Відправка замовлень - 3 листопада
Найкраща сімейна сага у класичному перекладі видатного українського перекладача Євгена Поповича
Передмову до видання написав український письменник і літературознавець Тимофій Гаврилів
Перлина творчої спадщини Томаса Манна
Легендарна сага, удостоєна Нобелівської премії з літератури, майстерний і філігранно виписаний портрет сім’ї на фоні історичної епохи. Ця фамілія мала втілювати німецькі чесноти, однак вони народилися Будденброками — життя заборгувало їм від початку. Кохання і зради, боротьба і заздрощі, несамовита пристрасть і пекуча ненависть трьох поколінь клану — від владного патріарха Йоганна Будденброка до його онуків, не здатних втриматися від спокуси забороненого плоду, який їм пропонує світ.
Якщо вони не здатні ставитися до жінок з гідністю, то у них не буде жінок!
Вже понад два десятиліття на землях Сейлока лежить страшне прокляття. Перед смертю, народжуючи позашлюбного сина майбутнього короля, знехтувана і покинута матір Бера, сказала свої останні слова: “Віднині в Сейлоку не буде дочок”. І, занурюючись у темряву, забрала все світло з собою.
Відтепер порятунок країни ліг на плечі сироти Бера — велетня, що виріс серед Хранителів, обдарованого надлюдською силою і добрим серцем, та Альби — першої дівчинки, народженої за майже десятиліття, яка кинула виклик самому королю — жадібному і жорстокому правителю, що збудував свій трон на брехні, вбивствах і зраді. Бер — її охоронець, опікун, найкращий друг, довірена особа і найбільше кохання…
Та чи існує спосіб зняти прокляття так, щоб не знищити самих себе?
Близнючки Келла і Браяр все життя ховалися від могутньої чаклунки, яка зруйнувала їхнє королівство, і від людей, які не знають, що вони вовки. Кожна сестра має свою мету: Браяр — вийти заміж за принца союзної зграї і врятувати Золотий двір, а Келла — залишатися таємницею, тінню своєї сестри і запасним планом. Ніхто, окрім принца Грея — друга дитинства і нареченого Браяр, не знає, ким насправді є Келла. І лише в ту мить, коли сестри вперше виходять із укриття, зла чаклунка повертається з новим сонним прокляттям для останньої спадкоємиці Золотого двору.
Келла, змушена рятувати сестру, королівство і власну спадщину, вирушає на зустріч випробуванням, відкриваючи для себе світ, про існування якого вона навіть не підозрювала. І там, поза межами жорстокого вовчого світу, вона вперше запитує себе: ким би вона могла стати, якби наважилася на це?
Книжка для сина, написана на війні
Він міг показувати сину світ, навчати і просто бути поруч. Натомість пішов захищати свою державу у російсько-українській війні. Та попри виснажливі воєнні будні головний герой не забуває бути батьком. Так виникає ця книжка — розмова із сином, який залишається далеко, але водночас завжди поруч — у самому серці.
Тут немає батальних сцен чи описів боїв. Валерій Пузік намагається продемонструвати, що навіть у час найжорстокіших війн у центрі всього — людина. Він веде читача уламками спогадів, рефлексіями сьогодення і мріями про майбутнє, створюючи власну фронтову реальність.
Ця книжка — це тут і зараз, у якому перебувають тисячі солдатів на війні. Це живий нерв, який не дозволяє залишатися байдужим до всього, що тебе оточує. Це вузька стежка над прірвою, яку потрібно пройти, щоб врешті побачити світло — своїх дітей, своїх рідних і свою мирну країну.
Сучасний ретелінг класичної казки «Білосніжка і Червона Троянда» для шанувальників романів Голлі Блек
Історія сестер, які повстають проти життя, яке не обирали, і виборюють право на власну, ще ніким не написану історію
Західний ліс. Місце, яке завжди нагадуватиме Ро про батька. Тут він побудував сад, навчив доньок господарювати й розповідав казки про фей — як їх викликати й захищати себе від їхньої магії. Коли він помер, сім'я опинилась у злиднях, а щоб вижити, матері доводиться прийняти рішення покинути власний дім на узліссі. Але Ро не готова залишити ліс, а ліс не готовий відпустити сестер…
Однієї ночі, повертаючись додому з полювання, Ро випадково опиняється між ведмедем і лисицею, втручається у справи фей і заманює у пастку сестру Ейрвін. Тепер їхній єдиний шанс вижити — подолати прокляття фей, дізнатися правду про власного батька і вберегти дорогоцінне лисеня від небезпеки.
