
Відправка замовлень — 9 березня
Хайку, манґа, бойові мистецтва й шьоґуни: путівник строкатою і унікальною історією Японії
Що ми знаємо про Японію? Дзен, бойові мистецтва, суші, аніме, манґа… Її культура давно й глибоко проникла в наше повсякдення, і все ж сама країна досі лишається загадкою — острівною державою з непростими стосунками із зовнішнім світом.
Чому культура Японії викликає захоплення? Що ховається за її стриманістю, естетикою і зовнішньою гармонією? І як Японія, уникаючи колонізації, зуміла зберегти свою ідентичність, а згодом — і завоювати світ? Британська історикиня Леслі Даунер занурює читачів у вир японської історії, повної драми, краси й парадоксів: від закритого періоду Едо до епохи гіпермодерну. На сторінках «Найкоротшої історії Японії» оживають імператори — нащадки богині Сонця, самураї і шьоґуни, придворні дами й жінки-воїни, купці та гейші — ті, хто формував культурне обличчя Японії впродовж століть. Це новий крок у світ, де манґа і меч, дзен і бізнес, традиції і технології співіснують у досконалій рівновазі.
Історія книжки — однієї з найстійкіших та найвпливовіших технологій людства за останнє тисячоліття.
Стівен Кінг якось сказав, що книжки — це «унікальна кишенькова магія», і не помилився.
Від спростування міфу про те, що верстат Гутенберга був першим друкарським обладнанням, до декоративних подарункових видань, що надихнули жінок брати участь у боротьбі за свободу від рабства. Від книжок у м'якій обкладинці, які стали зброєю під час Другої світової війни, до книжки в пластиковій упаковці, повністю зробленої зі шматочків американського сиру. Викладачка Оксфордського університету Емма Сміт запрошує читачів у літературну пригоду крізь час і простір, де досліджує як, коли й чому людство стало одержиме книжками. Авторка приділяє особливу увагу тому, що називається «книжністю» — запахам, сторінкам, полям для записів, ілюстраціям на обкладинці тощо.
Упродовж століть книжки мали визначальний вплив на всю історію людства і, можливо, саме тому, попри десятиліття передчасних прижиттєвих некрологів й альтернативи читанню, вони все одно живі.
Ви більше ніколи не зможете дивитися на світ так, як робили це раніше. Адже освоєння квантової механіки, теорії відносності, дослідження проблеми глобального потепління і структури атома вперше стали такими легкодоступними й цікавими!
Від гравітації до чорних дір, від теорії відносності до глобального потепління — ця цікава, місцями дотепна й авторитетна книжка Маркуса Чоуна розбиває складну науку на легкі для сприйняття частини, і пояснює єдину істину, яку справді потрібно знати, щоб розібратися в науці. Адже замість того, щоб намагатися розібратися в заплутаних деталях гравітаційних хвиль, електриці та чорних дірах, простіше зрозуміти лише одну центральну концепцію, з якої випливає абсолютно все.
У двадцяти одному короткому, але захопливому розділі, насиченому дивовижними фактами, науковою історією і біографіями особистостей, які стояли біля джерел найважливіших відкриттів, викладено простий шлях до фундаментальних істин, про які завжди хотілось дізнатися більше.
Усі ми хоча б раз замислювалися про кінець світу. Однак сьогодні наші уявлення про нього сформовані значною мірою кінематографом та художньою літературою.
У своїй книжці «Повний кінець» Кейті Мак, американська астрофізикиня, розповідає про 5 можливих сценаріїв кінця світу — не лише нашої планети, а й усього Всесвіту, — з наукової точки зору.
Ми знаємо, що у Всесвіту був початок. Після Великого вибуху він перейшов від стану надщільності до всеосяжного шару космосу із розпеченої плазми у формі куль — перших зірок та планет. На одній із таких планет за дивним збігом обставин зародилося життя...
Але там, де є початок, має бути і кінець. Мак стверджує: він може настати будь-коли, в будь-який день. Що це означатиме для нас і чи є нам сенс складати плани на наступні вихідні, якщо все може раптово скінчитися в один момент?
Вичерпна історія могутньої сімейної династії, яка домінувала в Європі протягом століть — від піднесення влади до остаточного занепаду.
Ми звикли до того, що династію Габсбургів зображають, як лідерів напівзруйнованої імперії — випадкового державного утворення, феномен успіху якого залишається загадкою. Але професору Мартіну Рейді вдалось окреслити їхній реальний портрет: незламна влада і непохитна воля, керовані вірою у вище призначення — правити світом, як захисники католицької церкви, гаранти миру й покровителі освіти.
