Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?

Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей. На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.

Кривава правда з архівів КҐБ!

Автор книжки — екс-директор архіву Служби безпеки України — відкриває документи, які було засекречено! Ви дізнаєтесь жахливу правду про історію України ХХ століття!

* Нові та старі міфи про Степана Бандеру.
* Радянський «бліцкриг» 1939 року.
* КҐБ і останній командир УПА.
* Приховування правди про Голодомор.
* Як писали історію УПА.
* ГУЛАГ. Кінець імперії терору.
* Вибух на ЧАЕС: трагедія, якої можна було уникнути.

Володимир В’ятрович — фаховий історик, що досліджує український визвольний рух XX століття, а також публіцист-популяризатор. Його праці «Історія з грифом «Секретно»» та «За лаштунками «Волині-43»» уже стали бестселерами.

Доповнене 12 новими нарисами перевидання «(Не)історичних митей» В’ятровича не є науково-популярною книжкою в традиційному розумінні цього слова. Але він не зміг би її написати, якби не був професійним істориком, який глибоко «сидить» у темі. У цій збірці йдеться про події, довести правдивість яких неможливо жодним документом, адже бурхливе XX століття їх просто нам не залишило. Але тонке відчуття духу того часу підказує авторові, що ці події могли відбутися. І хтозна, чи не відбулися...

Так, Володимир В’ятрович свідомий того, що історія не знає слова «якби». А все ж йому не бракує відваги переступити через цю аксіому. Як і відваги спробувати перо в текстах, що більше тяжіють до літератури, ніж до публіцистики.

(Не)історичні миті, які лягли в основу цієї книжки, вихоплено з попереднього століття української історії: творчі плани Леонтовича, яким не судилося втілитись; заключна роль Курбаса, зіграна зовсім не на сцені; потяг, що везе київських студентів під станцію Крути; останні бійці УПА в останній криївці; радянський концтабір, де гинуть поети, але народжуються вірші. Автор доводить свої оповіді до сьогодення — Майдану 2014-го й російсько-української війни. Це 50 нарисів-миттєвостей — маленьких уламків мозаїки, що вкупі творять велике полотно історії, з її яскравими й похмурими кольорами, тонами й напівтонами.

12-та танкова дивізія СС “Гітлерюґенд”, без перебільшення, є однією з найлегендарніших дивізій німецької армії періоду Другої світової війни. Вона створена у 1943 році, була укомплектована 17-річними юнаками, через що її часто іменують“дивізією сімнадцятирічних”.

Ця дивізія здійснила справжній фурор у період Нормандської кампанії 1944 року, заслуживши визнання і повагу як з боку своїх товаришів, так і з боку супротивників. При цьому дивізія СС “Гітлерюґенд” стала останньою сформованою в роки війни танковою дивізією СС і не загубилася в тіні “класичних” ударних дивізій СС, таких як “Лейбштандарт”, “Дас Райх”, “Тотенкопф” чи “Вікінг”.

У книжці описано кампанії в Нормандії та Арденнах у 1944–1945 роках, а також бої дивізії проти Червоної армії на території Угорщини й Австрії в 1945 році. Це перше в Україні повноцінне дослідження бойового шляху 12-ї танкової дивізії СС “Гітлерюґенд”.

Слово «Волинь» для поляків стало символом вбивства, хоч більшість і їх, і українців почули про ці події вперше лише на початку 2000-х років. «Волинь-43» — не вигадка польської чи російської пропаганди, а реальна страшна історія загибелі тисяч поляків та українців. Та її межі значно ширші у часі та географії…

Автор книги Володимир В’ятрович — історик і публіцист, один з найвідоміших дослідників українського визвольного руху, голова Українського інституту національної пам’яті та автор монографії «Друга польсько-українська війна 1942-1947 років», яка спровокувала бурхливу дискусію істориків навколо подій «Волині-43». Ця книга, написана на її основі, стала чи не першою спробою науково-популярного викладення подій, які російська пропаганда назвала «волинской рєзньой». Автор пропонує перестати робити поділ між катами та жертвами за національною ознакою та поглянути на події літа 1943 року на Волині у контексті україно-польської історії до, під час та після Другої світової війни, вивчаючи спогади безпосередніх учасників подій, документи українського та польського підпілля, Армії Крайової та УПА. Саме вони були дійовими особами цієї трагедії, що тривала не один рік.

