Працівники станції стали заручниками окупантів. Вони виконували свої обов’язки цілодобово, під постійним тиском і перед загрозою смерті. Від їхніх рішень залежала не тільки власна безпека, але й життя багатьох інших людей в Україні та поза її межами. Вибір, який вони зробили, їхня самовідданість і рішучість врятували світ від ще однієї ядерної катастрофи. Та загроза подібної трагедії, на жаль, залишається, адже Запорізька атомна електростанція, найбільша в Європі, досі під контролем російських окупантів. У цій книзі Сергій Плохій поєднує історію російсько-української війни з історією Чорнобильської зони, щоб привернути увагу світу до небезпеки, яку становлять ядерні об’єкти під час воєнних конфліктів. Історія окупації Чорнобиля - не просто нещодавнє минуле, це пересторога на майбутнє.

«Гетьмани України» — книжка про життя, діяльність і перемоги двох видатних українських гетьманів, від слави котрих гула вся Європа та Азія.
Петро Конашевич-Сагайдачний став предтечою відновлення української держави, зробив велетенські кроки з розвитку військового мистецтва, освіти, культури, релігії в Україні.

Книжка розповідає про найбільші перемоги гетьмана Сагайдачного — блискучі морські операції в Чорному й Азовському морях. Зокрема, взяття потужної чорноморської фортеці Варна, захоплення міст Аккерман, Ізмаїл і Килія, участь у розгромі турецького флоту під Очаковом, у взятті приступом із моря потужних турецьких фортець Синоп і Трапезунд, у штурмі й спаленні передмість Стамбула та знищенні османського флоту. А також про розгром татарського війська й спалення Перекопа, знищення каральної турецької армії Ібрагіма-паші в приазовських степах, штурм Москви.

«Гетьмани України» — життєписи видатних українських гетьманів XVII століття Павла Тетері та Івана Брюховецького. 

Павло Тетеря — український дипломат, військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави Правобережної України. Був у складі українського посольства в Москві для оформлення Переяславської угоди. Ставши гетьманом, проводив політику на скасування унії України із московським монархом. Зять гетьмана Богдана Хмельницького.

Іван Брюховецький — український військовий, політичний і державний діяч, дипломат. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні. У січні 1668 року відкрито порвав із Московським царством, закликав до об’єднання з Правобережжям і вислав до Османської імперії посольство з проханням прийняти козаків під протекцію султана Мехмеда IV. Тоді ж уклав союз із Кримським ханством і спільно з кримськими татарами виступив проти московської армії Григорія Ромодановського.

У книжці подано повні біографії гетьманів, створені з урахуванням найновіших досліджень українських істориків. У ній читач знайде й відкриє для себе багато маловідомих фактів і цікавих інтерпретацій історичних подій, які дадуть змогу під іншим кутом подивитися на діяльність видатних персонажів минулого.

Зміст книжки подається в науково-популярній формі, легко і цікаво, він розрахований на широку авдиторію, не потребує попередньої підготовки читача.

У першій частині книги досліджено історію зародження, становлення і функціонування чорносотенного руху на теренах України на тлі суспільно-політичної ситуації в тогочасній імперії на початку ХХ ст. загалом та в період Першої світової війни зокрема.

У другій частині йдеться про революційний тероризм у Російській імперії, що охоплює період другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Особливу увагу приділено найвідомішим терористам і терористичним організаціям, які діяли на території України. Також схарактеризовано терористичні заходи австро-німецьких окупантів і гетьманців проти українських селян та робітників.

Книгу адресовано широкому колу читачів — усім, хто цікавиться історією України.

В оформленні обкладинки використано фрагмент картини «Убивство Столипіна» Мортона Робертса.

Розвідка присвячена перебуванню ІІІ-го батальйону 4-го галицького добровольчого полку СС на Тернопільщині у лютому – квітні 1944 р. У ній розповідається про антипартизанські операції, сутички і бої з Червоною армією та звернено увагу на відносини між українським підпіллям та вояками батальйону.