Як зі скромного походження Габсбурги здобули тисячолітній контроль над Священною Римською імперією і всього за кілька десятиліть розширили володіння від Угорщини до Іспанії, а також частини Нового Світу і Далекого Сходу? Що пов'язує минуле Словаччини, Бельгії, Мексики, Філіппін і ще десятків країн у єдину історичну оповідь? І чому, здавалося б, непохитна тисячолітня династія, впала на зорі ХХ століття і Першої світової війни?
«Габсбурги» — це вичерпна історія могутнього лідерства, що назавжди змінило Європу і світ.
Гляньмо правді у вічі: до тіла значно швидше, ніж до мозку, доходить, що старість неминуча, воно сигналізує про це всіма можливими способами — сивина чи випадіння волосся, зниження тонусу м’язів й витривалості тіла, проблеми з суглобами й ризики серцево-судинних захворювань. Тільки-от у чоловіків не заведено говорити про це вголос.
Доктор медичних наук і автор книжки «Чоловіче здоров'я» Крейґ Боурон доводить, що увага до самопочуття — це не про дискомфорт чи слабкість. А правильне харчування і розумні навантаження — спосіб знизити рівень стресу і ризик серцевих захворювань. Наповнена гумором, корисними порадами і мотивацією до дій, книжка доктора Боурона допоможе усвідомити важливість уваги до власного здоров’я. Візьміть вихідний, запишіться до лікаря і додайте собі життєвих сил!
Століттями суспільство вважало чоловіче домінування природним для людського виду. Але яким було б наше розуміння гендерної нерівності — уявного минулого і суперечливого сьогодення — якби ми не вважали, що чоловіки завжди панували над жінками?
У цій сміливій і радикальній книжці наукова журналістка Анжела Саїні досліджує коріння того, що ми називаємо патріархатом: як він уперше вкорінився в суспільствах і поширився по всьому світу від доісторичних часів до сьогодення. Саїні подорожує до найдавніших відомих людських поселень, аналізує найновіші результати досліджень, а також простежує культурні та політичні історії, доводячи, що колоніалізм та імперії кардинально змінили спосіб життя в Азії, Африці та Америці, поширюючи жорсткі патріархальні звичаї і підриваючи те, як люди організовували свої сім'ї та роботу.
У наш час, попри боротьбу з сексизмом, насильством і дискримінацією, навіть революційні зусилля, спрямовані на досягнення рівності, часто закінчуються невдачею. Але «Патріархи» вселяють надію — відкривають множинність людських устроїв, підважують старі наративи й викривають чоловічу зверхність як постійно мінливий елемент системи контролю.
За лаштунками сучасної казки: історія принцеси, яка завоювала мільйони сердець і готується стати першою «королевою з простого народу» Великої Британії
На перший погляд, життя Кейт Міддлтон нагадує справжню казку. Звичайна студентка коледжу закохується в принца, стає герцогинею Кембриджською, підкорює серця мільйонів по всьому світу і готується зіграти історичну роль як «королева з простого народу» — перша після Анни Гайд, дружини Якова ІІ. З дня весілля 29 квітня 2011 року Кетрін зачаровує світ. Її посмішка, елегантний стиль і природність нікого не лишають байдужими, а самоіронія, щирість і неймовірна працелюбність, разом із підтримкою принца Вільяма, перетворили їхній союз на символ сучасної королівської родини.
Від миттєвостей щирого щастя до викликів, що випробовують її шлях до престолу, від експертних офіційних джерел до приватних розмов у королівському колі — ця книга розкриває невідомі подробиці життя Кетрін, створюючи щирий і багатогранний портрет жінки, яка стала новою головною героїнею історії династії Віндзорів.
Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт.
Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.
Не знаєте, як відновити втрачену пристрасть у стосунках із партнером? Хочете порозумітися з коханою людиною та стати щасливішими разом, але не можете знайти спільну мову?
Сексолог та психотерапевт Єн Кернер застерігає: не поспішайте розривати свої стосунки — усе ще можна виправити.
Кернер проаналізує ваш статевий сценарій — початок, середину та кінцівку любовного акту. І допоможе зрозуміти, що у ньому пішло не так та як створити умови, в яких кожен з вас зможе отримати задоволення і розкритися по-справжньому.
У цій книжці — відверто про усі можливі способи отримання задоволення, налаштування психологічного та сексуального зв’язку з партнером, вихід на новий рівень у стосунках та повернення згаслих почуттів за допомогою пестощів.
У дусі «Чому нації занепадають» професор політології Брюс Буено де Мескіта розв'язує одну з найбільших загадок історії: чому Захід став наймогутнішою цивілізацією у світі
Ідея західної винятковості — уявлення про те, що європейські цивілізації є вільнішими, багатшими і менш жорстокими — є поширеною і потужною політичною концепцією. В одних суспільствах це стало джерелом прагнення до миру і процвітання, а в інших — етнічних чисток і хаосу.
