Відправка замовлень - 4 квітня
Митрополит Андрей Шептицький (1865–1944) по праву вважається однією з найвпливовіших і водночас найскладніших постатей в історії Української Греко-Католицької Церкви. За більш як сорок років на митрополичому престолі він стикався з усіма тими катаклізмами, що спіткали європейців у першій половині ХХ століття: світовими війнами, розпадом імперій, поширенням і пануванням тоталітарних ідеологій тощо. І хоч сам він не вважав себе політиком, його пастирське служіння неминуче набувало суспільно-політичного виміру та значення, а його ставлення, зокрема, до нацистського режиму та його діяльність у роки німецької окупації ще й досі дістають діаметрально протилежні оцінки й нерідко стають предметом ідеологічно забарвлених дискусій. Це дослідження – спроба запропонувати новий погляд на діяльність галицького ієрарха в 1941–1944 рр., реконструювавши перебіг трьох років його життя під нацистським пануванням.
«Навігатор» охоплює історію України від закінчення Другої світової війни в 1945 році й до відновлення незалежності в 1991 році та пропонує ґрунтовний огляд політичних, економічних і культурних подій повоєнного часу. Автори вписують українську історію в ширший європейський і загалом світовий контекст: пояснюють долю українських земель на тлі повоєнного перекроювання кордонів, підкреслюють зв’язки між українським культурним опором тоталітарному режиму і європейськими революціями 1968 року тощо.
Долучений до тексту психологічний коментар описує травми й життєві сценарії, що дісталися нам із радянських часів, і пропонує способи роботи з ними.
Книжка орієнтована на старшокласників, студентів і всіх, хто починає знайомство з історією України.
У третьому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855–1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі автор всебічно висвітлює історію запорізького козацтва. Книга є найповнішим історичним дослідженням, що охоплює період 1686–1734 рр. Починається від Вічного миру, укладеного 1686 року між Росією та Польщею. Розповідається про взаємини Москви і Варшави з Кримським ханством, експансію московитів на українські землі через спорудження своїх фортець, утиски козацьких вольностей. Ретельно викладені деталі про козацькі війни проти бусурман і торгівлю Запоріжжя з іншими народами. Згадується про антимазепинське й антимосковське повстання Петрика, який намагався за допомогою татар відірвати Україну від Московії, що закінчилося невдачею, бунти стрільців, донського козака Кіндрата Булавіна. Перехід гетьмана Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ став цілковитою несподіванкою для царя Петра І, але перемога останнього під Полтавою стала трагедією українського народу. Окремо розповідається про кровопролитне здобуття князем Меншиковим Чортомлицької Січі. Також ні протекторат Туреччини, ні протекторат Московії не стали корисними для запорізьких козаків, змушених поневірятися на чужині...
У другому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855– 1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлює історію запорізького козацтва від його виникнення наприкінці XV ст. до 1686 р. У основу книги покладено переважно оригінальні листи історичних осіб і сучасні подіям акти; взято до уваги праці літописців, а також дослідниківпопередників автора. Вчений подає посторінкові посилання на першоджерела.
У виданні йдеться про становлення козацтва, про участь запорожців у народних повстаннях проти Речі Посполитої, висвітлюється роль запорожців у боротьбі за релігійно-національну незалежність Правобережної України, згадано період Руїни. Особливу увагу автор приділяє діяльності видатних козацьких ватажків — Вишневецького, Сагайдачного, Сірка, Дорошенка та ін.
Для широкого загалу читачів.
Перу історика, археолога, етнографа Дмитра Яворницького (1855–1940) належить чимало різних за жанром праць, великих і малих, наукових і популярних, більшість з яких присвячено історії запорізького козацтва. Але головним підсумком його творчості стала тритомна праця «Історія запорізьких козаків». Учений також багато працював як лексикограф, вивчав слова і складав словники. Зібрав близько 60 тисяч слів, не зафіксованих раніше.
Перший том «Історії запорізьких козаків» Д. Яворницького присвячено зображенню внутрішнього побуту запорізької громади. У ньому висвітлюються питання походження запорізького козацтва, його соціально-економічного устрою, життя та побуту; описано територію та кордони, природні умови земель Запорізької Січі. Окрім архівних матеріалів, в основу книги було покладено багаторічне вивчення автором топографії Запорізького краю. Саме цьому вивченню вчений надавав неабиякого значення, тому неодноразово об'їжджав усі місця колишніх Січей. Завдяки чіткості й детальному викладу, синтезові знань і неабиякій майстерності оповідача книга є своєрідною енциклопедією та досі залишається еталоном по-справжньому наукового, творчого висвітлення історії.
