Артем Чех знову написав про війну — і знову не про ту. Тобто не про цю. Тому, з одного боку, «Song of the Open Road» можна розглядати як жанрово-стилістичну забавку, пригодницько-історичну гру в Америку. Колишній кріпак з українського села у складі Російської імперії, опинившись в епіцентрі американської трагедії, врешті-решт стає втіленням американської мрії. Але, з другого — серйознішого — боку, відкритий шлях головного героя — цей шлях геть від Москви, шлях крізь війну до свободи, шлях від росіянина в пролозі до українця в епілозі. А ще з якогось боку, легко собі уявити знятий за мотивами цього роману ігровий фільм. Чорно-­білий фільм про сповнену символічних значень подорож зі Сходу на Захід, до самого себе і свого вічного дому. І саундтрек: слова Волта Вітмена, музика Ніла Янга. 

Остання розмова Деніела Розенберґа та Лії Коен-Джексон — чотирнадцять років тому в літньому таборі — поклала край їхній дружбі. Доки одного дня вони не опинилися поруч у літаку. Попри велике бажання Лії уникнути спілкування з Деніелом, доля знову зводить їх разом. Вони мешкають в одному місті, в одному районі і… мають працювати над спільним проєктом.

З кожною зустріччю «хімія» між Деніелом і Лією лише наростає і розмови про ситуацію в літньому таборі вже не уникнути. Як не уникнути й інших подробиць з життя кожного з них. Ця вразливість і відвертість робить їх справжніми друзями. Та чи прагнуть вони обоє лише дружби?

Дебютний роман письменниці Рейчел Руньї Катц «Дякую, що поділилася» — це ніжна і чуттєва історія кохання, сповнена гумору та пристрасті.

І знову Юрій Винничук вибудовує перед читачем захопливий сюжет,  у якому герої, поринаючи в лабіринти пам’яті, лише в несподіваному фіналі розкриваються повною мірою. Вони озираються на своє життя, яке припало на добу тоталітарних режимів, і звіряються у різних способах виживання — від цинічного до шляхетного. Водночас така карколомна мандрівка в минуле приносить багато несподіванок.

Роман «Цензор снів» — твір багатошаровий, інтригуючий і актуальний, де тривожний настрій змішується з гротеском, приголомшливі відкриття з метафоричними алюзіями, натуралістичні описи з гостросюжетними елементами.

Дублін, 1980–1990-ті. У бетонних джунглях житлового масиву живуть Джекі та Джонсер — двоє підлітків, чиї долі перетинаються у світі, де виживають найсильніші. Вони шалено закохані, але чи достатньо цього, щоб залишитися навіки разом?

Джонсер завжди був бунтарем: вуличні бійки, розбої, ходіння по лезу ножа. Його життя — це баланс між коханням і проблемами, адже необдумані вчинки штовхають його на небезпечний шлях. Попри амплуа «поганого хлопця», Джекі зачарована його дикою натурою, але жага Джонсера до крадіжок і бійок може дорого коштувати для них обох.

Дев’ятирічний Бруно разом із сім'єю переїжджає зі свого комфортабельного будинку в Берліні до нового дому в загадковому місці Геть-Звідси, де його батька призначають комендантом концтабору. Випадково він знайомиться з єврейським хлопчиком Шмулем, маленьким в’язнем. Між ними зароджується справжня дружба, яку, однак, розділяє колючий дріт.

До чого можуть призвести різні погляди на світ, дивна логіка дорослих, а також сила долі й божевілля випадку? Про це і навіть більше розповідає дивовижна книжка «Хлопчик у смугастій піжамі».

Уявіть, що в недалекому майбутньому держава цілковито контролює ваш шлюб. Ба більше, існує Закон про святість шлюбу, що пропонує надзвичайні переваги: проживання в елітних районах, кращі школи для дітей, першочергове медичне обслуговування, податкові пільги і фінансовий захист. Лише один нюанс: пара (навіть одружена) має оформити Раціональний шлюб. Відтепер розумні пристрої визначатимуть ступінь загрози для шлюбу, необхідність втручання і фахової допомоги.

Отже, чотири пари, кожна з власним досвідом і проблемами, намагаються жити, дотримуючись цього закону. Невдовзі вони усвідомлять, наскільки непростими можуть бути подружні стосунки, коли держава цілодобово пильнує кожен аспект їхнього особистого життя — кожне слово, найменшу суперечку. І коли ШІ вирішує, що шлюб перебуває під загрозою, ситуація перетворюється на смертельно небезпечну.

