Весна народів. Австрійська імперія пульсує і вибухає повстаннями. Кожен намагається визначити власне місце у великій імперії, яка для багатьох насправді чужа. Іґнацій Камінський відсидів у віденській в’язниці і повернувся додому, у Станіслав. Він має певний авторитет серед місцевих революціонерів і активно долучається до дискусії між поляками й русинами — об’єднатися проти імперії чи кожному змагатися за своє. Третій роман Остапа Українця зі станіславського циклу оповідає про неспокійний період української історії. Це один із небагатьох творів цієї тематики і, мабуть, перший у сучасній літературі.

Султана Османа Другого (роки правління: 1618–1622) в Україні знають завдяки Хотинській війні, в якій він не отримав переконливої перемоги над Річчю Посполитою. І в цьому важливу роль зіграли українські козаки. Попри це, палким коханням цього султана, який зійшов на трон 14-річним, стала саме українська бранка Мелексіма. На шляху до возз’єднання з нею Осман Другий пережив чимало сумних подій — передчасні смерті батьків — султана Ахмеда й матері — валіде Махфіруз, зміну умов престолонаслідування в Османській імперії, яка ненадовго відібрала у нього право на владу, та, зрештою, — омріяне сходження на трон, котре обернулося трагедією.

Висвітлені у першій книзі роману події відбувалися за життя наймогутніших в османській історії героїнь доби «Жіночого султанату» — Сафіє, Халіме та Кьосем, які були причетні до палацових змов та інтриг. Усе це відбилося на долі Османа Другого та його коханої Мелексіми.

Самі небеса благословили їхнє кохання – Ліда Кушнірук і Михайло Чигрин змалечку були разом: у рідному селі, в Луцькій українській гімназії, у мріях і навіть у тюрмі, до якої їх запроторювали за український патріотизм. У в’язниці їх розділяла кам’яна стіна старовинного монастиря. Та ще страшнішою стала залізна завіса, по два боки якої вони опинилися. Ліду відправили до одного з таборів ГУЛАГу. Михайлова дорога пролягла через країни Європи аж до Австралії. Він часто опинявся на межі життя і смерті, та куди б не закинула його доля, зберігав подарований Лідою на прощання золотий перстеник і її листи, що стали його оберегом.

Володимир Лис — український прозаїк, драматург, журналіст. Лауреат Коронації слова, Гранд-Коронації та багатьох інших літературних конкурсів. Автор численних творів різних жанрів.

Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

Новий історичний роман Кейт Аткінсон “Храми веселощів” запрошує читача в лабіринти нічного життя і кримінального світу міжвоєнного Лондона. У місті, яке тільки починає оговтуватися після Першої світової війни, ті, кому пощастило вціліти, намагаються взяти від життя все.

У лондонських нетрях королева нічних клубів намагається зберегти свою кримінальну імперію від наступу конкурентів і руки закону. Бібліотекарка з драматичним минулим розшукує зниклих дітей. Чесний поліцейський розслідує низку загадкових убивств і бореться з корупцією в наскрізь прогнилій лондонській поліції. Через збіг обставин їхні шляхи перетинаються, внаслідок чого зміниться кілька доль і карта кримінального світу Лондона.

Чи встигнуть вони запобігти новим смертям, захистити своїх людей і відстояти те, у що вірять? Чи вдасться їм усім дожити до ранку в місті, де особи королівської крові збираються в одних клубах з найнебезпечнішими бандами, чутки про прокляття гробниці Тутанхамона переплітаються з кримінальною хронікою, річка переповнена торговим флотом і потопельниками, і всі веселяться до світанку, крім тих, хто уже загинув?

Осінь 1920 року. На Волині стихає радянсько-польська війна… і лютує дифтерія — смертельна хвороба, що вражає насамперед дітей. Герої кіноповісті — українці та поляки, намагаються доставити в села біля лінії розмежування протидифтерійну сироватку… Проте зробити це зовсім непросто… Повість «Волинь: 1920» — авторська варіація сценарію «Пошесть», який отримав спеціальну відзнаку за кращий історико-патріотичний твір Міжнародного конкурсу «Коронація слова–2021». Для широкого кола читачів.

