Ліна завжди жила за чужими правилами: її нудна рутина похвилинно розписана нареченим, який прагне перетворити кохану на зразкову домогосподарку і матір майбутніх дітей. Тож не дивно, коли доля підкидає Ліні шанс усе змінити, вона ризикує — і з головою пірнає у невідомість: яхтовий тур, нові знайомства, дрібка інтриг і привабливий капітан, зустріч з яким перевертає життя догори дриґом. 

І все складається ідеально, аж доки минуле не нагадує про себе незагоєними ранами, що змушують Ліну остаточно обрати: пристрасний короткочасний роман чи справжні стосунки? І головне: чи варте кохання того, щоб зректися заради нього найважливішого — самої себе?

«Усі персонажі вигадані. Або ні» — це роман про боротьбу з тиском оточення, сміливість виборювати власне щастя і любов. В першу чергу — любов до себе.

Вірші на зламі епох часто втрачають свою автономність і все більше нагадують щоденники. Що можна знайти в новому поетичному щоденнику Сергія Жадана? 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається. Нанизані на нитку голосу, узалежнені від звучання, вони, ці вірші, лишаються приватною, рваною хронікою двох останніх років – наповнені снігом, співом, правописом, любов’ю.

«Повернення» — це друга антологія сучасної прози від випускників школи Litosvita, тексти до якої відібрало журі у складі Ростислава Семківа, Богдани Романцової та Ганни Улюри.

Спустошені будинки на лінії фронту. Маленькі селища, де смерть — це справжня подія, та великі окуповані міста, що відчайдушно тримаються за життя. Флористка, яка збирає особливі букети для вбраних у чорне, та шкільна вчителька, готова віддати дітям усю себе. Килим, який прожив долю, захопливішу за долі багатьох людей, курка Ребека та навіть історія кохання інопланетян на тлі загибелі цілої планети. 

Смерті, воскресіння, самотність, утрати, пошуки близьких і зустрічі з собою — усе це змальовують випускники Litosvita в антології «Повернення».

Раблезіанський роман «Пан Халявський» Г.Квітки-Основ’яненка (1778–1843) належить до знакових творів класичної української літератури. Він став однією з вершин сміховинної української культури. Це було прощання молодої нації зі своїм химерно-занепадницьким минулим. Сатира автора спрямована на висміювання психології і суспільної поведінки здегенерованої верстви українських малоросів, які під виглядом «російського дворянства» провадили своє паразитарне й нікчемне життя.

Хоча твір написаний російською мовою, проте, він став явищем українського національного самоусвідомлення, певною інтелектуальною віхою у відштовхуванні нового українства від малоросійської ментальності, від традицій пристосуванства й безнаціонального вегетування. 

У ваших руках книжка, яка допоможе в будь-якій справі — від зведення хмарочоса до ремонту на кухні. Прочитавши її, ви навчитеся мислити нестандартно, але не надто довго. Перестанете розглядати психологію і владу як окремі сили. Навчитеся ставити правильні запитання, перш ніж вимагати правильних відповідей, і думати справа наліво. Надійно триматимете в полі зору правильні орієнтири. Приймете той факт, що жоден процес не є ідеальним. А ще по-новому подивитеся на прогнозування й управління ризиками, аналізуючи досвід світових компаній: Amazon, Pixar, Apple, Mass Transit Railway (MTR), Tesla, Facebook тощо.

Це буде захоплива бізнес-подорож, кінцева станція якої — ваш гарантований успіх без небезпечних затримок, нестач i перевитрат.

До уваги українського читача запропоновано трилогію шведської письменниці, лауреатки Нобелівської премії Сельми Лаґерлеф (1858–1940) – «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд» і «Анна Сверд».

Стрижень усього цього панорамного твору – це дивовижна й загадкова історія персня, що належав генералові Левеншельду. З цією коштовністю химерно пов’язані долі членів шляхетського роду Левеншельдів і тих, хто нею тимчасово володів. Крізь усі частини трилогії червоною ниткою проходить думка про неминучу кару за скоєне зло, перемогу добра над злом і торжество любові.

Трилогія охоплює період від першої половини XVIII століття до початку шістдесятих років XIX століття. Оповідь відзначається крутими поворотами сюжету й достовірністю в описі реалій тодішньої Швеції.

