Маєте питання? Пишіть на електронну пошту.
У своїх попередніх творах "Зброя, мікроби і сталь" та "Колапс" Джаред Даймонд змінив наше розуміння причин, через які цивілізації переживають злети й падіння. А тепер, у завершальній книзі цієї монументальної трилогії, він пояснює, яким чином успішні країни одужують від криз завдяки впровадженню вибіркових змін - механізму пристосування, який значною мірою асоціюється з подоланням особистісних травм. Автор розповідає, як у недалекому минулому сімом країнам вдалося успішно пережити радикальні збурення, пройшовши болісну самооцінку й адаптацію, та розкриває закономірності процесу одужання цих унікальних держав. Та чи здатне людство взагалі навчатися на прикладах минулого? Чи не марнують Сполучені Штати та весь світ свої природні переваги, чи не рухається людство шляхом політичних конфліктів до власного занепаду? Спробуємо знайти відповіді на ці та інші питання разом.
«Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності» — книжка Михайла Винницького, у якій детально та послідовно висвітлено події в Україні 2013–2018 рр. Ця історична праця поєднує в собі точку зору науковця і спостерігача-учасника, який брав активну участь у протестах. Під час Революції Гідності Михайло Винницький був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва». А згодом написав цю книжку, яка вперше побачила світ 2019-го року англійською мовою і стала внеском автора у відстоювання позицій України в її довголітній інформаційній війні.
Українські добровольці у лавах дивізії СС “Вікінг” у другій половині 1944 року – цей факт, на перший погляд, видається фантастичним. Проте саме влітку 1944 року близько тисячі українських добровольців справді були включені до лав 5-ї танкової дивізії СС “Вікінг”. Це був унікальний випадок в історії Другої світової війни, коли на поповнення елітної есесівської дивізії – на рівні з німецькими та іншими європейськими добровольцями – були скеровані солдати-слов’яни.
У лавах “Вікінга” українські вояки пройшли військовий вишкіл і у вересні 1944 року воювали на фронті проти Червоної армії на відомому Наревському плацдармі. Там вони побували у справжньому пеклі війни, у якому німцям вдалося зупинити шалений натиск РСЧА. Свій внесок у цей успіх зробили й українські вояки “Вікінга”, не менше 150 із них загинуло.
Українці у “Вікінгу” стали зі зброєю не за Райх – вони боролися за Україну.
Українські курсанти в німецьких військових школах за часів Другої світової війни? Погодьтеся, звучить несподівано. Втім, це справді унікальний і приголомшливий факт, що в 1943–1945 роках німці вкладали чималий ресурс у вишкіл українських офіцерів добровольчої дивізії військ СС “Галичина”.
У той час в очах багатьох патріотичних українців ця дивізія виглядала зародком майбутньої української армії. А кістяком будь-якої армії є її офіцерський корпус, якого українці на початку війни ще не мали. Тим і було викликано спрямування кількасот добровольців з України на різноманітні німецькі офіцерські вишколи, за результатом яких сотні українців отримали офіцерські звання у військах СС.
Як і чому українці потрапляли на ці офіцерські курси? У яких військових школах вони навчались і які предмети вивчали? Як взагалі відбувалася підготовка українського офіцерського корпусу для дивізії “Галичина” і як потім ці офіцери показали себе на службі в дивізії? Про все це йдеться в цій книзі. Це ще одна сторінка української мілітарної історії без прикрас.
У пропонованій книзі відображено маловідомі сторінки спортивного життя на території окупованої нацистами України під час німецько-радянської війни. Автор показує, у яких умовах воно відбувалося; хто його організовував; як ставилися до спорту німецька (румунська) окупаційна адміністрація та українські спортсмени; які причини спонукали українців займатися спортом на окупованій території, брати участь у боксерських, футбольних, хокейних змаганнях, адже, за радянською інтерпретацією, вони були ворогами народу і в такий спосіб активно співпрацювали з гітлерівцями; яку роль спорт відігравав у житті солдатів вермахту та українського населення.
Книга ґрунтується на матеріалах окупаційної преси України, у якій досить змістовно віддзеркалено спортивне життя того періоду, а також на мемуарах, спогадах учасників тих подій.
Це видання зацікавить широке коло читачів, передусім тих, хто вивчає історію спорту та німецько-радянської війни.
