Ця книга — про прапори. Щоправда, прапори — це лише привід, щоб зануритися в найцікавіші історії з усіх куточків світу.

Більшість прапорів — це доволі невигадливі рисунки. Та якщо ви знаєте, чому та чи інша держава обрала певний дизайн прапора, найімовірніше, ви маєте загальне уявлення про історію, географію та культуру цієї країни.

Приміром, зірка на прапорі Демократичної Республіки Конґо нагадує нам про те, що Артур Конан Дойл назвав найбільшим злочином проти людства. Орел на прапорі Мексики — про те, як ацтеки принесли в жертву богам доньку вождя сусіднього племені. Зірки на прапорі Тувалу — про дивовижний казус у назві країни.

Книга Володимира В’ятровича, історика, коло наукових інтересів якого — український рух опору. «Нотатки неучасника бойових дій», як він сам їх називає, — це 45 розділів, 45 життєво важливих уроків історії, які ми маємо засвоїти, щоб відстояти незалежність і саме існування держави Україна.
Це 45 важливих питань, які стосуються кожного, і від вирішення яких залежить життя українців. Історія — сувора вчителька, яка повторює незасвоєні уроки неуважним учням.

Усе почалося з приреченої на поразку війни на Середньому Сході. Група елітних воїнів була сповнена рішучості стояти на смерть, захищаючи найсвятіші для християн місця. Папа Римський благословив тамплієрів... Щоб потім оголосити збіговиськом єретиків. Кого боялися та з ким боролися лицарі Христа? Який стосунок мали до нескінченних війн у Палестині, Сирії та Єгипті? Як працювала розроблена покровителями тамплієрів інноваційна банківська система? Ден Джонс готовий з певних джерел розповісти історію ордену, яка відбилася на сучасній геополітиці, фінансових схемах і механізмах влади. Час дізнатися, ким були лицарі Храму — єретиками та жорстокими вбивцями чи святими, жертвами безжальної репресивної державної машини?..

Більшість українських історичних праць присвячені важливим політичним, націєтворчим процесам. Але чи не хотілося б вам зазирнути за лаштунки цих процесів та побачити, яким було повсякдення і дозвілля політиків та їхніх сучасників або в якому просторі — соціальному й фізичному — зароджувались важливі ідеї? Ретроспектива світського життя на Буковині модерної доби демонструє, що захоплення співами об’єднувало політичних опонентів в одному товаристві, а кав’ярня могла стати місцем, де у дискусії зароджувалися визначальні для ходу історичних подій рішення.

У другій половині ХІХ ст. повсякдення освічених верств Європи підпорядковувалося однаковим суспільним нормам, стандартам та практикам, тобто умовностям, що їх виробило добірне товариство (бомонд). Попри провінційний, напівсільський характер міст і містечок, під впливом ідей та носіїв західних культурних практик на Буковині з’явилися всі атрибути для розгортання публічного життя бомонду: театр, філармонія, казино, салони, ресторани, кав’ярні, парки, різні культурно-освітні товариства, світські прийоми, бали та кінні перегони. У цих інституціях, формах, просторах стара й нова еліти негласно змагались за домінування в ієрархії світського товариства і загалом суспільного життя. Але будьте певні, у книжці, яку ви вже розгорнули, на вас не чекає рафінована історія про земні радощі за добрих старих часів. Книжка правдиво оповідає про чимало суперечностей та конфліктів, які, поєднуючись, творили особливий простір східної провінції Габсбурзької монархії, де розкіш і злидні йшли пліч-о-пліч.

Сучасну політичну ситуацію в США неможливо зрозуміти, не знаючи історичного розвитку цієї держави, і в цій книжці описані головні етапи її розбудови. Провідний історик Роберт Реміні подає найважливіші факти з історії Сполучених Штатів: від відкриття Нового світу та заснування республіки згідно з Конституцією і до постання світової держави, спалаху тероризму та останніх років президентства Джорджа Буша — молодшого, що мали значення для формування світогляду американської нації, її ідентичності, політичного устрою та місця на мапі світу. Автор також окреслює, яким повинен бути лідер США, щоб провадити гідну політику за теперішніх історичних викликів.