Гелен Джан не бачилася з Ґрантом Шепардом тринадцять років — відколи сталася трагедія, що назавжди пов’язала їхні життя.

Гелен, тепер уже авторка бестселерів, присвятила всю себе кар’єрі. Її навіть запросили попрацювати над телевізійною адаптацією власних популярних підліткових романів, і, якщо вдасться подолати синдром самозванки та письменницьку кризу, решта в житті теж налагодиться. Лос-Анджелес для Гелен — нагода почати все із чистого аркуша. Адже там у неї жодних знайомих. Хіба що…

Ґрант нарешті зміг відпустити минуле. І, попри панічні атаки, став шанованим сценаристом. Він знає, що не мав погоджуватися на роботу в шоу Гелен, але це рідкісний шанс реалізувати власні проєкти.

Співпраця не клеїться, і між ними постійна напруга. Ба більше, батьки Гелен, які досі винуватять Ґранта, ні про що не здогадуються.

Зрештою таємниці відкриваються й обом доводиться визнати те, що їхні стосунки ніколи не мали перерости в історію кохання. І все ж... ключ до примирення з минулим може критись у тому, щоб триматися одне одного тут і зараз.

Приїхавши до сонного містечка Пеліон на березі озера в штаті Мен, Брі Прескотт сподівається, що тут нарешті знайде спокій, якого так відчайдушно шукає. Та вже першого дня в Пеліоні вона знайомиться з Арчером Гейлом — відлюдником, емоційних страждань якого ніхто, крім Брі, не помічає.

«Голос Арчера» — роман про дівчину, прикуту до спогадів про одну жаску ніч, і хлопця, почуття якого стануть ключем до її свободи. Історія про мовчазного самітника з болючою раною і його кохану, яка вірить, що він віднайде свій голос. Книжка розкаже про боротьбу з травмами минулого, долю й цілющу силу любові. 

Автівка, що застрягла в канаві, шалене парі, смачний сендвіч із сиром й обійми з козеням у піжамі — світ Алексіс Монтґомері, спадкоємиці славетної родини хірургів, перевернувся догори дриґом. Усе через Деніела Ґранта — надійного, щирого й дуже привабливого столяра, на десять років молодшого від неї. З першої зустрічі між ними виникла неймовірна хімія… 

Але заможні й авторитетні батьки хочуть, щоб Алексіс продовжила родинну справу всесвітньовідомих лікарів. А вона не потребує ані слави, ані популярності й хоче бути звичайною лікаркою у відділенні екстреної допомоги. Кожна мить із Деніелом і людьми, які належать до його світу, показує, що дійсно є важливим. Та впустити цього чоловіка у своє життя означає відмовитися від родини й можливості допомагати людям. Вибір ніколи не був таким складним…

«Мене звуть Календар» — щоденник, який охоплює рік життя хлопця на ім’я Оскарс. Та в маленькому містечку, де він мешкає, його називають Календар. Чому? Про це довідаєтеся на сторінках роману. Здавалося б, ця книжка — просто рефлексії дивака, який тиняється містом і записує свої думки, утім поступово навколо Оскара й календаря зав’язується сюжет, у якому переплітаються і соціальна, і любовна, і навіть детективна лінії.

«Мене звуть Календар» — сповнений блискучого гумору й неймовірної глибини роман, що допомагає поглянути на життя під іншим кутом. Ця розповідь про важливість спільноти, про дружбу та підтримку, а ще про доброту до інших людей, яка нагадує, що кожен з нас цінний і заслуговує на любов.

Здається, ніби все почалося від звичайного плетеного крісла-гойдалки. Відколи воно з’явилося в домі головного героя, його життя невблаганно руйнується, сім’я розпадається, а на ринку поблизу він знаходить такого ж, як і він, невдаху-самітника, так само письменника, у такому самому плетеному кріслі. Ніби всього цього не досить, він представляється таким самим, як у героя, ім’ям. Героєве «я» починає розпадатися, як і все навколо — як уся реальність складних і божевільних посткомуністичних болгарських 1990-х. Але герой розпадається не на уламки, а на історії. Він стає їх колекціонером, оповідачем, поступово збираючи їх у дивний пазл, який найбільше нагадує фасеткове око мухи. «Природний роман» лауреата Міжнародної Букерівської премії, найвідомішого у світі болгарського письменника Ґеорґі Ґосподінова — це веселе й журливе, іронічно-ностальгійне плетиво сюжетів і спостережень, з яких, можливо, і складається саме життя.

