«Самостійна Україна» — головний твір ідеолога державної самостійності України адвоката Миколи Міхновського. Ця праця, виголошена в лютому 1900 року як програма першої української політичної самостійницької організації — Революційної української партії, стала програмою дій для цілого покоління, яке в 1917 році підняло жовто-блакитне знамено Української революції. «Самостійна Україна» запалила національне багаття в душах мільйонів українців, виплекала героїчних нащадків, борців за Українську державу.

Нова книга знаної дослідниці українського декоративного та образотворчого мистецтва професорки Галини Стельмащук присвячена народному вбранню, яке носили українці етнографічних груп: бойки, лемки, гуцули, покутяни, буковинці у Карпатах. Багато у ньому спільних рис у ньому з убранням, що побутувало на всіх теренах України, але у зв’язку з кліматичними, економічними, соціальними умовами, культурними зносинами з сусідніми державами упродовж століть у вбранні українців Карпат виробилися свої самобутні локальні риси, які вирізняються барвистістю, оздобленням, способом носіння і тим, що у святкові дні його можна побачити ще на носіях, особливо на Гуцульщині.

Книга буде цікавою науковцям, художникам, студентам, учням, туристам і всім, хто цікавиться історією, культурою і мистецтвом українського народу.

Автори книги здійснюють короткий екскурс в історію України, від її виникнення і до нині, водночас аналізують відносини України з Росією: перешкодам, які створює Росія на шляху України до Євросоюзу і членства в НАТО; економічному та газовому шантажу, якому піддає Росія Україну і всю Європу; спробам Росії створити з України плацдарм для подальшого просування з України та Росії в східноєвропейські країни, використовуючи для цього тактику гітлерівської Німеччини та сталінського Радянського Союзу. Чи переросте битва за Україну в світову війну або ж стане для Росії новим Афганістаном, що приведе до краху режим Путіна – головне питання дуже актуальної книги, яку зараз ніхто не ризикне видати в Росії. Російська версія була видана з метою об'єднання України довкола спільного розуміння історії та мети, до якої іде наша країна.

У новому виданні додані три розділи про сучасну історію України, що охоплюють події від президентських виборів 2014 року. Особливу увагу приділено російській агресії в Україні. Також оновлене видання містить висновок, післямову та біографії сучасних українських політиків.

Євген Шишацький — редактор, журналіст. Народився і виріс у місті Маріуполь. З 2014 року живе й працює в Києві.

Як і в кожного українця, 24 лютого 2022 року світ Євгена перевернувся. У Маріуполі під обстрілами були мама і друзі, з якими обірвався зв’язок. Євген приймає рішення їхати на окупований Схід, щоб допомогти евакуювати людей.

«Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» — сповідь водія-волонтера, що дивом вибрався з-під Маріуполя. Автор описує реальну історію про подорож до «краю застиглого часу», розповідає про людей, яких життєвий вибір і доля занесли саме сюди, про свій вибір, «от такий, недодуманий, але свідомий. У пошуках своїх. У пошуках себе. З фаталістичною готовністю до нового досвіду».

Книга, яку ви тримаєте в руках, — продовження першої в незалежній Україні спроби наукової біографії «Бандера, Шухевич, Мельник, Коновалець, Стецько, Сташинський, Судоплатов. Портрет на тлі епохи».

Цей том «Великого наукового проекту» — про історію збройного опору/боротьби/спротиву в 1943—1950-х рр. на територіях сучасних західних областей України та деяких східних воєводств Польщі, які тоді перебували у складі міжвоєнної Польської Республіки, Румунії, СРСР, Чехословаччини, Угорщини, а також нацистської Німеччини.

Добре знайомі абревіатури ОУН і УПА злилися в нерозривну цілість. В реальності цими назвами користувалися різні збройні формування та політичні групи галицьких націоналістів, колишніх громадян Польської держави, а не комуністичної УРСР. Отже, ця історія є частиною історії Польщі, а не УРСР та УНР, правонаступником яких є сучасна Україна. Ці тези вже не потребують доказів: сучасні дослідники довели це як 2 + 2 = 4.