На думку друзів, Ґодфрі Бішоп має найцікавішу професію на світі: він - редактор порножурналу. Ґодфрі спілкується з моделями, отримує сотні листів з брудними фантазіями читачів, організовує фотосесії… Та що насправді не потрапляє на глянцеві сторінки?

Щоденні виклики порнографа - строгі дедлайни, зламана фотоапаратура, зірвані контракти, розгнівані прискіпливі читачі й навіжені фанати, що сподіваються випросили адресу чергової зірки з обкладинки. У роботі редакції більше психології, ніж у кабінеті психоаналітика, а бюрократії не менше, ніж у державних установах. Тут як ніде знають, як продавати секс, але не уявляють, де купувати нові нервові клітини…

Звідки беруться бунтарки? З ковбасних кущів Яремча, районних показів мод і сміливості бути інакшою там, де вимагають суворих копій. Невигадані (а тому ще більш неймовірні) історії Ірени Карпи розкажуть про її дитинство та пошуки себе, а також про мандри, де містика і фантазія безсоромно панують над дійсністю. Від кам’янистих гірських стежок і до вічних паризьких барів, від купання у повільних водах Дніпра і до сексу під час арії Кармен: сідайте зручно, пристібайте ремені. Наша подорож починається.

Події найвідомішого роману Джона Фаулза відбуваються за часів вікторіанської Англії, в містечку Лайм-Реджис, де автор мешкав з 1968 року. Чарльз Смітсон, імпозантний і заможний лондонський джентльмен, заручений із красунею Ернестіною Фрімен, донькою багатого і успішного бізнесмена. Незадовго до весілля, прогулюючись набережною, вони зауважують самотню жіночу постать, що вдивляється в море. Це так звана коханка французького лейтенанта, особа, яку місцеві буржуа вважають трохи божевільною і засуджують за нібито аморальну поведінку. Зустрівшись з нею поглядом, Чарльз потрапляє в тенета почуттів, що їх і сам не може осягнути, а майбутній щасливий шлюб тепер здається йому неправильним і неможливим. Автор залишає відкритий фінал, запропонувавши читачеві кілька варіантів розвитку подій.

Лікарка Бріана Ортіз розлучається, її братові терміново потрібен донор нирки, а на омріяну посаду претендує сам Лікар Смерть: Джейкоб Меддокс харизматичний, спокійний і дійсно талановитий, хай яке жахливе перше враження справляє. І як ненавидіти Джейкоба після його листа?.. Вони разом обідають у комірчині й обговорюють переваги дивних маленьких коней. Він береться знайти нирку для її брата та просить про послугу, у якій Бріана не може відмовити…

Володар Всесвіту, а може, навіть його Творець, успішно керує своїми підданими, коли випадково дізнається, що вони з товаришами насправді живуть у божевільні, в кімнаті для буйних. Компанія виривається на волю — начувайтеся, поліціянти, пияки та негідне керівництво міста. Тихоня і його товариші точно знають, чого вони хочуть від світу та як це отримати.

От тільки б не заснути, бо Завтра знову стане Сьогодні.

Увага! У тексті є згадки росіян і російської культури.

На що ми готові піти заради відновлення справедливості?

У старому занедбаному колодязі на будівельному майданчику знаходять людський скелет. Чий він та як тут опинився? Шукаючи відповідь на ці запитання, історія робить крок назад, у 1930-ті роки. Тут у період Великої депресії в бідному районі Пенсильванії, під назвою Курячий пагорб, поруч живуть єврейські іммігранти та афроамериканці, плекаючи мрію про рівність у Сполучених Штатах.

Амбітний імпресаріо з Румунії Моше Ладлоу та його дружина Хона прагнуть відкрити "Танцзал і театр для всіх американців". Але держава буде проти. Поважні люди постукають у двері Моше, щоб відібрати у нього все. Та вони не зможуть забрати любов.

Сайлес Марнер — ткач, який досконало знає свою справу. Він пережив багато труднощів у житті: несправедливий осуд, зраду, розчарування у суспільстві, втрату статків. Здається, вже нічого не зможе повернути його віру в людей, але маленька осиротіла дівчинка змінює все.

Вам було коли-небудь сумно до болю у грудях? Вам було коли-небудь настільки задушливо від людського нерозуміння, що неможливо було дихати? Вам було коли-небудь настільки нестерпно самотньо, що не хотілося жити?