Для широкого загалу читачів.
Про ув’язнення українців у таборах ГУЛАГу можна розповідати і писати нескінченно. Цю тему неможливо розкрити повністю в одній чи навіть у ста книжках. Завжди знайдуться нові цікаві документи, події, вражаючі долі людей. Підняті у цій книжці проблеми можна розвивати надалі окремими дослідженнями. І це треба робити. Бо чим більше ми шукаємо і працюємо, тим більше дізнаємося правди, яку тоталітарна система ретельно приховувала від нас. У цій праці розповідається, як українці боролися за право бути собою, потерпаючи від наруги в особливих радянських концтаборах (наджорстких умовах спеціально створених для політичних опонентів режиму).
Yevhen Shyshatskyi is an editor and journalist. He was born and raised in Mariupol. Now he lives and works in Kyiv since 2014.
On February 24, 2022, Yevhen’s world turned upside down, as it did in case of every Ukrainian. In Mariupol, his mother and friends, with whom he lost any contact, were living under intense shelling. Yevhen decides to go to the occupied eastern part of Ukraine to help evacuate people.
Journey to the Beyond. Mariupol is the confession of a volunteer driver who managed to escape from the Russia-occupied outskirts of Mariupol and to return to the Ukraine-controlled territory. The author describes a real journey to the ”frozen-time land,” as he talks about people whose life choices and fate brought them exactly to that place; as well as about his own choice—so ”not-thought-through, yet conscious.”
It is a journey in search of his own folks. Also, in search of his own self. With a fatalistic willingness to get new experiences. It is a no-frills-story about people living in wartime, whose destinies affect a pattern of life they share in common.
Yevhen Shyshatskyi shaped his writings in a thoughtful and deeply meaningful way. He inserts his young age memories about living his life in the peaceful Mariupol. The book is filled with writer’s reflections on the events in Ukraine back in 2014, which affected his feeling of ownership of his Native Land. Even at the time when the asphalt under his feet is all pierced with holes.
Як дізнатися історію цивілізацій, які ще не винайшли писемність, документи яких не зберігають в архівах? Наприклад, одночасно з будівництвом пірамід у Єгипті на території України розвивалася трипільська землеробська «цивілізація». Усі свідчення про неї нам відомо винятково з розкопок. Дописемна історія людства охоплює період у більш ніж два мільйони років. І більшу частину джерел для написання історії стародавнього світу отримано археологами. А як клімат і географія вплинули на розвиток історії? Завдяки своїй строкатій кліматичній зональності українські території тривалий час була зоною контактів і конфліктів найрізноманітніших цивілізацій.
Про давню історію України розмірковують автори цієї книжки.
Книга присвячена першому й одному з найбільших козацьких рухів в історії України. У ній докладно розглянуто причини польсько-козацького конфлікту, повстання Криштофа Косинського 1591–1593 рр., молдавські походи 1594–1595 рр, міжнародні контакти козацтва, його діяльність на території України та Білорусії взимку 1595–1596 рр., хід польсько-козацької війни навесні 1596 р., вплив козацьких війн кінця XVI ст. на суспільну свідомість. Видання призначене для науковців, викладачів, студентів і шанувальників історії України.
Московська війна на знищення цивілізацій «Україна» і «Європа» триває четверте століття поспіль. Книга, яку ви тримаєте в руках, я написав багато років тому, насамперед, для себе самого. Аби спробувати зрозуміти обставини народження та життя держави, країни, рідного міста, народу, соціальної верстви, родини, в яких виростав та розвивався, релігійної (і не тільки) спільноти, до яких приєднався з доброї волі при здоровому глузді та твердій пам’яті.
В результаті вийшов такий собі підручник, який попри всі мої наміри таки дає загальне уявлення про вселенський характер нашого народу та неосяжний об’єм культурного насліддя, залишений нам у спадок всіма поколіннями наших предків — всіх національностей та віросповідань. Цей спадок і творить поняття «Україна» — синтетичного простору, на якому зійшлись найбільші світові цивілізації. І саме цей простір в смертельному двобої захищають Збройні сили і народ моєї Отчини.