Лідери фейкові та лідери справжні — у чому різниця? У здатності ставити потреби колег і компанії вище за власні, як переконує Саймон Сінек. Адже справжні лідери здатні пожертвувати своїм комфортом, ба навіть виживанням заради блага тих, про кого піклуються. Поки фейкові лідери керуються законами цинізму й корисливості, справжні лідери сприяють довірі та співпраці, вибудовуючи так зване Коло Безпеки всередині команди, захищаючи її від зовнішніх викликів. Цього закону дотримується морська піхота, а також керівники, що цінують співробітників і прагнуть досягти максимального процвітання своєї компанії. Як стати лідером, надихнути колег на плідну співпрацю, створити атмосферу впевнених і задоволених роботою професіоналів, здатних розв’язувати завдання будь-якої складності? «Справжні лідери їдять останніми» — це книжка для тих, хто прагне відчути значущість своєї праці й жадає довести це в колі сильної, стабільної та продуктивної команди, якій підвладні найсміливіші звершення.

КОХАТИ ЇЇ ЗАРАЗ - АБО НІКОЛИ

Він - Амо Вітіелло. Неймовірно гарячий красунчик та майбутній капо Фамілії. Жорстокий і холодний. Його усмішки не удостоєна жодна красуня. Окрім Ґрети Фальконе.

Вона - принцеса мафії, до якої неможливо підступитися. І саме її так бажає Амо. Вона для нього - заборонений, проте такий солодкий плід. Ґрета не вірила в кохання з першого погляду. Але це було до зустрічі з Амо...

Скільки б доказових історичних досліджень не виходило, а зрушення у колективній пам'яті здатна спричинити лише уґрунтована на міфології белетристика. Адже колективна пам'ять важко піддається науковій корекції. Тільки якісна художня література здатна формувати національну свідомість як продукт колективної пам'яті.

Неперевершеним майстром такої історичної прози і був легендарний Іван Білик. Кожен його роман руйнував безліч чужих, часом ворожих, міфів, натомість створюючи власний Український Міф, спростувати який досі ніхто не спромігся. Білик чудово знав болгарську (й староболгарську) мову, довгий час жив у Болгарії і мав доступ до місцевих бібліотек і архівів. Саме тому його бачення історичних подій і персонажів завжди обґрунтовані й логічні. Наприклад, всі ми звикли думати, що Олег "Віщий" був неодруженим і не мав нащадків. А Білик в "Похороні богів" показує, що й княгиня Ольга, й Асмус зі Свенельдом, були його дітьми. Що Ольга до Болгарії має лише те відношення, що була одружена з опальним болгарським князем Владимиром, після страти якого почала претендувати на болгарський трон. Саме тому її онук (а не син!) Святослав і хотів зробити своєю столицею Преславу, мовляв, там середина землі моєї. Всім нам з дитинства втовкмачували, що "Віщий" Олег помер від укусу чорної змії (чорної! у Києві?), а Білик стверджує, що таки від деревлянської стріли...

Безліч спростованих міфів, на уламках яких постає його видиво Києва за часів від Олега до Володимира! Часів, коли варяги, загарбавши Київський стіл, трансформували державу Кийовичів за зразком імперії франків. І коли постала історична необхідність зректися старих і рідних богів на догоду новому грецькому богу.

Ганна Брукс радше нагадує няньку із садочка. І геть не схожа на людину, яка здатна вбити штопором. Чи кульковою ручкою або серветкою. Насправді ж вона — агентка з охорони високоповажних осіб (якщо простіше, особиста охоронниця). Її найняли захищати кінозірку Джека Степлтона від переслідувачки середніх літ, яка розводить коргі.

Джека Степлтона знають усі. Папараці ловлять його на пляжах по всьому світові. Чоловік також відомий тим, що він, виходячи з води в обтислих шортах, виблискує, наче давньоримський бог. Та, переживши сімейну трагедію, актор зникає з радарів і більше не з’являється на публіці. Щоб допомогти хворій матері, Джек повертається на сімейне ранчо в Техас. Проте є одна заковика: він не хоче, щоб рідні дізналися про переслідувачку й охоронницю. Тож Ганні — проти власної волі й здорового глузду — доводиться вдавати із себе дівчину Джека. Хоча її колишній запевняє, що ніхто в це не повірить.