Наші уявлення про події Другої світової війни часто залишаються неповними й зосередженими на окремих аспектах перемоги над нацизмом. Проте для глибшого розуміння шляхів досягнення миру в боротьбі з диктатурою важливо враховувати роль кожної країни, що брала участь у війні, зокрема Британії, Америки та держав Західної Європи.
Закрити прогалини у розумінні перебігу Другої світової має на меті це дослідження, яке ретельно описує не лише просування сухопутних військ, а й повітряну війну та війну на морі.
Зі сторінок видання ви дізнаєтеся про:
- методи, які забезпечили Британії й Америці панування на морі та у повітрі;
- економічний, технологічний та дипломатичний фронти війни;
- перебіг бойових дій у Північно-Західній Європі: від Нормандської десантної операції до боїв на західному кордоні Німеччини;
- протистояння між західними демократіями та більшовицькою диктатурою початку повоєнного часу та Холодної війни.
Видатні полководці та воєначальники — невіддільна складова світової історії та історичної пам’яті людства. Ця книжка присвячена найвизначнішим полководцям Середньовіччя та початку Нового часу.
Ярослав Мудрий та Володимир Мономах, Данило Галицький і Костянтин Іванович Острозький, Петро Сагайдачний та Богдан Хмельницький. Автор оповідає історії Чингісхана та Річарда Левового Серця, Яна III Собеського й Олівера Кромвеля…
Через яскраві долі, гучні перемоги й не менш гучні поразки цих звитяжців автор показує строкату панораму не тільки військової, а й політичної, економічної, соціальної та культурної частини еволюції людства.
Історія Середньовіччя, що стала основним дослідницьким ресурсом Джордж Р. Р. Мартін при створенні світу «Гри престолів»
Середньовічна історія оживає у дослідженнях на замку Чепстоу, розташованому на кордоні між Англією та Уельсом. Френсіс та Йозеф Ґіси пропонують подорож у змальоване до дрібниць повсякденне життя Середньовіччя. Видатні дослідники розкривають таємниці життя тих людей, для яких замок був центром існування — від лордів і леді до простих мешканців навколишніх сіл.
Яку роль відігравав замок? Що носили, їли і як проводили вільний час вельможі і прості люди? Чи правда, що правила сексуальної поведінки забезпечували суспільний порядок? Автори розкривають важливу роль честі в середньовічній культурі, процеси посвячення лицарів та заходи, які використовувалися замками для захисту від зовнішніх загроз.
«Життя у середньовічному замку» — це ключове джерело пізнання епохи лицарів і королів.
У монографії на основі багатого архівного матеріалу, з використанням методик спеціальних історичних дисциплін комплексно досліджено проблеми фінансово-господарської діяльності українського національно-визвольного руху в роки боротьби з польським санаційним режимом, гітлерівським нацизмом і сталінізмом. Кольоровим друком найповніше подано ілюстрований систематизований перелік усіх виявлених бофонів та визначену ступінь їх рідкісності. Розрахована на науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, широкі кола краєзнавців.
Шкільні вчителі-отамани, черниці-розвідниці, монастир, що перетворився на неприступну фортецю, власний проєкт Конституції України. Історик Юрій Митрофаненко у своїй книжці розповідає, як зародилася повстанська організація, що стала взірцевою для багатьох наступних поколінь — від членів ОУН до учасників сучасної російсько-української війни.
Із чого почалася боротьба та як отаманам удалося перетворити загони самооборони на боєздатні підрозділи, що чинили опір більшовикам і денікінцям? Хто із цих отаманів на псевдо Чорний Ворон став прототипом персонажа однойменного роману Василя Шкляра? Які конфлікти завадили ватажкам Холодного Яру дійти до Києва та як отамани-залишенці потрапили в пастку радянських сексотів? І як довго тривала боротьба в Холодному Яру проти російських окупантів?
Автор висвітлює маловідомі й контроверсійні теми, а також білі плями в історії Холодного Яру 1917–1922 рр.
