Замовлення тимчасово не приймаємо.
«24.02» – це щоденник війни. Книжка розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Про те, як кожного з них «морозило» чи то від страху, чи то від холоду, коли десь поруч влучала ракета й лунав потужний вибух, який вибивав шибки та вмикав сигналізації.
Як кожен із них намагався бути корисним країні, як розвивалися їхні страхи та сумніви. Про що говорили, про що думали й у що вірили. Ця книжка про таких самих людей, як і ви. Книжка про наших із вами сучасників.
Визвольний рух XX століття й зокрема діяльність ОУН і УПА належать до тих малодосліджених явищ минулого, які вартують стати одним із найяскравіших прикладів боротьби за незалежність — не тільки в українській, але й у світовій історії. Це видання становить собою корпус текстів, авторами яких є впливові науковці, журналісти, громадські діячі та дисиденти. Мовою фактів, свідчень, спогадів, побутових подробиць і навіть філософських міркувань вони відповідають на гострі питання, намагаючись відшукати правду про відчайдушних борців за українську державність — про бандерівців, у лапках і без.
Історія українського вбрання налічує не одне тисячоліття. Ще за сивої давнини наш народ створював самобутні зразки одягу, взуття й аксесуарів, що втілилися в подальших варіантах традиційного костюма. У різні часи на різних теренах українське вбрання розвивалося по-своєму, збагачувалося оригінальними рисами, притаманними населенню тієї чи іншої місцевості, всотувало досвід і естетику різномантних культур. Історія вбрання невіддільна від історії народу, від його психологічних, естетичних, духовних прагнень, невичерпного творчого потенціалу. Тільки через історію вбрання можна отримати цілісне уявлення про історію народу, держави, світу. У роботі використано матеріали з музеїв, фондів, бібліотек України, Канади, Інституту археології НАН України, з приватних колекцій ПЛАТАР, Стелли Бєньямінової, роботи Народного майстра Валентини Ануарової-Лісоколенко, а також колекції реконструкцій у матеріалі історичного костюма КДАДМПД ім. М. Бойчука.
Перечитуючи деякі сторінки історії України, часом може здаватися, що багато подій перегукується із сьогоденням. Та це й не дивно — історія, як відомо, рухається по спі-ралі. І якщо ми, українці, вважаємо себе мудрим народом, то маємо враховувати досвід своїх героїчних предків, учитися на їхніх помилках і намагатися запобігати новим. Книга «Творці державного престижу» присвячена величним історичним постатям, з якими насамперед асоціюється становлення державності та незалежності України.
Для широкого кола читачів.
У лютому 1944 року з вояків 14-ї добровольчої дивізії військ СС “Галичина” був сформований окремий підрозділ для боротьби з радянськими партизанами. Під керівництвом кількох німецьких та українських офіцерів майже півтори тисячі українських добровольців військ СС взяли участь у своїй першій військовій акції, отримавши бойовий досвід та ставши своєрідним авангардом на бойовому шляху дивізії військ СС “Галичина”. В українську військову історію цей підрозділ увійшов під назвою бойова група “Байєрсдорф”.
У навчальному посібнику охарактеризовано 2014—2019 роки новітнього етапу історії України. Проаналізовано стартові умови та потенційні можливості розгортання державотворчого процесу після проголошення незалежності, розкрито сутність і особливості кризи української державності у 2013—2014 роках, передумови та перебіг Революції гідності, причини та напрями гібридної війни Росії проти України, основні тенденції сучасного суспільного розвитку.
Для студентів вищих закладів освіти. Прислужиться історикам, політологам, усім, хто цікавиться історією України.
Територія України завжди перебувала в центрі геополітичних подій. У різні періоди окремі її землі були складовими частинами різних імперій.
Книгу, яку ви тримаєте в руках, автор написав насамперед для себе самого і своїх нащадків: «У результаті вийшов такий собі підручник, який попри всі мої наміри таки дає загальне уявлення про вселенський характер нашого народу та неосяжний обсяг культурного насліддя, залишений нам у спадок всіма поколіннями наших предків — всіх національностей та віросповідань. Цей спадок і творить поняття ''Україна'' — синтетичний простір, на якому зійшлись найбільші світові цивілізації».