Головна героїня книги «По той бік сонця» опиняється межі та потрапляє до закритого відділення однієї з психіатричних клінік у Німеччині — місця, де суспільство ховає тих, хто не вписується у рамки «нормальності». З моменту, коли вона здає в приймальні лікарні всі гострі предмети, починається її довгий шлях одужання. Вона знайомиться з іншими пацієнтами, палить з ними на балконі та веде розмови, які змінюють її погляд на багато речей.

Це сповідь про падіння та про надію на зліт. Це історія боротьби, де крихке та майже невловиме «я» змагається із самим собою. Це також історія одного Вибору. Цього разу було обрано Життя.

Життя Кристал Гарріс змінилося назавжди, коли вона відвідала вечірку в сумнозвісному особняку Playboy. Г’ю Гефнер помітив її в натовпі, й вона стала однією з його «подружок», чиє життя полягало у відвідинах гламурних голлівудських вечірок та подорожах світом. Однак цей, здавалося б, привабливий спосіб життя мав темну сторону. Гефнер контролював своїх подруг, дотримуючись суворих правил щодо всього, починаючи від зачісок і макіяжу й закінчуючи комендантською годиною. Кристал була змушена змагатися з іншими жінками за своє місце в високоієрархічній системі, однак вона швидко піднялася на вершину й отримала пропозицію вийти заміж. Але їй ставало дедалі складніше зрозуміти, ким вона є насправді. У своїх мемуарах Кристал пропонує відверту розповідь про те, як досвід її спілкування з Г’ю Гефнером допоміг їй знайти шлях від людини, яка понад усе цінувала зовнішнє життя, до людини, яка нарешті збагнула його справжню цінність.

Пропонований виданок має на метi донести широкому загаловi направду якнайповніший, незцензурований і пророчий Шевченків поетичний спадок. Збірку базовано на унікальному, того часу повному виданковi «Кобзара», що побачив світ у 20-х роках минулого сторіччя в Німеччині за редакцiї знаного Василя Сімовича. Цей «Відроджений "Кобзар"» став можливим завдяки майже десятирічній праці упорядкувальника Миколи Зубкова, який залучив значну кількість як оригінальних, так і репринтних творів незаангажованих шевченкознавців (зокрема, дiяспорноï перiодики від 20-х до 90-х рр. минулого сторiччя) та безліч архівних джерел, а також новітні українські й чужоземні літературні та iсторiйнi розвідки. Близько двадцяти  вiдсоткiв вiршiв цiєї збірки містять рядки, які читач не знайде в жодному іншому «Кобзареві», – від окремих слів, словосполук до цілих сторінок тексту! Подекуди такі відновлені фрагменти докорінно змінюють сприйняття й розуміння твору в цілому. До того ж чимало творiв подано з різними авторовими варiянтами тексту.

Події у другому томі «Людоловів» починають розгортатися через рік після того, як татари викрали кохану гетьмана Петра Сагайдачного Настю Повчанську. Авторка змальовує екзотичний побут Каффи, життя українських невільників, козацькі морські походи та бої, інтриги польської шляхти, сутички й суперечки між старшиною і козаками. 

Чи вдасться Сагайдачному відстояти інтереси козацького війська? Яка доля Насті й чи зможе гетьман вирятувати її з неволі?  

Читачі мандрують залами дипломатичних переговорів і козацькими поселеннями на Січі, угіддями шляхтича Потоцького й залами палацу турецького султана, поринаючи в історичний колорит епохи XVII століття.

Якою можна побачити Україну з вікна приміської електрички? Павло Стех здійснив мандрівку по периметру країни, задокументувавши реальність, у якій переплелись анекдоти про радянщину, контрабанда, горілка з томатним соком, галасливі діти, таксисти, панки, популярні пісні з 1990-х і, звісно, іржа як складник ландшафту приміських станцій, що тонкими нитками зшивають країну вздовж і впоперек. Останній розділ він дописав уже 2024 року в складі Сил оборони: як стрибок в останній вагон, повернення в Авдіївку, крайню точку безтурботної мандрівки п’ятирічної давнини. 

Занурення в галасливе неспокійне життя електричок, цих гетто на колесах, та приміських вокзалів, де немає цензури й умовностей, — це спосіб зрозуміти й прийняти внутрішні ритми країни.

