Замовлення тимчасово не приймаємо.
Понад тридцять років Крістіна Лемб працювала в зонах бойових та воєнних дій. У своїй книзі вона дає голос жінкам та показує, що в сучасній війні армії, терористи й воєнізовані угруповання використовують зґвалтування як зброю приниження, гноблення та етнічних чисток.
Безпосередньо спілкуючись із уцілілими, Лемб пізнає страждання й хоробрість жінок на війні і зустрічається з тими, хто бореться за справедливість. Від Південно-Східної Азії, де під час Другої світової війни японці поневолили «жінок для втіхи», через геноцид у Руанді, де, за оцінками, було зґвалтовано чверть мільйона жінок, і до сучасних єзидських жінок і дітей, які стали свідками масового вбивства своїх родин, перш ніж потрапити в полон до ІДІЛ. Також Лемб розкриває неймовірні історії героїзму та опору: боснійські жінки, які вистежили понад сотню військових злочинців, бджоляр з Алеппо, що рятує єзидів, та конґолезький лікар — ризикуючи власним життям, він лікував більше жертв зґвалтувань, ніж будь-хто інший.
Ті самі «Неймовірна історія сексу» та «Неймовірніша історія сексу» тепер у новому, доповненому, розширеному, кoрегованому, додатково редагованому виданні! І автори ще раз запрошують нас у найнаповненішу мандрівку історією сексуальности від палеоліту до майбутнього, від Вавилону до Мезоамерики.
360 сторінок книжки охоплюють, власне, всю відому історію людства і розглядають сприйняття сексуальної сфери нашою цивілізацією від найдавніших часів і дотепер. Брено досліджує, що насправді є еротикою, як забобони та мораль формували сексуальність, як змінилося використання порнографії у цифрову епоху та те, як деякі стародавні цивілізації набагато випереджали свій час, коли справа стосувалася ґендерної рівності.
Чи є сексуальна поведінка універсальною? Чи однаково виражаються бажання та еротика в різних культурах і в різні часи? Чи однакові заборони? Чи є одні суспільства вільнішими за інші? Чи еволюція рухається в бік придушення імпульсів чи, навпаки, в бік їхнього вивільнення? І, зрештою, чи можна припинити читати, коли про секс пишуть так інформативно, фактологічно і дотепно? Видання не боїться гострих питань і проливає світло на теми, які раніше залишалися у тіні.
УВАГА: видання 18+.
Японія, кінець XVI століття. Васал Акечі Міцухіде повстав проти свого володаря Оди Нобунаґи, що розпочав об’єднання роздробленої Японії.
Вбивши його, Міцухіде захоплює владу, але інший вірний васал Нобунаґи, Тойотомі Хідейоші, з’явився, щоб помститися за свого пана.
Так каже історія. Але що як вона — не єдиний можливий хід подій? І до чого може призвести її розгалуження?
«Коханий. Техас» – це показовий зразок сучасної ісландської високої прози. П’ять різних історій п’ятьох різних жінок – за віком, досвідом, страхами й прагненнями. Кожна історія – це справжня психологічна пригода, яка не залишить байдужими поціновувачів сучасного красного письменства.
Офіційна графічна адаптація сценарію для Чужого 3, написаного Вільямом Ґібсоном.
Натхненний Холодною війною, Ґібсон наповнив світ Чужого новими барвами, політичними інтригами, несподіваними експериментами і, звісно, лишив достатньо простору для хтонічного жаху.
Одразу після подій фільму «Чужі», космічний корабель «Сулако» із замороженими тілами Ріплі, Гікса, Ньюта й Бішопа перехоплений Союзом Прогресивних Народів. Але силам СПН невідомо, що на борту є ще один смертоносний пасажир. Бажання двох урядових титанів розробити найпотужнішу зброю масового ураження, перетворить цей світ на хаос.
