1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав серйозне поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. В той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує.

Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гідно провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні.

Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним. Автор подає у книзі все настільки чітко й майстерно, що відчуваєш невидимий зв’язок між двома долями цих легендарних постатей.

Ніколи ще наука і технології не розвивалися такими стрімкими темпами, як сьогодні. Штучний інтелект, віртуальна реальність, криптовалюти, роботи, цифрова біологія, вживлення чипів — все це здобутки наукового прогресу, які є реальними вже сьогодні.

А протягом наступних 10 років ми досягнемо ще більшого технологічного прориву та ще більше накопичимо багатства, — в цьому впевнені автори цієї книжки. У ній вони виклали основні прогнози на майбутнє, яке точно зміниться за цей час до невпізнаваності.

Як і що ми будемо їсти, як будемо робити покупки, розважатись, навчатись, лікуватись, заробляти гроші? Як на наше повсякденне, особисте і професійне життя вплине розвиток штучного інтелекту? Та чи будемо ми врешті жити довше 100 років?

Усі ми хоча б раз замислювалися про кінець світу. Однак сьогодні наші уявлення про нього сформовані значною мірою кінематографом та художньою літературою.

У своїй книжці «Повний кінець» Кейті Мак, американська астрофізикиня, розповідає про 5 можливих сценаріїв кінця світу — не лише нашої планети, а й усього Всесвіту, — з наукової точки зору.

Ми знаємо, що у Всесвіту був початок. Після Великого вибуху він перейшов від стану надщільності до всеосяжного шару космосу із розпеченої плазми у формі куль — перших зірок та планет. На одній із таких планет за дивним збігом обставин зародилося життя...

Але там, де є початок, має бути і кінець. Мак стверджує: він може настати будь-коли, в будь-який день. Що це означатиме для нас і чи є нам сенс складати плани на наступні вихідні, якщо все може раптово скінчитися в один момент?

Книжка розповідає про залежності від вивільнення дофаміну: чому вони виникають, які вони бувають, який механізм їхньої дії та як їх позбутися. Авторка — на основі реальних випадків людей, які приходять до неї на терапію, та теоретичних знань — обґрунтовує, чому сучасним людям так просто стати залежними від чогось. Основна ідея, яку пропагує книжка, — збільшення рівня дофаміну внаслідок звички, яка приносять надзвичайне задоволення, є просто втечею від болю. Тому одна з її порад — не боятися болю, звикнути, змінити своє ставлення до нього, а не впадати у вир насолод. Однак сучасній людині це зробити важче: ми всі залежні, хто від ігор на телефоні, хто від сексу, хто від наркотиків, а хто — від ліків, які мали б допомагати нам і без яких неможливе адекватне функціонування.

В давнину люди вважали свій внутрішній голос відголосом диявола. З ним боролись та намагались притлумити. Водночас хтось вважав його джерелом мудрості і намагався прислуховувався до нього.

Сьогодні, як і тисячі років тому, внутрішній голос — це невіддільна частина нашої свідомості. Однак ми настільки звикли до постійного діалогу із самими собою, що часто навіть не помічаємо його згубного впливу на наше ментальне здоров’я та самосвідомість.

Самокопання та самоприниження спричиняє невпевненість в собі, а нав’язливий голос в голові може навіть свідчити про певні психічні розлади.

І хоча нам здається, що керувати балаканиною в голові неможливо, автор цієї книжки таки доводить — її таки можна використати на свою користь.

Що як для того, аби створити щось інноваційне, достатньо ретельно розібрати те, що вже є, і просто його удосконалити? Саме про такі методики та відомі приклади їх застосування розповідає ця книжка. Щоб бути успішним, можна не вигадувати велосипед, а підгледіти у когось, проаналізувати ідею та застосувати до своїх реалій. В будь-якій хорошій речі треба вміти знайти геніальну ідею; принцип, за яким можна буде створити щось подібне чи навіть краще за оригінал. Цим шляхом свого часу пішов Білл Гейтс під час розробки Windows та ще ціла низка розробників, які тепер успішніші за своїх попередників. Як робити це якісно та провести межу між наслідуванням й аналізом та бездумним копіюванням? Автор спробував вкласти у цю книжку основні принципи, як бути креативнішим коштом активного споглядання та залученості в діяльність конкурентів.