Але хто ховався і продовжує ховатися за лаштунками цих подій? Хто отримує політичні дивіденди з історії двох найчисленніших європейських народів, що довгі роки виборювали свою державність під владою імперій, чиї кордони малювались на мапах з волі іноземних генералів і чиї визвольні гасла «від моря до моря» та «від Сяну до Дону» перетнулись у місці, що стало синонімом біди? Ця книга — можливість сформувати власну думку про волинські події, яка спиратиметься не на газетні чи політичні спекуляції, а на об’єктивні факти історії народів, для яких ця війна повинна стати останньою. Не в сенсі найближчої за часом, а такої, після якої буде неможлива інша…

Видатні українські історики розвінчують міфи радянської пропаганди!

Чи правда, що пакт Молотова-Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни?

На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!

Держава, що правила чвертю населення планети й домінувала майже на всіх океанах, безповоротно змінила світ. Саме британський імперіалізм подарував підкореним країнам телеграфний кабель, маршрути пароплавів, залізничне сполучення і, хоч як парадоксально, ідеї свободи та рівності. Проте з другого боку, завойовники поширили рабовласництво, расизм, експлуатували та пригноблювали інші народи й культури.

• Автор книги - лауреат Пулітцерівської премії за книги "Зброя, мікроби і сталь" та "Колапс"!

• Автор світових бестселерів - "Зброя, мікроби і сталь" та "Колапс"!

• У 2010 році на National Geographic вийшов документальний фільм Collapse, заснований на книзі Даймонда - "Колапс"!

У своїх попередніх творах "Зброя, мікроби і сталь" та "Колапс" Джаред Даймонд змінив наше розуміння причин, через які цивілізації переживають злети й падіння. А тепер, у завершальній книзі цієї монументальної трилогії, він пояснює, яким чином успішні країни одужують від криз завдяки впровадженню вибіркових змін - механізму пристосування, який значною мірою асоціюється з подоланням особистісних травм. Автор розповідає, як у недалекому минулому сімом країнам вдалося успішно пережити радикальні збурення, пройшовши болісну самооцінку й адаптацію, та розкриває закономірності процесу одужання цих унікальних держав. Та чи здатне людство взагалі навчатися на прикладах минулого? Чи не марнують Сполучені Штати та весь світ свої природні переваги, чи не рухається людство шляхом політичних конфліктів до власного занепаду? Спробуємо знайти відповіді на ці та інші питання разом.

«Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності» — книжка Михайла Винницького, у якій детально та послідовно висвітлено події в Україні 2013–2018 рр. Ця історична праця поєднує в собі точку зору науковця і спостерігача-учасника, який брав активну участь у протестах. Під час Революції Гідності Михайло Винницький був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва». А згодом написав цю книжку, яка вперше побачила світ 2019-го року англійською мовою і стала внеском автора у відстоювання позицій України в її довголітній інформаційній війні.

Українські добровольці у лавах дивізії СС “Вікінг” у другій половині 1944 року – цей факт, на перший погляд, видається фантастичним. Проте саме влітку 1944 року близько тисячі українських добровольців справді були включені до лав 5-ї танкової дивізії СС “Вікінг”. Це був унікальний випадок в історії Другої світової війни, коли на поповнення елітної есесівської дивізії – на рівні з німецькими та іншими європейськими добровольцями – були скеровані солдати-слов’яни.

У лавах “Вікінга” українські вояки пройшли військовий вишкіл і у вересні 1944 року воювали на фронті проти Червоної армії на відомому Наревському плацдармі. Там вони побували у справжньому пеклі війни, у якому німцям вдалося зупинити шалений натиск РСЧА. Свій внесок у цей успіх зробили й українські вояки “Вікінга”, не менше 150 із них загинуло.

Українці у “Вікінгу” стали зі зброєю не за Райх – вони боролися за Україну.

Українські курсанти в німецьких військових школах за часів Другої світової війни? Погодьтеся, звучить несподівано. Втім, це справді унікальний і приголомшливий факт, що в 1943–1945 роках німці вкладали чималий ресурс у вишкіл українських офіцерів добровольчої дивізії військ СС “Галичина”.