Книжка адресована усім, хто цікавиться діяльністю військових формувань утворених з українців під час Другої світової війни, а також буде корисною історикам, науковцям, викладачам, студентам і краєзнавцям.

У книзі у формі документальних нарисів, розміщених переважно за хронологічним принципом, наведено численні оцінні характеристики літописців, письменників, мемуаристів, дипломатів, а також істориків (зокрема й іноземних) XVII–XIX ст. стосовно світоглядних засад українців і московитів. Висвітлено як спільні риси, так і разючі відмінності в їхній ментальності, ставленні до сусідніх народів і своїх правителів. Запропоновано порівняльні екскурси в різні галузі суспільно-політичного життя та економіки обох народів. Виклад змісту ґрунтується на широкій джерельній базі.

Видання адресовано широкому колу читачів.

У пропонованій книзі схарактеризовано українсько-турецькі відносини протягом XVII — початку XVIII століть. Особливу увагу звернуто на підписання мирних договорів гетьманів Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Юрія Хмельницького та Пилипа Орлика із султанами Османської імперії.

Автор наголошує, що відносини козацької України із султанською Туреччиною були не тільки важливим етапом нашої історії, але й можуть упливати на сучасне національне державотворення та зовнішню політику Української держави.

Видання адресовано широкому колу читачів.

Хронологія історії України, подана в «Часострічці», — не просто перелік подій від первісності до сучасності, а ключ до розуміння шляху, який пройшла наша держава. Це видання дасть змогу зануритись у глибини історії, осмислити зв’язки між подіями й усвідомити роль, яку спадок мину- лого відіграє в сьогоденні.

Книжка підготована у співпраці з командою фахівців-істориків, розрахована на найширше коло читачів і спроєктована спеціально для того, щоб її було зручно використовувати й легко носити із собою.

Чи справді історія Галичини починається тільки від 1772 р.? Які внутрішні загрозливі виклики пережив цей край у ХІХ ст.? Чи виконала Галичина свою роль «Українського П’ємонту»? Якою була місія провідних галицьких інтелектуалів? Яким є геополітичне значення регіону? Чи стане Галичина сучасною «Українською Баварією»? Ці та багато інших проблем трактуються в книзі відомого есеїста-культуролога, літературознавця, історіософа та політолога Олега Багана, який знаходить для них оригінальні, публіцистично актуалізовані насвітлення. Книга складається із серії студій та есе, які цілісно формують монографічне дослідження специфіки галицької ідентичності та культурної свідомості.

Видання адресоване культурологам, літературознавцям, історикам, політологам, студентам-гуманітаріям, широкому колові шанувальників української минувшини та культури.

Книга містить короткий популярний виклад подій українського націоналістичного руху ХХ ст. (до 1950 р.), розповідає про етапи його розвитку і становлення. В окремому розділі описано ґенезу націоналізму, визрівання його ідей. Опис історії УВО-ОУН чергується з аналітичними роздумами над періодами їхньої складної історії та ідеологічною проблематикою. Значне місце присвячено історії УПА.

Видання рекомендується всім, хто не байдужий до української історії, передусім школярам старших класів, студентам, учасникам молодіжного націоналістичного руху.

З початком повномасштабної війни Росії проти України сотні українських письменників і журналістів долучилися до Збройних сил або взялися за активну волонтерську роботу для забезпечення армії. Ті, хто звик змінювати світ текстами, були змушені стати на захист своєї країни. 

«Слова і кулі» — це розмови з людьми, які роками творили український літературний процес і розвивали українську журналістику, а тепер перетворилися з оповідачів на суб’єктів історій – тих, хто оберігає наше теперішнє й робить можливим наше майбутнє.