Для широкого кола читачів.
Ця книжка допоможе сформувати початкові уявлення про часи Української Народної Республіки та перших визвольних змагань. А також познайомить із повстанським рухом і видатними отаманами.
Історія сміливості, яка розповідається в цій книжці, ще не завершена. Вона пишеться щодня кров’ю і потом на полях війни, яку розпочала найбільша ядерна держава Росія проти своєї меншої сусідки України, що майже 30 років тому в ім’я миру добровільно відмовилася від свого ядерного арсеналу.
Чому Росія напала на Україну? Хто такі українці? Чому вони не здаються? Чому платникам податків, що перебувають за тисячі кілометрів від війни, дешевше допомагати Україні, ніж витратити ці гроші на інші нагальні потреби? Як сталося, що локальна війна в Європі позначилася на стабільності всього світу, та чому безпека кожної держави залежить від її підсумків? "Книга-мандрівка. Нескорені" відповідає на всі актуальні питання про Україну, Росію й сучасний світ, який може втратити все, що довго здобував.
550 фактів про перебіг і наслідки року найкривавішої війни з часів Другої світової. Коротка й проста форма викладення, динамічні ілюстрації й тонкий гумор — формат розрахований на широку аудиторію читачів, які хочуть зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні й чому на карту поставлено не лише долю держави на східному кордоні Європейського Союзу, але й майбутнє світового ладу.
Чотири лекції «Історія прадавньої України» - це по крупинках зібрана, ретельно досліджена, проаналізована й аргументована багатотисячолітня минувшина України, територію якої Клавдій Птоломей називав «кузнею народів світу». Розглянуто широкий аспект питань, пов'язаних зі становленням української нації, — культури, духовності, мови, писемності, військової звитяги тощо. Викриваються історичні фальсифікації і повертається в рідні береги викрадене та привласнене творцями нових країн і держав. Також доводиться, що історія давніх греків і римлян це суцільна вигадка.
Задіяно чимало раніше не досліджуваних або поверхово досліджених джерел та артефактів.
Про ув’язнення українців у таборах ГУЛАГу можна розповідати і писати нескінченно. Цю тему неможливо розкрити повністю в одній чи навіть у ста книжках. Завжди знайдуться нові цікаві документи, події, вражаючі долі людей. Підняті у цій книжці проблеми можна розвивати надалі окремими дослідженнями. І це треба робити. Бо чим більше ми шукаємо і працюємо, тим більше дізнаємося правди, яку тоталітарна система ретельно приховувала від нас. У цій праці розповідається, як українці боролися за право бути собою, потерпаючи від наруги в особливих радянських концтаборах (наджорстких умовах спеціально створених для політичних опонентів режиму).
Нова книга знаної дослідниці українського декоративного та образотворчого мистецтва професорки Галини Стельмащук присвячена народному вбранню, яке носили українці етнографічних груп: бойки, лемки, гуцули, покутяни, буковинці у Карпатах. Багато у ньому спільних рис у ньому з убранням, що побутувало на всіх теренах України, але у зв’язку з кліматичними, економічними, соціальними умовами, культурними зносинами з сусідніми державами упродовж століть у вбранні українців Карпат виробилися свої самобутні локальні риси, які вирізняються барвистістю, оздобленням, способом носіння і тим, що у святкові дні його можна побачити ще на носіях, особливо на Гуцульщині.
Книга буде цікавою науковцям, художникам, студентам, учням, туристам і всім, хто цікавиться історією, культурою і мистецтвом українського народу.