Слово — могутня зброя, результат застосування якої залежить від того, ким воно мовлене. В устах диктаторів слово нерідко ставало знаряддям для знищення цілих держав і народів, а в устах видатних постатей, які присвятили своє життя боротьбі за високі ідеали, — інструментом вивільнення людської свідомості від духовних кайданів. Зібрані у цьому виданні промови охоплюють тривалий історичний період — від часів Ісуса Христа до сьогодення. Особи, які їх виголосили, силою слова змінювали хід історії, сприяли перевороту мислення не лише пересічних людей, а й урядів і політиків світового рівня. Подані у промовах меседжі не втрачають своєї актуальності й понині.
У цій книзі зібрані найкращі промови для підтримки народу Вінстона Черчиля, пророча промова Мартіна Лютера Кінга "У мене є мрія" та "Я бачив обіцяну землю", натхненні слова Джона Кеннеді та страшні заклики Нельсона Мандели - на його суді в 1964 році та на президентських виборах Президента Південної Африки в 1994 році. А ще історичні виступи Єлизавети І, Чарльза I, Олівера Кромвеля, Джорджа Вашингтона, Наполеона Бонапарта, Авраама Лінкольна, Махатми Ганді, Невіла Чемберлена, Адольфа Гітлера, Йосипа Сталіна, Франкліна Д. Рузвельта, Мао Цзедуна, Папи Іоана Павла II, Михайла Горбачова та багатьох інших великих історичних діячів.
Смілива наукова розвідка американського еволюційного біолога Джареда Даймонда "Зброя, мікроби і сталь" - це світовий науковий бестселер, який розійшовся багатомільйонними накладами і продовжує долати нові рубежі. Автор розкриває первинні історичні причини нерівностей сучасного світу, які, на його думку, криються в глибинах доісторичного минулого людства. На основі масштабних міжконтинентальних порівнянь і залучення широкого спектра новітніх досягнень історії, біології, лінгвістики, археології, епідеміології, біогеографії, палеонтології та екології Джаред Даймонд намагається пояснити "найзагальнішу схему історії", давши відповідь на головне питання книги: чому вогнепальна зброя, найзгубніші мікроби та сталь з'явилися у суспільствах одних частин світу, даючі їм переваги у завоюванні народів інших частин світу.
«Стартапи добра. Люди та проєкти, яких не зламала війна» — книга Української освітньої платформи, благодійної організації, яка розвиває самозара(я)дність людей задля сильної України. Тут сімнадцять історій про тих, хто підтримує, гуртує, підсилює українців та українок попри всі великі суспільні виклики та кризи.
У повномасштабній війні, що її веде росія проти України, ми здобуваємо себе, свою ідентичність, ми виховуємо з себе націю гідних, відповідальних, свідомих людей.
Ці історії про успіхи та труднощі, ідеї та натхнення, згуртованість, взаємодопомогу та єднання. Історії у книзі про звичайних українців та українок — сильних та відповідальних. Надихайтесь добрим прикладом — надихайтесь до змін.
Проєкт Української освітньої платформи.
Люк Гардінґ — британський журналіст, письменник і премійований іноземний кореспондент газети The Guardian. Автор восьми документальних книжок, перекладених тридцятьма мовами. Став першим іноземним журналістом після часів Холодної війни, якого примусово вислали з Російської Федерації. Улітку 2022-го потрапив до кремлівського «чорного списку».
24 лютого 2022 року Люк Гардінґ був у Києві. Від перших днів повномасштабної війни він спілкувався з українцями, їздив у гарячі точки, фіксував свідчення й описував події, щоб показати світові звірства російських окупантів в Україні.
Нас немов магнітом притягують монументальні руїни, що їх залишили по собі цивілізації минулого, вабить їхня видовищна краса і таємниці, які в них криються. Масштаб руїн свідчить про багатство й могутність тих, хто їх споруджував. Однак чому пішли у небуття не лише ті, хто будував ці споруди, а й власне суспільства, до яких вони належали? Куди зникли цілі народи? Якщо подалися геть, то куди і чому? Чи не загинули вони жахливою смертю? За цією романтичною таємницею не дає спокою бентежна думка: а чи не може схожа доля спіткати сучасне суспільство? Автор книги не лише пропонує новий погляд на історію, причини розквіту та занепаду давніх культур, а й окреслює виклики і загрози, які невпинно постають перед сучасною цивілізацією, та можливі шляхи їх усунення.
«Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим».
Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь. Холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті — усе це стало реальністю мешканців міста після початку блокади. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і авторка цієї книжки Надія Сухорукова.
Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.
Ілюстрації у книжці створені іншим мешканцем Маріуполя — художником-графіком Даніілом Немировським. Це його власна візуальна рефлексія пережитого в Маріуполі.
Олег Гордієвський став подвійним агентом і найціннішим шпигуном МІ6. Інформація, яку він передав своїм британським кураторам, змінила перебіг Холодної війни, допомогла розсекретити радянські агентурні мережі й уникнути ядерної ескалації. Жодна країна Заходу не мала в радянській розвідці шпигуна такого високого рангу, тому британці оберігали його навіть від ЦРУ. Натомість в американському розвідувальному управлінні поставили за мету виявити британське джерело, не знаючи, що їхній керівник контррозвідки Олдріч Еймс — таємний шпигун СРСР.
Ця книжка цілком могла називатися «Життя та неймовірні пригоди Кирила» і, дещо меншою мірою, «його старшого брата Мефодія». Навіть офіційні й канонічні житія цих достойників скидаються радше на збірки дотепних історій, аніж на глянсовані портрети.
У цій книжці автор окидає життя та творчість Кирила і Мефодія іронічним поглядом (сміх — не гріх, навіть коли йдеться про святих і рівноапостольних). І хоча писемність от-от уже мала би з’явитися в повсякденному житті словʼян, але саме брати радикально вплинули на те, як і коли її було впроваджено.
Це несерйозна оповідь про цілком серйозні речі: суперництво між Римом і Константинополем, міжнародну політику й боротьбу за зони впливу, церковні інтриги й таємні операції, що позначилися на історії значної частини Європи.
Нас вчать, що люди за своєю природою егоїсти й керуються насамперед власними інтересами. Від Макіавеллі до вчень Томаса Гоббса, від Зигмунда Фройда до Стівена Пінкера — коріння цього переконання глибоко сидить у західній думці. Під його впливом формуються гучні заголовки у ЗМІ й визначаються закони нашого життя.
Але що як це неправда? Історик і один із найвидатніших молодих мислителів Європи Рутґер Бреґмен пропонує новий свіжий погляд на останні 200 000 років людської історії і доводить, що людям притаманна доброта і співпраця, а не конкуренція й недовіра. Від реального життя «Володаря мух» до прояву солідарності після Бліцу, від прихованих недоліків експерименту Стенфордської в'язниці до реальної історії братів-близнюків, які опинились по різні боки боротьби під час апартеїду в ПАР, і врешті об’єдналися разом з Нельсоном Манделою заради миру, — автор доводить, що віра в людську доброту не просто оптимістична — вона реалістична.
Повірити в революційну історію людства Бреґмена не так уже й легко, адже навколо так багато болю, злочинів і обману, але дрібки історичного оптимізму нам точно не завадить.
«Світло днів. Нерозказана історія жінок руху опору в гітлерівських гето» — документальний роман про жінок, які допомогли перетворит єврейські молодіжні групи у Польщі на осередки опору для боротьби з нацистами. Деякі з дівчат були ще підлітками, коли стали свідками жорстокого вбивства своїх сімей і сусідів, ґвалтівного знищення їхніх громад. Їм довелося зробити вибір: захист чи порятунок, боротьба чи втеча.
Джуді Баталіон, онука поляків, вижилих у Голокост, розповідає історію єврейських дівчат, яким випала доля боротися за життя свого народу від самого початку Другої світової війни аж до кінця ХХ століття — адже війна не закінчується звільненням країн. Це незабутні історії реальних жінок про боротьбу за свободу, виняткову хоробрість, сестринство та волю до життя попри все.
Завдяки своїй статі та можливості приховати власну єврейськість, жінкам вдалося унікально пристосуватися до деяких важливих і небезпечних для життя завдань, зокрема виконувати роль кур’єрок. А ще вони підкуповували охоронців гестапо, переховували револьвери в буханках хліба й допомагали розбудувати системи підземних бункерів. Допомагали хворим і навчали дітей, бомбили німецькі залізничні шляхи та підривали електропостачання у Вільнюсі.
Одним із джерел натхнення для написання книжки про хоробрість єврейських жінок — збірник мемуарів «Freuen in di Ghettos» («Жінки в гето»), опублікований 1946 року.