До книжки входить 24 інтервʼю: Артем Чапай, Дмитро Крапивенко, Галина Крук, Анатолій Дністровий, Олексій Сінченко, Вікторія Амеліна, Андрій Любка, Богдан Коломійчук, Валерій Пузік, Петро Яценко, Ігор Мітров, Ярина Чорногуз, Катерина Міхаліцина, Євгенія Подобна, Максим Кривцов, Максим Скубенко, Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко, Павло Стех, Сергій Шебеліст , Павло Вишебаба, Дмитро Лазуткін , Леся Ганжа, Федір Шандор, Олександр Михед. 

Уперше в новій історії України книжку написав бойовий генерал — спецпризначенець, представник елітних військ — Сил спеціальних операцій, винятковий професіонал. Один із небагатьох військових, хто публічно попереджав про небезпеку російського вторгнення та необхідність належним чином готувати націю до широкомасштабної війни.

З позиції державного менеджера Сергій Кривонос розробив не лише дієвий механізм формування та розвитку сучасної територіальної оборони, а й спеціальну програму «П’ять кроків», що передбачала глобальну підготовку суспільства до системного опору великій сусідній країні. 

У книжці автор розповідає власну історію й ділиться маловідомими фактами й деталями подій, безпосереднім учасником яких він був. Його двічі виштовхували в політику. Перший раз, коли позбавили можливості професійної самореалізації — розвитку створених ним Сил спеціальних операцій. Другий — коли за виконання громадянського обов’язку із захисту Києва, зокрема однієї з найбільш небезпечних і вразливих ділянок столиці — міжнародного аеропорту «Київ-Жуляни», — замість подяки завели карну справу. 

На тлі системного аналізу й дуже холодних, тверезих оцінок генерал Кривонос пропонує конкретні формули — з розвитку національного війська та оборонної промисловості, з формування й підготовки національного спротиву ворогу, з формування влади, яка служитиме народові. 

Книжка буде цікава як для підготовленого військового фахівця, так і для пересічного громадянина, який хоче знати більше правди про цю війну — від її НЕпідготовки до погляду в майбутнє — після Перемоги. 

«Гетьмани України» — історична серія життєписів видатних державних діячів і козацьких отаманів, започаткована, щоби прочинити браму таємничого минулого дніпровського козацтва та українського народу. 

Перший том серії присвячений видатним провідникам ранньої козаччини:

— Остафію Дашковичу,
— князю Дмитру Вишневецькому (Байді),
— князю Михайлу Вишневецькому,
— Івану Підкові,
— Криштофу Косинському,
— Самійлу Кішці (Кошичу).

У книжці подано їхні найповніші біографії, створені з урахуванням найновіших досліджень українських істориків. У ній читач знайде й відкриє для себе багато маловідомих фактів і цікавих інтерпретацій історичних подій, які дадуть змогу під іншим кутом подивитися на діяльність видатних персонажів минулого.

Військово-політичне утворення запорозького козацтва, яке виникло на південних землях України, було яскравим проявом військової культури українського етносу. У книжці йде мова про події жорстокого часу XVI століття та про лицарів Війська Запорозького, про дніпровських козаків, які, виступаючи об’єднанням хороб­рих представників народу, феноменальним чином розвинули демократичні принципи організації, побратимства, рівності, відрізнялися високими морально-етичними нормами й були відомими на всю Європу своїм шанобливим ставленням до жінки.

У книзі охоплено найвизначніші битви та повстання на території сучасної України, які відбувалися протягом кінця ХІХ — початку ХХ ст. та в період діяльності урядів та режимів 1917–1921 рр., що діяли в Україні в той час. Також викладено результати новітніх досліджень ключових питань Першої світової війни 1914–1918 рр. в українському вимірі. Науково-популярні нариси розміщено за хронологічним принципом, що сприятиме кращому сприйняттю й осмисленню тогочасних подій. На основі документальних матеріалів і наукової літератури з’ясовано причини визначних перемог і прикрих поразок учасників збройних протистоянь і масових протестних рухів, описано бойові дії на українських теренах, соціально-економічні, духовні та повсякденні проблеми тогочасного суспільства.