Як і не потребує доказів очевидність того, що Московія приносить на наші землі тільки вбивства, грабунки, розруху, бо умовою їх існування було, є і завжди буде знищення українського народу та самого поняття «Україна».

 Всі подробиці, пруфи, ілюстрації — на наступних сторінках. Читайте, перевіряйте, спростовуйте.

У 1991 році Україна повернула собі незалежність. Українці, які жили десятиліттями в тоталітарному режимі отримали можливість стати мешканцями демократичної країни. У книжці-мандрівці «Незалежні» зібрано найважливіші факти за 31 рік існування оновленої незалежної України – про те, як ми відроджували нашу країну, які помилки робили і які перемоги здобували, що готували і що одягали, що співали, читали, дивилися, як захищали свої свободи та як організовували революції. Кожен розгорт — «щоденник» одного року, з 1991-го по 2022-й, те, чим переймався і чому радів наш народ. Це не просто суспільно-політичне видання, а захоплива книжка для сімейного читання, і для дорослих, і для дітей.

Це книга-ностальгійка. Про часи, коли на полицях магазинів з’являлися перші снікерси та кока-кола, коли направо й наліво роздавали «наколоті апельсинки», чи коли рашистів від душі пригощали «бандерівським смузі». Книжка про рекорди і провали, покращення і зради, культові пісні, книжки, фільми... Все те, що зробило нас нами.

Збірник присвячений дослідженню Голодомору та інших проблем, пов’язаних із геноцидними студіями. Розглядаються демографічні та соціо-культурні аспекти Голодомору-геноциду, методи та наративи заперечення Голодомору, інші питання дотичні до історії наймасштабнішого злочину, вчиненого проти українців у ХХ ст. Другий тематичний блок збірника стосується дискусій навколо кваліфікації українсько-польського конфлікту на Волині періоду Другої світової війни. Більшість уміщених у книзі наукових статей були написані протягом 2016–2021 рр., частина дослідницьких робіт публікується уперше. Видання призначене для істориків, журналістів, політологів, усіх, хто цікавиться проблемами вивчення історії Голодомору та геноцидів ХХ ст.

Ця книжка – результат 15-літньої роботи професора Ярослава Грицака.

У ній автор прискіпливо препарує минуле і закликає до співтворення сучасної України. Він намагається зрозуміти сам і дати читачам розуміння, що і чому відбувається з нами тут і тепер, і яким може бути майбутнє країни.

Поєднання глобального та локального є нагальною потребою для тих, хто намагається знайти вихід із кризи сучасності. Книжка пропонує такий підхід до сучасної України.

Автор зазначає, що Україна утворилася внаслідок глобалізації та модернізації, разом із найтемнішими їх сторонами, пов’язаними з масовим насильством. Однак минуле – це не тюрма. Воно завжди залишає місце для вибору. Видання звертається до минулого, аби краще зрозуміти, де зараз є Україна і світ та куди вони могли б рухатися далі.

Оборона Донецького аеропорту стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні. 244 доби українські вояки надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо.

Ми небагато знаємо про причини та обставини захоплення Донецька і його аеропорту. Десятки успішних військових операцій Збройних сил і добровольців відбулися в межах оборони ДАП, але свідчень про них вкрай мало.

У першій частині книги автор розповідає історію ДАП від будівництва терміналів до розгортання драматичних подій оборони аеропорту, до його падіння. Про все, що відбувалося тоді день за днем свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці, медики, волонтери, журналісти.

Оборона Донецького аеропорту стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні. 244 доби українські вояки надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо.

Ми небагато знаємо про причини та обставини захоплення Донецька і його аеропорту. Десятки успішних військових операцій Збройних сил і добровольців відбулися в межах оборони ДАП, але свідчень про них вкрай мало.