Ганні важко це збагнути, та що більше часу вона проводить із Джеком, то сильніше вживається в роль. Їй легко захищати чоловіка, але що робити із серцем, яке давно не знало любові? Що ж, це буде найскладнішим завданням.

Кожен із романів Івана Білика цілком заслужено міг стати лавреатським, але Шевченківську премію письменник отримав за неймовірну книгу "Золотий Ра". Неймовірну, бо ніби нічого нового не відкриває нам автор, але, зробивши батька історії Геродота не просто головним героєм, а й своїм співавтором, він ніби ставить себе над бійкою чи то дискусією. Мовляв, хто хоче опонувати, опонуйте Геродоту! Адже це він першим написав, а я лише доношу до вас, та ще й самому історику час від часу вказую на його заангажованість чи упередженість.

До речі, а чи знаєте ви скільки людей жило в Малій Скіфії, себто в Україні за 200 років до нашестя Дарія, коли про Рим ще ніхто й не чув? Здивуєтесь, дізнавшись!

Провідний кардіохірург Стівен Астон наміряється знову одружитися. Та спершу він мусить розлучитися з дружиною, яка має деменцію.
Таллі й Рейчел Астон вбачають у батьковій нареченій, Гезер, ли­ше мисливицю, яка зазіхає на чуже. Гезер молодша за них обох. Вона явно хоче прибрати до рук батькові гроші.

Мати Таллі й Рейчел у скрутному становищі, тож її доньки налаш­товані дізнатися правду про сімейні таємниці, нову дружину батька й те, хто він насправді.

Гезер має власні секрети. А що, як розкрита правда пробудить найнебезпечніше в них усіх?

МИТТЄВИЙ БЕСТСЕЛЕР №1 ЗА ВЕРСІЄЮ NEW YORK TIMES

Дитинство Тома Фелтона було зовсім не звичайним. У дванадцять років він опинився в центрі уваги, коли отримав культову роль чарівника Драко Мелфоя у фільмах про Гаррі Поттера.

У книжці «По той бік чарівної палички» він відверто та з фірмовим гумором розповідає історії про свої перші прослуховування та ролі, про те, як отримав роль Драко, про пригоди на знімальному майданчику «Поттеріани» і про людей, з якими потоваришував за десять років зйомок фільмів.  Також Том Фелтон розмірковує про переваги й недоліки слави та про те, як було складно зорієнтуватися у дорослому житті після закінчення зйомок.

«По той бік чарівної палички» Тома Фелтона — кумедна та зворушлива книжка, яку варто прочитати кожному фанату Гаррі Поттера.

Їхні стежки випадково перетнулися, і вони відкрили для себе таємниці всесвіту... Але що чекали на них попереду? 

У першій книзі («Арістотель і Данте розкривають таємниці всесвіту») двоє хлопців із Ель-Пасо, міста неподалік кордону США й Мексики, несподівано для себе закохалися. 

Тепер вони мають дізнатися, що таке кохати й будувати стосунки в цьому жорстокому світі. 

Усі шкільні роки Арі намагався бути тихим і невидимим. Здавалося б, у випускному класі нічого не мало змінитися. Проте, закохавшись у Данте, Арі таки змінився, змінився назавжди. Несподівано для себе він починає знаходити нових друзів, дає відсіч кривдникам, наважується відстоювати власну гідність. А Данте, кмітливий мрійник Данте, примудряється водночас і нерви Арі попсувати, і розпалити в ньому жагу.

Хлопці прагнуть проторовувати собі шлях у світі, який відмовляється їх приймати й розуміти. На додачу Арі спіткає страшна втрата. Але після цього він ще відчайдушніше боротиметься за своє право на щастя.

Середина 2000-х, місто-мільйонник на сході України. Минуло тринадцять років, відколи Кирило був тут востаннє. Але це місце зовсім не змінилося і, здається, чекало на нього — райони і далі поділені між бандами, а нічні вулиці наповнені тишею й страхом, які вгамувати здатний дешевий алкоголь, наркотики або «махач». Старі друзі, місцевий дільничний, афера з квартирою матері, «дворові методи» розв'язання конфліктів і зваблива сестра кримінального авторитета все глибше вплутують Кирила у павутину місцевих інтриг. Темрява навколо густішає, в’язкі спогади перекривають кисень і змикаються у зашморг. 