Трансценденція — одне з понять, до якого прийшов ще свого часу психолог Абрахам Маслоу. Він стверджував, що здорова самореалізація людини згідно з ієрархією потреб може привести до її виходу за рамки усвідомлення лише власного Я, а отже і до реалізації значно вищих, духовних потреб. Це, зокрема, почуття впевненості у тому, ким ти є в цьому світі та що можеш йому натомість принести.

Ця ж книжка розкриває ті питання, які так і не зміг свого часу розкрити Маслоу, та робить деякий перегляд оригінальної піраміди потреб. Сам Маслоу, після інфаркту, переглядав уже власну систему: бо раптом опинившись на самому низу в низці потреб, відчув, що виходить взагалі за їх межі.

Книжка вчить, як реалізуватися у такий спосіб, щоб ставити якісь значно важливіші цінності вище за потреби власного егоїстичного Я. І стати таким чином усвідомленішим, зреалізованим та значно щасливішим.

Які вони, справжні лідери? Та чим потрібно керуватися, аби досягти висоти?
⠀
Впродовж п’яти років Девід Рубенштейн спілкувався з відомими лідерами та лідерками про їхні життєві шляхи, ухвалення рішень, невдачі та зміни. У своїй книзі «Бути лідером. Мудрість від тих, хто змінив правила гри» автор зібрав найкращі інтерв’ю, а з ними — принципи та керівні філософії сучасних візіонерів, натхненників та інноваторів.
⠀
Як Джефф Безос і Білл Ґейтс всупереч усьому побудували світові технологічні імперії? Як Опра Вінфрі пройшла шлях від абсолютної бідності до статусу найбагатшої афроамериканки у США та, мабуть, найвідомішої ведучої у світі? Як Мелінді Ґейтс вдалося поєднати кар'єру та виховання трьох дітей, і стати однією з провідних активісток за права жінок у світі? Як Тім Кук услід за легендарним Стівом Джобсом побудував ще потужнішу компанію?
⠀
«Бути лідером» — унікальна можливість дізнатися, про що думають, чим керуються та як живуть лідери. Вона надихає не відступати, не здаватися та не зневірюватися у собі та своїх цілях. Книга наповнена надзвичайними історіями новаторів та агентів змін.

Компанії, особливо великі, і досі лишаються надміру бюрократичними. І це їм шкодить: зміни впроваджуються повільно або й узагалі відсутні; потреби працівників не враховуються, а інноваційних рішень не народжується — бо такі установи не надихають. Як таким організаціям стати креативними, гнучкими, сучасними? Створити іншу бізнес-модель — децентралізованої людиноцентричної організації з мінімальним формалізмом, іншим перерозподілом відповідальності; динамічністю на всіх рівнях; меритократією; відчуттям власного ком’юніті всередині компанії тощо. І ця нова модель орієнтується не на бюрократію, а на людинократію в основі своїх принципів.

Людинократія, згідно з авторами, це така форма організації робочого процесу, за якої людський внесок у компанії є найвищим, основним акцентом її діяльності.

Що таке власність? Що саме ми можемо назвати «своїм» — і де межі наших володінь? Здавалося б, слово «моє» ми засвоюємо ще в дитинстві. Однак все набагато складніше. Власність не є ані сталим поняттям, ані чітко окресленим: навіть у різних штатах США поняття того, чим саме ти володієш, є розмитим.

Автори цієї книжки надають цікаві роздуми щодо понять власності, розповідаючи, як символічне володіння інколи може підміняти справжнє, а деякі компанії заробляють, роблячи власністю зовсім не об’єктні явища, наприклад відсутність потреби стояти у черзі.

Автори — експерти зі стратегії McKinsey, які опитали десятки компаній щодо їхніх стратегій розвитку і визначили процес зростання компаній, які правильно обирали для себе цілі і пріоритети. Цей процес вийшов на графіку зростання у формі хокейної ключки, звідти і назва. Однак цю «хокейну ключку» можна подолати — і зрости швидше, якісніше і простіше, оминаючи заїжджену схему. Саме про те, як це зробити, і розповість книжка.

Корисно прочитати маркетологам, директорам з розвитку, менеджерам зі стратегії, бренд-менеджерам та всім, хто формує плани компанії на майбутнє.

Автори – експерти зі стратегії McKinsey, які опитали десятки компаній щодо їхніх стратегій розвитку і визначили процес зростання компаній, які правильно обирали для себе цілі і пріоритети. Корисно прочитати маркетологам, директорам з розвитку, менеджерам зі стратегії, бренд-менеджерам та всім, хто формує плани компанії на майбутнє.