Слава Україні!
До другої книги увійшли історії нашої держави, які відбувалися у 1781—1914 роки.
Московська війна на знищення цивілізацій «Україна» і «Європа» триває четверте століття поспіль. Книга, яку ви тримаєте в руках, я написав багато років тому, насамперед, для себе самого. Аби спробувати зрозуміти обставини народження та життя держави, країни, рідного міста, народу, соціальної верстви, родини, в яких виростав та розвивався, релігійної (і не тільки) спільноти, до яких приєднався з доброї волі при здоровому глузді та твердій пам’яті. В результаті вийшов такий собі підручник, який попри всі мої наміри таки дає загальне уявлення про вселенський характер нашого народу та неосяжний об’єм культурного насліддя, залишений нам у спадок всіма поколіннями наших предків — всіх національностей та віросповідань. Цей спадок і творить поняття «Україна» — синтетичного простору, на якому зійшлись найбільші світові цивілізації. І саме цей простір в смертельному двобої захищають Збройні сили і народ моєї Отчини.
Слава Україні!
До першої книги увійшли історії нашої держави, які відбувалися з середини Х сторіччя до 1781 року.
Визначний козацький діяч, романтизований у європейській культурі: його образом надихалися Вольтер, Гюго, Ліст, Байрон. Ще за гетьманового життя російський цар розв’язав проти Мазепи інформаційну війну, і ось уже четверте століття Москва його проклинає, а українці — славлять. Хто він? Герой своєї батьківщини, зрадник, романтичний коханець? Ця книжка — спроба ще раз поглянути, що ми знаємо про Мазепу, його чималу роль в історії Європи, непрості рішення та яскраве життя.
На початку 90-х років ХХ ст. сталася подія, що кардинально змінила хід світової історії — розпався Радянський Союз, а на політичній карті світу з’явилася низка нових самостійних держав, однією з яких і була Україна. Які події передували цьому розпаду, яку роль зіграли «перебудова», «гласність» та «демократизація», якими були перші кроки національного відродження, як ставала на ноги народна опозиція комуністичній владі та яким був шлях утвердження державного суверенітету, що став каталізатором розвалу СРСР? Розповідь зупиняється напередодні серпневого путчу 1991 року...
Ця книга не тільки для істориків, політиків чи журналістів, вона адресована усім читачам, які бажають зрозуміти, як і чому виникла на політичній карті світу Незалежна українська держава, дізнатися, що реально відбувалось за лаштунками динамічних та драматичних подій 1985—1991 років.
Детальний та обґрунтований аналіз подій та процесів, що відбувалися в останні чотири місяці формального існування радянської імперії; ретельне вивчення механізму, специфіки та наслідків трансформаційних змін на фінішному етапі доби перебудови (серпень — грудень 1991 р.); з'ясування місця та ролі України у цих карколомних суспільних перетвореннях набувають напередодні 30-ї річниці проголошення незалежності особливої актуальності й неабиякої ваги та значення. Події в Ново-Огарьово — це справжній політичний детектив, підводні течії якого невідомі донині.
Серпневий заколот, трансформація «комуністичного заповідника», феномен Біловезької Пущі і крах СРСР. Все це — в історичному дослідженні, яке буде цікавим не тільки спеціалістам, політикам чи журналістам, а й усім читачам, які бажають зрозуміти, як і чому виникла на політичній карті світу Незалежна українська держава, дізнатися, що реально відбувалось за лаштунками динамічних та драматичних подій 1991 року.
Наше видання присвячене одному з найбільш актуальних питань сучасної України — висвітленню Історії нашої держави. В різні періоди окремі території нашої країни були складовою частиною різних держав, що не могло не відобразитися на її етнічному складі та культурі. Треба пам’ятати, що Україна — багатонаціональна країна, і такою була завжди. Саме це зробило нашу культуру надзвичайно багатою, бо її складовими частинами стали культурні надбання різних народів. Зберегти цю культуру, її традиції — одне з найважливіших наших завдань.
І тільки сьогодні в Україні на тлі цієї етнічної строкатості почалося формування справжньої політичної нації. Якою вона буде? Як допомогти цьому процесу?
