«Трипільці... Як вони називали себе, щоб виділятися серед інших племен? Як їх могли називати сусіди? Ми про це не дізнаємося ніколи. Хіба хтось колись вигадає машину часу й дістане з минулого купу інформації про цей наш загадковий народ. Наш? Попри наукові чи антинаукові дискусії «хто, де, звідки й куди», трипільці жили на землях України впродовж двох тисячоліть і тому не можуть бути нам чужими»

Трипільці жили на території понад півтора десятка областей України, мали багато родичів та залишили після себе майже дві тисячі поселень.
 

Владислав Чабанюк, історик і директор археологічного заповідника «Трипільська культура», доступно й захопливо відповідає на всі можливі запитання про культуру, яка існувала на теренах України за кілька тисяч років до нашої ери.
 

Навіщо трипільцям був потрібен посуд на колесах та чому горох став для них другим хлібом? Як жили їхні гігантські поселення й чому вони не перетворилися на перші міста-держави? Автор, спираючись на працю багатьох науковців, розкриває секрети трипільського побуту, архітектури, моди та соціального ладу. Він робить зрозумілішою загадкову культуру, яку людство досліджує вже майже півтори сотні років.

Книжка Генрі Кіссінджера — уславленого політолога, дипломата, радника з національної безпеки та державного секретаря США в 1960–1970-ті роки — осмислює підстави сучасної кризи міжнародного права. Ставлячи під сумнів існування єдиної загальноприйнятої моделі світового порядку, у своєму історичному екскурсі він розглядає конкуренцію різноманітних варіантів світового порядку як похідну від цивілізаційних уявлень про порядок загалом. Чи можливе співробітництво між державами, які мають принципово різні візії світового порядку? Як бути з недержавними акторами світової політики? Чи потребує перегляду взаємозв’язок цінностей і зовнішньої політики? Усі ці та багато інших гострих питань розглянуті в контексті перспективи змін світового порядку у ХХІ столітті та динаміки американської зовнішньої політики.

П’ять років пройшло після отримання українськими православними віруючими Томосу про автокефалію. Окрім політичного, українці формально завершили й процес духовного звільнення від московсько-російської імперії. Проте московське православ’я в Україні не полишає своїх позицій. Причин цього багато, але є одна спільна – ще не відбулося повного «розмосковлення» нашої історії, культури, політики. Повномасштабне вторгнення в Україну російської армії актуалізувало і прискорило ці процеси – наші села і міста звільняються від багатьох московських маркерів, у тому числі й церковних.

Повільно, але приходить й розуміння того, що такими ж маркерами московства, як шовіністи «пушкін» чи «толстой», є й московські святі, на кшталт Олександра Невського, Андрія Боголюбського чи Матрони Московської. Нам потрібне не лише теоретичне спростування десятків церковних міфів, які супроводжують історію православ’я в Україні уже понад триста років, але й практичне донесення цієї інформації до людей. Саме на це й спрямована дана праця – тут розглянуто ті питання у розвитку православ’я в Україні, які нині найчастіше стають об’єктами маніпулювання московської церковної пропаганди.

Як формувалася географічна та політична карта Європейського континенту? Чому Україна — це Європа, а наша історія — невіддільна від її історії? Лаконічний ілюстрований екскурс у давнину і сучасність для тих, хто хоче освіжити, систематизувати свої знання (а чи й набути нових) про події, які сформували нас як націю і привели до того, де ми є зараз. Бо щоб рухатись у майбутнє, потрібно розуміти минуле.

Автор книги Сергій Плохій — професор Гарвардського університету, один з провідних спеціалістів світу з історії України та Східної Європи. За книгу «Брама Європи» отримав національну премію імені Тараса Шевченка в номінації «Публіцистика».