Чому у назві йдеться про хокейну ключку? Бо автори вивели криву якісного зростання, і вона дуже схожа саме на неї...

У XX столітті один англійський торговець Джеймс Гілл хитрістю і жорстокістю зміг побудувати цілу кавову імперію в Республіці Ель-Сальвадор. Як йому це вдалося? Цю фантастичну і маловідому історію розповідає автор цієї книжки, дослідник історії їжі, роботи та капіталізму, учасник Гарвардського наукового «Проєкту з вивчення справедливості, добробуту та економіки» Огастін Седжвік. Він показує, як ми щодня п’ємо каву і навіть не замислюємося, в яких умовах її могло бути зібрано і змелено. На плантаціях Джеймса Гілла панували нелюдські умови — кава стала майже символом капіталізму, тож людям, які знаходилися в підпорядкуванні власника плантації, доводилося працювати ще більше і потужніше.

Ця історія фактично пояснить читачам макроекономічні, соціальні та політичні процеси на цілком звичному і наочному прикладі — процесі вирощування кавових зерен.

У 2020 році величезні ресурси — людські та фінансові — були залучені для боротьби із пандемією COVID-19 та задля збереження людських життів. Утім за прогнозами засновника Microsoft, філантропа та мільярдера Білла Ґейтса, у наступні роки економічний збиток, нанесений зміною клімату, буде ще серйознішим. А нищівні повені, шторми, пожежі й посухи можуть завдати непоправної шкоди людству.

Ґейтс уже понад 10 років займається дослідженням питань зміни клімату, і ця книжка — результат його здобутків. Об’їздивши майже увесь світ та поспілкувавшись з експертами у галузі фізики, хімії, біології, техніки, політології та фінансів, він сформував свій план уникнення глобальної екологічної катастрофи. Кінцева мета цього плану — зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу до нуля. Це неймовірна мета, яка, на думку Ґейтса, є єдиноможливим шляхом до порятунку нашої планети.

Ми всі знаємо, що промисловість шкідлива, але більшість із нас навіть не уявляє наскільки! У книжці Ґейтс розказує, як шкодить довкіллю виробництво м’яса, збір урожаю, використання синтетичних добрив, а також виробництво буквально всього, чим ми користуємося щодня — від одягу і харчових продуктів до техніки та гаджетів. А ще Ґейтс дасть відповідь на запитання, чи врятують нас від екологічної катастрофи новітні технології, електроавтомобілі та висаджені дерева?

Книжка про фізичну активність в цілому, про основні міфи, пов’язані з ним, та про те, як розвинути можливості свого тіла. Її основна фішка — автор стверджує, що, по суті, людина і не повинна бігати, ходити у спортзал та постійно бути зайнятою. Що це не є закладеним у нашій природі, а по своїй суті люди — більш ліниві, спокійні та долучають фізичну активність лише тоді, коли це справді потрібно (полювання, приготування їжі тощо). Нам навіть не важливо бути сильними: хто сказав, що це логічне продовження нашої еволюції? Це дуже логічна книжка, яка показує, наскільки здоровий спосіб життя у його звичному розумінні нелогічно виглядає — але це не означає, що нам взагалі не варто дбати про своє фізичне здоров’я. Просто інакше сприймати більшість поширених упереджень з цього приводу. Сидіння, наприклад, саме по собі нас не вбиває, ми просто неправильно сидимо і забагато їмо.

Окрім самих лише дослідження занять спортом, книжка зосереджується і на усіх суміжних темах: харчування, сон, біологічні особливості людського організму.

Людське життя сміхотворно коротке. Все, що ми маємо — це в середньому 4 тисячі тижнів, або ж 80 років. Усвідомивши це, вам точно перехочеться витрачати свій час на скроління соцмереж. В погоні за продуктивністю та намаганням все встигати, ми часто втрачаємо зв’язок із самими собою, забуваємо, що для нас справді важливо. Пріоритетність розмивається, а бажання завжди досягати максимальних результатів робить нас надміру тривожними, викликає стрес і роздратування. Як зрозуміти, що для нас є справді важливим, а що не варте і крихти нашого часу? Як наповнити своє життя сенсом та зосередитись на справді важливих для нас речах? Так, чотири тисячі тижнів — це справді мало. Але цього точно достатньо, щоб прожити усвідомлене та наповнене життя.

Ніколи ще наука і технології не розвивалися такими стрімкими темпами, як сьогодні. Штучний інтелект, віртуальна реальність, криптовалюти, роботи, цифрова біологія, вживлення чипів — все це здобутки наукового прогресу, які є реальними вже сьогодні.