Сучасна політика і праці античних філософів — полярні фракції, а чи поєднувані у вирішенні актуальних питань нашого часу? Як стратегії Тита Лівія впливають на розв’язання глобальних військових конфліктів? Чого може навчити парламентарів ХХІ століття представник класичної англійської філософії ХVI століття? Світ змінюється, але чому б сучасним політикам, керівникам і президентам не запозичити досвід видатних попередників — античних полководців, мислителів і державників? Ви будете здивовані тим, як вдало стратегія завойовника, харизматичного варвара, адаптується до геополітики й бізнесу ХХІ століття. Тиберій, Сунь-цзи, Макіавеллі, Гоббс, Мальтус — відтепер політики та філософи минулого грають на вашому полі навіть у кабінетних війнах. Озбройтеся мудрістю віків і досвідом великих, щоб без остраху приймати найскладніші виклики цього нестабільного світу!

Історія — це не просто хронологія подій, а ще й джерело уроків з різноманітних царин життя, якими ми нині можемо скористатися. У цій ґрунтовній і водночас простій для сприйняття книжці Вілл та Аріель Дюрант передають читачеві накопичені за чотири десятиліття роботи над «Історією цивілізації» знання й досвід. Книжку побудовано не за часовими періодами, а за тематикою: біологія, характер, мораль, релігія, економіка, соціальні процеси, врядування, війна, прогрес та занепад з погляду історії. Ви дізнаєтеся, чого ми вже навчилися, яку цінну науку дали нам наші предки та який внесок ми можемо здійснити в цей процес. Це не підручник з історії, сповнений сухих фактів, а радше аналіз людських надбань, що стимулює до подальшого розвитку.

Лауреат літературних премій, історик, прозаїк і поет Пітер Акройд веде нас Лондоном у подорож — історичну, географічну, часом уявну. Постійно змінюючи напрям руху з минулого на сьогодення, Акройд, цей надзвичайно професійний і пишномовний гід, описує епохи чуми та епідемій, пожеж і повеней, розповідає про злочини й покарання, про секс у великому місті та багато інших неймовірних речей. Автор оживляє перед читачем незмінно мінливі столичні вулиці, показує, що лежить у людей під ногами та витає над їхніми головами. Його біографія Лондона сповнена цікавих історій, маловідомих фактів і життєвої енергії, притаманної власне самому місту.

У цій книзі — 39 розповідей про людей, які або воювали в УПА, або допомагали українській армії боротися за незалежність України майже 100 років тому. Книга про людей, які зазнали переслідувань, арештів, репресій і які залишилися незламними й нескореними у своїй боротьбі. Книга-сповідь, яку варто прочитати, аби осмислити велику сторінку історії України через призму людської долі.

«24.02» – це щоденник війни. Книжка розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Про те, як кожного з них «морозило» чи то від страху, чи то від холоду, коли десь поруч влучала ракета й лунав потужний вибух, який вибивав шибки та вмикав сигналізації.

Як кожен із них намагався бути корисним країні, як розвивалися їхні страхи та сумніви. Про що говорили, про що думали й у що вірили. Ця книжка про таких самих людей, як і ви. Книжка про наших із вами сучасників. 

Це щедро ілюстроване ґрунтовне видання містить аналіз багатотисячолітнього періоду історії людства: доісторична доба й теорії походження людини, зародження землеробства в долині Нілу й виникнення держав у Межиріччі; падіння Давнього Риму й розвиток науки в ісламському світі; міжнародна торгівля вздовж Великого шовкового шляху й епоха Просвітництва, світові війни й революції Нового часу та проблеми сучасності. Натхненний найновішими відкриттями в галузі історіографії, професор Джеремі Блек аналізує події нашої історії, завдяки чому читач дістане змогу поглянути як на минуле, так і на сьогодення з нової точки зору.

Характерною особливістю цієї книги є надзвичайно цікавий, часом не-сподіваний і свіжий погляд на історію Європи, жвава й дотепна манера викладу. Перед читачем постає частина світу, яка, з одного боку, характеризується жорстокими кризами та безперервним зіткненням самобутніх культур, а з іншого - невтомним прагненням до побудови суспільства, заснованого на одностайності громадян. Імперські амбіції багатьох європейських держав, внутрішні конфлікти та екзистенційні загрози нині є так само актуальними, як і в часи завоювань Олександра Македонського.