• Спеціальний проєкт до 25-річчя Незалежності
• За масштабом та науковою цінністю «Брама Європи» стоїть поряд із творами Грушевського

Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на Сході України сьогодні. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення. Автор фокусує увагу на українцях як найбільшій демографічній групі, а згодом — головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Дізнайтеся, як наші предки «призвали варягів на царювання», як наша країна боролася за право бути незалежною, пройшла крізь часи кріпацтва, комуністичного терору й Голодомору, Другої світової війни та врешті-решт отримала незалежність.

Війна розділила родини, позбавила ж життів, скалічила долі…

Знати і пам’ятати важливо в будь-який час. Навіть через багато десятиліть з’являються нові деталі, спогади і свідчення.

• Війна (не) наша — не тільки за Батьківщину, а й за інтереси кількох тоталітарних держав.

• Війна наша — навіть через вісімдесят років.

• Війна жива — ми пам’ятаємо.

• Війна інша — різна для всіх, бо кожен бачить і розуміє по-своєму.

Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після.

Зокрема, ви дізнаєтесь про:

• українців, які воювали в різних арміях;

• життя депортованих;

• долі вивезених на примусові роботи;

• чоловіків і жінок, що назавжди лишилися молодими.

Одна війна — різні долі.

На публікацію даних праць Степана Бандери нас підштовхнуло усвідомлення загрози повторення історії. Українські націоналісти усвідомлюють гнилизну й угодовство західного істеблішменту (передовсім в США) які врятували московську імперію СРСР після другої світової і зберегли її в нинішньому вигляді на початку 90-х. Ми це маємо доносити до заходу, але для цього самі повинні у тому розібратися. Вивчення праць Бандери додасть нашому погляду більшої широти.

Світ повинен усвідомити, що розв'язана московитами війна в Україні є трагедією для цілого людства і вона може не просто повторитися а й розширюватися, якщо не знищити імперію повністю з подальшим формуванням на її території національних держав сьогодні поневолених народів.

Тема історичної пам’яті актуальна повсякчас, хай би про які націю, етнос чи державу йшлося. Нерозв’язані гострі питання спільного минулого України та Польщі сьогодні заважають обом країнам без спотикань здійснювати поступ на шляху примирення. 

Під обкладинкою цієї книжки ви знайдете факти, результати дослі­джень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-поль­ських відносин. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», спробували висвітлити правду про супе­речливі події XX століття в історії двох народів. 

Зокрема, ви дізнаєтесь про: 

• діяльність ОУН та УПА, а також Армії Крайової; 

• трагедію Волині 1943 року; 

• акцію «Вісла» 1947 року; 

•  те, чому Василь Стус писав, що хотів би бути поляком; 

• зусилля Єжи Ґедройця та інших інтелектуалів у пошуках правди через слово.

Книжка стане в пригоді всім, хто хоче зрозуміти, чому минуле розділяє українців та поляків і чому наші народи обов’язково домовляться про завершення «війни двох правд». 

У книзі викладено історію України з давнини до наших днів. Вичерпно подано найважливіші події української історії. Посібник стане в пригоді студентам, викладачам, школярам, а також усім, хто цікавиться вітчизняною історією.

У третій книзі, як і в перших двох, наведено факти, які трактують історію Російської імперії в неспотвореному вигляді, такою, якою вона була насправді.

Читач дізнається, чому в офіційній радянській історіографії замовчувалася правда про московитів і Московське князівство.

Книгу можна рекомендувати студентам і викладачам вузів як навчальний посібник.

У книзі на основі давніх літописних джерел досліджено історичні корені Російської імперії, доведено факти становлення та розвитку московитів як народу на базі давнього фінського етносу.

У книзі повідомляються факти, взяті з історичних джерел, що свідчать про справжню історію Російської імперії у неспотвореному вигляді.
Видання дає змогу пізнати причини замовчування й викривлення офіційною радянською історіографією правди про московитів і Московське князівство.

У пропонованій книзі (останній із трилогії) автор акцентує увагу читачів на наших славних перемогах, яких в українській історії було чимало.