«Блакитний – теплий колір» це ніжний, гірко-солодкий графічний роман про невловиму, безрозсудну магію кохання, пронизана енергією молодості, бунтарства та освітлена вічною жагою. Клементін — типова старшокласниця з друзями, сім’єю і навіть хлопцем. Коли її найкращий друг, відкритий ґей, приводить її до ґей-бару, вона зачаровується Еммою, впевненою в собі дівчиною-панком із блакитним волоссям, і ця зустріч змушує Клементін відкрити нову себе.
Марії 19, вона навчається в Берґенському університеті, працює в крамниці й непевно пробує почати доросле життя. Що більше вона старається, то менше вдається, тож серця будуть розбиті, а розгубленість і самотність візьмуть гору. Час минає, а Марія стає все ближче до дна. Але, може, тільки тоді можна знову встати?
Візуально вражаюча, частково автобіографічна історія з Норвегії про втрату життєвого шляху та марні пошуки свого місця, які всі ми колись проходимо.
Скучили за Лів Стрьомквіст? Ми теж. Всесвітньо відома активістка продовжує свою сатиричну роботу з «графічними ліками» збіркою гумористичних замальовок про те, як історичні та суспільні зміни змінили — і, можливо, зруйнували — «романтичне кохання».
Почнемо з найпростішого, напозір, питання. Чому Леонардо Ді Капріо зустрічається з нескінченною низкою 20-річних моделей? У відповідь Лів простежує, як філософи та митці, від давніх греків до Бейонсі, концептуалізували романтичне кохання. Фірмові персонажі Стрьомквіст, намальовані у пласкому, блочному стилі, ставлять одне одному запитання та пропонують гострі коментарі, проводячи читачів крізь історію та зміну суспільних цінностей: від прояву любові/кохання до отримання любові/буття коханим. Лорд Байрон, Сократ, Хан Бйончхол, Езра Павнд, Лу Андреас-Саломе, Аріадна та багато інших з’являються в епізодичних ролях.
Стрьомквіст питається: чи може вижити романтичне кохання в раціоналістичному, споживацькому світі?
Маржан Сатрапі, відома коміксистка і режисерка, з притаманними їй гумором, проникливістю та уважністю розповідає несамовиту історію про одного з найвідоміших іранських гравців на тарі, який віддає своє життя музиці та коханню.
У листопаді 1955 року Нассер Алі Хан, двоюрідний дідусь авторки, шукає новий інструмент: його улюблений тар був зламаний. Але жодна заміна не звучить належним чином. З розбитим серцем Нассер Алі Хан вирішує, що життя більше нічого не варте. Тож він лягає до ліжка, відрікаючись від світу та всіх його принад…
У Хьонґоні 1970‑х років Дов «Тигр» Фу, учень другого класу початкової школи на даху зони відселення, розлютив місцевого бандита. У день видачі табелів успішности Дов Фу хотів показати мамі свої успіхи в навчанні, однак табель було втрачено, а сліди ведуть до небезпечного міста-фортеці Ґавлун.
На шляху він знайомиться із Джюном «Драконом» Луном, який може допомогти, тим паче, що бандит не відстає. Чи вистачить маски кота, щоб стати тим героєм, яким мріє бути Дов Фу?
Прибуття – історія про імміграцію, яку автор розповідає малюнками без жодних слів, і яка ніби прийшла до нас з давніх забутих часів. Чоловік лишає свою дружину та дитину у збіднілому місті, в пошуках кращих перспектив у невідомій країні по інший бік широкого океану. Це історія боротьби та виживання у світі незбагненного насильства, збурень та надії. Видана 2006 року, книжка зібрала 32 нагороди та премії і тримає перше місце серед найкращих безмовних графічних історій світу за версією Goodreads.