Санді Форрестер живе з сім’єю в мальовничому Озерному краї північно-західної Англії. Вона не така як всі: деякі справи вирішує значно ретельніше за інших людей, у визначені дні мусить їсти тільки білу їжу, п'є лише газовані напої та уникає годинника. Вона має старий підручник з етикету, який допомагає орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, а коли щось іде не за планом, звертається до своєї сицилійської фольклорної скарбнички. Єдине, що Санді не в змозі контролювати, — свою розумну і вперту доньку-підлітка Доллі, яка ось-ось випурхне із сімейного гнізда на волю.
Коли поруч оселяється яскрава і харизматична пара Віти і Ролло, життя Форрестерів набуває яскравих кольорів. Сусіди порушують майже всі правила Сандей, але водночас поруч з ними вона вперше почувається потрібною. Але за їх чарівністю приховано щось значно темніше… Адже Санді має те, про що Віта мріяла все життя, — доньку.
Починати все спочатку ще ніколи не було так смачно!
Інколи речі не ламаються. Вони просто стають на свої місця.
Все, про що так мріяла Голлі — успішна кар’єра, кохання і власний будинок, — зруйновано зрадою. І лише випадкова ідея відновити стареньку крамницю солодощів, про яку залишилось так багато теплих спогадів, стає можливістю розпочати нове життя. Але навіть серед цукерок, льодяників і шоколаду не все так просто: крамничка руйнується, а місцеві бюрократи й забудовники жадібно потирають долоні. Чи зможе Голлі уникнути закриття крамнички? І чи знайдеться в її серці місце не лише для солодощів, а й для кохання?
Обережно! «Солодка крамничка другого шансу», наповнена докладними описами солодощів, змушує повірити, що за найкращі речі в житті дійсно варто боротися. І мова зараз не про шоколад.
Епічна історія про магію, помсту та імперію на краю загибелі.
Перший в історії роман, дія якого відбувається у всесвіті League of Legends.
Камавор — безжальна земля із закривавленим імʼям. Лицарі імперії несуть загибель усюди, куди ступають.
Каліста прагне це змінити. Після коронації юного й егоцентричного Вієґо Каліста присягається стримувати згубні інстинкти свого дядька й бути повірницею, радницею і генералкою його війська. Однак плани руйнує отруйний кинджал убивці-найманця: клинок ранить Ізольду, дружину Вієґо, і та занедужує від загадкової невиліковної хвороби.
Ізольді стає дедалі гірше, і Вієґо у своєму божевіллі та скорботі падає все нижче й от‑от потягне за собою весь Камавор. У спробі врятувати королівство Каліста наважується на відчайдушний крок — вирушає на пошуки загублених ще за давніх‑давен Благословенних островів. Подейкують, саме там можна віднайти порятунок для королеви.
Але в столиці Благословенних островів аж геть не все так чисто, і мстивий наглядач прагне використати Калісту у власних жорстоких махінаціях. Їй доведеться обирати між вірністю королю і вчинком, у правильності якого вона не сумнівається, — адже навіть перед лицем непроглядної темряви найменший прояв честі може запалити промінь, що врятує світ.
Око Доло — мільярдер і відданий шанувальник роману «Маленький Принц», член закритого і втаємниченого клубу «Код 612», що об'єднує найбільших цінителів роману Антуана де Сент-Екзюпері. Мета клубу — з'ясувати, що насправді сталося з автором, який загинув під час останньої авіаційної місії у липні 1944 року. Адже його тіло так і не було знайдено, а деталі зникнення разюче нагадують історію його героя — Маленького Принца. Око Доло наймає енергійну молоду стажерку із детективної компанії «Фокс Компані» Анді і колишнього пілота літака — Невена.
Подорож у пошуках істини починається. Якщо ви в це повірите...
Унікальна історія японського лейтенанта Хіро Оноди, який загубився у часі і просторі маленького філіппінського острова Лубанґ
Сучасна казка про Робінзона Крузо, який загубився серед справжніх джунглів й ілюзорної імперської честі
На краю світу, серед лісів і гір Філіппін, розгорнулась історія, замкнута в часі та загублена в просторі. Кінець 1944 року, військова поразка змусила японську армію відступати з острова Лубанґ. Лейтенант Хіро Онода отримав наказ – за будь-яку ціну утримувати острів до повернення Імператорської армії. Є лише одне правило: заборонено гинути від власної руки. У випадку, якщо вас захопить ворог — ввести в оману. Так розпочалася подорож Оноди – мандрівка крізь кілька десятиліть вигаданої війни.