Однак автор висловлює сподівання, що народи Європи через сучасні економічні, торговельні та культурні механізми спроможуться побудувати відносини, що дадуть їм змогу жити в гармонії з самими собою та своїми сусідами.

"Саймон Дженкінс реалізував надзвичайно амбітний проект - легко і цікаво виклав історію європейської цивілізації, починаючи з її видимих витоків та завершуючи нинішнім століття, сповненим болючим проблем і протиріч. Автор майстерно поєднує масштабні полотна подій, які описує, з колоритними портретами видатних постатей, що змінювали - на гірше чи краще - хід європейської, а подеколи і світової історії. Дев'ять великих мап демонструють читачеві, як розвивався континент, як змінювалися кордони в міру виникнення і зникнення держав, в результаті розпалювання жорстоких воєн, піднесення національно-визвольного руху різних народів". - Гаррі Еванс, автор праці "Американське століття", колишній очільник видавництва Random House

• Повна історія унікальної співпраці американських і радянських солдатів у ХХ столітті
• На основі розсекречених архівів

Великий союз ХХ століття виявився приголомшливо успішним у реалізації його безпосередніх завдань. Американська допомога Британії та СРСР через програму «ленд-ліз», відкриття Другого фронту в червні 1944 року стали найяскравішими епізодами співпраці антигітлерівської коаліції, однак завершився Великий союз великою невдачею — «Залізною завісою», що розрізала навпіл повоєнну Європу.

Запитання «Що сталося не так?» і «Хто відповідальний за початок Холодної війни?» лунали в усьому світі. У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела — архівні документи радянських спецслужб, що містять спостереження військової контррозвідки й таємної поліції за американцями, які контактували з представниками ВПС Червоної Армії та місцевим населенням, звіти шпигунів, доповіді їхніх очільників і кураторів. Сергій Плохій робить приголомшливе відкриття: Великий союз був приречений на невдачу й почав розпадатися вже під час Другої світової війни. Однак що чи хто спричинив крах одного з наймогутніших альянсів ХХ століття?

Перечитуючи деякі сторінки історії України, часом може здаватися, що багато подій перегукується із сьогоденням. Та це й не дивно — історія, як відомо, рухається по спі-ралі. І якщо ми, українці, вважаємо себе мудрим народом, то маємо враховувати досвід своїх героїчних предків, учитися на їхніх помилках і намагатися запобігати новим. Книга «Творці державного престижу» присвячена величним історичним постатям, з якими насамперед асоціюється становлення державності та незалежності України.

Для широкого кола читачів.

Історичний розвиток будь­якого народу неминуче супроводжується низкою міфів, творцями яких стають несумлінні автори несумлінних трактатів або ж занадто «сумлінні» містифікатори. Саме цим явищам і присвячені історії «Міфи міфічної імперії», «Бійтеся оракулів!..», «Кремлівські “тіні командора”», «Цей підступний “український санскрит”», «Богдан Хмельницький: міфи, притчі й документи»... відомого письменника Богдана Сушинського, автора 20­томної епопеї «Війна імперій» та багатьох інших історичних і пригодницьких творів.

Полемічні нотатки на полях давнописів, наукові розвідки, критичні роздуми над історичними екскурсами попередників і сучасників здійснюються автором на основі глибокого фактологічного аналізу джерел, більшість із яких розглядається під таким кутом зору вперше.

Своєрідний стиль, філософська, афористична манера спілкування з читачем, а також імідж «розвінчувача наукоподібних міфів і містифікацій», який давно утвердився за професором, академіком Богданом Сушинським у науковому світі, — ​все це робить пропоноване видання цікавим не лише для науковців, студентів та викладачів, але й для широкого читацького загалу.

• Краща книжка англійською з історії міжнародних стосунків — премія Лайонела Ґельбера.
• На основі розсекречених документів та інтерв’ю з безпосередніми свідками подій.
• Новий, сміливий погляд на останні місяці життя Радянського Союзу.