Над цими питаннями і розмірковують автори нашої книжки.
Територія України завжди перебувала в центрі геополітичних подій. У різні періоди окремі її землі були складовими частинами різних імперій.
Аналізуючи події минулого, війни XVIII-XIX століть, світові війни XX століття, автори неминуче проводять паралелі з сучасними подіями, жорстокими загарбницькими війнами, які веде Російська держава у XXI столітті. З часів Івана IV Грозного Московська держава взяла курс на територіальне розширення, на захоплення інших територій, завоювання народів, їхнє винищення, уніфікацію звірячими методами. Все чіткіше видно, що стратегія і тактика країни-агресора не змінилися.
Сьогодні Україна — східний форпост західної демократичної цивілізації, який протистоїть авторитарній загрозі зі Сходу.
Над цими питаннями і розмірковують автори нашої книжки.
Проект «Історія цивілізації. Україна» охоплює період від кіммерійців до третього поділу Речі Посполитої та поділений на п'ять основних блоків:
від кіммерійців до Русі (І тис. до н. е. — кінець ІХ ст.);
від Русі до Галицького князівства (кінець Х ст. — 1256);
від Галицького князівства до Люблінської унії (1256–1569 рр.);
від Люблінської унії до Андрусівського миру (1569–1667 рр.);
від Андрусівського миру до третього поділу Речі Посполитої (1667–1794 рр.).
Другий том «Історія цивілізації. Україна» присвячено періоду від Русі до Галицького князівства (кінець Х ст. — 1256). Зміст видання розроблено з метою висвітлення найважливіших аспектів історико-культурного процесу, що відбувався на землях сучасної України у цей час.
До створення книги були залучені як провідні фахівці в галузі середньовічної історії та археології, так і молоді дослідники. Завдяки цьому у виданні вдалося поєднати теоретичні розробки, що є базовими для вітчизняної історичної науки та результати новаторських досліджень, які вперше представлені у такому обсязі. Під однією обкладинкою зібрано відомості про історію, господарство, мову, релігію, культуру (літературу, зображальне та музичне мистецтво, архітектуру), побут (одяг, ігри та розваги тощо) та військову справу середньовічного населення земель сучасної України.
Упорядником цього видання є археолог, кандидат історичних наук Олена Черненко, яка більш як тридцять років займається дослідженням археологічних пам’яток та історії України часу середньовіччя.
Видання доповнене багатим ілюстративним матеріалом, розраховане на широке коло читачів.
З книги «Правдива історія України-Русі» діти дізнаються про усі найважливіші сторінки історії нашого народу, а не тільки про минуле Київської Русі, яке було спотворене за часів панування Катерини ІІ і особливо в умовах путінської Росії. Адже арабські вчені і мандрівники в Х ст. твердили, що існує не тільки Київська Русь, а три Русі (Київська, Поморська (Славія) і Дунайська (Артанія – Хорутанія)). Іншими словами, ми знаємо лише третину справжньої історії нашого народу, а 2/3 в силу певних історичних обставин, про які буде йти мова нижче, були надійно приховані від русинів-українців російськими і німецькими істориками.
This book sets out Ukraine’s history from antiquity to the present day, offering a condensed overview of the turbulent history of this European country. This book will help answer the following questions: What is Ukraine — a country which has recently been much talked about in the world? How has Europe become precisely as we see it now?
Книга третя “Історії України від діда Свирида” охоплює період від Кревської унії 1385 року до Берестейської унії 1596 року.
Для Європи то була епоха геополітичних потрясінь, які напряму зачепили й українські землі, відтак автор аналізує обставини розгрому Тевтонського ордену, падіння Константинополя, розвалу Золотої Орди, наслідки Великих географічних відкриттів, Малого льодовикового періоду тощо. Таким чином збагачується уявлення читача про реальні історичні обставини, за яких виникла Річ Посполита та постала і зміцнювалася Запорозька Січ.
Десятки персонажів книжки — від Вітовта й Тохтамиша до князів Острозьких, Наливайка та Кішки — реальні історичні діячі, постаті яких не залаковуються: про героїв, а також антигероїв української історії автор розповідає, як про живих людей. Книжки цієї серії не належать до жанру «фольк-гісторі», вони послідовно пропагують саме наукові погляди на історію.