У книзі «Сутінки світу» Вернер Герцоґ увічнює роки абсурдної боротьби Оноди. Солдата, який серед павутини вигаданих битв, сліпої віри в ілюзорну імперську честь і реальних фізичних випробувань, втрачав в собі найважливіше — людину.
Про людину можна багато чого дізнатися за книжками, які вона обирає в бібліотеці
Джун Джонс працює помічницею у бібліотеці і вірить, що кожна книжка має власний унікальний запах, а запах бібліотеки — це поєднання ароматів тисячі різних історій. Увесь свій час вона проводить за читанням — працює з книжками, повертається додому до книжок та й розважається, перетворюючи людей навколо на персонажів історій. Єдине, що Джун не любить — це виходити у світ. Але одного дня бібліотека, яка зберігає найдорожчі спогади про її матір, опиняється під загрозою закриття. Саме тому Джун з пані Б, що злісно критикує романи Ішіґуро і Маркеса, шкільним другом і фанатом «Гри престолів» Алексом Ченом, восьмирічним Джексоном, що любить читати «Володаря мух», та групою інших чудернацьких місцевих жителів вирішує боротися за збереження найдорожчого місця в Чалкоті і вперше після смерті матері відкривається іншим людям.
Щоб врятувати бібліотеку і книги, які так багато означають для кожного з них, Джун мусить нарешті змінити своє життя. Адже бібліотека — це не лише книжки і рятуючи її — є шанс врятувати себе.
Іспанія, 1943 рік. Повія в місті Більбао народила хлопчика і віддала його на опіку єзуїтів. Ґаліція — жінка народила дівчинку і віддала її монахиням жіночого монастиря. Хуліан і Вікторія. Вони батьки Марії, нашої авторки і головної героїні.
Марія Ларреа — дочка емігрантів. Вона виросла серед акторів театру, декорацій, вогнепальної зброї батька, баскського революціонера і буйного п'яниці, біля красивої мовчазної матері, під насмішки друзів. І попри все стала кінорежисеркою, закохалася, створила сім’ю і відірвалася від місця свого походження. Аж доки двадцятисемирічній Марії ворожка не сказала, що вона — не донька своїх батьків. Так доля потягнула її назад, у минуле. І щоб дізнатися правду, Марія мусить повернутися до Більбао, міста, в якому народилася...
Автобіографічний пазл, наповнений несподіваною романтикою серед болючої правди, веде лінією життя авторки — від сирітства і брехні батьків до палкої кориди, кохання і народження письменниці.
Ніжна і пристрасна історія першого кохання двох молодих людей, які опинилися по різні боки політичного розколу на початку 1980-х років у Польщі на тлі жорстокого занепаду комунізму.
Від сп'яніння першого кохання до тихої меланхолії дорослішання та розлуки, «Крізь темряву пливу» — це потужна суміш романтики, повоєнної політики, інтриг та історії. Спонукає до роздумів та досліджує свободу і кохання у всіх його втіленнях.
Маленькі іскри теж викликають пожежі.
Випадкова зустріч Людвіка і Януша біля річки у літньому сільськогосподарському таборі переростає в пристрасний роман. Опинившись у прекрасному природному світі, віддаленому від суспільства та упереджень, Людвік і Януш закохуються. Але в суспільстві, що жорстоко поділене на репресивно комуністичну та католицьку ідеології пристрасть, яку вони поділяють, абсолютно немислима.
Літо кохання завершується. Януш швидко підіймається в партійних лавах і отримує посаду в міністерстві. Людвіка тягне до імпульсивних актів протесту, він не може ігнорувати економічну нерівність навколо. Таємне кохання і особисті політичні розбіжності знищують їх, оскільки обидва чоловіки борються за виживання в умовах режиму, що перебуває на межі колапсу.
Проїжджаючи рідним краєм, оповідач бачить на повороті вулиці силует — обличчя, схожість якого з його першим коханням вражає в саме серце.
Історія, що розпочалась двадцять п'ять років тому із зустрічі двох абсолютно різних підлітків: один, досить сором'язливий, син вчителя, старанний студент і досвідчений читач; інший — селянська дитина, бунтівний, харизматичний і загадковий, улюбленець дівчат.
Їхній потяг негайний і недвозначний. Їхні таємні обійми відбуваються з трепетом, сповненим почуттям провини та заперечення. Таємниця, що їх оточує, лише підсилює пристрасть. Але Тома не здатен висловити свої почуття і прийняти себе таким, яким він є. Він зникає з життя оповідача так само несподівано, як і з'явився, залишаючи юному Філіппу рану першого кохання, яка ніяк не загоїться.