Аналіз розсекречених документів та інтерв’ю з безпосередніми учасниками подій наштовхують на висновок: крах СРСР не був результатом діяльності спецслужб Сполучених Штатів, навпаки, американські лідери боялися раптового колапсу радянської держави, який міг затягти Євразію в політичний та економічний хаос. Називаючи розпад СРСР «роботою Америки», політичні діячі США переоцінили власний потенціал у знищенні та перебудові іноземних режимів. Автор упевнений: американська роль у розвалі Союзу була міфом, який роздували на догоду діячам американської зовнішньої політики та прихильникам імперського реваншу в Росії. Україна стала ключовим гравцем у драмі розвалу Союзу й не тільки здобула незалежність для себе, але й показала шлях до державності менш рішучим республікам, як-от Білорусь та Казахстан.

«Остання імперія» — це нова, смілива інтерпретація останніх місяців життя Радянського Союзу, свіжий погляд на причини та передумови смерті цього політичного організму без заангажованості та упередженості.

У лютому 1944 року з вояків 14-ї добровольчої дивізії військ СС “Галичина” був сформований окремий підрозділ для боротьби з радянськими партизанами. Під керівництвом кількох німецьких та українських офіцерів майже півтори тисячі українських добровольців військ СС взяли участь у своїй першій військовій акції, отримавши бойовий досвід та ставши своєрідним авангардом на бойовому шляху дивізії військ СС “Галичина”. В українську військову історію цей підрозділ увійшов під назвою бойова група “Байєрсдорф”.

86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці. Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців. Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці. Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради — все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.

У навчальному посібнику охарактеризовано 2014—2019 роки новітнього етапу історії України. Проаналізовано стартові умови та потенційні можливості розгортання державотворчого процесу після проголошення незалежності, розкрито сутність і особливості кризи української державності у 2013—2014 роках, передумови та перебіг Революції гідності, причини та напрями гібридної війни Росії проти України, основні тенденції сучасного суспільного розвитку.

Для студентів вищих закладів освіти. Прислужиться історикам, політологам, усім, хто цікавиться історією України.

Ця книга створена на основі відеозустрічей з медиками різних регіонів України, в яких Василь Князевич за участі Данила Яневського говорили з фахівцями різних галузей медицини про стратегії й тактики виживання та відновлення фізичного та психічного стану українців після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Війна триває, і завдання медицини — максимально повертати поранених до здоров'я, в стрій, щоб далі захищати країну; на перший план виходить військова медицина, тактична бойова медицина, де кожен військовослужбовець повинен вміти надати собі й товаришу першу допомогу. Важлива реабілітація — медична, соціальна, психологічна, повернення до нормального мирного життя. Медицину і суспільство очікують великі виклики й після війни. Війна змусила всіх мислити та діяти по-іншому, ті завдання, на які в мирний час йдуть десятки років, вирішуються за декілька тижнів, місяців.

У період найінтенсивніших боїв за Бахмут узимку та в березні 2023 року письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов проживають дні й ночі з українськими піхотинцями й артилеристами, медиками й капеланами, рятувальниками та дітьми у місті й околицях, де тривають артилерійські обстріли та вуличні бої. Результатом тих поїздок є книжка репортажів та есеїв про побут війни, про те, чому військові роблять манікюр і як зʼявляються позивні, про непоправні втрати, історію Бахмута та феномен пам'яті й забуття.

Минуле варте більшого, ніж просто відправити його в забуття. Особливо непросте ХХ століття.

Саме його урокам, втратам, подіям і персоналіям присвячено цю книжку. У ній вміщено есеї, які історик та інтелектуал Тоні Джадт писав упродовж дванадцяти років. Ці праці охоплюють доволі широке коло питань — від французьких марксистів до американської зовнішньої політики, від глобалізаційної економіки до пам’яті про зло. А ще вони мають досить широку географію — від Бельгії до Ізраїлю.

Автор уміло переплітає історичні факти, підсвічує теми, які часто лишалися в тіні, під пилом збайдужіння чи тиском архівів. Він заохочує читачів поглибити розуміння історії, переосмислити її, щоб без викривлень сприймати минуле й теперішнє.

Цієї книги взагалі не мало бути. Бо цієї війни не мало бути.