На сторінках видання проступають незатерті часом постаті легендарних звитяжців, котрі ще за життя посіли чільне місце в пантеоні талановитих воєначальників-полководців як України, так і світу.

Дослідження буде корисне для тих, хто цікавиться правдивим, несфальшованим описом подій минувшини.

У книзі подано багатющий фактологічний матеріал, на підставі якого спростовуються старі заяложені міфи та побрехеньки як радянських, російських, польських, так і деяких українських істориків. Мова йде про Великі Галицько-Волинське та Литовсько-Руське князівства, їхніх реальних правителів і будівничих.

У правдивому світлі трактуються воєнні баталії, дипломатичні кроки та державні інтереси тогочасних країн — наших близьких і далеких сусідів.
Для широкого кола читачів.

Автор на основі історичних документів, літописів, спогадів мандрівників, досліджень сучасних археологів, істориків доводить неперервність розвитку українського етносу, починаючи від VI тисячоліття до нашої ери, трипільської культури, а потім зарубинецької, черняхівської, київської і т. д.

Книга адресується широкому колу читачів: науковцям, викладачам вишів, шкільним учителям, студентам, учням старших класів і всім, хто бажає знати правду про минуле.

Томас Едвард Лоуренс, більш відомий як Лоуренс Аравійський, — знаменитий англійський розвідник, політик, письменник, перекладач. Його яскравий і незвичайний автобіографічний роман «Сім стовпів мудрості» — одна з найпопулярніших і найтиражніших книг у світі (за його мотивами знято легендарний фільм «Лоуренс Аравійський», один із шедеврів світового кінематографа). У цій книзі химерно поєднуються середньовічний екзотичний світ арабів, які вшановували Лоуренса майже як Месію, і реалії західного світу, що безцеремонно вторгся на початку минулого століття на Близький Схід. Але найголовніше в ній — душа Аравії, яку Лоуренс відчув і описав так, як це не вдавалося жодному з європейців.

Пропоноване видання — повний переклад цієї чудової книги — адресовано широкому колу читачів.

Антоній Собанський (1898–1941) – аристократ, світський лев, поліглот, журналіст, автор книги «Цивільний в Берліні» – серії репортажів з Німеччини після перемоги нацистів на виборах. Кілька разів він їздив до Німеччини, щоб на власні очі переконатися, як націонал-соціалізм змінює життя німців. Собанський стає, серед іншого, очевидцем знаменитого спалення книг, відвідує «партайтаґ» у Нюрнберзі та з жахом слухає пресконференцію «відвертого психопата» Юліуса Штрайхера.

Сьогодні, коли ця книжка йде до українського читача, не можемо не сказати про те, як боляче резонує мало не кожне спостереження Антонія Собанського з гітлерівської Німеччини 30-х із тим, що відбувається в путінській Росії. Зрештою, і світ, здається, мало змінився – знову з диктатором шукають домовленостей, порозуміння, намагаються «зберегти йому обличчя», очікують, що він «нарешті все зрозуміє», не усвідомлюючи, що це може потягнути за собою катастрофу, значно страшнішу за Другу світову війну.

Саксаганського, Володимирська, Хрещатик… На вулицях Києва знайомилися між собою Тарас Шевченко, Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш. Павло Чубинський створював вірш, який згодом стане гíмном України, а Грушевський проводив громадські акції для зросійщених киян. Вони жили, закладали підвалини політичного життя і власними руками творили історію.
 

Ігор Гирич змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Недільні школи, українські гуртки в гімназіях і семінарії, національні товариства, журнали й газети, що крок за кроком відвойовували в росіян суспільно-культурний простір міста.

Автор розповідає про Київ початку ХХ століття, пишучи про інтелектуалів, науковців, громадських і політичних діячів та інституції, які заклали основи незалежного національного життя. 