Авторка дослідила численні документи та мемуари, відшукала родини героїнь своєї книжки, щоб відтворити хід подій, написати історію про незламність та зібрала розповіді безпосередніх учасниць спротиву, аби показати широту й масштаб жіночої відваги та висвітлити надзвичайні досягнення єврейських жінок, чиї подвиги досі лишалися невідомі.
За словами Джуді Баталіон, щоб написати книжку, їй знадобилося понад дванадцять років, бо надто складною та дуже особистою виявилась тема твору.
Про Почаївську лавру існує чимало міфів, які багатьма сприймаються. Її часто представлють як оплот російського православ'я. Й справді, за часів, коли Волинь була захоплена Російською імперією, вона такою стала. Однак мало хто знає, що Почаївська лавра була розбудованою й стала знаним релігійним осередком саме за «уніатських» часів. Мало хто знає про численні «уніатські» видання монастиря. Або чи багато знають, що один із почаївських святих Амфіліохій (Головатюк) походив з родини, яка була пов'язана з УПА.
Про ці й про інші малознані сторінки з минулого Почаївської обителі йдеться в цій книзі. Автор намагався представити її історію правдивою, без проросійських міфів.
Подорож історією Китаю — крізь тисячоліття ранніх інновацій до високотехнологічного майбутнього
Кунґ-фу, тофу, чай, торгові шляхи, древні мудреці та шовк — протягом тисячоліть Китай впливав на світову кухню, торгівлю, військову стратегію, естетику та філософію. Історія Піднебесся сповнена героїв і лиходіїв, квітучих епох і жорстоких повстань, культурного розквіту і цензурних обмежень, дисидентів і дотепників. А історія жінок у Китаї — від перших воїтельок до суфражисток двадцятого століття — залишається майже невідомою.
Історичні примари корупції та роз’єднаності, які зруйнували багато могутніх династій, продовжують переслідувати Китайську Народну Республіку й сьогодні.
Сучасний Китай сприймають по-різному: як економічну потугу, символ урбанізації, пропагандистську та агресивну наддержаву, що прагне світового панування.
Авторка книги «Найкоротша історія Китаю» Лінда Явін перетворює кількатисячолітню історію на коротку читабельну розповідь: від філософських витоків до політичної системи Китаю, від пандемії COVID-19 до гіпотетичної гегемонії КНР у майбутньому.
Передмову до книжки написав Валерій Залужний, Головнокомандувач Збройних сил України у 2021—2024 роках, Герой України, Надзвичайний і Повноважний Посоол України у Сполученому Королівстві Великої Британії й Північній Ірландії
Книжка торкається всіх аспектів російської війни 2022—2024 років: від оцінок суто військового досвіду до філософського й психологічного розтинів. У ній автори намагаються переосмислити й усвідомити, як жити далі вже з наявною в новітній історії людства російсько-українською війною, для чого проводять синтетичний аналіз буття світу в міленіумі зі спробою одночасно зазирнути в минуле та майбутнє, діляться своїм поглядом на події у світі і країні й дають власні відповіді на цілу низку важливих та цікавих запитань, серед яких:
— як Росія готувалася до війни й чому Путін ризикнув почати таку жорстоку й руйнівну континентальну війну;
— яким чином відбулася глибока деградація російської держави та як її суспільство захворіло на майже невиліковну хворобу;
— що не так із підготовкою українського наступу 2023 року, якого Путін боявся тваринним переляком;
— які чинники переконали захід провести незворотну ревізію філософії підтримки України в боротьбі за незалежність;
— якою є роль України в формуванні нової системи міжнародної безпеки;
— чи подорослішає світ, щоби по-справжньому адекватно й ефективно відповідати на сучасні цивілізаційні виклики.
У цьому виданні автори передусім прагнули дати загальну картину того, яку неймовірну спадщину має Україна, і зацікавити нею. А також наголосити на необхідності відновлення знищеної історії України, зокрема її палаців. Ми сподіваємося, що ця книжка заохотить відвідувати історичні обʼєкти нашої держави, підштовхне до вивчення національних і локальних памʼяток, які можуть розташовуватися просто поруч із вашим домом. Усе це є вкрай важливим для розуміння нашої історії, а відтак — ясного бачення майбутнього.