На основі своїх знань у галузі політичного маневрування, укладання угод та теорії ігор професор політології Брюс Буено де Мескіта переносить читача у Середньовіччя і руйнує поширені міфи про те, що західні цивілізації «вільніші, багатші й менш насильницькі» і пояснює, як домовленості між церквою та владою вплинули на перебіг всієї європейської історії й стимулювали економічне зростання цілих регіонів.
Що насправді стоїть за образом західної винятковості? Чому Вормський конкордат 1122 року стимулював економічне зростання, сприяв секуляризації та покращив становище громадян? І чи правда, що країни, які мали динаміку конкуренції між церквою і державою, незмінно досягали більшого успіху, ніж ті, що не мали такої динаміки?
«Винайдення влади» — це революційне історичне дослідження, яке перевертає звичні уявлення про європейську культуру, релігію і расу та представляє нове переконливе бачення світової історії.
Книжка розповідає про залежності від вивільнення дофаміну: чому вони виникають, які вони бувають, який механізм їхньої дії та як їх позбутися. Авторка — на основі реальних випадків людей, які приходять до неї на терапію, та теоретичних знань — обґрунтовує, чому сучасним людям так просто стати залежними від чогось. Основна ідея, яку пропагує книжка, — збільшення рівня дофаміну внаслідок звички, яка приносять надзвичайне задоволення, є просто втечею від болю. Тому одна з її порад — не боятися болю, звикнути, змінити своє ставлення до нього, а не впадати у вир насолод. Однак сучасній людині це зробити важче: ми всі залежні, хто від ігор на телефоні, хто від сексу, хто від наркотиків, а хто — від ліків, які мали б допомагати нам і без яких неможливе адекватне функціонування.
Правила впорядковують майже кожен аспект нашого життя. Вони визначають наш робочий час, диктують, як ми водимо машину і накриваємо на стіл, організовують наше життя від народження до смерті. Ми можемо погоджуватися з правилами, боротися проти них чи узгоджувати щось абсолютно нове, але жодна культура не може обійтися без них.
У книзі «Коротка історія правил. Чому ми робимо так, а не інакше» історикиня Лоррейн Дастон описує розвиток та еволюцію правил від давнини до сучасності. Вона яскраво ілюструє, як правила можуть змінюватися — як гнучкі правила стають жорсткішими, або навпаки і як колись надокучливі приписи стають повсякденними нормами. Вона досліджує, коли правила працюють, а коли ні і чому деякі філософські проблеми пов'язані з правилами такі ж давні, як і сама філософія, а інші — такі ж сучасні, як комп’ютери.
«Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим».
Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь. Холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті — усе це стало реальністю мешканців міста після початку блокади. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і авторка цієї книжки Надія Сухорукова.
Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.
Ілюстрації у книжці створені іншим мешканцем Маріуполя — художником-графіком Даніілом Немировським. Це його власна візуальна рефлексія пережитого в Маріуполі.
Що для вас Різдво?
Це бабусині пиріжки, що своїми пахощами перебивають звуки повітряної тривоги. І ліхтарик, що світить у темряві крізь кілька поколінь. Це золотава коробка зі здійсненим бажанням і просто чай у термосі, дбайливо приготований мамою. Це кіт, що сопе біля ніг, і курочки, які виходять із хліва — на волю, до світла. Це легенда про меч Єдності і видиво зі спаленням дідуха, незручна шапка з кроля і дідовий шашлик. А ще — тиха-тиха молитва Бога.
Перед вами дрібка історій, що попри тривоги і втрати, мовчання і невисловлені образи, відстані й різниці у стравах на столі, об'єднують нас у велику родину. Це оповідки про світло, яке ми несемо в собі, дитинство і дім, до якого завжди хочеться повертатися.
Можливо, серед цих сторінок захована і ваша відповідь на запитання: «Що для мене Різдво?». Тож нехай вона буде поруч — як яскравий відблиск Різдвяної зірки, що світить навіть у найтемніші дні.
Ми любимо вважати себе раціональними створіннями, які, щоб вижити, покладаються на розрахунок та інтелект. Але насправді чимало найважливіших моментів в історії людства було пов’язано не з холодними й суворими фактами, а з емоціями.
Спираючись на психологію, нейронауку, філософію, мистецтво та історію релігії, Річард Ферт-Ґодбіхер яскраво ілюструє, як наше розуміння та емоційний досвід змінювалися з часом і як наші почуття формували нас і світ, у якому ми живемо. Від Стародавньої Греції до Африки, від Японії до Османської імперії й аж до Сполучених Штатів — це захоплива мандрівка неосяжним, але дуже емоційним світом.