А протягом наступних 10 років ми досягнемо ще більшого технологічного прориву та ще більше накопичимо багатства, — в цьому впевнені автори цієї книжки. У ній вони виклали основні прогнози на майбутнє, яке точно зміниться за цей час до невпізнаваності.

Як і що ми будемо їсти, як будемо робити покупки, розважатись, навчатись, лікуватись, заробляти гроші? Як на наше повсякденне, особисте і професійне життя вплине розвиток штучного інтелекту? Та чи будемо ми врешті жити довше 100 років?

Щодня ми не замислюємося про якісь фундаментальні фізичні закони. А насправді ж, вони всюди навколо нас. І автор цієї книжки нам це покаже. Наші моделі мислення просто дуже зациклені на тому, що відбувається тут і зараз, на поверхні, але інколи варто копнути трошки глибше, щоб побачити: світ повсюдно складається з законів фізики, з фізичних об’єктів і явищ. Але щоб охопити це фізичне, треба розвинути межі свого мислення. Все по місцях розставить у цій книзі не просто фізик, а Нобелівський лауреат.

Ця книжка — всеохопна, відверта та захоплива біографія видатної європейської лідерки, яка вже 16 років очолює Німеччину.

Її легко впізнати за незмінною протягом цих років зачіскою та простого крою жакетами. Однак про дитинство, юність та особисте життя ключової фігури західного політикуму досі відомо вкрай мало. Навіть у рідній країні Меркель залишається загадковою постаттю, а жодному її біографу й досі не вдалося розповісти про неї не як про видатну політичну діячку, а як про особистість і жінку.

Журналістка Кеті Мартон зуміла зобразити багатошаровий та різносторонній портрет постаті, якою захоплюються і яку критикують, про яку жартують і яку все ж незмінно поважають. Авторка доповнила цю книжку розмовами з наставниками, друзями та колегами Меркель, збагативши її унікальними історіями, які ніколи й ніде не були розказані.

Як їй вдалося перетворити Німеччину на провідну Європейську державу? Як людина з такою простою риторикою та зовнішністю спромоглась на політичне довголіття в цифровому світі? Як їй вдалося змінити уявлення про жінку у владі? Як Меркель стала найвпливовішою лідеркою Європи та яка сила характеру стоїть за незмінною очільницею німецького уряду?

Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?

Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей. На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.

Джейсон Фанг — канадський нефролог (лікар, який займається хворобами нирок). Однак його спеціалізація ще глибша: у своїх книжках Фанг розповідає, як сприятливе для адекватної роботи нирок харчування та здоровий спосіб життя здатні покращити стан хворих на цукровий діабет чи ожиріння. У цій же книзі він пішов ще далі у своїх дослідженнях, тепер зосередившись на одній з найбільш смертоносних хвороб — на раку.

Війна проти раку ще не виграна. До того ж ми й досі мало що знаємо про нього та зовсім не уявляємо, як його зупинити. Лікар Фанг разом із читачами розбирається в цьому питанні та наводить приклад нових методик з профілактики та лікування раку, в центрі яких — те, як ми харчуємося, адже харчові продукти по-різному впливають на інсулін, а він, своєю чергою, на процес формування ракових клітин.

Автор книжки вирішив на собі випробувати принцип lifelong learning («неперервне навчання впродовж усього життя»). Отож він з нуля вчився добре грати в шахи, співати, займатися серфінгом, малювати та жонглювати. І виявилося, що все це цілком можливо.

Ідея провести такий експеримент у автора з’явилася, коли він поглянув на свою доньку, яка охоча до вивчення чогось нового, і замислився, чому з віком у більшості людей це бажання пропадає. Ця книжка — його власний пошук відповідей на це питання. І основна причина, як виявляється, полягає зовсім не в тому, що у нас поступово зникають здібності, — а в упередженні, звичці йти «накатаною доріжкою» та страху, що ми витратимо час на щось безперспективне.

Інфекційні захворювання є однією з найбільш смертоносних та найбільш імовірних причин занепаду людства. Бо ми теоретично здатні вплинути на такі ризики як можливість термоядерної війни чи зміна клімату; а ось поява нових вірусів і бактерій, які постійно еволюціонують швидше за нашу імунну систему, людині непідвладна. Проте, не поспішайте впадати у відчай: наслідки нових інфекційних хвороб можна звести до мінімуму, якщо знати, як до них підготуватися та як їх правильно досліджувати.