Книгу адресовано широкому колу читачів — усім, хто цікавиться історією України.

Історія України від мамонтів до сьогодення у 501 факті? Чому б і ні! Цікаві, важливі, часом кумедні, іноді трагічні, а найчастіше — доленосні: не всім цим фактам знайшлося місце у шкільних підручниках, але саме завдяки їм історія стає живою і динамічною. Яке українське місто згадує Гомер у своїй «Одіссеї»? Особистим знаком якого князя було зображення сучасного тризуба? Коли вперше в писемних пам’ятках згадано слово «Україна»? А хто з гетьманів був шанувальником кави? Відповіді на ці та інші питання знайдете на сторінках ілюстрованого довідника. Завдяки книжці «501 факт, який треба знати… з історії України» минуле стає ближчим, а сучасне — зрозумілішим.

Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників – молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги». Заглиблення у світ, який всупереч правилам радянського тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між непересічними молодими талантами.

Чимало фотографій з архівних фондів та сімейних архівів публікуються вперше.

Для широкого читацького загалу.

Документи радянських органів держбезпеки, розсекречені в Україні, стали справжнім клондайком для дослідників і журналістів. Місяць за місяцем, рік за роком історії, знайдені Едуардом Андрющенком в архівних справах, перетворювалися на статті для українських та закордонних видань. А тепер вони видані під однією обкладинкою. Героями цих історій стали видатні митці та цинічні вбивці, агенти та чекісти, втікачі та шпигуни. Хтось підписує абсурдні зізнання, а хтось дивом рятується від смерті. Хтось планує замах на рідних, а хтось відправляється в табори через власну балакучість. Хтось лишає зухвалі послання для КГБ, а хтось бачить, як знищують результат його багаторічної праці. Всі ці епізоди дозволяють краще зрозуміти складне й повне протиріч життя українців в умовах радянського тоталітаризму.

Визвольний рух XX століття й зокрема діяльність ОУН і УПА належать до тих малодосліджених явищ минулого, які вартують стати одним із найяскравіших прикладів боротьби за незалежність — не тільки в українській, але й у світовій історії. Це видання становить собою корпус текстів, авторами яких є впливові науковці, журналісти, громадські діячі та дисиденти. Мовою фактів, свідчень, спогадів, побутових подробиць і навіть філософських міркувань вони відповідають на гострі питання, намагаючись відшукати правду про відчайдушних борців за українську державність — про бандерівців, у лапках і без.

Про українсько-російські взаємини вже багато написано в контексті російських інтересів і пріоритетів. Росія безцеремонно облагороджувала свою історію чужими звитягами й здобутками, позбавляючи натомість українців їхнього минулого. З українського погляду, картина зовсім інакша.  

Уже не одне століття речницею антиколоніального дискурсу є вітчизняна література. Від Котляревського, Квітки-Основ’яненка, харківських романтиків аж до епохи модернізму й зрештою постання держави вона пропонувала різні моделі ідентичности, підважуючи імперські претензії й утверджуючи власну культурну самодостатність.

У цій книжці авторитетна літературознавиця Віра Агеєва через призму культурного процесу аналізує український спротив імперії та боротьбу за збереження колективної пам’яти.

«Трипільці... Як вони називали себе, щоб виділятися серед інших племен? Як їх могли називати сусіди? Ми про це не дізнаємося ніколи. Хіба хтось колись вигадає машину часу й дістане з минулого купу інформації про цей наш загадковий народ. Наш? Попри наукові чи антинаукові дискусії «хто, де, звідки й куди», трипільці жили на землях України впродовж двох тисячоліть і тому не можуть бути нам чужими»

Трипільці жили на території понад півтора десятка областей України, мали багато родичів та залишили після себе майже дві тисячі поселень.
 

Владислав Чабанюк, історик і директор археологічного заповідника «Трипільська культура», доступно й захопливо відповідає на всі можливі запитання про культуру, яка існувала на теренах України за кілька тисяч років до нашої ери.
 