Книга спогадів поручника армії УНР, осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, добре знаного читачам завдяки автобіографічному роману «Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського дає можливість ширше ознайомитись з самовідданою боротьбою автора і його сподвижників за незалежну Україну, їхньою сміливістю і жертовністю.

У цей збірник поміщено спогади автора про його підпільницьку діяльність, про перебування в катівнях ҐПУ, в більшовицьких психлікарнях, а також політичний памфлет на сталінську диктатуру «Ave dictator!» та повість «Отаман Хмара».

Пропоноване видання знайомить читача з книгою Бредлі Аллена Фіске (1854–1942), контрадмірала, «батька» морської авіації, який свого часу фактично очолював оперативне планування ВМС США, керував модернізацією флоту, технічного новатора та засновника американської військово-морської стратегії XX століття.

Це своєрідний екскурс в історію воєн. Автор розглядає принципи та розвиток військового мистецтва, розкриває основні етапи становлення стратегії на прикладах найбільших битв давнини, середньовіччя, нового та новітнього часів, пояснюючи мету своєї праці як концентрацію необхідних знань для правильного формування і підготовки армії та флоту, управління ними.

Книга стане в пригоді не лише студентам і викладачам вищих навчальних закладів з підготовки керівних кадрів, політологів, істориків, соціологів, слухачам та викладачам вищих військових навчальних закладів, а також усім, хто цікавиться військовою історією.

24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, до Чорнобильської атомної електростанції під’їхала ворожа бронетехніка. Почалася російська окупація АЕС, яка тривала довгі тридцять п’ять днів. Працівники станції стали заручниками окупантів. Вони виконували свої обов’язки цілодобово, під постійним тиском і перед загрозою смерті. Від їхніх рішень залежала не тільки власна безпека, але й життя багатьох інших людей в Україні та поза її межами. Вибір, який вони зробили, їхня самовідданість і рішучість врятували світ від ще однієї ядерної катастрофи. Та загроза подібної трагедії, на жаль, залишається, адже Запорізька атомна електростанція, найбільша в Європі, досі під контролем російських окупантів. У цій книзі Сергій Плохій поєднує історію російсько-української війни з історією Чорнобильської зони, щоб привернути увагу світу до небезпеки, яку становлять ядерні об’єкти під час воєнних конфліктів. Історія окупації Чорнобиля - не просто нещодавнє минуле, це пересторога на майбутнє.

«Гетьмани України» — книжка про життя, діяльність і перемоги двох видатних українських гетьманів, від слави котрих гула вся Європа та Азія.
Петро Конашевич-Сагайдачний став предтечою відновлення української держави, зробив велетенські кроки з розвитку військового мистецтва, освіти, культури, релігії в Україні.

Книжка розповідає про найбільші перемоги гетьмана Сагайдачного — блискучі морські операції в Чорному й Азовському морях. Зокрема, взяття потужної чорноморської фортеці Варна, захоплення міст Аккерман, Ізмаїл і Килія, участь у розгромі турецького флоту під Очаковом, у взятті приступом із моря потужних турецьких фортець Синоп і Трапезунд, у штурмі й спаленні передмість Стамбула та знищенні османського флоту. А також про розгром татарського війська й спалення Перекопа, знищення каральної турецької армії Ібрагіма-паші в приазовських степах, штурм Москви.

Захоплива історія повстанців — вчених і шпигунів, які вирішили не дати Адольфу Гітлеру здобути головний приз Другої світової війни — ядерну бомбу, від автора бестселерів  New York Times Сема Кіна

Найкраща книга про науку 2019 року за версією NPR Science Friday

Секрети у вчених були завжди. Але ніколи ще таємниці не були настільки життєво необхідними, як під час Другої світової війни. У розпалі роботи над створенням атомної бомби керівники Мангеттенського проєкту були стурбовані, дізнавшись, що нацистська Німеччина випереджає союзників у ядерних дослідженнях, а Гітлер міг змінити хід війни, маючи лише кілька кілограмів урану. Тому було зібрано групу науковців спеціального призначення «Алсос», яка шпигувала, саботувала і навіть вбивала членів страшного Уранового клубу нацистської Німеччини. Занурені в темний світ міжнародного шпигунства, ці вчені, солдати та прості люди відіграли життєво важливу роль у запобіганні одній з найпохмуріших сторінок в історії людства.