Коли ця історія закінчується, через роки, автор з нескінченним сумом дізнається, що Тома, який був таким світлим в юності, все життя намагався завадити своїй натурі, приховати її від усіх, тим самим прискорюючи свій трагічний кінець...
В епоху нових можливостей перед нашими очима вимальовуються дві долі: однієї молодої людини, що стоїть на межі заперечення очевидного, життя у брехні й страхові, та іншої, яка стане романістом і оповідачем історій.
Історія їхнього кохання — це складне і гостре спостереження, звільнене від будь-якого морального осуду, про те, як важко бути самим собою в певних соціальних чи сімейних рамках. І чи можливе щасливе життя за цими рамками?
Ава і Кає були найкращими подругами. Доки однієї ночі два роки тому вампіри не пробили магічний бар’єр, що захищав їхнє місто, і під час наступної атаки мати Кає була вбита, а Ава перетворилася на вампірку.
Маючи кожна свою мету, вони опиняються разом у проклятому лісі. Вони є найбільшою загрозою одна для одної, але також єдиною надією пройти через ліс неушкодженими. Чи вдасться їм попри різні погляди відновити стару дружбу? А, можливо, і романтичні почуття, які жевріли поміж героїнями до тієї страшної ночі?
У 2020 році величезні ресурси — людські та фінансові — були залучені для боротьби із пандемією COVID-19 та задля збереження людських життів. Утім за прогнозами засновника Microsoft, філантропа та мільярдера Білла Ґейтса, у наступні роки економічний збиток, нанесений зміною клімату, буде ще серйознішим. А нищівні повені, шторми, пожежі й посухи можуть завдати непоправної шкоди людству.
Ґейтс уже понад 10 років займається дослідженням питань зміни клімату, і ця книжка — результат його здобутків. Об’їздивши майже увесь світ та поспілкувавшись з експертами у галузі фізики, хімії, біології, техніки, політології та фінансів, він сформував свій план уникнення глобальної екологічної катастрофи. Кінцева мета цього плану — зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу до нуля. Це неймовірна мета, яка, на думку Ґейтса, є єдиноможливим шляхом до порятунку нашої планети.
Ми всі знаємо, що промисловість шкідлива, але більшість із нас навіть не уявляє наскільки! У книжці Ґейтс розказує, як шкодить довкіллю виробництво м’яса, збір урожаю, використання синтетичних добрив, а також виробництво буквально всього, чим ми користуємося щодня — від одягу і харчових продуктів до техніки та гаджетів. А ще Ґейтс дасть відповідь на запитання, чи врятують нас від екологічної катастрофи новітні технології, електроавтомобілі та висаджені дерева?
Спекотне літо, Французька Рив’єра і сімнадцятирічна Сесіль — втілення безтурботної юності, нестерпної чарівності і пристрасті до життя. Вона відпочиває на віллі свого батька — диявольськи прекрасного серцеїда, і його нової коханки, насолоджуючись плаванням, мріями і романтичними пригодами зі студентом-юристом.
Але ідеальний світ опиняється під загрозою, коли на віллу приїздить найкраща подруга її покійної матері, і між дорослими зароджується кохання. Юна Сесіль вдається до підступного плану, щоб розлучити їх... Але чи впорається вона із трагічними наслідками власних темних бажань?
«Привіт, печале» — це позачасова провокативна історія, що розбиває вщент традиційне уявлення про шлюб, дорослішання, свободу і сексуальність. Франсуаза Саґан досліджує темінь людської душі і силу взаємозв'язків так, що ви не вийдете звідти неураженими.
Ніколи ще наука і технології не розвивалися такими стрімкими темпами, як сьогодні. Штучний інтелект, віртуальна реальність, криптовалюти, роботи, цифрова біологія, вживлення чипів — все це здобутки наукового прогресу, які є реальними вже сьогодні.
А протягом наступних 10 років ми досягнемо ще більшого технологічного прориву та ще більше накопичимо багатства, — в цьому впевнені автори цієї книжки. У ній вони виклали основні прогнози на майбутнє, яке точно зміниться за цей час до невпізнаваності.
Як і що ми будемо їсти, як будемо робити покупки, розважатись, навчатись, лікуватись, заробляти гроші? Як на наше повсякденне, особисте і професійне життя вплине розвиток штучного інтелекту? Та чи будемо ми врешті жити довше 100 років?