У той час в очах багатьох патріотичних українців ця дивізія виглядала зародком майбутньої української армії. А кістяком будь-якої армії є її офіцерський корпус, якого українці на початку війни ще не мали. Тим і було викликано спрямування кількасот добровольців з України на різноманітні німецькі офіцерські вишколи, за результатом яких сотні українців отримали офіцерські звання у військах СС.

Як і чому українці потрапляли на ці офіцерські курси? У яких військових школах вони навчались і які предмети вивчали? Як взагалі відбувалася підготовка українського офіцерського корпусу для дивізії “Галичина” і як потім ці офіцери показали себе на службі в дивізії? Про все це йдеться в цій книзі. Це ще одна сторінка української мілітарної історії без прикрас.

У монографії на основі багатого архівного матеріалу, з використанням методик спеціальних історичних дисциплін комплексно досліджено проблеми фінансово-господарської діяльності українського національно-визвольного руху в роки боротьби з польським санаційним режимом, гітлерівським нацизмом і сталінізмом. Кольоровим друком найповніше подано ілюстрований систематизований перелік усіх виявлених бофонів та визначену ступінь їх рідкісності. Розрахована на науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, широкі кола краєзнавців.

Від Любарта й Вітовта до єзуїтів, чорнокнижників, імператорів та соціалізму. Де у Луцьку шукати Нижній замок і на якій будівлі залишила свій «автограф» сестра Лесі Українки? Чому коронували ікону Луцької Богоматері та для чого виставляли сідло у вікнах монастиря?
 

Олександр Котис у своїй книжці не просто змальовує основні віхи історії Луцька, він фактично знайомить нас із життям міста за різних часових періодів і тими, хто творив його сучасний ландшафт. Стартуючи в центрі Луцька, автор проводить нас вуличками міста, вміло балансуючи поміж легендами й історичними фактами. Він не обмежується оповідями про величні храми та замки, а водночас розповідає, якими стежками гуляли місцеві монахи та якими свого часу були особливості політики, як вигравалися битви і забудовувалося місто.

У цій книзі зібрано ключові моменти історії Голодомору. Автор розкриває динаміку історичного процесу, що вела до Голодомору, наміри та мотиви організаторів злочину, а також аналізує травму, яку спричинив Голодомор.                                                                                                                                                             

Якими були втрати від Голодомору? Яким був опір українців? Чому організатори Голодомору припинили терор голодом і яких цілей досягли? Що знали про Голодомор на Заході?

Спираючись на документальні джерела, історик Віталій Огієнко конденсовано описує найважливіше, тому книжка може пояснити цю трагічну історичну подію будь-кому, хто хоче розібратися у темі. 

Подорож історією Китаю — крізь тисячоліття ранніх інновацій до високотехнологічного майбутнього

Кунґ-фу, тофу, чай, торгові шляхи, древні мудреці та шовк — протягом тисячоліть Китай впливав на світову кухню, торгівлю, військову стратегію, естетику та філософію. Історія Піднебесся сповнена героїв і лиходіїв, квітучих епох і жорстоких повстань, культурного розквіту і цензурних обмежень, дисидентів і дотепників. А історія жінок у Китаї — від перших воїтельок до суфражисток двадцятого століття — залишається майже невідомою.

Історичні примари корупції та роз’єднаності, які зруйнували багато могутніх династій, продовжують переслідувати Китайську Народну Республіку й сьогодні.

Сучасний Китай сприймають по-різному: як економічну потугу, символ урбанізації, пропагандистську та агресивну наддержаву, що прагне світового панування.

Авторка книги «Найкоротша історія Китаю» Лінда Явін перетворює кількатисячолітню історію на коротку читабельну розповідь: від філософських витоків до політичної системи Китаю, від пандемії COVID-19 до гіпотетичної гегемонії КНР у майбутньому.

«Стартапи добра. Люди та проєкти, яких не зламала війна» — ​книга Української освітньої платформи, благодійної організації, яка розвиває самозара(я)дність людей задля сильної України. Тут сімнадцять історій про тих, хто підтримує, гуртує, підсилює українців та українок попри всі великі суспільні виклики та кризи.

У повномасштабній війні, що її веде росія проти України, ми здобуваємо себе, свою ідентичність, ми виховуємо з себе націю гідних, відповідальних, свідомих людей.