«Гетьмани України» — життєписи видатних українських гетьманів XVII століття Павла Тетері та Івана Брюховецького. 

Павло Тетеря — український дипломат, військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави Правобережної України. Був у складі українського посольства в Москві для оформлення Переяславської угоди. Ставши гетьманом, проводив політику на скасування унії України із московським монархом. Зять гетьмана Богдана Хмельницького.

Іван Брюховецький — український військовий, політичний і державний діяч, дипломат. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні. У січні 1668 року відкрито порвав із Московським царством, закликав до об’єднання з Правобережжям і вислав до Османської імперії посольство з проханням прийняти козаків під протекцію султана Мехмеда IV. Тоді ж уклав союз із Кримським ханством і спільно з кримськими татарами виступив проти московської армії Григорія Ромодановського.

У книжці подано повні біографії гетьманів, створені з урахуванням найновіших досліджень українських істориків. У ній читач знайде й відкриє для себе багато маловідомих фактів і цікавих інтерпретацій історичних подій, які дадуть змогу під іншим кутом подивитися на діяльність видатних персонажів минулого.

Зміст книжки подається в науково-популярній формі, легко і цікаво, він розрахований на широку авдиторію, не потребує попередньої підготовки читача.

У першій частині книги досліджено історію зародження, становлення і функціонування чорносотенного руху на теренах України на тлі суспільно-політичної ситуації в тогочасній імперії на початку ХХ ст. загалом та в період Першої світової війни зокрема.

У другій частині йдеться про революційний тероризм у Російській імперії, що охоплює період другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Особливу увагу приділено найвідомішим терористам і терористичним організаціям, які діяли на території України. Також схарактеризовано терористичні заходи австро-німецьких окупантів і гетьманців проти українських селян та робітників.

Книгу адресовано широкому колу читачів — усім, хто цікавиться історією України.

В оформленні обкладинки використано фрагмент картини «Убивство Столипіна» Мортона Робертса.

Розвідка присвячена перебуванню ІІІ-го батальйону 4-го галицького добровольчого полку СС на Тернопільщині у лютому – квітні 1944 р. У ній розповідається про антипартизанські операції, сутички і бої з Червоною армією та звернено увагу на відносини між українським підпіллям та вояками батальйону.

Книжка адресована усім, хто цікавиться діяльністю військових формувань утворених з українців під час Другої світової війни, а також буде корисною історикам, науковцям, викладачам, студентам і краєзнавцям.

У книзі у формі документальних нарисів, розміщених переважно за хронологічним принципом, наведено численні оцінні характеристики літописців, письменників, мемуаристів, дипломатів, а також істориків (зокрема й іноземних) XVII–XIX ст. стосовно світоглядних засад українців і московитів. Висвітлено як спільні риси, так і разючі відмінності в їхній ментальності, ставленні до сусідніх народів і своїх правителів. Запропоновано порівняльні екскурси в різні галузі суспільно-політичного життя та економіки обох народів. Виклад змісту ґрунтується на широкій джерельній базі.

Видання адресовано широкому колу читачів.

Хронологія історії України, подана в «Часострічці», — не просто перелік подій від первісності до сучасності, а ключ до розуміння шляху, який пройшла наша держава. Це видання дасть змогу зануритись у глибини історії, осмислити зв’язки між подіями й усвідомити роль, яку спадок мину- лого відіграє в сьогоденні.

Книжка підготована у співпраці з командою фахівців-істориків, розрахована на найширше коло читачів і спроєктована спеціально для того, щоб її було зручно використовувати й легко носити із собою.