Автори книги здійснюють короткий екскурс в історію України, від її виникнення і до нині, водночас аналізують відносини України з Росією: перешкодам, які створює Росія на шляху України до Євросоюзу і членства в НАТО; економічному та газовому шантажу, якому піддає Росія Україну і всю Європу; спробам Росії створити з України плацдарм для подальшого просування з України та Росії в східноєвропейські країни, використовуючи для цього тактику гітлерівської Німеччини та сталінського Радянського Союзу. Чи переросте битва за Україну в світову війну або ж стане для Росії новим Афганістаном, що приведе до краху режим Путіна – головне питання дуже актуальної книги, яку зараз ніхто не ризикне видати в Росії. Російська версія була видана з метою об'єднання України довкола спільного розуміння історії та мети, до якої іде наша країна.
У новому виданні додані три розділи про сучасну історію України, що охоплюють події від президентських виборів 2014 року. Особливу увагу приділено російській агресії в Україні. Також оновлене видання містить висновок, післямову та біографії сучасних українських політиків.
Євген Шишацький — редактор, журналіст. Народився і виріс у місті Маріуполь. З 2014 року живе й працює в Києві.
Як і в кожного українця, 24 лютого 2022 року світ Євгена перевернувся. У Маріуполі під обстрілами були мама і друзі, з якими обірвався зв’язок. Євген приймає рішення їхати на окупований Схід, щоб допомогти евакуювати людей.
«Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» — сповідь водія-волонтера, що дивом вибрався з-під Маріуполя. Автор описує реальну історію про подорож до «краю застиглого часу», розповідає про людей, яких життєвий вибір і доля занесли саме сюди, про свій вибір, «от такий, недодуманий, але свідомий. У пошуках своїх. У пошуках себе. З фаталістичною готовністю до нового досвіду».
Книга, яку ви тримаєте в руках, — продовження першої в незалежній Україні спроби наукової біографії «Бандера, Шухевич, Мельник, Коновалець, Стецько, Сташинський, Судоплатов. Портрет на тлі епохи».
Цей том «Великого наукового проекту» — про історію збройного опору/боротьби/спротиву в 1943—1950-х рр. на територіях сучасних західних областей України та деяких східних воєводств Польщі, які тоді перебували у складі міжвоєнної Польської Республіки, Румунії, СРСР, Чехословаччини, Угорщини, а також нацистської Німеччини.
Добре знайомі абревіатури ОУН і УПА злилися в нерозривну цілість. В реальності цими назвами користувалися різні збройні формування та політичні групи галицьких націоналістів, колишніх громадян Польської держави, а не комуністичної УРСР. Отже, ця історія є частиною історії Польщі, а не УРСР та УНР, правонаступником яких є сучасна Україна. Ці тези вже не потребують доказів: сучасні дослідники довели це як 2 + 2 = 4.
Як і не потребує доказів очевидність того, що Московія приносить на наші землі тільки вбивства, грабунки, розруху, бо умовою їх існування було, є і завжди буде знищення українського народу та самого поняття «Україна».
Всі подробиці, пруфи, ілюстрації — на наступних сторінках. Читайте, перевіряйте, спростовуйте.
Збірник присвячений дослідженню Голодомору та інших проблем, пов’язаних із геноцидними студіями. Розглядаються демографічні та соціо-культурні аспекти Голодомору-геноциду, методи та наративи заперечення Голодомору, інші питання дотичні до історії наймасштабнішого злочину, вчиненого проти українців у ХХ ст. Другий тематичний блок збірника стосується дискусій навколо кваліфікації українсько-польського конфлікту на Волині періоду Другої світової війни. Більшість уміщених у книзі наукових статей були написані протягом 2016–2021 рр., частина дослідницьких робіт публікується уперше. Видання призначене для істориків, журналістів, політологів, усіх, хто цікавиться проблемами вивчення історії Голодомору та геноцидів ХХ ст.
Оборона Донецького аеропорту стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні. 244 доби українські вояки надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо.
Ми небагато знаємо про причини та обставини захоплення Донецька і його аеропорту. Десятки успішних військових операцій Збройних сил і добровольців відбулися в межах оборони ДАП, але свідчень про них вкрай мало.
У першій частині книги автор розповідає історію ДАП від будівництва терміналів до розгортання драматичних подій оборони аеропорту, до його падіння. Про все, що відбувалося тоді день за днем свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці, медики, волонтери, журналісти.