Лікар-епідеміолог Майкл Остергольм вже понад 45 років бореться з новими викликами в сфері епідеміології. Це його телефон розривається від запитів щоразу, як тільки виникає нова недуга. І він невтомно, з ретельністю слідчого, який ніби викриває місця злочину мікробів, шукає відповіді, здатні врятувати увесь світ.

У цій книзі, написаній за допомогою автора Марка Олшейкера, Остергольм розповість і вам, як проходили перші дослідження ВІЛ/СНІД, SARS, гарячки Ебола та інших. А в передмові 2020 року зазначить, чому COVID-19 навряд чи вдасться найближчим часом зупинити, і це не найстрашніша новина - більш масштабні пандемії чекають попереду. Та до жахливих наслідків ще не пізно підготуватися. Поки що.

У цій книжці психотерапевтка Зої Астон пропонує 5-тижневий план тренування ментального здоров’я, який за цей короткий час допоможе вам досягти чіткості в думках, спокійного й виваженого мислення, більшої психічної стійкості.

Книжка надає вправи та експертні рекомендації, що допоможуть вам піклуватися про власне психічне здоров'я протягом тривалого часу. Кожен з нас може мати певні ментальні травми, які мають значний вплив на наше самопочуття та навіть фізичне здоров'я, тому ігнорувати їх точно не можна.

Кожному під силу зцілити себе, необхідно просто знати як це зробити. Ця книжка вам у цьому допоможе, бо фактично замінить вам 2-3 роки консультацій психотерапевта.

Дотримуючись рекомендацій Зої Астон, ви станете сильнішими, щасливішими та зможете створити всередині себе те емоційне середовище, в якому захочете жити.

Трансценденція — одне з понять, до якого прийшов ще свого часу психолог Абрахам Маслоу. Він стверджував, що здорова самореалізація людини згідно з ієрархією потреб може привести до її виходу за рамки усвідомлення лише власного Я, а отже і до реалізації значно вищих, духовних потреб. Це, зокрема, почуття впевненості у тому, ким ти є в цьому світі та що можеш йому натомість принести.

Ця ж книжка розкриває ті питання, які так і не зміг свого часу розкрити Маслоу, та робить деякий перегляд оригінальної піраміди потреб. Сам Маслоу, після інфаркту, переглядав уже власну систему: бо раптом опинившись на самому низу в низці потреб, відчув, що виходить взагалі за їх межі.

Книжка вчить, як реалізуватися у такий спосіб, щоб ставити якісь значно важливіші цінності вище за потреби власного егоїстичного Я. І стати таким чином усвідомленішим, зреалізованим та значно щасливішим.

1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав серйозне поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. В той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує.

Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гідно провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні.

Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним. Автор подає у книзі все настільки чітко й майстерно, що відчуваєш невидимий зв’язок між двома долями цих легендарних постатей.

Які вони, справжні лідери? Та чим потрібно керуватися, аби досягти висоти?
⠀
Впродовж п’яти років Девід Рубенштейн спілкувався з відомими лідерами та лідерками про їхні життєві шляхи, ухвалення рішень, невдачі та зміни. У своїй книзі «Бути лідером. Мудрість від тих, хто змінив правила гри» автор зібрав найкращі інтерв’ю, а з ними — принципи та керівні філософії сучасних візіонерів, натхненників та інноваторів.
⠀
Як Джефф Безос і Білл Ґейтс всупереч усьому побудували світові технологічні імперії? Як Опра Вінфрі пройшла шлях від абсолютної бідності до статусу найбагатшої афроамериканки у США та, мабуть, найвідомішої ведучої у світі? Як Мелінді Ґейтс вдалося поєднати кар'єру та виховання трьох дітей, і стати однією з провідних активісток за права жінок у світі? Як Тім Кук услід за легендарним Стівом Джобсом побудував ще потужнішу компанію?
⠀
«Бути лідером» — унікальна можливість дізнатися, про що думають, чим керуються та як живуть лідери. Вона надихає не відступати, не здаватися та не зневірюватися у собі та своїх цілях. Книга наповнена надзвичайними історіями новаторів та агентів змін.

Компанії, особливо великі, і досі лишаються надміру бюрократичними. І це їм шкодить: зміни впроваджуються повільно або й узагалі відсутні; потреби працівників не враховуються, а інноваційних рішень не народжується — бо такі установи не надихають. Як таким організаціям стати креативними, гнучкими, сучасними? Створити іншу бізнес-модель — децентралізованої людиноцентричної організації з мінімальним формалізмом, іншим перерозподілом відповідальності; динамічністю на всіх рівнях; меритократією; відчуттям власного ком’юніті всередині компанії тощо. І ця нова модель орієнтується не на бюрократію, а на людинократію в основі своїх принципів.