У другій частині книги автор розповідає про останні, найтрагічніші, дні оборони аеропорту. Про все, що відбувалося тоді день за днем,  свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці. Пам’ять про героїв бережуть родини загиблих «кіборгів», їхній подвиг закарбований у віршах і піснях, книгах і фільмах.

З часів князювання Аскольда і Діра в Києві починається датована частина "Повісті минулих літ". Та саме з Аскольдом пов'язано чимало загадок, найголовніша з яких - загадка хрещення не тільки самого князя, а й Русі. Чи справді Аскольд прийняв хрещення від Візантії, чи таки від Риму через Болгарію? Ким були за походженням Аскольд і Дір? Чому княжили удвох? Чому поховані в різнимх місцях? Чому рівноапостолльним визнано Володимира, який хрестився через 120 років після Аскольда?

Мешканці Східної України заслуговують на те, щоб світ усвідомив, що вони пережили за останні роки, як війна зруйнувала їхнє життя. До цього висновку незалежно один від одного прийшли два журналіста – український та угорський, які і написали разом цю книгу. Перший наклад книжки читачі побачили в Євросоюзі (Угорщина). Тепер унікальне видання доступне і в Україні.

Війна рве на шматки тіла солдат, танки, долі людей, руйнує споруди та свідомість. Той, хто побачив війну, ніколи не буде тим, ким був раніше. У когось снарядом розірвало друга, комусь рознесло будинок... Про війну на Донбасі можна говорити багато, але краще за все про неї розкажуть самі герої, учасники і свідки цієї війни.

Снайпери й добровольці, мешканці «сірої зони» й парамедики, капелани і солдати. Усі вони — герої книги «Шмаття війни. Донбас». Вони розповідають свої історії, які створюють одну велику, загальну історію — історію війни, яку принесли до України «зелені чоловічки» та їхні «ляльководи» у «високих кабінетах» на півночі.

Людські долі складають виразну живу картину нескореної України, яка бореться за свою свободу.

Наше видання присвячене одному з найбільш актуальних питань сучасної України — висвітленню Історії нашої держави. В різні періоди окремі території нашої країни були складовою частиною різних держав, що не могло не відобразитися на її етнічному складі та культурі. Треба пам’ятати, що Україна — багатонаціональна країна, і такою була завжди. Саме це зробило нашу культуру надзвичайно багатою, бо її складовими частинами стали культурні надбання різних народів. Зберегти цю культуру, її традиції — одне з найважливіших наших завдань.

І тільки сьогодні в Україні на тлі цієї етнічної строкатості почалося формування справжньої політичної нації. Якою вона буде? Як допомогти цьому процесу?

Над цими питаннями і розмірковують автори нашої книжки.

Яку Українську Самостійну Соборну Державу хотіли бачити, про яку мріяли і за яку гинули в незліченній до сьогодні кіль­кості ті, хто називали себе «українськими націоналістами»? Якою бачили її Провід ОУН і прихильники Степана Бандери? Чи можна було створити її в умовах нацистської та радянської окупацій?

Конфлікт навколо персони Степана Бандери роздмухується зацікавленими політичними та окремими представниками псев­до­наукових кіл у сучасних Україні, Росії та Польщі, зводиться до примітивного: «за» чи «проти»? І за будь-якого з двох варіантів людина, яка відповідає, автоматично потрапляє в табір навіть не опонентів — кровних ворогів.

Ця книга про людей, які загинули. Написати і зрозуміти їхню історію — означає написати та зрозуміти історію і нашої країни, і її народу, зрозуміти історію тисяч українських родин, історію землі, просоченої людською кров’ю.

До книги увійшли чотири наукові розвідки найвидатнішого галицького історика Івана Крип’якевича (1886–1967) – «Студії над державою Богдана Хмельницького», «До історії Державного Архіва ХVІІ ст.», «Державний скарб за Богдана Хмельницького» й «Серби в українському війську». Написані у міжвоєнний період, вони є взірцем поєднання наукової об’єктивності з глибоким патріотизмом. Добу Хмельниччини вчений слушно вважав епохою відродження української державності у складних умовах війни за незалежність. Це робить книжку надзвичайно актуальною і потрібною в наш час. Вона буде цікавою для всіх українців, яких турбує доля нашої держави.

Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» - не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.

Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.

Георгій Касьянов (народ. 1961 р.) — український історик, доктор історичних наук, професор. Стажувався і викладав в університетах Європи, США, Канади, Австралії, Японії. Автор близько двохсот наукових розвідок, опублікованих українською, російською, білоруською, польською, німецькою, англійською, фінською мовами.

Саме про те, як представлений Голодомор в історіографії, політиці, пам’яті, міжнародних відносинах, внутрішньополітичній боротьбі в Україні, — ця книга. Автор задається питанням, наскільки професійний історик може бути незалежним від впливу політики і настроїв суспільства. Політика впливає на історіографію чи історіографія на політиків? Як формується і чи змінюється історична пам’ять під дією сучасних політичних процесів? Ці та інші питання розглядаються на прикладі становлення та поширення історичного образу Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Хто вони, гетьмани України, — грізні козацькі ватажки, вожді опозиційних до будь-якої влади розбійницьких ватаг, степові й ­польові командири чи хитромудрі правителі держави? Скільки їх було в історії нашої країни? Хто був першим у гетьманській когорті? Коли на українських землях з’явилося слово «гетьман» і що воно означало? Як змінювалося становище володарів гетьманської булави протягом різних історичних періодів? Яким було приватне та повсякденне життя гетьманів, їхніх дружин і родин? Відповіді на ці та інші питання допитливий читач знайде у цій книзі.

Книга розрахована на широке коло читачів — усіх, хто цікавиться історією України, але насамперед стане у нагоді школярам, студентам, учителям і викладачам вищих навчальних закладів.

- Унікальна книга, яка наповнена детальним та хронологічним оглядом всіх війскових операцій російсько-української війни 2014-2015 років.

- 250 іллюстрацій та карт бойових дій.

До уваги читачів - ґрунтовний аналіз бойових дій, що відбувалися в зоні проведення Антитерористичної операції в 2014-2015 роках. Ким, коли і за яких обставин ухвалювалися ключові для ходу гібридної війни рішення, як відновлювалася майже знищена за попередні роки українська армія, яку роль відігравали добровольчі формування, завдяки чому вдалося зупинити просування ворога вглиб країни - інформацію для висвітлення цих та низки інших важливих питань автор, офіцер оперативного резерву та військовий експерт Олександр Сурков, отримав безпосередньо від тих, хто від самого початку керував військами, планував бойові операції та брав на себе відповідальність за доленосні для країни події.

Книга призначена для широкого кола читачів, що прагнуть отримати об'єктивне уявлення загалом про "кухню" сучасної війни, а передусім - про "гарячу" фазу бойових дій на сході України.

Історик Володимир В’ятрович зібрав низку власних публікацій — від початку 2000-х до нашого часу — та доповнив їх сучасним наративом. Це статті, колонки, інтерв’ю, у яких ідеться про національну ідентичність, Голодомор, визвольну боротьбу й «людей волі», Помаранчеву революцію і Євромайдан, матеріали під грифом «цілком таємно», які одного дня стали «цілком нетаємними». Значну частину цієї історії автор ретельно дослідив, а ще частину — допомагав творити.

Ось чому це книжка про минуле — авторове, українців, минуле загалом, про історію як history і story, про колективне й особисте.

У легендах наші предки намагалися відтворити те, що відбувалося навколо них, зберігаючи таким чином історичну пам’ять і передаючи її нащадкам.

Пропонована книга є зібранням легенд і переказів, пов’язаних зі знаковими для української історії місцями та людьми. З її сторінок читач зануриться в середньовічне минуле Львова, дізнається про таємничі скарби замків і фортець давньої України, помандрує печерними містами Криму, довідається багато цікавого про відомих українських воїнів, правителів і святих, відчує дух часу славетної козацької доби, розкриє чимало невідомого про давні слов’янські вірування тощо.