Своєрідний же стиль викладу історичного матеріалу від імені сільського історика, діда Свирида, додає книжкам колориту та допомагає легшому засвоєнню великих обсягів науково верифікованих історичних знань.
Для широкого кола читачів.
У цій книжці в популярній формі реконструйовано українські міфи, легенди, перекази та загадкові сторінки української історії на основі згадок у літописах та інших творах давнього і середньовічного письменства, фольклорі, топоніміці тощо. Прагнучи хоча б побіжно охопити найцікавіші аспекти української історії та міфології, починаючи від найдавніших часів, автор знайомить читача переважно з маловідомими міфами й легендами, намагаючись якомога повніше представити різні історичні епохи та персоналії. Зокрема розкриває таємниці стародавнього Трипілля, українських скарбів, переповідає легенди про карпатських духів, печерських святих і видатних історичних постатей та ще багато захопливого, нерозгаданого й таємничого.
Видання розраховане на широке коло читачів.
Нова книга Ніни Фіалко дає змогу читачам оцінити події 2013–2014 років поглядом «майданутої». Авторка твору змушує нас осмислити багато подій, які відбувалися на українській землі. Читачі дізнаються про деякі моменти з історії України, які не висвітлювали в підручниках і про які не дискутували в періодиці. Лише після Революції Гідності стало можливим говорити й писати про те, що нас хвилює, але досі не заведено обговорювати все відверто. Читайте, пізнавайте, розмірковуйте...
Темні віки — це словосполучення, яке часто викликає похмурі асоціації. Та насправді «пітьма» цієї епохи пов’язана не з особливими жорстокістю чи невіглаством, а з тим, що документальних свідчень із того часу збереглося дуже мало. «Навігатор», присвячений темним вікам, допоможе зорієнтуватися в цьому небагатому на джерела періоді, який можна вважати однією з наймультикультурніших сторінок в історії України. Адже завдяки своєму розташуванню наші терени в цей період стали домівкою чи тимчасовим прихистком для багатьох племен і народів. Це був час, коли після падіння Римської імперії змінювалося обличчя Європи, і саме він багато в чому визначив те, який вигляд зараз має наш світ.
Володимир В’ятрович — фаховий історик, що досліджує український визвольний рух XX століття, а також публіцист-популяризатор. Його праці «Історія з грифом «Секретно»» та «За лаштунками «Волині-43»» уже стали бестселерами.
Доповнене 12 новими нарисами перевидання «(Не)історичних митей» В’ятровича не є науково-популярною книжкою в традиційному розумінні цього слова. Але він не зміг би її написати, якби не був професійним істориком, який глибоко «сидить» у темі. У цій збірці йдеться про події, довести правдивість яких неможливо жодним документом, адже бурхливе XX століття їх просто нам не залишило. Але тонке відчуття духу того часу підказує авторові, що ці події могли відбутися. І хтозна, чи не відбулися...
Так, Володимир В’ятрович свідомий того, що історія не знає слова «якби». А все ж йому не бракує відваги переступити через цю аксіому. Як і відваги спробувати перо в текстах, що більше тяжіють до літератури, ніж до публіцистики.
(Не)історичні миті, які лягли в основу цієї книжки, вихоплено з попереднього століття української історії: творчі плани Леонтовича, яким не судилося втілитись; заключна роль Курбаса, зіграна зовсім не на сцені; потяг, що везе київських студентів під станцію Крути; останні бійці УПА в останній криївці; радянський концтабір, де гинуть поети, але народжуються вірші. Автор доводить свої оповіді до сьогодення — Майдану 2014-го й російсько-української війни. Це 50 нарисів-миттєвостей — маленьких уламків мозаїки, що вкупі творять велике полотно історії, з її яскравими й похмурими кольорами, тонами й напівтонами.