Історичне дослідження про вплив Чингісхана та його нащадків на європейську цивілізацію
• Книга залишалася у списку бестселерів New York Times протягом двох тижнів у 2004 році
• У 2011 році це була книга тижня за версією CNN
• Книгу видано в 30ти країнах
З кінця двадцятого століття колумбійський антрополог Джек Везерфорд вивчає і публікує матеріали з культури та історії Монголії. За це він удостоєний двох вищих національних нагород цієї країни - ордену Полярної Зірки та ордену Чингісхана. Автор - єдиний західний учений, якому монгольський уряд дозволив заглибитись у національну тему-табу і допустив до секретного місця поховання Чингісхана.
Великий хан Монгольської імперії відкриється для вас із неочікуваної сторони - не як невблаганний, кровожерливий варвар, який очолював кінні загони воїнів-кочівників під час загарбницьких набігів, а як інноваційний лідер та далекоглядний правитель.
Адже Чингісхан зокрема:
• ставив силу закону вище від власної влади;
• скасував тортури;
• заохочував релігійну свободу;
• спровокував безпрецедентний вибух у розвитку технологій та торгівлі.
Приголомшлива праця Джека Везерфорда спонукає читачів переглянути дотеперішні уявлення про монгольського імператора і його роль у процесі створення сучасного світу.
У світі продано понад 1 мільйон примірників
Сьогодні азійські економіки зростають із шаленою швидкістю. Регіон, який займає найбільшу частину світу, знову поміщений у центр уваги. Через глибоку та детальну історію Великого шовкового шляху Пітер Франкопан розкриває феномен азійського стрімкого розвитку, запрошуючи читача у подорож стародавніми торговельними шляхами аж до їхнього сучасного відновлення.
Багато століть тому на Великому шовковому шляху Схід і Захід вперше зіткнулися один з одним через торгівлю та війни. Від піднесення до падіння імперій, від поширення буддизму до приходу християнства та ісламу, аж до великих війн XX століття — ця книга показує, як доля Заходу завжди була нерозривно пов’язана зі Сходом.
«Великі шовкові шляхи. Нова історія світу» — актуальне дослідження драматичних і глибоких змін, які зараз зазнає наш світ, з точки зору азійських держав і їхнього швидкісного зростання.
Від Любарта й Вітовта до єзуїтів, чорнокнижників, імператорів та соціалізму. Де у Луцьку шукати Нижній замок і на якій будівлі залишила свій «автограф» сестра Лесі Українки? Чому коронували ікону Луцької Богоматері та для чого виставляли сідло у вікнах монастиря?
Олександр Котис у своїй книжці не просто змальовує основні віхи історії Луцька, він фактично знайомить нас із життям міста за різних часових періодів і тими, хто творив його сучасний ландшафт. Стартуючи в центрі Луцька, автор проводить нас вуличками міста, вміло балансуючи поміж легендами й історичними фактами. Він не обмежується оповідями про величні храми та замки, а водночас розповідає, якими стежками гуляли місцеві монахи та якими свого часу були особливості політики, як вигравалися битви і забудовувалося місто.
Від таврів, племінних союзів і перших античних міст до депортацій, репресій та зрештою окупації. Історикиня Гульнара Абдулаєва у своїй книжці змальовує тисячолітню історію Криму — від найдавніших часів і до сьогодні. Вона знайомить нас із кримськими татарами, караїмами й кримчаками, розповідає, ким були уруми та як припинило своє існування Кримське ханство.
Як Чорне озеро стало Чорним морем, якою мовою говорили корінні народи Криму та які стосунки були між козаками й кримськими татарами? Як росія завойовувала Крим і переписувала історію, вдавалася до терору, голоду, депортації…
Історикиня пише своєрідний життєпис Криму, розповідаючи, яким він був і як ми опинилися саме в цій точці нашої історії.
У цій книзі зібрано ключові моменти історії Голодомору. Автор розкриває динаміку історичного процесу, що вела до Голодомору, наміри та мотиви організаторів злочину, а також аналізує травму, яку спричинив Голодомор.
Якими були втрати від Голодомору? Яким був опір українців? Чому організатори Голодомору припинили терор голодом і яких цілей досягли? Що знали про Голодомор на Заході?