«У мирних країнах люди насолоджуються розкішшю віри в те, що їхній приватний досвід відокремлений від публічної історії. За ранковою кавою вони мимохідь переглядають новини про війни, зміни режимів, змови, убивства, вважаючи, що ані їхніх родин, ані їх самих це не стосується. Ця розкіш ніколи не була доступна Ніні Бунєвац» — The New York Times
Подібно до «Персеполісу» Маржан Сатрапі та «Палестини» Джо Сакко, у графічному мемуарі «Батьківщина» Ніна Бунєвац розповідає історію власної сім’ї, розлученої через націоналізм та жахливі колективні травми, що супроводжували історію Балкан у ХХ столітті. У 1975 році, перестрашена через власного чоловіка, фанатизм якого дедалі зростав, мати Ніни Бунєвац втекла від нього й полишила Канаду, забравши маленьку Ніну та її старшу сестру до Югославії, де жили її батьки. Батько Ніни, затятий сербський націоналіст Петр, свого часу мусив полишити батьківщину в 1950-х. Але переїзд до Канади не применшив його віри у вільну Югославію та в те, що боротися за неї можна в будь-які способи.
«Батьківщина» Ніни Бунєвац – це неймовірне проявлення особистої історії на тлі епохи. Історичні події Балкан Бунєвац показує крізь призму життя окремих людей. Її завзятий, темпераментний батько завдає родині лише болю та горя і здається не вартим співчуття. Але ми бачимо трагічність і своєрідну велич цієї замкнутої, відчайдушної людини, яка, потрапивши в пастку сил історії та невдалого вибору, прожила життя, сповнене нескінченного нещастя, – але й особливого сенсу та прагнення до вищої мети.
Вихована в лісі люблячим батьком, Серпанка, маленька пустотлива дівчинка, мріє лише про одне — стати відьмою! У день, коли прийомний батько відкриває їй таємну книгу, пов’язану з її народженням, — ґримуар магії, — усе стає зрозумілим. А що, якби Серпанка була справжньою відьмою? І ось вона тягне за собою вживаний казан, готова відкрити свою першу відьомську крамницю! Роблячи все, що їй заманеться, вона обирає собі помічника, маленького поросятка на ім’я Хрюндик, і заводить дружбу з хлопчиком Юго, який із задоволенням допомагає їй у цій захопливій справі.
Та, схоже, Серпанка не має відьомського дару… Її заклинання не працюють, а через її перше чарівне вариво все село затягує густим туманом! Та впевнене в своєму хисті дівча вирішує прогулятися у заборонений ліс, щоб стати на двобій з драконом — саме він, на думку Серпанки, винен у появі туману. Затята, рішуча і навіть трошки зверхня, вона заохочує Юґо й Хрюндика долучитися до шаленої пригоди. А що як Серпанка справді має чарівний дар і особливу долю?
Ще один шедевр європейського коміксу нарешті українською, цього разу — тривожний графічний роман про маленьку дівчинку та її уявного компаньйона з родини котових. Ця історія ламає всі бар’єри розкішними акварельними малюнками і плануванням наративу. Додайте нюансований сюжет і вправну передачу людського досвіду і маєте химерний, похмурий шедевр.
Христинка живе у великому будинку зі своїм батьком і кішкою Панною Котівною. Коли Котівна захворіває й помирає, Христина спустошена. Та коли вона лишається сама в сволїй кімнаті, відбувається щось особливе: з шухляди комода вискакує пантера й розповідає їй історії про далеку Пантерландію, де він — кронпринц. Історії Пантери заманливіші за справжнє життя Христини, але в створеному світі, без іграшок і друзів, все може вийти з-під контролю.
Історія про дивну заразу, що спустошує життя підлітків у передмісті Сіетла в середині 1970-х, розкриваючи жахливу природу шкільного відчуження — дикість, жорстокість, безперервну тривогу та нудьгу.
Ця дивна пошесть передається статевим шляхом. Хвороба має різні прояви— від огидно-гротескного до витонченого (і прихованого), — але якщо ти вже заразився, то це все. Шляху назад немає.
Ключові персонажі — хворі підлітки, здорові підлітки, поки здорові підлітки, — не перейняті тим, що відбувається, не є намагаються боротися з заразою, не поширюють інформацію про небезпеку чи навіть не шукають способу вилікуватися… Натомість ми стаємо свідками захопливого і моторошного портрету самої природи шкільного відчуження.