Понад півтора мільйона уйгурів та інших нацменшин зникли в таборах для інтернованих та пов’язаних із ними заводах через нові форми державного насильства та колонізації, які вже роками розгортаються у величезному північно-західному регіоні Китаю. Даррен Байлер розкриває, як величезна мережа технологій, наданих приватними компаніями ― спостереження за обличчям, розпізнавання голосу та інших даних із смартфонів ― з 2017 року дозволили державі та корпораціям занести понад мільйон уйгурів до чорного списку через їх релігійні та культурні обряди.
Автор доводить, що саме зручність смартфонів прирекла китайські нацменшини на катастрофу, і показує, що ця технологія використовується у всьому світі, продається технологічними компаніями від Пекіна до Сіетла, створюючи нові форми несвободи.
«У таборах високих технологій» ― приголомшлива історія про те, як Китай використовував мережу спостереження у смартфонах, щоб затримати понад мільйон людей і створити систему контролю невідому раніше в історії людства.
Нас вчать, що люди за своєю природою егоїсти й керуються насамперед власними інтересами. Від Макіавеллі до вчень Томаса Гоббса, від Зигмунда Фройда до Стівена Пінкера — коріння цього переконання глибоко сидить у західній думці. Під його впливом формуються гучні заголовки у ЗМІ й визначаються закони нашого життя.
Але що як це неправда? Історик і один із найвидатніших молодих мислителів Європи Рутґер Бреґмен пропонує новий свіжий погляд на останні 200 000 років людської історії і доводить, що людям притаманна доброта і співпраця, а не конкуренція й недовіра. Від реального життя «Володаря мух» до прояву солідарності після Бліцу, від прихованих недоліків експерименту Стенфордської в'язниці до реальної історії братів-близнюків, які опинились по різні боки боротьби під час апартеїду в ПАР, і врешті об’єдналися разом з Нельсоном Манделою заради миру, — автор доводить, що віра в людську доброту не просто оптимістична — вона реалістична.
Повірити в революційну історію людства Бреґмена не так уже й легко, адже навколо так багато болю, злочинів і обману, але дрібки історичного оптимізму нам точно не завадить.
Подорож історією Китаю — крізь тисячоліття ранніх інновацій до високотехнологічного майбутнього
Кунґ-фу, тофу, чай, торгові шляхи, древні мудреці та шовк — протягом тисячоліть Китай впливав на світову кухню, торгівлю, військову стратегію, естетику та філософію. Історія Піднебесся сповнена героїв і лиходіїв, квітучих епох і жорстоких повстань, культурного розквіту і цензурних обмежень, дисидентів і дотепників. А історія жінок у Китаї — від перших воїтельок до суфражисток двадцятого століття — залишається майже невідомою.
Історичні примари корупції та роз’єднаності, які зруйнували багато могутніх династій, продовжують переслідувати Китайську Народну Республіку й сьогодні.
Сучасний Китай сприймають по-різному: як економічну потугу, символ урбанізації, пропагандистську та агресивну наддержаву, що прагне світового панування.
Авторка книги «Найкоротша історія Китаю» Лінда Явін перетворює кількатисячолітню історію на коротку читабельну розповідь: від філософських витоків до політичної системи Китаю, від пандемії COVID-19 до гіпотетичної гегемонії КНР у майбутньому.
Захопливий посібник з досягнення успіху від одного з найкращих підприємців у світі та ведучого подкасту №1 у Великій Британії The Diary of a CEO
В основі усіх успіхів і невдач, із якими довелося зіткнутися Стівену Бартлетту, як на власному підприємницькому шляху, так і в тисячах інтерв’ю, проведених для популярного подкасту «Щоденник СЕО» (The Diary Of A CEO), лежить набір принципів, які забезпечують досконалість. Ці фундаментальні закони можуть допомогти кожному, хто хоче побудувати щось велике або стати кимось великим, адже вони ґрунтуються на психології, поведінковій науці, особистому досвіді та досвіді найуспішніших підприємців, артистів, художників, письменників і спортсменів з усього світу. Ці закони пройшли випробування часом і допоможуть кожному, незалежно від сфери діяльності, керувати власним життям і розкривати прихований потенціал. Вони — секретний соус і карта подорожі на шляху до дивовижного успіху.
Її ім’я — Летиція Кур’ята. Вона вміє вигадувати історії так майстерно, що не повірити неможливо. І вона готова повідати вам сім майже правдивих казок про свого батька: полковника з XVII століття, привида минулого, пічника, лісника, качки на селищному ставку і героя сучасної війни... Та зрештою — хто ж він? І чи існує насправді?