Спираючись на документальні джерела, історик Віталій Огієнко конденсовано описує найважливіше, тому книжка може пояснити цю трагічну історичну подію будь-кому, хто хоче розібратися у темі.
Війна показує найгірші і найкращі риси людської природи. Саме вона сформувала історію людства, наші соціальні й політичні інститути, цінності й ідеї. Мова, публічні місця, спогади та чимало культурних надбань — це спроба осмислити героїзм та біль війни.
Історикиня Маргарет Макміллан розглядає способи, якими війна вплинула на людське суспільство, і як зміни в політичній організації, технології чи ідеології вплинули на те, як і чому ми воюємо. Від античної історії до сьогодення Макміллан робить висновки з уроків минулих воєн і демонструє, що війна має багато облич.
Де похований Ахіллес? Чи були кияни хрестоносцями? Що виникло раніше: Одеса чи Привоз? Чи будували козаки підводні човни? Чому неприступний – Миколаїв, а співають про Севастополь? Повстання на «Потьомкіні»: українське чи єврейське? Скільки разів топили «Москву»? Чи можуть китобійці ловити рибу? Хто розпродав ЧМП? Скільки адміралів припало на одного президента? Хто запустив на Київ баржу з херсонськими кавунами? І найважливіше: що ж таке об’єкт підводної культурної спадщини №2064?
Антон Санченко створив популярний виклад історії Чорного моря від ахейського «Арго» до російської «Москви», від XIII ст. до н. е. до 13 квітня 2022 року. З увагою до наших славних предків, сучасників і нащадків, а також усіх сусідів, що обсіли море, як жаби копанку.
Автор збирав матеріали в поїздках Україною та Чорним морем. Плавав за бортом у найглибшій точці моря, відвідував музеї, сидів у бібліотеках, ґуґлив по оцифрованих архівах, шукаючи правду, порівнював російські джерела з румунськими і турецькими. Витягав на світ Божий замовчуване, випрямляв перекручене, здував роздуте.
Це унікальне дослідження, у якому глибина копаного моря комбінується з легкістю невимушеного стилю. Це не перша, але вагома заявка на український погляд на чорноморську історію.
У 1946 році Гюнтера Квандта — патріарха династії, яка сьогодні контролює BMW, — було заарештовано за підозрою у співпраці з нацистами. Квандт стверджував, що його змусив вступити в партію міністр пропаганди Йозеф Ґеббельс і суд виправдав його. Але Квандт збрехав. І його спадкоємці, а також спадкоємці інших нацистських мільярдерів з того часу стали лише багатшими, а про їхнє темне минуле заледве хто знає.
У цьому журналістському розслідуванні Давід де Йонг показує, як найбагатші бізнес-династії Німеччини накопичили незліченні гроші та владу, підтримуючи звірства Третього Райху. Вони захоплювали єврейський бізнес, залучали рабів і нарощували виробництво зброї для Вермахту в той час, коли Європа палала. Але найбільше шокує те, як швидко після війни Захід закрив на це очі.
У книзі «Таборові діти» зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила «ворогами народу».
У новій книзі знаних українських істориків О. І. Гуржія та О. П. Реєнта схарактеризовано історію українських дипломатичних відносин із різними державами впродовж тривалого періоду, починаючи від часів Київської Русі й завершуючи добою Української Держави Павла Скоропадського й Української Народної Республіки. Основну увагу приділено внутрішнім і зовнішнім чинникам, які визначали особливості української дипломатії. Проаналізовано успіхи й невдачі вітчизняної зовнішньої політики. Осмислено внесок багатьох державних діячів у становлення української дипломатії.
Книгу адресовано широкому колу читачів, які цікавляться історією України й небайдужі до її успіхів на міжнародній арені.
2014 року Росія незаконно анексувала Крим, створила сепаратистський рух на Донбасі, а потім напала на Україну своєю регулярною армією та спецназом. У кожному випадку російської агресії відповідь США критикували як неадекватну, недостатню або нерішучу.