Поклик «Лімбу», що жадає нової душі, неможливо заглушити ні алкоголем, ні болем, ні, навіть смертю, і щоб врятуватися доведеться здолати найпотужнішого ворога — власне минуле.

Дотепний і зворушливий роман про своєрідний трикутник: брата, сестру і математику. Арт і Мімі Бразертони після смерті батьків залишилися мешкати удвох під одним дахом. Математичний геній Арт покладається на логіку, а Мімі — на власне серце й піклується про брата. Найкраща подруга переконує Мімі, що їй потрібно рухатися далі, прагнути від життя більшого. Тож сестра звертається до брата, щоб той допоміг знайти їй кохання. Арт погоджується, але за однієї умови: Мімі знайде свою другу половинку завдяки суворому математичному принципу. Та в кохання свої примхи! Коли одного дня Мімі знайомиться з романтичним, спонтанним і дивакуватим Франком, також математиком, в її серці спалахує іскра кохання. Однак Арт переконаний, що Франк не той, за кого себе видає...

П’ять цілковито різних історій, як за настроєм, так і за жанровим наповненням, розмістилися під обкладинкою. Тут герої проводять свої життя, осмислюючи помилки, будуючи плани на майбутнє, простежуючи невблаганний зв’язок між дрібницями особистого і великими наслідками суспільного. Через усі історії прозирає спільний герой — місто Луцьк — десь натяком, десь прямою згадкою. Місто огортає своїм теплом усіх персонажів, та радо запрошує до себе читачів.

Ця збірка — результат роботи Луцької літературної резиденції «Місто натхнення». Кожного з учасників безперечно можна назвати автором, який знайшов шлях до сердець своїх читачів. І ця книжка не стане винятком.

Моллі пише сценарії до романтичних комедій, тому переконана: справжнє кохання — це міф, вигаданий для фільмів і книжок. Її історії успішні, а серце — неприступне. 

Сет переконаний, що кохання здолає будь-які перешкоди, й вірить у любов і романтику, хоч і працює… одним із найкращих у Чикаго адвокатом із розлучень. 

Колись вони навчалися в одному класі й навіть зустрічалися, але Моллі «продинамила» хлопця перед самим випускним, розбивши йому серце. Сет не встиг з’ясувати чому. За 15 років він нарешті дістає нагоду зробити це на зустрічі випускників…

Щоденник Володимира Вакуленка-К. — болючі й правдиві записи, які вів письменник від початку повномасштабного вторгнення і під час окупації Ізюма та його рідного села Капитолівки на Харківщині. Аж до викрадення рашистами, неминучість якого усвідомлював, як і те, що в нього мало шансів вижити — бо українець, бо волонтер і активіст, бо має гідність. За день до викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: «Коли наші прийдуть — віддаси». Як воно – жити в окупації? Якими стають люди? Що відкривається перед очима та в серці? А сьогодні, у День поезії, в небі привітав мене невеликий журавлиний ключ, і крізь їхнє «курли» ніби чулося: «Усе буде Україна! Я вірю в перемогу!» Володимир Вакуленко-К.

До книжки увійшли тексти щоденника окупації, вибрана поезія Володимира Вакуленка-К. для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.

Вісімнадцятирічна Христина, як і мріяла, вступила до київського вишу. Нарешті вона опинилася у новому місті, де може розправити крила та подорослішати, зануритися у студентське життя, навчитися по-справжньому дружити й знайти кохання. Перші дорослі виклики, досягнення, розчарування, спроби балансувати між роботою та навчанням. Проте… звичайні для інших речі даються Христині непросто. Є в її житті те, про що вона мовчить, про що нікому не скаже, бо, здається, про це краще мовчати довіку. Чи зможе вона вибратися із клітки, яку вибудував її розум, і відкритися світу?

Перед вами прониклива історія дорослішання дівчини, яка попри травму спромоглася жити далі. І дозволила майже безтурботному, іншому літу статися.

Світ праці геть розпадається від завали хибних інструкцій, ідей і припущень, як полегшити роботу. Стратегії управління, що добре зарекомендували себе десь у 70-х, віджили своє. Що, як каскадування цілей більше не запорука ефективного робочого процесу, а зворотний зв’язок — не основа успішної комунікації? Маркус Бакінгем і Ешлі Ґудолл не з чуток знають, хто і що насправді тягне компанію на дно, як Атлантиду. Пандемічні реалії не залишають жодного шансу бути на плаву офісам старого зразка. Ця книжка не просто дає нове бачення робочого процесу, вона допомагає його ефективно оптимізувати, а також налаштувати плідну комунікацію між відділами й підтримувати дружню атмосферу в колективі, де важать на сильні сторони працівників!