Оборона Донецького аеропорту стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні. 244 доби українські вояки надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо.
Ми небагато знаємо про причини та обставини захоплення Донецька і його аеропорту. Десятки успішних військових операцій Збройних сил і добровольців відбулися в межах оборони ДАП, але свідчень про них вкрай мало.
У другій частині книги автор розповідає про останні, найтрагічніші, дні оборони аеропорту. Про все, що відбувалося тоді день за днем, свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці. Пам’ять про героїв бережуть родини загиблих «кіборгів», їхній подвиг закарбований у віршах і піснях, книгах і фільмах.
З часів князювання Аскольда і Діра в Києві починається датована частина "Повісті минулих літ". Та саме з Аскольдом пов'язано чимало загадок, найголовніша з яких - загадка хрещення не тільки самого князя, а й Русі. Чи справді Аскольд прийняв хрещення від Візантії, чи таки від Риму через Болгарію? Ким були за походженням Аскольд і Дір? Чому княжили удвох? Чому поховані в різнимх місцях? Чому рівноапостолльним визнано Володимира, який хрестився через 120 років після Аскольда?
Мешканці Східної України заслуговують на те, щоб світ усвідомив, що вони пережили за останні роки, як війна зруйнувала їхнє життя. До цього висновку незалежно один від одного прийшли два журналіста – український та угорський, які і написали разом цю книгу. Перший наклад книжки читачі побачили в Євросоюзі (Угорщина). Тепер унікальне видання доступне і в Україні.
Війна рве на шматки тіла солдат, танки, долі людей, руйнує споруди та свідомість. Той, хто побачив війну, ніколи не буде тим, ким був раніше. У когось снарядом розірвало друга, комусь рознесло будинок... Про війну на Донбасі можна говорити багато, але краще за все про неї розкажуть самі герої, учасники і свідки цієї війни.
Снайпери й добровольці, мешканці «сірої зони» й парамедики, капелани і солдати. Усі вони — герої книги «Шмаття війни. Донбас». Вони розповідають свої історії, які створюють одну велику, загальну історію — історію війни, яку принесли до України «зелені чоловічки» та їхні «ляльководи» у «високих кабінетах» на півночі.
Людські долі складають виразну живу картину нескореної України, яка бореться за свою свободу.
Яку Українську Самостійну Соборну Державу хотіли бачити, про яку мріяли і за яку гинули в незліченній до сьогодні кількості ті, хто називали себе «українськими націоналістами»? Якою бачили її Провід ОУН і прихильники Степана Бандери? Чи можна було створити її в умовах нацистської та радянської окупацій?
Конфлікт навколо персони Степана Бандери роздмухується зацікавленими політичними та окремими представниками псевдонаукових кіл у сучасних Україні, Росії та Польщі, зводиться до примітивного: «за» чи «проти»? І за будь-якого з двох варіантів людина, яка відповідає, автоматично потрапляє в табір навіть не опонентів — кровних ворогів.
Ця книга про людей, які загинули. Написати і зрозуміти їхню історію — означає написати та зрозуміти історію і нашої країни, і її народу, зрозуміти історію тисяч українських родин, історію землі, просоченої людською кров’ю.
До книги увійшли чотири наукові розвідки найвидатнішого галицького історика Івана Крип’якевича (1886–1967) – «Студії над державою Богдана Хмельницького», «До історії Державного Архіва ХVІІ ст.», «Державний скарб за Богдана Хмельницького» й «Серби в українському війську». Написані у міжвоєнний період, вони є взірцем поєднання наукової об’єктивності з глибоким патріотизмом. Добу Хмельниччини вчений слушно вважав епохою відродження української державності у складних умовах війни за незалежність. Це робить книжку надзвичайно актуальною і потрібною в наш час. Вона буде цікавою для всіх українців, яких турбує доля нашої держави.
Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» - не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.
Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.