Стівен Фрай (нар. 1957) — британський комедійний актор, який також пише сценарії, романи, повісті. Він представник англійського еталонного гумору, багато творів цієї багатогранної особистості стали бестселерами.  Фрай також захоплюється стародавньою грецькою культурою та міфологією, навіть створив цілий античний літературний цикл.

«Герої» — друга книжка автора з цього циклу. У ній він розповідає про героїв Стародавньої Греції й їхні подвиги. Блискуче переказує драматичні історії про Ясона та Геракла, Персея й Орфея, Едипа та Беллерофонта. Загадки, гонитви, битви, неймовірні головоломки, вбивства та дивовижні порятунки. Читач має змогу поринути у захопливий світ пригод зі сивої давнини. І хоча багато людей читали грецькі міфи ще в школі, у версії Фрая герої античності постають, як звичайні люди, зі суперечливими натурами, комічні, трагічні, романтичні та жорстокі. Оригінальний стиль автора інтригує і не дає читачеві відволіктися від тексту аж до кінця розповіді.

У книжку включено кольорові ілюстрації, карти та схеми.

Павло Архипович Загребельний (1924–2009) — український письменник, сценарист, Герой України, лавреат Шевченківської премії. Працював у радянській воєнній місії в Німеччині, заступником головного редактора журналу «Вітчизна», головним редактором «Літературної газети». Обіймав посаду першого секретаря правління Спілки письменників України, з якої його усунули через доноси. Був головою Комітету з Державних премій ім. Тараса Шевченка. Похований на Байковому кладовищі в Києві. В історичному романі «Роксолана» автор розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І. Потрапивши до гарему, дівчина з прикарпатського Рогатина незабаром стала його улюбленою дружиною володаря Османської імперії. Письменник зумів вдало проникнути у складний внутрішній світ героїні. При написанні твору він особисто побував у Туреччині та Рогатині, місцях, пов’язаних із її життям.

«Міфи» (2017) — перша книжка циклу Стівена Фрая (друга  — «Герої», третя — «Троя», що вийшла друком у видавництві «Фоліо») — це чудова нагода поринути у захопливий світ грецьких міфів зі всіма його дивовижними, романтичними, комічними, трагічними, жорстокими і чарівними подробицями. І хоча всі ці сюжети можна знайти у сотнях книжок, присвячених Давній Греції, Фрай завдяки своєму оригінальному авторському стилю перетворює просте викладення матеріалу на захопливу розповідь, від якої неможливо відірватися.

Сповнена мрій і сподівань, зі старою валізою в руці, вісімнадцятирічна Андреа приїжджає з провінції до Барселони, щоб навчатися в університеті, й оселяється в родині своєї покійної матері. Громадянська війна призвела до занепаду її колись заможних родичів, які тепер ледь-ледь зводять кінці з кінцями. Їхній старий будинок — це своєрідний музей, що зберігає не тільки зайвий мотлох та старі меблі, а й привиди минулого своїх мешканців, їхні невтілені надії, несказані слова та зачаєну злобу. І поки допитлива Андреа досліджує вулиці Барселони і будує першу в житті справжню дружбу, будинок на вулиці Арібау живе своїм окремим життям.

Новелізація наймасштабнішого українського блокбастера

Україна, XVIII століття. Серед польської шляхти ширяться панічні настрої, адже в Карпатах — повстання невдоволених селян. Поляки називають їх розбійниками, а для українців це справжні народні герої. Очолює повстанців невловимий Олекса Довбуш, проголошений самими поляками князем Чорногори.

Вже не раз польські пани відряджали в карпатські ліси свої загони, та жодного разу їм не вдалося схопити чи вбити Олексу. Здається, що сама смерть обходить воїна стороною. Але що це — прадавня українська магія чи відчайдушна вдача? Доля неначе випробовує ватажка опришків — цього разу на винищення непокірних українців відправлене ціле військо. Чи зможе Довбуш відстояти свою землю та повернути українцям волю?

Це — українська земля, і у ворога є лише два шляхи — відступити або бути знищеним.

Стівен Фрай (нар. 1957 р.) — британський комедійний актор, письменник, сценарист, телеведучий, режисер, найбільшу популярність здобув своїми ролями у телевізійних серіалах. Фрай також відомий як представник еталонного англійського духу та класичної англійської мови. Майже всі його літературні твори стали бестселерами як у рідній для автора Англії, так і за її межами.