Війна увірвалася у кожен дім, поділила життя на «до» і «після», стала нашою новою реальністю. Щодня з'являються все нові й нові питання — як саме з цією реальністю співіснувати, не втратити в ній себе і до яких викликів ми маємо бути готовими.
Як ми можемо підготувати себе і країну до збільшення кількості людей з інвалідністю? Яким вектором рухатимемося далі? Чи не відступимо від цінностей, за які віддають життя наші люди, — свобода слова, рівні права? Як підготуватись до післявоєнного стану — можливого рівня насильства, радикалізму? Куди може зникати емпатія під час війни, навіть у найбільш чуйних людей? І чому ми ніколи не зможемо бути такими, як до 24 лютого?
Книжка громадської активістки Тані Касьян «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» наповнена історіями як людей не публічних, так і медійних особистостей нарівні з іншими. Чи усвідомлювали можливість повномасштабного вторгнення, чи складали тривожні валізи, де були напередодні 24 лютого… А також думками психотерапевта про те, чому люди не вірили до останнього, що може статись ескалація війни.
Авторка розповідає і про власний досвід, згадує, яким був 2014-й рік для її рідного Маріуполя, та описує свою тривожність на початку лютого 2022 року, розмови з психотерапевтом, ветераном АТО.
Разом з читачем Таня Касьян пройде шлях від першого усвідомлення війни до відповідей на питання «Як не програти після перемоги?». Бо навіть коли здається, що світло згасло, варто пам’ятати — воно завжди є всередині нас. І ми точно можемо його зберегти.
Звичайна студентка-книголюбка раптово перероджується в іншому світі у тілі маленької дівчинки на ім'я Майн. Світ навколо темний від неграмотності, а книжки — недоступна розкіш. Та Майн не уявляє життя без читання і якщо книжок навколо немає — вона створить їх сама! Її мета проста — стати бібліотекаркою і наповнити новий світ словами, знанням і світлом.
«Сходження буквоїжки. Я зроблю все, щоби стати бібліотекаркою. Частина 1. Якщо у вас немає книжки — створіть її! Том I» — це перша манґа видавництва Лабораторія, у якій пригоди, дружба, боротьба за своє покликання і мрію тісно поєднуються із палкою любов’ю до книжок.
Ця книжка розповідає про психіатрію через призму окремих історій, розказаних самими героями: про те, як жити з тим чи іншим розладом, як лікуватися і працювати у психіатричних лікарнях, як дбати про рідних, які мають психіатричні діагнози. Такі свідчення нерозривно пов’язані з особистостями оповідачів, з їх багатогранними «я» — тож ці історії в першу чергу про людей, а не про хвороби. Ще одна тема, яка виступає тлом і контекстом до ділення — складна і суперечлива історія психіатрії, і зокрема — її відображення в архітектурі, яка стає дзеркалом суспільних і медичних настроїв.
«Чи чути звук дерева, що падає у лісі, якщо нікого немає поруч?» — це запитання запрошує стати свідками: уявно переступити поріг психіатричної лікарні, вислухати чужі переживання, побачити, як вони перестають бути незрозумілими і відлякуючими, стаючи натомість частинами загальнолюдського досвіду.
В житті немає жодних гарантій. А якщо ти просто хочеш працювати і отримувати гідну заробітну плату? У цій книжці експертка з економіки Павліна Чернева доводить, що кожна людина має право на гарантовану роботу.
Пандемія призвела до величезних втрат – ринки обвалювалися один за одним, а безробіття хвилею прокотилося світом. Для того, щоб уникнути цього у майбутньому Чернева пропонує теоретичну модель «гарантованої роботи». У основі ідеї – можливість добровільного працевлаштування на державну службу кожному, хто цього потребує. Чітко та переконливо авторка перераховує численні переваги такої політики та пропонує план її впровадження.
Безробіття дорого обходиться людям, громадам та державам. Але ці втрати поєднуються та множаться, доки ми це толеруємо. Саме тому модель «гарантованої роботи» стане інвестицією у людські та природні ресурси, а також формою щеплення проти епідемії безробіття.
Компанії, особливо великі, і досі лишаються надміру бюрократичними. І це їм шкодить: зміни впроваджуються повільно або й узагалі відсутні; потреби працівників не враховуються, а інноваційних рішень не народжується — бо такі установи не надихають. Як таким організаціям стати креативними, гнучкими, сучасними? Створити іншу бізнес-модель — децентралізованої людиноцентричної організації з мінімальним формалізмом, іншим перерозподілом відповідальності; динамічністю на всіх рівнях; меритократією; відчуттям власного ком’юніті всередині компанії тощо. І ця нова модель орієнтується не на бюрократію, а на людинократію в основі своїх принципів.