Слово «Волинь» для поляків стало символом вбивства, хоч більшість і їх, і українців почули про ці події вперше лише на початку 2000-х років. «Волинь-43» — не вигадка польської чи російської пропаганди, а реальна страшна історія загибелі тисяч поляків та українців. Та її межі значно ширші у часі та географії…
Автор книги Володимир В’ятрович — історик і публіцист, один з найвідоміших дослідників українського визвольного руху, голова Українського інституту національної пам’яті та автор монографії «Друга польсько-українська війна 1942-1947 років», яка спровокувала бурхливу дискусію істориків навколо подій «Волині-43». Ця книга, написана на її основі, стала чи не першою спробою науково-популярного викладення подій, які російська пропаганда назвала «волинской рєзньой». Автор пропонує перестати робити поділ між катами та жертвами за національною ознакою та поглянути на події літа 1943 року на Волині у контексті україно-польської історії до, під час та після Другої світової війни, вивчаючи спогади безпосередніх учасників подій, документи українського та польського підпілля, Армії Крайової та УПА. Саме вони були дійовими особами цієї трагедії, що тривала не один рік.
Але хто ховався і продовжує ховатися за лаштунками цих подій? Хто отримує політичні дивіденди з історії двох найчисленніших європейських народів, що довгі роки виборювали свою державність під владою імперій, чиї кордони малювались на мапах з волі іноземних генералів і чиї визвольні гасла «від моря до моря» та «від Сяну до Дону» перетнулись у місці, що стало синонімом біди? Ця книга — можливість сформувати власну думку про волинські події, яка спиратиметься не на газетні чи політичні спекуляції, а на об’єктивні факти історії народів, для яких ця війна повинна стати останньою. Не в сенсі найближчої за часом, а такої, після якої буде неможлива інша…
Видатні українські історики розвінчують міфи радянської пропаганди!
Чи правда, що пакт Молотова-Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни?
На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!
«Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності» — книжка Михайла Винницького, у якій детально та послідовно висвітлено події в Україні 2013–2018 рр. Ця історична праця поєднує в собі точку зору науковця і спостерігача-учасника, який брав активну участь у протестах. Під час Революції Гідності Михайло Винницький був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва». А згодом написав цю книжку, яка вперше побачила світ 2019-го року англійською мовою і стала внеском автора у відстоювання позицій України в її довголітній інформаційній війні.
Українські добровольці у лавах дивізії СС “Вікінг” у другій половині 1944 року – цей факт, на перший погляд, видається фантастичним. Проте саме влітку 1944 року близько тисячі українських добровольців справді були включені до лав 5-ї танкової дивізії СС “Вікінг”. Це був унікальний випадок в історії Другої світової війни, коли на поповнення елітної есесівської дивізії – на рівні з німецькими та іншими європейськими добровольцями – були скеровані солдати-слов’яни.
У лавах “Вікінга” українські вояки пройшли військовий вишкіл і у вересні 1944 року воювали на фронті проти Червоної армії на відомому Наревському плацдармі. Там вони побували у справжньому пеклі війни, у якому німцям вдалося зупинити шалений натиск РСЧА. Свій внесок у цей успіх зробили й українські вояки “Вікінга”, не менше 150 із них загинуло.
Українці у “Вікінгу” стали зі зброєю не за Райх – вони боролися за Україну.
Українські курсанти в німецьких військових школах за часів Другої світової війни? Погодьтеся, звучить несподівано. Втім, це справді унікальний і приголомшливий факт, що в 1943–1945 роках німці вкладали чималий ресурс у вишкіл українських офіцерів добровольчої дивізії військ СС “Галичина”.
У той час в очах багатьох патріотичних українців ця дивізія виглядала зародком майбутньої української армії. А кістяком будь-якої армії є її офіцерський корпус, якого українці на початку війни ще не мали. Тим і було викликано спрямування кількасот добровольців з України на різноманітні німецькі офіцерські вишколи, за результатом яких сотні українців отримали офіцерські звання у військах СС.
Як і чому українці потрапляли на ці офіцерські курси? У яких військових школах вони навчались і які предмети вивчали? Як взагалі відбувалася підготовка українського офіцерського корпусу для дивізії “Галичина” і як потім ці офіцери показали себе на службі в дивізії? Про все це йдеться в цій книзі. Це ще одна сторінка української мілітарної історії без прикрас.