А потім починаються вбивства.
Настільки ж гіпнотично прекрасна, як і жахлива, «Чорна діра» виходить за межі свого медіуму, вправно досліджуючи динаміку осібної американської культурної миті і підлітків, що їх у неї затягнуло, — тоді, коли бути гіпі перестало бути крутим, але Бові все ще був занадто дивним.
Не кажучи вже про відростання рогів і скидання шкіри…
Східний Берлін, 1989 рік. У тіні Муру триває битва. Боягуз Мірко та бунтар Торстен змагаються зі шкільними хуліганами в епічній грі в настільний теніс. Розбиваючи м’ячі так, ніби на кону стоїть їхнє життя, вони не помічають, що світ навколо них ось-ось зруйнується.
З енергією та гумором Мавіл розповідає про Східну Німеччину свого дитинства, аж до падіння Муру.
«На добраніч!» – перший том історії про Аню-Ганю. Вже пізно, а Аня-Ганя досі читає. Батьки давно попрохали вимкнути світло. Її іграшки теж хотіли би спати. Але дівчинка вперто не вимикає лампу…
Ми знову розширюємося і пропонуємо вашій увазі початок нової серії – цього разу фантастики. І хоч імена авторів нашому читачу переважно невідомі, ця збірка – чудова нагода ступити у невідоме.
Побут далеких планет, масштабні війни з давнім злом, віртуальна реальність, дракониці, постапокліпсис, дюни і лабіринти – у спектрі поки малознаної нам естонської фантастики. Десять авторів різних поколінь, шкіл і напрямків і десять оповідань різних жанрів, традицій і настроїв, які засвідчують, що «золота доба» естонської фантастики не минула безслідно, а залишила по собі міцне і живильне підґрунтя, у якому можна натрапити на дорогоцінні краплі бурштинового сяйва.
Автори: Вейко Беліалс, Індрек Харґла, Сіім Вескімеес, Геінріх Вейнберґ, Мань Лопер, Маніяккіде Тенав, Яаґуп Махкра, Манфред Калмстен, Йоел Янс, Мееліс Фріденталь.
Шістнадцятирічний закритий ґей Саймон Спаєр навчається у середній школі та захоплюється мюзиклами. Одного дня він раптово виявляє в шкільному блозі повідомлення від Блу, який зізнається, що теж приховує свою орієнтацію. Між молодими людьми зав’язується листування, однак коли листи потрапляють у чужі руки, таємниця Саймона може вийти назовні…
Етапний, багаторазово нагороджений дебютний роман Беккі Альберталлі був екранізований під назвою «З любов’ю, Саймон» і заслужено вважається однією з найкращих, наймиліших і найдотепніших янґедалт-історій.
У романі переплітаються долі трьох абсолютно різних людей: жінки, яка захоплюється вільною боротьбою; письменника, який розмовляє багатьма мовами; та італійки зі шляхетної родини, яка стоїть на межі банкрутства.
Еллінор живе в маленькому селі на півдні Швеції. Одного дня вона реєструється на сайті знайомств: Мені 36 років, і я шукаю ніжного (але не занадто) чоловіка. Ця коротка фраза вирве її зі звичного життя у Стокгольм, у холодний, але звабливий світ видавництв, письменників і книг. Макс Ламас мріє про коханку, яка б розмовляла усіма його мовами, і яка б розуміла усе, про що він пише. Пошук ідеальної жінки веде його зі Стокгольму до Італії, де він знайомиться з маркізою, життя якої ось-ось перетвориться на руїни. Усе це відбувається на очах Лукреції – онучки маркізи, яка мріє лише про одне: вберегти від краху звичне їй життя, бо ні до чого іншого родина її не підготувала.