Павлик —  викладач філософії. Він називає себе дрозофілою, мушкою без голосу та без правди. Чоловік споглядає з балкона Голосіївський парк, п’є з кухлика вино, пише колегам некрологи та читає лекції. 

Книжки цікавлять Павлика більше, ніж жінки, свобода хвилює більше, ніж самотність. 

Загублений у вирі настирливих колег, колишніх коханок і нескінченної пиятики, Павлик пише листи про любов. Отримує відповіді, але в один момент перестає. 

Дрозофіла кружляє над томиком Канта, як самотній Павлик — навколо образу загадкової жінки.

«Одного разу в Римі» – перша частина романтичної тетралогії «Одного разу в Римі», кожна книжка якої – окрема завершена історія.

Амелія Роуз, відома своїм шанувальникам як Рей Роуз, виснажена власним іміджем «принцеси попмузики», який мусила підтримувати роками. Натхненна улюбленим фільмом з Одрі Гепберн «Римські канікули», вона вирішує взяти паузу й посеред ночі вирушає до Рима… Рима, штат Кентуккі.

Ноа Вокер, знайшовши Амелію в зламаній машині на своєму подвір’ї, одразу демонструє, що не має ані часу, ані терпіння на розв’язування проблем знаменитостей. Він надто зайнятий — керує успадкованою від бабусі «Крамницею пирогів» і ще й мусить нагадувати допитливим, хоча й милим сусідам, щоб вони переймалися власними триклятими справами. Всупереч здоровому глузду, Ноа дозволяє Амелії пожити в нього, проте лише доки відремонтують її машину — а тоді вона може їхати куди заманеться.

Аж раптом Ноа бачить уже іншу Рей Роуз — вона Амелія: добросердна та весела, але геть самотня через шалену популярність. Мимоволі він стає її єдиною близькою людиною. Незабаром дівчині доведеться повернутися до гламурного життя і вирушити в тур, але доти Ноа покаже Амелії всі чарівні принади маленького містечка, яких їй так бракувало, а вона допоможе йому відкрити серце для чогось більшого.

Амелія в захваті від затишного містечка та свого буркотливого екскурсовода, але навіть Одрі врешті-решт довелося покинути Рим…

Грушевський залишив тисячу сторінок художньої спадщини. Тут зібрано шістнадцять його оповідань і мемуарний текст «Як я був колись белетристом». Ці твори засвідчують шлях автора в красному письменстві: від народника, котрий мріє про літературу як про громадську справу, до модерніста, який випускає на волю «зачинених дітей» своєї думки. Грушевський-письменник слідом за Кантом пропонує нам подивитися на зоряне небо над нами і на моральний закон усередині нас.

«Книгаренька щастя на березі» – друга частина трилогії «Кіррінфіф», де кожна книжка – окрема історія.

Зневірена мати-одиначка Зої хоче поїхати з Лондона й побудувати нове життя для себе та сина Гарі. Вона ледве сплачує за квартиру-студію на жвавій вулиці, де гудіння клаксонів і крики футбольних фанатів не дають спати. Якщо Зої скоро не знайде виходу — у неї станеться нервовий зрив. Тому вона влаштовується нянею в Шотландію, далеко від метушливого Лондона. Звучить неймовірно!

Отож Зої переїжджає у величезний напівзруйнований маєток на березі озера Лох-Несс. Тепер вона має доглядати трьох дітей, двоє з яких поводяться як дикі тварини. Тимчасом їхній батько досі горює через втрату дружини. Утім, мальовничі краєвиди й приязні мешканці наснажують Зої впоратися з усіма викликами в роботі. А найбільше їй допомагає Ніна, доброзичлива власниця місцевої книгарні.

Та чи вистачить Зої книжок, свіжого повітря й доброти, щоб зцілити розбиту сімʼю Ерквартів — і її власну?

Перший в українській літературі роман про Одесу, яку Нечуй-Левицький називає в чоловічому роді — Одес. Його космополітична, купецька, епікурейська Одеса — це простір для любові, забави, краси та споживання. На цьому тлі розгортаються два ідейні конфлікти: національна культура проти космополітизму та ідеалізм проти споживацтва й матеріалізму. 

Інтелектуально роман зосереджено на питанні розвитку української ідентичності, а за сюжетом це кілька любовних історій. Письменник укотре виступає як захисник жіночих прав. А проте найбільше запам’ятаються з твору описи краєвидів над Чорним морем та взаємини між людьми — простими, смішними й вічно живими, що їх подарував нам веселий Нечуй.