«Троя» (2020) є продовженням циклу Стівена Фрая, що йде за «Міфами» та «Героями». Це вражаюча розповідь про війну, яка охопила все східне Середземномор’я, розділила долі людей та налаштувала троянців проти греків. «Троя» в іскрометному переказі Стівена Фрая — чудовий спосіб зануритися в атмосферу Давньої Греції з її героями і царями, коханням і ненавистю, жагою влади та втручанням олімпійських богів у життя звичайних людей.

Це припорошена сивим пилом давнини історія одного життя, що перехрещує шляхи різних племен і народів стародавнього світу на межі поганства та ранього християнства. Життя, що починається в нетрях дрімучого давньослов'янського лісу, порятоване від кровожерливих вовкодлаків, зрощене на таємничості язичницьких обрядів, вірувань і побуту, утверджене чистотою юнацького кохання, забороненого, але, здавалось, уже відвойованого, знівечене у братовбивчих міжусобицях і війнах із кочівниками та навіки спустошене пошуком утраченого в них. Життя, що захоплює, бентежить і забиває дух. Історія, що крізь століття кривавить ранами, які не загоює навіть час.

Роман - учасник «Коронації слова»

Голодомор, 1932-1933 роки

Щасливе, сите та заможне життя скінчилося, коли до села прийшли комуністи. Омелян був тоді ще малий. Батько хлопчика відмовився вступати до колгоспу, і за це їх одразу охрестили ворогами. Комуністи почали хазяйнувати в селі: розграбували церкву, спалили Біблію та ікони. Сказали, що Бога більше немає, а отця Олександра вислали до Сибіру.

Настав час панування диявола. Чорною кістлявою марою на село невідворотно сунув Голодомор. А маленького Омеляна та його родину чекали страшні, нелюдські випробування. Моторошний голод, звіряче виживання, неспокутувані чужі гріхи. Нелюди з червоними зірками хотіли, щоби ніхто ніколи не дізнався правди. Але залишиться очевидець. І він ніколи не зможе забути те, що пережив.

Пантелеймон Куліш (1819—1897) — визначний український письменник, просвітитель і гуманіст, один із фундаторів української національної свідомості і нової літератури. Письменницький талант Куліша виявився у різних художніх жанрах: він писав прозу, вірші, поеми, драми, багато перекладав. В історію української літератури увійшов насамперед як автор першого історичного роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року», в якому відтворив події 1663 року, коли після смерті Богдана Хмельницького почалася запекла боротьба за гетьманську булаву.

Історія життя, яку розповідає мати своїй давно втраченій доньці, розгортається на тлі історії громади маленького села Курон у Південному Тіролі, яке розривається між італійським фашизмом і німецьким нацизмом.

Сімнадцятирічна Тріна прагла іншої долі, збиралася стати вчителькою, але в 1923 році режим Муссоліні скасовує використання німецької як мови навчання на анексованій Італією території Австрії. Зневажаючи програму примусової італізації, Тріна стає вчителькою у підпільній мережі шкіл, ризикуючи бути покараною. Після одруження з Еріхом, юнаком-сиротою та помічником її батька, Тріна знову опиняється в ситуації невизначеності, коли гітлерівська Німеччина в 1939 році запрошує населення громади покинути Італію і приєднатися до Рейху. Громада розколюється, і між людьми виникають дедалі більші розбіжності. Тих, хто вирішив залишитись, як Тріна та її родина, сприймають як зрадників і шпигунів; вони більше не можуть вийти з дому, не зазнавши насильства. Одного разу Тріна виявляє, що її донька зникла…

Натхненний незвичайним виглядом дзвіниці, яка піднімається з озера Резія, — усього, що на сьогодні залишилося від села Курон, Марко Бальцано написав роман, у якому чудово переплітає великі моменти історії з життям звичайних людей. Роман став лауреатом понад 10 літературних премій; його перекладено у 15 країнах.