Перед вами книга про Європу в розрізі часу, зібрана з фактів, споминів, щоденникових записів, уривків розмов автора з лідерами європейських країн і звичайними людьми. Книга, через яку видатний «історик сьогодення» веде із читачами важливий діалог про невизначене й тривожне майбутнє рідних земель. Чим є сучасна Європа? Чи легко сьогодні бути європейцем? Куди рухається континент і яке майбутнє на нього чекає? Чи можна стверджувати, що в Європі після закінчення Другої світової війни насправді запанував такий довгоочікуваний мир? До яких наслідків може призвести брутальна повномасштабна війна, розв’язана Путіним 2022 року проти України? До чого спричиняться Брекзит і відкат від демократії в Угорщині та Польщі? Чи не очікує нас зведення нової «залізної завіси» і нова конфронтація європейських народів? Відповіді на ці питання можуть видатися читачеві неоднозначними, але вони водночас змушують глибоко замислитися над сучасним і майбутнім Європи.

Чи справді історія Галичини починається тільки від 1772 р.? Які внутрішні загрозливі виклики пережив цей край у ХІХ ст.? Чи виконала Галичина свою роль «Українського П’ємонту»? Якою була місія провідних галицьких інтелектуалів? Яким є геополітичне значення регіону? Чи стане Галичина сучасною «Українською Баварією»? Ці та багато інших проблем трактуються в книзі відомого есеїста-культуролога, літературознавця, історіософа та політолога Олега Багана, який знаходить для них оригінальні, публіцистично актуалізовані насвітлення. Книга складається із серії студій та есе, які цілісно формують монографічне дослідження специфіки галицької ідентичності та культурної свідомості.

Видання адресоване культурологам, літературознавцям, історикам, політологам, студентам-гуманітаріям, широкому колові шанувальників української минувшини та культури.

Книга містить короткий популярний виклад подій українського націоналістичного руху ХХ ст. (до 1950 р.), розповідає про етапи його розвитку і становлення. В окремому розділі описано ґенезу націоналізму, визрівання його ідей. Опис історії УВО-ОУН чергується з аналітичними роздумами над періодами їхньої складної історії та ідеологічною проблематикою. Значне місце присвячено історії УПА.

Видання рекомендується всім, хто не байдужий до української історії, передусім школярам старших класів, студентам, учасникам молодіжного націоналістичного руху.

З початком повномасштабної війни Росії проти України сотні українських письменників і журналістів долучилися до Збройних сил або взялися за активну волонтерську роботу для забезпечення армії. Ті, хто звик змінювати світ текстами, були змушені стати на захист своєї країни. 

«Слова і кулі» — це розмови з людьми, які роками творили український літературний процес і розвивали українську журналістику, а тепер перетворилися з оповідачів на суб’єктів історій – тих, хто оберігає наше теперішнє й робить можливим наше майбутнє.

До книжки входить 24 інтервʼю: Артем Чапай, Дмитро Крапивенко, Галина Крук, Анатолій Дністровий, Олексій Сінченко, Вікторія Амеліна, Андрій Любка, Богдан Коломійчук, Валерій Пузік, Петро Яценко, Ігор Мітров, Ярина Чорногуз, Катерина Міхаліцина, Євгенія Подобна, Максим Кривцов, Максим Скубенко, Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко, Павло Стех, Сергій Шебеліст , Павло Вишебаба, Дмитро Лазуткін , Леся Ганжа, Федір Шандор, Олександр Михед. 

Автор пропонованої книги Нікколо Макіавеллі (1469–1527) — унікальна особистість, яка не вміщається в рамки свого часу, перед книгами якої безсилі заборони та кордони. Визначний історик, інтелектуал, драматург, державний діяч, той, кого зараз нерідко називають батьком політичної філософії та політології. Тож по-своєму справедливо, що у флорентійській церкві Санта Кроче він покоїться поряд із Мікеланджело та Галілеєм.