«Це буде книжка про пригоди молодого письменника, його друга — невизнаного генія маркетингу і подругу їхню — повію-незайманку».
 

Рома — автор-початківець, чий рукопис приречений на успіх. Утім жодне видавництво не зуміло розгледіти потенціал тексту, що на 70 % складається із цитат Толкіна. Тож Рома і його друг Барік вирішують видати книжку самотужки.

Так народжується легенда про смертельно хворого автора та його дебютний — і останній — роман. Друзі з головою пірнають у всі тонкощі самвидаву: шукають, де дешевше надрукуватися, розкручують соцмережі, організовують тур, розсилають передзамовлення. І брешуть, брешуть, брешуть… А Рома на додачу ще й закохується у власну читачку.

Куди заведе друзів брехня й чим доведеться заплатити за цю божевільну авантюру?

Довгоочікуваний роман від «батька українського бестселера»

На хуторі посеред лісу живе старий Йонас. Зрідка навідується до нього давній приятель. І постають перед очима друзів події буремних часів...

Як і багато співвітчизників, Йонас повірив, що гітлерівці допоможуть відродити вільну Литву, тож пішов воювати проти совєтів.

Потім був радянський табір для полонених, невиправдані сподівання та заслання на каторгу - в далеку невідому Україну, на Донбас. Дивом втікши, він прямує до рідної землі. Йонас знайомиться з українцями з ОУН-УПА й розуміє: його народ не самотній у своїй боротьбі із совєтами. Разом із волинськими партизанами він вирушає до Литви - і залишається один із групи.

Він іде там, де не пройдуть інші. Оминає пастки й засади. Бо береже його бог предків...

«Буремна вись» розповідає про дві родини земельної аристократії, Ерншо та Лінтонів, що живуть на пустках Західного Йоркширу. Життєві ситуації постійно зводять їх разом, і з роками бурхливі стосунки сімей лише переплітаються й заплутуються ще сильніше.

Роман, що зазнав впливу романтизму та готики, вважається класикою англійської літератури.

Нині він широко визнаний одним із найвидатніших романів, коли-небудь написаних англійською мовою. Зображення психічної та фізичної жорстокості, зокрема домашнього насильства, досі вражає, а виклики вікторіанській моралі, релігії та класовій системі змушують замислитися про реалії існування людства.

Оголошення на Petitesannonces.fr:

Юнак, 26 років, приречений раннім Альцгеймером, прагне розпустити вітрила й вирушити в останню подорож. Шукає супутника(цю), щоб поділити з ним (нею) пригоди останньої мандрівки.

Від’їзд: якомога швидше. Тривалість подорожі: щонайбільше 2 роки (згідно з оцінкою лікарів). Можливо, менше.

Еміль вирішує втекти від стерильності лікарняних палат і співчуття рідних та друзів. І — о диво! — на його оголошення надходить відповідь. За три дні біля потай придбаного будинку на колесах він зустрічається з Жоанною — молодою жінкою в чорному крислатому капелюсі, з одним наплічником і без жодних пояснень. Так починається їхня дивовижна подорож. Краєвиди, від яких перехоплює подих, несподівані зустрічі, самопізнання й переосмислення — і ось, крок за кроком, крізь шкаралупу Емілевого болю пробиваються радість і страх, дружба та любов.

Війна потребує статистики: кількості знищених ворогів, техніки, поразок чи перемог. Однак сутність війни усвідомлюють лише ті, до кого вона приступає дуже близько. Чи ті, хто сам іде на війну. Війна безжалісно розкриває єство людини. Той, кого вважають слабким, може виявитися сильним, а сильний – боягузом.

Пишучи цю книжку, Вагур Лайяпеа пішов до тих людей, кого глибоко зачепила агресія Росії проти України, чиїх родичів вона вбиває й калічить, у чиїх душах залишаються рани, що ніколи не загояться.

Тарас Григорович Шевченко — видатна постать, словами якої промовляє душа українського народу. Його «Кобзар» є одним із найкращих надбань нашої літератури, а самі твори перекладено понад ста мовами світу. Поява збірки у квітні 1840 року стала знаковою подією не лише в українській, а й загалом у слов’янській літературі.