Та незважаючи на такі різні долі і життєві траєкторії, в усіх цих людей багато спільного. Перед нами коханці на межі зриву, ними керує жага до кохання, пристрасть, зваба і готовність іти в своїх бажаннях до кінця, а головне – їх об’єднує мрія, що тебе хтось колись таки зрозуміє.
Глибоко особиста історія від одного з найвідоміших європейських коміксистів Європи, яка відгукнеться всім, хто обрав любов, попри всі перешкоди.
Одного літнього вечора на вечірці Фред зустрів Каті. Хоча вони майже не розмовляли, він добре запам’ятав її витонченість і відстороненість. За багато років вони перетинаються знову, і цього разу між ними миттєво спалахує зв’язок. Але коли стосунки серйознішають, знервована Каті каже йому, що і вона, і її трирічний син — ВІЛ-інфіковані. Надзвичайно красиво та ощадливо Петерс простежує розвиток їхньої близькості та їхніх стосунків із лікарем, чия прихильність і відвертість дозволяють їм повністю усвідомити свій пристрасний зв’язок.
Один із найгучніших минулорічних коміксів, шедевр Дарсі ван Полґіста та Ієна Бертрама «Пташеня» вийде наприкінці зими українською у «Видавництві»! Сюреалістичний, кривавий, надзвичайно виразний та деталізований, найгучніший минулорічний інді-шедевр уже перекладений українською і неспішно готується до друку.
Таким чином ми знову розширюємо жанрову палітру мальованих історій, але продовжуємо триматися одного з основних фокусів, зокрема феміністичної тематики.
Ярослава Стріха, перекладачка видання:
«“Маус. Історія вцілілого” Арта Шпіґельмана (1980-1991) – автобіографічна розповідь нью-йоркського художника-інтелектуала, що його батьки, польські євреї, пережили свого часу Голокост. І формула “свого часу” тут є великою умовністю, адже мовби передбачає, що головний герой, альтер еґо автора, живе вже в іншому часі (мирному, повоєнному, віддаленому від злочинів минулого). Насправді ж історичний досвід значно ближче, ніж хочеться сподіватися, від нього не втекти, адже всі ми на великий відсоток складаємося з історії – великої й малої, родинної. Минуле накопичується, вирує, проростає в теперішнє (і дим від крематорію Аушвіцу, про який батько головного героя розповідає в одному кадрі, вже в наступному кадрі зливається з димом від цигарки оповідача). Значною мірою, “Маус” досліджує саме те, як можна приручити минуле і жити з ним далі.
Головний герой “Мауса” розпитує батька про довоєнне життя і досвід під час Голокосту, щоб створити про це комікс. “Маус” – один із найцікавіших літературних текстів про травму другого-третього покоління після катастрофи, про тих, хто виріс у тіні чужого болю й намагається привласнити й переповісти по-своєму досвід, що опирається оповіданню, знайшовший власний голос, всупереч тиску традиції. У нашому закутку Європи між великими історичними травмами ніколи не минало більше кількох поколінь, а в нас травматичний досвід тих, кого особисто не зачепила трагедія, але кому все одно доведеться жити із провиною вцілілого і жахом секонд-генд, проговорено мало, тож “Маус” не лише актуальний для багатьох, якщо не всіх потенційних читачів, а й заповнює напівпорожню нішу.
“Маус” – єдиний на сьогодні комікс, що здобув Пулітцерівську премію, й один із перших, що привернув широку увагу дослідників, ставши певною віхою в історії цього медіуму. Крім того, доти українському читачеві були доступні здебільшого американські мейнстримові комікси, а “Маус” познайомить із андеґраундним коміксом, з його окремішньою естетикою й художньою генеалогією».
Обидві частини роману вийдуть у «Видавництві» під однією оправою. Переклад з англійської Ярослави Стріхи. Летеринг Світлани Самохіної. Редактор Віктор Мартинюк. Коректорка Марина Гетманець.