Якщо трактат «Державотворець» вважається найзнаковішою книгою Макіавеллі, то «Історія Флоренції» — його підсумкова, завершальна, остання велика праця. Її небезпідставно вважають не лише пам’яткою пізнього Відродження, а передусім історико-філософським шедевром, який нині, у ХХІ сторіччі, особливо на часі. Зокрема, у сучасному українському політичному контексті. В «Історії Флоренції» її геніальний автор нагадує: «Справедливі лише ті війни, без яких не обійтися, і зброя рятівна, коли без неї немає надії».

Попри ворожнечу і ненависть, яка їх розділяла, комунізм і нацизм мали набагато більше спільного, ніж здається. Одного ворога — буржуазне суспільство й одну мету — «очистити світ» будь-яким способом, навіть переступаючи через закони людяності.

До такої думки приходить італійський соціолог і журналіст Лучано Пеллікані. На основі різних джерел і власних висновків він доводить, що саме звідси походить прагнення і Гітлера і Леніна здійснити настільки потужну революцію, щоб світ став досконалим і нарешті почав відповідати їхнім поглядам. Проте на історичній відстані ми розуміємо, що ідеали і нацизму, і комунізму привели в одну точку — жорстокого і нелюдського тоталітаризму. 

Уперше в новій історії України книжку написав бойовий генерал — спецпризначенець, представник елітних військ — Сил спеціальних операцій, винятковий професіонал. Один із небагатьох військових, хто публічно попереджав про небезпеку російського вторгнення та необхідність належним чином готувати націю до широкомасштабної війни.

З позиції державного менеджера Сергій Кривонос розробив не лише дієвий механізм формування та розвитку сучасної територіальної оборони, а й спеціальну програму «П’ять кроків», що передбачала глобальну підготовку суспільства до системного опору великій сусідній країні. 

У книжці автор розповідає власну історію й ділиться маловідомими фактами й деталями подій, безпосереднім учасником яких він був. Його двічі виштовхували в політику. Перший раз, коли позбавили можливості професійної самореалізації — розвитку створених ним Сил спеціальних операцій. Другий — коли за виконання громадянського обов’язку із захисту Києва, зокрема однієї з найбільш небезпечних і вразливих ділянок столиці — міжнародного аеропорту «Київ-Жуляни», — замість подяки завели карну справу. 

На тлі системного аналізу й дуже холодних, тверезих оцінок генерал Кривонос пропонує конкретні формули — з розвитку національного війська та оборонної промисловості, з формування й підготовки національного спротиву ворогу, з формування влади, яка служитиме народові. 

Книжка буде цікава як для підготовленого військового фахівця, так і для пересічного громадянина, який хоче знати більше правди про цю війну — від її НЕпідготовки до погляду в майбутнє — після Перемоги. 

«Історія Риму» — одна з фундаментальних праць відомого німецького історика Теодора Моммзена (1817–1903), завдяки якій він здобув усесвітню славу та Нобелівську премію з літератури.

Книгу написано на основі історичних відомостей, які Моммзен зібрав під час багаторічних поїздок Італією, і присвячено історії Давнього Риму від часу його заснування, завоювань Ганнібала і Сципіона, правління Помпея і до диктатури Сулли та Цезаря.

У 1909 р. знаний історик і археограф М. Д. Чечулін задля ознайомлення широкого кола читачів із цією надзвичайно корисною книгою подав її скорочений виклад, який і пропонуємо увазі всіх, кого цікавить історія античності.

«Аполлон-8. Історія першого польоту до Місяця» американського журналіста і письменника Джеффрі Клюґера — захоплива історія про екіпаж «Аполлона-8», яка розпочиналась досить ризиковано, але стала початком нової ери в освоєнні космічного простору.