1811 рік. Переддень Наполеонівської навали. Над світом рухається Велика комета – грізна  Жовта Відьма, пророчиця біди… Вельмишановне панство – номінально вже російське, за духом – хто який: хто польський, хто український. Садиба Богуслава Ґловацького край Бердичева, шляхта збирається на відкриття охоти – та раптом знайдено вбитого офіцера… А потім, як і очікувалось: розшук, пригоди, Чорний Вершник, підземна в'язниця, отрута, самодурство шляхтичів, продане життя, пістолі та шаблі, бойова дружба та вірність. Злочин розкрито, але… Свавілля влади… Ревіння пожежі… Неминуча загибель, несподіваний порятунок, підземні ходи… Пригоди, гідні Олександра Дюма-батька, і одна з досі невідомих сторінок історії.

Наталія Харюзова, директорка приватного жіночого пансіонату в Проскурові, понад усе мріє, щоб заклад отримав статус гімназії. Бездоганна репутація — запорука успіху в цій справі. Але провокації недругів усе можуть звести на пси. Пансіонат опиняється у центрі політичних злочинів, а сестра директорки тікає від її надмірної опіки з коханим. Чи зможе Харюзова, яка й сама опиняється під арештом, вистояти і здійснити свою мрію? І головне — хто ж у цій історії справді на її боці?

Мустафа Гусар — колишній солдат і поет-початківець. Унаслідок пережитого й побаченого за роки війни у нього тепер, у мирний час, біполярний розлад, і тільки-но йому вдається зібрати розбиті уламки свого життя докупи, як усе знову розвалюється: на спогади про країну, якої більше не існує, про війну та смерть. Порятунок і вихід із заплутаного лабіринту свого розуму він шукає у письмі. Так він повертається на береги свого дитинства, на береги річки Уни в Боснії і Герцеговині, у бабусин дім. І так він — рік за роком, рибина за рибиною, крапля за краплею — проживає, прокручує своє життя заново, від початків дотепер. За цю книжку автор отримав премію ім. Меші Селімовича у 2011 році та Літературну премію Європейського Союзу в 2013 році.

Початок Хмельниччини. В умовах фактичної відсутності відданих союзників козаки розгортають боротьбу за національну незалежність та особисту свободу людини, - єропейські ідеї. З кожним розділом, пазл до пазлу, складається картина формування нової карти Європи та паралельно відбувається становлення характеру і особистості зміни головного персонажа - Тимоша Хмельницького.

Сюжет наповнений містичними збігами і знаками, водночас автор достовірно змальовує побут і звичаї не лише українського, а й інших народів, що проживали тоді на території україни та за її межами.

Дуже влучно описав події 1708-1709 років одесит Олександр Болдирєв у статті "Історія — це роман, який був насправді".

"Здається, Мазепа розрахував усе, одначе, передбачити можливість зради одного з своїх полковників (полковник Іван Ніс), який показав московським військам потаємний хід до Батурина, він не міг. Столиця впала занадто швидко, і цим наперед спрогнозувала поразку всього задуму Мазепи.

Старий гетьман зрозумів це сам, коли, стоячи на згарищах Батурина, з глибоким відчаєм у голосі сказав Орлику: "Не благословив Господь!" Не все можна передбачити в житті, навіть якщо ти геніальний політик. Треба вміти ризикувати. Хто знає, може, якби Мазепа не став чекати приходу шведської армії, якби, присипляючи пильність Петра, не розіслав від себе майже всі українські полки, не дозволив російській армії зайняти територію Гетьманщини, якби він раніше підняв повстання, спираючись на союз із Швецією, яка відтягнула на Північ і в Польщу майже всі російські сили, спираючись на союз із Кримським ханством, маючи під рукою 60 000 власного війська, 15 000 запорожців, 10 000 донських козаків Булавіна, можливо, тоді і "благословив би Господь"?

Але нам сьогодні добре бути стратегами через 300 років після події. Тоді ж славний гетьман жив у реальному часі, в оточенні ворожих держав Московії й Польщі, вимушений до останнього приховувати свій задум навіть від найближчого оточення. Але й тоді були в Україні люди, готові боротися не за власні вольності й привілеї, не за власні маєтки, а за власну державу. Такі, як генеральний писар Пилип Орлик, як кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко, як генеральний обозний Іван Ломиковський та його сини Володимир і Михайло.

Всі ці історичні постаті — герої гостросюжетного історичного роману Оксани Зененко "Таємна місія гетьмана", написаного на основі реальних історичних подій та історичних джерел. Їхніми смертельними ворогами виступають і біснуватий московський цар-збоченець Петро, і його поплічник-кат Меншиков, і підступна шпигунка останнього Ярослава Самойлович.