Це видання — не підручник з історії і не наукове дослідження, хоча авторка і спиралася на праці фахових істориків, археологів, фольклористів, лінгвістів та інших дослідників. Це спроба поглянути на українську історію та культуру через призму легенд і переказів, спростувати стереотипи щодо суперечливих подій і явищ нашої минувшини, розкрити таємниці, пов’язані з визначними особистостями нашого краю. Сподіваємося, ця книга зацікавить читача і спонукатиме його самостійно шукати істину. І хтозна, можливо, почерпнуті з неї відомості підштовхнуть допитливих українців до нових несподіваних відкриттів.

Для широкого кола читачів.

Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю... Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху усталений стиль життя, що раніше здавався «вічним», почалася напружена конкуренція на ринку праці, гіперінфляція й інші небачені досі речі. Все це породжувало непевність у майбутньому. Ті, кого ці зміни вкрай налякали, намагалися тікати за кордон у пошуках кращого життя. А ті, хто залишився, поділились на два прошарки: більшість намагалася вижити за будь-яку ціну, аби тільки не опуститися на соціальне дно, меншість боролася за зміни на краще, хоча й не завжди вдало долаючи все нові перешкоди. Здавалося, прекрасним шансом на оновлення країни стала Помаранчева революція (точніше — фронда) 2004 року...

Що робить Степана Бандеру Символом українського визвольного руху? Чому його, в’язня гітлерівських концтаборів, з деяких трибун називають ворогом, а ми — Провідником і героєм? Щоб зрозуміти це, варто подолати стереотипи, які утвердилися в суспільстві завдяки потужній багаторічній радянській пропаганді. Базуючись на достовірних фактах, цікавих і невідомих широкому загалу матеріалах, автор розповідає про життя лідера ОУН без штучно створених міфів: які погляди він мав, якими ідеалами керувався і, зрештою, якою був людиною.

Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або суб’єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом — етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом — дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чи запровадити безжальну економічну блокаду? Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму — вони постали перед Україною ще сто років тому.

This book sets out Ukraine’s history from antiquity to the present day, offering a condensed overview of the turbulent history of this European country. This book will help answer the following questions: What is Ukraine — a country which has recently been much talked about in the world? How has Europe become precisely as we see it now?

Владлен Мараєв народився 1988 року в Києві. Закінчив магістратуру й аспірантуру історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат історичних наук (2014). Автор понад 280 наукових і науково-популярних публікацій, співавтор 5 навчальних і навчально-методичних посібників. Провідний науковий співробітник Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України, з лютого 2019 року – ведучий програми «Історичний Контекст» на каналі «Ісландія». Сфера наукових інтересів: історія кінця XIX – початку XX століття, Українська революція 1917–1921 років, історія Києва.

«Україна, 1918: Хроніка» – це огляд найбільш значущих для історії нашої Батьківщини подій, що трапилися у скорочений календарною реформою рік. Проголошення самостійності Української Народної Республіки, укладення Брест-Литовського миру з Центральними державами, гетьманський переворот і проголошення Української Держави під керівництвом Павла Скоропадського, заснування Української Академії наук, антигетьманське повстання під проводом Директорії та відновлення Української Народної Республіки — такої «програми» цілком могло вистачити на декілька десятиліть, але усе це і навіть більше вмістив у себе короткий 1918-й. Основну увагу приділено тим подіям, які, на думку автора, є найбільш важливими, цікавими й визначальними для подальшого розвитку нашої країни. Популярний виклад матеріалу в поєднанні з ілюстраціями й наведеними історичними джерелами (державними документами, газетними повідомленнями, щоденниковими записами і спогадами військових та політичних діячів того часу) сприяє легкому прочитанню і дає змогу усвідомити, скільки зусиль було докладено для того, щоб Україна стала незалежною.