1968 рік видався непростим — бунти і збройні конфлікти точилися по всьому світу. Холодна війна між Радянським Союзом та США переросла в космічні перегони. СРСР першим запустив штучний супутник і відправив у космос людину, тож Штати вирішили: слід обігнати суперника на шляху до Місяця. І зробити це мусив екіпаж «Аполлона-8»: Френк Борман, Джим Ловелл і Білл Андерс. Перед астронавтами постали питання: яким чином повідомити про мандрівку сім’ї, як підготуватися до місії всього за шістнадцять тижнів і найголовніше — чи вдасться їм повернутись на Землю...

Джеффрі Клюґер — журналіст, автор дев’ятьох книг, багатьох статей та старший письменник журналу Time (з 1998 року). Неодноразово отримував професійні нагороди за висвітлення актуальних подій та наукових відкриттів. Викладає журналістику в Нью-Йоркському університеті. Один із авторів книги «Аполлон-13» («Lost Moon»), яка стала основою фільму.

«Гетьмани України» — історична серія життєписів видатних державних діячів і козацьких отаманів, започаткована, щоби прочинити браму таємничого минулого дніпровського козацтва та українського народу. 

Перший том серії присвячений видатним провідникам ранньої козаччини:

— Остафію Дашковичу,
— князю Дмитру Вишневецькому (Байді),
— князю Михайлу Вишневецькому,
— Івану Підкові,
— Криштофу Косинському,
— Самійлу Кішці (Кошичу).

У книжці подано їхні найповніші біографії, створені з урахуванням найновіших досліджень українських істориків. У ній читач знайде й відкриє для себе багато маловідомих фактів і цікавих інтерпретацій історичних подій, які дадуть змогу під іншим кутом подивитися на діяльність видатних персонажів минулого.

Військово-політичне утворення запорозького козацтва, яке виникло на південних землях України, було яскравим проявом військової культури українського етносу. У книжці йде мова про події жорстокого часу XVI століття та про лицарів Війська Запорозького, про дніпровських козаків, які, виступаючи об’єднанням хороб­рих представників народу, феноменальним чином розвинули демократичні принципи організації, побратимства, рівності, відрізнялися високими морально-етичними нормами й були відомими на всю Європу своїм шанобливим ставленням до жінки.

У книзі охоплено найвизначніші битви та повстання на території сучасної України, які відбувалися протягом кінця ХІХ — початку ХХ ст. та в період діяльності урядів та режимів 1917–1921 рр., що діяли в Україні в той час. Також викладено результати новітніх досліджень ключових питань Першої світової війни 1914–1918 рр. в українському вимірі. Науково-популярні нариси розміщено за хронологічним принципом, що сприятиме кращому сприйняттю й осмисленню тогочасних подій. На основі документальних матеріалів і наукової літератури з’ясовано причини визначних перемог і прикрих поразок учасників збройних протистоянь і масових протестних рухів, описано бойові дії на українських теренах, соціально-економічні, духовні та повсякденні проблеми тогочасного суспільства.

Книгу адресовано широкому колу читачів — усім, хто цікавиться історією України.

Історія династії Тюдорів: як кохання формувало політику та міжнародну дипломатію у середньовічній Англії

Чому Генріх VIII одружувався шість разів? Чому Анні Болейн довелося померти? Чи правда, що придворні Єлизавети І вітали її як богиню, яка зійшла на землю?

Драми куртуазного кохання століттями захоплювали читачів і мрійників. Проте надто часто їх відкидають як таке, що існувало лише в казках та піснях — старих легендах про Короля Артура і лицарське благородство. Насправді все значно цікавіше. Сара Ґріствуд у книжці «Закохані Тюдори. Як любили і ненавиділи в середньовічній Англії» розкриває, як куртуазне кохання творило і руйнувало династію Тюдорів: від того, як Генріх VIII оголосив себе «вірним слугою» Анни Болейн, до поезій, щедро розкладених навколо Єлизавети I її шанувальниками. Тюдори відтворювали ролі відданих коханців і примхливих коханок, уперше викладених у романах середньовічної літератури.