Ту битву українці програли. Та вони виграли майбутню Україну, заклавши в душі прийдешніх поколінь мрію про її Самостійність.

Для ілюстрації обкладинки використана картина Наталії Павлусенко.

Повість «Марися з іншого берега» – історія однієї української родини, виселеної з Підкарпатського воєводства (Закерзоння) на територію УРСР у період між 1945-1946 роками. Головна героїня Марися Перчак – юнка з багатодітної сім'ї. Дівчина палко закохана у Федора. Перше кохання Марисі й Федора трепетне й дуже несміливе. Їх розділяють мальовничий потік і непрості обставини тодішньої дійсності. Хлопець, як і рідний Марисин брат Васько, упівець. Час від часу Марися так само виконує певні завдання. Історія Васька та його коханої – врятованої єврейки Нави, становить ще одну сюжетну лінію твору, увиразнюючи тло.

Твір адресований широкому колу читачів різних вікових категорій.

Євген Коновалець – постать доволі відома та знана в українській історії. Він належить до тих чільників, хто звершував Українську революцію і був однією з головних фігур національних визвольних змагань 1917-1920 років. Згодом, аби продовжити незавершену справу з виборювання незалежності Української держави, Євген Коновалець створює та очолює Українську Військову Організацію і Організацію Українських Націоналістів – найбільш вдалі політичні і військово-мілітарні проєкти чи не за всю історію України. За винятком кількох наукових монографій, про Євгена Коновальця не існує жодного художнього твору. Автор пропонованого вашій увазі роману зумисне зображає Євгена Коновальця як політичного борця, патріота і талановитого військового стратега. Така «однобічність» зумовлена відсутністю в архівах матеріалів про інші чесноти героя книги. Зрештою, а чи були вони? Роман змушує задуматись над багатьма парадоксами нашої історії, яку, як відомо, неможливо читати без брому. Головне – автор подає чимало матеріалу, досі ще не вивченого і як слід не осмисленого. Минуле на сторінках книги Ігоря Гургули постає таким, яким воно було сто років тому і, що дивовижно, не втратило своєї актуальності й понині. Пропонується усім небайдужим та допитливим.

Майже триста років тому з голодної Німеччини на плотах по Дунаю відплили перші колоністи, що мали заселити Трансильванію. Через два століття одного з їхніх нащадків мобілізують у дивізію СС «Галичина» і відправляють у горнило Другої світової, бо цього вимагає етнічне походження і Гітлер.

Йому судилося стати вбивцею східної Європи чи самому померти, але доля розпорядилася інакше. Здавалося б, такий карколомний сюжет може бути тільки в романах, але найбільше вражає, що ця книжка написана на матеріалі реальних подій.

А для автора — це ще й родинна історія, бо він розказує про свого батька. Саме за цю щирість і філософське звучання пригодницького сюжету етнічний німець і хорватський письменник Слободан Шнайдер і зібрав усі найголовніші літературні премії своєї батьківщини.

Від батька, польського шляхтича, брати Марко та Стефан успадкували розважливість і гордовитість. А від матері-українки — непокірність та волелюбність. Однак їм судилися різні долі... Ще малим Марко врятував поранену білу вовчицю — мисливський трофей пана Пулавського. І цим визначив своє майбутнє. Тоді як Стефана готують у наступники діда-шляхтича, запальний шукач пригод Марко вирушає на війну з Османською Портою. Там, полонений татарами, тричі проданий, з воїна перетворений на галерного раба, він зустріне свою долю — українську полонянку Катерину. Але їхнє палке кохання та втеча від турецького адмірала стануть початком нового випробування. Давній ворог Марка, пан Пулавський, не забув хлопчика з білою вовчицею. Колись той відібрав важливу для мисливця здобич...

988 рік. Князь Володимир готується до великого хрещення Київської Русі. Побоюючись бунту, він замикає в підземеллях київських волхвів, що налаштовують народ проти християнської віри. Тепер ніхто не завадить хрещенню. Але в день обряду, у священний момент входження в річку, гине купець Дольма. Веселощі та захват ледь не завершуються жахом і панікою. Добрині та його ближникам вдається заспокоїти народ і продовжити хрещення. Розлючений Володимир наказує відшукати вбивцю християнина Дольми. Це до снаги лише одній людині в Києві — волхву Озарові. Але яке діло закоренілому язичникові до смерті купця, що зрікся віри предків? Однак князь хоче дізнатися правду, від якої померкнут навіть лики святих...