Людинократія, згідно з авторами, це така форма організації робочого процесу, за якої людський внесок у компанії є найвищим, основним акцентом її діяльності.
10 питань — саме стільки потрібно, щоб переговори пройшли добре. Всього 10 структурованих, чітких і лаконічних речей, про які потрібно домовитися під час перемовин, щоб спрямувати розмову у потрібному для вас напрямку. І тепер їх будете знати й ви.
1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав серйозне поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. В той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує.
Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гідно провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні.
Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним. Автор подає у книзі все настільки чітко й майстерно, що відчуваєш невидимий зв’язок між двома долями цих легендарних постатей.
Валіза, розбите серце і шалене бажання жити — це все, що залишилося в тату-майстрині Єви після втечі з рідного Сіверськодонецька. Новий дім, село Кунча на Хмельниччині, зустрічає дівчину безробіттям, туалетом на вулиці, холодним тазиком для купання і ще холоднішими поглядами людей. І коли здається, що гірше бути не може, у сусідній будинок заселяється колишній. І не сам, а разом із мамою, яка ненавидить Єву, і новою нареченою.
Трішки імпровізації — і Єва з місцевим хлопцем Марком вдають закоханих: усе просто, без почуттів і з одним непорушним правилом — не закохуватись. Але серце, той ще волелюбний орган. І в час, коли здається, що війна забрала все — рідне місто, роботу, впевненість у завтрашньому дні — чи варто відбирати ще й кохання?
У селі, назву якого знають лише місцеві, горить сливове дерево і будинок, де колись жила велика родина. А в іншому з'являється Дуся — доросла дівчина з плюшевим драконом у руках, чорними руками та розгубленим поглядом. Вона не пам’ятає нічого про себе і не знає, де її дім. Але життя кожного, хто її зустріне, зміниться назавжди.
«Мене звати Дуся» — це історія про пошук себе, дому, власної пам’яті та любові. Про страхи, які ми несемо з дитинства, втрати й відчайдушне прагнення бути видимими. І про те, як іноді чужі люди стають найріднішими.
Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?
Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей. На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.
1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав серйозне поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. В той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує.
Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гідно провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні.
Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним. Автор подає у книзі все настільки чітко й майстерно, що відчуваєш невидимий зв’язок між двома долями цих легендарних постатей.
Художньо обрамлена й історично доведена одіссея жовтого кольору французького медієвіста Мішеля Пастуро описує тернистий шлях, який вдалося подолати всім відтінкам жовтого, щоб заполонити світ людини. Від перших натільних малюнків теплого кольору вохри до скромного місця у повсякденному житті Європи на межі XIX століття і безколірного існування в сучасності. Мандруючи Європою, Східною Азією, Індією, Африкою і Південною Америкою, жовтий став частиною мистецтва, релігії, моди, літератури й науки і водночас залишився найменш визнаним. Сучасна Європа не надає йому особливого значення, але так було не завжди. Увесь спектр його відтінків — від світлих і теплих до темних і сірчаних — гармонійно лягає на історію людства. Священний символізм часів античності й демонічний відтінок фальшивомонетників, лицарів, Юди й Люцифера. Імператорський колір Стародавнього Китаю й індійський символ щастя. Жовтий скрізь, і Пастуро висвітлює багатство його захопливих образів із вправністю митця.
Як і чому одна з найосвіченіших і найкультурніших націй світу стала ініціатором найжорстокішої війни і геноциду в історії?
У вересні 1939 року війна розпочалася без особливого ентузіазму з боку звичайних німців, проте без їхньої активної участі і відданості вона не змогла б тривати майже шість років. Як мінливий перебіг війни — від стрімких перемог і блискавичних бліцкригів до поразок на сході та нищівних бомбардувань німецьких міст — змінив погляди, очікування і страхи німецького народу? Коли німці усвідомили, що ведуть війну-геноцид і як вони виправдовували її для себе?
Британський історик Ніколас Старгардт, спираючись на числення свідчення — щоденники і листи закоханих, судові протоколи і військові листування — досліджує, як німці пережили Другу світову війну, проливаючи світло правди на їхні мотиви і внутрішні конфлікти. Це реальна історія про страхи злочинців і надії переможців, розказана від імені очевидців — солдатів, вчителів, домогосподарок, нацистів, християн і євреїв, що розкриває реальні мотиви суспільства, яке підтримувало і виправдовувало жорстоку геноцидну війну.