Жінки з роду Емі мають особливий дар… Чи прокляття? Річ у тім, що в момент першого поцілунку з чоловіком вони бачать видіння, чим закінчаться їхні стосунки. З одного боку, це зручно - нема потреби гаяти час на "не тих" людей, але що, коли все життя так і мине у пошуках Того Самого?..

На весіллі своєї подруги після вживання чималої кількості алкоголю Емі цілується із трьома чоловіками і бачить три видіння. Два з них погані, але третє наповнює її невимовним захватом і щастям… Є лише одна проблема - як дізнатися, кого ж саме воно стосується? За підтримки друзів Емі починає розслідування…

У пустелі Нью-Мехіко 16 липня 1945 р. таємно підірвали першу атомну бомбу. Вражений руйнівною силою свого творіння, Дж. Роберт Оппенгеймер, керівник Мангеттенського проекту, відтоді затявся боротися проти розробки водневої бомби та не допустити ядерної війни. Утім подальші випробування зброї масового ураження на містах Хіросіма й Нагасакі звели нанівець усі його старання.

Оппенгеймера підозрювали в тому, що він комуніст і шпигун СРСР. Він зазнав утисків і переслідувань з боку ФБР і мусив полишити будь-яку громадську діяльність. Його приватне життя так само зазнало втручань: його телефон прослуховували, дружину Роберта виставляли запійною п’яничкою, а йому приписували низку позашлюбних стосунків і з жінками, і з чоловіками. І так само, як створення атомної бомби знищило Оппенгеймера як науковця і публічну персону, ще жахливіша бомба знищила його тіло й розум. І цю бомбу він утримував у собі до останньої хвилини, намагаючись не допустити тепер уже індивідуальної катастрофи. Лише 1963 р. президент Кеннеді реабілітує його, і завдяки цьому постать Оппенгеймера набула іншого значення для усього світу.

Книга «Оппенгеймер. Тріумф і трагедія Американського Прометея» є втіленням 30-ти років інтерв’ю з родиною, друзями й колегами Оппенгеймера, пошуків у файлах ФБР, результатом аналізу записів промов і допитів, знахідок приватних документів. Скрупульозна біографія, у якій означено засадничі для наукового світу й історії загалом віхи життя найвідомішого вченого свого покоління, однієї зі знакових постатей ХХ ст., для якої тріумф і трагедія міцно переплелися гордієвим вузлом.

Оновлене видання «Секретів фасилітації» пропонує безліч цільових методів для фасилітаторів, які прагнуть до ефективних, послідовних та повторюваних результатів. Заснована на перевіреному підході Майкла Вілкінсона SMART (Structured Meeting And Related Techniques), книжка може допомогти досягти приголомшливих результатів під час управління, представлення, викладання, планування та продажу, а також інших професійних та особистих ситуацій. Це розширене видання містить нові розділи щодо організації віртуальних зустрічей, міжкультурних команд, а також великих груп та конференцій. Також у ньому є стратегії для залучення команд, додаткова інформація про підвищення продуктивності зустрічей та подальші вказівки щодо запобігання деструктивній поведінці. Крім того, книжка містить безліч свіжих тематичних досліджень та допоміжний вебсайт з обов'язковими інструментами та методами як для початківців, так і для досвідчених фасилітаторів.  

• Перевидання в оновленому оформленні
• Від визнаного майстра сучасної української прози
• Збірка ексклюзивних новел, есеїв та спогадів
• Від «батька українського бестселера»
• Найтитулованіший та найулюбленіший український письменник
• Автор знаменитих романів «Маруся», «Самотній вовк» та «Троща»

Ця збірка містить новели та оповідання Василя Шкляра, написані переважно у 1970-х роках. Цікаві колоритні характери, захопливі події та спостереження за людськими вчинками занурюють нас у самобутній світ раннього Шкляра. До книжки також увійшли неординарні, напрочуд відверті спогади автора про видатних письменників, з якими він був у дружніх взаєминах. Розлоге інтерв’ю зі Шклярем, яке взяв у нього В’ячеслав Кириленко, — це своєрідна автобіографічна повість автора «Чорного Ворона», яка проливає світло на його життя, творчість, у тому числі й на літературний доробок, представлений у цій книжці.