Навіщо трипільцям був потрібен посуд на колесах та чому горох став для них другим хлібом? Як жили їхні гігантські поселення й чому вони не перетворилися на перші міста-держави? Автор, спираючись на працю багатьох науковців, розкриває секрети трипільського побуту, архітектури, моди та соціального ладу. Він робить зрозумілішою загадкову культуру, яку людство досліджує вже майже півтори сотні років.

«Мала часострічка» — це не просто стислий перелік подій, важливих для української історії. Це також ключ до розуміння шляху, який пройшла наша держава. Видання дасть змогу охопити поглядом минуле від первісності до сучасності, осмислити зв’язки між подіями й усвідомити роль, яку історичний спадок відіграє в сьогоденні.

Книжка підготована у співпраці з командою фахівців-істориків, розрахована на найширше коло читачів і спроєктована спеціально для того, щоб її було зручно використовувати й легко носити із собою.

Темні віки — це словосполучення, яке часто викликає похмурі асоціації. Та насправді «пітьма» цієї епохи пов’язана не з особливими жорстокістю чи невіглаством, а з тим, що документальних свідчень із того часу збереглося дуже мало. «Навігатор», присвячений темним вікам, допоможе зорієнтуватися в цьому небагатому на джерела періоді, який можна вважати однією з наймультикультурніших сторінок в історії України. Адже завдяки своєму розташуванню наші терени в цей період стали домівкою чи тимчасовим прихистком для багатьох племен і народів. Це був час, коли після падіння Римської імперії змінювалося обличчя Європи, і саме він багато в чому визначив те, який вигляд зараз має наш світ.

У «Навігаторі», що розповідає про первісність, ідеться про час від появи людини до перших цивілізацій і зародження писемності. На теренах України цей період тривав від 1 мільйона років тому — саме так датовані найдавніші залишки людської життєдіяльності, знайдені на стоянці Королеве на Закарпатті, — до початку І тисячоліття до Р. Х. Книжка знайомить читачів із першими людьми, сценаріями їхніх життів, їхніми способами адаптації до різних навколишніх умов, а також доступно розповідає про методи, завдяки яким ми можемо досліджувати історію дописемного часу.
«Навігатор» стане у пригоді школярам, студентам і всім, хто починає знайомство з історією України.

Четвертий том серії «Історія цивілізації. Україна» присвячено періоду так званої козацької доби (середина ХVII – XVIII ст.). Зміст видання розроблено з метою висвітлення найважливіших аспектів історико-культурного процесу, що відбувався на землях сучасної України в той період.

До створення книги було залучено як провідних фахівців у галузі історії, археології, філософії, мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства та культурології, так і молодих дослідників. Завдяки цьому у виданні вдалося поєднати теоретичні розробки, що є базовими для вітчизняної історичної науки, та результати новітніх досліджень, які вперше представлено в такому обсязі. Під однією обкладинкою зібрано відомості про історичні події, устрій і владу, суспільство, церковне життя, а також розвиток економіки і технологій, науки й освіти, мови, літератури, книгообігу й мистецтва населення земель сучасної України.

Упорядником цього видання є доктор історичних наук Віктор Горобець, який понад тридцять років займається дослідженням історії України.

Видання доповнено різноманітним ілюстративним матеріалом і розраховано на широке коло читачів.

Новаторська та фундаментальна історія України від одного з провідних публічних інтелектуалів. У цій ґрунтовній праці, що стала бестселером в Україні, історик Ярослав Грицак розповідає масштабну історію української нації через ретельний аналіз основних подій, конфліктів та змін, які формували її протягом століть. Грицак створив багатий, детальний, а головне – об’єктивний гобелен про країну, яка постійно трансформується. Це видання, виправлене і доповнене, пропонує аналіз сучасних подій через призму історії України та світу.