Але 24 лютого Україна прокинулась вдосвіта від звуків вибухів і колони російської техніки чавили своїми гусеницями наше минуле життя. Війна стала нашою новою реальністю, повітряні тривоги — буденністю. Буча та Ірпінь перестали асоціюватись з лісом, санаторіями та дитячими таборами, з розміреним життям передмість столиці. Тепер одні тільки назви цих міст прошивають болем навіть тих, хто ніколи в них не бував. Але поряд зі злом та болем, усі дні війни у цих змерзлих, наляканих та скривавлених містах жив небачений героїзм — військових, медиків, рятувальників, бійців тероборони, містян — всіх, хто допомагав, захищав, рятував, евакуйовував. Окупація та бої за Гостомель, Бучу та Ірпінь тривали близько місяця. Але, аби описати все, що сталося за цей місяць, знадобляться десятиліття, томи й робота багатьох людей. Це лише перший рядок в історії про велику трагедію та великий героїзм цих українських міст, лише невелика частина історій, які мають бути розказані.

Ольга Телипська, авторка книг «Бігти не можна залишитися» і «Де ти? Місто, країна» продовжує розповідати історії українців, чиї життя зруйнувала війна.

Війна розділила родини по всій країні. В окупацію потрапили тисячі населених пунктів. Про тих, хто залишився по інший бік фронту, рідні не знали нічого протягом місяців. У пастці окупації багато тижнів люди були під обстрілами, без тепла, електрики, водопостачання, майже без їжі. Їх залякували, грабували, принижували, їм казали, що України вже немає. Дехто змирився, хтось шукав можливості евакуюватися.

У цій книзі зібрані не героїчні історії. Це історії людей, які вірили в себе, в Україну, вижили й врятувалися.  

У дитинстві вона не могла зрозуміти, чому люди у фільмах про блокаду Ленінграда постійно лежать. А коли Маріуполь узяли в облогу росіяни, і вона з чоловіком багато днів прожила без води, їжі й тепла під постійними обстрілами, зрозуміла — коли лежиш, то економиш сили та енергію.

У «77 днів лютого» увійшли репортажі, написані журналістками українського видання Reporters у період між 23 лютого і 9 травня — двома символічними датами в російській мілітарній ідеології. Вторгнення російських військ в Україну зупинило лік днів і відкинуло українців у міжчасся, де досі триває лютий — місяць початку великої війни. У цьому міжчассі і в цих відвертих історіях є біль, страх, ненависть, подекуди відчай. Та головне — надія. Це оголений нерв і чесний голос нової української дійсності, який журналістки і авторки Reporters зафіксували із перших вуст.

Військова справа охоплює всі сторони існу­вання і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунки між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технології, налагодження виробництва і поява нових технічних засобів завжди пов’язані з вій­ною. Таким чином, можна стверджувати, що військова історія фактично є найбільш повною історією людського су­спільства, яка охоплює всі сторони його буття.

Перший том нашого видання присвячений історії війн і військового мистецтва від Давнього Єгипту до переходу до професійних найманих військ і європейського фронтиру (бл. 3060 до Христа — початок XVI cт.). Основна увага приділена подіям і особистостям, які мали вплив на розвиток і еволюцію військової справи в Європі. Подана бібліографія основних проблем військової історії даного періоду. Праця розрахована як на спеціалістів, так і на широкий загал, всіх, хто цікавиться військовою історією.

Це п’ятий том великого проєкту, що охоплює весь період війни України проти російських загарбників. Гаряча фаза повномасштабної війни, що почалася 24 лютого 2022 року, була спроєктована російським керівництвом як кількаденний бліцкриг з маршем Україною у парадній формі «героїчних» російських військових на броні танків, БТР та інших сучасних машин, з парадом в Києві, з трансляцією на весь світ спеціальної операції з денацифікації та демілітаризації України. Але замість пройти парадом на Хрещатику, російська армія отримала всесвітню славу ґвалтівників, убивць, катів та п’яниць.

Ця армія з ганьбою залишила північ України. Маючи десятикратну перевагу над українською армією в техніці, вона була зупинена та відкинута на Харківщині, Миколаївщині та Херсонщині саме в той період, якому присвячена ця книжка.

24 лютого 2022 року українці прокинулись в іншій реальності: небо розривало ревіння російських винищувачів, на українські міста летіли російські ракети, станції метро перетворились в укриття. В цій новій реальності більше не існувало поняття абсолютної безпеки. 

Перші дні війни були дуже емоційними і страшними. Коли не знаєш, що робити, не встигаєш за новинами. А через ці новини не можеш нічого робити…

Щоб не дозволити нікому переписати нашу історію, вплести те, чого не існувало, як роблять росіяни, коли на чорне кажуть біле, ми вирішили зібрати спогади людей про перші дні повномасштабної війни. Щоб пам’ятати...