Ці історії про успіхи та труднощі, ідеї та натхнення, згуртованість, взаємодопомогу та єднання. Історії у книзі про звичайних українців та українок — ​сильних та відповідальних. Надихайтесь добрим прикладом — ​надихайтесь до змін.

Проєкт  Української освітньої платформи.

Люк Гардінґ — британський журналіст, письменник і премійований іноземний кореспондент газети The Guardian. Автор восьми документальних книжок, перекладених тридцятьма мовами. Став першим іноземним журналістом після часів Холодної війни, якого примусово вислали з Російської Федерації. Улітку 2022-го потрапив до кремлівського «чорного списку».

24 лютого 2022 року Люк Гардінґ був у Києві. Від перших днів повномасштабної війни він спілкувався з українцями, їздив у гарячі точки, фіксував свідчення й описував події, щоб показати світові звірства російських окупантів в Україні.

«Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим».

Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь. Холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті — усе це стало реальністю мешканців міста після початку блокади. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і авторка цієї книжки Надія Сухорукова.

Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.

Ілюстрації у книжці створені іншим мешканцем Маріуполя — художником-графіком Даніілом Немировським. Це його власна візуальна рефлексія пережитого в Маріуполі.

У новій книзі знаних українських істориків О. І. Гуржія та О. П. Реєнта схарактеризовано історію українських дипломатичних відносин із різними державами впродовж тривалого періоду, починаючи від часів Київської Русі й завершуючи добою Української Держави Павла Скоропадського й Української Народної Республіки. Основну увагу приділено внутрішнім і зовнішнім чинникам, які визначали особливості української дипломатії. Проаналізовано успіхи й невдачі вітчизняної зовнішньої політики. Осмислено внесок багатьох державних діячів у становлення української дипломатії.

Книгу адресовано широкому колу читачів, які цікавляться історією України й небайдужі до її успіхів на міжнародній арені.

Історичне дослідження про вплив Чингісхана та його нащадків на європейську цивілізацію

• Книга залишалася у списку бестселерів New York Times протягом двох тижнів у 2004 році
• У 2011 році це була книга тижня за версією CNN
• Книгу видано в 30ти країнах

З кінця двадцятого століття колумбійський антрополог Джек Везерфорд вивчає і публікує матеріали з культури та історії Монголії. За це він удостоєний двох вищих національних нагород цієї країни - ордену Полярної Зірки та ордену Чингісхана. Автор - єдиний західний учений, якому монгольський уряд дозволив заглибитись у національну тему-табу і допустив до секретного місця поховання Чингісхана.

Великий хан Монгольської імперії відкриється для вас із неочікуваної сторони - не як невблаганний, кровожерливий варвар, який очолював кінні загони воїнів-кочівників під час загарбницьких набігів, а як інноваційний лідер та далекоглядний правитель.

Адже Чингісхан зокрема:
• ставив силу закону вище від власної влади;
• скасував тортури;
• заохочував релігійну свободу;
• спровокував безпрецедентний вибух у розвитку технологій та торгівлі.

Приголомшлива праця Джека Везерфорда спонукає читачів переглянути дотеперішні уявлення про монгольського імператора і його роль у процесі створення сучасного світу.

У світі продано понад 1 мільйон примірників

Сьогодні азійські економіки зростають із шаленою швидкістю. Регіон, який займає найбільшу частину світу, знову поміщений у центр уваги. Через глибоку та детальну історію Великого шовкового шляху Пітер Франкопан розкриває феномен азійського стрімкого розвитку, запрошуючи читача у подорож стародавніми торговельними шляхами аж до їхнього сучасного відновлення.

Багато століть тому на Великому шовковому шляху Схід і Захід вперше зіткнулися один з одним через торгівлю та війни. Від піднесення до падіння імперій, від поширення буддизму до приходу християнства та ісламу, аж до великих війн XX століття — ця книга показує, як доля Заходу завжди була нерозривно пов’язана зі Сходом.

«Великі шовкові шляхи. Нова історія світу» — актуальне дослідження драматичних і глибоких змін, які зараз зазнає наш світ, з точки зору азійських держав і їхнього швидкісного зростання.