Багато років король і королева намагалися завести дитину. Їхнє бажання здійснилося двічі, коли винахідниця і відьма подарували їм маленького дерев’яного робота і зачаровану принцесу-поліно. Але є одна заковика: щоночі, коли засинає, принцеса перетворюється на звичайне поліно. Її можна розбудити лише чарівними словами: «Прокинься, маленьке поліно, прокинься».
Робот і принцеса нерозлучні, допоки одного дня сплячу принцесу-поліно випадково не вивозять у невідомі краї. Тепер її відданий брат повинен знайти її та повернути назад у королівство. Брат і сестра мусять по черзі доставити одне одного додому, а дорогою на них чекає безліч пригод, пов’язаних із Грибною Королевою, Чарівним Пудингом, Малям у Трояндовому Кущі та Старою Пані в Плящці.
Це перша книжка-картинка для дітей відомого художника-графіка Тома Ґолда, натхненна казкою на ніч, яку він вигадав для своїх доньок. За його словами, «я намагався створити книжку, натхненну трьома різними типами книг: книжками, які пам’ятаю, що любив у дитинстві, книжками, якими захоплювалися мої доньки, і книжками, які мені подобаються зараз, коли я вже дорослий. Я хотів, щоб книжка мала власну особливу атмосферу, але водночас функціонувала як класична казка на ніч».
Ночами, коли наш син, здається, хоче лише стрибати в ліжку вгору-вниз, ми розповідаємо йому історії про те, як усі люди, яких він знає, саме цієї миті сплять. Ми говоримо про те, де вони сплять, що вони робили того дня і що їм сниться.
У цій історії ми хотіли глянути ширше, що розповів би місяць про те, як діти з усього світу, які живуть у дуже різних умовах, лягатимуть спати сьогодні ввечері.
«Місячний камінь» – ще одна поетична, незвичайна і надзвичайно красива історія, де сама Ісландія теж серед персонажів. 1918 рік, Рейк’явік беззахисний перед епідемією іспанки, яка уже пронеслася Європою, Азією та Північною Америкою і зараз підбирається до берегів острова. Але крім епідемії, Захід приніс в Ісландію і кіно! І саме магія екрану здатна показати, що не все так погано і безнадійно. Мані Стейну Карлссону, упослідженому молодому ґею, слід вирішити, чи лишитися в найтемніший час Рейк’явіка в цьому уявному кіносвіті, а чи триматися за суспільство, яке його так завзято відкидає.
Колекція із 30 дотепних історій від однієї з провідних авторок сучасної естонської дитячої літератури буде цікавою як дошкільнятам, так і всім поціновувачам абсурду і фентезі, незалежно від віку. В книжці Пірет усе є живим, дихає і відчуває – будь то светр, який любив обійматись, полохливий мобільний телефон чи корівка, що захопилася мистецтвом ікебани. Ба навіть продукти живуть своїм насиченим життям: яйце захопилося йогою, морква бачить сни, а крінґель святкує День народження. Це чудернацький, дивакуватий і часом дурнуватий світ, частиною якого можемо бути і ми.
Вітаємо в альтернативній Америці двотисячних — світі, що пережив великий землетрус, глобальні пандемії й перекроювання політичної карти; у реальності, де багатії можуть збудувати собі нові міста, а бідарі заселяють зруйнований міст між Сан-Франциско й Оуклендом, створюючи напіванархічну державу з власними законами. Колишній провінційний коп і охоронець-невдаха Беррі Райделл отримує від нового роботодавця завдання повернути окуляри, імпульсивно поцуплені мешканкою Мосту, велокур’єркою Шеветт Вашинґтон. За неприкметним на перший погляд, хоч і дорогим аксесуаром тягнеться низка жертв, а пошуки зіштовхують Райделла не лише з продажними копами й найманими вбивцями, але й із хакерами, сектою свідків теле-Ісуса та юристами поліційного шоу. Перший роман Трилогії Мосту з властивими Вільяму Ґібсону проникливістю й іронічністю досліджує виживання людей у новому тисячолітті, де технології, медіа й інформація остаточно змінили наше уявлення про нас самих.