З часів війни в Афганістані білоруси не брали масової участі в бойових діях. На Донбасі вони виявилися третьою за чисельністю національною групою. Чому це стало можливим? Як Білорусь вплинула на конфлікт на сході України — і навпаки? Яка роль білоруських спецслужб і особисто Лукашенка в цій війні? Відповіді на ці та інші питання дає унікальне журналістське дослідження, в якому автори пропонують читачеві почути білорусів, що опинилися по різні боки фронту.

Книга «Белорусский Донбасс» російською мовою вийшла друком  у видавництві «Фоліо» влітку 2020 року, але її презентація в Білорусі, куди змогли доправити лише кілька примірників, відбулася тільки в лютому 2021-го. За рішенням суду книгу визнано екстремістською, її поширення у Білорусі заборонено. Катерина Андрєєва і журналістка Дарія Чульцова за прямий ефір, під час якого вони показали жорстокий розгін у Мінську акції пам’яті активіста Романа Бондаренка, в лютому 2021 року були засуджені до двох років колонії загального режиму.

ОУН і шістдесятники, Іван Дзюба та Левко Лукʼяненко, Василь Стус і Вʼячеслав Чорновіл, протести, арешти й табори.
 

У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950­-х до другої половини 1980­-х. 

Герої книжки критикували комуністичну ідеологію та боролися проти безправ’я українців як нації. Їхньою зброєю стало слово, яке дошкульно било радянський режим у його чи не найболючіше місце — монополію на інформацію. Тож режим відповідав тюрмами, таборами й психіатричними лікарнями, але повністю знищити цей опір так і не зміг. Попри всі зусилля пропаганди та фактично фізичне знищення дисидентів, вони продовжували боротися і лякати радянську владу. 

Книга присвячена історії політичних убивств та замахів, учинених у Львові у середні ХІХ – першій половині ХХ ст. На основі документів, спогадів та пресових публікацій детально висвітлюються здійснені у місті замахи на Анджея Потоцького, Юзефа Пілсудського, Станіслава Собінського, Івана Бабія, Отто Бауера, Гавриїла Костельника, Ярослава Галана та ін. Усі описані у книзі події представлені в широкому контексті політичного життя Австро-Угорської імперії, Польської Речі Посполитої міжвоєнного часу, західноукраїнських земель періоду німецької та радянської окупації.

Видання адресоване аматорам та вчителям історії, усім, хто цікавиться політичною історією України ХІХ–ХХ ст.

Микола Іванович Міхновський (1873–1924) — український політичний і громадський діяч кінця XIX — початку XX ст. Його брошура «Самостійна Україна», написана 1900 року, якийсь час виконувала роль політичної програми Революційної української партії. Вперше праця була видана у Львові 1900-го. Твір торкається політичних, правових і філософських аспектів буття української нації та держави. Його значну частину становив екскурс до історії русифікаторської великодержавної політики царизму. Автор вважав за необхідне і правомірне повернення до статусу України, що існував на основі Переяславського трактату 1654 року. З позицій міжнародного права він блискуче проаналізував відносини України з Росією, які мали стати конфедеративними, але були згодом односторонньо порушені Росією. Це давало право Україні на відмову від союзу з Москвою і повернення до статусу самостійної держави.

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити Росію, Україну, Білорусь та інші радянські республіки. Він спілкувався з особливими кухарями — Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала Росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні. Та власне через кухонні двері можна так добре показати не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших радянських партійних діячів.

Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, її подавали у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного полюса, від Молдови до Владивостока. Політика, на жаль, була присутня і в тому, що їв перший секретар, і в тому, що споживав чи не мав що їсти пересічний громадянин великої тоталітарної утопічної держави.

Територія України завжди перебувала в центрі геополітичних подій. У різні періоди окремі її землі були складовими частинами різних імперій.

Книгу, яку ви тримаєте в руках, автор написав насамперед для себе самого і своїх нащадків: «У результаті вийшов такий собі підручник, який попри всі мої наміри таки дає загальне уявлення про вселенський характер нашого народу та неосяжний обсяг культурного насліддя, залишений нам у спадок всіма поколіннями наших предків — всіх національностей та віросповідань. Цей спадок і творить поняття ''Україна'' — синтетичний простір, на якому зійшлись найбільші світові цивілізації».