У світі, де війна стала буденністю, Летиція веде власну боротьбу з найстрашнішим демоном — самотністю. І щоразу, переплітаючи реальність і вигадку, вона стає на крок ближчою до правди. Бо чи не вона — єдина зброя проти того, що нас руйнує?
«Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька» — це суміш гумору, сарказму, поетичних алюзій, магічного реалізму і автобіографічної історії з елементами репортажу. І спроба описати вразливість у світі, де війна стає буденністю, а любов — рятівною ілюзією.
У світі продано понад 1 мільйон примірників
Сьогодні азійські економіки зростають із шаленою швидкістю. Регіон, який займає найбільшу частину світу, знову поміщений у центр уваги. Через глибоку та детальну історію Великого шовкового шляху Пітер Франкопан розкриває феномен азійського стрімкого розвитку, запрошуючи читача у подорож стародавніми торговельними шляхами аж до їхнього сучасного відновлення.
Багато століть тому на Великому шовковому шляху Схід і Захід вперше зіткнулися один з одним через торгівлю та війни. Від піднесення до падіння імперій, від поширення буддизму до приходу християнства та ісламу, аж до великих війн XX століття — ця книга показує, як доля Заходу завжди була нерозривно пов’язана зі Сходом.
«Великі шовкові шляхи. Нова історія світу» — актуальне дослідження драматичних і глибоких змін, які зараз зазнає наш світ, з точки зору азійських держав і їхнього швидкісного зростання.
Найвідоміший у світі історико-політичний трактат в перекладі видатного українського перекладача Анатоля Перепаді
Передмова доктора філософських наук, українського історика філософії і перекладача Андрія Дахнія
Всесвітньовідомий план захоплення та утримання влади, що вражає своєю відвертістю
Світ знаходиться у нескінченному русі: розгораються запеклі війни і завойовуються території, найжорстокіші правителі зазнають успіхів, а потім смертельних невдач, держави змінюються, знищують старих, а потім народжують нових правителів. Стрімкий технологічний прогрес стає правою рукою революцій, по один бік яких розвиток, а по інший — катастрофічна розруха і хаос. І обирати шлях належить тим, хто має владу.
Історико-політичний трактат «Державець» і «Флорентійські хроніки» Нікколо Мак’явеллі розкривають державотворення ізсередини, оспівуючи велич й критикуючи тиранію правителів світу. Автор аналізує дії і стратегії таких історичних постатей, як Александр Македонський і цар Кір, папа Александр і його син Чезаре Борджіа, Карл VII і Людовик XI, біблійний Давид і давньогрецький Ахіллес та багато інших. Він розмірковує над правильністю й помилками їх правлінь і пропонує рішення, які могли б все виправити.
З часу написання трактату вже минуло півтисячоліття, але історія циклічна і праці Мак’явеллі незмінно актуальні.
#1 БЕСТСЕЛЕР THE NEW YORK TIMES
ВХОДИТЬ ДО СПИСКУ РЕКОМЕНДОВАНИХ КНИЖОК КЛУБУ ОПРИ ВІНФРІ
ВХОДИТЬ ДО ДОВГОГО СПИСКУ THE NATIONAL BOOK AWARD
НАЗВАНА НАЙКРАЩОЮ КНИГОЮ В ЖАНРІ НОНФІКШН ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ TIME
ОДНА З НАЙКРАЩИХ КНИЖОК РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ PEOPLE
НАЙКРАЩА КНИГА 2020 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ GOODREADS В ЖАНРІ ІСТОРІЇ
Наше суспільство побудоване на кастовій системі – кожен займає у ній своє місце. І хоча сьогодні у людини є право вибору та можливість стати тим, ким вона захоче, так було далеко не завжди. З давніх-давен люди були розділені на класи. Це тривало тисячоліттями. Ба більше, сьогодні у багатьох країнах чітко простежується штучне розмежування між бідними та багатими, могутніми та безвладними, а що уже й говорити про бідні країни?
Окрім раси, класів та інших чинників розділу суспільства у світі існує могутня і при цьому невидима кастова система, яка впливає не лише на поведінку та долю звичайних людей, а й на цілі нації. Та насправді надія на вихід із цієї ситуації є. У своїй книжці авторка пропонує власні шляхи розв’язання глобальної проблеми несправедливості та розмежування людей.
Війна показує найгірші і найкращі риси людської природи. Саме вона сформувала історію людства, наші соціальні й політичні інститути, цінності й ідеї. Мова, публічні місця, спогади та чимало культурних надбань — це спроба осмислити героїзм та біль війни.
Історикиня Маргарет Макміллан розглядає способи, якими війна вплинула на людське суспільство, і як зміни в політичній організації, технології чи ідеології вплинули на те, як і чому ми воюємо. Від античної історії до сьогодення Макміллан робить висновки з уроків минулих воєн і демонструє, що війна має багато облич.