Хай ти п`єш флетвайт на кокосовому молоці й замовляєш додому суші — та якщо в грудях твоїх тріпоче українське серце, у тебе хоч-не-хоч виникне потреба зварити справжній борщ. Саме так сталося з Андрієм, простим хлопцем, який гідно прийняв борщовиклик. Цю книжку можна було б назвати «Одіссея борщу», якби Одіссей у своїх мандрівках ніколи не виїжджав за межі Київської області, а відповіді на фундаментальні питання життя і смерті шукав у капустяних базарних рядах. Чи відкриється Андрію таємниця справжнього борщу? Ходіть подивіться. Він старався.
Написала Євгенія Кузнєцова
Намалювала Софія Сулій
Цієї зими Торі, Чарлі та Оліверові Спрінґам доводиться доволі складно. Всі вони намагаються пережити це Різдво без зайвих драм. Оліверові хочеться просто пограти з братом і сестрою в «Mario Kart», але Торі й Чарлі потрібно спершу розібратися з похмурими спогадами з останніх кількох місяців.
Чи розділить це Різдво сім’ю Спрінґ, чи навпаки — зможе об’єднати їх?
Червень 1941 року. Тихе село в Центральній Литві збурене появою радянської армії. Родині малого Альґюкаса дають лише десять хвилин на збори, перш ніж їх посадять у переповнений вантажний потяг, що прямує до засніжених рівнин Сибіру. Полишивши рідні родючі землі й плин сільського життя, вони змушені пристосовуватися до нових жорстоких умов, голоду та холоду. Альґюкас вчиться уникати щоденних труднощів завдяки силі своєї уяви, олівцям, паперу та книжці японських віршів — хайку.
Взявши за основу історію дитинства свого батька, письменниця Юрґа Віле разом із художницею Ліною Ітаґакі береться за зображення одного з найтемніших періодів європейської історії. Побачений очима дитини, він перетворюється на гімн силі людської витривалості і надії.
Карколомна автобіографічна манґа, яка захопила інтернет! Це чесний і щирий погляд однієї молодої жінки на свою сексуальність, психічний стан і дорослішання у наші часи, зворушлива історія з виразним малюнком, який викликає і сміх, і сльози, зображає не лише пробудження сексуальности авторки, а й чимало інших особистих аспектів її життя, які зрезонують і вам.
Манґа «Мій лесбійський досвід самотности» побачила світ улітку 2016-го, а вже наступного року здобула нагороду Crunchyroll Anime Award за найкращу манґу. Publishers Weekly та Amazon назвали її одним із кращих коміксів 2017-го, а Teen Vogue включив до свого списку мальописів «Найкращі квір-книжки для святкування Прайду 2017». У 2018 році нагороджена премією Гарві в категорії «Найкраща манґа».
Серед суворої ісландської зими невловна, загадкова лисиця влаштовує звіролову подорож, що переродить їх обох. На краю обжитої людьми землі натураліст намагається облаштувати життя молодої жінки із синдромом Дауна, яка дивом вижила в кораблетрощі і яку він урятував від покарання за несвідомий злочин. Це витончений, чарівливий роман-притча, у фіналі якого життя всіх героїв змінюється незворотно. Переможець премії Nordic Council Literature Prize 2005 року (найбільша літературна нагорода Північної Європи) «Дитя землі» — почасти детектив, трохи казка і в кожному разі ідеальне знайомство з літературним талантом світового рівня.
Знаючи, що їхня бабуся тяжко хвора, четверо братів та сестер домовилися про те, щоб завадити Смерті її забрати. Але Смерть все одно прибуває, як і мала би. М’яка та природна, вона має достатньо часу, щоб допомогти дітям зрозуміти цінність втрати життя і важливість спромоги попрощатися востаннє.
Книжка отримала численні міжнародні нагороди, перекладена на десятки мов та вважається одним з найкращих дитячих видань в світі про те, як говорити з дітьми про втрату близької людини.