Для широкого кола читачів.

Загублений острів — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.

Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.

«Аполлон-8. Історія першого польоту до Місяця» американського журналіста і письменника Джеффрі Клюґера — захоплива історія про екіпаж «Аполлона-8», яка розпочиналась досить ризиковано, але стала початком нової ери в освоєнні космічного простору.

1968 рік видався непростим — бунти і збройні конфлікти точилися по всьому світу. Холодна війна між Радянським Союзом та США переросла в космічні перегони. СРСР першим запустив штучний супутник і відправив у космос людину, тож Штати вирішили: слід обігнати суперника на шляху до Місяця. І зробити це мусив екіпаж «Аполлона-8»: Френк Борман, Джим Ловелл і Білл Андерс. Перед астронавтами постали питання: яким чином повідомити про мандрівку сім’ї, як підготуватися до місії всього за шістнадцять тижнів і найголовніше — чи вдасться їм повернутись на Землю...

Джеффрі Клюґер — журналіст, автор дев’ятьох книг, багатьох статей та старший письменник журналу Time (з 1998 року). Неодноразово отримував професійні нагороди за висвітлення актуальних подій та наукових відкриттів. Викладає журналістику в Нью-Йоркському університеті. Один із авторів книги «Аполлон-13» («Lost Moon»), яка стала основою фільму.

Олекса Підлуцький – відомий публіцист та журналіст-міжнародник. Відвідав 53 країни світу. Був засновником і головним редактором першої в Україні недержавної економічної газети «Фінансовий Київ», заступником головного редактора мюнхенського журналу «Ukraine Report», першим редактором відділу міжнародної політики та інформації газети «День», прес-офіцером Прес-служби католицьких церков під час підготовки і проведення візиту Його Святості Івана-Павла ІІ в Україну. Кандидат економічних наук, був докторантом Українського вільного університету в Мюнхені та Інституту економіки НАН України. Має 135 наукових публікацій, зокрема дві монографії, та близько 1600 публікацій у періодичній пресі. Викладає журналістську майстерність в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.

Нова книга Олекси Підлуцького – це глибоке дослідження про суперечливе, динамічне, різнобарвне, яскраве й водночас трагічне ХХ століття, здійснене шляхом оцінки діяльності та ретельного змалювання психологічних портретів найвидатніших діячів цієї епохи. Юзеф Пілсудський та Віллі Брандт, Махатма Ґанді та Вацлав Гавел, Авґусто Піночет та Марґарет Тетчер... Героїв цієї книжки об’єднує те, що кожен з них зміг стати справжнім лідером нації, згуртувати співвітчизників і вивести свою країну з глибоко кризових ситуацій. Автор, розповідаючи про 30 знакових особистостей минулого століття, показує їх без звичних штампів, надає маловідомі факти і водночас змушує замислитися, яким має бути політичний лідер, що може Україна запозичити з безцінного досвіду цих видатних діячів. До книги увійшли матеріали, опубліковані на сторінках аналітичної газети «Дзеркало Тижня».

Олексій Мустафін — відомий український журналіст і медіаменеджер. Історик за фахом.

«Халепи, що визначили долю народів» — це книжка про тіньовий бік історії, про те, чого соромляться, і що зазвичай лишають за межами національних історій. Поразками не пишаються, про них не згадують, їх намагаються забути. Проте хіба не є цей досвід повчальнішим і кориснішим за радість перемог? Про ілюзії та прорахунки — свідомі й не дуже, про хибний вибір, за який заплатили зависоку ціну, про пастки, до яких потрапляють держави в пошуках свого місця у світі. Чи можна здобути свободу ціною незалежності? Для чого запрошувати до себе майбутніх колонізаторів? Чому найкоротша війна в історії тривала всього 38 хвилин? Навіщо золото тим, хто здатен робити гроші з повітря? Чим загрожує віра у таємні змови? І як зробити власних підданих союзниками іноземних загарбників? Візантія та Карфаген, Гаїті й Нова Зеландія, Британія і Китай. На чиїх помилках краще вчитися українцям, щоб не припуститися власних…