У пропонованому виданні на основі широкої джерельної бази, спогадів українських повстанців і новітніх досліджень національно-визвольного руху 1930–1950-х років відображено маловідомі факти про побут вояків УПА, повстанських командирів та ідеологів українського націоналістичного руху. У ньому читач ознайомиться не стільки з політичним чи військовим життям таких постатей, як С. Бандера, В. Кук, Є. Коновалець, Д. Ребет, Я. Стецько, скільки з їхніми життєвими вподобаннями, захопленнями, рисами характеру, всім тим, що зазвичай залишається поза увагою авторів наукових текстів. Висвітлено й тему протистояння радянських спецслужб із підпільниками ОУН та вояками УПА.

Викладений у книзі матеріал зацікавить широкий загал читачів, а передусім викладачів, учителів, студентів та небайдужих до історії України.

У виданні запропоновано реконструкцію подій Першої та Другої світових воєн у межах дискурсу соціальної антропології. Основну увагу приділено розкриттю низки проблем, пов’язаних із життєвими стратегіями різних категорій та груп українського суспільства, моделями їхньої поведінки та способами виживання в складних умовах війни. З’ясовано визначальні риси глобальних збройних конфліктів, сформовано уявлення про будні пересічних мешканців українських міст і сіл в умовах окупаційних режимів. Проаналізовано соціальні програми й доброчинні заходи, спрямовані на подолання життєвих негараздів уразливих груп населення, визначено роль громадських інституцій і соціальної самоорганізації в цих процесах, висвітлено людські й матеріальні втрати внаслідок війн, шляхи повернення до мирного способу життя, реевакуаційні заходи. Схарактеризовано процес формування пам’яті про Першу та Другу світові війни.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, музейних працівників, фахівців із пошуку й меморіалізації спадщини Першої та Другої світових воєн, усіх, хто цікавиться історією України та соціальною антропологією.

«Гетьмани України» — історична серія життєписів видатних державних діячів і козацьких отаманів, започаткована, щоби прочинити браму таємничого минулого дніпровського козацтва та українського народу. 

Перший том серії присвячений видатним провідникам ранньої козаччини:

— Остафію Дашковичу,
— князю Дмитру Вишневецькому (Байді),
— князю Михайлу Вишневецькому,
— Івану Підкові,
— Криштофу Косинському,
— Самійлу Кішці (Кошичу).

У книжці подано їхні найповніші біографії, створені з урахуванням найновіших досліджень українських істориків. У ній читач знайде й відкриє для себе багато маловідомих фактів і цікавих інтерпретацій історичних подій, які дадуть змогу під іншим кутом подивитися на діяльність видатних персонажів минулого.

Військово-політичне утворення запорозького козацтва, яке виникло на південних землях України, було яскравим проявом військової культури українського етносу. У книжці йде мова про події жорстокого часу XVI століття та про лицарів Війська Запорозького, про дніпровських козаків, які, виступаючи об’єднанням хороб­рих представників народу, феноменальним чином розвинули демократичні принципи організації, побратимства, рівності, відрізнялися високими морально-етичними нормами й були відомими на всю Європу своїм шанобливим ставленням до жінки.

Багатьом із нас історія Англії видається чи не найцікавішою з усіх історій країн світу. Пояснюється це, мабуть, тим, що ми багато знаємо про її героїв і лиходіїв, тріумфи та катастрофи - від норманського загарбання і до Азенкура, правління Генріха VIII та Вікторії, двох світових воєн. Однак для глибокого розуміння значущості історичних подій і персонажів просто мати про них уявлення недостатньо. "Стисла історія Англії" не лише проливає світло на всі ключові фігури та найвизначніші епізоди британської історії, а й зводить їх у контексті цілісного сюжету воєдино, в захоплюючу й повчальну розповідь про народження держави, її злет до світової першості та подальший частковий занепад. Із притаманними йому оригінальністю стиля й авторитетністю Саймон Дженкінс розповідає, як утворилася сучасна Англія.

Чорна смерть. Хрестові походи. Бідність. Голод. Холод. Середні віки, пані та панове.

Середньовіччя таке далеке від нас, що, почувши згадку про цей період часу, ми продовжуємо малювати в голові ту картинку, яку побачили колись у кількох поганих фільмах. Та чи справді середні віки були такими жахливими? Історикиня Стефанія Демчук, стверджує, що ні, середньовіччя не було ані темним, ані диким. У своїй книжці авторка розповідає, як усе відбувалося насправді: що їли та пили люди, як виховували дітей, чого боялися і як святкували.