Георгій Касьянов (народ. 1961 р.) — український історик, доктор історичних наук, професор. Стажувався і викладав в університетах Європи, США, Канади, Австралії, Японії. Автор близько двохсот наукових розвідок, опублікованих українською, російською, білоруською, польською, німецькою, англійською, фінською мовами.
Саме про те, як представлений Голодомор в історіографії, політиці, пам’яті, міжнародних відносинах, внутрішньополітичній боротьбі в Україні, — ця книга. Автор задається питанням, наскільки професійний історик може бути незалежним від впливу політики і настроїв суспільства. Політика впливає на історіографію чи історіографія на політиків? Як формується і чи змінюється історична пам’ять під дією сучасних політичних процесів? Ці та інші питання розглядаються на прикладі становлення та поширення історичного образу Голодомору 1932—1933 років в Україні.
Хто вони, гетьмани України, — грізні козацькі ватажки, вожді опозиційних до будь-якої влади розбійницьких ватаг, степові й польові командири чи хитромудрі правителі держави? Скільки їх було в історії нашої країни? Хто був першим у гетьманській когорті? Коли на українських землях з’явилося слово «гетьман» і що воно означало? Як змінювалося становище володарів гетьманської булави протягом різних історичних періодів? Яким було приватне та повсякденне життя гетьманів, їхніх дружин і родин? Відповіді на ці та інші питання допитливий читач знайде у цій книзі.
Книга розрахована на широке коло читачів — усіх, хто цікавиться історією України, але насамперед стане у нагоді школярам, студентам, учителям і викладачам вищих навчальних закладів.
- Унікальна книга, яка наповнена детальним та хронологічним оглядом всіх війскових операцій російсько-української війни 2014-2015 років.
- 250 іллюстрацій та карт бойових дій.
До уваги читачів - ґрунтовний аналіз бойових дій, що відбувалися в зоні проведення Антитерористичної операції в 2014-2015 роках. Ким, коли і за яких обставин ухвалювалися ключові для ходу гібридної війни рішення, як відновлювалася майже знищена за попередні роки українська армія, яку роль відігравали добровольчі формування, завдяки чому вдалося зупинити просування ворога вглиб країни - інформацію для висвітлення цих та низки інших важливих питань автор, офіцер оперативного резерву та військовий експерт Олександр Сурков, отримав безпосередньо від тих, хто від самого початку керував військами, планував бойові операції та брав на себе відповідальність за доленосні для країни події.
Книга призначена для широкого кола читачів, що прагнуть отримати об'єктивне уявлення загалом про "кухню" сучасної війни, а передусім - про "гарячу" фазу бойових дій на сході України.
Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю... Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху усталений стиль життя, що раніше здавався «вічним», почалася напружена конкуренція на ринку праці, гіперінфляція й інші небачені досі речі. Все це породжувало непевність у майбутньому. Ті, кого ці зміни вкрай налякали, намагалися тікати за кордон у пошуках кращого життя. А ті, хто залишився, поділились на два прошарки: більшість намагалася вижити за будь-яку ціну, аби тільки не опуститися на соціальне дно, меншість боролася за зміни на краще, хоча й не завжди вдало долаючи все нові перешкоди. Здавалося, прекрасним шансом на оновлення країни стала Помаранчева революція (точніше — фронда) 2004 року...
Владлен Мараєв народився 1988 року в Києві. Закінчив магістратуру й аспірантуру історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат історичних наук (2014). Автор понад 280 наукових і науково-популярних публікацій, співавтор 5 навчальних і навчально-методичних посібників. Провідний науковий співробітник Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України, з лютого 2019 року – ведучий програми «Історичний Контекст» на каналі «Ісландія». Сфера наукових інтересів: історія кінця XIX – початку XX століття, Українська революція 1917–1921 років, історія Києва.