Луїджі Ейнауді — один із батьків-засновників Італійської Республіки. Саме він очолив країну у 1948 році після складання повноважень через стан здоров'я першого президента Італії.
У цій книжці зібрано найважливіші статті Ейнауді в галузі політики й економіки. У своїх статтях він підносить індивідуальність, ініціативність і прагматизм. А головне — намагається застосувати реальну відповідність між ідеалом свободи та конкретно вільним суспільством з економічної та комерційної точки зору. Луїджі Ейнауді вважають одним з тих людей, які стояли біля джерел Європейського Союзу.
Панівна система управління приречена: часи, коли нездатність скористатися колективним розумом, властивим ефективній спільній роботі, компенсують тяжкою працею, позаду. Це не екологічно і точно не ефективно. А єдиною стійкою перевагою організацій у сучасному світі є здатність навчатися швидше за конкурентів.
Пітер Сенджі доводить, що лідери компаній і організацій, позбуваючись перешкод і стереотипів стосовно навчання і приймаючи нові стратегії, які вивільняють істинні колективні прагнення, допомагають своїм же працівникам досягати високих результатів. Опанування уроків, описаних у «П’ятій дисципліні», допоможе навчитися бачити навколишній світ по-новому, запалити іскру творчості й звільнитися від обмежень та стереотипів усім, хто цього по-справжньому прагне: і компаніям, які працюють за принципами сталого розвитку, і організаціям, що вирішують соціальні проблеми — вуличного бандитизму, зміни систем шкільної освіти, сприяння економічному розвитку чи боротьби з бідністю. А керівники здобудуть знання про п’ять базових складників успіху: постійне самовдосконалення кожного працівника, інтелектуальну модель, загальне бачення, навчання команд і — найголовнішу, п'яту дисципліну, що дасть змогу поєднувати мозаїку миттєвих подій у чітку картину — мислення системами.
Шедевр саспенсу, написаний з оповідною напругою «Дороги» й витонченим жахом класика Стівена Кінга
Там щось є…
Ніхто не знає, що це і звідки воно прийшло. Щось невидиме і моторошне причаїлося поруч. Достатньо лиш одного погляду на цю невідому сутність — і люди вчиняють самогубство.
Минуло п’ять років відтоді, як усе почалося. Світ поринув у хаос і лиш невелика група людей зуміла вижити. Серед них — Мелорі і її двоє дітей. Вони ховаються у покинутому будинку біля річки звідки мріють втекти туди, де будуть у безпеці.
І тепер, коли хлопчику і дівчинці виповнилося чотири роки, настав час для ризикованої подорожі: тридцять два кілометри вниз по річці на човні. Із зав'язаними очима, оточені звуками, одночасно знайомими й страшними, вони покладаються лише на власну інтуїцію й загострені відчуття. Один неправильний крок — і вони загинуть.
Але чи можливо вціліти у світі, який поглинуло безумство? Куди несе їх човен? І чи існує ще хтось, кому можна довіритися, доки щось, приховане темрявою, слідує за ними…
Лондонський перукар, який почав пропонувати стрижки людям без даху над головою і став каталізатором цілого руху. Двоє анонімних жертводавців, що роздали по десять тисяч доларів для двохсот незнайомих людей, і виявили, що більшість отримувачів хочуть «віддячити» своїми щедрими вчинками. І TED, який перетворився з нішевого щорічного саміту на глобальний маяк ідей, транслюючи доповіді онлайн і надаючи мільйонам людей доступ до безплатного навчання.
Кріс Андерсон розповідає історії, що надихають, і пропонує інструкцію того, як почати робити щедрі вчинки: дарувати гроші, час, талант, зв'язки чи доброту — і завдяки інтернету надавати їм здатність до самовідтворення, що змінює світ.
Застерігаємо: читання цієї книги може викликати у вас непереборне бажання почати діяти.
Як скинути важкий тягар обмежень, що стримує особистісний розвиток?
Чи ви помічали як часто думаєте «не судилося», «це просто прокляття» чи «мені ніколи не вдасться»? Спираючись на теорії транзакційного аналізу й багаторічний професійний досвід, психотерапевтка Марія Фабрічева пояснює, що такі думки швидше за все зумовлені життєвим сценарієм і психологічними заборонами, засвоєними ще в ранньому дитинстві. Також авторка демонструє, як історичні події XX століття, зокрема сталінський терор, вплинули на формування цих заборон на культуральному рівні, аналізує, як ці заборони вплинули на систему виховання та соціальні норми та досі обмежують наше мислення і поведінку.