Нас підтримує і супроводжує музика: в навушниках дорогою до роботи чи в колонках власного авто, із динаміків ноутбука чи під гітару з друзями на відпочинку, акапельно в укритті під звуки воєнної реальності чи у власних думках. І чи не вперше за столітній період російської культурної експансії, ми нарешті по-справжньому витісняємо чуже і відроджуємо та переосмислюємо власне.
Від питомих мелодій XX століття до їх обробки та сучасних хітів — українська музика стає гучнішою. Здається, що кожен хоча б раз в житті чув і мугикав «Червону руту» або ж «Чорнобривці», але настав час дізнатися більше про те, ховається за знайомими мелодіями радянського укрпопу.
Чи знали ви, що діти діячів УНР «винайшли» український джаз, гімн Києва був написаний за два дні, а всім відома «Пісні про вчительку» (так-так, саме та, що «зоре світова») приховує справжню воєнну таємницю? Філ Пухарєв — український журналіст та автор Telegram-каналу про українську поп-музику радянського періоду «ПЛАЙ», створив книжковий гайд, що розкриває історію ключових постатей української естради, історію пісень та головні події української попсцени.
Застерігаємо: читання книжки «Це вам не естрада» викликає непереборне бажання слухати музику. Рекомендуємо тримати напоготові навушники, носову хустинку і власну ностальгію.
Архітектура — це місце, де зіштовхуються фантазія і холодний розрахунок, а кожна нова споруда стає іконою, що покликана виражати історію і розкривати культуру країни. Але за екскурсіями, сувенірними ятками й туристичними маршрутами приховано щось значно більше.
Оперний театр у Сіднеї, Ейфелева вежа в Парижі, Пікова вежа в Гонконзі — це лише декілька відомих на весь світ споруд, що формують óбрази своїх міст і країн. Тисячі фото в соціальних мережах перетворюють їх на сучасні ікони, якими захоплюються, і водночас вони стають засобами маніпуляцій і впливу влади. Їх популярність — це інструмент брендингу: контури й форми викликають стійкі óбрази і цим перетворюють архітектурні споруди на об’єкти моди і хайпу. Поцілунки на фоні Ейфелевої вежі, кумедна «підтримка» Пізанської дзвіниці, пропозиції руки і серця серед хмар Бурдж Халіфи — це більше не видовищна краса. Це двигун економічного зростання.
Соціолог Леслі Склер влучно цитує Воргола («усі магазини стануть музеями, а всі музеї — магазинами») і вчить читати культові будівлі за лініями і деталями, розуміти, як вони стали архівами пам'яті й інструментами влади. Він по цеглинках розкладає основи капіталізму і доводить, що за архітектурою стоїть не лише стиль та історія.
Книга «Проєкт «Ікона» не про споруди. Це подорож у світ емоцій, вражень і маніпуляцій міста, яке стає театром, де архітектура — це актори, а кожна нова п’єса — сценарій, продиктований економікою і владою.
Повноколірне ілюстроване видання про історію польотів — від Ікара до новітніх технологій.
Людство навчилося літати завдяки своєму розуму. Параплани, літаки, гелікоптери, ракети і навіть реактивні ранці — польоти сьогодні цілком реальні. Ми пройшли настільки довгий шлях, що тепер можемо навіть невагомо літати в космосі.
«Політ фантазії» — це дослідження історії польотів від міфічного Ікара, якому так і не вдалося підкорити небо, вимерлих птахів-гігантів до сучасних літальних апаратів. Через науку, ідеї та уяву авторитетний сучасний науковець Річард Докінз разом із талановитою художницею Яною Ленцовою створюють дизайнерське ілюстроване видання про польоти розуму та втечу від повсякденності.
Вони кидають виклик гравітації і відкривають читачам секрети про те, як природа і людина навчилися долати силу тяжіння і підніматися в небо.
Ви більше ніколи не зможете дивитися на світ так, як робили це раніше. Адже освоєння квантової механіки, теорії відносності, дослідження проблеми глобального потепління і структури атома вперше стали такими легкодоступними й цікавими!
Від гравітації до чорних дір, від теорії відносності до глобального потепління — ця цікава, місцями дотепна й авторитетна книжка Маркуса Чоуна розбиває складну науку на легкі для сприйняття частини, і пояснює єдину істину, яку справді потрібно знати, щоб розібратися в науці. Адже замість того, щоб намагатися розібратися в заплутаних деталях гравітаційних хвиль, електриці та чорних дірах, простіше зрозуміти лише одну центральну концепцію, з якої випливає абсолютно все.