«Україна, 1918: Хроніка» – це огляд найбільш значущих для історії нашої Батьківщини подій, що трапилися у скорочений календарною реформою рік. Проголошення самостійності Української Народної Республіки, укладення Брест-Литовського миру з Центральними державами, гетьманський переворот і проголошення Української Держави під керівництвом Павла Скоропадського, заснування Української Академії наук, антигетьманське повстання під проводом Директорії та відновлення Української Народної Республіки — такої «програми» цілком могло вистачити на декілька десятиліть, але усе це і навіть більше вмістив у себе короткий 1918-й. Основну увагу приділено тим подіям, які, на думку автора, є найбільш важливими, цікавими й визначальними для подальшого розвитку нашої країни. Популярний виклад матеріалу в поєднанні з ілюстраціями й наведеними історичними джерелами (державними документами, газетними повідомленнями, щоденниковими записами і спогадами військових та політичних діячів того часу) сприяє легкому прочитанню і дає змогу усвідомити, скільки зусиль було докладено для того, щоб Україна стала незалежною.
«Хроніка війни» — це документальне дослідження, літопис-хроніка подій 2014—2020 років в Україні, від завершального етапу Майдану до наших днів. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі. Упорядники переглянули і хронологічно впорядкували тисячі публікацій щоденних новин і повідомлень з офіційних джерел.
Перший том «Від Майдану до Іловайська» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» охоплює період з кінця лютого 2014 року до перших днів вересня 2014 року.
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
«Хроніка війни» — це документальне дослідження, літопис-хроніка подій 2014—2020 років в Україні, від завершального етапу Майдану до наших днів. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі. Упорядники переглянули і хронологічно впорядкували тисячі публікацій щоденних новин і повідомлень з офіційних джерел.
Другий том «Від першого до другого ‘‘Мінська’’» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» висвітлює події з вересня 2014 року до 20 лютого 2015 року.
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
«Хроніка війни» — це документальне дослідження, літопис-хроніка подій 2014—2020 років в Україні, від завершального етапу Майдану до наших днів. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі. Упорядники переглянули і хронологічно впорядкували тисячі публікацій щоденних новин і повідомлень з офіційних джерел.
У третьому томі «П’ять років гібридної війни» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» подається хроніка новин від кінця лютого 2015 року до 31 жовтня 2020 року.
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
"Велесова книга" — найдавніша літературно-історична пам’ятка прадавніх українців.
Велесова Книга - єдина дерев'яна книжка, що не згоріла у вогнях інквізицій і дійшла до нашого часу. Вона має багато прихильників і не менше - противників. Одні вважають її священною книгою слов'ян, інші - підробкою, фальсифікацією. Звісно, християни схильні називати фальсифікатом усе, що суперечить їхньому світогляду. Ця «релігія любові» винищила народів більше, ніж радянська імперія. Що вже казати про дерев'яні книжки!
Знайдена на теренах України на початку XX століття, книжка приголомшує насамперед своєю архаїчністю, яку підробити важко. Читаючи її, українці кажуть, що пробуджується генетична пам'ять. Проте російський філолог О. Трубачов бачить у Велесовій Книзі злее «враждебную ідєолоґічєскую концепцию», тому чекати на неупереджене наукове прочитання пам'ятки не доводиться. Хай би там як, ми представляємо читачам геніальний літературний твір, написаний давніми українцями про славетну минувщину, в якій діють наші рідні Боги та героїчні Предки. А тим, хто хоче влаштувати дискусію про автентичність Велесової Книги, пропонуємо переключити свою увагу на Біблію та встановити, ким і если вона була написана та про чиїх зовсім не героїчних предків у ній ідеться.
«Етнографічні групи українців Карпат. Бойки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографічне дослідження приурочене всебічному висвітленню унікального культурно-традиційного спадку бойків. Своєрідними рисами відзначаються різні галузі бойківської народної духовної культури, характер осмислення природних і суспільних явищ, комплекс норм народного звичаєвого права, моралі, етики, традиційних знань, обрядів, сімейного і побутового календарів тощо. В них переплелися нашарування народної буденної свідомості різних епох, починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичеських і пізніх християнських елементів, фантастичних ілюзорних уявлень із здобутками упродовж віків, практичним досвідом. Бойківська фольклорна традиція донесла до нашого часу цікаві пам’ятки давніх верств усної поетичної творчості українського народу, зокрема календарно- і сімейно-обрядової (колядки, ладканки), народні балади, соціально-побутові пісні, народні казки, легенди, перекази. Значний інтерес становить мелодична і тональна структура бойківських народних пісень та інструментальної музики, музичні й хореографічні особливості народного танцю. На виняткову увагу заслуговує образотворче народне мистецтво бойків — вишивка, форми і способи прикрашати одяг та інші побутові предмети, вироби з бісеру, різьблення по дереву, розпис писанок і народний живопис.