Ми говорили, що серйозно взялись за видання українських авторів та працюємо над деякими проєктами…
Канонічний твір у жанрі «кіберпанк», Відзначений премією «Неб’юла» (1984), «Г’юґо» (1985) і Меморіальною премією імені Філіпа Діка. Це перший роман Ґібсона, який відкриває трилогію «Кіберпростір», наступні томи якої теж вийдуть українською. У цьому творі розглянуті такі поняття, як штучний інтелект, віртуальна реальність, ґенна інженерія, транснаціональні корпорації, кіберпростір (комп’ютерна мережа, матриця) задовго до того, як ці поняття стали популярними в масовій культурі.
Це оповідки про незвичайну подорож: від маленьких шведських містечок до пустель Невади і крижаного холоду Сибіру. Подорож, в якій діти дружать із полишеними роботами… у світі, де вільно бродять динозаври.
Це оповідки з Кільця.
Історії, розказані як словами, так і приголомшливими ілюстраціями, вони фіксують не надто віддалену реальність, яка зображає як розвиток технологій і природи може спричиняти хаос і дива в нашому світі… Історії про надію, яку ми все ще можемо знайти в тому майбутньому.
«Оповідки з Кільця» ідеально пасуватимуть для шанувальникам як «Дивних див», так і «Парку Юрського періоду» чи «Джуманджі». Це неймовірний, геніальний твір, який прикрасить будь-яку колекцію.
Який він — тілесний простір із важливим локусом твого існування? У якій точці перетинаються площини чоловічого й жіночого, породжуючи задоволення, залежність, огиду і відповідальність? «Нефокусований маніфест про клітор» — саме так данська газета «Information» називає книжку Рікке Віладсен «Татуювальник і клітор». Текст запрошує читачок і читачів у світ сновидінь головної героїні, в якому плоть і культура стають невід’ємними. Спроби пізнання власної ідентичності, передусім сексуальної, ще не сміливі, перші, притлумлені, втім визрівають у чітко гендерні стереотипи. Авторські образи подекуди жорсткі, потворні, далекі від ідеального образу чоловіка чи жінки. Апофеоз кінцевого просвітлення героїні наступає в цілковитій самотності, далеко від людей і пристрастей. Слова і графіка — вичерпно доповнюють одне одного. Феміністична призма дає зрозуміти: хто така жінка як об’єкт споглядання, замилування, «використання» й суб’єкт відтворення. Скільки їх — народжених дітей, викинутих на смітник історії ціною жіночої насолоди й чоловічої «самодостатності?»
У своєму надзвичайному графічному спогаді Нора звертається до теми антисемітизму в сімейній історії зокрема й препарує національну провину Німеччини за Голокост – і поточне сповзання країни до радикально правої риторики – загалом.
Надзвичайно красивий і щирий погляд зі сторони на Чорнобильську трагедію, тих, хто живе в зоні відчуження і те, яким є життя після катастрофи.
26 квітня 1986 року, Чорнобиль: ядро реактора атомної електростанції починає плавитися. Це найбільша ядерна катастрофа ХХ століття. Хмара, навантажена радіонуклідами, пролітає тисячі миль у будь-який бік, забруднюючи природу, міста, і людей, які й не здогадувалися небезпеку і не могли себе захистити. Емманюелю Лепажу було 19 років, коли він, недовірливо, дивився і слухав ці новини по телебаченню.
22 роки потому, квітень 2008 року: Лепаж їде до Чорнобилю, щоб розповісти, як текстом, так й ілюстраціями, про життя вцілілих людей та їх нащадків, які живуть на забрудненій радіацією землі.
Хоча тема Чорнобилю багато висвітлена в репортажних та історичних виданнях, охудожненої та графічної літератури на цю тему майже не існує. Саме тому цей роман не тільки важливий для українців, а й здатен привернути достатньо уваги через свою якість та осібність. Вперше роман був виданий в 2012 році і звідтоді перекладений на кілька мов, зокрема англійську.