Що, як це кохання стане моєю загибеллю?

Азалія могла б бути однією з тих щасливих дівчаток, яким усі заздрять, але життя підготувало для неї зовсім іншу роль і змусило сховати справжні почуття за маскою холодної та неприступної жінки, яка завжди все контролює. Вона пообіцяла собі, що ніколи не повернеться додому, однак новина про автотрощу, у якій загинула її матір, перевертає все.

Азалія повертається, а все навколо нагадує їй про сповнене болю і страху минуле. І лиш новий загадковий сусід Іден, який здається таким же загубленим у цьому світі, як і вона сама, вперше повертає усмішку на її обличчя. І хоча вона заприсяглася ніколи не мати почуттів до чоловіка, він перевертає її світ. Але чи готова вона поділитися таємницями власної змученої душі?

У Джеймса завжди була одна мета — знищити свого ворога Пітера Майклза. І коли юна донька Пітера Венді несподівано з’являється в Джеймсовому барі, він скористається цим шансом. Спокусити дівчину й використати для помсти. План ідеальний, але в якийсь момент усе летить шкереберть. Джеймсові доводиться шукати зрадника серед своїх, а план помсти стає дедалі туманнішим, бо сам Джеймс починає бачити Венді не просто пішаком у небезпечній грі. 

Більша частина життя Венді пройшла дуже самотньо, бо після загибелі її матері батько відсторонився від дітей. Аж поки одного разу вечір із друзями в барі не стає початком захопливого роману з таємничим і турботливим Джеймсом. Вона знає, що Джеймс небезпечний. Проте не може позбутися цієї пристрасті. У міру того, як стосунки стають все гарячішими й Венді все більше дізнається про світ, у якому живе Джеймс, вона вже не знає, в кого закохується: у чоловіка на ім’я Джеймс чи в чудовисько на прізвисько Гак.

Розгублена й пригнічена, після смерті чоловіка Зої вирушає з Лос-Анджелеса до містечка Клюні у Франції, до своєї університетської подруги, і потрапляє на Каміно-де-Сантьяґо — Дорогу святого Якова, популярний паломницький маршрут. У Мартіна є чіткий план і меркантильний інтерес на Каміно, до того ж він має купу нерозв’язаних проблем. «Дорога змінить вас», — сказав один досвідчений паломник. Ці двоє зустрінуться на ній і пройдуть свої такі різні шляхи, щоб зрештою все зрозуміти й знову навчитися любити…

Одного разу Яна сідає у потяг «Рахів — Київ» і знайомиться з дідусем. І, попри зупинки у маленьких селищах, гамір нових пасажирів плацкарту й фізичну втому, дівчина все уважніше слухає Василя Васильовича. Його історія, неначе намистини, нанизується на нитку спогадів її власного життя.

Чи зустрінуться вони знову? Чому гірські маршрути, пейзажі й нічний ліс — незамінні ліки проти власних травм? Напевно, ці відчуття знайомі кожному — такі особисті й невимовлені… Але що станеться, якщо про них заговорити вголос?

Десь серед темного лісу на останніх відсотках заряду телефону, що слугує ліхтариком,  дівчина йде вперед, попри виснаження й біль у ногах, цитуючи Ліну Костенко: «Цей ліс живий, у нього добрі очі». Бо вона вірить у світло і не втомлюється шукати його серед людей.

Новий роман Гізер Морріс, авторки світових бестселерів «Татуювальник Аушвіцу» та «Подорож Цильки» – про сім’ю і сестринство, мужність і стійкість, в основі якого реальна історія.

Три сестри – Цібі, Маґда та Лівія народилися і зростали в Словаччині. Коли Європу окупували нацисти, вони були ув’язнені в Аушвіці. У цьому жахливому місці Цібі, Маґда та Лівія пройшли важкі випробування, ледь не померли від голоду, важкої праці та знущань охоронців концтабору, але постійно трималися разом. Коли туди наближалися союзники, щоб звільнити всіх, на них чекало останнє випробування – марш смерті з Аушвіцу. Нацисти намагалися знищити будь-які докази, що у цьому місці утримували в’язнів і всіх вивели на страту. Та сестрам вдалося втекти і сховатися в лісі, поки їх не знайшли свої. Після звільнення сестри їдуть до Ізраїля, до свого нового дому і тут їхня боротьба за свободу тільки починається. Лівія, Маґда і Цібі зустрінуть привидів минулого та відкриють таємниці, які вони приховують одна від одної, щоб знайти справжнє умиротворення і щастя. Ця історія про велику силу, відвагу і надію.