Видання розраховане як на науковців гуманітарного профілю, так і на широке коло читачів, які цікавляться історією свого краю.
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
«Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр їхньої матеріальної традиційної культури — народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор та ін.
Лемки, як одна з найпомітніших етнографічних груп українців, заслуговують на безумовне всебічне вивчення історико-соціального буття та культурної традиційності. Саме лемкам випала особливо важка доля через політичну ситуацію: бути уярмленими упродовж кількох століть не тільки одним окупантом, але й перебувати одночасно у складі декількох чужих держав, але не скоритися, не втратити своєї української самобутності, зберігши при цьому моральну велич і силу духу національного самоусвідомлення у найскладніших історичних випробуваннях.
Лемків і Лемківщину слід розглядати не у загальноприйнятому руслі як українську діаспору, а як українське зарубіжжя, населення якого продовжує жити на своїй історичній батьківщині, але в політичних умовах іншої держави.
Видання розраховане на наукових гуманітаріїв, а також усіх тих, хто цікавиться культурним багатством українського народу.
Смерть товариша Сталіна обернулася потеплінням суспільного клімату в усьому СРСР загалом та в Українській РСР зокрема: змінилися методи роботи каральних органів, на всіх рівнях влади з’явилися нові — принаймні ззовні більш привабливі обличчя, була реформована, а згодом і трансформована система ГУЛАГу, із таборів та заслань почали повертатися люди. У повітрі ширяв дух призабутого вільнодумства... Водночас вкрай загострилося протистояння з капіталістичними країнами, а Угорська революція 1956 року продемонструвала небезпечні суперечки в соцтаборі. Не дивно, що на небачений приплив ентузіазму від початку Космічної ери наклалося жахіття техногенної катастрофи в столиці УРСР — Києві... Насамкінець, налякане невизначеністю наслідків «відлиги», радянське керівництво згорнуло її.
По завершенні війни з фашистською Німеччиною люди почали відновлювати розорену країну й облаштовувати мирне життя, мріяти про щасливе майбутнє і створювати нові сім’ї. Вони навіть уявити не могли, що мета найвищого партійного керівництва зовсім інша — перемога комунізму в світовому масштабі! Для цього, як і для зміцнення комуністичних режимів у країнах новоявленого «соцтабору», потрібні неабиякі кошти. Це обернулося новим — післявоєнним — голодомором на селі, новою хвилею репресій, яка дала приплив свіжої робочої сили в ГУЛАГ, новим «рихтуванням» історії та людських доль. Протистояти «совіцькій окупації» намагаються підпільники УПА, на яких нещадно полюють працівники держбезпеки.
На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський?, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917—1920 рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на теренах сучасної України у ті часи.
Спогади тих, хто пройшов пекло і вижив: бранців донецьких і луганських підвалів, сумнозвісної «Ізоляції» та донбаських колоній. Це оповіді тих, кого вдалося обміняти 29 грудня 2019 року, тих, хто втішився відчуттю української землі на КПВВ «Майорськ».
Попри суперечки щодо самого обміну: неоднозначність тих, хто повернувся до України і біль через звільнення «беркутівців», додому таки повернулися й ті, хто жертвував життям, сім’єю, спокоєм і здоров’ям заради рідної української землі.
Про життя «до» і «після», про життя Донбасу в часі війни, про звірства і злочини бойовиків, про жахи і тортури в полоні в цій книзі розповідають українські військовики, журналісти, блогери, помічники військових, медики й місцеві мешканці.
Друга книга тритомника — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені — Щастя, про донецький форпост — ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.
Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.
У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.