Опубліковані тексти звірено з оригіналами рукописів та прижиттєвими виданнями творів поета. Збірку ілюстровано репродукціями картин і замальовок Тараса Григоровича.

Феєричне завершення Нокмаутської трилогії!

Лусьєн Роллінз, вродливий і загадковий фінансовий магнат, прагне помсти. Усе життя він намагається змити із себе батькові гріхи — і майстерно смикає незліченні ниточки, вибудовуючи могутню імперію. Гроші й влада дають йому відчуття безпеки… Але не захищають від думок про одну зухвалу бібліотекарку з маленького містечка.

Лусьєн Роллінз і Слоан Волтон пов’язані лихими таємницями минулого, взаємною антипатією і глибокою недовірою. Утім, одного разу їхнє згасле полум’я спалахує знов, і його вже неможливо загасити. От тільки Слоан мріє про сім’ю, а Лусьєн і чути не хоче…

Чи зрозуміє Лусьєн, що не може викреслити Слоан зі свого життя, не наражаючи її на ще більшу небезпеку?

«Ярмарок Суєти. Роман без героя» Вільяма Мейкпіса Текерея — сатиричний роман, написаний у 1848 році, який уже майже два століття читають і перечитують у всьому світі. Чим же він так вабить? Чому такий відомий, та однаково незвіданий? І чому одні твори стають світовою класикою, а інші ні? Майже риторичні запитання…

Текерей навряд чи міг сподіватися, що й у ХХІ ст. його сатира буде актуальною, його персонажів не тільки знатимуть, співчуватимуть їм чи засуджуватимуть їхні вчинки, а ще й розмірковуватимуть над тим, що визначальне для щасливої долі: спадковість чи виховання. Чому Ребекка Шарп — розумна, гарна, талановита, так і не досягла омріяного багатства й становища в суспільстві? Вона народилася двоєдушною пройдисвіткою чи стала такою через бідність і брак виховання? А чи щаслива в шлюбі зі шляхетним Доббіном щиросердна, але наївна Емілія Седлі? І кожен персонаж «Ярмарок Суєти. Роман без героя», що його з неабияким хистом зобразив письменник, цікавий по-своєму, навіть якщо й змальований із дотепною іронією та безжальною сатирою.

Сама назва роману — влучна характеристика безпринципного споживацького світу, де панують облуда, жага наживи й аморальність. Однак попри вади, у суспільстві є місце шляхетності, відвазі, щирому коханню та відданості. І так буде завжди!

Нове, суттєво доповнене і вишукано ілюстроване видання «Кнайпи Львова» провідного українського письменника Юрія Винничука з першої сторінки занурює нас у захопливий світ старих львівських каварень, ресторанів та готелів. Саме тут життя вирує у найнесподіваніших проявах — народжуються нові ідеї, вирішуються важливі справи, створюються і поширюються найнеймовірніші плітки та сенсації. Місцеві завсідники — люди різного формату: політики, військові, учені, громадські діячі та різні батяри. Постійними дійовими особами є також письменники, драматурги, митці. Атмосфера львівських кнайп збуджує їхню уяву і надихає на подвиги — деколи творчі, а інколи й батярські. Iсторія львівських кнайп, що постає в легендах та реальних фактах, захоплює, а її легкий виклад, пронизаний тонким гумором, залишає по собі вельми приємний післясмак.

Усе починається невинно: хлопчик потрапляє на ярмарок, стискаючи в долоні монету, яку отримав від батька. В одному з наметів він бачить Мінотавра — істоту, яка надовго позбавить його мови і спокою. Цей ні на що не схожий роман є дослідженням лабіринту: місця, де ми блукаємо і знаходимо себе, місця, де натрапляємо на найнеймовірніші (і зовсім звичайні) історії, місця, де врешті-решт доходимо до Мінотавра — створіння, яке цілком може виявитися нами самими багато років тому. Мінотавром-дитиною, загубленим серед гамірливого ярмарку. В цьому романі Ґеорґі Ґосподінов, один із наймайстерніших оповідачів сучасної європейської літератури — у своїй чудовій формі. Він розмотує перед нами нитки численних сюжетів, щоб урешті сплести їх у тугий вузол, усередині якого — пам’ять і легкий смуток.

Події роману «Б-52» Анатолія Дністрового відбуваються в Києві між двома революціями — Помаранчевою та Революцією гідності. Химерний період абсолютної непевності.