Людинократія, згідно з авторами, це така форма організації робочого процесу, за якої людський внесок у компанії є найвищим, основним акцентом її діяльності.

Що таке власність? Що саме ми можемо назвати «своїм» — і де межі наших володінь? Здавалося б, слово «моє» ми засвоюємо ще в дитинстві. Однак все набагато складніше. Власність не є ані сталим поняттям, ані чітко окресленим: навіть у різних штатах США поняття того, чим саме ти володієш, є розмитим.

Автори цієї книжки надають цікаві роздуми щодо понять власності, розповідаючи, як символічне володіння інколи може підміняти справжнє, а деякі компанії заробляють, роблячи власністю зовсім не об’єктні явища, наприклад відсутність потреби стояти у черзі.

Автор цієї книжки розповідає, як біологічні процеси в мозку сприяють навчанню людини в різні періоди — від немовляти до дорослого. Він розписує, як за допомогою інтуїції діти «завантажують» свій мозок інформацією — і як це потім сприяє змінам в когнітивній функції мозку. Та ця книжка більше цікава тим, що показує, як така інформація про людський розвиток використовується у сфері розробки високих технологій, зокрема штучного інтелекту. Вчені намагаються повторити з роботом ті моделі розвитку, які властиві для людського мозку, але постійно стикаються з тим, що біологічні особливості виявляються більш розвиненими за технічні конструкти.

Людина насправді вчиться постійно. Попри травми й перешкоди. І якщо можна навчити навіть робота мислити більш зважено, то і будь-які людські когнітивні здібності можна удосконалити.

Чому ми почуваємося все більш самотніми, якщо сучасні технології покликані нас об’єднати? Це питання вирішив дослідити колишній високопосадовець і один з найголовніших лікарів у США Вівек Мурті. Він опитав багатьох людей, які почуваються самотніми, і визначив, що стоїть в основі цього болючого стану та як його можна подолати. У цій книзі він вмістив справжні життєві історії про те, як в основі депресивних розладів, жорстоких вчинків, залежностей, стресових ситуацій вдома і на роботі стоїть саме самотність, покинутість і бажання, щоб тебе помічали.

Впоравшись із майже хронічною проблемою самотності, яка тільки шкодить нашому здоров’ю та соціальним зв’язкам, можна буде глобально подолати нетерпимість, нетолерантність та зробити людей у світі і справді пов’язаними. І не штучно, за допомогою технологій, а якісно - завдяки усвідомленню кожним своєї ролі щодо інших.

Набридло помилятися й постійно обирати щось не те? Ця книжка — посібник з когнітивних упереджень і логічних хиб, який показує, чому в деяких випадках ми діємо не дуже раціонально, бо наш мозок автоматично приводить нас до помилкових думок та емоційних реакцій. Вони спотворюють наше сприйняття ситуації й роблять його максимально далеким від реальності.

Автор детально на реальних прикладах з історії, політики та бізнесу пояснює, які упередження сформували ті чи інші явища, та після кожного розділу дає коротке резюме щодо описаного упередження, аби закріпити його усвідомлення. Тож завдяки цій книжці читач зможе навчитися виявляти хиби у своєму мисленні та приймати більш зважені рішення.

Мабуть, всім знайома ситуація, коли потрібно розв’язувати певну проблему, але залучені у цей процес люди мають цілковито різні бачення подальших дій. Рішення затягується, робота стоїть на місці, переговори займають години, дні, тижні…

Адам Кехейн допомагає примирити сторони конфліктної ситуації. Він пропонує дуже чіткий план дій щодо того, як можна співпрацювати з кимось особисто тобі неприємним та кардинально інакшим. Його методика дозволить легко уникати неприємних моментів вдома, на роботі й у повсякденному житті та досягати поставлених цілей.

Автор книжки має досвід консультацій щодо розв’язання надскладних міжнародних питань, тож він точно допоможе впоратися з менш заплутаними і не такими затягнутими в часі проблемами.

10 питань — саме стільки потрібно, щоб переговори пройшли добре. Всього 10 структурованих, чітких і лаконічних речей, про які потрібно домовитися під час перемовин, щоб спрямувати розмову у потрібному для вас напрямку. І тепер їх будете знати й ви.