«Московський фактор» — це унікальне дослідження чотирьох ключових політичних рішень Вашингтону. Чи враховували дві республіканські та дві демократичні адміністрації США статус України як суверенної держави, вибудовуючи відносини з РФ, — Фішел має відповідь на болюче питання. Позицію Сполучених Штатів щодо України розглянуто в ширшому контексті міжнародних відносин. Дослідження Фішела заповнює чималу прогалину в сучасному науковому та політичному дискурсі, фокусуючись на складній тристоронній — а не просто двосторонній — динаміці між Сполученими Штатами, Україною та Росією в 1991—2016 рр. Ця книжка вперше об’єднує lокументальні свідчення та розсекречені матеріали щодо обговорення політики, ретроспективні статті, авторами яких були колишні політики, офіційні мемуари колишніх високопосадовців та інтерв’ю з ними і поверненцями.
У пропонованому виданні на основі широкої джерельної бази, спогадів українських повстанців і новітніх досліджень національно-визвольного руху 1930–1950-х років відображено маловідомі факти про побут вояків УПА, повстанських командирів та ідеологів українського націоналістичного руху. У ньому читач ознайомиться не стільки з політичним чи військовим життям таких постатей, як С. Бандера, В. Кук, Є. Коновалець, Д. Ребет, Я. Стецько, скільки з їхніми життєвими вподобаннями, захопленнями, рисами характеру, всім тим, що зазвичай залишається поза увагою авторів наукових текстів. Висвітлено й тему протистояння радянських спецслужб із підпільниками ОУН та вояками УПА.
Викладений у книзі матеріал зацікавить широкий загал читачів, а передусім викладачів, учителів, студентів та небайдужих до історії України.
Багатьом із нас історія Англії видається чи не найцікавішою з усіх історій країн світу. Пояснюється це, мабуть, тим, що ми багато знаємо про її героїв і лиходіїв, тріумфи та катастрофи - від норманського загарбання і до Азенкура, правління Генріха VIII та Вікторії, двох світових воєн. Однак для глибокого розуміння значущості історичних подій і персонажів просто мати про них уявлення недостатньо. "Стисла історія Англії" не лише проливає світло на всі ключові фігури та найвизначніші епізоди британської історії, а й зводить їх у контексті цілісного сюжету воєдино, в захоплюючу й повчальну розповідь про народження держави, її злет до світової першості та подальший частковий занепад. Із притаманними йому оригінальністю стиля й авторитетністю Саймон Дженкінс розповідає, як утворилася сучасна Англія.
Чорна смерть. Хрестові походи. Бідність. Голод. Холод. Середні віки, пані та панове.
Середньовіччя таке далеке від нас, що, почувши згадку про цей період часу, ми продовжуємо малювати в голові ту картинку, яку побачили колись у кількох поганих фільмах. Та чи справді середні віки були такими жахливими? Історикиня Стефанія Демчук, стверджує, що ні, середньовіччя не було ані темним, ані диким. У своїй книжці авторка розповідає, як усе відбувалося насправді: що їли та пили люди, як виховували дітей, чого боялися і як святкували.
Хто ж назвав середньовіччя темними віками? Чи насправді діти пили алкоголь і про що йшлося у тогочасних виховних трактатах? У чому люди зізнавалися на сповіді? Чим лікувалися і як виглядала тодішня депіляція?
Усе це, а також дієти, навчальний процес у школах і навіть бійки між студентами й містянами описує історикиня у своїй книжці. Стефанія оживляє людей середньовіччя, розповідаючи про цей час без міфів і табу.
Писати про історію в сучасному бентежному світі - вельми ризикована річ. Можна втрапити в пастку некритичного повторення застарілих постулатів або ж стати упередженим інтерпретатором історії на догоду політичним, економічним, культурним, ідеологічним тенденціям, які побутують у наш час.
Щоб уникнути цих пасток, професор Тер’є Тведт пропонує дивитися в минуле, як у дзеркало. Не тлумачити історичні події з позиції сьогодення чи поширених донині поглядів на історію, а показати, як події минулого - злети та падіння цивілізацій, імперій, націй - та їхнє сприйняття у різні періоди вплинули на формування світу, яким він постав сьогодні.
- Перші цивілізації: Шумер, Стародавній Єгипет, Індська цивілізація
- Імперії Сходу: Китайська та Османська
- Промисловий розвиток Європи і європейський колоніалізм
- Домінування США і відродження Китаю
- Кліматичні зміни, що визначають майбутнє світу