Навесні 1810 року Бонапарт Наполеон посилає шевальє Нантейля з друзями в Україну шукати союзників серед козаків. Пригоди молодих французів, які долають важкий шлях від Парижа до Землі Драконів, описані в класичному авантюрному стилі. В другій сюжетній лінії роману розгортається детектив, в якому розслідується вбивство, що сталося в сучасній Україні. У подільському містечку Пригорща загинув вчитель історії. З його бібліотеки зник раритетний примірник «Енеїди» з французькими автографами. Сліди ведуть в далеке минуле, до тієї наполеонівської експедиції, всі учасники якої трагічно загинули.

Від багаторазової переможниці «Коронації слова»

Хтось міг би позаздрити Марусі, яка стала дружиною поміщика Ясенського. Житиме тепер у розкоші! Хай і з нелюбом. Час мине, і не згадає про того свого Василя. Однак життя повернеться інакше. Маруся лишиться вдовою, а Василь стане цирковим артистом. Він зійдеться з жінкою, якої ніколи не покохає, але й не покине. А Маруся чекатиме на Василя все життя. Їх осудять люди, власна совість винесе їм вирок. Зустріч із Василевою дружиною буде останньою краплею для Марусі. Вона втече, присягнувши, що тепер уже назавжди. Але правда, що наздожене її, змусить повернутися. Та чи востаннє?..

Народившись, вона одразу стала найбагатшою спадкоємицею Польсько-Литовської держави. Єлизавета – майбутня княгиня Гальшка Острозька, донька Беати Косцелецької та покійного князя Іллі Острозького. Про шлюб із Гальшкою мріяли представники найзаможніших магнатських родів. Їх манила краса та багатство Гальшки. Коли дівчині виповнилося тринадцять, її опікун, князь Василь Острозький, вирішує одружити Гальшку із князем Димитром Санґушком. Беата противиться цьому шлюбові – й зрештою Санґушко бере штурмом її замок в Острозі й викрадає Гальшку. Молоді вінчаються й тікають до Богемії. Дізнавшись про це, Беата рушає до короля Сиґізмунда Авґуста, благаючи його повернути юну княгиню. Усе це обернеться для Гальшки першим ударом долі. Бо щоб повернути її, люди короля виконають ще одне таємне та страшне прохання Беати.

Здавалося, такою надзвичайною вродою Ріґан обдарували боги. Але пошкодували долі для кельтської вродливиці. Ріґан пожертвувала невинністю заради сестри. Відтак на дівчину чекала холодна келія монастиря. Та Ріґан опиняється в руках работорговця і згодом потрапляє в гарем. Тепер ясноокий Карім аль-Маліна вчитиме кельтську рабиню мистецтву спокуси. Вона має стати улюбленицею халіфа. Та їй не потрібні скарби і обійми східного владики. Тільки б дивитися у ясні очі Каріма аль-Маліни, що раптом заступили їй цілий світ.

П’ята книга «Галицької саги» охоплює події 1934—1939 років, тому так і називається «Ante bellum» («Перед війною»).

Виросло нове покоління жителів Перетина, і вже вони, молоді люди, стали визначати його життя: хтось бачив своє покликання у роботі на землі; хтось не міг змиритися з тим, що його батьківщину знову поділили між собою сильні держави; керівники Організації Українських Націоналістів усіляко намагалися владнати конфлікт, який назрів між «стариками» і молоддю.

Але для перших польська влада встановила майже нездоланні перешкоди; других чекав концтабір Береза-Картузька, а у поки що невідоме більшості українцям місто Роттердам на радянському судні направлявся вбивця…

Ніхто не знав, що це аж далеко не ідилічне життя враз закінчиться у вересні тридцять дев’ятого року.