Хто ж назвав середньовіччя темними віками?  Чи насправді діти пили алкоголь і про що йшлося у тогочасних виховних трактатах? У чому люди зізнавалися на сповіді? Чим лікувалися і як виглядала тодішня депіляція? 

Усе це, а також дієти, навчальний процес у школах і навіть бійки між студентами й містянами описує історикиня у своїй книжці. Стефанія оживляє людей середньовіччя, розповідаючи про цей час без міфів і табу.

У книзі розкрито військово-політичні стосунки України та Польщі впродовж 1500-х — 1700-х років. Особливу увагу звернуто на союзницьку Гадяцьку унію 1658 року, яку було укладено між королівським і гетьманськими урядами задля утворення Українсько-Польсько-Литовської федеративної держави.

Цікавими видаються положення мирних договорів між Козацькою Україною і Короною Польською в Чуднові (1660), Підгайцях (1667) й Острозі (1670), а також таємні переговори про союз між Батурином та Варшавою в 1707–1708 роках. Досліджено спільну військову боротьбу українського козацтва та польської шляхти проти Стамбула під час тривалої війни 1684–1699 років європейської Священної Ліги з Османською імперією. Також висвітлено українсько-польську політичну і військову взаємодію проти Московського царства в ході Північної війни 1700–1721 років.

Видання адресоване всім, хто цікавиться історією України, Польщі та Східної Європи.

«За Україну, за волю, за народ!» — із цими словами в серці і на устах йшли на смерть тисячі українців, сподіваючись вибороти свободу для рідної країни.

Тривалий опір Української повстанської армії, яка чинила тоталітарним режим в умовах майже повної зовнішньої ізоляції, — це одна з тих сторінок історії України, яка й досі потребує неупередженого тлумачення науковцями. Як була створена УПА, які завдання перед собою ставила, яку роль відіграла у часи Другої світової війни, якою була боротьба із гітлерівською окупацією та протистояння з НКВС...

Висвітлюючи основні події цього масштабного народного руху, автор дає можливість небайдужому читачеві зорієнтуватися в історії України цього періоду.

Писати про історію в сучасному бентежному світі - вельми ризикована річ. Можна втрапити в пастку некритичного повторення застарілих постулатів або ж стати упередженим інтерпретатором історії на догоду політичним, економічним, культурним, ідеологічним тенденціям, які побутують у наш час.

Щоб уникнути цих пасток, професор Тер’є Тведт пропонує дивитися в минуле, як у дзеркало. Не тлумачити історичні події з позиції сьогодення чи поширених донині поглядів на історію, а показати, як події минулого - злети та падіння цивілізацій, імперій, націй - та їхнє сприйняття у різні періоди вплинули на формування світу, яким він постав сьогодні.

- Перші цивілізації: Шумер, Стародавній Єгипет, Індська цивілізація
- Імперії Сходу: Китайська та Османська
- Промисловий розвиток Європи і європейський колоніалізм
- Домінування США і відродження Китаю
- Кліматичні зміни, що визначають майбутнє світу

Чи впевнені ви, що Друга світова війна закінчилася у 1945 році?

Кінець Другої світової війни мав принести «свободу» країнам, які постраждали від нацистської окупації, але для мільйонів людей вона не закінчилася до падіння комунізму. Влітку 1945 року багато країн Східної Європи просто змінили владу одного тирана, Адольфа Гітлера, на владу іншого — Йосипа Сталіна. Серед них і Україна. Чому так сталося? Це залишається одним з найбільш тривожних питань світової історії і лежить в основі дослідження Лоренса Ріса.

«За лаштунками війни» — це історія відносин Заходу з Йосипом Сталіним, розповідь, у якій використовуються матеріали, доступні лише з моменту відкриття російських архівів, а також свідчення очевидців цього періоду. Захопливе поєднання міжнародної політики та жахливого особистого досвіду мешканців пострадянського простору змусить вас переосмислити все, що ви знаєте про Другу світову війну.

Аушвіц – місце одного із найжорстокіших злочинів людства. Про кількість загиблих у «таборі смерті» досі сперечаються історики – на Нюрнберзькому процесі озвучили жахливу цифру 4 мільйони. Через знищення частини документів його історія не досліджена повністю, хоч із часу звільнення в’язнів концтабору минуло понад 75 років.