У двадцяти одному короткому, але захопливому розділі, насиченому дивовижними фактами, науковою історією і біографіями особистостей, які стояли біля джерел найважливіших відкриттів, викладено простий шлях до фундаментальних істин, про які завжди хотілось дізнатися більше.
Вичерпна історія могутньої сімейної династії, яка домінувала в Європі протягом століть — від піднесення влади до остаточного занепаду.
Ми звикли до того, що династію Габсбургів зображають, як лідерів напівзруйнованої імперії — випадкового державного утворення, феномен успіху якого залишається загадкою. Але професору Мартіну Рейді вдалось окреслити їхній реальний портрет: незламна влада і непохитна воля, керовані вірою у вище призначення — правити світом, як захисники католицької церкви, гаранти миру й покровителі освіти.
Як зі скромного походження Габсбурги здобули тисячолітній контроль над Священною Римською імперією і всього за кілька десятиліть розширили володіння від Угорщини до Іспанії, а також частини Нового Світу і Далекого Сходу? Що пов'язує минуле Словаччини, Бельгії, Мексики, Філіппін і ще десятків країн у єдину історичну оповідь? І чому, здавалося б, непохитна тисячолітня династія, впала на зорі ХХ століття і Першої світової війни?
«Габсбурги» — це вичерпна історія могутнього лідерства, що назавжди змінило Європу і світ.
Історія становлення синього кольору: від зневаги до тріумфу
Історія кольору — це передусім яскраво оздоблена історія людства, а праці Пастуро — це хронологічна палітра культурного розвитку від манускриптів, вітражів і геральдики до одягу, живопису і масової культури.
Чому стародавні греки вважали синій потворним і варварським? Як він став уособленням Діви Марії і потужним елементом церковного оздоблення? Як синьому кольору вдалось подолати шлях від уособлення військо-політичних сил під час Французької революції до романтичної епохи блюзу і модерну?
Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.
Усі ми хоча б раз замислювалися про кінець світу. Однак сьогодні наші уявлення про нього сформовані значною мірою кінематографом та художньою літературою.
У своїй книжці «Повний кінець» Кейті Мак, американська астрофізикиня, розповідає про 5 можливих сценаріїв кінця світу — не лише нашої планети, а й усього Всесвіту, — з наукової точки зору.
Ми знаємо, що у Всесвіту був початок. Після Великого вибуху він перейшов від стану надщільності до всеосяжного шару космосу із розпеченої плазми у формі куль — перших зірок та планет. На одній із таких планет за дивним збігом обставин зародилося життя...
Але там, де є початок, має бути і кінець. Мак стверджує: він може настати будь-коли, в будь-який день. Що це означатиме для нас і чи є нам сенс складати плани на наступні вихідні, якщо все може раптово скінчитися в один момент?
Гляньмо правді у вічі: до тіла значно швидше, ніж до мозку, доходить, що старість неминуча, воно сигналізує про це всіма можливими способами — сивина чи випадіння волосся, зниження тонусу м’язів й витривалості тіла, проблеми з суглобами й ризики серцево-судинних захворювань. Тільки-от у чоловіків не заведено говорити про це вголос.
Доктор медичних наук і автор книжки «Чоловіче здоров'я» Крейґ Боурон доводить, що увага до самопочуття — це не про дискомфорт чи слабкість. А правильне харчування і розумні навантаження — спосіб знизити рівень стресу і ризик серцевих захворювань. Наповнена гумором, корисними порадами і мотивацією до дій, книжка доктора Боурона допоможе усвідомити важливість уваги до власного здоров’я. Візьміть вихідний, запишіться до лікаря і додайте собі життєвих сил!
Від першого ефіру 1924 року до трансляцій із бомбосховищ під час повномасштабної війни. Від боротьби з радянською цензурою до відновлення мовлення в деокупованих містах. Від внеску українців у винайдення радіо до появи української естради. Радіо звучить там, де твориться історія, і стає опорою, навіть у найтемніші часи.
Перед вами сто років історії Українського радіо — епохи, що визначила як звучить українська ідентичність, і розповідь про людей, які всупереч обставинам творили простір свободи — журналістів, дикторів, інженерів, митців і слухачів. «Українське радіо. Історія буремного століття» — це книжка про силу слова, що перемагає імперії, про голос, що залишається незмінним символом нашої єдності. І радіохвилю, що попри заборони й кордони завжди знаходить шлях до серця свого слухача.