«Майбутня сила» — четверта книга «Галицької саги» — охоплює події, що відбувалися у 1929—1934 роках. Після того як, вдавшись до військового перевороту, у 1926 році Начальник Польщі Юзеф Пілсудський повернувся до влади, він запровадив політику санації — оздоровлення. Вона передбачала згортання демократичних інститутів, обмеження прав парламенту і зміцнення виконавчої влади. Одним з проявів цієї політики стала так звана «пацифікація» — умиротворення українського населення. На всі ці заходи новостворена Організація Українських Націоналістів відповіла терором. Не обійшло це і жителів та вихідців із села Перетин. Одні події вони відчули буквально на собі (пацифікація), про інші — голод на Великій Україні чи прихід до влади Гітлера — тільки чули. І лише незначна частина людей здогадувалась, чим це все може закінчитись. Але вже з’явилась сила, здатна продовжувати боротьбу…

Вона не обирала свій шлях. Родина підштовхнула її стати коханкою короля Генріха VIII, сподіваючись на народження байстрюка-наступника. Тоді Марія Болейн принесла в жертву своє тіло, та не душу. Цей союз мав зміцнити вплив і становище спраглих влади Болейнів. Проте Марія не єдина представниця роду. Рідна сестра Анна починає плести проти неї інтриги, жадаючи відвернути увагу короля на себе. Дві сестри зійдуться в герці. Хто з них здобуде корону, а хто так і залишиться навіки просто ще однією з роду Болейн?

• Від переможниці літературного конкурсу «Коронація слова»
• Від авторки роману «Я, ти і наш мальований та немальований Бог»

Пекло починається там, де люди грають у Бога

Надсяння під час Другої світової війни. Малий Степан Дідич не мав дитинства. Була війна, прихід німців та нелюдські воєнні побори, криваві сутички між родинами поляків та українців, злидні, невизначеність. Лихо ковтало людей не пережовуючи. Боротися було марно — Дідичі виживали, як і всі інші. Продавали цеглу, таємно різали худобу, тихцем підміняючи реєстраційні бірки, молилися крізь сльози. Якось пристосувалися, притерпілися. Та починається лиховісне переселення українців, влаштоване владою «совітів». Страх жити далі стає сильнішим за страх смерті. Степан опиняється на допиті в НКВС за підозрою у співпраці з бандерівцями. Хлопець розуміє, що тепер чекає на нього та його рідних. Юний Дідич знову шукає свої істини на хиткій кладці між польським тавром «схизматик» і радянським — «переселенець». Та у світі зла не все однозначно.

Роман «Татарський бранець» розповідає про події в 1657—1658 років.

Головний герой роману — підліток Максим Перепечай — потрапляє в неволю до татар. В неволі знайомиться з польським хлопчиком Янеком Сулковським. Татари готують бранців до служби в яничарських військах Блискучої Порти.

Трійко побратимів-запорожців поклялася знайти і відбити чи викупити Максима. На їх шляху стають лиходії, що заробляють на брудних справах у Речі Посполитій і українському Гетьманаті.

• Продано понад 100 000 примірників
• Абсолютний міжнародний бестселер

Ти, що погляд свій на зорі спрямував, не обертайся назад…

Жовтень 1493 року. Каравели Колумба відкривають горизонти Нового Світу. Флоренція досі сумує через смерть Лоренцо Медічі. Квітне міланський ренесанс і зміцнює свою владу Людовіко Моро. У цьому вирі подій так легко не помітити… людину. Чоловіка років сорока, зануреного у власні думки. Це Леонардо да Вінчі. Слава про його розум і винаходи сягнула висоти Альп і понеслася аж до короля Франції Карла VIII. Король відряджає двох послів до Мілана, щоб попросити допомоги у війні проти Араґонів. Але це лише прикриття. Карл VIII довіряє послам таємну місію. Вона стосується зошита, у якому Леонардо зберігає ідеї своїх неймовірних проектів. Ідеї, здатні перевернути світ. Або знищити його, якщо потраплять не до тих рук…

«Примара миру», третя книга «Галицької саги», охоплює події, що відбувалися у 1923-1928 роках.

15 березня 1923 року у Парижі було вирішено передати Східну Галичину, де переважало українське населення, під опіку Польщі. Не всім таке рішення припало до смаку. Галицькі терени заполонили польські військові осадники, на яких Юзеф Пілсудський покладав великі сподівання; внаслідок проведення так званого «шкільного плебісциту» значно скоротилася кількість українських шкіл; українців витісняють з державної служби...