Передмову до книжки написав Валерій Залужний, Головнокомандувач Збройних сил України у 2021—2024 роках, Герой України, Надзвичайний і Повноважний Посоол України у Сполученому Королівстві Великої Британії й Північній Ірландії
Книжка торкається всіх аспектів російської війни 2022—2024 років: від оцінок суто військового досвіду до філософського й психологічного розтинів. У ній автори намагаються переосмислити й усвідомити, як жити далі вже з наявною в новітній історії людства російсько-українською війною, для чого проводять синтетичний аналіз буття світу в міленіумі зі спробою одночасно зазирнути в минуле та майбутнє, діляться своїм поглядом на події у світі і країні й дають власні відповіді на цілу низку важливих та цікавих запитань, серед яких:
— як Росія готувалася до війни й чому Путін ризикнув почати таку жорстоку й руйнівну континентальну війну;
— яким чином відбулася глибока деградація російської держави та як її суспільство захворіло на майже невиліковну хворобу;
— що не так із підготовкою українського наступу 2023 року, якого Путін боявся тваринним переляком;
— які чинники переконали захід провести незворотну ревізію філософії підтримки України в боротьбі за незалежність;
— якою є роль України в формуванні нової системи міжнародної безпеки;
— чи подорослішає світ, щоби по-справжньому адекватно й ефективно відповідати на сучасні цивілізаційні виклики.
У цьому виданні автори передусім прагнули дати загальну картину того, яку неймовірну спадщину має Україна, і зацікавити нею. А також наголосити на необхідності відновлення знищеної історії України, зокрема її палаців. Ми сподіваємося, що ця книжка заохотить відвідувати історичні обʼєкти нашої держави, підштовхне до вивчення національних і локальних памʼяток, які можуть розташовуватися просто поруч із вашим домом. Усе це є вкрай важливим для розуміння нашої історії, а відтак — ясного бачення майбутнього.
Від Любарта й Вітовта до єзуїтів, чорнокнижників, імператорів та соціалізму. Де у Луцьку шукати Нижній замок і на якій будівлі залишила свій «автограф» сестра Лесі Українки? Чому коронували ікону Луцької Богоматері та для чого виставляли сідло у вікнах монастиря?
Олександр Котис у своїй книжці не просто змальовує основні віхи історії Луцька, він фактично знайомить нас із життям міста за різних часових періодів і тими, хто творив його сучасний ландшафт. Стартуючи в центрі Луцька, автор проводить нас вуличками міста, вміло балансуючи поміж легендами й історичними фактами. Він не обмежується оповідями про величні храми та замки, а водночас розповідає, якими стежками гуляли місцеві монахи та якими свого часу були особливості політики, як вигравалися битви і забудовувалося місто.
Від таврів, племінних союзів і перших античних міст до депортацій, репресій та зрештою окупації. Історикиня Гульнара Абдулаєва у своїй книжці змальовує тисячолітню історію Криму — від найдавніших часів і до сьогодні. Вона знайомить нас із кримськими татарами, караїмами й кримчаками, розповідає, ким були уруми та як припинило своє існування Кримське ханство.
Як Чорне озеро стало Чорним морем, якою мовою говорили корінні народи Криму та які стосунки були між козаками й кримськими татарами? Як росія завойовувала Крим і переписувала історію, вдавалася до терору, голоду, депортації…
Історикиня пише своєрідний життєпис Криму, розповідаючи, яким він був і як ми опинилися саме в цій точці нашої історії.
У цій книзі зібрано ключові моменти історії Голодомору. Автор розкриває динаміку історичного процесу, що вела до Голодомору, наміри та мотиви організаторів злочину, а також аналізує травму, яку спричинив Голодомор.
Якими були втрати від Голодомору? Яким був опір українців? Чому організатори Голодомору припинили терор голодом і яких цілей досягли? Що знали про Голодомор на Заході?
Спираючись на документальні джерела, історик Віталій Огієнко конденсовано описує найважливіше, тому книжка може пояснити цю трагічну історичну подію будь-кому, хто хоче розібратися у темі.
Де похований Ахіллес? Чи були кияни хрестоносцями? Що виникло раніше: Одеса чи Привоз? Чи будували козаки підводні човни? Чому неприступний – Миколаїв, а співають про Севастополь? Повстання на «Потьомкіні»: українське чи єврейське? Скільки разів топили «Москву»? Чи можуть китобійці ловити рибу? Хто розпродав ЧМП? Скільки адміралів припало на одного президента? Хто запустив на Київ баржу з херсонськими кавунами? І найважливіше: що ж таке об’єкт підводної культурної спадщини №2064?