Мирослав Шефер — успішний аналітик-економіст, одержимий драматургією. Він живе подвійне життя: зранку — костюми, офіс, наради, ввечері — коктейлі, клуби та жінки, яких Мирослав використовує як «матеріал» для п’єс. 

Криза середнього віку, безмежна самотність, страх близькості, владна мати, марний пошук свого справжнього призначення та справжнього кохання — усе це поволі руйнує Мирослава. І коли він зустрічає ту саму, то чи зможе бути з нею, чи перетворить і її на чергову п’єсу?

Джеймс Гібберд, американський журналіст, захоплений і натхненний тим, як знімали серіал «Гра престолів» за романами Джоржда Р.Р. Мартіна, запрошує читачів за лаштунки знімального процесу цього феноменального явища попкультури. До «Гри престолів» фентезі такого високого рівня на телебаченні просто не існувало, тож впоратися із цим завданням було під силу не кожному телеканалу. Як відбувалися переговори продюсерів з телеканалом НВО і прослуховування акторів, де знімали колосальну кількість сцен 8-сезонного серіалу, як робили костюми, як знімальна група боролася з негодою і тікала від фанатів, які стосунки були між акторами — про це та ще силу-силенну інших цікавих подробиць читач зможе дізнатися з вуст самих продюсерів і акторів, бо в книзі наведені цитати із понад пів сотні інтерв’ю з причетними до створення серіалу «Гра престолів».

Флоренція, 1557 р. Лукреція, найменша дочка Козімо І Медічі, недавно втратила сестру й намагається втишити жаль через мистецтво. А батько від її імені погоджується на шлюб із правителем Феррари, Модени та Реджо. Так світський лев, свій у компанії художників і музикантів, безжальний політик Альфонсо ІІ д’Есте бере за себе недолітку замість небіжчиці. Тепер обов’язок Лукреції — народити спадкоємця династії д’Есте. І хай яка вона знатна, майбутнє молодої герцогині висить на волосинці…

Романтичне знайомство й велика аварія, любовний багатокутник і роздуми про естетику маршруток. 

Перед нами звичайний рейс «Київ—Рівне». У салоні автобуса безіменний герой опиняється поруч із незнайомкою. Обмежений простір мимоволі створює магію знайомства, неначе це кохання з першого погляду. Та чи така вже випадкова ця зустріч?   

Паралельно ми бачимо 33-річного Віктора, виснаженого боротьбою за кохання дівчини. Він перебуває у перманентному передчутті якоїсь трагедії і теж прямує до Рівного.

У цьому соціально-психологічному романі автор розмірковує про дорогу та поїздки, стосунки й кохання, про те, як минуле впливає на наше теперішнє, а сьогоднішні вчинки — на те, що станеться або не станеться з нами потім.

Роман розповідає про культ своєчасної доставки пошти. Запровадження небезпечних нічних польотів, що гарантуватимуть перевагу у часі, стає фатальною помилкою директора мережі повітряних сполучень. За його ідеєю встановлюються жорсткі правила і графік, а політ має бути виконаний за будь-яких обставин.

Майстер історичних романів-бестселерів створює грандіозну, масштабну драму Нью-Йорка від заснування міста до сьогодення. Як і у своїх попередніх романах-бестселерах, Едвард Резерфорд висвітлює культурні, соціальні та політичні зрушення через життя різних за походженням і достатком родин.

Розповідаючи про переплетення доль персонажів, багатих і бідних, афроамериканців і білих, тубільців та іммігрантів, Резерфорд оживляє важливі події, які сформували Нью-Йорк та Америку: війну за незалежність, становлення міста як великого торговельного й фінансового центру, ексцеси позолоченого віку, вибух імміграції наприкінці XIX та на початку XX століття, випробування Другої світової війни, майже крах Нью-Йорка в 1970-х і його бурхливе відродження в 1990-х, атаки на Всесвітній торговий центр… Усюди вкраплені захопливі епізодичні ролі видатних діячів від Джорджа Вашингтона та Авраама Лінкольна до Бейба Рута.

«Нью-Йорк» — книжка, на яку чекали мільйони шанувальників Едварда Резерфорда. Блискуче поєднання романтичних епізодів з картинами баталій, сімейних драм та особистих тріумфів чудово відображає пошуки свободи та процвітання в центрі історії США.