Проте психологічні заборони — це не вирок. «Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон», наповнена конкретними порадами і вправами, надихає взяти відповідальність за своє сьогодення, активізувати внутрішні ресурси і наважитися врешті скинути ту важку гору з плечей.
Чи замислювались ви про те, які саме економічні сили стоять за війнами, інноваціями і реформами? Як епідемії сприяли виникненню капіталізму і ринкової системи, а винайдення плуга — зростанню гендерної нерівності? І якою ціною сформовані ключові ідеї економіки, яким ми слідуємо й донині?
«Найкоротша історія економіки» — це пізнавальна і водночас розважальна книжка від професора економіки Австралійського університету Ендрю Лі, яка розкриває історію економіки від перших згадок давніх часів до кризових реалій сучасного світу. Автор досліджує, як економічні ідеї впливали на світ раніше, чому вони продовжують формувати світовий порядок тепер і чи можливо змінити їх у майбутньому.
П'ятнадцятирічний підліток Гомер — єдиний син заможної родини з Барселони. Він залишився сам під час хаосу громадянської війни в Іспанії. Безтурботність його життя різко змінилася боротьбою за виживання і за те, щоб попри всі труднощі, залишитися собою. Докладаючи неймовірних зусиль, щоб розшукати батька, він подорожує країною і постійно думає про Хлою — доньку фермера, яка врятувала його. Хоча їхні життя і цілковито різні, та доля ще неодноразово даруватиме їм зустрічі.
Гомер зустріне кохання всього життя, пізнає ціну справжньої дружби, зробить чимало геройських і нерозважливих вчинків, а шлях йому вказуватимуть ті, кого він зустрічає, — прості подорожні й навіть загадкові примари американських індіанців, які намагаються повернути викрадені реліквії.
Неочікувані зустрічі з Гемінґвеєм і Гітлером, поцілунки з Дорітою, любов і ненависть, радощі й біль, і головне — прагнення вижити і досягнути омріяних вершин — чи може все це бути життям однієї людини?
Століттями морські перевезення були повільними і дорогими: кораблі завантажували й розвантажували вручну по одному ящику або мішку. Аж доки 1956 року магнатові-перевізнику Малкому Макліну не сяйнула ідея: чому б не поставити на корабель весь трейлер? І коли кран уперше підняв на старенький танкер 58 кузовів вантажівок, у світовій економіці й логістиці відбулася революція.
Чи правда, що морський контейнер забрав робочі місця і призвів до закриття портів? Який звʼязок між контейнеризацією і розвитком світової економіки? Як і що перевозять зараз контейнерами і чому відправити три тонни вантажу на інший кінець країни — набагато простіше, ніж замовити доставку обіду додому?
Сальвадор Далі уявляв себе рятівником сучасного мистецтва від лінощів і хаосу, виправдовуючи меркантильну поведінку, як єдиний спосіб мати достатньо ресурсів, щоб бути абсолютно вільним творити мистецтво таким, яким відчуває. Його унікальна автобіографічна сповідь зриває завісу із одного із найексцентричніших періодів ХХ століття і веде читача крізь терени геніального розуму й досліджень метафізичних амбіцій живопису до справжнього Я митця, який чи не вперше відверто оповідає про власні джерела натхнення, створення таких шедеврів, як «Постійність пам'яті» (La persistencia de la memoria, 1931) «Метаморфоза Нарциса» (Metamorphosis of Narcissus, 1937) і роботу над фільмом Луїса Бунюеля «Андалузький пес» (Un chien andalou, 1928) — культового сюрреалістичного фільму, що став підривним символом ХХ століття.
«Щоденник одного генія» — це суміш вистражданих думок, одержимості, філософських дотепів і виливів любові, що розкриває екстравагантного і несамовито щирого художника, для якого не існує жодних сумнівів власної геніальності.
Мемуари, що надихнули Романа Поланскі на створення оскароносного фільму, який отримав Золоту пальмову гілку — найпрестижнішу нагороду Каннського кінофестивалю
Названа однією з найкращих книжок 1999 року за версією Los Angeles Times
23 вересня 1939 року Владислав Шпільман грав Ноктюрн № 20 до-дієз мінор Шопена в прямому ефірі радіо, під такі гучні вибухи, що фортепіано не було чути. Це була остання пряма трансляція музики з Варшави. Того дня в радіостанцію влучила німецька бомба і Польське радіо припинило мовлення.
Вся родина геніального композитора загинула, а його життя врятував німецький офіцер, який почув, як він грає той самий Ноктюрн на піаніно, знайденому серед уламків.