Антон Санченко створив популярний виклад історії Чорного моря від ахейського «Арго» до російської «Москви», від XIII ст. до н. е. до 13 квітня 2022 року. З увагою до наших славних предків, сучасників і нащадків, а також усіх сусідів, що обсіли море, як жаби копанку.
Автор збирав матеріали в поїздках Україною та Чорним морем. Плавав за бортом у найглибшій точці моря, відвідував музеї, сидів у бібліотеках, ґуґлив по оцифрованих архівах, шукаючи правду, порівнював російські джерела з румунськими і турецькими. Витягав на світ Божий замовчуване, випрямляв перекручене, здував роздуте.
Це унікальне дослідження, у якому глибина копаного моря комбінується з легкістю невимушеного стилю. Це не перша, але вагома заявка на український погляд на чорноморську історію.
У книзі «Таборові діти» зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила «ворогами народу».
У новій книзі знаних українських істориків О. І. Гуржія та О. П. Реєнта схарактеризовано історію українських дипломатичних відносин із різними державами впродовж тривалого періоду, починаючи від часів Київської Русі й завершуючи добою Української Держави Павла Скоропадського й Української Народної Республіки. Основну увагу приділено внутрішнім і зовнішнім чинникам, які визначали особливості української дипломатії. Проаналізовано успіхи й невдачі вітчизняної зовнішньої політики. Осмислено внесок багатьох державних діячів у становлення української дипломатії.
Книгу адресовано широкому колу читачів, які цікавляться історією України й небайдужі до її успіхів на міжнародній арені.
У пропонованому виданні на основі широкої джерельної бази, спогадів українських повстанців і новітніх досліджень національно-визвольного руху 1930–1950-х років відображено маловідомі факти про побут вояків УПА, повстанських командирів та ідеологів українського націоналістичного руху. У ньому читач ознайомиться не стільки з політичним чи військовим життям таких постатей, як С. Бандера, В. Кук, Є. Коновалець, Д. Ребет, Я. Стецько, скільки з їхніми життєвими вподобаннями, захопленнями, рисами характеру, всім тим, що зазвичай залишається поза увагою авторів наукових текстів. Висвітлено й тему протистояння радянських спецслужб із підпільниками ОУН та вояками УПА.
Викладений у книзі матеріал зацікавить широкий загал читачів, а передусім викладачів, учителів, студентів та небайдужих до історії України.
У виданні запропоновано реконструкцію подій Першої та Другої світових воєн у межах дискурсу соціальної антропології. Основну увагу приділено розкриттю низки проблем, пов’язаних із життєвими стратегіями різних категорій та груп українського суспільства, моделями їхньої поведінки та способами виживання в складних умовах війни. З’ясовано визначальні риси глобальних збройних конфліктів, сформовано уявлення про будні пересічних мешканців українських міст і сіл в умовах окупаційних режимів. Проаналізовано соціальні програми й доброчинні заходи, спрямовані на подолання життєвих негараздів уразливих груп населення, визначено роль громадських інституцій і соціальної самоорганізації в цих процесах, висвітлено людські й матеріальні втрати внаслідок війн, шляхи повернення до мирного способу життя, реевакуаційні заходи. Схарактеризовано процес формування пам’яті про Першу та Другу світові війни.
Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, музейних працівників, фахівців із пошуку й меморіалізації спадщини Першої та Другої світових воєн, усіх, хто цікавиться історією України та соціальною антропологією.
У книзі розкрито військово-політичні стосунки України та Польщі впродовж 1500-х — 1700-х років. Особливу увагу звернуто на союзницьку Гадяцьку унію 1658 року, яку було укладено між королівським і гетьманськими урядами задля утворення Українсько-Польсько-Литовської федеративної держави.
Цікавими видаються положення мирних договорів між Козацькою Україною і Короною Польською в Чуднові (1660), Підгайцях (1667) й Острозі (1670), а також таємні переговори про союз між Батурином та Варшавою в 1707–1708 роках. Досліджено спільну військову боротьбу українського козацтва та польської шляхти проти Стамбула під час тривалої війни 1684–1699 років європейської Священної Ліги з Османською імперією. Також висвітлено українсько-польську політичну і військову взаємодію проти Московського царства в ході Північної війни 1700–1721 років.
Видання адресоване всім, хто цікавиться історією України, Польщі та Східної Європи.