«Хроніка війни» — це документальне дослідження, літопис-хроніка подій 2014—2020 років в Україні, від завершального етапу Майдану до наших днів. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі. Упорядники переглянули і хронологічно впорядкували тисячі публікацій щоденних новин і повідомлень з офіційних джерел.

Перший том «Від Майдану до Іловайська» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» охоплює період з кінця лютого 2014 року до перших днів вересня 2014 року.

Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.

Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.

«Хроніка війни» — це документальне дослідження, літопис-хроніка подій 2014—2020 років в Україні, від завершального етапу Майдану до наших днів. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі. Упорядники переглянули і хронологічно впорядкували тисячі публікацій щоденних новин і повідомлень з офіційних джерел.

Другий том «Від першого до другого ‘‘Мінська’’» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» висвітлює події з вересня 2014 року до 20 лютого 2015 року.

Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.

Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.

«Хроніка війни» — це документальне дослідження, літопис-хроніка подій 2014—2020 років в Україні, від завершального етапу Майдану до наших днів. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі. Упорядники переглянули і хронологічно впорядкували тисячі публікацій щоденних новин і повідомлень з офіційних джерел.

У третьому томі «П’ять років гібридної війни» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» подається хроніка новин від кінця лютого 2015 року до 31 жовтня 2020 року.

Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.

Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.

Книга третя “Історії України від діда Свирида” охоплює період від Кревської унії 1385 року до Берестейської унії 1596 року.

Для Європи то була епоха геополітичних потрясінь, які напряму зачепили й українські землі, відтак автор аналізує обставини розгрому Тевтонського ордену, падіння Константинополя, розвалу Золотої Орди, наслідки Великих географічних відкриттів, Малого льодовикового періоду тощо. Таким чином збагачується уявлення читача про реальні історичні обставини, за яких виникла Річ Посполита та постала і зміцнювалася Запорозька Січ.

Десятки персонажів книжки — від Вітовта й Тохтамиша до князів Острозьких, Наливайка та Кішки — реальні історичні діячі, постаті яких не залаковуються: про героїв, а також антигероїв української історії автор розповідає, як про живих людей. Книжки цієї серії не належать до жанру «фольк-гісторі», вони послідовно пропагують саме наукові погляди на історію.

Своєрідний же стиль викладу історичного матеріалу від імені сільського історика, діда Свирида, додає книжкам колориту та допомагає легшому засвоєнню великих обсягів науково верифікованих історичних знань.

Для широкого кола читачів.

«Етнографічні групи українців Карпат. Бойки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографічне дослідження приурочене всебічному висвітленню унікального культурно-традиційного спадку бойків. Своєрідними рисами відзначаються різні галузі бойківської народної духовної культури, характер осмислення природних і суспільних явищ, комплекс норм народного звичаєвого права, моралі, етики, традиційних знань, обрядів, сімейного і побутового календарів тощо. В них переплелися нашарування народної буденної свідомо­сті різних епох, починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язиче­ських і пізніх християнських елементів, фантастичних ілюзорних уявлень із здобутками упродовж віків, практичним досвідом. Бойківська фольклорна традиція донесла до нашого часу цікаві пам’ятки давніх верств усної поетичної творчості українського народу, зокрема календарно- і сімейно-обрядової (колядки, ладканки), народні балади, соціально-побутові пісні, народні казки, легенди, перекази. Значний інтерес становить мелодична і тональна структура бойківських народних пісень та інструментальної музики, музичні й хореографічні особливості народного танцю. На виняткову увагу заслуговує образотворче народне мистецтво бойків — вишивка, форми і способи прикрашати одяг та інші побутові предмети, вироби з бісеру, різьблення по дереву, розпис писанок і народний живопис.

Видання розраховане як на науковців гуманітарного профілю, так і на широке коло читачів, які цікавляться історією свого краю.

«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.

Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інстру­ментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.

Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).

Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культур­ним спадком гуцулів.

«Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр ­їхньої матеріальної традиційної культури — народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор та ін.

Лемки, як одна з найпомітніших етнографічних груп українців, заслуговують на безумовне всебічне вивчення історико-соціального буття та культурної традиційності. Саме лемкам випала особливо важка доля через політичну ситуацію: бути уярмленими упродовж кількох століть не тільки одним окупантом, але й пере­бувати одночасно у складі декількох чужих держав, але не скоритися, не втратити своєї української самобутності, зберігши при цьому моральну велич і силу духу національного самоусвідомлення у найскладніших історичних випробуваннях.

Лемків і Лемківщину слід розглядати не у загальноприйнятому руслі як українську діаспору, а як українське зарубіжжя, населення якого продовжує жити на своїй історичній батьківщині, але в політичних умовах іншої держави.

Видання розраховане на наукових гуманітаріїв, а також усіх тих, хто цікавиться культурним багатством українського народу.

Смерть товариша Сталіна обернулася потеплінням суспільного клімату в усьому СРСР загалом та в Українській РСР зокрема: змінилися методи роботи каральних органів, на всіх рівнях влади з’явилися нові — принаймні ззовні більш привабливі обличчя, була реформована, а згодом і трансформована система ГУЛАГу, із таборів та заслань почали повертатися люди. У повітрі ширяв дух призабутого вільнодумства... Водночас вкрай загострилося протистояння з капіталістичними країнами, а Угорська революція 1956 року продемонструвала небезпечні суперечки в соцтаборі. Не дивно, що на небачений приплив ентузіазму від початку Космічної ери наклалося жахіття техногенної катастрофи в столиці УРСР — Києві... Насамкінець, налякане невизначеністю наслідків «відлиги», радянське керівництво згорнуло її.

По завершенні війни з фашистською Німеччиною люди почали відновлювати розорену країну й облаштовувати мирне життя, мріяти про щасливе майбутнє і створювати нові сім’ї. Вони навіть уявити не могли, що мета найвищого партійного керівництва зовсім інша — пере­мога комунізму в світовому масштабі! Для цього, як і для зміцнення комуністичних режимів у країнах новоявленого «соцтабору», потрібні неабиякі кошти. Це обернулося новим — післявоєнним — голодомором на селі, новою хвилею репресій, яка дала приплив свіжої робочої сили в ГУЛАГ, новим «рихтуванням» історії та людських доль. Протистояти «совіцькій окупації» намагаються підпільники УПА, на яких нещадно полюють працівники держбезпеки.

На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський?, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917—1920 рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на теренах сучасної України у ті часи.

Спогади тих, хто пройшов пекло і вижив: бранців донецьких і луганських підвалів, сумнозвісної «Ізоляції» та донбаських колоній. Це оповіді тих, кого вдалося обміняти 29 грудня 2019 року, тих, хто втішився відчуттю української землі на КПВВ «Майорськ».

Попри суперечки щодо самого обміну: неоднозначність тих, хто повернувся до України і біль через звільнення «беркутівців», додому таки повернулися й ті, хто жертвував життям, сім’єю, спокоєм і здоров’ям заради рідної української землі.

Про життя «до» і «після», про життя Донбасу в часі війни, про звірства і злочини бойовиків, про жахи і тортури в полоні в цій книзі розповідають українські військовики, журналісти, блогери, помічники військових, медики й місцеві мешканці.

Друга книга тритомника — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені — Щастя, про донецький форпост  — ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який  полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.

Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Третя книга тритомника — оповіді про оборонців Дебальцевого, загиблих спекотного літа 2014-го і у найтяжчі  зимові місяці 2015-го; про непохитних вояків Світлодарської дуги, про героїв Авдіївки, Зайцевого й Мар’їнки, що пролили свою кров на точках «нуль».  Вояки оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми не змарнували історичного шансу незалежності.

Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Перша частина тритомника «На щиті» відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії.

Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.