Для створення книжки Лоренс Ріс взяв близько 100 унікальних інтерв’ю в очевидців подій. Завдяки розмовам із вцілілими колишніми в’язнями, наглядачами-злочинцями й вивченню архівних матеріалів автор дає вичерпну картину того, що діялося в «таборі смерті». Ріс доводить, що Аушвіц ніколи не замислювався для знищення євреїв, а «остаточне рішення щодо єврейського питання» ніколи не вважалося єдиним його завданням – хоча згодом саме ці два пункти стали його метою існування.

Книжка «Аушвіц» не тільки дозволяє нам побачити жахливу мініатюру ідеального суспільства з погляду нацизму, а й дає шанс зрозуміти людську природу в екстремальних умовах. А завдяки цьому усвідомленню ми зможемо багато чого зрозуміти й про себе.

Жахлива та правдива історія того, як США і СРСР опинилися на межі ядерного апокаліпсису

Кінець холодної війни понад 30 років тому завершив найнебезпечніший період в історії людства, відсунувши загрозу ядерної війни та катастрофи. Тоді світові держави ухвалили надважливе рішення — зменшити ядерний потенціал. Однак 2022 року дипломатичні досягнення світової безпеки були анульовані через повномасштабне російське вторгнення на територію України. РФ оголосила про підвищений рівень готовності своїх ядерних сил. У відповідь уряди США та Великої Британії публічно пригрозили, що блискавично зреагують у разі застосування ядерної зброї в Україні або поза її межами. Світ балансує на порозі нової атомної ери. Щоб зрозуміти всі можливі наслідки й запобігти глобальній катастрофі, ми маємо вивчити уроки найнебезпечнішого періоду холодної війни — Карибської кризи. Спираючись на низку радянських архівних джерел, раніше засекречених документів КДБ та нотаток Білого дому, Сергій Плохій підіймає завісу над тим, що відбувалося 60 років тому, і дає змогу переосмислити сьогоднішні події, щоб уникнути фатального для всього світу ядерного безумства.

• Текст без купюр та змін
• Друге академічне видання, виправлене й доповнене (з доповненнями укладача)
• Коментарі науковця

Докладно про історію створення «Холодний Яр» – спогади вояка, які читати легко, ніби пригодницький роман, і корисно, як багате на факти джерело про маловідому сторінку нашої історії: повстанський рух під прапором Української Народної Республіки. Уперше після 1961 року презентується автентичний текст. Крім того, це перше академічне видання, яке відображує всі відомі прижиттєві версії від 1932 до 1938 року. Книжка доповнена статтями, у яких розглянуто спогади Горліса-Горського як історичне джерело, а також наведено деякі зауваги щодо його біографії, яку досліджувати виявилося вкрай непросто.

Де шукати Захід України? Сьогодні під ним традиційно розуміють сім західних областей. Так було не завжди, звісно. Обриси цієї території постійно змінювались – долучалися і відпадали ті чи інші землі, мінялась конфесійна та мовна панорама, відчайдухи робили чималі статки, а диктатори й епідемії збирали криваві жнива. 

Тут перетиналися валки купців та армади королів, сюди стікалися ідеї, тут шукали нафту й золото, звідси втікали за океани в пошуках кращої долі й сюди переселялися заради неї ж. Тут занепадали славетні роди й підносилися сірі та вбогі. Правителі плакали, отримуючи ці землі, й жертвували всім, аби здобути їх. Історія цієї частини нашої країни – яскрава мозаїка, яку неодноразово розбивали на друзки, а потім склеювали знову. 

Ця книжка – спроба пізнати історію західних областей України від часів Габсбургів до окупації СРСР.

Історія України від мамонтів до сьогодення у 501 факті? Чому б і ні! Цікаві, важливі, часом кумедні, іноді трагічні, а найчастіше — доленосні: не всім цим фактам знайшлося місце у шкільних підручниках, але саме завдяки їм історія стає живою і динамічною. Яке українське місто згадує Гомер у своїй «Одіссеї»? Особистим знаком якого князя було зображення сучасного тризуба? Коли вперше в писемних пам’ятках згадано слово «Україна»? А хто з гетьманів був шанувальником кави? Відповіді на ці та інші питання знайдете на сторінках ілюстрованого довідника. Завдяки книжці «501 факт, який треба знати… з історії України» минуле стає ближчим, а сучасне — зрозумілішим.