У перекладі видатного українського письменника, перекладача й одного з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження Валер’яна Підмогильного

Передмова докторки філософії, перекладачки й викладачки французької мови університету м. Пуатьє (Франція) та Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Писаревської

Скандальна історія юнака, спокушеного принадами влади

Жорж Дюруа — привабливий і амбітний юнак, який понад усе на світі прагне слави та грошей. Робота журналістом у La Vie française й талант зачаровувати жінок швидко роблять його частиною вищого світу. Серед підлих колег, коханок-маніпулянток і лукавих багатіїв Дюруа перетворюється на спокусника й шантажиста, коханця і кар'єриста, авантюрника й любого друга. Заради його кохання жінки здатні на все, а заради слави Дюруа здатний навіть на кохання.

Роман Гі де Мопассана «Любий друг» сповнений цинізму й водночас чистої радості життя в аристократичному й чутливому Парижі. А образ любого друга Жоржа Дюруа став світовим символом безпринципності.

Ця книжка — спроба переосмислити біографію Лесі Українки, у якій пе­реплелися хвороба і творчість, Україна і «чужина», політика й література, класика і сучасність, любов і смерть.

Хвороба і письмо. Народження творчості з травми, пережитої біля ліжка смертельно хворого Мержинського. Духовна й інтелектуальна близькість до Драгоманова. Стосунки з Кобилянською як метафора жіночої культури. Фатум мистецького божевілля, який пізнала в моменти творчого підне­сення. Подорожі Європою і санаторійний туризм. Статус «інакшості» як визнання «нової жінки» й «чужинки» на батьківщині. «Своє» крізь призму історичної та культурної екзотики. Усе це дало Ларисі Косач-Квітці змогу йти власним шляхом і стати пророчицею народжуваного ХХ століття.

В останній рік життя Леся Українка зізнавалася матері: «…історію Мавки може тілько жінка написати». Але правда в тому, що всі її твори могла написати лише жінка, яка жила і творила mit Todesverachtung, тобто зневажаючи смерть.

Між дослідницею-австралійкою Джесс і афроамериканським мистецтвознавцем Тео виникає зв’язок через спільний інтерес до коня, який жив у США у ХІХ столітті. Джесс вивчає кістки жеребця, щоб більше дізнатися про його швидкість і витривалість, а Тео відкриває втрачену історію чорношкірих вершників, які мали вирішальне значення в успіху скакуна на перегонах. Вишукана картина, яку Тео віднаходить на смітнику, скелет на горищі, куди дістається Джесс, та найвеличніший скакун в історії Америки — із цих ниток лауреатка Пулітцерівської премії Джеральдін Брукс сплітає приголомшливу розповідь про силу духу, одержимість і несправедливість.

Натхненний дивовижною реальною історією чистокровного скакуна Лексінгтона, роман «Кінь» порушує теми мистецтва й науки, кохання й одержимості, а також досліджує ще не завершену історію расизму.

Повість «Хмари» — це один із ранніх творів класика українського письменства Івана Нечуя-Левицького (справжнє прізвище — Левицький, 1838–1918). У повісті автор порушив проблему інтелігенції та народу. Символічною є назва твору, бо хмари — це уособлення національного гноблення та придушення української культури.

Сестри Ніккі, Самі й Торі не можуть почуватися в безпеці, коли чують слово «мама». Воно змушує кожну з уже дорослих жінок інстинктивно здригатися, дряпає, ніби кігті хижого птаха, здатні прорізати, розсікти шкіру так, що бризне кров. Ця книга — про те, що їм довелося подолати, аби вижити й витримати буття з матір’ю — вбивцею і садисткою.

Роками за зачиненими дверима їхнього фермерського будинку Шеллі піддавала своїх доньок жорстоким тортурам, приниженню і психічним залякуванням. Незважаючи на те, що інші члени родини були втягнуті в збочене життя матері, сестри знайшли в собі сили та мужність позбутися кошмару, кульмінацією якого стали численні вбивства.

Ця жахлива й карколомна історія — про абсолютне зло, а також про свободу та справедливість, у боротьбі за які Ніккі, Самі й Торі ризикували життям.