2019 рік, літо. Миша, 26-річна аспірантка з Києва, їде до Кракова, щоб долучитися до міжнародного проєкту з дослідження життя мігрантів. Та скоро дівчина усвідомлює, що гасла про гуманізм – лише ширма для політичних ігор. Вона стикається із чужим болем і трагедіями людей, чиї життя руйнуються за зачиненими дверима. Насилля, зради й особисті втрати докорінно її змінюють. Якою ж Миша повернеться додому? І що на неї там чекає?
«Нерухомість» – це зріз людських доль перед пандемією, перед повномасштабною війною – історичні зсуви, як тектонічні зсуви, і наші життя, наче маленькі човники, що дрейфують у цьому океані білого шуму. Історія невпевненості і тривожності – про пам’ять, що зникає вже зараз за непомірним обсягом нової і нової інформації, болю, трагедій і руйнувань. І водночас історія про закоханість, що проривається, наче рослина через асфальт.
Як античний стоїцизм може стати засобом для процвітання у сучасному світі?
Зрозуміла, захоплива і переконлива книга про те, як слідувати стоїчним ідеалам тут і зараз. Описані Массімо Пільюччі уявні розмови з давньогрецьким філософом-стоїком Епіктетом з легкістю переносять читача вглиб філософських дискусій, при цьому ґрунтуючись на давній стоїчній традиції й життєвому досвіді автора.
У цьому світі не існує більш недосяжної мети, ніж просто бути щасливим. Саме тому філософ Массімо Пільюччі пропонує стоїцизм, як найкращий спосіб її досягнення. Це антична філософія, яка надихала великого імператора Марка Аврелія, покликана фокусувати увагу на дійсно важливому і відкинути не важливе. Завдяки розумінню стоїцизму, пошук відповідей на складні життєві питання стає значно простішим. Як не змарнувати своє життя? Чи є сенс змінювати відношення до грошей у світі, майже зруйнованому фінансовою кризою? І чи здатна філософія допомогти пережити велику особисту трагедію? Ким би ми не були, стоїцизм має щось важливе для кожного з нас.
Ця книжка відповідає на два фундаментальні питання про Голокост: як і чому це сталося? Вона ґрунтується не лише на останніх наукових дослідженнях, а й на 25-річних опитуваннях очевидців — тих, хто вижив, і злочинців, які діяли під прикриттям ідеології.
Лоренс Ріс проводить читача від найжахливіших часів Голокосту до останніх днів Третього Рейху. Він детально розглядає політику Гітлера та доводить, що єдиного рішення розпочати Голокост не було — один із найстрашніших злочинів в історії людства був спричинений маленькими кроками і рішеннями, які приймалися нацистами. І хоч найбільша відповідальність за усі жахи того періоду лежить на Гітлерові, автор переконує: винні усі, хто зміг це допустити.
Чи впевнені ви, що Друга світова війна закінчилася у 1945 році?
Кінець Другої світової війни мав принести «свободу» країнам, які постраждали від нацистської окупації, але для мільйонів людей вона не закінчилася до падіння комунізму. Влітку 1945 року багато країн Східної Європи просто змінили владу одного тирана, Адольфа Гітлера, на владу іншого — Йосипа Сталіна. Серед них і Україна. Чому так сталося? Це залишається одним з найбільш тривожних питань світової історії і лежить в основі дослідження Лоренса Ріса.
«За лаштунками війни» — це історія відносин Заходу з Йосипом Сталіним, розповідь, у якій використовуються матеріали, доступні лише з моменту відкриття російських архівів, а також свідчення очевидців цього періоду. Захопливе поєднання міжнародної політики та жахливого особистого досвіду мешканців пострадянського простору змусить вас переосмислити все, що ви знаєте про Другу світову війну.
Аушвіц – місце одного із найжорстокіших злочинів людства. Про кількість загиблих у «таборі смерті» досі сперечаються історики – на Нюрнберзькому процесі озвучили жахливу цифру 4 мільйони. Через знищення частини документів його історія не досліджена повністю, хоч із часу звільнення в’язнів концтабору минуло понад 75 років.
Для створення книжки Лоренс Ріс взяв близько 100 унікальних інтерв’ю в очевидців подій. Завдяки розмовам із вцілілими колишніми в’язнями, наглядачами-злочинцями й вивченню архівних матеріалів автор дає вичерпну картину того, що діялося в «таборі смерті». Ріс доводить, що Аушвіц ніколи не замислювався для знищення євреїв, а «остаточне рішення щодо єврейського питання» ніколи не вважалося єдиним його завданням – хоча згодом саме ці два пункти стали його метою існування.
Книжка «Аушвіц» не тільки дозволяє нам побачити жахливу мініатюру ідеального суспільства з погляду нацизму, а й дає шанс зрозуміти людську природу в екстремальних умовах. А завдяки цьому усвідомленню ми зможемо багато чого зрозуміти й про себе.