• YouTube-канал «Історія для дорослих» постійно поповнює кількість підписників і аудиторія складає вже більше 240 тисяч підписників
• В книзі представлена частина адаптованих сценаріїв випусків у формі книжки

Історія України цікава, захоплива і сповнена пікантних подробиць. Це з 2021 року переконливо доводять ведучі популярного YouTube-каналу "Історія для дорослих" Олег Криштопа та Іван Дерейко. Нині, коли історія України цікавить усіх без винятку, вони вирішили укласти на основі найцікавіших матеріалів каналу своєрідний "підручник", у якому розповідають:

- як росія століттями чинила геноцид в Україні та що країна-терорист поцупила у світової культури;
- як палкі почуття і пристрасті згубно впливали на українських гетьманів та призводили до поразок;
- чим завершились любовні походеньки Тараса Шевченка й політичні ігри Степана Бандери;
- у чому полягали тісні зв’язки росії з Третім Рейхом або за що "дєди" воювали. Як і в будь-якому підручнику, наприкінці кожного розділу є тести для самоперевірки, які остаточно закріплюють основну думку збірки - "росіяни українцям зовсім не брати".

У книзі на основі архівних документів, воєнних мемуарів, спогадів та аналізу досліджень зарубіжних істориків порушено тему інтиму під час німецько­радянської війни, раніше замовчувану, сороміцьку, майже не досліджувану в українській історіографії. Сексуальне життя в екстремальних умовах донині не прийнято обговорювати як самодостатню проблему, адже секс на фронті якось не дуже співвідноситься з такими категоріями, як самопожертва, героїзм чи вірність. Але автор, відступивши від усталених дослідницьких канонів, спробував максимально повно розкрити цю маловідому сторінку істо­рії.

Призначена для широкого кола читачів.

Тоталітаризм не зник за одну ніч, як і демократія не постала, наче за помахом чарівної палички, докорінно змінивши східноєвропейські суспільства. Майже сюрреалістичні артефакти минулого у щоденному побуті громадян колишніх союзних республік — від системи медичного страхування до національних пам’ятників, популярних кінострічок і культурних традицій, на тлі світової геополітичної турбулентності, укріплення націоналістичних настроїв і Брекзиту. Ця мозаїка соціополітичного репортажу занурює читача в досі виразно поляризовану європейську дійсність. Нова збірка есеїстики Славенки незмінно смілива, глибока та іронічна.

За тридцять років після Оксамитової революції Славенка Дракуліч, авторка книжок «Кафе “Європа”» та «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися», повертається думками в посткомуністичний простір, щоб дослідити, що тут змінилося, а що лишилося незмінним. Мігрант із папугою у центрі Стокгольма, фото дівчинки на львівській вулиці, скульптура Александра Македонського в Скоп’є, меморіальна церемонія з нагоди п’ятдесятої річниці вторгнення радянських військ у Прагу — це лише кілька поглядів за завісу, на контрасти життя сучасної Центральної і Східної Європи.

Послуговуючись не лише відомими фактами, а й результатами найостанніших дослід жень величезної кількості архівних документів, висновками сучасних авторитетних вчених і фахівців, спогадами людей, причетних до описуваних подій, автор трансформує картину глобального воєнного конфлікту планетарного масштабу у розповідь, що веде нас не лише до Лондона часів Черчілля, імператорського Токіо чи, скажімо, сталінської Москви, а й на узбережжя Нормандії, до Північної Атлантики та південної частини Тихого океану, пояснює, чому і як події, що там розгорталися, так тісно переплелися між собою, який вплив вчинили на історію всього людства, долі мільйонів людей. Жоден інший історичний період не породив масштабніших дилем як для лідерів, так і для простих громадян, не представив стільки прикладів масових та особистих трагедій, продажності сильних світу цього, ідеологічного лицемірства й незбагненного садизму, з одного боку, та надзвичайного героїзму, самопожертви і людяно-сті — з іншого.

Саме так описав би Другу світову війну Лев Толстой, у деталях як вичерпних, так і незначних.

Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників – молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги». Заглиблення у світ, який всупереч правилам радянського тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між непересічними молодими талантами.

Чимало фотографій з архівних фондів та сімейних архівів публікуються вперше.

Для широкого читацького загалу.