«Навігатор» охоплює ІХ–ХІІІ століття — період, за який у Східній Європі й зокрема на теренах сучасної України трапилося чимало карколомних перетворень: виникла руська державність, на українські землі прийшли цивілізація, писемність і християнство, розвинулася оригінальна давньоруська культура, виникли Київ, Чернігів, Володимир та інші міста.

Автори не просто розповідають історію Русі, а й розвінчують міфи, із нею пов’язані, проводять паралелі зі світовими процесами й навчають краще розуміти історичні контексти. Адже, як нагадує текст, «Русь була невід’ємною частиною середньовічної Європи. Її зародження припало на епоху вікінгів, що поєднала країни Північної та Східної Європи від Ірландії та Ісландії до берегів Чорного моря. Надалі династичні й торговельні зв’язки із західними сусідами лише поглиблювалися, отже, подальша вестернізація України в литовську й польську добу стала цілком закономірною».

Карпати – найзагадковіша частина України, де живуть представники неймовірної, фантастично цікавої й неповторної гілки нашого народу – гуцули. Вони завше відзначалися щирою душею, буйною нестримною вдачею, спричинилися до появи низки феноменальних явищ і подій, створили й зафіксували в піснях, казках та легендах карпатського краю незабутні обриси тих подій. Найяскравішим явищем останніх століть були й дотепер залишаються карпатські опришки. Славна історія цих борців з соціальним і національним визиском тривала в Карпатах майже пів тисячоліття, відколи цю частину України опанували чужоземні наїзники.

Праця Юліана Целевича – це перше вагоме професійне дослідження феномену опришківства, виконане українським істориком наприкінці XIX століття. Автор об’єктивно, висвітлює явище збройного спротиву у Карпатській Руси, на основі цінних історичних джерел аналізує його витоки і природу, а також причини згасання цього руху опору підневільної руської (української) спільноти на тлі зажерливості пануючих інородців. Оминаючи апофеоз народного замилування своїми національними героями-месниками, автор змальовує велич особи найпомітнішого ватажка Гуцульщини, улюбленця свого краю Олекси Довбуша (Довбущука), якому народні перекази приписували лицарські вчинки навіть після його загибелі.

Цю книжку склали чотирнадцять історій кримськотатарських родин, які розповіли авторці різні люди, відомі й невідомі. У них спільний біль і спільна памʼять про жахіття війни, гоніння, депортації, голод. З покоління в покоління їх переслідує один і той самий ворог, яку б нову назву він щораз для себе не придумував: чи то російська імперія, чи то срср, чи то російська федерація. Тортури, до яких він вдається, мають приборкати кримських татар, а в разі непокори нелюди просто знищують і так нечисленний народ. Ніби наяву читач побачить змучених підлітків, які збирають бавовну в Голодному степу Узбекистану. Розпач жінки, яку виганяють з рідної домівки. Горе дружини загиблого захисника України. Та обʼєднані ці родини не тільки спільним болем, а й спільним прагненням: повернути собі Батьківщину, жити у вільному Криму.

Книга присвячена методам та моделям заперечення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, які використовували пропагандистські апарати СРСР та Російської Федерації з метою усунення пам’яті про вчинений Кремлем на початку 1930-х рр. геноцид Українського народу. На широкому фактологічному матеріалі проаналізовано етапи, які пройшло заперечення Голодомору, висвітлено еволюцію основних наративів цього заперечення. Особливу увагу приділено тій ролі, яку заперечення Голодомору відіграє у підживлюванні антиукраїнських упереджень у сучасному російському суспільстві, процесах психологічної мобілізації прихильників антизахідного політичного курсу президента В. Путіна, інформаційній війні, яку Російська Федерація веде проти України. Опрацьований автором матеріал дає підстави зробити висновок про те, що заперечення Росією геноцидного характеру Голодомору є запереченням права України на власну історію, а отже, й формою заперечення права українців на незалежне державне існування.

Видання призначене для істориків, журналістів, політологів, усіх, хто цікавиться історією Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, а також інформаційною складовою гібридної війни Росії проти України.