Щоб протистояти цьому, об’єднуються колишні військові, за плечима яких бої за рідну землю: хтось вступає до лав Української Військової Організації і продовжує збройну боротьбу; хтось розуміє, що побороти натиск польських осадників можна лише спільно, створивши кооперативи; хтось шукає щастя за океаном...

 Життя не лише розкидало перетинців різними країнами, але й розвело по різних ідеологіях. Поки що вони не воюють один проти одного, але хто знає, як піде далі?..

«Тінь незалежності» — друга книга «Галицької саги». Вона охоплює події, що відбувалися у 1918—1922 роках, у час, про який Вінстон Черчилль потім скаже: «Війна велетнів закінчилася, почалася війна пігмеїв». Коли зранку 1 листопада 1918 року на міській ратуші львів’яни побачили синьо-жовтий прапор, вони ще не знали, що це лише початок довгої збройної боротьби за те, кому має належати Галичина. Коли на її теренах точилися криваві бої, у далекому Парижі країни-переможці «війни велетнів» вирішували її долю, як і долю всієї Європи. Молох війни знову закружив у своєму кривавому танці жителів села Перетин: одні стали на захист молодої Західноукраїнської Народної Республіки, другі воювали на боці поляків, треті бачили своє майбутнє разом з Червоною армією; дехто, передчуваючи неминучу поразку, готувався до інших методів боротьби...

Роберт Харріс народився 7 березня 1957 року в англійському місті Ноттінгемі (Велика Британія), закінчив Селвін-коледж в Оксфорді, потім Кембриджський університет, отримав ступінь бакалавра мистецтв. Працював журналістом, політичним оглядачем, редактором, вів свою колонку в газетах. Як письменник починав з науково-публіцистичних книг, а вже потім перейшов до художніх творів. Є автором багатьох романів-бестселерів, деякі з них екранізовані.Про Рим Харріс писав 12 років, ретельно вивчаючи величезну давньоримську спадщину. «Імперій» (2006) – це перший роман трилогії про життя державного діяча Стародавнього Риму Цицерона,  другий - «Lustrum» (2009) і  третій «Диктатор» (2015).

Трилогію цю об'єднує щира й водночас стримана манера оповіді від імені вільноотпущенника Тірона, якому судилося спостерігати за останніми роками життя свого господаря і друга Цицерона.

…Рим - це ціла епоха, і не тільки історична - це епоха світовідчуття, переживань та ідеалів. Сюжет роману майже відразу занурює читача в гарячковий для Римської республіки час, час великих людей і грандіозних звершень. Життя Цицерона –  це історія розсудливої ​​людини, яка прагнула високих ідеалів. Звичайно, не обійшлося в цій історії і без жертв - людських, душевних, політичних... Багато небезпек і несподіваних поворотів долі чекають на  політика, що насмілився домагатися консулату. Чи виправдано було все це? Цицерон сказав би не замислюючись: так!

Роберт Харріс народився 7 березня 1957 року в англійському місті Ноттінгемі (Велика Британія), закінчив Селвін-коледж в Оксфорді, потім Кембриджський університет, отримав ступінь бакалавра мистецтв. Працював журналістом, політичним оглядачем, редактором, вів свою колонку в газетах.

Як письменник починав з науково-публіцистичних книг, а вже потім перейшов до художніх творів. Є автором багатьох романів-бестселерів, деякі з них екранізовані.

Про Рим Харріс писав 12 років, ретельно вивчаючи величезну давньо-римську спадщину. «Lustrum» (2009) — це другий роман трилогії про життя державного діяча Стародавнього Риму Цицерона, «Імперіум» (2006) — перший і третій — «Диктатор» (2015).

…На набережній Тибру неспокійно — з води було виловлено тіло молоденького раба, який належав одному з чільних громадян Риму. За всіма ознаками — його принесли в жертву під час якогось дивного обряду. Але хто ж виявився здатний на таке? З якою метою здійснювалося жертвоприношення? Такі питання ставить знаменитий оратор і політик Цицерон, якого терміново викликали на пристань. Він ще не знає, що розкриття цього  злочину приведе його до одної з найнебезпечніших змов в історії Республіки, спрямованої проти нього самого, до змови, в якій бере участь Гай Юлій Цезар, адже Цицерон має стати консулом Римської республіки...